Повідомлення в номер / Доля, поєднана з піснею…

11.02.2016

Безимени-2Доля, поєднана з піснею…

Людська доля… У кожного вона складається по-різному. І, мабуть, єдине, чого не можна змінити в ній, — це хід життєвої дороги, бо у кожного вона своя. І починається, зазвичай, із  праці.
У Ніни Петрівни Божук з Облап ця дорога починалась разом із піснею. Ще в початкових класах вчителі відзначали гарний голос дівчинки, а вже незабаром вчителька співів Даша Гаврилівна вивела біляве дівча на сцену сільського будинку культури.
Коли ця тендітна дівчина з великими білими бантами заспівала: "У вербах плакучих краса незрівнянна…", всі були захоплені співочим талантом Ніни.
У багатодітній сім'ї Рижків її одну Бог обдарував талантом гарного голосу. Як і кожна сільська дитина, дівчина допомагала сім'ї по господарству, добре вчилась, співала. Де б не була, що б не робила, — завжди з співанкою.
Відтоді  жоден концерт, виступ художньої самодіяльності не обходилися без юної артистки.
А по закінченню школи над вибором професії не  довелося довго думати, бо знала, що серце назавжди віддане улюбленій справі — пісні. Відтак, закінчивши Луцьке культосвітне училище, Ніна повернулася у рідні Облапи і розпочала свою роботу у сільському будинку культури.
Жодне свято, а чи якась визначна подія вже не обходилися без виступу Ніни Петрівни та вокальної групи, яка й нині активно працює під її керівництвом.
Пісня поєднала її з чоловіком Володимиром. Вони народили двох доньок і двох синів, яких плекали піснею і любов'ю, радо вивівши їх у люди, поблагословили на шлюб.
І тепер родинне гніздо поповнилось онуками, які радують свою співочу бабусю. А вона, як справжня берегиня роду, пишається своєю працею, численними подяками, похвалами  шанувальників, односельчан.
Як і в кожній родині, у Ніни Петрівни теж були свої негаразди, життєві труднощі, та все жінка переносила мужньо. Душу гріла пісня і в радості, і в хвилини смутку. Не здавалась.
І не раз, коли в оселі Божуків збираються діти, онуки, погляди рідних найперше звертаються до берегині роду — матусі, і всі неодмінно співають і про маму, і про родину, і про Україну, і про рідну Волинь… Це й не дивно, адже в пісні їх неньки — щира любов, праця, якій невтомна трудівниця віддала 38 років. Її життєвий шлях в осені, але на зиму ще не повернув.
Тому багата життєва скарбниця нехай розсипає співанки, даруючи людям радість, народну мудрість і хороший настрій, в яких живе щира співоча душа!
За дорученням учасників вокальної групи Облапського будинку культури —
Людмила БОРИСЮК.
НА ЗНІМКУ: учасники художньої самодіяльності Облапського будинку культури (крайня праворуч — Ніна  БОЖУК).
Фото з архіву автора.

Людська доля… У кожного вона складається по-різному. І, мабуть, єдине, чого не можна змінити в ній, — це хід життєвої дороги, бо у кожного вона своя. І починається, зазвичай, із  праці.

Людмила БОРИСЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 860
Читати далі
11.02.2016
Конкурс для тих, хто робить 
добрі справи

Angel2Конкурс для тих, хто робить добрі справи

Пошук і відзначення на належному рівні найкращих благодійників та найефективніших благодійних ініціатив — саме з цією метою Асоціація благодійників України ще три роки тому започаткувала Національний конкурс "Благодійна Україна". 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 796
Читати далі

Повідомлення в номер / Гороскоп (з 15 по 21 лютого)

11.02.2016
Гороскоп
(з 15  по 21 лютого)

скачанные файлыГороскоп (з 15  по 21 лютого)

Овен. Далеко не все, що було заплановано на цей тиждень, вдасться реалізувати; іноді в цьому винні ваші лінь і незібраність. Але ви не дуже турбуйтеся, оскільки свого неодмінно доб'єтеся.

Телець. Небажано обговорювати фінансові та майнові питання, займатися оформленням документів. Приймати близько до серця будь-які події та непорозуміння не варто. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 895
Читати далі

Повідомлення в номер / Коротко про важливе

09.02.2016
Коротко 
про  важливе

1454920041-1998-tehnikaКоротко про  важливе

Вантажний автомобіль, який перевозив продукти харчування для бійців ЗСУ, 7 лютого підірвався на міні, три людини отримали поранення...

Президент РФ Володимир Путін доручив провести раптову перевірку бойової готовності російських військ біля кордонів з Україною...

Британія проведе навчання з перекидання 1,6 тисяч військових і 300 одиниць техніки до Йорданії в рамках навчань Shamal Storm...

Українські опорні пункти в районі Зайцевого, Новгородського, Миронівського та Старогнатівки були обстріляні з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 668
Читати далі

Повідомлення в номер / Священик їде в зону АТО

09.02.2016

DSCN8538Священик їде в зону АТО

Для  українських воїнів  на Сході  дуже  важлива присутність священиків-капеланів.  Їх місія – надати бійцям духовну підтримку, показати, що Бог завжди поруч із ними. 
Добру волю поїхати капеланом в АТО виявив  ієр. Матвій Олійник, настоятель  Свято-Пантелеймонівського  храму УПЦ КП смт Люблинця. 
З цієї нагоди 30 січня в Свято-Юріївському храмі  УПЦ КП с. Дубового відбувся молебень за участю  духовенства  Ковельського районного деканату УПЦ КП, що приїхали молитовно підтримати о. Матвія.  
У співслужінні деканів Ковельського районного деканату УПЦ КП прот. Івана Бониса та  декана Старовижівського районного деканату  УПЦ КП прот. Івана Зеленка молились  за мир в Україні, за наших воїнів, а також підносилися молитви за священика  Матвія Олійника, настоятеля Свято-Пантелеймонівського  храму смт Люблинця, який відбуває в зону АТО військовим капеланом.   
Отець Іван Бонис  звернувся з напутнім словом, зауваживши, що  сьогодні Українська Церква пліч-о-пліч з нашою державою дбає про українське військо, адже  військовим потрібна не тільки матеріальна допомога, але й духовно-психологічна і моральна підтримка.  
Від імені духовенства отець декан подарував ієр. Матвію ікону Волинської  Божої Матері, а також віддав пожертви від всіх парафій району, щоб  матеріально підтримати військового священика.
Це не перша капеланська місія  в Ковельському районному деканаті УПЦ КП. Восени на Сході служив капеланом о. Олександр Добровольський, настоятель храму Різдва Богородиці с. Кричевич. Нині він прибув на богослужіння не в звичному священичому вбранні – у військовій формі капелана, щоб підтримати о. Матвія,  дати йому дружні поради й настанови з досвіду служіння в АТО. 
На молебні був присутній  волонтер (очільник Волонтерського центру при Ковельській районній раді), голова  ГО “Ковельський майдан гідності”  Ігор Верчук ("Скеля"), котрий постійно буває в зоні АТО з допомогою добровольчим батальйонам. Нині він приїхав молитовно підтримати о. Матвія й подякувати йому за мужнє, гідне  справжнього  чоловіка  рішення.
Долучились до молитви й учні парафіяльної недільної школи при Свято-Юріївському храмі УПЦ КП с. Дубового зі своїм керівником  Н. Тхоржевською. Хоч недільну школу було відкрито при храмі лише торік восени, та діти вже встигли духовно поріднитись зі священиками Ковельського районного деканату УПЦ КП через спільну участь в молебнях, духовно- патріотичних, паломницьких заходах.  
Діти побажали о. Матвію Янгола-Охоронця в дорогу, запевнили, що повсякчас молитовно підтримуватимуть духовного отця й подарували символічний народний оберіг – виготовлену власноруч ляльку-мотанку,  наповнену рослинками рідного краю:  м'ятою, мелісою, цвітом липи, багна, іншими цілющими травами, які можна буде використати й для приготування запашного чаю.
На завершення присутні ще раз дружно побажали своєму священику-капелану щасливого служіння й успішного повернення додому. 
Хай Бог береже! 
Мілана Тхоржевська, 
студентка ІІ курсу факультету журналістики СНУ.
НА ЗНІМКАХ: під час урочистих проводів і молебню у свято-Юріївському храмі УПЦ КП села Дубового й проводів о. Матвія в зону АТО.
Фото з архіву автора.

Для  українських воїнів  на Сході  дуже  важлива присутність священиків-капеланів.  Їх місія – надати бійцям духовну підтримку, показати, що Бог завжди поруч із ними. Добру волю поїхати капеланом в АТО виявив  ієр. Матвій Олійник, настоятель  Свято-Пантелеймонівського  храму УПЦ КП смт Люблинця. 

Мілана Тхоржевська.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 921
Читати далі

Повідомлення в номер / Простих рішень не буває

09.02.2016
Простих  рішень 
не  буває

imagesПростих  рішень не  буває

Нещодавно у «Вістях Ковельщини» було опубліковано інтерв’ю з начальником відділу комунального господарства міськвиконкому Олександром Балаком, у якому позитивно  відзначено роботу колективу УВКГ «Ковельводоканал» в непростих умовах цьогорічної зими. Днями громадський кореспондент газети побував на підприємстві і поцікавився, яка там ситуація сьогодні.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1305
Читати далі

Повідомлення в номер / Педагогічна

09.02.2016

1453881457_18265Педагогічна майстерність вчителів району

Серйозне творче випробування у професійному конкурсі «Вчитель року–2015» пройшли 26 кращих педагогів із 6 освітніх округів району.
За словами завідувача методичного кабінету відділу освіти райдержадміністрації Надії Марцинюк, яка виступила на нещодавній колегії відділу,  переможцями І (районного) етапу конкурсу стали: Крохмальний Петро Анатолійович в номінації «Захист Вітчизни» (НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.- гімназія смт. Голоб»), Кухта Павло Володимирович в номінації «Історія» ЗОШ І-ІІІ ст. с. Колодяжного, Смаль Алла Миколаївна в номінації «Математика» (НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.- гімназія»), Старевич Тетяна Михайлівна в номінації «Англійська мова» (ЗОШ І-ІІ ст. с. Мощеної).  
Приємно відзначити, що вчитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. с. Колодяжного та с. Любитова Кухта Павло Володимирович (стаж роботи 5 років) став кращим вчителем в номінації «Відкриття конкурсу» обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2016». Лауреатом конкурсу «Вчитель року–2015» став вчитель правознавства ЗОШ І-ІІІ ст. с. Облап Сидорчук Віктор Олегович.
Водночас Н. Марцинюк наголосила, що вчителі району спроможні конкурувати з найкращими вчителями області, і свідченням цього є щорічні лауреати та переможці даного фахового конкурсу.
Поряд з цим Надія Марцинюк закцентувала увагу на проведенні методичної роботи з творчими педагогами, активному впровадженні інноваційних технологій. Свідченням цього стали актуальні теми матеріалів методичної виставки, у якій взяли участь 37 вчителів, методистів, керівників шкіл, працівників дошкільних, позашкільних закладів. 12 методичних матеріалів було представлено на обласну виставку. Зросла якість підготовки матеріалів, актуалізувалась їх тематика.
3а підсумками XX обласної виставки дидактичних і методичних матеріалів «Творчі сходинки педагогів Волині» (наказ управління освіти і науки облдержадміністрації № 289 від 3 червня 2014 р.) відзначено високий рівень естетичного оформлення, змістовність матеріалів, активну роботу методичного кабінету. Нагороджено грамотами та подяками управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації два вчителі – Оришкевич Олена Миколаївна (НВК « ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Голоб-гімназія» та Бугай Наталія Володимирівна (ЗОШ І-ІІ ст. с. Білашева). 
Минулого навчального року на обласну виставку дидактичних матеріалів було представлено 12 робіт вчителів з ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Голоб та Люблинця, ЗОШ І-ІІІ ст.  с. Любитова, Зеленої, Мельниці та ЗОШ І-ІІ ст. с. Мощеної і Білашева.

Проблем  до  вирішення  багато
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1193
Читати далі

Повідомлення в номер / Ветерана шанують люди

09.02.2016

88Ветерана шанують люди

В ці зимові дні відзначає свій прекрасний ювілей Марія Федорівна Янко — учасник Другої світової війни, Заслужений працівник торгівлі, голова ветеранської організації Голобської селищної ради.
Виросла Марія Федорівна у простій селянській сім'ї. Жили в с. Партизанському (колись — Угли). Батьки з діда-прадіда мали свою землю, господарку. Сім'я була багатодітною — 5 дітей. Хазяйнювали гуртом. Марійка (так називали її вдома) змалку навчена всякої роботи — пряла, шила, ткала, доглядала худобу, полола, в'язала снопи, тащила сіно.
Школа знаходилася в сусідньому селі Діброві. Тож за знаннями треба було йти декілька кілометрів через поле, ліс та ще й болота. З приходом перших "совєтів", які об'єднали Західну і Східну Україну, родина сподівалася на краще життя. Натомість у вікно поліської хати невдовзі постукала війна. Брати в розпалі косовиці залишили коси і пішли на фронт. Відтоді у родини настали тяжкі дні.
Спочатку чорна звістка — похоронка прийшла на старшого брата Ігоря, а брати Ананій і Володимир, хоч і повернулися додому, та через важкі поранення не довго топтали ряст у рідному селі.
Марійці війна увійшла у життя нестерпним болем. Влітку 1942 року босоногу, у блакитному платячку  її, 15-річну, просто з випасу гусей без шматочка хліба-сухарика завезли на станцію Ковель. А далі — товарний вагон-скотовоз, який доставив молодь і юну Марійку до Німеччини. Ось так вона стала "остарбайтером": доїла панські корови, копала торф, виконувала іншу важку каторжну роботу. Дуже тяжко було, набідувалася у чужій незнаній країні в голоді та холоді. Бо ж, як згадує Марія Федорівна нині, собакам хазяйським давали краще їсти. 
Але вижила. Радості не було меж, коли поверталися додому у своє рідне село. Але тут чекало горе. Сестра Ольга пішла в партизани, вісток від неї ніяких. Не витримало тієї біди материнське серце тоді ще не старої Антоніни Іванівни. Через багато років журба по матері, на яку навалилося стільки горя, не дає спокою дочці. І сьогоднішня війна на Сході боляче ятрить серце ветерана, котра знає їй ціну, як і ціну життя, ціну горя і ціну миру.
Мирне життя помалу загоювало рани війни. Знову засівали поля. Разом з усіма стала до хліборобської праці і Марійка. 
Та коли в селі відкрили магазин, запропонували їй бути продавцем. Так Марія Федорівна отримала професію на все життя. Пізніше були роки навчання без відриву від виробництва. Згодом їй запропонували очолити райспоживспілку в Голобах. Була вона й директором Голобського універмагу. Всього має 62 роки стажу. Жінка — Заслужений працівник торгівлі України, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора. Нині Марія Федорівна дбайливо зберігає колекцію своїх нагород. Всі пам'ятні, дорогі. Декілька років тому отримала урядову Грамоту за участь у волонтерському русі. А остання Подяка — від голови Ковельської РДА Віктора Козака та голови районної ради Андрія Броїла за активну участь у громадському житті та на честь 90-річчя від дня народження. 
Прожила багато. І дуже шкода, що немає поруч ось уже 30 років того, кого любила, з ким ділила радість  і горе, — чоловіка Івана, з яким ішла дорогою життя. Разом будували хату, разом навчалися.
Марії Федорівні пощастило — вийшла заміж за "свого"-таки хлопця. Сім'я Янків в роки війни була партизанською. У хаті збирались активісти-підпільники загону Григорія Мартинюка. Коли село визволили, Іван Микитович пішов з фронтом на Захід дорогами Прибалтики, Чехословаччини. На щастя, він живим повернувся з фронтових доріг, залишивши на них тисячі своїх побратимів.
Зустрівшись, знедолені, змучені, виснажені, молодята знайшли сили для чистого й світлого почуття. Разом сплели вінок спільної долі, яка подарувала їм донечку Олену. В селищі старше покоління знає Івана Микитовича Янка як директора плодоконсервного заводу. Його, до речі, він сам будував і довгий час налагоджував виробництво. Йому також довелося очолити громадське харчування селища. Тепер Марію Федорівну тішить правнук, названий на честь уже спочилого в Бозі діда Івана.   
А ще все життя Марія Федорівна займалася громадською роботою: була і головою профкому працівників торгівлі, і незмінним "слугою" народу — депутатом Голобської селищної ради. Сьогодні жінка перебуває у вирі ветеранського життя селища, та й не тільки. Ось уже багато років очолює найбільшу в районі ветеранську організацію. 
При згадці про своїх колег-ветеранів Марія Федорівна світиться усмішкою:
— Маємо свій ветеранський клуб, гордістю є хор ветеранів. Відчуваємо велику підтримку місцевої і районної влади, районної ветеранської організації, які розуміють проблеми ветеранського життя, допомагають, чим можуть.
 Сформувався в Голобах хороший колектив   активістів, котрі не тільки підтримують порядок в клубі, але й є організаторами різних масових заходів для ветеранів. Другий рік поспіль у нас успішно працює Університет третього віку, дякуючи директору територіального центру Аркадію Степанюку.
У день 90-річного ювілею Марія Федорівна Янко почула слова вітань і подяки від голови РДА Віктора Козака, голови районної ради Андрія Броїла, селищного голови Сергія Гарбарука, колег по ветеранській роботі.
Ось така доля ювілярки. Вона щаслива, бо упевнено і твердо йшла по життю. Нині перед нею — ще багато добрих справ. Але іноді буває, що темними, безсонними ночами прикриє втомлені очі і бачить пережите ген-ген далеко. А було ж ніби вчора…
Валентина СІЧКАР.
На знімках: М. Ф. Янко у різні періоди свого життя.
Фото з архіву автора.

В ці зимові дні відзначає свій прекрасний ювілей Марія Федорівна Янко — учасник Другої світової війни, Заслужений працівник торгівлі, голова ветеранської організації Голобської селищної ради.

Валентина СІЧКАР.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 840
Читати далі

Повідомлення в номер / Разом творимо добро

09.02.2016

скачанные файлыРазом творимо добро

Напередодні Новорічно-Різдвяних свят усіх нас переповнюють позитивні почуття, насамперед, віра, надія та любов. Саме в цей період чи не найбільше хочеться творити добро, турбуватися про ближніх, дарувати радість іншим.
Приємно, що серед ковельчан є чимало щедрих людей, котрі переймаються чужою бідою, не очікуючи нічого взамін. Не дарма ж кажуть, що благодійність не тоді, коли віддаєш зайве, а коли віддаєш потрібне. 
Допомогти ж ближньому можливо не лише тоді, коли володієш значними коштами. Інколи в нагоді стають організаторські здібності та просте бажання зробити чиєсь життя кращим.
І цю ласку, турботу і підтримку відчули нещодавно вихованці інтернатної групи ЦРД № 6. З подарунками та спеціальними програмами до них у гості завітали підприємець Лисакова О. П., громадська організація під керівництвом Сергія Бабича, працівники товариства Червоного Хреста та пожежної частини.
Дітлахи радо зустрічали гостей. Вони, немов зграя горобчиків, “обсіли” торбинки з подарунками, обираючи собі бажаний гостинчик.
Наші дітки, на жаль, ще надто маленькі, щоб особисто віддячити Вам, шановні благодійники. Однак, вони щиро дякують Вам своїми щедрими посмішками, піснями, віршами та теплими обіймами. 
Ваша участь в підтримці  маленьких українців, не байдужість до їх долі є проявом мудрості, людяності та щедрості. Нехай же Вас завжди і всюди зігріває Сонце любові, а Ваші домівки будуть осяяні світлом миру й добра! Творчої Вам наснаги та міцного здоров’я!
З повагою і вдячністю —
адміністрація та вихователі інтернатної групи ЦРД №6. 

Дякуємо щиро!

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 674
Читати далі
04.02.2016 Ляшук Світлана Олександрівна

маселкоХто “Вісті Ковельщини” читає – завжди користь з того має!

Чий рецепт найкращий?

Українська національна кухня багата і різноманітна. Чимало й волинських традиційних страв мають давню історію, їх рецепти передаються з покоління в покоління, охоче використовують кулінарний досвід прабабусь і сучасні господині.
ТМ Maselko спільно з компанією "Юкон-Продтрейд" та редакцією газети "Вісті Ковельщини" завершили конкурс на найкращу волинську страву, який тривав до 31 грудня 2015 року. Рецепти, які читачі надсилали в редакцію "Вістей Ковельщини", публікувалися на сторінках газети. 
Усі учасники конкурсу отримали набори високоякісних бутербродних та кулінарних маргаринів від ТМ Maselko, а найоригінальніші рецепти відзначені спеціальними призами.
Вручення подарунків відбулося нещодавно в редакції газети "Вісті Ковельщини". Конкурсантів привітали редактор "Вістей Ковельщини" Микола Вельма та комерційний директор ТОВ "Юкон-Продтрейд" Богдан Конопацький. 
В ході зустрічі її учасники поділилися враженнями від конкурсу.
Ольга Мажула зазначила, що любить готувати сама, навчає кулінарним тонкощам та секретам  трьох своїх доньок. Завдяки оригінальним рецептам, надісланим до редакції, пані Ольга матиме в господарстві тостер від ТМ Maselko. Ще трьом учасницям вручено бутербродницю, кулінарні ваги.
– Готувати я люблю, хоч досі в жодних кулінарних конкурсах участі не брала, – каже ковельчанка Тетяна Чапкевич. –  Коли з "Вістей Ковельщини" дізналася про конкурс – вирішила спробувати. Приємно, що мої рецепти кашанки "Смакота" та тушкованої капусти "Як у бабусі" отримали високу оцінку журі. 
Одним з кращих журі визнало й рецепт пирога "Цибульник", який надіслала молода мама двох діток Юлія Бодялова.
– Моїй сім'ї подобається ця страва, вона смачна, недорога, а головне –  швидка в приготуванні. Тож вирішила порекомендувати її читачам.
l
Дякуємо усім господиням, які зголосилися поділитися рецептами приготування смачних, популярних українських страв. Сподіваємося, що конкурс приніс задоволення і користь його учасникам  та читачам нашої газети.
Світлана ЛЯШУК.
НА ЗНІМКАХ: Ольга МАЖУЛА з доньками Оксаною та Марією отримали   подарунки від ТМ Maselko; під час вручення нагород учасникам конкурсу.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Українська національна кухня багата і різноманітна. Чимало й волинських традиційних страв мають давню історію, їх рецепти передаються з покоління в покоління, охоче використовують кулінарний досвід прабабусь і сучасні господині.

Світлана ЛЯШУК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1309
Читати далі