17 серпня ц. р. відбулася двадцять восьма сесія Ковельської міської ради, яку вела її секретар Віра Федосюк.

Розпочалася сесія з озвучення депутатських запитів та звернень. Так, у своїх зверненнях Олександр Місяць висловився щодо необхідності врегулювання роботи об'єктів дорожньої інфраструктури, зокрема, на перехресті вул. Володимирська-Варшавська; Ірина Роїк – з приводу ремонту ділянки дороги по вул. Симоненка; Ігор Пініс – щодо фінансування з міського бюджету учнів Вербської ЗОШ, котрі проживають у м. Ковелі. 

Володимир Косцьов'ят порушив питання стосовно, з його слів, незаконної торгівлі спиртними напоями, яка здійснюється біля Палацу учнівської молоді. Наталія Сеник говорила про необхідність влаштування пішохідного переходу в районі розташування амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 2 по вул. Грушевського, 52.

Депутатами були озвучені і прийняті запити, зокрема, щодо першочерговості проведення робіт з наведення благоустрою окремих прибудинкових територій (Ірина Роїк); створення робочих груп з розроблення Програм громадських ініціатив та підтримки письменників і поетів у м. Ковелі, забезпечення заходів з диспансеризації жителів мікрорайону Ковель-2, котрі мешкають поблизу Ковельського ветсанзаводу (Ігор Пініс); відновлення асфальтного покриття по вул. Леонтовича (Галина Стасюк).

Згодом, прийнявши із змінами та доповненнями порядок денний сесії, народні обранці перейшли до розгляду його питань. 

Депутати затвердили рішення про виконання міського бюджету за перше півріччя 2017 року, внесли зміни до його показників. 

Після дискусії в ході сесії депутати так і не визначились з приводу доцільності будівництва пішохідної доріжки до Ковельської школи мистецтв з вулиці Театральної. 

На підтримку проекту рішення стосовно облаштування проходу з вул. Театральної виступили депутати Ігор Пініс, Галина Стасюк, Ірина Роїк, аргументуючи  тим, що його схвалено на громадських слуханнях, громадською радою при міській раді, колективом і батьками школи мистецтв, зважаючи, окрім іншого, й на те, що дана земельна ділянка є комунальною власністю міста.

Протилежну думку з цього приводу мала секретар міської ради Віра Федосюк, котра не погодилась з висловленням Ігоря Пініса стосовно того, що ця доріжка є центральним входом, адже, як вона пояснила, центральною була б доріжка, на якій сьогодні знаходиться приватизована земля, а пропонована вище – від вул. Театральної може з'явитися лише за рахунок прибудинкової території, якою тривалий час користуються мешканці прилеглих будинків.

Отже, проекти рішень щодо будівництва доріжки до Ковельської школи мистецтв з вул. Театральної між будинками № 5 і № 7 та стосовно влаштування благоустрою території Ковельської школи мистецтв та частини вулиці Леонтовича й цього разу не знайшли належної підтримки серед депутатського активу. 

На сесії депутати мали затвердити й зміни до Положення про присвоєння звання "Почесний громадянин міста Ковеля" та Положення про комісію міської ради по розгляду матеріалів про присвоєння звання "Почесний громадянин міста Ковеля". 

Під час обговорення цього проекту рішення Володимир Бойко запропонував відмінити процедуру присвоєння цього почесного звання. Однак із його думкою не погодилися Ігор Пініс та Галина Стасюк. Вони висловилися "за" прийняття такого рішення, але з доповненням, щоб усіх загиблих ковельських військових у зоні АТО удостоїли звання "Почесний громадянин міста". Секретар міської ради Віра Федосюк, у свою чергу, запропонувала їм підготувати альтернативний проект рішення.  

Підтримав пропозицію Володимира Бойка скасувати це звання Валерій Кубай. Він вважає його присвоєння відлунням радянської системи. На його думку, сім'ї загиблих Героїв АТО найбільше чекають від влади міста не нагород чи титулів, а допомоги та піклування. 

Зрештою, головуюча запропонувала відправити даний проект рішення на доопрацювання і отримала схвальний результат: пропозицію депутати підтримали 23 голосами.

Також було затверджене Положення "Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд" та "Регламент розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність".

Того дня народні обранці прийняли Регламент Ковельської міської ради VІІ скликання. Були внесені зміни до окремих місцевих цільових програм, прийнято рішення про присвоєння Ковельській міській гімназії імені  Олени Пчілки.

На сесії  розглянуто понад 40 питань, що стосуються регулювання земельних відносин у місті, частину яких відправлено на доопрацювання.

Достатньої кількості депутатських голосів не отримала й більшість проектів рішень щодо розроблення детальних планів територій. У зв'язку з цим начальнику відділу архітектури та містобудування міськвиконкому Людмилі Мурай доручено запросити ковельчан, яких вони стосуються, на наступне засідання, аби депутати їм аргументували свою позицію.

Народні обранці не залишили без підтримки звернення Ковельської міської ради до Прем'єр-Міністра України В. Б. Гройсмана щодо врегулювання питання погашення заборгованості по субсидіях.

Вікторія ЗІНЧУК.

17 серпня ц. р. відбулася двадцять восьма сесія Ковельської міської ради, яку вела її секретар Віра Федосюк.

Розпочалася сесія з озвучення депутатських запитів та звернень. Так, у своїх зверненнях Олександр Місяць висловився щодо необхідності врегулювання роботи об'єктів дорожньої інфраструктури, зокрема, на перехресті вул. Володимирська-Варшавська; Ірина Роїк – з приводу ремонту ділянки дороги по вул. Симоненка; Ігор Пініс – щодо фінансування з міського бюджету учнів Вербської ЗОШ, котрі проживають у м. Ковелі. 

Володимир Косцьов'ят порушив питання стосовно, з його слів, незаконної торгівлі спиртними напоями, яка здійснюється біля Палацу учнівської молоді. Наталія Сеник говорила про необхідність влаштування пішохідного переходу в районі розташування амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 2 по вул. Грушевського, 52.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 716

Що зроблено 

і що слід іще зробити?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 795

Безпрецедентний запит суспільства на оновлення судової системи привів до її комплексного реформування. Зокрема, змінилася структура судової системи – були ліквідовані вищі спеціалізовані суди, і, вперше в історії України, з чистого аркуша, через конкурс, створюється вищий орган судової влади – Верховний Суд (далі – ВС), який запустить імпульс змін до судів нижчих інстанцій. 

Минулого тижня Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила результати конкурсу. Якщо їх підтвердить Вища рада правосуддя,  то новий Верховний Суд на 96% складатиметься з нових людей. А переможцями конкурсу стали не лише судді, а й правозахисники з досвідом роботи в Європейському суді з прав людини, вчені,  науковці та колишній доброволець, який брав участь в обороні Донецького аеропорту.

Рівні умови

За посаду судді ВС вперше потрібно боротися на відкритому та чесному конкурсі, а не приймати посаду як даність у вигляді призначення. Ніякої спадкоємності – судді нинішнього Верховного Суду змагаються за місця нарівні з колегами з місцевих судів. Великі надії Вища кваліфікаційна комісія суддів (далі – ВККС) покладає на "свіжу кров" – адвокатів і юристів-науковців, котрим вперше випала можливість стати суддею ВС. І не даремно, адже минулого тижня ВККС оголосила переможців конкурсу. 

Серед переможців – лише 5 суддів діючого Верховного Суду України, тобто завдяки конкурсу склад  Верховного Суду оновився на 96%. Адвокатів та науковців у рейтингу – майже 30 %.Серед переможців конкурсу ми бачимо професорів та викладачів вищих навчальних закладів, правозахисників з досвідом роботи в Європейському суді з прав людини, адвокатів, які отримали освіту в провідних міжнародних університетах. 

Зокрема, адвокат, доцент кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету Дмитро Гудима. Він відомий своєю соціальною активністю, науковою і правозахисною діяльністю, а також є співавтором кількох законопроектів, представляє інтереси громадян в декількох десятках справ в Європейському суді з прав людини. 

Ганна Вронська – адвокат, яка отримала освіту в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, проходила професійне стажування в США та неодноразово входила до списку 100 найкращих адвокатів України, теж отримала можливість здійснювати правосуддя у новому Верховному Суді.

До речі, список переможців Касаційного адміністративного суду при Верховному Суді очолила доктор юридичних наук, професор Тетяна Анцупова. В основному займається питаннями застосування міжнародного права, а також застосування практики Європейського суду з прав людини.

У списку переможців конкурсу є Олександр Мамалуй, харківський суддя, кандидат юридичних наук. Добровольцем воював за незалежність України в гарячих точках антитерористичної операції. Він обороняв Піски, Первомайське, Авдіївку, Опитне, Донецький аеропорт. А вже найближчим часом Олександр Мамалуй матиме змогу працювати у найвищому органі суддівської влади – Верховному Суді.

Можна і далі перелічувати переможців конкурсу, які раніше  не могли й подумати, що зможуть змагатись за таку посаду на публічному рівні. Зараз залишилось небагато. Надіслати рекомендації про призначення кандидатів суддями до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП), яка розглядає їх та внесе відповідне подання Президенту України для призначення. Президент підписує Указ, його роль – церемоніальна. Тут реалізується одна із основних засад Конкурсу та судової реформи – деполітизація, усунення від процесу призначення суддів будь-якої політичної складової.  

Незручні питання

Про початок конкурсу на посади 120-ти суддів нового Верховного Суду ВККС оголосила дев'ять місяців тому. Документи подали 846 кандидатів. Після перевірки документів Комісією, а також спеціальної перевірки держорганами, 653 кандидати були допущені до першого етапу, тестування. Після тестів і практичних завдань, складених незалежними вченими, експертами з України та ЄС, залишилося 382 кандидат. 

Пізніше був революційний навіть для світової практики етап. Він стартував з IQ і психологічних тестів. "Співбесіди будь-який бажаючий міг подивитися в режимі реального часу на каналі ВККС в YouTube, часто кандидатів бентежили питання на кшталт "Коли ви в останній раз були в театрі?" або "Яку книгу ви зараз читаєте?", – розповідає член ВККС Андрій Козлов. – Деякі кандидати, надивившись співбесід конкурентів, як докази, приносили книги!”. 

Але, звичайно, найбільш незручними були не ці питання. Під час співбесід обговорювались досьє, що містять всі дані від трудової книжки до податкової декларації, а також матеріали, підготовлені Національним антикорупційним бюро (НАБУ). У них детально розписано місце роботи всіх родичів, особливо тих, які працюють у державних органах, як часто кандидат та його рідні перетинали держаний кордон. 

Окрім Комісії, у нокдаун кандидата відправляла і "Громадська рада доброчесності" (далі – ГРД), яка паралельно оцінювала корупційні ризики. Негативний висновок ГРД позбавляв  кандидатів критично важливих балів та навіть виключав з конкурсу. При цьому функції  Ради захищені "Законом про судоустрій та статус суддів". Таким чином, ГРД надали 140 негативних висновків стосовно кандидатів до ВС, з яких 51 – не підтвердили здатності здійснювати правосуддя. 

Глава ВККС Сергій Козьяков наголошує, що в перший же робочий день на новий ВС впаде близько сорока тисяч справ, які потребують термінового розгляду.

"Уроки, які дасть процес відбору кандидатів у судді Верховного Суду, стануть в нагоді для перезавантаження всієї судової системи України. І це перезавантаження починається із 600 вакансій на посади суддів нижчих інстанцій", – наголошує у своїх виступах Довідас Віткаускас, Координатор проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні".

Список гарантій

Наступний етап після конкурсу до ВС – оцінювання суддів апеляційних судів і судів загальної юрисдикції. Критична більшість нових людей перезавантажить систему, що повинен відчути кожен, хто буде звертатися в суди всіх інстанцій.

Гарантією того, що процес "не відкотиться" назад є закріплений в Конституції статус Вищої ради правосуддя (далі – ВРП), як органу, незалежного від Верховної Ради і Президента. Саме ВРП приймає остаточні рішення щодо кандидатур переможців конкурсу. Як і в більшості європейських країн, Президенту залишається лише підписати відповідні призначення.

Крім реального відділення законодавчої влади від виконавчої, ефективність реформи повинен гарантувати ще цілий ряд законодавчих норм і громадських ініціатив. Діяльність суддів знаходиться під пильною увагою НАБУ і Національного агентства щодо запобігання корупції, не кажучи вже про громадських активістів і журналістів. Також Закон зобов'язує суддів щорічно заповнювати декларації доброчесності і сімейних зв'язків, підтверджувати законність джерел своїх доходів. 

Результат зрозумілий

Кваліфікаційне оцінювання повинні пройти всі судді без виключення. Воно розставить крапки над "i" не тільки щодо професійних якостей нинішніх суддів, а й їх репутації, доброчесності. Місія: прибрати із судів тих, хто не гідний вершити правосуддя, почати поважати тих, в чиїй біографії немає темних плям.

З червня по кінець вересня минулого року з судової системи за власним бажанням звільнилося 1600 осіб. Настільки масовий вихід легко пояснює саме процедура кваліфікаційного оцінювання, яка зобов'язує в прямому ефірі озвучувати матеріали НАБУ. Оприлюднення змісту електронних декларацій як самих кандидатів, так і їх родичів для багатьох служителів Феміди виявилося непрохідним тестом.

Терапія виявилася шоковою: на сьогодні в Україні до сих пір залишаються вакантними близько 40% суддівських посад. "У судах "зависли" на невизначений термін як звичайні господарські справи, так і термінові, глибоко особисті питання, на кшталт справ про усиновлення дитини або апеляції людей, які незаконно утримуються в СІЗО, – розповідає Сергій Козьяков. – Тому терміновість формування нового Верховного Суду і подальшу перевірку з призначенням на посади суддів всіх інстанцій неможливо переоцінити".

При цьому Сергій Козьяков підкреслює, що відкритий конкурс і процеси з ним пов'язані, подобаються не всім, бо зачіпають кровні інтереси широкого кола осіб, які є не тільки всередині судової системи, а й навколо неї. Працювати в умовах постійних інформаційних атак – завдання надскладне. Крім того, реформа "не злетить" без нових процесуальних кодексів та запровадження ефективного електронного суду, який знизить навантаження. 

"Це найкращий склад Верховного Суду за останні 25 років. Переможцями стали  16 науковців, 9 адвокатів та 4 кандидата із сукупним стажем. У Португалії передбачено квоту 10% для категорії "не судді" у складі Верховного Суду. Ми у 2,5 раза перевищимо цей показник", – наголошує Сергій Козьяков. 

У жодній країні світу представники судової системи не обираються при такій активній участі громадськості. Міжнародні експерти стверджують, що цей український досвід може піти на користь і більш розвиненим демократіям.

Богдан Лук'янчук.

Безпрецедентний запит суспільства на оновлення судової системи привів до її комплексного реформування. Зокрема, змінилася структура судової системи – були ліквідовані вищі спеціалізовані суди, і, вперше в історії України, з чистого аркуша, через конкурс, створюється вищий орган судової влади – Верховний Суд (далі – ВС), який запустить імпульс змін до судів нижчих інстанцій. 

Минулого тижня Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила результати конкурсу. Якщо їх підтвердить Вища рада правосуддя,  то новий Верховний Суд на 96% складатиметься з нових людей.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 551

Кому потрібна 

свердловина біля ветсанзаводу?

Коментарів до новини: 26
Переглядів новини: 638

Хоч сесія міськради

і не відбулася... 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 533

20 липня  під головуванням голови районної ради Андрія Броїла відбулася шістнадцята сесія районної ради сьомого скликання.

На початку сесійного засідання Андрій Броїло повідомив про кадрові зміни, які відбулися в державних органах влади та органах місцевого самоврядування у міжсесійний період. Так, начальником Ковельського управління Державної казначейської служби України у Волинській області  призначено Вікторію Цьомик; начальником Ковельського міськрайонного управління головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області призначено Миколу Короля; директором Ковельського міськрайонного центру зайнятості став Ігор Приймак. 

Далі за традицією у залі прозвучали депутатські запити та запитання. Андрій Броїло озвучив ті, які надійшли до районної ради в міжсесійний період. Депутат Валерій  Миронюк виступив із запитом щодо  облаштування пішохідного переходу через залізничну колію (зупинка Гредьки). Валерій Юхимович також порушив питання необхідності ремонту відрізка дороги від траси «Ковель-Брест» у бік села Городища. Слово мали й Анатолій Корнійчук, Василь Мичко, Микола Чуль. 

Розглядаючи питання порядку денного, депутати заслухали звіт  тимчасової контрольної комісії районної ради по  вивченню ситуації, що склалася з вивезенням відходів з Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод» на територію Ковельського району. Інформував  депутат районної ради, голова цієї тимчасової контрольної комісії Анатолій Корнійчук. 

Анатолій Авакумович нагадав присутнім ситуацію, коли в ніч на 5 травня ц. р. на територію Поворської об’єднаної територіальної громади було вивезено відходи з ветсанзаводу. Розповів про рішучі дії місцевих жителів, які перекрили дорогу міжнародного значення “Київ-Варшава” у районі села Гулівка, вимагаючи вивезти непотріб з їхньої території, поінформував про результати роботи тимчасової контрольної комісії.  

Із згаданого питання виступив також заступник начальника Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області Дмитро Антонюк.

Звіт тимчасової контрольної комісії депутати взяли до відома, свою роботу комісія завершила. 

На сесії депутати затвердили Програму фінансової підтримки комунального підприємства «КОВЕЛЬРАЙКОМУНСЕРВІС» та здійснення внесків до його статутного капіталу на 2017 – 2020 роки; затвердили Порядок надання та використання коштів районного бюджету на виконання заходів Програми фінансової підтримки комунального підприємства «КОВЕЛЬРАЙКОМУНСЕРВІС» та здійснення внесків до його статутного капіталу на 2017 – 2020 роки; внесли зміни до рішення районної ради від 23 грудня 2016 року, № 10/10 «Про районний бюджет на 2017 рік». 

Обранці громади підтримали Звернення депутатів Рожищенської районної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо відновлення фінансування державних житлових програм.

Розглянуто інші питання порядку денного.

У «Різному» слово мав ветеран Другої світової війни Яків Чуль, який вкотре порушив питання щодо повернення магазину у селі Ворона у власність громади. 

Світлана ЛЯШУК.

20 липня  під головуванням голови районної ради Андрія Броїла відбулася шістнадцята сесія районної ради сьомого скликання.

На початку сесійного засідання Андрій Броїло повідомив про кадрові зміни, які відбулися в державних органах влади та органах місцевого самоврядування у міжсесійний період. Так, начальником Ковельського управління Державної казначейської служби України у Волинській області  призначено Вікторію Цьомик; начальником Ковельського міськрайонного управління головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області призначено Миколу Короля; директором Ковельського міськрайонного центру зайнятості став Ігор Приймак. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 698

На черговому засіданні виконавчого комітету міськради, яке відбулось 17 липня ц. р., розглянуто важливі питання, вирішення яких тим чи іншим чином сприятиме покращенню життєдіяльності міста.

Члени міськвиконкому взяли до відома інформацію начальника загального відділу виконавчого комітету міської ради Надії Кончаківської «Про стан роботи із зверненнями громадян у виконавчому комітеті міської ради та його структурних підрозділів у першому півріччі 2017 року». 

У ній, зокрема, зазначено, що протягом першого півріччя цього року до виконавчого комітету міської ради надійшло 1286 пропозицій, заяв та скарг громадян, що практично дорівнює аналогічному показнику минулого року (у 2016 році – 1285 звернень). За видом 99,3% становлять заяви і 0,7% — скарги.

Аналізуючи тематику звернень громадян за перше півріччя 2017 року, можна відзначити, що головними залишаються питання соціального захисту, житлово-комунального господарства, аграрної політики і земельних відносин, будівництва та архітектури.

Понад 50 відсотків від усіх звернень до виконавчого комітету міської ради складають звернення від громадян, що потребують соціального захисту та підтримки. Зокрема, у першому півріччі 2017 року звернулось: пенсіонерів – 252, інвалідів – 171, учасників бойових дій та інвалідів війни – 42, учасників АТО – 87, членів сімей учасників АТО – 34, членів багатодітних сімей – 30. 

Також було взято до відому інформації про підготовку міського господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2017 – 2018 р. р. та про висвітлення діяльності міської ради, виконавчого комітету та їх структурних підрозділів в засобах масової інформації.

Окрім цього, виконком узяв до відома інформацію начальника фінансового управління Валентини Романчук «Про підсумки виконання міського бюджету за перше півріччя 2017 року». Тож за підсумками першого півріччя 2017 року загальний обсяг доходів бюджету міста склав 393 млн. 77,4 тис. грн. або 100,1 відсотка до затвердженого показника на цей період. Зокрема, до загального фонду бюджету без врахування трансфертів надійшло податкових та неподаткових платежів в сумі 122 млн. 123,3 тис. грн., забезпечено виконання уточненого призначення на 106,2 відсотка.

З Державного бюджету отримано базової дотації в сумі 3 млн. 445,6 тис. грн., цільових субвенцій – 246 млн. 843 тис. грн.

На засіданні було розглянуто ряд інших питань, зокрема щодо виділення матеріальної допомоги з міського бюджету сім’ям мобілізованих та учасників АТО, особам, прийнятим на військову службу за контрактом в Збройні Сили України, на лікування хворим на онкологічні захворювання та дітей, хворих на муковісцидоз, а також, що входять до компетенції відділів економічного розвитку та торгівлі, містобудування та архітектури, обліку розподілу та приватизації житла, управління соціального захисту, служби у справах дітей міськвиконкому та ін.

У «Різному» депутат міської ради Ігор Пініс звернув увагу на необхідність врегулювати ситуацію довкола Ковельського ветсанзаводу, яка сьогодні виглядає невтішною, адже, з його слів, на спорудах, де планується захоронення відходів з підприємства, з’являється «свіже» сміття. Виявляється, окремі ковельчани по новозбудованій дорозі туди вивозять викачані з вигрібних ям відходи, які зливають на старі рештки очисних споруд, що звідти потрапляють у річку. 

Член виконкому, президент ТОВ “ВО «Ковельсільмаш» Микола Заікін порушив питання щодо ремонту вулиці Відродження, з яким до нього неодноразово зверталися жителі мікрорайону «Сільмаш».

Міський голова Олег Кіндер з цього приводу пояснив, що причина затримки проведення даних ремонтних робіт пов’язана із ситуацією, що склалася не тільки в м. Ковелі, але й в Україні. Справа в тім, що підрядники відмовились від виконання всіх видів робіт, позаяк не погоджуються з новими розцінками, які з’явилися в зв’язку з встановленням мінімальної зарплати в 3200 гривень. 

Оскільки на сьогодні уся проектно-кошторисна документація перераховується, виникла така затримка. Зі слів міського голови, саме з цих причин не вдалося, як це планувалося, здати в експлуатацію до Дня міста літню сцену в парку культури та відпочинку імені Лесі Українки.

Водночас очільник міста запевнив, що в міському бюджеті закладені кошти на ремонт вул. Відродження і пообіцяв, що в цьому році ремонтні роботи будуть проведені.   

Вікторія ЗІНЧУК.

На черговому засіданні виконавчого комітету міськради, яке відбулось 17 липня ц. р., розглянуто важливі питання, вирішення яких тим чи іншим чином сприятиме покращенню життєдіяльності міста.

Члени міськвиконкому взяли до відома інформацію начальника загального відділу виконавчого комітету міської ради Надії Кончаківської «Про стан роботи із зверненнями громадян у виконавчому комітеті міської ради та його структурних підрозділів у першому півріччі 2017 року». 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 622

Довгими стали поневіряння громади пайовиків села Ворони, які змушені оббивати пороги чиновників різних інстанцій з вимогою повернути їхнє нерухоме майно з магазину, яке незаконно й безпідставно вилучене. Скільки звернень, відписок отримано, а праведний "віз" не рухає з місця ні на йоту, ніби оціпенів… І стала болючою раною проблема села тривалістю в часі не один рік. Лякає громадян те, що Правда і Справедливість не спроможні перемогти  перекручення дійсності та волю власників. Букви Закону губляться, переставляються, замовчуються, не звіряються зі Словником Права.

Знаючи законні інтереси громади, потреби жителів мого рідного села, боляче сприймаю приниження людей та махінації навколо їхніх статутних прав. І тому на одній із сесій районної ради вніс пропозицію створити тимчасову комісію по розгляду майнового  питання щодо незаконного вилучення опалювального котла, металевої огорожі, батарей, труб з сільського магазину. Депутати підтримали мене і створили комісію, у яку ввели і мою кандидатуру (прізвище), хоча  у мене були зауваження з приводу того, що я родом із цього села.

І ось тут, в комісії, я відчув і побачив ряд маніпуляцій у Любитівському СТ, через що потужна  колишня інституція в районі виведена з діяльності, а нагріли руки ділки, забувши про покупців окремих сіл  взагалі.

Але демократія дає нам право на боротьбу з черствістю та покровительством у всіх сферах нашого життя. І мене, як депутата, не лякають скарги і претензії  за моє ініціювання розгляду цього питання, за роботу в комісії і незгоду з такими рішеннями, які приймають правоохоронні структури. Я стовідсотково за те, щоб у селах була торгівля, були магазини і в с. Вороні, і Грушівці, і Гончому Броді. А нищити їх, грабувати не дано права нікому. Мене до глибини душі обурює те, що на пайовиків ніхто не звертає уваги.

l

Був собі у повному розумінні цього слова прекрасний новозбудований магазин для обслуговування жителів села Ворони. Великий, добре оснащений, вірно слугував всім своїм покупцям у складі Любитівського СТ. Все - від цвяха та голки до хліба, макаронів і промислових товарів – кожен міг собі придбати тут. Не забували про малечу та учнів школи. Часи "прихватизації" не оминули населеного пункту, як і всього споживчого товариства.

Як усе відбувалося на теренах Любитівського СТ, повідомила читачам газета "Волинь-нова" у вересні 2001 року в статті під заголовком "Пайовики залишилися ні з чим". Там йшла мова про те, як споживче товариство (юридична особа – М. Ч.) стало пайовиком СТ "Каскад Плюс". До газети звернулось тоді 90 пайовиків села Любитова про незаконність подібних дій. Так почалася цікава перереєстрація, де деякі магазини зазнали руйнації і знищення. Але хто тоді думав про людей? Власні кишені є у кожного, в одних, мабуть,  вони "росли", в інших - порожніли. Майно СТ на суму майже 200 тис. гривень, як стверджувалося у статті, безоплатно опинилось як внесок у статутному фонді "Каскаду Плюс".

Внаслідок такої реорганізації, на яку повинна  була б зреагувати тодішня прокуратура, влада району, засновники "Каскаду Плюс", а це – 9 громадян, стали власниками майна, яке їм, мабуть, не мало б належати, м'яко кажучи.

Прихована "перереєстрація" не проведена гласно, не вжито заходів щодо надання інформації шляхом направлення письмових повідомлень пайовикам про час та місце проведення  перереєстрації, як цього вимагають нормативні документи Укооспілки.

Збори на окремих дільницях не були проведені, а в окремих, як повідомляється в статті, підроблені. У Вороні їх теж не було.

Цікаві факти наводить автор статті. Зокрема, такий: 240 пайовиків на лютий 2001 року виявилися "формальними", бо Любитівське СТ "стало колективним членом "Каскаду Плюс", а для простого розуміння – з правом 1 голосу, незалежно від суми внеску по паю.

Тривожить й інший факт: майно у випадку реорганізації чи ліквідації буде ділитись порівну між 9-ма фізичними особами та двома юридичними – Любитівським СТ і підприємством, директором та співзасновником якої є одна й та ж особа.

Не тільки автор згаданої вище статті переймався долею товариства та їх пайовиків, покупців. Були ще публікації з приводу долі магазину с. Ворони на шпальтах газет - обласної  та міськрайонної.  

Особисто мені незрозуміло, чому з 37 торгових точок у товаристві на час його  пограбування, магазин при первісній вартості у 30583 грн. та залишковій в 11805,33 грн. не становив цінності для того, хто підняв руку його руйнувати у Вороні? Була спроба розібрати магазин. Але село вистояло: не дозволило розбійникам приступити до роботи. 

Байдужість до пайовиків, зволікання їхніми правами, втручання в їхнє майно спонукало направити колективне звернення (підписали більше 100 чол.) до місцевої прокуратури. Люд знав, що нічим не завинив. Протягом десятиліть збирав кошти, щоб мати добротний магазин. Силами односельців його звели, надійно за всіма правилами і вимогами. Жвава торгівля свідчила про виконання і перевиконання планів. Воронці не менше купували всього, що і в інших селах СТ. Але швидко попали в немилість.

Торгівля зупинилась. Добротне приміщення в даний час пустує. Влада радіє, що є ларьочки. "Хай би самі в них купували", – можна порадити.

Ті, хто мав би виправити ситуацію, не робили практичних дій  назустріч. І почалась довга тяганина біля своєрідного  кривого дзеркала. Громада висловлювала своє бачення розв'язання проблеми всім представникам влади, не нехтувала своїми ходоками до їхніх кабінетів.

Час ішов, керівники змінювалися, і все починалось знову. Відповіді давали суперечливі, навіть протилежні з тих самих інституцій, до кого звертались. Йшли звичайнісінькі відписки.

Тимчасовій комісії документів на правильність дій з боку прониклих до магазину не було представлено. Пайовики і їх спадкоємці вважали неправомірними дії із розкрадання майна і вимагали його повернення. Згоди на дії пайовики не давали. Підприємці не визнавали справедливості звернень пайовиків, називали себе орендарями.

В справі магазину  багато допущено серйозних протиправних дій. І слід не забувати зміст статті 48 Статуту споживчого товариства: "Власність споживчого товариства є недоторканною і перебуває під захистом держави";  "Забороняється відволікати майно споживчого товариства на цілі, не пов'язані з його статутною діяльністю". Але проникли й вирвали, і забрали.

Тому райраді, райдержадміністрації, сільській раді, прокуратурі й поліції  слід бути наступальними у вирішенні проблем народу, ініціювати правовий захист  скривджених, а не шукати шляхи замовчування проблеми.

l

А тепер щодо думок про те, що магазин "аварійний", "непридатний", "протікає" т. п. Підтверджувальні  документи відсутні, як і всі документи. Тут є багато упередженості. Подібними були думки, коли вирішувалося питання по сільському клубу села. Тепер цей клуб – красень. Але скільки сил і коштів витрачено! Винуватці руйнації невідомі, а держава відшкодовує збитки.

Хто може заборонити пайовику боротись за магазин, навіть тоді, коли він звертається особисто (індивідуально)? Хто може його, інваліда і учасника бойових дій, того, хто будував магазин, залякувати тим, що "посадив би" за оббивання порогів із заявами? 

Старенькому дідусеві магазин особисто потрібен, як солов'ю цимбали. Пора заглянути автору залякувань до своєї пайової книжки, а також пояснити пайовикам те, скільки вони отримали дивідендів. Легко подібне говорити тим, хто ні копійки не вніс у статутний фонд, щоб магазин був у селі. Зате після реорганізації він хоче, щоб люди змирились з тим, що має ті самі права, як 240 пайовиків, разом узяті вкупі на час реорганізації. Звичайно, цьому спротивились любитівці, також і донині за своє майно борються воронці, втомлюючись і втрачаючи надії.

Вірю я, що Правда і Буква Закону встановить справедливість, а це буде великим успіхом нашого краю у такій маленькій, але важливій справі для  нашого люду. І, звичайно, буде недоречно порівнювати цінність різного  виду майна: вивезеного пряника – з вирваною опалювальною батареєю; пива – з опалювальним котлом (який планували підключити й до приміщення медпункту та школи); огорожі – з гречкою і багато чого іншого.

Дії тут різні, але одне очевидне: руйнація нерухомості без права і дозволу на те громади. Слідчий цього не хоче помітити, а прокурор – визнати дії неправомірними.

Пригадую, як на одній із сесій я заявив протест на адресу поліції і прокуратури з приводу необ'єктивності в розслідуванні і простояв всю сесію біля президії. І що вийшло з того? Мовчанка. А далі – одні й ті ж відписки. Часи міняються, нове доповнюється, оцінки теж міняються. Життя має покращуватися.

А тому роблю чергове звернення на сторінках газети до поліції та прокуратури і через газету прошу:

1. Назвати тих, хто вилучив нерухоме майно з магазину с. Ворони без згоди на те пайовиків, заново провівши розслідування.

2. Повернути майно і встановити на робоче місце справним через  неправомірність дій окремих осіб і заподіяні ними збитки.

3. Покарати винуватців вилучення і нанесення моральних збитків.

А читачів нашої газети прошу висловити свої думки (підтримку чи осуд) з приводу даної проблеми по магазину с. Ворони.

Микола ЧУЛЬ,

депутат Ковельської районної ради, член тимчасової комісії із розгляду майнового питання по магазину с. Ворони.

Довгими стали поневіряння громади пайовиків села Ворони, які змушені оббивати пороги чиновників різних інстанцій з вимогою повернути їхнє нерухоме майно з магазину, яке незаконно й безпідставно вилучене. Скільки звернень, відписок отримано, а праведний "віз" не рухає з місця ні на йоту, ніби оціпенів… І стала болючою раною проблема села тривалістю в часі не один рік. Лякає громадян те, що Правда і Справедливість не спроможні перемогти  перекручення дійсності та волю власників. Букви Закону губляться, переставляються, замовчуються, не звіряються зі Словником Права.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 0

Як вже повідомляли «Вісті Ковельщини», 13 червня ц. р. в сесійному залі Будинку рад були заплановані громадські слухання по обговоренню проектів регуляторних актів «Про затвердження «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність» та «Про затвердження Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд». Про це інформувалося й на офіційному сайті Ковельської міської ради.

Однак громадські слухання щодо обговорення цих надзвичайно важливих проектів регуляторних актів того дня так і не відбулися, хоч окремі ковельчани прийшли. 

Серед присутніх – депутати міської ради, працівники структурних підрозділів міськвиконкому, представники громадської ради при Ковельській міській раді та інші небайдужі громадяни міста.

На початку засідання, яке вела секретар Ковельської міської ради Віра Федосюк, члени громадської ради висловили думку про недостатню кількість громади для обговорення важливих регуляторних актів безпосередньо для учасників АТО та інших пільгових категорій. Їхню думку підтримали й інші присутні в залі місцеві активісти, котрі, мотивуючи низьким рівнем підготовки громадських слухань, запропонували перенести їх проведення на 4 липня 2017 року. Рішення було поставлене на голосування та майже одноголосно підтримане присутніми. 

Звісно, можливо, і є певні прорахунки в цьому плані. Однак проблема ще й в іншому: на жаль, люди «розучилися» читати газети та інші друковані видання, а, користуючись Інтернетом, відвідують не зовсім ті сайти, які можуть про це інформувати. 

Та, все ж, ми не хочемо судити, хто в цій ситуації правий, а хто – ні, адже поважаємо і прислухаємось до думки кожного. Тож вирішили з’ясувати позицію обох сторін.

l

Микола ПЕЧЕНЮК, голова громадської ради при Ковельській міській раді:

—Справді, оголошення про те, що мають відбутись громадські слухання, було розміщене на сторінках газети «Вісті Ковельщини», на офіційному сайті міста. Але далеко не всі ковельчани читають міськрайонне видання та й на сайті, навіть якщо є така можливість, не всю інформацію переглянеш.

Вважаю, що про це керівництво міста мало б повідомити мене, як голову громадської ради при міській раді. У свою чергу, я поінформував би про громадські слухання керівників громадських організацій, активістів, людей, яких стосується питання, що мали тоді обговорюватись. Натомість міська влада нас проігнорувала. Складалося враження, що інформацію про проведення громадських слухань щодо порядку надання земельних ділянок учасникам АТО та сім’ям загиблих тримали в таємниці. Власне, це трапляється не вперше – не вважають за потрібне ставити до відома громаду щодо важливих заходів, що мають відбутися в місті, у більшості випадків. 

Ще на початку Революції Гідності у мене була конкретна пропозиція до очільників Ковеля. Аби повідомити громаду про те, що у місті щось будується, виділяється земля, реалізовуються інші проекти й таким чином уникнути земельних та інших конфліктів, великих зусиль та витрат не потрібно. Впевнений, таких питань не виникало б, якби, наприклад, міська влада інформувала ковельчан про важливі події чи заходи, які потребують спільної участі, скориставшись листівками та послугами пошти. 

Тому і в цьому випадку так вийшло, що, хоч вищезазначене питання спрямоване на вирішення проблеми забезпечення ветеранів АТО земельними ділянками, представників воїнів АТО у залі практично не було. Хоча вони готувалися, опрацьовували документи і т. д. 

Але громадські слухання не можуть відбуватись у переважній більшості за участю представників міськради й ледве двох десятків громадських активістів, ковельчан.

 l

Галина АРТЮШЕНКО, секретар громадської ради при Ковельській міській раді:

—Передусім, для того, щоб громадські слухання були легітимними, необхідний Статут міста, якого територіальна громада м. Ковеля й досі немає. Однак, не беручи до уваги цю обставину, як і в інших ситуаціях, влада і тут знайшла винного – громадську раду при міській раді, акцентуючи на тому, що вона, буцім-то, не виконує покладених на неї обов’язків та, так би мовити, існує на «папері». 

Тим не менше, ніхто не перешкоджає бажаючим працювати ефективніше, змінивши нинішніх голову громадської ради чи її секретаря, адже, на чиєсь переконання, вони «нічого не роблять». Аби це сприяло розвитку міста, підвищенню рівня життя ковельчан, ті, хто сьогодні займають ці посади, готові ними поступитися хоч зараз й лише порадами сприяти подальшій діяльності своїх наступників. Але в будь-якому разі міська рада, обрана громадою, має рахуватися з її думкою й без дозволу громади нічого не чинити.

Знаю, що повідомлення про те, що мають відбутися громадські слухання, було надруковане в газеті «Вісті Ковельщини», однак, зважаючи на мізерні пенсії, не надто високі зарплати й суцільну дорожнечу, не всі мають можливість передплачувати ковельську міськрайонку чи інші друковані видання, не всі також мають доступ до Інтернету, де про громадські слухання також можна було дізнатися. 

Проте є інші варіанти інформування населення. Зокрема, у цьому випадку учасників АТО, членів сімей загиблих Героїв, які стоять на черзі на отримання земельних ділянок. Чому, коли свого часу охочі йшли до влади, вони не шкодували коштів на друк агітаційних листівок, а тепер порівняно невеликі витрати на листи-повідомлення для людей, які віддавали своє життя та здоров’я заради нас усіх, здаються їм надмірними?

Особисто я вперше почула про громадські слухання від Людмили Данилевич – мами загиблого Героя Романа Данилевича, яка зателефонувала мені і повідомила, що випадково у фейсбуці побачила оголошення секретаря міської ради Віри Федосюк, розміщене в той самий день, коли вони повинні були відбутися. Тож ми мали лише кілька годин для того, щоб поінформувати про це тих, кого дане питання стосується.

Сьогодні громадській раді закидають, що, мовляв, її представники зірвали слухання. Але це не так. Ми просто показали владі, що працювати потрібно з громадою, з якою треба завжди рахуватися і належним чином інформувати про важливі питання, які варто спільно вирішувати.

За наполяганням присутніх громадські слухання з даних питань мають відбутися о 14:00 год. 4 липня 2017 року.

 l

Андрій ПАНАСЮК, член Ковельської міськрайонної Спілки учасників АТО:

—Оголошення про те, що мали відбутися громадські слухання, певний час розміщувалось на офіційному сайті міста. Про це інформували в міській раді.

Однак 13 червня ц. р. на громадські слухання прийшло дуже мало людей, хоч, чесно кажучи, був впевнений у тому, що збереться набагато більше ковельчан, які свою активність повною мірою виявляють у інших ситуаціях, або ж тих, котрих це питання стосується.

Головуюча, секретар міської ради Віра Федосюк, розпочала слухання, але, як виявилось, навіть та невелика кількість присутніх не була ознайомлена з проектами регуляторних актів, які пропонувалися для громадського обговорення. Розуміючи те, яка з цього може вийти катавасія, я висловив свою думку про те, що нам нічого приховувати (адже дехто у залі натякав на те, що хтось там щось «просовує», здійснює ще якість маніпуляції). 

Тому підтримав позицію більшості щодо перенесення на іншу дату проведення громадських слухань, аби дати можливість бажаючим додатково ознайомитися з усіма матеріалами. І вже 4 липня, на яке заплановані громадські слухання, ковельчани зможуть висловити свої думки з приводу цього. Це і є головне. А обговорювати чи коментувати причини, через які не відбулися громадські слухання, як на мене, сьогодні не варто. 

Звісно, ми таким чином втрачаємо час, але якщо це виправдано і сприятиме уникненню подальших взаємозвинувачень, то, думаю, таке рішення громади виправдане. 

 l

Віра ФЕДОСЮК, секретар Ковельської міської ради:

—Процитую уривок з інтерв’ю міського голови Олега Кіндера, опублікованого на шпальтах газети «Вісті Ковельщини» 16 березня 2017 року, № 17-18:

«—…Про цей документ говорять, починаючи з першої сесії нинішньої каденції. Нібито все, що робилось раніше, — неправильно, непрозоро, а зараз усе буде чесно та справедливо. Лишень варто розробити відповідне Положення. Слушна пропозиція. Погоджуюсь. Тож давайте спільно його розробимо, винесемо на розгляд громадськості і затвердимо рішенням ради. 

У відділі земельних ресурсів вже були напрацювання в цьому напрямку, але перед тим, як подавати проект на обговорення, хотів би почути думку депутатів про те, яким вони бачать цей документ.

ХХХ

Пройшов рік, а обранці громади так і не узгодили позиції. За пустою балаканиною втратили цілий рік. Далі зволікати, як на мене, немає сенсу, тому найближчим часом відділ земельних ресурсів оприлюднить громадськості власні напрацювання щодо цього Положення. А вже тоді ми точно почуємо пропозиції депутатів, а точніше – чергові нарікання, чому так, а не інакше».

(http://www.volynpost.com/articles/935-oleg-kinder-naprugu-schodo-tak-zvanoi-spekuliacii-navkolo-zemli-dlia-atovciv-nagnitayut-zadlia-piaru або “Вісті Ковельщини» від 16 березня 2017 року, № 17-18).

Нагадаю, що розмова велась у березні 2017 року. Тоді ж на сайті міської ради були оприлюднені розроблені проекти Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» та «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність».

Бажаючі мали можливість ознайомитись з цими проектами та внести свої пропозиції та побажання. Депутатів міської ради регулярно, чи не на кожній сесії, комісії запрошували до ознайомлення з проектами.

Але замість конструктивної співпраці бачимо чергові нарікання та звинувачення – тепер, мовляв, міська влада не вміє комунікувати з громадою, не подала оголошення про проведення слухань і таке інше.

Прикро констатувати, що головними дійовими особами виступають очільники громадської ради, органу, створеного міською радою якраз для здійснення комунікацій з громадою. Звісно, що не всі ковельчани передплачують чи купують газету «Вісті Ковельщини». Однак подібні виправдовування в необізнаності зовсім не личать першим представникам громадської ради , які зобов’язані читати офіційні видання міста та інформувати громадсткість про події, які відбуваються в місті.

Час прийняття міською радою місцевих правил прозорого відведення земельних ділянок, у тому числі й учасникам АТО, відкладається ще мінімум на місяць. Комусь вигідно, щоб подібні рішення якнайдовше не приймались, щоб чим довше був привід для звинувачень на адресу міської влади у відсутності прозорості та маніпуляцій на тему забезпечення земельними ділянками учасників АТО.

Наостанок хочу зазначити, що жодним нормативним документом не передбачена кількість громадян при громадських обговореннях, натомість згідно з Постановою Кабінету Міністрів України після оприлюднення регуляторного акту (31.03.2017р.), громадяни подають письмові пропозиції, яких по даних регуляторних актах у виконавчі органи Ковельської міської ради за цей період не поступило жодного.

 l

Вадим ЛОГВІНОВ, начальник відділу земельних ресурсів виконавчого комітету міської ради:

—За розроблення даних проектів регуляторних актів взялися, в першу чергу, за дорученням депутатів міської ради, котрі бажали бачити чіткий механізм надання земельних ділянок учасникам АТО. Однак для того, аби запустити цей процес, його необхідно було урегулювати на загальному рівні, тому і виникло питання про розробку двох Положень. 

Неодноразово міська рада приймала рішення щодо розроблення регуляторного акту. Розпочали відповідні процедури: відділу земельних ресурсів було доручено розробити ці два Положення, які направили в Антимонопольний комітет, в Державну регуляторну службу України.

До речі, на квітневій та травневій сесіях міської ради, я підходив до мікрофона й інформував народних обранців про те, що на офіційному сайті міської ради розміщені Положення, з якими вони повинні були б ознайомитись і подати свої пропозиції. На жаль, жодної пропозиції так і не надійшло. 

Після того, як отримали листа Державної регуляторної служби України від 30 травня 2017 року й підготували пакет документів, оголошення про проведення громадських слухань було розміщене в газеті «Вісті Ковельщини», що відповідає засадам проведення регуляторної політики. Це оголошення оприлюднене на сторінках «Вістей Ковельщини» 8 червня ц. р. Тож вважаю, що було достатньо часу, аби з ним ознайомитись. Тому мені незрозуміла позиція депутатського корпусу, активістів стосовно недоцільності проведення 13 червня громадських слухань, мотивуючи тим, що про це належним чином не поінформували.

Щодо ковельчан-учасників АТО, котрих безпосередньо стосувались дані Положення, то їм попередньо ці документи надавались. Але від них також не надходили ні пропозиції, ні зауваження. Окрім того, відділ земельних ресурсів співпрацював із Спілкою учасників АТО, коли розроблялися Положення й Регламент. 

Отож, після затвердження Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ям, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність виконавчим комітетом міської ради була б створена комісія, до складу якої входили б учасники АТО, громадські активісти, депутати міської ради. І процес би уже зрушив з місця.

Тому мене відверто дивує ситуація, що склалася. Лишається сподіватись, що 4 липня 2017 року громадські слухання таки відбудуться. 

Вікторія ЗІНЧУК.

Як вже повідомляли «Вісті Ковельщини», 13 червня ц. р. в сесійному залі Будинку рад були заплановані громадські слухання по обговоренню проектів регуляторних актів «Про затвердження «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність» та «Про затвердження Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд». Про це інформувалося й на офіційному сайті Ковельської міської ради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 717

На початку роботи двадцять шостої сесії Ковельської міської ради, яку вів міський голова Олег Кіндер, депутати озвучили свої запити та звернення.

Так, один з депутатських запитів Галини Стасюк стосувався рішення громадської ради при міській раді: міському голові Олегу Кіндеру щомісяця звітувати перед депутатами про витрати, здійснені на його службові відрядження за рахунок бюджетних коштів.

У своєму наступному запиті Галина Стасюк знову порушила питання облаштування пішохідної доріжки від Ковельської школи мистецтв до вул. Театральної, а також попросила доручити юридичному відділу виконавчого комітету міської ради звернутися до суду з метою усунення перешкод у використанні для соціальних потреб земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності. Окрім того, доручити управлінню комунального господарства міськвиконкому виготовити технічну документацію на будівництво цієї пішохідної доріжки, а фінансовому управлінню – передбачити на це в бюджеті міста на 2017 рік відповідні кошти. 

Депутат також озвучила звернення мешканців вул. Театральної, 37б, котрі чекають роз’яснень з приводу зрізаних дерев на дитячому майданчику у їхньому дворі.

У своєму зверненні Ірина Роїк попросила посприяти в облаштуванні пандусів в соціальних аптеках, що нещодавно відкрились по вул. Незалежності та на привокзальній площі.

Олександр Місяць у зверненні озвучив прохання жителів окремих вулиць мікрорайону Ковель-ІІ  стосовно грейдерування дороги. 

Ігор Пініс подав депутатський запит про те, щоб за зверненням громадської ради при міській раді створити робочу групу з метою підготовки проекту рішення про повернення газових мереж та електромереж територіальній громаді м. Ковеля.

Ігор Пініс оголосив ще один свій запит, в якому у зв'язку з чисельними скаргами мешканців міста з приводу систематичного пересування автотранспортних засобів по тротуарах та пішохідних доріжках, що створює загрозу життю та безпеці громадян, просив створити робочу групу з вивчення вище зазначеної проблеми та розроблення рішення, спрямованого на її ліквідацію. 

Через депутатський запит Андрій Мілінчук, зокрема, попросив: аби місто набувало європейського вигляду, зобов'язати відділ містобудування та архітектури міськвиконкому до кінця 2017 року розробити типові проекти малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності.

Скоригувавши порядок денний, депутати приступили до розгляду внесених на сесію питань.

Спочатку було затверджено звіти про виконання Програми економічного і соціального розвитку міста Ковеля на 2016 рік та про виконання міського бюджету за перший квартал 2017 року.

Далі народні обранці взяли за основу проект рішення "Про внесення змін до рішення міської ради від 22.12.2016 р., № 18/3 "Про міський бюджет на 2017 рік".

Ігор Пініс попросив у колег-депутатів, голосуючи за це рішення, звернути увагу на те, що, з його слів, депутатські запити та звернення ряду обранців міської громади з незрозумілої причини не знаходять відображення в головному кошторисному документі міста. Окрім того, зазначив, що депутати не можуть знайти спільної позиції з владою щодо прозорості будівництва окремих об'єктів, що проводиться зараз у місті. 

Тому, зважаючи на це, І. Пініс запропонував при затвердженні змін до бюджету не давати дозвіл на виділення 1 млн. 390 тис. грн. на реконструкцію парку культури і відпочинку імені Лесі Українки в районі літньої естради та 700 тис. грн. – на будівництво сходів до зрізу води в районі вул. Волі.

Депутати підтримали пропозицію колеги. Однак свою думку змінили і повернулись до розгляду цього питання дещо пізніше. Й доки тривало сесійне засідання, був розроблений проект рішення "Про внесення  змін до рішення міської ради від 22.12.2016 р., № 18/3 "Про міський бюджет на 2017 рік". Тож народні обранці повернулись до порядку денного, внесли на розгляд новий проект рішення й без зайвих обговорень прийняли його в цілому.

Сесія міськради внесла зміни до місцевої "Програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017-2020 роки", а також до рішень міської ради "Про затвердження Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Ковеля на 2016-2020 р. р." та "Про затвердження програми запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідації їх наслідків у 2017 році".

Народні обранці ухвалили низку рішень щодо регулювання земельних відносин у місті, в ході розгляду яких інколи виникали й спірні моменти.

Зокрема, тривала дискусія виникла під час обговорення питання про поновлення договорів оренди землі підприємцями, котрі торгують на квітковому ринку по вул. Театральній. 

Ірина Роїк запропонувала вилучити окремі пункти з цього проекту рішення, аби таким чином всі підприємці, що здійснюють там свою підприємницьку діяльність, мали можливість одночасно подати заяви на продовження договору оренди. Вона також зазначила, що такої позиції дотримуються депутати трьох фракцій у міській раді. 

Однак з приводу цього виникли деякі протиріччя, адже вже є відповідне звернення громадянки, котра здійснює підприємницьку діяльність на квітковому ринку, договір оренди в якої закінчується в червні 2017 року. Як пояснила на сесії її представник, позаяк згідно із Законом України "Про оренду" передбачено звернення на продовження оренди подавати за один місяць, то, відповідно, підприємець і звернулась у строк, визначений законодавством. У тому разі, якщо пункти, про які говорила депутат, будуть вилучені з проекту рішення ця громадянка позбудеться права на продовження оренди у зв'язку з порушенням визначеного Законом терміну подання заяви.

У результаті депутати підтримали цей проект рішення, доповнивши його пропозицією Святослава Степанюка щодо визначення єдиного для всіх підприємців квіткового ринку терміну закінчення договору оренди до 25 червня 2018 року.

Протягом перерви, оголошеної у сесійному засіданні, міські депутати поспілкувались з мешканцями Ковеля-ІІ, громадськими активістами, котрі тримають на контролі роботу з ліквідації наслідків діяльності Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод", адже громадськість стурбована тим, що процеси, пов'язані з вирішенням проблем ветсанзаводу, сьогодні, на їхній погляд, не відбуваються в бажаному ритмі. Серед іншого, присутні порушили питання будівництва централізованого водогону в районі Ковеля-ІІ, стосовно вивезення відходів тваринної сировини, зокрема, на територію Поворського воєнного полігону та ін.

Стосовно водогону міський голова Олег Кіндер зазначив, що до кінця червня проект має бути готовим, а далі відповідно до розроблених кошторисів будуть виділятися кошти на його реалізацію.

Начальник відділу з питань цивільного захисту та екологічної безпеки міськвиконкому Юрій Дідковський повідомив про те, що котел, придбаний для підприємства народним депутатом Степаном Івахівим, уже введено в експлуатацію і він почав працювати.  

Люди також повідомили про те, що напередодні побували в П'ятиднях Володимир-Волинського району, де за участю Президента України Петра Порошенка відбулася церемонія відкриття насіннєвого заводу, аби звернутися до нього з проханням, щоб після закриття ветсанзаводу ситуацію взяли під державний контроль. 

Проте, як виявилось, зустрітись з Главою держави їм так і не вдалося. Щоправда, з ковельчанами поспілкувався його помічник, котрий пообіцяв передати Президенту прохання людей і, між іншим, наголосив, що цим питанням має займатися міський голова, бо це сталося в “його” місті.

У свою чергу, Олег Кіндер вкотре пояснив, що ветсанзавод – державне підприємство, яке підконтрольне і підзвітне Мінагрополітики, тож вирішення його проблем знаходиться у компетенції держави. Він зазначив, що органи місцевого самоврядування не мають повноважень проводити різного роду експертизи та дослідження, адже згідно із законодавством місту заборонено фінансувати ці роботи.

Олег Олексійович також поінформував про те, що в цьому плані є й інші проблеми, зокрема, виникла значна заборгованість із заробітної плати перед працівниками ветсанзаводу та за спожиту електроенергію.

Міський голова сказав, що наразі очікує відповіді на ці та інші питання стосовно ветсанзаводу від голови  ОДА Володимира Гунчика та народного депутата Степана Івахіва.

Стосовно забезпечення житлом та земельними ділянками сімей та родин загиблих військовослужбовців-учасників АТО говорила на сесії голова організації "Члени родин загиблих в АТО "Віра" Людмила Данилевич.

Далі на сесії прийнято рішення щодо перейменування вулиць міста Ковеля, про дозвіл на розроблення детального плану території, затверджено Статут ремонтного житлово-комунального господарства № 2, а також Положення про порядок надання депутатами міської ради матеріальної допомоги та ін.

Депутати взяли до відома інформації, зокрема, про роботу відділів охорони здоров’я та земельних ресурсів виконавчого комітету міської ради. 

На сесії було заслухано й інформацію про стан боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку у місті та виконання Комплексної програми профілактики правопорушень і злочинів на 2016-2017 роки у 2016 році, з якою виступив начальник Ковельського відділу поліції Іван Тусь. 

Відповідаючи на запитання депутатів, Іван Гаврилович, зокрема, повідомив про те, що розкриттю злочинів та ефективності роботи правоохоронних органів сприяють відеокамери, які встановлені у місті. Тому, принагідно, звернувся з проханням до місцевих підприємців, аби вони встановлювали камери відеонагляду біля своїх установ.

Ігор Пініс, якого, власне, й цікавило це питання, звернувся до очільника ковельської поліції з проханням на наступній сесії міськради надати рекомендації щодо встановлення додаткових камер спостережень у місті.

Цікавило обранців міської громади й кадрове питання. Іван Тусь повідомив про те, що до кінця року у Ковелі має бути сформований підрозділ патрульної поліції у складі 100 – 150 осіб, які будуть підпорядковуватись безпосередньо Голові Нацполіції і обслуговуватимуть дороги державного значення, а також проводитимуть патрулювання у Ковелі. 

Більшістю голосів депутати підтримали рішення стосовно звернення на адресу Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, голови НКРЕКП Дмитра Вовка щодо вчасного проведення взаєморозрахунків по субсидіях та пільгах.   

Розглянуто ряд інших питань порядку денного.

Вікторія ЗІНЧУК.

На початку роботи двадцять шостої сесії Ковельської міської ради, яку вів міський голова Олег Кіндер, депутати озвучили свої запити та звернення.

Так, один з депутатських запитів Галини Стасюк стосувався рішення громадської ради при міській раді: міському голові Олегу Кіндеру щомісяця звітувати перед депутатами про витрати, здійснені на його службові відрядження за рахунок бюджетних коштів.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 652