20 липня  під головуванням голови районної ради Андрія Броїла відбулася шістнадцята сесія районної ради сьомого скликання.

На початку сесійного засідання Андрій Броїло повідомив про кадрові зміни, які відбулися в державних органах влади та органах місцевого самоврядування у міжсесійний період. Так, начальником Ковельського управління Державної казначейської служби України у Волинській області  призначено Вікторію Цьомик; начальником Ковельського міськрайонного управління головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області призначено Миколу Короля; директором Ковельського міськрайонного центру зайнятості став Ігор Приймак. 

Далі за традицією у залі прозвучали депутатські запити та запитання. Андрій Броїло озвучив ті, які надійшли до районної ради в міжсесійний період. Депутат Валерій  Миронюк виступив із запитом щодо  облаштування пішохідного переходу через залізничну колію (зупинка Гредьки). Валерій Юхимович також порушив питання необхідності ремонту відрізка дороги від траси «Ковель-Брест» у бік села Городища. Слово мали й Анатолій Корнійчук, Василь Мичко, Микола Чуль. 

Розглядаючи питання порядку денного, депутати заслухали звіт  тимчасової контрольної комісії районної ради по  вивченню ситуації, що склалася з вивезенням відходів з Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод» на територію Ковельського району. Інформував  депутат районної ради, голова цієї тимчасової контрольної комісії Анатолій Корнійчук. 

Анатолій Авакумович нагадав присутнім ситуацію, коли в ніч на 5 травня ц. р. на територію Поворської об’єднаної територіальної громади було вивезено відходи з ветсанзаводу. Розповів про рішучі дії місцевих жителів, які перекрили дорогу міжнародного значення “Київ-Варшава” у районі села Гулівка, вимагаючи вивезти непотріб з їхньої території, поінформував про результати роботи тимчасової контрольної комісії.  

Із згаданого питання виступив також заступник начальника Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області Дмитро Антонюк.

Звіт тимчасової контрольної комісії депутати взяли до відома, свою роботу комісія завершила. 

На сесії депутати затвердили Програму фінансової підтримки комунального підприємства «КОВЕЛЬРАЙКОМУНСЕРВІС» та здійснення внесків до його статутного капіталу на 2017 – 2020 роки; затвердили Порядок надання та використання коштів районного бюджету на виконання заходів Програми фінансової підтримки комунального підприємства «КОВЕЛЬРАЙКОМУНСЕРВІС» та здійснення внесків до його статутного капіталу на 2017 – 2020 роки; внесли зміни до рішення районної ради від 23 грудня 2016 року, № 10/10 «Про районний бюджет на 2017 рік». 

Обранці громади підтримали Звернення депутатів Рожищенської районної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо відновлення фінансування державних житлових програм.

Розглянуто інші питання порядку денного.

У «Різному» слово мав ветеран Другої світової війни Яків Чуль, який вкотре порушив питання щодо повернення магазину у селі Ворона у власність громади. 

Світлана ЛЯШУК.

20 липня  під головуванням голови районної ради Андрія Броїла відбулася шістнадцята сесія районної ради сьомого скликання.

На початку сесійного засідання Андрій Броїло повідомив про кадрові зміни, які відбулися в державних органах влади та органах місцевого самоврядування у міжсесійний період. Так, начальником Ковельського управління Державної казначейської служби України у Волинській області  призначено Вікторію Цьомик; начальником Ковельського міськрайонного управління головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області призначено Миколу Короля; директором Ковельського міськрайонного центру зайнятості став Ігор Приймак. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 173

На черговому засіданні виконавчого комітету міськради, яке відбулось 17 липня ц. р., розглянуто важливі питання, вирішення яких тим чи іншим чином сприятиме покращенню життєдіяльності міста.

Члени міськвиконкому взяли до відома інформацію начальника загального відділу виконавчого комітету міської ради Надії Кончаківської «Про стан роботи із зверненнями громадян у виконавчому комітеті міської ради та його структурних підрозділів у першому півріччі 2017 року». 

У ній, зокрема, зазначено, що протягом першого півріччя цього року до виконавчого комітету міської ради надійшло 1286 пропозицій, заяв та скарг громадян, що практично дорівнює аналогічному показнику минулого року (у 2016 році – 1285 звернень). За видом 99,3% становлять заяви і 0,7% — скарги.

Аналізуючи тематику звернень громадян за перше півріччя 2017 року, можна відзначити, що головними залишаються питання соціального захисту, житлово-комунального господарства, аграрної політики і земельних відносин, будівництва та архітектури.

Понад 50 відсотків від усіх звернень до виконавчого комітету міської ради складають звернення від громадян, що потребують соціального захисту та підтримки. Зокрема, у першому півріччі 2017 року звернулось: пенсіонерів – 252, інвалідів – 171, учасників бойових дій та інвалідів війни – 42, учасників АТО – 87, членів сімей учасників АТО – 34, членів багатодітних сімей – 30. 

Також було взято до відому інформації про підготовку міського господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2017 – 2018 р. р. та про висвітлення діяльності міської ради, виконавчого комітету та їх структурних підрозділів в засобах масової інформації.

Окрім цього, виконком узяв до відома інформацію начальника фінансового управління Валентини Романчук «Про підсумки виконання міського бюджету за перше півріччя 2017 року». Тож за підсумками першого півріччя 2017 року загальний обсяг доходів бюджету міста склав 393 млн. 77,4 тис. грн. або 100,1 відсотка до затвердженого показника на цей період. Зокрема, до загального фонду бюджету без врахування трансфертів надійшло податкових та неподаткових платежів в сумі 122 млн. 123,3 тис. грн., забезпечено виконання уточненого призначення на 106,2 відсотка.

З Державного бюджету отримано базової дотації в сумі 3 млн. 445,6 тис. грн., цільових субвенцій – 246 млн. 843 тис. грн.

На засіданні було розглянуто ряд інших питань, зокрема щодо виділення матеріальної допомоги з міського бюджету сім’ям мобілізованих та учасників АТО, особам, прийнятим на військову службу за контрактом в Збройні Сили України, на лікування хворим на онкологічні захворювання та дітей, хворих на муковісцидоз, а також, що входять до компетенції відділів економічного розвитку та торгівлі, містобудування та архітектури, обліку розподілу та приватизації житла, управління соціального захисту, служби у справах дітей міськвиконкому та ін.

У «Різному» депутат міської ради Ігор Пініс звернув увагу на необхідність врегулювати ситуацію довкола Ковельського ветсанзаводу, яка сьогодні виглядає невтішною, адже, з його слів, на спорудах, де планується захоронення відходів з підприємства, з’являється «свіже» сміття. Виявляється, окремі ковельчани по новозбудованій дорозі туди вивозять викачані з вигрібних ям відходи, які зливають на старі рештки очисних споруд, що звідти потрапляють у річку. 

Член виконкому, президент ТОВ “ВО «Ковельсільмаш» Микола Заікін порушив питання щодо ремонту вулиці Відродження, з яким до нього неодноразово зверталися жителі мікрорайону «Сільмаш».

Міський голова Олег Кіндер з цього приводу пояснив, що причина затримки проведення даних ремонтних робіт пов’язана із ситуацією, що склалася не тільки в м. Ковелі, але й в Україні. Справа в тім, що підрядники відмовились від виконання всіх видів робіт, позаяк не погоджуються з новими розцінками, які з’явилися в зв’язку з встановленням мінімальної зарплати в 3200 гривень. 

Оскільки на сьогодні уся проектно-кошторисна документація перераховується, виникла така затримка. Зі слів міського голови, саме з цих причин не вдалося, як це планувалося, здати в експлуатацію до Дня міста літню сцену в парку культури та відпочинку імені Лесі Українки.

Водночас очільник міста запевнив, що в міському бюджеті закладені кошти на ремонт вул. Відродження і пообіцяв, що в цьому році ремонтні роботи будуть проведені.   

Вікторія ЗІНЧУК.

На черговому засіданні виконавчого комітету міськради, яке відбулось 17 липня ц. р., розглянуто важливі питання, вирішення яких тим чи іншим чином сприятиме покращенню життєдіяльності міста.

Члени міськвиконкому взяли до відома інформацію начальника загального відділу виконавчого комітету міської ради Надії Кончаківської «Про стан роботи із зверненнями громадян у виконавчому комітеті міської ради та його структурних підрозділів у першому півріччі 2017 року». 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 146

Довгими стали поневіряння громади пайовиків села Ворони, які змушені оббивати пороги чиновників різних інстанцій з вимогою повернути їхнє нерухоме майно з магазину, яке незаконно й безпідставно вилучене. Скільки звернень, відписок отримано, а праведний "віз" не рухає з місця ні на йоту, ніби оціпенів… І стала болючою раною проблема села тривалістю в часі не один рік. Лякає громадян те, що Правда і Справедливість не спроможні перемогти  перекручення дійсності та волю власників. Букви Закону губляться, переставляються, замовчуються, не звіряються зі Словником Права.

Знаючи законні інтереси громади, потреби жителів мого рідного села, боляче сприймаю приниження людей та махінації навколо їхніх статутних прав. І тому на одній із сесій районної ради вніс пропозицію створити тимчасову комісію по розгляду майнового  питання щодо незаконного вилучення опалювального котла, металевої огорожі, батарей, труб з сільського магазину. Депутати підтримали мене і створили комісію, у яку ввели і мою кандидатуру (прізвище), хоча  у мене були зауваження з приводу того, що я родом із цього села.

І ось тут, в комісії, я відчув і побачив ряд маніпуляцій у Любитівському СТ, через що потужна  колишня інституція в районі виведена з діяльності, а нагріли руки ділки, забувши про покупців окремих сіл  взагалі.

Але демократія дає нам право на боротьбу з черствістю та покровительством у всіх сферах нашого життя. І мене, як депутата, не лякають скарги і претензії  за моє ініціювання розгляду цього питання, за роботу в комісії і незгоду з такими рішеннями, які приймають правоохоронні структури. Я стовідсотково за те, щоб у селах була торгівля, були магазини і в с. Вороні, і Грушівці, і Гончому Броді. А нищити їх, грабувати не дано права нікому. Мене до глибини душі обурює те, що на пайовиків ніхто не звертає уваги.

l

Був собі у повному розумінні цього слова прекрасний новозбудований магазин для обслуговування жителів села Ворони. Великий, добре оснащений, вірно слугував всім своїм покупцям у складі Любитівського СТ. Все - від цвяха та голки до хліба, макаронів і промислових товарів – кожен міг собі придбати тут. Не забували про малечу та учнів школи. Часи "прихватизації" не оминули населеного пункту, як і всього споживчого товариства.

Як усе відбувалося на теренах Любитівського СТ, повідомила читачам газета "Волинь-нова" у вересні 2001 року в статті під заголовком "Пайовики залишилися ні з чим". Там йшла мова про те, як споживче товариство (юридична особа – М. Ч.) стало пайовиком СТ "Каскад Плюс". До газети звернулось тоді 90 пайовиків села Любитова про незаконність подібних дій. Так почалася цікава перереєстрація, де деякі магазини зазнали руйнації і знищення. Але хто тоді думав про людей? Власні кишені є у кожного, в одних, мабуть,  вони "росли", в інших - порожніли. Майно СТ на суму майже 200 тис. гривень, як стверджувалося у статті, безоплатно опинилось як внесок у статутному фонді "Каскаду Плюс".

Внаслідок такої реорганізації, на яку повинна  була б зреагувати тодішня прокуратура, влада району, засновники "Каскаду Плюс", а це – 9 громадян, стали власниками майна, яке їм, мабуть, не мало б належати, м'яко кажучи.

Прихована "перереєстрація" не проведена гласно, не вжито заходів щодо надання інформації шляхом направлення письмових повідомлень пайовикам про час та місце проведення  перереєстрації, як цього вимагають нормативні документи Укооспілки.

Збори на окремих дільницях не були проведені, а в окремих, як повідомляється в статті, підроблені. У Вороні їх теж не було.

Цікаві факти наводить автор статті. Зокрема, такий: 240 пайовиків на лютий 2001 року виявилися "формальними", бо Любитівське СТ "стало колективним членом "Каскаду Плюс", а для простого розуміння – з правом 1 голосу, незалежно від суми внеску по паю.

Тривожить й інший факт: майно у випадку реорганізації чи ліквідації буде ділитись порівну між 9-ма фізичними особами та двома юридичними – Любитівським СТ і підприємством, директором та співзасновником якої є одна й та ж особа.

Не тільки автор згаданої вище статті переймався долею товариства та їх пайовиків, покупців. Були ще публікації з приводу долі магазину с. Ворони на шпальтах газет - обласної  та міськрайонної.  

Особисто мені незрозуміло, чому з 37 торгових точок у товаристві на час його  пограбування, магазин при первісній вартості у 30583 грн. та залишковій в 11805,33 грн. не становив цінності для того, хто підняв руку його руйнувати у Вороні? Була спроба розібрати магазин. Але село вистояло: не дозволило розбійникам приступити до роботи. 

Байдужість до пайовиків, зволікання їхніми правами, втручання в їхнє майно спонукало направити колективне звернення (підписали більше 100 чол.) до місцевої прокуратури. Люд знав, що нічим не завинив. Протягом десятиліть збирав кошти, щоб мати добротний магазин. Силами односельців його звели, надійно за всіма правилами і вимогами. Жвава торгівля свідчила про виконання і перевиконання планів. Воронці не менше купували всього, що і в інших селах СТ. Але швидко попали в немилість.

Торгівля зупинилась. Добротне приміщення в даний час пустує. Влада радіє, що є ларьочки. "Хай би самі в них купували", – можна порадити.

Ті, хто мав би виправити ситуацію, не робили практичних дій  назустріч. І почалась довга тяганина біля своєрідного  кривого дзеркала. Громада висловлювала своє бачення розв'язання проблеми всім представникам влади, не нехтувала своїми ходоками до їхніх кабінетів.

Час ішов, керівники змінювалися, і все починалось знову. Відповіді давали суперечливі, навіть протилежні з тих самих інституцій, до кого звертались. Йшли звичайнісінькі відписки.

Тимчасовій комісії документів на правильність дій з боку прониклих до магазину не було представлено. Пайовики і їх спадкоємці вважали неправомірними дії із розкрадання майна і вимагали його повернення. Згоди на дії пайовики не давали. Підприємці не визнавали справедливості звернень пайовиків, називали себе орендарями.

В справі магазину  багато допущено серйозних протиправних дій. І слід не забувати зміст статті 48 Статуту споживчого товариства: "Власність споживчого товариства є недоторканною і перебуває під захистом держави";  "Забороняється відволікати майно споживчого товариства на цілі, не пов'язані з його статутною діяльністю". Але проникли й вирвали, і забрали.

Тому райраді, райдержадміністрації, сільській раді, прокуратурі й поліції  слід бути наступальними у вирішенні проблем народу, ініціювати правовий захист  скривджених, а не шукати шляхи замовчування проблеми.

l

А тепер щодо думок про те, що магазин "аварійний", "непридатний", "протікає" т. п. Підтверджувальні  документи відсутні, як і всі документи. Тут є багато упередженості. Подібними були думки, коли вирішувалося питання по сільському клубу села. Тепер цей клуб – красень. Але скільки сил і коштів витрачено! Винуватці руйнації невідомі, а держава відшкодовує збитки.

Хто може заборонити пайовику боротись за магазин, навіть тоді, коли він звертається особисто (індивідуально)? Хто може його, інваліда і учасника бойових дій, того, хто будував магазин, залякувати тим, що "посадив би" за оббивання порогів із заявами? 

Старенькому дідусеві магазин особисто потрібен, як солов'ю цимбали. Пора заглянути автору залякувань до своєї пайової книжки, а також пояснити пайовикам те, скільки вони отримали дивідендів. Легко подібне говорити тим, хто ні копійки не вніс у статутний фонд, щоб магазин був у селі. Зате після реорганізації він хоче, щоб люди змирились з тим, що має ті самі права, як 240 пайовиків, разом узяті вкупі на час реорганізації. Звичайно, цьому спротивились любитівці, також і донині за своє майно борються воронці, втомлюючись і втрачаючи надії.

Вірю я, що Правда і Буква Закону встановить справедливість, а це буде великим успіхом нашого краю у такій маленькій, але важливій справі для  нашого люду. І, звичайно, буде недоречно порівнювати цінність різного  виду майна: вивезеного пряника – з вирваною опалювальною батареєю; пива – з опалювальним котлом (який планували підключити й до приміщення медпункту та школи); огорожі – з гречкою і багато чого іншого.

Дії тут різні, але одне очевидне: руйнація нерухомості без права і дозволу на те громади. Слідчий цього не хоче помітити, а прокурор – визнати дії неправомірними.

Пригадую, як на одній із сесій я заявив протест на адресу поліції і прокуратури з приводу необ'єктивності в розслідуванні і простояв всю сесію біля президії. І що вийшло з того? Мовчанка. А далі – одні й ті ж відписки. Часи міняються, нове доповнюється, оцінки теж міняються. Життя має покращуватися.

А тому роблю чергове звернення на сторінках газети до поліції та прокуратури і через газету прошу:

1. Назвати тих, хто вилучив нерухоме майно з магазину с. Ворони без згоди на те пайовиків, заново провівши розслідування.

2. Повернути майно і встановити на робоче місце справним через  неправомірність дій окремих осіб і заподіяні ними збитки.

3. Покарати винуватців вилучення і нанесення моральних збитків.

А читачів нашої газети прошу висловити свої думки (підтримку чи осуд) з приводу даної проблеми по магазину с. Ворони.

Микола ЧУЛЬ,

депутат Ковельської районної ради, член тимчасової комісії із розгляду майнового питання по магазину с. Ворони.

Довгими стали поневіряння громади пайовиків села Ворони, які змушені оббивати пороги чиновників різних інстанцій з вимогою повернути їхнє нерухоме майно з магазину, яке незаконно й безпідставно вилучене. Скільки звернень, відписок отримано, а праведний "віз" не рухає з місця ні на йоту, ніби оціпенів… І стала болючою раною проблема села тривалістю в часі не один рік. Лякає громадян те, що Правда і Справедливість не спроможні перемогти  перекручення дійсності та волю власників. Букви Закону губляться, переставляються, замовчуються, не звіряються зі Словником Права.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 0

Як вже повідомляли «Вісті Ковельщини», 13 червня ц. р. в сесійному залі Будинку рад були заплановані громадські слухання по обговоренню проектів регуляторних актів «Про затвердження «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність» та «Про затвердження Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд». Про це інформувалося й на офіційному сайті Ковельської міської ради.

Однак громадські слухання щодо обговорення цих надзвичайно важливих проектів регуляторних актів того дня так і не відбулися, хоч окремі ковельчани прийшли. 

Серед присутніх – депутати міської ради, працівники структурних підрозділів міськвиконкому, представники громадської ради при Ковельській міській раді та інші небайдужі громадяни міста.

На початку засідання, яке вела секретар Ковельської міської ради Віра Федосюк, члени громадської ради висловили думку про недостатню кількість громади для обговорення важливих регуляторних актів безпосередньо для учасників АТО та інших пільгових категорій. Їхню думку підтримали й інші присутні в залі місцеві активісти, котрі, мотивуючи низьким рівнем підготовки громадських слухань, запропонували перенести їх проведення на 4 липня 2017 року. Рішення було поставлене на голосування та майже одноголосно підтримане присутніми. 

Звісно, можливо, і є певні прорахунки в цьому плані. Однак проблема ще й в іншому: на жаль, люди «розучилися» читати газети та інші друковані видання, а, користуючись Інтернетом, відвідують не зовсім ті сайти, які можуть про це інформувати. 

Та, все ж, ми не хочемо судити, хто в цій ситуації правий, а хто – ні, адже поважаємо і прислухаємось до думки кожного. Тож вирішили з’ясувати позицію обох сторін.

l

Микола ПЕЧЕНЮК, голова громадської ради при Ковельській міській раді:

—Справді, оголошення про те, що мають відбутись громадські слухання, було розміщене на сторінках газети «Вісті Ковельщини», на офіційному сайті міста. Але далеко не всі ковельчани читають міськрайонне видання та й на сайті, навіть якщо є така можливість, не всю інформацію переглянеш.

Вважаю, що про це керівництво міста мало б повідомити мене, як голову громадської ради при міській раді. У свою чергу, я поінформував би про громадські слухання керівників громадських організацій, активістів, людей, яких стосується питання, що мали тоді обговорюватись. Натомість міська влада нас проігнорувала. Складалося враження, що інформацію про проведення громадських слухань щодо порядку надання земельних ділянок учасникам АТО та сім’ям загиблих тримали в таємниці. Власне, це трапляється не вперше – не вважають за потрібне ставити до відома громаду щодо важливих заходів, що мають відбутися в місті, у більшості випадків. 

Ще на початку Революції Гідності у мене була конкретна пропозиція до очільників Ковеля. Аби повідомити громаду про те, що у місті щось будується, виділяється земля, реалізовуються інші проекти й таким чином уникнути земельних та інших конфліктів, великих зусиль та витрат не потрібно. Впевнений, таких питань не виникало б, якби, наприклад, міська влада інформувала ковельчан про важливі події чи заходи, які потребують спільної участі, скориставшись листівками та послугами пошти. 

Тому і в цьому випадку так вийшло, що, хоч вищезазначене питання спрямоване на вирішення проблеми забезпечення ветеранів АТО земельними ділянками, представників воїнів АТО у залі практично не було. Хоча вони готувалися, опрацьовували документи і т. д. 

Але громадські слухання не можуть відбуватись у переважній більшості за участю представників міськради й ледве двох десятків громадських активістів, ковельчан.

 l

Галина АРТЮШЕНКО, секретар громадської ради при Ковельській міській раді:

—Передусім, для того, щоб громадські слухання були легітимними, необхідний Статут міста, якого територіальна громада м. Ковеля й досі немає. Однак, не беручи до уваги цю обставину, як і в інших ситуаціях, влада і тут знайшла винного – громадську раду при міській раді, акцентуючи на тому, що вона, буцім-то, не виконує покладених на неї обов’язків та, так би мовити, існує на «папері». 

Тим не менше, ніхто не перешкоджає бажаючим працювати ефективніше, змінивши нинішніх голову громадської ради чи її секретаря, адже, на чиєсь переконання, вони «нічого не роблять». Аби це сприяло розвитку міста, підвищенню рівня життя ковельчан, ті, хто сьогодні займають ці посади, готові ними поступитися хоч зараз й лише порадами сприяти подальшій діяльності своїх наступників. Але в будь-якому разі міська рада, обрана громадою, має рахуватися з її думкою й без дозволу громади нічого не чинити.

Знаю, що повідомлення про те, що мають відбутися громадські слухання, було надруковане в газеті «Вісті Ковельщини», однак, зважаючи на мізерні пенсії, не надто високі зарплати й суцільну дорожнечу, не всі мають можливість передплачувати ковельську міськрайонку чи інші друковані видання, не всі також мають доступ до Інтернету, де про громадські слухання також можна було дізнатися. 

Проте є інші варіанти інформування населення. Зокрема, у цьому випадку учасників АТО, членів сімей загиблих Героїв, які стоять на черзі на отримання земельних ділянок. Чому, коли свого часу охочі йшли до влади, вони не шкодували коштів на друк агітаційних листівок, а тепер порівняно невеликі витрати на листи-повідомлення для людей, які віддавали своє життя та здоров’я заради нас усіх, здаються їм надмірними?

Особисто я вперше почула про громадські слухання від Людмили Данилевич – мами загиблого Героя Романа Данилевича, яка зателефонувала мені і повідомила, що випадково у фейсбуці побачила оголошення секретаря міської ради Віри Федосюк, розміщене в той самий день, коли вони повинні були відбутися. Тож ми мали лише кілька годин для того, щоб поінформувати про це тих, кого дане питання стосується.

Сьогодні громадській раді закидають, що, мовляв, її представники зірвали слухання. Але це не так. Ми просто показали владі, що працювати потрібно з громадою, з якою треба завжди рахуватися і належним чином інформувати про важливі питання, які варто спільно вирішувати.

За наполяганням присутніх громадські слухання з даних питань мають відбутися о 14:00 год. 4 липня 2017 року.

 l

Андрій ПАНАСЮК, член Ковельської міськрайонної Спілки учасників АТО:

—Оголошення про те, що мали відбутися громадські слухання, певний час розміщувалось на офіційному сайті міста. Про це інформували в міській раді.

Однак 13 червня ц. р. на громадські слухання прийшло дуже мало людей, хоч, чесно кажучи, був впевнений у тому, що збереться набагато більше ковельчан, які свою активність повною мірою виявляють у інших ситуаціях, або ж тих, котрих це питання стосується.

Головуюча, секретар міської ради Віра Федосюк, розпочала слухання, але, як виявилось, навіть та невелика кількість присутніх не була ознайомлена з проектами регуляторних актів, які пропонувалися для громадського обговорення. Розуміючи те, яка з цього може вийти катавасія, я висловив свою думку про те, що нам нічого приховувати (адже дехто у залі натякав на те, що хтось там щось «просовує», здійснює ще якість маніпуляції). 

Тому підтримав позицію більшості щодо перенесення на іншу дату проведення громадських слухань, аби дати можливість бажаючим додатково ознайомитися з усіма матеріалами. І вже 4 липня, на яке заплановані громадські слухання, ковельчани зможуть висловити свої думки з приводу цього. Це і є головне. А обговорювати чи коментувати причини, через які не відбулися громадські слухання, як на мене, сьогодні не варто. 

Звісно, ми таким чином втрачаємо час, але якщо це виправдано і сприятиме уникненню подальших взаємозвинувачень, то, думаю, таке рішення громади виправдане. 

 l

Віра ФЕДОСЮК, секретар Ковельської міської ради:

—Процитую уривок з інтерв’ю міського голови Олега Кіндера, опублікованого на шпальтах газети «Вісті Ковельщини» 16 березня 2017 року, № 17-18:

«—…Про цей документ говорять, починаючи з першої сесії нинішньої каденції. Нібито все, що робилось раніше, — неправильно, непрозоро, а зараз усе буде чесно та справедливо. Лишень варто розробити відповідне Положення. Слушна пропозиція. Погоджуюсь. Тож давайте спільно його розробимо, винесемо на розгляд громадськості і затвердимо рішенням ради. 

У відділі земельних ресурсів вже були напрацювання в цьому напрямку, але перед тим, як подавати проект на обговорення, хотів би почути думку депутатів про те, яким вони бачать цей документ.

ХХХ

Пройшов рік, а обранці громади так і не узгодили позиції. За пустою балаканиною втратили цілий рік. Далі зволікати, як на мене, немає сенсу, тому найближчим часом відділ земельних ресурсів оприлюднить громадськості власні напрацювання щодо цього Положення. А вже тоді ми точно почуємо пропозиції депутатів, а точніше – чергові нарікання, чому так, а не інакше».

(http://www.volynpost.com/articles/935-oleg-kinder-naprugu-schodo-tak-zvanoi-spekuliacii-navkolo-zemli-dlia-atovciv-nagnitayut-zadlia-piaru або “Вісті Ковельщини» від 16 березня 2017 року, № 17-18).

Нагадаю, що розмова велась у березні 2017 року. Тоді ж на сайті міської ради були оприлюднені розроблені проекти Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» та «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність».

Бажаючі мали можливість ознайомитись з цими проектами та внести свої пропозиції та побажання. Депутатів міської ради регулярно, чи не на кожній сесії, комісії запрошували до ознайомлення з проектами.

Але замість конструктивної співпраці бачимо чергові нарікання та звинувачення – тепер, мовляв, міська влада не вміє комунікувати з громадою, не подала оголошення про проведення слухань і таке інше.

Прикро констатувати, що головними дійовими особами виступають очільники громадської ради, органу, створеного міською радою якраз для здійснення комунікацій з громадою. Звісно, що не всі ковельчани передплачують чи купують газету «Вісті Ковельщини». Однак подібні виправдовування в необізнаності зовсім не личать першим представникам громадської ради , які зобов’язані читати офіційні видання міста та інформувати громадсткість про події, які відбуваються в місті.

Час прийняття міською радою місцевих правил прозорого відведення земельних ділянок, у тому числі й учасникам АТО, відкладається ще мінімум на місяць. Комусь вигідно, щоб подібні рішення якнайдовше не приймались, щоб чим довше був привід для звинувачень на адресу міської влади у відсутності прозорості та маніпуляцій на тему забезпечення земельними ділянками учасників АТО.

Наостанок хочу зазначити, що жодним нормативним документом не передбачена кількість громадян при громадських обговореннях, натомість згідно з Постановою Кабінету Міністрів України після оприлюднення регуляторного акту (31.03.2017р.), громадяни подають письмові пропозиції, яких по даних регуляторних актах у виконавчі органи Ковельської міської ради за цей період не поступило жодного.

 l

Вадим ЛОГВІНОВ, начальник відділу земельних ресурсів виконавчого комітету міської ради:

—За розроблення даних проектів регуляторних актів взялися, в першу чергу, за дорученням депутатів міської ради, котрі бажали бачити чіткий механізм надання земельних ділянок учасникам АТО. Однак для того, аби запустити цей процес, його необхідно було урегулювати на загальному рівні, тому і виникло питання про розробку двох Положень. 

Неодноразово міська рада приймала рішення щодо розроблення регуляторного акту. Розпочали відповідні процедури: відділу земельних ресурсів було доручено розробити ці два Положення, які направили в Антимонопольний комітет, в Державну регуляторну службу України.

До речі, на квітневій та травневій сесіях міської ради, я підходив до мікрофона й інформував народних обранців про те, що на офіційному сайті міської ради розміщені Положення, з якими вони повинні були б ознайомитись і подати свої пропозиції. На жаль, жодної пропозиції так і не надійшло. 

Після того, як отримали листа Державної регуляторної служби України від 30 травня 2017 року й підготували пакет документів, оголошення про проведення громадських слухань було розміщене в газеті «Вісті Ковельщини», що відповідає засадам проведення регуляторної політики. Це оголошення оприлюднене на сторінках «Вістей Ковельщини» 8 червня ц. р. Тож вважаю, що було достатньо часу, аби з ним ознайомитись. Тому мені незрозуміла позиція депутатського корпусу, активістів стосовно недоцільності проведення 13 червня громадських слухань, мотивуючи тим, що про це належним чином не поінформували.

Щодо ковельчан-учасників АТО, котрих безпосередньо стосувались дані Положення, то їм попередньо ці документи надавались. Але від них також не надходили ні пропозиції, ні зауваження. Окрім того, відділ земельних ресурсів співпрацював із Спілкою учасників АТО, коли розроблялися Положення й Регламент. 

Отож, після затвердження Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ям, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність виконавчим комітетом міської ради була б створена комісія, до складу якої входили б учасники АТО, громадські активісти, депутати міської ради. І процес би уже зрушив з місця.

Тому мене відверто дивує ситуація, що склалася. Лишається сподіватись, що 4 липня 2017 року громадські слухання таки відбудуться. 

Вікторія ЗІНЧУК.

Як вже повідомляли «Вісті Ковельщини», 13 червня ц. р. в сесійному залі Будинку рад були заплановані громадські слухання по обговоренню проектів регуляторних актів «Про затвердження «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність» та «Про затвердження Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд». Про це інформувалося й на офіційному сайті Ковельської міської ради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 186

На початку роботи двадцять шостої сесії Ковельської міської ради, яку вів міський голова Олег Кіндер, депутати озвучили свої запити та звернення.

Так, один з депутатських запитів Галини Стасюк стосувався рішення громадської ради при міській раді: міському голові Олегу Кіндеру щомісяця звітувати перед депутатами про витрати, здійснені на його службові відрядження за рахунок бюджетних коштів.

У своєму наступному запиті Галина Стасюк знову порушила питання облаштування пішохідної доріжки від Ковельської школи мистецтв до вул. Театральної, а також попросила доручити юридичному відділу виконавчого комітету міської ради звернутися до суду з метою усунення перешкод у використанні для соціальних потреб земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності. Окрім того, доручити управлінню комунального господарства міськвиконкому виготовити технічну документацію на будівництво цієї пішохідної доріжки, а фінансовому управлінню – передбачити на це в бюджеті міста на 2017 рік відповідні кошти. 

Депутат також озвучила звернення мешканців вул. Театральної, 37б, котрі чекають роз’яснень з приводу зрізаних дерев на дитячому майданчику у їхньому дворі.

У своєму зверненні Ірина Роїк попросила посприяти в облаштуванні пандусів в соціальних аптеках, що нещодавно відкрились по вул. Незалежності та на привокзальній площі.

Олександр Місяць у зверненні озвучив прохання жителів окремих вулиць мікрорайону Ковель-ІІ  стосовно грейдерування дороги. 

Ігор Пініс подав депутатський запит про те, щоб за зверненням громадської ради при міській раді створити робочу групу з метою підготовки проекту рішення про повернення газових мереж та електромереж територіальній громаді м. Ковеля.

Ігор Пініс оголосив ще один свій запит, в якому у зв'язку з чисельними скаргами мешканців міста з приводу систематичного пересування автотранспортних засобів по тротуарах та пішохідних доріжках, що створює загрозу життю та безпеці громадян, просив створити робочу групу з вивчення вище зазначеної проблеми та розроблення рішення, спрямованого на її ліквідацію. 

Через депутатський запит Андрій Мілінчук, зокрема, попросив: аби місто набувало європейського вигляду, зобов'язати відділ містобудування та архітектури міськвиконкому до кінця 2017 року розробити типові проекти малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності.

Скоригувавши порядок денний, депутати приступили до розгляду внесених на сесію питань.

Спочатку було затверджено звіти про виконання Програми економічного і соціального розвитку міста Ковеля на 2016 рік та про виконання міського бюджету за перший квартал 2017 року.

Далі народні обранці взяли за основу проект рішення "Про внесення змін до рішення міської ради від 22.12.2016 р., № 18/3 "Про міський бюджет на 2017 рік".

Ігор Пініс попросив у колег-депутатів, голосуючи за це рішення, звернути увагу на те, що, з його слів, депутатські запити та звернення ряду обранців міської громади з незрозумілої причини не знаходять відображення в головному кошторисному документі міста. Окрім того, зазначив, що депутати не можуть знайти спільної позиції з владою щодо прозорості будівництва окремих об'єктів, що проводиться зараз у місті. 

Тому, зважаючи на це, І. Пініс запропонував при затвердженні змін до бюджету не давати дозвіл на виділення 1 млн. 390 тис. грн. на реконструкцію парку культури і відпочинку імені Лесі Українки в районі літньої естради та 700 тис. грн. – на будівництво сходів до зрізу води в районі вул. Волі.

Депутати підтримали пропозицію колеги. Однак свою думку змінили і повернулись до розгляду цього питання дещо пізніше. Й доки тривало сесійне засідання, був розроблений проект рішення "Про внесення  змін до рішення міської ради від 22.12.2016 р., № 18/3 "Про міський бюджет на 2017 рік". Тож народні обранці повернулись до порядку денного, внесли на розгляд новий проект рішення й без зайвих обговорень прийняли його в цілому.

Сесія міськради внесла зміни до місцевої "Програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017-2020 роки", а також до рішень міської ради "Про затвердження Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Ковеля на 2016-2020 р. р." та "Про затвердження програми запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідації їх наслідків у 2017 році".

Народні обранці ухвалили низку рішень щодо регулювання земельних відносин у місті, в ході розгляду яких інколи виникали й спірні моменти.

Зокрема, тривала дискусія виникла під час обговорення питання про поновлення договорів оренди землі підприємцями, котрі торгують на квітковому ринку по вул. Театральній. 

Ірина Роїк запропонувала вилучити окремі пункти з цього проекту рішення, аби таким чином всі підприємці, що здійснюють там свою підприємницьку діяльність, мали можливість одночасно подати заяви на продовження договору оренди. Вона також зазначила, що такої позиції дотримуються депутати трьох фракцій у міській раді. 

Однак з приводу цього виникли деякі протиріччя, адже вже є відповідне звернення громадянки, котра здійснює підприємницьку діяльність на квітковому ринку, договір оренди в якої закінчується в червні 2017 року. Як пояснила на сесії її представник, позаяк згідно із Законом України "Про оренду" передбачено звернення на продовження оренди подавати за один місяць, то, відповідно, підприємець і звернулась у строк, визначений законодавством. У тому разі, якщо пункти, про які говорила депутат, будуть вилучені з проекту рішення ця громадянка позбудеться права на продовження оренди у зв'язку з порушенням визначеного Законом терміну подання заяви.

У результаті депутати підтримали цей проект рішення, доповнивши його пропозицією Святослава Степанюка щодо визначення єдиного для всіх підприємців квіткового ринку терміну закінчення договору оренди до 25 червня 2018 року.

Протягом перерви, оголошеної у сесійному засіданні, міські депутати поспілкувались з мешканцями Ковеля-ІІ, громадськими активістами, котрі тримають на контролі роботу з ліквідації наслідків діяльності Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод", адже громадськість стурбована тим, що процеси, пов'язані з вирішенням проблем ветсанзаводу, сьогодні, на їхній погляд, не відбуваються в бажаному ритмі. Серед іншого, присутні порушили питання будівництва централізованого водогону в районі Ковеля-ІІ, стосовно вивезення відходів тваринної сировини, зокрема, на територію Поворського воєнного полігону та ін.

Стосовно водогону міський голова Олег Кіндер зазначив, що до кінця червня проект має бути готовим, а далі відповідно до розроблених кошторисів будуть виділятися кошти на його реалізацію.

Начальник відділу з питань цивільного захисту та екологічної безпеки міськвиконкому Юрій Дідковський повідомив про те, що котел, придбаний для підприємства народним депутатом Степаном Івахівим, уже введено в експлуатацію і він почав працювати.  

Люди також повідомили про те, що напередодні побували в П'ятиднях Володимир-Волинського району, де за участю Президента України Петра Порошенка відбулася церемонія відкриття насіннєвого заводу, аби звернутися до нього з проханням, щоб після закриття ветсанзаводу ситуацію взяли під державний контроль. 

Проте, як виявилось, зустрітись з Главою держави їм так і не вдалося. Щоправда, з ковельчанами поспілкувався його помічник, котрий пообіцяв передати Президенту прохання людей і, між іншим, наголосив, що цим питанням має займатися міський голова, бо це сталося в “його” місті.

У свою чергу, Олег Кіндер вкотре пояснив, що ветсанзавод – державне підприємство, яке підконтрольне і підзвітне Мінагрополітики, тож вирішення його проблем знаходиться у компетенції держави. Він зазначив, що органи місцевого самоврядування не мають повноважень проводити різного роду експертизи та дослідження, адже згідно із законодавством місту заборонено фінансувати ці роботи.

Олег Олексійович також поінформував про те, що в цьому плані є й інші проблеми, зокрема, виникла значна заборгованість із заробітної плати перед працівниками ветсанзаводу та за спожиту електроенергію.

Міський голова сказав, що наразі очікує відповіді на ці та інші питання стосовно ветсанзаводу від голови  ОДА Володимира Гунчика та народного депутата Степана Івахіва.

Стосовно забезпечення житлом та земельними ділянками сімей та родин загиблих військовослужбовців-учасників АТО говорила на сесії голова організації "Члени родин загиблих в АТО "Віра" Людмила Данилевич.

Далі на сесії прийнято рішення щодо перейменування вулиць міста Ковеля, про дозвіл на розроблення детального плану території, затверджено Статут ремонтного житлово-комунального господарства № 2, а також Положення про порядок надання депутатами міської ради матеріальної допомоги та ін.

Депутати взяли до відома інформації, зокрема, про роботу відділів охорони здоров’я та земельних ресурсів виконавчого комітету міської ради. 

На сесії було заслухано й інформацію про стан боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку у місті та виконання Комплексної програми профілактики правопорушень і злочинів на 2016-2017 роки у 2016 році, з якою виступив начальник Ковельського відділу поліції Іван Тусь. 

Відповідаючи на запитання депутатів, Іван Гаврилович, зокрема, повідомив про те, що розкриттю злочинів та ефективності роботи правоохоронних органів сприяють відеокамери, які встановлені у місті. Тому, принагідно, звернувся з проханням до місцевих підприємців, аби вони встановлювали камери відеонагляду біля своїх установ.

Ігор Пініс, якого, власне, й цікавило це питання, звернувся до очільника ковельської поліції з проханням на наступній сесії міськради надати рекомендації щодо встановлення додаткових камер спостережень у місті.

Цікавило обранців міської громади й кадрове питання. Іван Тусь повідомив про те, що до кінця року у Ковелі має бути сформований підрозділ патрульної поліції у складі 100 – 150 осіб, які будуть підпорядковуватись безпосередньо Голові Нацполіції і обслуговуватимуть дороги державного значення, а також проводитимуть патрулювання у Ковелі. 

Більшістю голосів депутати підтримали рішення стосовно звернення на адресу Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, голови НКРЕКП Дмитра Вовка щодо вчасного проведення взаєморозрахунків по субсидіях та пільгах.   

Розглянуто ряд інших питань порядку денного.

Вікторія ЗІНЧУК.

На початку роботи двадцять шостої сесії Ковельської міської ради, яку вів міський голова Олег Кіндер, депутати озвучили свої запити та звернення.

Так, один з депутатських запитів Галини Стасюк стосувався рішення громадської ради при міській раді: міському голові Олегу Кіндеру щомісяця звітувати перед депутатами про витрати, здійснені на його службові відрядження за рахунок бюджетних коштів.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 183

У четвер, 18 травня, депутати Ковельської районної ради, зібравшись у центральній районній бібліотеці, завершили роботу чотирнадцятої позачергової сесії районної ради та працювали в ході п'ятнадцятої чергової сесії районної ради сьомого скликання. Вів сесійні засідання голова районної ради Андрій Броїло. 

Перше пленарне засідання чотирнадцятої позачергової сесії відбулося  5 травня, в ході якого обговорювалася ситуація, що склалася із вивезенням відходів з ковельського ветсанзаводу на територію Ковельського району. Тоді депутати своїм рішенням створили відповідну тимчасову контрольну комісію районної ради для вивчення цієї ситуації. На початку другого пленарного засідання чотирнадцятої  позачергової сесії районної ради депутати заслухали інформацію голови комісії Анатолія Корнійчука про результати її роботи. 

Далі перед присутніми виступив новопризначений в. о. директора Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод" Андрій Марченко, який розповів про стан справ на підприємстві, окреслив шляхи вирішення проблем. Андрій Миколайович, зокрема, повідомив, що за кошти народного депутата України Степана Івахіва для підприємства придбано твердопаливний котел. Його потужності дозволять переробляти орієнтовно 15 тонн відходів щодоби. 

"Зараз філія законсервована, вона не приймає сировину, і першочергове завдання – звільнити завод від накопичених відходів", – наголосив А. Марченко. 

Депутати поставили керівнику заводу чимало запитань, які цікавили їх.

Після завершення  чотирнадцятої  позачергової сесії районної ради, Андрій Броїло оголосив про відкриття п'ятнадцятої сесії районної ради.

На початку своєї роботи присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять директора Ковельського міськрайонного центру зайнятості Олени Комісарук-Марчак та пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу.

Традиційно депутати озвучили свої запити й запитання. Зокрема, Микола Чуль подякував усім, хто долучився до встановлення пам'ятного знака в селі Білашеві. Разом з тим він просив заслухати на наступній сесії обласну комісію, що опікується встановленням історичної справедливості, чому на пам'ятнику змінено напис.

Запити Івана Абрамчука та Анатолія Корнійчука торкалися медичного обслуговування жителів району. 

Один із запитів Ольги Чепенюк стосувався численних звернень жителів сіл Битень, Радошин, Байківців, перевізника та водіїв автобуса за маршрутом "Ковель-Байківці" щодо вкрай незадовільного стану відрізка дороги від вказівника села Битень до закінчення села Байківці. Депутат просила облаштувати асфальтне покриття цієї ділянки дороги.

Андрій Броїло зачитав депутатський запит Володимира Андросюка та Анатолія Корнійчука, які просили виділити 34 тис. грн. з районного бюджету (по одній тисячі на кожного депутата ради) для допомоги родині Миколи Яворського з Поворська, який 16 березня ц. р. загинув при виконанні службових обов'язків в зоні АТО. При цьому депутати пропонували зняти ці кошти з фінансування облаштування огорожі школи в селі Рокитниці та заміни віконних блоків в школі села Білашева. Цей запит депутати не підтримали, однак із свого депутатського фонду виділили кошти для допомоги сім'ї військовослужбовця. 

Прозвучали також запити Олександра Титомира, Володимира Андросюка, Тараса Оніжука,  Святослава Волошука.

Першим питанням порядку денного депутати розглянули "Про роботу Ковельської районної державної адміністрації, виконання Програми економічного і соціального розвитку Ковельського району, делегованих Ковельською районною радою повноважень у 2016 році". Інформував голова РДА Віктор Козак (із звітом наші читачі  мали можливість ознайомитися в газеті "Вісті Ковельщини" від 18 травня ц. р.). Наприкінці свого звіту Віктор Теодосійович подякував за спільну роботу усім структурним підрозділам райдержадміністрації, депутатському корпусу, підприємствам та підприємцям, які працюють на території Ковельського району і є наповнювачами бюджету. 

В обговоренні питання взяли участь Анатолій Корнійчук, Аркадій Степанюк, Андрій Броїло. Депутати інформацію взяли до відома, ухваливши відповідне рішення.

Далі було заслухано інформацію начальника Ковельського відділу поліції ГУ НП у Волинській області Івана Туся про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на території Ковельського району. 

Полковник поліції поінформував про поліцейську діяльність, спрямовану на забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Іван Гаврилович подякував Голобської, Люблинецької, Колодяжненської об'єднаним територіальним громад за виділення коштів з бюджету для встановлення відеонагляду на своїх територіях. 

Наголошувалося, що згідно із штатною чисельністю територію Ковельського району обслуговує критично мало дільничних інспекторів поліції – всього чотири. Іван Тусь також зазначив, що на сьогодні немає можливості постійної дислокації груп швидкого реагування патрульної поліції на території ОТГ, але на всі заяви і повідомлення жителів району поліція відповідно реагує.

Про результати діяльності Ковельської місцевої прокуратури на території  Ковельського району у 2016 році інформував присутніх керівник місцевої прокуратури Олександр Бабенков.

На сесії до правоохоронців вже вкотре звернувся житель села Ворони Яків Чуль, який  вболіває за відновлення у селі діяльності магазину. Йому було надано відповідь. 

Вищезгадані інформації депутати взяли до відома.

В ході сесійного засідання депутати розглянули чимало питань порядку денного. Зокрема, внесено деякі зміни та доповнення до районних програм: до Програми соціального захисту населення Ковельського району на 2015-2018 роки, затвердженої рішенням районної ради від 28.11.2014 року, №39/14; до Комплексної програми розвитку галузі АПК в Ковельському районі на 2016-2020 роки, затвердженої рішенням районної ради від 25.12.2015 року, №2/33. Внесено зміни й до рішення районної ради від 23 грудня 2016 року, №10/10 "Про районний бюджет на 2017 рік". Обговорено та ухвалено майнові питання. 

Депутати прийняли й ряд звернень районної ради (одне з них публікуємо нижче).

Світлана ЛЯШУК.

У четвер, 18 травня, депутати Ковельської районної ради, зібравшись у центральній районній бібліотеці, завершили роботу чотирнадцятої позачергової сесії районної ради та працювали в ході п'ятнадцятої чергової сесії районної ради сьомого скликання. Вів сесійні засідання голова районної ради Андрій Броїло. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 250

На переконання Першого віце-прем'єра міністра Степана Кубіва, відповідальність за ситуацію, яка склалася на Ковельській філії ДП "Укрветсанзавод", мають понести особи, які дозволяли ввозити відходи на територію підприємства, а також профільне міністерство.

Про це, зокрема, йшлося під час наради стосовно Ковельського ветсанзаводу у Волинській облдержадміністрації 10 травня.

Кубів зауважив, що нарада зібрана, аби прийняти конкретні рішення та виконувати їх. Він подякував народному депутату Степану Івахіву, з яким декілька тижнів працював стосовно проблеми. 

За словами С. Кубіва, має нести відповідальність міністерство, якому підпорядковується  ветсанзавод – Мінагрополітики. Адже міністр ще 2 місяці тому мав приймати рішення. 

Окремо йшлося й про дії керівництва заводу, на який "вночі приймали відходи".

"Кримінальні справи мають бути доведені до кінця", – додав Кубів. Такі дії він вважає злочинними, адже, можливо, навіть хтось одержував за це незаконну винагороду.

Начальник головного управління Держспоживслужби Волині Богдан Лозинський повідомив, що нині на території заводу і досі є близько 2000 тонн відходів. 900 тонн закомпостовано в ямах, із них – 50-60 тонн кісток. Окрім того, близько тисячі тонн дотепер знаходяться на твердому майданчику підприємства.

Через підвищення температури повітря ситуація в Ковелі погіршилася. Тому мер міста Олег Кіндер просив вже до кінця дня визначитися з місцями, куди можна відвезти відходи, бо громада "просто задихається".

За словами міського голови, у громади більше немає сил терпіти. Протягом двох днів температура повітря підвищувалася, і сморід змусив людей перекривати дороги.

"Скажіть, куди вивезти - це єдине питання", - сказав очільник Ковеля, адже транспорт є, функціонують інші заводи, тому вивезення треба планувати вже.

На нараді йшлося і про перспективи  ковельського ветсанзаводу. Степан Кубів зауважив, що із 2012 року підприємства цього напрямку свідомо доводили до банкрутства.

Адже за інформацією, яку озвучив перший заступник голови Держспоживслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Андрій Жук, "Укрветсанзавод" за результатами ревізії боргує 27 мільйонів гривень. Через неправильний менеджмент склалася "ковельська" ситуація. 

Тож С. Кубів цікавився закордонним досвідом. У низці європейських країн найкращим прикладом є приватна власність подібних підприємств. Тому йдеться про те, що МінАПК та Мінекономічного розвитку готують документи, аби державне підприємство "Укрветсанзавод" виключити із переліку підприємств, які не підлягають приватизації.

Стосовно Ковельської філії, то С. Кубів повідомив, що шукають можливостей до 10 червня знайти кошти в Держрезерві, аби утилізувати залишки на заводі. 

Високопосадовець також пообіцяв, що після повернення до Києва поспілкується із Міністерством оборони, аби сприяти виділенню площ для утилізації відходів Ковельського ветсанзаводу на території військового полігону "Повурськ".

За результатами наради Ковельський ветсанзавод мають повністю законсервувати, аж поки не вирішать подальшої долі підприємства. Відповідні служби повинні представити до Кабміну протягом тижня інформацію щодо необхідності відшкодування збитків наслідків екологічної кризи.

http://www.volynpost.com/

На переконання Першого віце-прем'єра міністра Степана Кубіва, відповідальність за ситуацію, яка склалася на Ковельській філії ДП "Укрветсанзавод", мають понести особи, які дозволяли ввозити відходи на територію підприємства, а також профільне міністерство.

Про це, зокрема, йшлося під час наради стосовно Ковельського ветсанзаводу у Волинській облдержадміністрації 10 травня.

Кубів зауважив, що нарада зібрана, аби прийняти конкретні рішення та виконувати їх. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 234

Ветсанзавод: чи є вихід із ситуації?

Про це йшла мова на позачергових сесіях районної і міської рад

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 219

Ветсанзавод: чи є вихід із ситуації?

Про це йшла мова на позачергових сесіях районної і міської рад

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 242

На засідання двадцять четвертої сесії Ковельської міської ради, що відбулася 27 квітня ц. р., вкотре прийшло багато ковельчан, яких того дня ледве вміщувала сесійна зала. І знову люди змушені були залишити власні справи, щоб сім'ями, навіть з маленькими дітьми зустрітися зі своїми обранцями, адже доведені до відчаю повільними темпами ліквідації екологічного лиха, спричиненого внаслідок діяльності Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод". Більше місяця минуло, як обіцяли вивезти з ветсанзаводу рештки мертвих тварин, але досі питання "вирішується" лише на рівні розмов.

Про це йшлося у заяві жителів міста, адресованій міському голові, голові міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Олегу Кіндеру, яку зачитала на сесії ковельчанка Ірина Котюк.

"Ми, жителі Ковеля, вже більше 40 днів чекаємо виконання наших вимог щодо ліквідації наслідків діяльності Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод", – зокрема зазначено у зверненні. – Внаслідок безвідповідальності, бездіяльності та зволікання відповідальних за ліквідацію 19 квітня ц. р. ми були змушені застосувати крайній захід мирного протесту – перекриття міжнародної траси "Київ-Варшава", наслідком чого стали гарантії заступника голови Волинської ОДА Сергія Кошарука ліквідувати зовнішньо складовані тваринні відходи до 28 квітня 2017 року". 

Та нині, виявляється, віз і досі там, адже, як йдеться далі у заяві, вивезення тваринних решток відбувається сповільненими темпами, а відходи, що становлять реальну екологічну небезпеку, не ліквідовуються взагалі. 

Зважаючи на це, люди вимагають, в першу чергу, оголосити надзвичайну ситуацію регіонального рівня, закрити Ковельську філію ДП "Укрветсанзавод". Також мають бути проведені утилізація, вивезення, рекультивація та заліснення території підприємства та прилеглої до нього території. 

Окрім того, серед інших вимог – притягнення до відповідальності осіб, винних у створенні надзвичайної ситуації; створення депутатської тимчасової комісії з визначення впливу наслідків діяльності заводу на стан здоров’я людей, що мешкають поряд; підведення водогону до житлового масиву, прилеглого до підприємства; включення до міського оперативного штабу з ліквідації наслідків діяльності заводу представників громади.

У тому разі, якщо відходи не приберуть до обіцяної відповідальними за це особами дати, ковельчани попередили, що знову перекриють міжнародну трасу. 

Позаяк у зверненні кілька разів згадувалося його ім'я, до присутніх на сесії людей звернувся депутат міської ради, заступник голови Волинської облдержадміністрації Сергій Кошарук, котрий з цього приводу мав дещо іншу думку.

Коментуючи озвучене вище в заяві, він, зокрема, погодився з багатьма її пунктами, а от стосовно власної заяви піти у відставку в разі невиконання обіцянок щодо ліквідації наслідків діяльності ветсанзаводу у Ковелі, сказав, що такий стан справ не лежить на його відповідальності. З його слів, зважаючи на те, що ситуацію визнано надзвичайною техногенного характеру місцевого рівня, ні голова Волинської ОДА Володимир Гунчик, ні він, як його заступник, не є тими суб'єктами, у повноваженнях яких – управляти цією ситуацією, а лише є координаторами тих зусиль, що стали б на заваді виникненню надзвичайної ситуації регіонального рівня. 

Як вважає Сергій Дмитрович, всі "важелі" знаходяться в руках, у першу чергу, керівництва "Укрветсанзаводу", Держпродспоживслужби, і, зрештою, Мінагрополітики. А от регулювати цей процес на місці має місцева комісія з питань ТЕБ та НС на чолі з міським головою Олегом Кіндером (який, до речі, того дня не був присутнім на сесії міської ради, адже перебував на лікарняному – авт.).

– Моя заява базувалась на гарантіях, передбачених у рішенні комісії від 19 квітня ц. р., в якому йшлося про те, що є попередня домовленість щодо компостування й утилізації відходів тваринної сировини на території Поворської об'єднаної територіальної громади (землі біля військового полігону с. Поворська), – намагався пояснити свої тодішні наміри Сергій Кошарук. – Однак невдовзі після цього туди прибули окремі громадські діячі Ковельщини, які й налаштували місцевих жителів проти цього, зокрема, аргументуючи тим, що дана сировина заражена чумою. Тому громада не прийняла попередньо узгодженого з ними рішення. 

Він також додав, що після відмови Поворської ОТГ й далі триває робота з аграріями, які б погодилися цю сировину використати на компост. Аби з’ясувати, чи відходи з ветсанзаводу є інфікованими, фермери взяли на перевірку даний матеріал. Тож, як далі зазначив виступаючий, офіційні висновки проведених досліджень свідчать про те, що у рештках даної тваринної сировини чуми не виявлено. 

Сергій Кошарук також запропонував створити робочу групу у складі народних обранців, громадських активістів, фахівців та ін., яка б займалася організацією лабораторних досліджень цієї сировини, аби опісля спільно шукати шляхів вирішення ситуації, що склалася у місті.

Присутні на сесії громадяни відносно спокійно вислухали довготривалу промову заступника Волинської ОДА, однак далі розмова з ним велася вже на підвищених тонах: складалося враження, що учасники дискусії не чули один одного, у залі виникало чимало суперечок і протиріч, тож важко було повірити в те, що буде досягнуто згоди і, врешті, знайдеться вихід, який влаштує всіх. Присутні в залі ковельчани вимагали не перекладати на інших відповідальність, не перекручувати фактів і слів, припинити полеміку і, врешті, вдатись до конкретний дій.

Тож аби розмова не зайшла у глухий кут, до неї приєднались й інші. Так, депутата Святослава Степанюка дещо здивували окремі вислови його колеги Сергія Кошарука, зокрема, стосовно непричетності керівництва Волинської ОДА до того, що ситуація, яка склалася з ковельським ветсанзаводом, сьогодні майже не зрушила з місця, при тому, що це підприємство перебуває у власності держави, а губернатор і його підлеглі є її безпосередніми представниками. 

– Не варто сьогодні переводити "стрілки" на міську владу чи місцеву комісію ТЕБ та НС, в компетенції яких звертатись до державних органів влади, зокрема до керівництва ОДА, з проханням вплинути на ситуацію, яка виникла в Ковелі внаслідок діяльності ветсанзаводу, власником якого є держава, – наголосив депутат. 

При цьому нагадав про те, що поки лише з міського бюджету були виділені кошти на проведення утилізації відходів. З області чекали хоча б одного – знайти для цього відповідну земельну ділянку, яка б перебувала у державній власності. 

Прокоментував ситуацію й помічник народного депутата І. Гузя, заступник голови громадської ради при міській раді Ігор Верчук, котрий зазначив, що він та інші активісти не є тією стороною, що чинить перепони у намаганнях обласного керівництва вирішити питання утилізації тваринної сировини з ковельського ветсанзаводу, адже, з його слів, саме вони звертались до народних депутатів С. Івахіва та І. Гузя з проханням вплинути на ситуацію, що склалася у місті.

Ігор Верчук нагадав і про те, що міська рада прийняла рішення щодо відсутності у Ковелі земель для захоронення таких відходів. Тому негативна реакція жителів вул. Черняховського на складування там сировини з ветсанзаводу є теж цілком очікуваною і логічною.

Він також наполіг на необхідності спільного розв'язання цієї проблеми, що стане можливим, включивши в склад місцевої та регіональної комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій представників місцевої громади.

За спільне вирішення проблеми висловився й заступник міського голови, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Андрій Товстига, котрий зауважив, що на вимогу ковельчан саме місцева комісія з питань ТЕБ та НС "запустила" механізм цієї роботи, прийнявши рішення, яким визнала, що в місті склалась надзвичайна ситуація техногенного характеру місцевого рівня. На сьогодні це підтвердила Експертна рада, тож місцева комісія продовжує працювати у межах своєї компетенції.  

Секретар міської ради Віра Федосюк зачитала відповіді на попередньо прийняті міською радою звернення до органів державної влади щодо вирішення ситуації, що склалась в наслідок діяльності Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод", що надійшли з Мінагрополітики та Державної екологічної інспекції України, в яких йшлося про проведені з приводу цього заходи й поставлені завдання. Однак ковельчани сприймали почуте без особливого ентузіазму, адже, окрім довжелезних звітів-листів, реальної допомоги держави поки, на жаль, не відчули.

На сесії був присутній начальник Ковельського відділу поліції Іван Тусь, якого теж бажали почути присутні на сесії люди. Тож він повідомив про те, що в ході розслідування кримінальних проваджень, порушених проти посадових осіб Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод", правоохоронцями спільно з працівниками екологічної служби було виявлено закагатоване захоронення відходів тваринної сировини за межами території ветсанзаводу. Тож згідно із висновком екологів збитки складають близько 2 млн. грн. 

Іван Тусь повідомив й про те, що директора Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод", якого нині немає на території м. Ковеля, оголошено в розшук. Наразі є ухвала суду про його арешт.

Трохи згодом член обласної ради ГО "Ніхто крім нас", член ради асоціації фермерів Волині, ковельчанин Віктор Лук'янчук озвучив інформацію стосовно того, що, як він сказав, є компанія з Одеської області, представники якої хоч завтра готові прибути в Ковель, аби на місці переробляти відходи з ветсанзаводу, з яких у результаті планують отримати метан, а всі перероблені рештки вивезти. 

l

Дещо знизився градус емоцій після п'ятнадцятихвилинної перерви у сесійному засіданні, оголошеної головуючою – секретарем міськради Вірою Федосюк. Подальша робота тривала в більш-менш злагодженому ритмі. 

Згідно з регламентом тридцять хвилин було відведено для оголошення депутатських запитів та звернень. Як виявилось, більшість з них стосувались одного питання –  облаштування пішохідної доріжки від Ковельської школи мистецтв до вул. Театральної, яке першою на сесії вкотре порушила депутат Галина Стасюк.

Того дня в сесійній залі також були присутні викладачі та батьки вихованців школи мистецтв, котрі звернулись до обранців міської громади з проханням, нарешті, прислухатися до них і посприяти відновленню цієї пішохідної доріжки.

Цю тему продовжили у своїх виступах депутати Вадим Клімук та Святослав Степанюк, котрі запропонували створити робочу комісію для вивчення і в подальшому вирішення цього питання.

Окрім того, скористалися правом озвучити свої звернення та депутатські запити Володимир Косцьов'ят, Сергій Кошарук, Ігор Пініс. 

Відповідно до внесених у порядок денний змін депутати спершу одноголосно прийняли звернення до Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" про передачу водопровідних та водоканалізаційних мереж на території міста Ковеля на баланс міста", яке було ініційоване з метою забезпечення ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення безперебійного водопостачання та водовідведення на прилеглих до Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод" мікрорайонах міста. 

Вікторія ЗІНЧУК.

l

Далі депутати працювали згідно з порядком денним, того дня розглянувши й прийнявши рішення з понад 60 питань.

Так, для участі у конкурсах Програми транскордонного співробітництва "Польща-Білорусь-Україна 2014-2020" та забезпечення фінансування заходів у разі перемоги спільних проектів з польськими партнерами депутати затвердили ряд міських програм. Це – "Транскордонний центр діалогу культур Польща-Білорусь-Україна", "Спільна спадщина –спільна ідентичність – охорона і розвиток природних ресурсів, культурних та історичних надбань", "Захист і збереження природної та історичної спадщини шляхом вдосконалення каналізаційних очисних систем в містах Хелм та Ковель" .

Проекти уже пройшли перший етап конкурсного відбору та допущені до подачі Повної аплікаційної форми. Кожен з них важливий для Ковеля. Зокрема, перший передбачає реконструкцію підтрибунних приміщень стадіону "Локомотив" та проведення необхідних інженерних мереж. Інший дозволить провести реконструкцію історичного музею, а останній – поліпшити роботу водоканалу. 

Прийнято Програму щодо забезпечення житлом на умовах співфінансування учасників бойових дій, інвалідів війни, які брали безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції, а також членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців зазначених категорій на 2017-2021 роки. Відповідно житло на умовах співфінансування 50/50 зможуть отримати ковельчани названих категорій, які перебувають на квартирному обліку.

Своїм рішенням міська рада дала дозвіл Ковельському МТМО на складання проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки по вул. Ватутіна, 51 для реконструкції будівлі медпункту під міську амбулаторію загальної практики сімейної медицини № 6 за рахунок земель міської ради, не наданих у власність чи користування. 

Було розглянуто понад 30 питань, що стосуються регулювання земельних відносин у місті.

Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи і зв’язків з громадськістю міськвиконкому.

На засідання двадцять четвертої сесії Ковельської міської ради, що відбулася 27 квітня ц. р., вкотре прийшло багато ковельчан, яких того дня ледве вміщувала сесійна зала. І знову люди змушені були залишити власні справи, щоб сім'ями, навіть з маленькими дітьми зустрітися зі своїми обранцями, адже доведені до відчаю повільними темпами ліквідації екологічного лиха, спричиненого внаслідок діяльності Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод". Більше місяця минуло, як обіцяли вивезти з ветсанзаводу рештки мертвих тварин, але досі питання "вирішується" лише на рівні розмов.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 319