10.07.2014

DSC_5079 Хто у Ковелі найкращий?

В парку культури і відпочинку  ім. Лесі Українки минулої неділі з нагоди Дня міста відбулася урочиста церемонія нагородження переможців щорічного конкурсу "Кращий…". Як повідомила присутнім ведуча Вікторія Савлук, напередодні цього організаційний комітет розглянув подані матеріали і визначив переможців у  різних номінаціях. Іменні кубки та подяки переможцям вручили міський голова Олег Кіндер та "Міс Ковеля - 2014" Оксана Шатрова.

Оксана БІРУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 942
Читати далі
10.07.2014 Мороз Оксана Леонідівна

DSC_4984 Дива “Містечка майстрів”

Минулої неділі Ковель –чудовий куточок волинської землі, де милує око мальовнича природа і де живуть щирі й добрі душею люди, відзначив 70-річчя визволення від фашистських загарбників та День міста.
Сонячно, напрочуд тепло було цієї днини, тому піднесений настрій відчувався ще більше. Хоча, не варто приховувати той факт, що цього разу святкову атмосферу пригнічували криваві події, що нині відбуваються в нашій державі на Сході.

Оксана БІРУК.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 1129
Читати далі
10.07.2014

DSC_3903 Оксана Шатрова – “Міс Ковеля-2014”

У неділю, 29 червня ц. р., в рамках відзначення Дня молоді у Народному домі "Просвіта" відбулося свято молодості, грації та краси "Міс Ковеля-2014".

Тетяна МЕДВЄДЄВА, головний спеціаліст Ковельського міського центру соціальних служб для  сім'ї, дітей та молоді.

Коментарів до новини: 2
Переглядів новини: 2272
Читати далі
10.07.2014

DSC_0010 Відкрили пам’ятник серцю

6 липня у Ковелі з нагоди Дня міста біля місцевого клубу-піцерії "Сlassic" "забилося"  "Серце миру" — символічний пам'ятник друзям, закоханим, усім людям, які мають добрі, миролюбиві серця.
Під час урочистого відкриття  директор клубу Роман Дідицький щиро привітав присутніх, яких зібралося тут чимало, з Днем міста.

Олександра ПАЛЬЧИНСЬКА,

судентка ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, кафедра журналістики.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1052
Читати далі
08.07.2014 Ляшук Світлана Олександрівна

DSC_4804

 Ковель відзначив свято

У неділю, 6 липня ц. р., Ковель відзначив День міста та 70-ту річницю визволення від фашистських загарбників.
Святковою колоною під звуки муніципального духового оркестру ковельчани та гості міста вирушили до меморіалу Слави, де відбувся урочистий мітинг з нагоди 70-ї річниці визволення міста Ковеля від фашистських загарбників.
Ведучі мітингу – Наталія Гончар та Леонід Никитюк торкнулися сторінок історії визволення Ковеля. А війна принесла нашому місту величезні втрати і важкі випробування. Понад 15 тисяч солдат і офіцерів віддали життя за Ковель. Вони були різних національностей, різного віку, всіх їх чекали вдома на рідній землі. Мужні воїни знайшли спочинок у нас на Ковельщині. Золотими літерами на меморіалі Слави викарбувано 1549 прізвищ визволителів нашого міста.
До учасників мітингу звернувся міський голова Олег Кіндер. Особливі слова шани та вдячності він  адресував визволителям, ветеранам Великої Вітчизняної війни, які захищали рідну землю і наше  щасливе майбутнє, наближали довгоочікувану перемогу на фронті і в тилу.
У своєму виступі Олег Олексійович згадав про складний час, який переживає Україна сьогодні.
Добра й благополуччя побажав визволителям Ковеля, усім ковельчанам голова Волинської обласної  ради Валентин Вітер. 
Вітальну телеграму від імені народного депутата України Степана Івахіва зачитала його помічник Наталія Маленицька.
Хвилюючим був виступ учасника бойових дій, голови первинної ветеранської організації працівників медичних установ Григорія Макарчука. 
Не стримували сліз і ветерани, й молодь під час літературно-музичної композиції "Матері завжди чекають синів…". Власний вірш методиста Народного дому "Просвіта" Вікторії Савлук майстерно  інсценізували працівники цього закладу культури. Перед присутніми наче ожили відомі трагічні сторінки історії: мелодія випускного вальсу, яку у червні 1941 року перервали вибухи авіабомб;  згорьована мати, яка щохвилини сподівалася  дочекатися сина з фронту живим; біль, що чорним серпанком оповив тих, хто не дочекався з війни синів, братів, наречених, батьків.
Логічним продовженням виступу стала пісня "Прошу тебе, синочку, не стріляй" у виконанні хору працівників міськрайонного територіального медичного об'єднання  "Берегиня".
З глибокою скорботою і вдячністю присутні схилили голови у хвилині мовчання перед світлою пам'яттю тих, кого навічно забрала війна, хто загинув на Майдані, у ході антитерористичної операції на Сході України.
Знаковою у світлі сьогоднішніх подій стала й пісня "Молитва", яку заспівала випускниця  Ковельського промислово-економічного коледжу ЛНТУ  Вікторія Степанюк. А на завершальному акорді композиції з рук юних українок, як символ миру, злетіли у небо білі голуби.
На  знак пам'яті та нашої вдячності воїнам-визволителям до підніжжя меморіалу Слави під залпи салюту лягли вінки та квіти. Їх поклали голова обласної ради Валентин Вітер, міський голова Олег Кіндер, голова райдержадміністрації Юрій Поліщук, заступник голови районної ради Галина  Коляда і представники підприємств, установ, організацій, духовенства, громадськості.
Світлана ЛЯШУК.
НА ЗНІМКАХ: під час урочистого мітингу та покладання квітів з нагоди 70-ї річниці визволення Ковеля від фашистських загарбників.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
х  х  х
З нагоди Дня міста та 70-ї річниці визволення його від фашистських загарбників у Ковелі відбулося багато інших цікавих заходів, про які оргкомітет попередньо інформував, у тому числі – й за посередництвом нашої газети. На більшості із них побували журналісти "Вістей Ковельщини", про що ми розповімо у наступних номерах.
Загалом треба відзначити, що 6 липня відбулося гарне загальноміське свято, в якому взяли участь як ковельчани, так і їх багаточисельні гості. 
Зважаючи на  складну соціально-політичну ситуацію в країні, організатори відзначення Дня міста та ювілейної дати його визволення  зробили все можливе, щоб без надмірностей, зайвих парадності і  галасливості  приділити максимум уваги ветеранам війни і праці, "дітям війни", достойно вшанувати активістів громадського життя і в той же час  порадувати глядачів і слухачів гарними піснями, музикою, танцями, захоплюючими спортивними поєдинками.
Вл. інф.
У неділю, 6 липня ц. р., Ковель відзначив День міста та 70-ту річницю визволення від фашистських загарбників.
Святковою колоною під звуки муніципального духового оркестру ковельчани та гості міста вирушили до меморіалу Слави, де відбувся урочистий мітинг з нагоди 70-ї річниці визволення міста Ковеля від фашистських загарбників.
Ведучі мітингу – Наталія Гончар та Леонід Никитюк торкнулися сторінок історії визволення Ковеля. А війна принесла нашому місту величезні втрати і важкі випробування. Понад 15 тисяч солдат і офіцерів віддали життя за Ковель. Вони були різних національностей, різного віку, всіх їх чекали вдома на рідній землі. Мужні воїни знайшли спочинок у нас на Ковельщині. Золотими літерами на меморіалі Слави викарбувано 1549 прізвищ визволителів нашого міста.
Світлана ЛЯШУК.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 993
Читати далі
08.07.2014

_MG_1978Світла сторінка в історії культури

Насправді, світлу сторінку в історію вписала вся українська культура. Знову, як колись, Олена Пчілка  зібрала під своє "крило" науковців, поетів, керівників провідних національних музеїв України. Тільки вдумайтеся: 15 кандидатів та 2 доктори наук, професори, лауреати державних премій та Заслужені працівники культури. 
А географія прибулих  яка розлога: Київ, Львів, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, Рівне, Чернівці, Луцьк, Шепетівка, Канів, Умань, Новоград-Волинський, Острог, Полонне.
Взяли участь у роботі конференції науковці Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки, серед яких – голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України  професор Геннадій Бондаренко та науковці Волинського краєзнавчого музею на чолі з директором Анатолієм Силюком.
Словом,  вулкан культури знову "вивергнув" животворний вогонь духу і невгамовної душі українства, як і тоді, коли у цій тихій поліській заводі купалися в народних співанках та візерунках вишиванок Олена Пчілка та Леся Українка.
Як безкінечний Всесвіт, так немає меж  дослідницьким відкриттям. З'являються нові факти біографії родини Косачів, досліджуються "забуті" твори письменниці, вимальовується новий, сучасний портрет великої українки, а з нею –  всієї України.  Разом з тим лунала поезія (і не тільки посвяти), але й та, яка виплескується протуберанцями з душі Майдану у виконанні лауреатки державної премії ім. Лесі Українки Надії Гуменюк та нашої землячки Ніни Горик.
Організатори постаралися, щоб науковий сценарій був “переплетений” музикою, піснею і поетичним словом.
Гості звеселилися виступом дітей з Колодяжненської школи, насолодились співом народного артиста України Василя Чепелюка та знаменитого тріо бандуристок "Диво-струни", милувалися дивовижними звуками ліри та старосвітської бандури у виконанні Яреми Шевчука. Розтривожило душу акордами фортепіано, до якого торкались тендітні пальці Лесі Українки,  у віртуозному виконанні Валентини Качанової. 
А ще Любов Мержвинська ознайомила гостей з виставкою старовинних скатертин, якими користувалися колись Косачі. Завідувачка музею Віра Комзюк запросила у цікаву подорож сторінками історії.
l
Отакий змережився візерунок, де серйозні наукові доповіді прихорошувались живим, цікавим мистецьким різнобарвним бісером.
Не треба бути провидцем, щоб сказати, що знайдуться скептики, які зауважать: мовляв, нічого особливого – так собі черговий захід відбули.
Е,  ні, шановні! Сьогодні такі заходи потрібні, як ніколи. Ми живемо під магічною дією Майдану. У тій самодержавній  темряві в кінці ХІХ століття Олена Пчілка запалила свічу українства. Вона спалахнула по-новому якраз сьогодні. Триває велике відродження українства. Національне обличчя України і суспільства міняється на очах. Історія Майдану росла з того зерна, яке плекала, селекціонувала та сортувала Олена Пчілка, а з нею – невмируща Леся. 
Скажу більше: тоді формувалась невидима нитка єдності з Європою, де українці грали свою вагому роль. Дослідниця Ірина Щукіна з Києва відкрила ще один цікавий факт із творчості Олени Пчілки. Письменниця свою поезію гарно вписала в музичні ритми серенади Шуберта. Чим не союз культур?
О, шановний читачу! Скільки мав би розказати тобі цікавого. На жаль, формат газети не дозволяє – потрібен простір книги. Тішить те, що завдяки зусиллям Анатолія Силюка та Віри Комзюк видано гарний, широкоформатний науковий збірник під назвою "Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олена Пчілка, Леся Українка в історії української та світової культури". 
Теплі і щирі слова лунали на адресу завідувачки музею, Заслуженого працівника культури Віри Комзюк. Саме вона із своїм колективом творчих однодумців підготувала і провела захід всеукраїнського значення на найвищому рівні. Вагому дещицю в організацію свята вніс Анатолій Силюк. Він не тільки, за словами В. Комзюк, "пальчиком підштовхував всіх", але зумів організувати фінансування заходу у час безгрошів'я і занепаду економіки.
Приємно, що і влада не відсторонилася від важливого всеукраїнського форуму. Вітали його  учасників заступник голови облдержадміністрації Роман Карпюк, голова Ковельської районної ради Ігор Верчук, голова Ковельської райдержадміністрації Юрій Поліщук. Разом з тим – обласне управління культури, директор Волинського держархіву Володимир Гика та ще багато поважних достойників.
Вітальна програма із зливи щиросердечних слів продовжувалась дві години.
l
...Згадалася легенда про назву села Колодяжного. У давнину в цьому поселенні хтось викопав криницю. Вода виявилась не тільки смачною, але й цілющою. Хто не йде, зупиниться. Пили цю воду поважні купці, браві козаки і набирались сили та здоров'я. Пройшли віки, і поселилися в Колодяжному Косачі. О, як ожило те невмируще джерело! Відійшли Косачі, а та цілюща вода знову задзюркотіла звеселілою мелодією музейників. 65 літ,  а музей ще юний, оновлюється, прихорошується для гостей. До нього не заростає стежка. "І будуть приходити люди", – пророкувала Леся. Збулося! З усіх кінців світу приходять, щоб набратися сили  й укріпити дух. І слава Богу!  Як гість і щирий друг музею схиляю голову в пошані і дарую поетичне слово:
Живе духовне джерело
Давним-давно у цім селі
Криниця била, дивна і глибока.
Пили із неї дорослі і малі, 
І журавлі пили, купці й пророки.
Вода ж бо, знаємо, свята.
В ній – код Любові Бога.
Було, зміліла крізь літа,
Та не заросла дорога.    
Як в казці,  явились Косачі сюди.
Інтелігенція – вкраїнське добірне зерно.
І звеселів струмок цілющої води,
Запалахкотів вогонь,  і ожило горно.
То свіжий дух. Наш, український дух
Воскрес і, мов магнітом,  притягував
 великих.
Пройшли роки – огонь той не потух,
В музеї відродились імена і лики.
Невтомна Віра, Любов, Марія і молоді 
Леліють, виколихують культури сад.
Духовне джерело живе, веселе, як тоді. 
Поети, влада і митці – завжди зорепад.
Вкраїно рідна – тут твоя душа,
Твоє повітря тут й вода цілюща.
Вкраїнцю істинний, напитись поспішай,
Тут Божа благодать – небесна і земна, і
 суща.
P.S. Як повідомила директор Ковельської міської гімназії Олена Вальчук, радою учнівського самоврядування прийнято рішення про присвоєння закладу імені Олени Пчілки. Учасники конференції зустріли це повідомлення оплесками.
Ковельська міськрайонна організація підтримує це рішення. Слово – за відповідними установами, уповноваженими вирішити  це питання.   
Анатолій СЕМЕНЮК,
голова Ковельської міськрайонної організації краєзнавців. 
НА ЗНІМКАХ: в день проведення конференції в Колодяжному.
Фото з архіву літературно-меморіального музею Лесі Українки.
"В історію  життя я записала світлу сторінку", –  так висловила своє захоплення одна із учасниць Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 165-річчю з дня народження великої українки Олени Пчілки та 65-й річниці з часу створення Колодяжненського музею Лесі Українки. 
Насправді, світлу сторінку в історію вписала вся українська культура. Знову, як колись, Олена Пчілка  зібрала під своє "крило" науковців, поетів, керівників провідних національних музеїв України. Тільки вдумайтеся: 15 кандидатів та 2 доктори наук, професори, лауреати державних премій та Заслужені працівники культури. 
Анатолій СЕМЕНЮК,
голова Ковельської міськрайонної організації краєзнавців. 
Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 769
Читати далі
08.07.2014

лесяМузеєві Лесі Українки у Колодяжному – 65 років

За останні два десятиліття літературно-меморіальний музей Лесі Українки в селі Колодяжному став потужним осередком науки, культури, просвітництва. Його колектив веде наукову, пошукову, експозиційну, масову науково-освітню, лекційну роботу. Протягом року музей обслуговує більше 30 тисяч відвідувачів.  

Найщирішими шанувальниками творчості Лесі Українки є галичани, кияни і, звичайно, волиняни.  Рідше, але відвідують музей люди з усіх інших областей України. 
Звичайно, не буде тепер відвідувачів з Ялти. У цей нелегкий для України час, коли ми вкотре захищаємо свою незалежність, суверенність держави, коли на Сході країни іде війна, відвідувачі музею відчувають актуальність творчості Лесі Українки, яка виховує почуття патріотизму, громадянського обов'язку, любові до України, народу, міцність духу.
Але щоб сягнути таких висот, музей за своїх 65 років пройшов нелегкий шлях становлення.
Останній спадкоємець садиби Косачів у Колодяжному, молодший Лесин брат Микола, продав Лесин "білий" будинок жителю Колодяжного Пилипу Силюку. У кінці 30-х років жіноча громадськість Львова порушила через пресу питання про його викуп, ремонт і збереження. 
Почали збирати пожертвування. Про це свідчить львівський двотижневий журнал  "для плекання домашньої культури"  "Нова хата" за 1939 рік. 
У вересні Західна Україна возз’єдналася з Радянською Україною, змінився політичний устрій. У травні 1941 року виконком обласної Ради ухвалив рішення організувати в с. Колодяжному у Лесиному "білому" будинку  її музей. На реставрацію будинку і організацію експозиції держава виділила понад 10 тис. крб. 
Війна перешкодила цим планам. А після закінчення Другої світової війни реальним виявом поваги волинян до долі та творчості поетеси-землячки Лесі Українки стало збереження і відтворення у прижиттєвому вигляді меморіальних споруд та місць.
13 липня 1949 р. газета "Радянська Волинь" повідомляла: "Велике радісне свято відбулося в неділю, 10 липня, в колгоспному селі Колодяжному. Навіть дощ, що протягом дня неодноразово щедро проривався з важких сірих хмар, не перешкодив торжеству з приводу відкриття пам'ятника великій українській поетесі – відбудованого Лесиного "білого" будинку…". 
Саме ця знаменна дата стала початком історії музею Лесі Українки в Колодяжному. 
Хто ж упродовж більш як  65 літ волею долі виконував роль берегинь музею, з року в рік сприяв успішному розвитку установи, з дня у день віддавав належну шану пам'яті поетеси та доносив велич її творчості до нащадків?
Оскільки  музей Лесі Українки у Колодяжному було відкрито на громадських засадах і штатний працівник був відсутній, то обов'язки екскурсовода  понад 10 років виконувала сільський бібліотекар  Ніна Кошелюк, яка була першою з тих, хто безпосередньо був залучений до діяльності музею. 
Вона допомагала в оформленні першої експозиції музею, що розмістилася в одній з кімнат Лесиного будинку. Експозиція була, власне, виставкою фотознімків з життя Лесі Українки, які були оформленні традиційно для  того часу: в багетових рамочках під склом.
На її місце в 1960 році прийшла Марія Пилипівна Скрильникова, яка завжди сумлінно ставилась не лише до обов'язків бібліотекаря, а й до виконня своїх громадських доручень: проводила екскурсії, займалася господарською роботою, пов'язаною з музеєм. 
У розбудову музею Лесі Українки в Колодяжному вагомий внесок зробили його колишні завідуючі  Й. Г. Струцюк,  А. К. Парфенюк,  О. М. Ковальчук. 
У 1979 р. на території музею садиби Лесі Українки було розпочато спорудження приміщення літературного музею, перша експозиція якого проіснувала 10 років.
Саме у цей нелегкий період завідувачкою його стала Віра Михайлівна  Комзюк. Під її керівництвом вперше було взято на облік та збереження музейні предмети, зокрема, проведена інвентаризація фондів музею. Станом 1 січня 2013 р. тут нараховувалося  6 тис. 180 експонатів основного фонду, 105 меморіальних речей, які належали родині Косачів.
Коли наша держава здобула незалежність, постала гостра необхідність нової літературної експозиції. Важливим кроком була закупівля в колекціонерів поштових листівок з місцями, де бувала Леся Українка (Львів, Карпати, Дерпт, Чернівці, Луцьк, Мінськ, Кути, Кімполунг, Саки, Євпаторія, Бахчисарай, Ялта, Варшава, Прага, Мілан, Неаполь, Цюріх, Берлін, Ковель). 
Пізніше вони органічно влилася в експозицію музею, внесли своєрідний колорит. Також придбані музейні копії картин І. Труша та Ф. Красицького "Леся Українка", виконані київським художником К. Криловим (1990 р.), ілюстрації Л. Іванової до творів Лесі Українки ("Плине білий човник") та Олени Пчілки ("Дивна хатка"), літографії Є. Безніска, П. Гулина до казки "Біда навчить" та ін. –   предмети побуту й етнографії Волині. 
Окрасою експозиції літературного музею є три прижиттєві збірки письменниці: "На крилах пісень" (1893,1904 рр.), "Думи і мрії" (1899 р.), "Відгуки" (1902 р.), які Віра Михайлівна отримала в дарунок завдяки своїй комунікабельності та високопрофесійності. 
І ось 1991 року, до 120-ліття від дня народження Лесі Українки в міжнародних рамках ЮНЕСКО, було відкрито на високому науковому й естетичному рівні нову експозицію літературного музею.
"На жаль, дуже сіра будівля – цей музей зовні. Але які талановиті люди творили його зсередини, з самої душі свого розуміння, своєї пам'яті про Лесю Українку! Спасибі їм", – залишила такий запис у книзі почесних гостей 7 вересня 1991 року Ліна Костенко.
"Вітаю колектив музею, художників-львів'ян із новою експозицією, буквально витонченою люблячими Лесю руками і зігріту душевним теплом вашим. Приємно здивований і втішений цим святом краси і любові на родинному ґрунті Косачів" (М. Жулинський). 
Залишили свої подяки в книзі вражень дослідники творчості Лесі Українки Т. Третяченко, Л. Мірошниченко, В. Римська, родичі Косачів з Канади Оксана і Орест Закидальські, голова “Союзу Українок” Америки Наталя Даниленко, поет М. Сингаївський, поет з Китаю Хе Жунчан, великий друг музею Григорій Аврахов та ін.
Результатом науково-дослідницької роботи колективу музею є участь його   працівників  у багатьох наукових конференціях (як у стінах рідного музею, так і за його межами), виступи на радіо та телебаченні.
Особливої уваги заслуговує виставкова діяльність музею. Ось тематика кількох останніх років: "Леся Українка в живописі та графіці", "Нові надходження музею", "Великодня писанка", "Косачі і українська діаспора", "Творчість Лесі Українки в малюнках дітей", "Луцькі стежки Лесі Українки мовою поштових листівок", ряд персональних виставок.
Зростає активність популяризації не лише життя і творчості Лесі Українки, а й усієї її родини. В 2011 році вийшли   повне видання українських узорів, зібраних Ольгою Косач-Кривинюк (сестрою поетеси), та факсимільне видання альбому "Олена Пчілка. Український народний орнамент.   К., 1876". До 140-річя від дня народження Лесі Українки музей видав два путівники: "Колодяжне – колиска Лесиного таланту", "Музей "Лісової пісні" в Нечимному".
Нещодавно  тут відбулася представницька V Всеукраїнська науково-практична конфенція з нагоди  165-річчя від дня народження Олени Пчілки  та 65-річчя з дня створення музею.
Ім'я Лесі Українки притягує до Колодяжного учнів, студентів, професорів, художників, робітників, селян… Тут вони пізнають минуле, бачать сучасне і вірять у майбутнє.
За високі показники в  роботі  завідуючій музею В. М. Комзюк присвоєно високе звання "Заслужений працівник культури України". Вона – кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня (2009 р.).
Марія Чашук,
старший науковий працівник Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки. 
Марія ЧАШУК,
старший науковий працівник Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки. 
Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 3313
Читати далі
03.07.2014

index Відзначили День Конституції


Напередодні Дня Конституції України у залі засідань Будинку рад відбулися урочисті збори з нагоди цього державного свята.
– Прийняття Конституції ознаменувало фундаментальне закріплення нашої незалежності, навіки закарбувало волю українського народу жити у власній суверенній державі, – розпочала святковий захід ведуча Наталія Гончар...

"Ми віримо в майбутнє твоє, Україно!" – під такою назвою з нагоди Дня Конституції України 26 червня ц. р. у центральній районній бібліотеці відбулися урочистості за участю керівників районної виконавчої і представницької влади, духовенства, селищних, сільських голів, представників громадських організацій та політичних партій...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 476
Читати далі
26.06.2014 Ляшук Світлана Олександрівна

DSC_3470 Господар “Серпанку”: з  любов’ю до  рідної землі

Житель села Волі-Ковельської Олег Щесюк фермером став у 26 років. Глибоке почуття любові до рідної землі, повага до нелегкої селянської праці закладені в Олега В'ячеславовича з діда-прадіда.
Змалку переймав уроки життєвої мудрості від батька В'ячеслава Федоровича – вмілого та досвідченого хлібороба. Згодом почав втілювати на практиці знання, здобуті в Дніпропетровському державному аграрному університеті.

Світлана ЛЯШУК.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 905
Читати далі
26.06.2014

DSCF4680 Данина шани і пам’яті

З нагоди Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні представники органів виконавчої влади району побували в  селищних, сільських радах, де відвідали оселі солдатських вдів загиблих фронтовиків, поцікавилися соціально-побутовими умовами їх проживання.

20 червня в приміщенні  бібліотеки смт Голоб відбувся тематичний захід з нагоди Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, який пройшов за участю керівництва району, солдатських вдів, голів первинних осередків Ковельської районної організації ветеранів, громадськості.

Відділ інформаційної діяльності та комунікацій  з громадськістю апарату райдержадміністрації.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 779
Читати далі