24.06.2014 Романюк Аліна Петрівна

DSC02211Мітинг-реквієм у Ковелі

20 червня ц. р. напередодні Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, аби віддати належне героїзму наших дідів і прадідів у Великій Вітчизняній, на  меморіалі Слави у Ковелі відбувся мітинг-реквієм. У ньому взяли участь керівники міської та районної влади, зокрема, міський голова Олег Кіндер, його заступник Ігор Прокопів, голова райдержадміністрації Юрій Поліщук, голова районної ради Ігор Верчук, ветерани війни та громадськість міста.
22 червня 1941 року віроломний напад ворога — військ гітлерівської Німеччини на Радянський Союз увійшов трагічною сторінкою в історію українського народу. На світанку того далеко недільного ранку на наші землі впали перші ворожі бомби. Вони й стали початком Великої Вітчизняної — найжорстокішої війни в історії нашого народу, яка принесла небачені руйнації та незліченні кровопролиття. До речі, цього року 22 червня теж припало на неділю…
 Як ніколи, сьогодні тема війни особливо близька та зрозуміла сучасному поколінню. 
"Наша держава знову проходить випробування війною. Важко про це говорити, але майже щодня ми отримуємо тривожні повідомлення про загибель наших хлопців, про поранених, зруйновані будинки і міста. Війна… Вона була на відстані семи десятиліть. Наше покоління, діти, онуки читали про це в книжках, знали із розповідей наших ветеранів. І ми вірили, що Велика Вітчизняна буде для нашого народу останньою із воєн. Зараз в Україні знову ведуться воєнні дії", — зазначив міський голова Олег Кіндер.
Тож учасники мітингу-реквієму хвилиною мовчання та покладанням квітів до Вічного вогню вшанували пам'ять тих, хто віддав своє життя заради Великої Перемоги, та тих, хто загинув під час антитерористичної операції на Сході України у боротьбі із бандами сепаратистів.
  Мало залишилося у живих тих, хто зі зброєю у руках захищав тоді нашу країну. І хто б міг подумати, що їм знову доведеться пережити подібне? Вони, як ніхто знають страшну ціну війни. 
Від імені ветеранів минулої війни виступив Почесний громадянин Ковеля, учасник бойових дій Микола Корпачов.
Аліна РОМАНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час мітингу-реквієму в Ковелі.
Фото автора.

20 червня ц. р. напередодні Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, аби віддати належне героїзму наших дідів і прадідів у Великій Вітчизняній, на  меморіалі Слави у Ковелі відбувся мітинг-реквієм...

Аліна РОМАНЮК.

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 887
Читати далі
24.06.2014
Коротко 
про важливе 

прКоротко про важливе 

За позаминулу добу бойовики здійснили в зоні АТО 4 напади на блокпости та 4 напади на колони військової техніки, в результаті 5 українських військовослужбовців та 1 прикордонник отримали поранення. Про це повідомив речник АТО Владислав Селезньов під час прес-конференції в Києві...

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 568
Читати далі
24.06.2014
Враховуючи думку ковельчан, ветеранів,  вирішили обмежити програму розважальних заходів,  фінансові витрати на його проведення. Також цьогоріч відмовились від салюту, параду мистецьких і спортивних колективів, оренди сцени. Не запрошуватимуть на урочистості делегації з міст-партнерів.
Основна увага буде приділена ветеранам, визволителям Ковеля. Зокрема, відбудеться мітинг на меморіалі Слави. Неодмінно керівники міста відвідають визволителів вдома, привітають їх зі святом. Міський голова зустрінеться з ветеранами Великої Вітчизняної війни. У цей день виступатиме і хор ветеранів міста, гратиме муніципальний духовий оркестр. На літній естраді парку культури і відпочинку імені Лесі Українки запланована концертна програма "Пісні воєнних років". 
Також чимало заходів впродовж дня передбачається для дітвори — розважальна програма, ігри, розваги. На святковому концерті свою творчість продемонструють  найкращі дитячі танцювальні колективи та солісти.
Порадують жителів міста  спортивні змагання зі стрітболу, футболу, шахів, кудо.
У парку культури та відпочинку працюватиме "містечко майстрів". Ввечері — нагородження переможців конкурсу "Кращий…". Заслужені відзнаки отримають громадські діячі, талановиті діти, меценати. 
Ковельські художники до Дня міста презентуватимуть нову виставку в культурно-просвітницькому центрі.
Всі культурно-мистецькі та спортивні заходи готуються власними силами. 
Програма Дня Ковеля та відзначення 70-річчя визволення міста від фашистських загарбників допрацьовується, узгоджується та відкрита для пропозицій.
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю виконавчого комітету міської ради.

день місВраховано пропозиції ковельчан щодо відзначення Дня міста

Цього року День міста та 70-у річницю визволення від фашистських загарбників ковельчани відзначатимуть 6 липня.
Традиційно це було найяскравіше загальноміське свято. Нині українцям  не до пишних урочистостей і народних гулянь...
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю виконавчого комітету міської ради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 669
Читати далі
24.06.2014
До уваги жителів Ковельщини!
26 червня об 11.00 год.  в приміщенні центральної районної бібліотеки  у Ковелі відбудуться районні урочистості з нагоди 18-ої річниці Конституції України.
Запрошуємо до участі представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, депутатів обласної, районної, селищних, сільських рад, керівників підприємств, установ, організацій, представників духовенства, районних осередків політичних партій, громадських організацій та  жителів Ковельщини. 
Оргкомітет.

аДо уваги жителів Ковельщини!

26 червня об 11.00 год.  в приміщенні центральної районної бібліотеки  у Ковелі відбудуться районні урочистості з нагоди 18-ої річниці Конституції України...

Оргкомітет. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 572
Читати далі
24.06.2014

DSCN6031“Чарівний  світ  природи” презентує  Віра  Семеній

У культурно-просвітницькому центрі діє виставка ковельської майстрині Віри Семеній "Чарівний світ природи". 
Жінка працює в особливому стилі декоративно-прикладного мистецтва – авторській техніці на тканині, яка є фоном і декораціями водночас. Вона творить оригінальні картини із  штучних квітів, паперу, дерева і каміння, вдало підбираючи кольори та форми. За допомогою об'ємності  реалістично передає кожен елемент живої природи. Її доробок називають справжнім відкриттям у мистецькому житті міста Ковеля.
Зараз у своїй колекції Віра Олексіївна має 30 робіт. Більшість із них  представлені на виставці.  Над  створенням однієї  картини майстриня працює впродовж двох-трьох тижнів, а буває - робота займає й кілька місяців. 
Вона - постійна учасниця колективних виставок ковельських художників. "Чарівний світ природи" – третя її персональна експозиція. 
Пані Віра – творча особистість. Вона пише вірші. З її ініціативи створено  літературно-мистецьке товариство "Творчий світ". Як поет  співпрацює з композиторами Любов'ю Мілевич, Ігорем Баранюком, Людмилою Власовою.
Під час урочистого відкриття виставки відбулась презентація відеокліпу на пісню "Сирітка", вірші до якої написала Віра Семеній. Надзвичайно пронизливі слова торкнулись сердець кожного у залі.
Як зазначила сама авторка, ролик знімався у Будинку маляти в Луцьку. І вона разом з композитором сподіваються, що він не залишить байдужим нікого, хто його перегляне. І якщо ця пісня допоможе хоча б одній дитині знайти сім'ю, – їхня праця не є марною.
Віра Олексіївна подякувала міському голові Олегу Кіндеру, міськрайонній організації ВО "Батьківщина" за фінансову підтримку  та допомогу у створенні кліпу, за розуміння та співпрацю.
Також авторка щиро пораділа, що на відкриття виставки прийшло чимало ковельчан. "Отже, моя творчість є цікавою для інших. Це найвища нагорода для митця", – поділилась своїми відчуттями пані Віра.
Заступник міського голови Ігор Прокопів відзначив, що роботи художниці вирізняються оригінальністю, своїм стилем, неповторністю. Він привітав Віру Олексіївну з відкриттям персональної виставки та вручив Подяку міського голови. В ній йдеться: "За вагомий внесок у культурно-мистецьку скарбницю міста, творчі досягнення, художню майстерність, популяризацію декоративно-прикладного мистецтва".
Впродовж місяця виставку Віри Семеній  "Чарівний світ природи" можна оглянути в культурно-просвітницькому центрі.
НА ЗНІМКУ: Віра Семеній у день відкриття виставки.
Фото...

У культурно-просвітницькому центрі діє виставка ковельської майстрині Віри Семеній "Чарівний світ природи"...

Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв'язків з грамадськістю виконкому міськради.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 931
Читати далі
24.06.2014

Изображение 060Успіхи юних шахістів

Юних шахістів, вихованців Ковельської школи КЗ "КДЮСШ" ім. Є. Кондратовича можна привітати з вдалими виступами на шахових фестивалях. 
Наприкінці весни в м. Пустомитах Львівської області відбувся шаховий турнір "Травневий дебют", на якому восьмеро наших спортсменів гідно представили Ковельську школу шахістів. 
В турнірі А, у якому взяв участь 81 учасник, кандидат в майстри спорту, випускник і "золотий" медаліст міської гімназії Сергій Тарасюк завоював третє місце у віковій категорії до 18 років, першорозрядник, випускник НВК № 13 Максим Грицюк - шосте місце (до 18 років).
В турнірі Б брали участь юні шахісти 2004 року народження і молодші. Переміг у турнірі, а також перше місце у віковій категорії до 10 років завоював другорозрядник, учень СШ № 3 Станіслав Бондаренко, а третьорозрядниця, учениця ЗОШ № 10 Вікторія Браташ посіла п'яте місце серед дівчат.
А от на шаховому турнірі в Луцьку, присвяченому Дню захисту дітей, теж відзначились юні шахісти КЗ "КДЮСШ". В турнірі А переміг і зайняв перше місце у віковій категорії до 16 років першорозрядник, учень ЗОШ № 12 Олександр Кухарук, друге місце завоювала першорозрядниця Антоніна Самолюк, п'яте місце виборов учень НВК № 13 Богдан Грицюк; серед дівчат віком до 14 років перше місце посіла третьорозрядниця, учениця ЗОШ № 8 Вікторія Омельчук. 
В турнірі Б, змагаючись у віковій категорії до 10 років, перше місце здобув і став переможцем турніру другорозрядник, учень ЗОШ № 10 Станіслав Бондаренко, четверте місце серед юнаків віком до 10 років виборов третьорозрядник, учень ЗОШ № 1 Олександр Хільчук; перше місце серед дівчат віком до 8 років посіла учениця ЗОШ № 10 Вікторія Браташ, друге місце віком до 8 років серед юнаків посів учень ЗОШ № 1 Любомир Кондратюк. 
Адміністрація школи вітає своїх вихованців з успішними виступами, бажає гарних перемог на шахових дошках і надалі гідно представляти Ковель і Волинську область на різного рівня змаганнях!
Олена ЧЕРНЯК,
тренер-викладач з шахів КЗ "КДЮСШ" ім. Євгена Кондратовича.
НА ЗНІМКУ: під час шахового фестивалю у м. Луцьку юні ковельські шахісти зі своїм наставником Оленою ЧЕРНЯК.
Фото з архіву 
КЗ "КДЮСШ".

Юних шахістів, вихованців Ковельської школи КЗ "КДЮСШ" ім. Є. Кондратовича можна привітати з вдалими виступами на шахових фестивалях...

Олена ЧЕРНЯК.

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 606
Читати далі
24.06.2014

1Ковельські митці – на польській сцені

Наше місто у Ленчні презентували: студія естрадного танцю "Беллатрікс". танцювальна група народного аматорського ансамблю пісні танцю "Лісова пісня", зразкова студія естрадного співу "Надія"
Ковельські митці нещодавно презентували свою творчість у місті Ленчна (Польща) під час святкових заходів з нагоди Дня міста. Візит відбувся у рамках проекту "Ковель і Ленчна - прикордонні міста двох традицій і культур".
 Колективи підготували цікаву різножанрову програму. З особливим успіхом виступили студія естрадного танцю "Беллатрікс", танцювальна група народного аматорського ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня".
Жителі Ленчни надзвичайно тепло приймали сольні номери учасників зразкової студії естрадного співу "Надія" Наталії Котищук та Ірини Домнюк.
За словами художнього керівника Народного дому "Просвіта" Наталії Гончар, поляки були приємно вражені високим рівнем підготовки українських аматорських колективів, які, на їх думку, нічим не поступаються професіоналам.
"Представляти Україну, наше місто - велика честь для наших артистів. Працювали з повною віддачею. Всі хвилювались, але у нас все вдалося", – говорить керівник зразкової студії естрадного співу "Надія" Ірина Новожилова.
"Безумовно такі поїздки додають досвіду, впевненості у власних силах. А гарний прийом – це нагорода за працю, старання", – діляться враженнями наставники "Беллатріксу" Ангеліна Гавришук та "Лісової пісні" – Сергій Цехончук. 
Впродовж години тривав концерт за участю ковельчан. І все більше глядачів збиралось біля сцени, які не хотіли відпускати гостей з України.
"Дякую усім колективам, їх керівникам за достойний виступ. Нашу делегацію, яка в цей час перебувала в Ленчні з офіційним візитом, проймала гордість за наших митців, наше місто", – висловився заступник міського голови Ігор Прокопів.
Поляки також для наших митців підготували цікаву екскурсійну програму. Учасники колективів мали можливість більше дізнатись про Ленчну, побувати у Любліні. Приємні враження залишили у всіх відвідини музею під відкритим небом у Любліні, де розміщені будинки ХІХ та ХХ століття, старовинні речі побуту.
На День Незалежності ковельчани будуть приймати колективи із Ленчни. У нас відбудеться фестиваль двох культур, що теж передбачено проектом "Ленчна і Ковель – прикордонні міста двох традицій і культур". Фінансування  отримано у рамках третього набору програми Транскордонного співробітництва "Польща-Білорусь-Україна 2007-2013".

Наше місто у Ленчні презентували: студія естрадного танцю "Беллатрікс". танцювальна група народного аматорського ансамблю пісні танцю "Лісова пісня", зразкова студія естрадного співу "Надія"

Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв'язків з грамадськістю виконкому міськради.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 802
Читати далі
24.06.2014

DSC_5972Серед випускників – лауреати конкурсів

В Ковельській школі мистецтв відбувся урочистий вечір присвячений врученню свідоцтв випускникам.
В цьому навчальному році школу закінчили 37 учнів по класу фортепіано, бандури, гітари, домри, баяна, акордеона, ксилофона, саксофона, тромбона, валторни.
Серед випускників – лауреат Всеукраїнського конкурсу «Бурштинові нотки» (м. Рівно) переможець обласного конкурсу ім. А. Тиможинського Денис Чабан (викладач О. Т. Клімчук), переможець обласного конкурсу кобзарського мистецтва Ярина Солоненко (викладач Н. Ф. Балака), лауреати обласних конкурсів Лілія Чох (викладач Т. В. Савич), Андрій Кравчук (викладач М. І. Пірожик).
Урочистості супроводжувались виступом оркестру духових інструментів (керівник А. О. Сролік).
Випускників привітала директор школи Л. І. Кобченко. Зі словами духовної настанови виступив настоятель Свято-Михайлівського храму с. Дроздні отець Микола Хотинський.
Щирі слова в адресу випускників висказали викладачі Ю. В. Заворотинський, О. М. Белецька, О. М. Гетьман.
Від імені випускників виступила учениця по класу фортепіано Філіпчук Анастасія подарувала школі великий настінний годинник.
Батьки випускників І. О. Чамбула і Р. П. Семотюк подякували педагогів за роботу і виховання духовності і побажали всім миру.
Людмила МИШКОВЕЦЬ,
заступник директора 
по навчально-виховній роботі.
НА ЗНІМКАХ: під час урочистостей у школі мистецтв. 
Фото з архіву школи.

В Ковельській школі мистецтв відбувся урочистий вечір присвячений врученню свідоцтв випускникам...

Людмила МИШКОВЕЦЬ.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1017
Читати далі
24.06.2014

Леся2Життєвий і творчий подвиг Олени Пчілки

Видатна письменниця – поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, прозаїк і драматург – улюблена дитяча письменниця, публіцистка, редакторка і журналістка, талановитий педагог і діячка національного виховання, організатор української молоді, науковець-етнограф, член-кореспондент Академії наук України, активна громадська діячка, безкомпромісний і самовідданий борець за українську національну справу, зразкова матір – виховала геніальну Лесю Українку, виростила ще п'ятьох прекрасних дітей, виплекала їхні таланти.
У автобіографії, використавши оригінальний стиль (пишучи про себе як про третю особу) подала відомості про себе: "[…] Вродилась на Полтавщині, в повітовому місті Гадячому (колишній гетьманській резиденції) в дворянській, поміщицькій сім'ї Петра Драгоманова, що був нащадком давнішої козацької старшини при гетьманському уряді".
"По смерті батьковій у 1860 році десятилітню Олену Пчілку одвезено в Київ; там брат її, студент Київського університету (пізніше – відомий учений і публіцист український) помістив свою сестричку в школу, що звалася "образцовий пансіон для благородних дівиць".
"По скінченню своєї школи (в 1866 році) пробула Олена Пчілка ще який час у Києві, доповнюючи свою освіту читання та слухаючи "публічних лекцій", що були тоді у великому вподобанню у молоді […]. В домівці ж брата свого, тоді вже жонатого, пізналася з цілим гроном молодих українців, між ними І.Рудченко, П. Житецький, М. Старицький, М. Лисенко й інші, під надиром того оточення Олена Пчілка й стала свідомою українкою".
"Одружившись в 1868 році з чернігівцем Петром Косачем, теж приятелем Михайла Драгоманова, переїздить на Волинь, де її муж займав посаду голови "з'їзду мирових посередників". Там "ретельно зайнялась волинською етнографією, записуванням пісень і всяких інших знадобі, словесних і інших". Внаслідок "видала перший на Україні "Збірник українських народних узорів (зразків вишивання, мережаних тканок і писанок). До того видання, в 30 великих таблицях, додала теж велику наукову передмову…".
"Пізніше Олена Пчілка видала другу наукову працю на Волині. Се були "Українські колядки" – збірник з оригінально розподіленим матеріалом і науковим вислідом  з поводу трьох категорій подаваних обрядових пісень".
"Чисто лексичний матеріал зібраний на Волині віддавала до словників, що складено в різні часи на Україні".
"…Найперше видала (в Києві) збірничок "Українським дітям", з віршованими своїми перекладами віршів славутніх польських і російських авторів. […] Майже одночасно надрукувала "Переклади з Гоголя" (два розмаїті зразки") – "Весняної ночі" й "Записки причинного"; до тих своїх перекладів додала чималу передмову – історико-літературну розправу про певні правила української мови, про її здатність до перекладання нею уславлених творів світової літератури…"
"За якимсь часом починає Олена Пчілка містити […] в українських часописах та літературних збірках свої власні твори […] : "Забавний вечір", "Чад", "Маскарад", "Пігмаліон", "Соловйовий спів" […] "Світло добра і любові". З віршів […] – "Думки-мережанки" (ціла збірка), поема "Козачка Олена" […] і чимало віршів поодиноких, дрібніших".
l
Ольга Петрівна Драгоманова була для багатьох взірцем мужності, сили волі, незламності духу. Протягом усього життя вона наполегливо, безкомпромісно боролася за відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою.
Своїм громадянським обов'язком Олена Пчілка вважала просвітительсько-виховну роботу. Багато енергії й таланту віддала справі виховання й освіти українських дітей: "Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – молода Україна".
Олена Пчілка не була прихильницею революційних методів боротьби за соціальну справедливість – основний засіб перебудови суспільства вбачала в культурі та освіті.
"Мама не була соціалісткою, – згадувала дочка Ізидора, – вважала соціалізм утопією, але демократкою вона була і на слові, і на ділі. Так само, як і ворогом соціальної нерівності мама була все життя і свої переконання висловлювала одверто не тільки в родині своїй чи серед друзів, а широко в громаді, в пресі".
Ліберально-просвітительські ідеї знайшли відображення в творчості Олени Пчілки, найбільше – в її драматичних та прозових творах, присвячених змалюванню життя та пошуків його сенсу українською інтелігенцією. Своєю творчістю доводить, що українською мовою можна писати не тільки про селян і для селян, а що нею можна описувати життя всіх суспільних станів.
До прикладу, в оповіданні "Товаришки" (1887) зображена "пора першого пробудження нашого жіноцтва в 60-х роках, першого поривання його до раціональної освіти і життя" (писала сама Олена Пчілка в післямові до твору).
Головні героїні Люба Калиновська і Раїса Брагова їдуть за кордон, у Швейцарію, щоб здобути медичну освіту в Цюріхському університеті. Вихована в небагатій родині, Люба мріє віддати свої знання на поліпшення становища народу. "Аристократка" Раїса їде вчитися за кордон, бо "тепер се в моді". 
Закінчивши університет, Раїса виходить заміж за німецького професора і залишається за кордоном, займається приватною практикою, лікуючи грошовитих пацієнтів.
Цілком інший шлях обирає Люба: повертається в Україну, їде у глухе село, де самовіддано й безкорисливо служить простим людям разом із своїм однодумцем Корнієвичем, з яким вона одружується.
В образах Люби та її товаришів Загоровського, Кузьменка, Корнієвича письменниця втілила своє розуміння ролі передової інтелігенції – допомагати народові, займатися його просвітою, сприяти піднесенню його духовного й культурного рівня. В творі відображені ідейні позиції самої Олени Пчілки.
l
4 жовтня 1930 славетна українська письменниця і громадська діячка Ольга Петрівна померла. Поховали її у Києві на Байковому кладовищі поряд з могилами Лесі Українки, Петра Антоновича Косача та сина Михайла.
Олена Пчілка пройшла довгий і складний творчий шлях, але завжди лишалася вірною демократичним і гуманістичним ідеалам, стояла на позиціях реалізму і народності, прагнула служити справі розквіту і зміцненню рідної літератури і культури.
Тетяна Нерода.

Видатна письменниця – поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, прозаїк і драматург – улюблена дитяча письменниця, публіцистка, редакторка і журналістка, талановитий педагог і діячка національного виховання, організатор української молоді, науковець-етнограф, член-кореспондент Академії наук України, активна громадська діячка, безкомпромісний і самовідданий борець за українську національну справу, зразкова матір – виховала геніальну Лесю Українку, виростила ще п'ятьох прекрасних дітей, виплекала їхні таланти.

Тетяна Нерода.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2388
Читати далі
24.06.2014

Леся3Працювали для блага України

Український музикознавець-фольклорист, за освітою юрист, один з основоположників української музичної етнографії, фахівець світового рівня, чоловік Лесі Українки, Климент Васильович Квітка (1880-1953 рр.). У студентські роки працював концертмейстером хору Київського університету. 
Тоді ж очолював гурток середньої шкільної молоді, який відвідували учні київських гімназій, колегії Павла Ґалаґана, реальних училищ і Київської духовної семінарії.У 1902 р. скінчив правничий факультет університету Св. Володимира, працював у судовому відомстві різних міст Криму і Кавказу на посаді секретаря окружного суду. 
З 1917 – товариш генерального секретаря судових справ, 31 березня 1918 р. призначений Радою народних міністрів товаришем міністра юстиції УНР, член НТШ. У 1922-1933 роках – керівник кабінету музичної етнографії ВУАН у Києві. Одночасно викладав у київському вищому музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка. 
У вересні 1932 р. був призначений керівником етнографічного відділу історично-теоретичної кафедри Московської державної консерваторії, однак залишився працювати в Києві. У лютому 1933 р. був заарештований органами НКВС і після допитів звільнений. Через півтора місяця, побоюючись нового арешту, переїхав до Москви. 
Працював професором Московської консерваторії. У 1934 році його знову заарештували, і він перебував у концентраційних таборах в Середній Азії. 1936 року був звільнений достроково та відновлений на роботі. 
З 1936 року – керівник фольклорної секції Науково-дослідницького інституту при Московській консерваторії. З 1937 до 1945 і з 1949 року до кінця життя – науковий керівник заснованого ним Кабінету по вивченню музичної творчості народів СРСР (нині Науковий центр народної музики ім. К. В. Квітки). 
К. Квітка зібрав 6 тисяч народних мелодій і сформував фонд фольклорних записів. Він є автором близько 50 наукових праць із музикознавства та етнографії. З 1900 р. почав записувати пісні з голосу Лесі Українки, які видав у 1917-1918 рр. під назвою "Народні мелодії з голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка". 
Досліджував діяльність Олени Пчілки в галузі музичної фольклористики. Його дослідження в галузі ладової і ритмічної організації народних пісень стали вагомою сторінкою в теорії музики. Він приголомшував своєю енциклопедичною ерудицією, мав велику схильність до вивчення мов, вивчав їх ще у гімназії і упродовж усього життя вдосконалював ці знання. У своїй роботі постійно користувався тринадцятьма мовами. 
Рідною його мовою з дитинства була російська (мова, якою спілкувалися Карпови), але українська в його житті пульсувала поруч завжди. Тим більше, коли його життєвий шлях перетнувся з родиною Косачів. Багато наукових робіт К. В. Квітки написані й опубліковані саме українською мовою. 
Як бачимо, за освіченістю, працелюбністю, громадянською позицією теща й зять стояли на вищих сходинках суспільства. 
Початок їхніх стосунків не був з найкращих, але згодом Олена Пчілка змінює своє ставлення до зятя, оцінивши всі сторони його таланту. Як музикознавця, який надзвичайно тонко відчував не тільки предмет свого дослідження, але й давав чіткі професійні характеристики роботам своїх колег, як чоловіка її геніальної доньки Лариси Косач-Квітки, який до кінця життя був поруч зі своєю дружиною.
Леся Українка з Климентом Квіткою були разом 10 років, 6 з яких – у шлюбі. Після смерті дружини йому в спадщину дістався її літературний архів, право на видання творів. Пережити тяжку втрату Квітці допомагала улюблена робота, в яку він занурився з головою. 
У 20-х роках минулого століття, коли закладалися основи українського національного культурного відродження, Климент Квітка був одним з його фундаторів. 
Очоливши з 1921 року Кабінет музичної етнографії при Академії наук, сорокарічний Климент Васильович волею обставин опиняється у центрі родинного життя Косачів. Він спілкується не лише з Оленою Пчілкою, але й з Оленою Тесленко-Приходько (тіткою Лесі Українки) і родиною Світозара Драгоманова (тоді ректора архітектурного інституту), має товариські контакти з Михайлом Васильовичем і Ольгою Петрівною Кривинюками, з Олександрою Євгенівною Судовщиковою (дружиною старшого брата Лесі Українки Михайла) та її дочкою Євгенією (Імочкою).
Збереглося двадцять шість листів К. В. Квітки до Олени Пчілки у її фонді у Відділі рукописів Інституту літератури імені Т.  Г. Шевченка (ф. 28, №№ 749 - 774).
(Закінчення на 4-й стор.).

Український музикознавець-фольклорист, за освітою юрист, один з основоположників української музичної етнографії, фахівець світового рівня, чоловік Лесі Українки, Климент Васильович Квітка (1880-1953 рр.). У студентські роки працював концертмейстером хору Київського університету. 

Тетяна ВОРОБЕЙ.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1576
Читати далі
12