Там серцю мила сторона...
Для кожного із нас найкращим в світі є те місце, де ти народився і виріс. Тут все рідне й знайоме. І тільки сюди, до батьківської домівки, із радощами чи печалями завжди линеш, мов на крилах.
Нещодавно на черговий "день народження", на православне свято Івана Богослова, злетілись і з'їхались звідусіль вже дорослі діти, яких виплекало й викохало невеличке село Гулівка – мальовничий куточок Волинського краю, де душі по-справжньому затишно і комфортно.
Варто зазначити, що серед видатних особистостей минулого – академік, історик мови та літератури, дослідник давньоруської писемності Дмитро Абрамович, який 1873 року народився (за деякими історичними даними) саме тут.
В недалекому минулому цей населений пункт був містечком, яке мало назву Гулєвичі. В центрі села, на місці теперішнього магазину, був великий ярмарок. Це пов'язано з тим, що тут проживало багато євреїв.
Місцина складалась із 500 дворів, місцеві жителі мали цегляну церкву. У Гулєвичах функціонував скляний завод "Гута", де працювало майже 1000 робітників, які займались виготовленням оригінальних виробів. Згідно з Ризьким договором в 1920 р. нинішнє село потрапило під владу Польщі.
Як відомо, до Другої світової війни війни люди жили не тільки в селі, а й на хуторах, а вже після її закінчення об'єдналися в громаду Гулівки. Варто зазначити, що під час військових дій населений пункт зазнав значних руйнувань, тому його назва ще й досі викарбувана на стіні пам'яті біля Вічного вогню, що знаходиться в місті Луцьку.
Місцеві жителі – працьовиті, енергійні та заповзяті до будь-якої справи люди, які вміють гарно, а основне – з користю відпочивати. Саме тому тут проводиться багато культурно-масових заходів, приурочених до тих чи інших подій, а учасники художньої самодіяльності місцевого клубу (завідуюча – Марія Сміховська) кожен раз не перестають дивувати вдячних глядачів новими й новими талантами, даруючи приємні хвилини спілкування з їх творчістю.
"Наші аматори сцени віддаються своїй роботі сповна. Після їх концертів нерідко сльози на очі навертаються, бо бачиш: люди вкладають в кожен номер часточку себе, своєї душі", – говорять про односельців ті, кому, в силу тих чи інших обставин, доводиться не так часто бувати в рідній Гулівці.
l
"Добрий день всім, кого сюди стежина привела! Ми будемо святкувати чудове свято – День села", – розпочали поетичними рядками святковий захід ведучі цьогоріч.
Гостей привітали піснями "Волинь моя" та "Волиняночка". Із щирими зиченнями до місцевої громади звернувся Поворський сільський голова Сергій Семенюк, який побажав присутнім миру, злагоди та добробуту в родинах, а також всіляких гараздів. Музичне зичення "Родинне тепло" подарували для глядачів аматори сцени Леся Демчук та Євгенія Савчук.
Слово для привітання надали депутату сільської ради Олені Оксюк та директору Гулівської ЗОШ Аллі Господарук, які також щиро поздоровили односельчан із гарною подією в житті їх громади. Подарунками на святі нагородили найстарших і найменших жителів села: Олену Книш (101 рік), Петра Книша (91 рік) й маленького козачка Тимофійка Ковальчука. Віншували і матір-героїню Марію Сміховську – жінку, яка виростила та виховала 15 дітей. Сімейні пари, що прожили в шлюбі 55 та 30 років, також нагородили пам'ятними сувенірами.
Гуморесками під час концерту з нагоди Дня села веселили публіку юні його мешканці Вікторія Книшук та Олена Новарчук. Дівчатка також читали зворушливі поетичні рядки про свою маленьку батьківщину.
Та найбільш поважними гостями тут були військовослужбовці, які захищають кордони України на її східних рубежах. Це – Віктор Книшук, Василь Сачук, Юрій Хмеляр та Анатолій Комарук. Справжнім Героям свого села та рідної держави односельчани висловили слова щирої поваги й шани, подякували за те, що вони гідно виконують свій громадянський обов'язок.
За приємні хвилини, подаровані учасниками художньої самодіяльності, спонсорську допомогу гулівці висловлюють слова вдячності їх творчому наставнику, якому завдячують своїми успіхами, колишньому художньому керівнику будинку культури с. Поворська Євгенії Савчук (постійно забезпечує музичний супровід артистів на сцені, граючи на баяні – авт.). А ще – Поворському сільському голові Сергію Семенюку, депутату сільської ради Олені Оксюк, приватному підприємцю із Поворська, власнику магазину "Боровичок" Василю Боровику та іншим.
Нехай те добро, яке вони роблять на благо людей та рідного села, множить людську щедрість, а оточуючі хай віддячують тим же!
Оксана МОРОЗ.
НА ЗНІМКАХ: під час тематичних заходів аматорів художньої самодіяльності села Гулівки.
Фото з архіву клубу.
Для кожного із нас найкращим в світі є те місце, де ти народився і виріс. Тут все рідне й знайоме. І тільки сюди, до батьківської домівки, із радощами чи печалями завжди линеш, мов на крилах.
Оксана МОРОЗ.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 875