11.01.2016 Данилюк Мирослав Сергійович

DSC_0025Зими  пора  неповторна

Кажуть, що поганих пір року немає. Всі по-своєму гарні. Але для дітей, беззаперечно, найкращою порою є зимова. Адже це – сніг, мороз, шкільні канікули, Новорічно-Різдвяні свята, подарунки від Святого Миколая і Діда Мороза…
Не стали винятком й нинішні грудень і січень. На Ковельщині відбулися десятки, якщо не сотні цікавих заходів, в яких охоче брали участь  малята – милі хлопчики й дівчатка. 
Педагоги, батьки, вихователі, працівники культури постаралися, аби створити їм хороший настрій, дати змогу відпочити цікаво й змістовно.
На знімках ви бачите окремі епізоди Новорічних ранків у загальноосвітній школі № 7 та Люблинецькому дитячому садку.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Кажуть, що поганих пір року немає. Всі по-своєму гарні. Але для дітей, беззаперечно, найкращою порою є зимова. Адже це – сніг, мороз, шкільні канікули, Новорічно-Різдвяні свята, подарунки від Святого Миколая і Діда Мороза… 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 628
Читати далі
11.01.2016

KovelZbirn_resizedКраєзнавство – основа українства

Краєзнавство – це утвердження українства. Саме завдяки історичним, етнографічним, духовно-культурним розвідкам створюється, а точніше – відкривається основа нашої  ідентичності.
Колонізатори (росіяни, поляки, німці, австро-угорці  та інші)  протягом століть спотворювали нашу історію, забороняли мову, вигадували міфи про нашу меншовартість, а героїв, лицарів духу зараховували до злочинців.
На сучасному етапі становлення української нації важливо по крупиночках вишукувати  минулу славу, висвітлювати оту «столицю душі», тобто місце, де народився, де живеш, і переконливо показувати, що ми – рівні серед рівних, а в дечому  навіть кращі за інших.
l
25 грудня 2015 року відбулося зібрання краєзнавців Ковельщини. Підбито підсумки діяльності організації за період від 50-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Ковель і ковельчани в історії України та Волині».
Голова міськрайонної організації Анатолій Семенюк зазначив, що зроблено немало. Зібрано історичний матеріал і підготовлено до друку книгу «Ковельщина: історія, слава і доля». До цієї копіткої творчої роботи було залучено бібліотекарів, вчителів-істориків, місцевих краєзнавців сіл та селищ району.
Видано книги «Паломництво до Вічного міста», «Косачі», «Благовіщенська святиня – історична пам’ятка духовності та архітектури». Написано ряд статей для наукових збірників та газети «Вісті Ковельщини».
Приємно, що місцеве видання «Вісті Ковельщини», яке очолює член Національної спілки краєзнавців України Микола Вельма, є активним пропагандистом краєзнавства. На сторінках газети читач знаходить нариси про видатних особистостей краю, історію сіл і селищ району.
Плідно працює на ниві досліджень життя та творчості Косачів Почесний краєзнавець України, завідувач музею Лесі Українки в Колодяжному Віра Комзюк. Успішно проведено науково-практичну конференцію всеукраїнського рівня, приурочену до дня народження Олени Пчілки. Вірою Комзюк та співробітниками музею багато зроблено для правдивого висвітлення культурної та етнографічної спадщини краю. 
Невтомно засіває ниву історично-духовної правди добротним зерном релігієзнавець, член НСКУ Дмитро Корнелюк. Ним опубліковано ряд статей у наукових збірниках та у газеті «Вісті Ковельщини». У його доробку – книги на релігійні теми, про видатних людей Ковельщини.
Активно долучились до краєзнавчої роботи і мають вагомий доробок Олена Пащук, Анатолій Александрук, Сергій Данилюк, Олена Дерев’янчук та інші.
Вагомий внесок у скарбницю краєзнавства та пізнання історії своєї  малої батьківщини освітянських закладів. Науково-практичні конференції проведено у Ковельській гімназії, Дубівській та Поворській ЗОШ І–ІІІ ст.
Організовуються зустрічі краєзнавців з учнями загальноосвітніх шкіл міста (№№ 10, 1, 8, 6), Голобської гімназії, промислово-економічного коледжу.
Відбулося знайомство науковців Східно-європейського університету та Волинського краєзнавчого музею разом з відомими дослідниками історії зі Львова, Києва, Рівного, Острога та міст і районів області із туристичними маршрутами Ковельщини. Вони побували на «острові» поблизу с. Вербки, де ступала нога Тараса Шевченка, у Нечимному та Св.-Благовіщенському соборі.
Інформацію про роботу Ковельської міськрайонної організації НСКУ взято до відома.
В обговоренні взяли участь Дмитро Корнелюк, Микола Вельма, Сергій Данилюк.
Висловлено ряд пропозицій щодо подальшої роботи краєзнавчої організації.
l
У «Різному» Дмитром Корнелюком було запропоновано від імені міськрайонної організації звернутися до міського голови Олега Кіндера та депутатів міської ради з пропозицією присвоїти звання Почесного громадянина м. Ковеля Анатолію Семенюку, який багато зусиль докладає для національно-патріотичного виховання підростаючого покоління. Він був у перших рядах громадсько-політичних активістів у боротьбі за незалежність України в 90-их р. р. минулого століття.
Анатолій Семенюк написав і видав 25 книг, серед яких – поетичні збірки, філософські твори, історико-краєзнавчі розвідки, матеріали на духовні теми. Книга «Ковель: шлях через віки» стала вагомим доробком автора і посібником для учнів та студентів.
Анатолій Семенюк – член Національних спілок журналістів та краєзнавців України, заступник голови письменницької організації “Ліга українських письменників імені Павла Чубинського”. Є  лауреатом престижної премії імені Олександра Цинкаловського. Два рази поспіль ковельчани обирали його міським головою, був неодноразово депутатом міської та обласної рад.
Пропозиція Дмитра Корнелюка була підтримана одноголосно.
Наш кор.

Краєзнавство – це утвердження українства. Саме завдяки історичним, етнографічним, духовно-культурним розвідкам створюється, а точніше – відкривається основа нашої  ідентичності.

 


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 761
Читати далі
11.01.2016

9228"Добрий  вечір, щедрий  вечір…"

Пам'ятаю й зараз, як колись на хуторі ми з хлопцями ходили колядувати, а також показували призабуту міні-виставу "Цар Ірод". Треба було вивчити напам'ять текст, але вдавалося це не кожному. Я добре вивчив кожне слово, і хлопці одностайно погодилися, що царем бути тільки мені.
Ходили з хати в хату. Було дуже цікаво не лише господарям, а й дітям. Давали нам  на подяку пироги з квасолею, картоплею. У ті холодні і голодні 1946-1947 р. р. ми й цьому були раді.
А ще, пам'ятаю, свято "заходило" в хату з початком приготування куті. Воду, в якій споліскували пшеницю, виливали під дерево. Саме дерево перев'язували перевеслом. Все це робилося для того, щоб воно краще родило. При цьому приказували: "Якщо родиш, то роди, або з городу йди".
Не можу забути, як у мороз, долаючи кучугури снігу, я вибігав з хати і швидко обв'язував кожне дерево. І ніби відчував, як зі мною "говорять" яблуні, старі груші. Але до того у це солом'яне перевесло мати спочатку обтирала руки від тіста, а вже потім обв'язували ним дерево, щоб плоди обліпили його так, як тісто перевесло.
Увечері в хату вносили сніп з першого ужинку. Частину зерен з нього витереблювали для приготування куті.
В хаті стояла тиша, і здавалось, що в цю мить у нашу оселю увійде щось святе, незбагненне. Сніп, пам'ятаю, називали "дідухом", дехто - "колядником", а то й просто "колядою".
Стелили під сніп пахуче сіно, яке батько відбирав ще з літа. Воно пахло духмяним лугом, терпкою лозою і ще чимось приємним та радісним. Тоді я відчував себе, наче на зеленій луці. Стелили сіно і під скатертину, а після Коляди згодовували худобі. "Шана сіну на столі  тому, що на ньому в яслах народився Ісус Христос", – пояснювала мені мама.
Ставили ми "колядники" на почесному місці – покутті. Біля нього розміщали горщик з кутею, який міг там залишатися до ранку. Це було наче запрошенням на гостину духів предків. Вони, за уявленням членів нашої родини, вечеряли тоді, коли в хаті всі лягали спати.
Вночі я з цікавістю прислухався, як будуть їсти свою вечерю святі духи. Але, не дочекавшись "гостей", засинав. Наступного дня мати кутю розігрівала і її їли всією родиною. Кутя, залишена "небіжчикам", була недоторканною і зберігалась на покутті протягом трьох днів.
Зі столу на Коляду мама не прибирала. Залишала й горщик з-під  куті.
А ще пригадую "багату вечерю" напередодні старого Нового року на хуторі, де ми жили. Зберігався ритуал кликання мороза. Як правило, його кликали на "щедруху". В нас гукали: "Морозе, морозе, ходи до нас вечеряти! Як не йдеш тепер, то не йди николи  до самого Миколи". 
З розповіді моєї мами знаю, що був ще один звичай: кликати на "Маланку" вовка. Очевидно, тому, що образ вовка втілював в собі родове начало і колись звір вважався потаємним предком людей. Недаремно є  перекази про вовкулак, які жили у лісі.
На "щедрівку" кожен, хто з'явився увечері на вулиці, крім самих щедрувальників, міг опинитися в полі їх активної уваги. Як пригадують, людину натирали снігом, щоб була здоровою, брали за руки й за ноги і кидали в найбільшу кучугуру, щоб не мерзла цілу зиму.
Щедрування під вікнами нашої хати – це невимовна радість і втіха для нас. Наче зараз, чую голос:
"Щедрик-ведрик,
Дай вареник,
Мате казали,
Щоб дали сала,
Батько сварився,
Щоб не барився…".
Або ще:
"Ой чи є в дома сам пан господар?
Святий вечір, сам пан господар.
Нимає вдома, – відчини ворота,
Бо до тебе йдуть три гости з неба…".
На "щедруху" бажаючих потрапити на роль щедрувальників було  мало. Того вечора усі намагалися сидіти вдома. Молодь же між щедрівками міняла  вози чи ворота у сусідів, які ворогували між собою. Хлопці зав'язували двері, затикали комини та робили іншу шкоду.
Наче сьогодні бачу, як ми, хутірські хлопці, ходимо від хати до хати й колядуємо. І хоч тоді був голод, але люди виносили нам із теплої оселі свіжі, пахучі пиріжки. Смак їх відчуваю досі.
Степан СКОКЛЮК,
Заслужений журналіст України.

Пам'ятаю й зараз, як колись на хуторі ми з хлопцями ходили колядувати, а також показували призабуту міні-виставу "Цар Ірод". Треба було вивчити напам'ять текст, але вдавалося це не кожному. Я добре вивчив кожне слово, і хлопці одностайно погодилися, що царем бути тільки мені.

Степан СКОКЛЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 970
Читати далі
11.01.2016 Троцюк Світлана Дмитрівна

DSCF8512Новорічне свято на дива багате

Минулого тижня в  КУ "Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей" (мікрорайон "Сільмаш", вул. Відродження, 12 "а"), де перебувають діти, котрі опинились в складних життєвих обставинах з усієї Волині,  відбулось Новорічне свято (на знімках). 
Святковий захід маленьким та юним мешканцям закладу подарували агенція гарного настрою "Happy" (Арт-кафе, 2 поверх, біля готелю "Наше місто"), особисто ковельчанка Наталія Кошелюк, ковельські благодійники.
Більше, ніж годину казкові герої дивували присутніх яскравими, сценічними образами, сучасним театралізованим дійством, проводили конкурси та розваги. Раділи усі — і дорослі, і малі, адже на святі побували улюблені персонажі з мультфільму "Фіксики", а також Циганка,  Карлсон, Баба Яга і ще багато  казкових героїв.
Діти дякували усім за незабутні враження, гарні подарунки, цукерки. 
Серед вихованців закладу  оголошено конкурс "Моя Різдвяна мрія". Його умови розміщені в газеті "Вісті Ковельщини" та в соціальній мережі "Однокласники" у групі "Дитячі серця Ковельщини". Давайте разом долучимось до хорошої справи та збору необхідних речей! Список із побажаннями і мріями дітей знаходиться у поштовій скриньці волонтерів. Ознайомитись із ним можна в групі "Дитячі серця Ковельщини" та особисто у волонтерів.
Світлана ТРОЦЮК.

Минулого тижня в  КУ "Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей" (мікрорайон "Сільмаш", вул. Відродження, 12 "а"), де перебувають діти, котрі опинились в складних життєвих обставинах з усієї Волині,  відбулось Новорічне свято (на знімках). 

Світлана ТРОЦЮК.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 610
Читати далі
11.01.2016

IMG_1734Світ не без добрих людей

Час Новорічних та Різдвяних свят — це період, коли не тільки хочеться вірити в добро та казку, а й творити і дарувати її іншим. Що для цього потрібно? Та нічого, окрім поваги, любові, турботи та крихти тепла своєї  душі.
 Прикладом того, як в час  Новорічної магії можна стати добрим чарівником, продемонстрував Валентин Нинюк. 
Молодий  хлопець, який нещодавно переїхав до Ковеля, продовжив гарну добру справу, якою займався ще  у Луцьку, — благодійництво. Валентин запропонував друзям  влаштувати свято з нагоди Нового року та Різдва Христового для підопічних Голобського дитячого будинку-інтернату, про який неодноразово чув.  
Сергій Перебойчук, Віталій Озимук, Юрій Добиш відразу погодились та долучились до реалізації цієї ідеї. Згодом до молодих свідомих людей долучився депутат Ковельської міської ради (фракція “ВО "Батьківщина") Святослав Степанюк. 
Хлопці, перш за все, дізнались від сестри-господині інтернату Надії Кропиви, чого потребують найбільше вихованці закладу. Це були речі першої необхідності — мило, побутова хімія, памперси, тапочки, рушники та ін. 
Три дні вистачило молодим небайдужим людям, аби зібрати кошти та закупити усе необхідне. Вже по дорозі до будинку-інтернату Валентин розповів, що при бажанні можна зробити більше. Друзі вирішили на цьому не зупинятися й продовжувати надалі гарну справу. 
Хотілося б звернутися до усіх свідомих ковельчан із закликом  любити та розуміти один одного. Кожному із нас дароване лише одне життя, тож давайте проживемо його гідно та чесно! Невелика пожертва кожного зможе здійснити мрію тих, хто самотужки цього зробити не може. 
В інтернаті хлопців радо зустрічали його вихованці. 
Голобський дитячий будинок-інтернат — тільки для хлопчиків. Вони тут перебувають з 7 до 35 років. Нині там виховується 57 осіб, 30 відсотків з яких взагалі недієздатні. До третини вихованців інколи приїжджають рідні та близькі, а деякі давно усіма забуті. 
Живуть хлопці в гарних кімнатах, мають також молодіжно- реабілітаційне відділення, кімнату для загального відпочинку. Та все одно боляче дивитись на вже дорослих людей, які сидять безпомічні і щиро дивляться тобі в очі з надією…
Вони радіють, посміхаються, розповідають про те, чим займаються. Хлопці настільки відкриті, що за годину часу перебування благодійників у інтернаті кожен з них встиг розповісти про свої захоплення, мрії та побажання. А мрії у них усіх майже однакові — бути здоровими, мати сім'ю та займатися улюбленою справою.
Низький уклін та щира вдячність працівникам будинку-інтернату! Це дуже нелегка праця, яка потребує терпіння, стійкості та  мужності. 
Особлива подяка — директору закладу Миколі Пруду, який зумів правильно налагодити механізм роботи, адже хлопці мають змогу розвиватися, їздять на прогулянки в місто, влітку відпочивають на озерах і навіть, як вони з непідробною радістю розповідали, — "ходили на піцу та боулінг".
Шановні українці! Нехай ця історія наших благодійників стане для нас прикладом свідомості сучасної молоді.  Будьмо добріші, милосердніші! Давайте усвідомимо, що ми можемо і вміємо робити добрі справи. 
Світ не без добрих людей, в чому  вкотре переконуєшся!
Олена ВАСИЛЮК.

Час Новорічних та Різдвяних свят — це період, коли не тільки хочеться вірити в добро та казку, а й творити і дарувати її іншим. Що для цього потрібно? Та нічого, окрім поваги, любові, турботи та крихти тепла своєї  душі.

Олена ВАСИЛЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1062
Читати далі
11.01.2016

скачанные файлы (3)До уваги одержувачів державних допомог!

Волинські Діди Морози та Снігуроньки, не забудьте сплатити податки із своїх доходів!

Кампанія з декларування доходів стартувала
Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області нагадує, що кожен громадянин, який отримав дохід у вигляді спадщини (подарунка) зобов'язаний задекларувати такий дохід та сплатити податок. 
Для спадщини і подарунків діють такі ж правила декларування та оподаткування як для інших доходів фізичних осіб. А згідно зі ст. 174 глави IV Податкового кодексу України, податком обкладаються такі види спадщини як об'єкти нерухомості; рухоме майно, до якого відносяться антикваріат, твори мистецтва, коштовності, будь-які транспортні засоби, а також інші види рухомого майна; об'єкти комерційної власності: цінні папери, корпоративні права; готівка або гроші на рахунку в будь-якій фінустанові, іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
Одержувачі спадщини або подарунків в 2015 році повинні подати декларацію про доходи і вказати в ній вартість майна чи немайнових прав, отриманих в дар або в спадщину  до 1 травня 2016 року, а сплатити податки з такого доходу   до 1 серпня 2016 року.
Алла АНТОНЮК,
заступник начальника Ковельської ОПІ.

Вартість подарунків, що не перевищує 50 відсотків мінімальної зарплати,  не оподатковується

Режим пропуску посилено

До уваги пенсіонерів!

 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 752
Читати далі
11.01.2016
Перемоги у турнірі – подарунок 
до Новорічно-Різдвяних свят

dscn0288Добрі    новини

Свято завітало у дитячу лікарню

Подарунки від Миколая – найспритнішим

Перемоги у турнірі – подарунок до Новорічно-Різдвяних свят

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 596
Читати далі
11.01.2016

DSC_0475Якщо на вулиці мороз…

За прогнозами Укргідрометцентру, у період  свят на території Західної України утримуватиметься морозна погода з температурою вдень від -5 до -10°С морозу.
Рятувальники нагадують, що різке похолодання сприяє переохолодженню організму та обмороженню частин тіла людини. Ознаками переохолодження є озноб, тремтіння, блідість, а потім і посиніння шкіри, губ, біль у пальцях рук та ніг.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій звертається до громадян з проханням дотримуватися елементарних правил, аби уникнути переохолодження та обмороження:
– носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Зокрема, тісне взуття може створювати передумови обмороження;
– не виходьте на мороз без рукавичок, шарфа та головного убору;
– у вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте захисним кремом;
– не носіть на морозі металевих прикрас;
– пам'ятайте, що алкогольне сп'яніння сприяє швидкій втраті тепла, тож обмежте споживання алкогольних напоїв;
– перед виходом на холод бажано поїсти – вам необхідна додаткова енергія;
– слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах – порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому враховуйте це під час планування прогулянок узимку.
Пам'ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні.
І головна умова профілактики переохолодження – здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок та постійне загартовування організму.
Пам'ятайте: ваше здоров'я – у ваших руках.
Управління ДСНС України 
у Волинській області.

За прогнозами Укргідрометцентру, у період  свят на території Західної України утримуватиметься морозна погода з температурою вдень від -5 до -10°С морозу.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 636
Читати далі
11.01.2016
Його  життя – 
приклад  для  інших

біжатьЙого  життя – приклад  для  інших

Шанувальникам фізкультури і спорту Волині добре відоме ім'я ковельчанина Олександра Майданського. Він  – неодноразовий переможець змагань різного рівня, активіст фізкультурно-спортивного життя.

Володимир ПЕТРУК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 506
Читати далі
11.01.2016 Мороз Оксана Леонідівна

DSC03905Святковий  "сюрприз"

Без  усілякого перебільшення впевнено можна сказати, що  незабутніми стали Новорічно-Різдвяні свята для Лесі Данилюк та Зінаїди Самонюк. Не менш приємними були вони і для їх племінника   Едуарда Михайлюка, на зустріч із яким жінки  нещодавно   їздили до сусідньої Польщі – в місто Лавшова.
Так склалось, що родичі раніше не бачились. Проте в минулому році чоловіку вдалось таки відшукати своїх близьких. Радості при зустрічі тоді, як-то кажуть, не було меж. Емоції просто переповнювали тих, хто зустрівся вперше. Пан Едуард, трішки погостювавши в нас на Волині, запросив  родичів до себе.
Відвідавши   свого племінника (тоді якраз там святкували католицьке Різдво), запрошені із нашого краю  були приємно вражені  побаченим та почутим. Після цього на свою рідну Батьківщину вони повернулись із гарним настроєм та приємними емоціями, які залишаться в їх пам'яті ще  надовго. 
А для тих, кому не довелось побувати у гостях в родича-поляка, жінки провели своєрідну словесну "екскурсію". Варто  також зазначити, що подібні сімейні зустрічі плануються і на майбутнє.
Тож дай нам, Боже, побільше приємних подій у житті й надалі! Нехай все ладиться в нинішньому році,  а задумані плани обов'язково стануть реальністю. Щасти усім!
Оксана МОРОЗ.
НА ЗНІМКАХ: під час  недавньої поїздки наших землячок  до Республіки Польща.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Без  усілякого перебільшення впевнено можна сказати, що  незабутніми стали Новорічно-Різдвяні свята для Лесі Данилюк та Зінаїди Самонюк. Не менш приємними були вони і для їх племінника   Едуарда Михайлюка, на зустріч із яким жінки  нещодавно   їздили до сусідньої Польщі – в місто Лавшова.

Оксана МОРОЗ.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 664
Читати далі
123