8 травня в Україні відзначали День пам'яті та примирення, а 9 травня – 72-у річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Обидві дати в календарі дорогі і священні для кожного українця, адже майже кожну сім'ю обпік пекельний вогонь однієї з найкровопролитніших війн в історії людства. Мільйони людей  загинули на полях битв, тисячі поневірялися в концентраційних таборах і на примусових роботах в гітлерівській Німеччині, багато вмерли від голоду і холоду.

Та волелюбний дух народу не зміг скорити ненависний ворог. Українці мужньо боронили рідну землю, перебуваючи в лавах регулярних армійських частин, Української повстанської армії, партизанських загонах, беручи участь у підпільному русі. Всі жили єдиною метою: знищити фашизм, завоювати мир, вибороти щасливе майбутнє собі, своїм дітям та онукам.

З нагоди Дня пам'яті та примирення та 72-ої річниці Перемоги в Україні відбулися тематичні заходи, велелюдні мітинги і маніфестації. На жаль, не обійшлося без провокацій, громадянського протистояння. Не скрізь чітко і в правовому полі діяли органи правопорядку, з приводу чого Міністром внутрішніх справ прийняті кадрові рішення.

Очевидно, деяким політичним силам, незважаючи на війну на Сході країни, яка і далі триває, дуже хочеться підігріти "градус" напруги в суспільстві,  дні, які мають єднати суспільство, перетворити в дні ворожнечі і ненависті, цим самим підіграючи відвертим і замаскованим ворогам України, російським шовіністам і окупантам на чолі з їх поводирем В. Путіним.

Однак загалом свято відбулося, в тому числі й на Ковельщині, де, незважаючи на всі труднощі й негаразди сьогоднішнього життя, вдалося уникнути провокацій і проявів екстремізму. У них взяли участь ветерани Другої світової війни і "діти війни", учасники АТО, представники влади і громадськості, духовенства, молодь. Хвилиною мовчання було вшановано пам'ять тих, хто не повернувся з полів битв Другої світової війни, загинув смертю хоробрих в зоні АТО. 

Про заходи, які відбулися в місті і районі, ми розповідаємо в цьому номері газети. Однак оскільки їх було чимало, то продовження читайте в наступних випусках "Вістей Ковельщини".

Наш кор.

l

9 Травня особливий день для усіх ковельчан. Шану і повагу до подвигу фронтовиків старше покоління плекає й у своїх нащадків. У святкових заходах взяв участь ковельчанин Володимир Тоболін разом із 12-річною онучкою  Анастасією (на знімку).

Володимир Андрійович – кадровий військовий, підполковник запасу. З 1976 року живе у Ковелі. Має сина й доньку, тішиться онуками та правнуками. 

Військову справу батька продовжує його син Олексій Володимирович, який зараз служить в зоні АТО, охороняє мирне сьогодення своєї родини, своєї землі.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

8 травня в Україні відзначали День пам'яті та примирення, а 9 травня – 72-у річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Обидві дати в календарі дорогі і священні для кожного українця, адже майже кожну сім'ю обпік пекельний вогонь однієї з найкровопролитніших війн в історії людства. Мільйони людей  загинули на полях битв, тисячі поневірялися в концентраційних таборах і на примусових роботах в гітлерівській Німеччині, багато вмерли від голоду і холоду...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 744

Погода в Ковелі 

11–17 травня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 565

На переконання Першого віце-прем'єра міністра Степана Кубіва, відповідальність за ситуацію, яка склалася на Ковельській філії ДП "Укрветсанзавод", мають понести особи, які дозволяли ввозити відходи на територію підприємства, а також профільне міністерство.

Про це, зокрема, йшлося під час наради стосовно Ковельського ветсанзаводу у Волинській облдержадміністрації 10 травня.

Кубів зауважив, що нарада зібрана, аби прийняти конкретні рішення та виконувати їх. Він подякував народному депутату Степану Івахіву, з яким декілька тижнів працював стосовно проблеми. 

За словами С. Кубіва, має нести відповідальність міністерство, якому підпорядковується  ветсанзавод – Мінагрополітики. Адже міністр ще 2 місяці тому мав приймати рішення. 

Окремо йшлося й про дії керівництва заводу, на який "вночі приймали відходи".

"Кримінальні справи мають бути доведені до кінця", – додав Кубів. Такі дії він вважає злочинними, адже, можливо, навіть хтось одержував за це незаконну винагороду.

Начальник головного управління Держспоживслужби Волині Богдан Лозинський повідомив, що нині на території заводу і досі є близько 2000 тонн відходів. 900 тонн закомпостовано в ямах, із них – 50-60 тонн кісток. Окрім того, близько тисячі тонн дотепер знаходяться на твердому майданчику підприємства.

Через підвищення температури повітря ситуація в Ковелі погіршилася. Тому мер міста Олег Кіндер просив вже до кінця дня визначитися з місцями, куди можна відвезти відходи, бо громада "просто задихається".

За словами міського голови, у громади більше немає сил терпіти. Протягом двох днів температура повітря підвищувалася, і сморід змусив людей перекривати дороги.

"Скажіть, куди вивезти - це єдине питання", - сказав очільник Ковеля, адже транспорт є, функціонують інші заводи, тому вивезення треба планувати вже.

На нараді йшлося і про перспективи  ковельського ветсанзаводу. Степан Кубів зауважив, що із 2012 року підприємства цього напрямку свідомо доводили до банкрутства.

Адже за інформацією, яку озвучив перший заступник голови Держспоживслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Андрій Жук, "Укрветсанзавод" за результатами ревізії боргує 27 мільйонів гривень. Через неправильний менеджмент склалася "ковельська" ситуація. 

Тож С. Кубів цікавився закордонним досвідом. У низці європейських країн найкращим прикладом є приватна власність подібних підприємств. Тому йдеться про те, що МінАПК та Мінекономічного розвитку готують документи, аби державне підприємство "Укрветсанзавод" виключити із переліку підприємств, які не підлягають приватизації.

Стосовно Ковельської філії, то С. Кубів повідомив, що шукають можливостей до 10 червня знайти кошти в Держрезерві, аби утилізувати залишки на заводі. 

Високопосадовець також пообіцяв, що після повернення до Києва поспілкується із Міністерством оборони, аби сприяти виділенню площ для утилізації відходів Ковельського ветсанзаводу на території військового полігону "Повурськ".

За результатами наради Ковельський ветсанзавод мають повністю законсервувати, аж поки не вирішать подальшої долі підприємства. Відповідні служби повинні представити до Кабміну протягом тижня інформацію щодо необхідності відшкодування збитків наслідків екологічної кризи.

http://www.volynpost.com/

На переконання Першого віце-прем'єра міністра Степана Кубіва, відповідальність за ситуацію, яка склалася на Ковельській філії ДП "Укрветсанзавод", мають понести особи, які дозволяли ввозити відходи на територію підприємства, а також профільне міністерство.

Про це, зокрема, йшлося під час наради стосовно Ковельського ветсанзаводу у Волинській облдержадміністрації 10 травня.

Кубів зауважив, що нарада зібрана, аби прийняти конкретні рішення та виконувати їх. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 946

Ветсанзавод: чи є вихід із ситуації?

Про це йшла мова на позачергових сесіях районної і міської рад

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 1068

Ветсанзавод: чи є вихід із ситуації?

Про це йшла мова на позачергових сесіях районної і міської рад

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 714

8 травня в культурно-просвітницькому центрі відкрилась тематична виставка фотощоденників бійців АТО "Бліндаж" під символічною назвою "Фронтовий альбом".  

Варто зазначити, що організатором заходу, метою якого є привернення уваги до подій на Сході,  виступила громадська організація "Храм Надії".

Серед авторів – Олександр Клименко, фронтовий кореспондент, Віталій Пясецький, боєць 81-ої бригади, захисник Донецького аеропорту та Микола Канівець – волонтер і організатор виставки.

Слід зауважити, що він за власні кошти та з допомогою небайдужих людей закупляли екіпіровку для солдат, одяг для бійців 51-ої бригади тощо.  Його волонтерська діяльність охоплювала Авдіївку, Піски, Водяне, Таранчук, Мар’їнку  і Широкіно.

Відвідувачі могли переглянути не тільки окремі епізоди із  "життя війни", які закарбувались в промовистих фотографіях, а й залишки розірваних мін, снарядів тощо.

Експозиції – різні. Так, для прикладу, одна із них із  такою підтекстівкою: "Солдати 2-го батальйону 30-ої бригади смажать картоплю на передовій лінії фронту поблизу Луганська".  На  цьому фото хлопці усміхнені, веселі.   А інша – із жорстокими реаліями  військових буднів, де вояки рятують свого побратима. 

На виставці ковельчани також мали змогу написати (в зошиті) побажання бійцям. Бажаючих було чимало. Тож один за одним на папері з'являлись  нові рядки: "Повертайтесь живими  – ми Вас любимо і чекаємо", "Бережіть себе і Україну", "Повертайтесь швидше додому, з Перемогою" та інші.

"Такий захід в Ковелі проводиться вперше.  І його основним завданням є не тільки привернення уваги громадськості до подій в зоні АТО, а й донесення  людям інформації про те, що допомога нашим бійцям потрібна повсякчас – як і тоді (в 2014 році ), так і тепер",  – наголосив  організатор виставки Микола Канівець.

До слова, під час тематичної виставки фотощоденників бійців АТО "Бліндаж" ковельчани мали змогу пожертвувати кошти на підтримку наших військовослужбовців.

l

Крім поважних гостей, серед яких – голова Ковельської районної ради Андрій Броїло, його заступник Олександр Пасенковський,  заступник міського голови Ігор Прокопів, на виставку завітали військовослужбовці із рідними та ті, для кого Ковельщина стала другою рідною домівкою (після вимушеного переїзду із Луганщини чи Донеччини).

Із деякими  з них нам вдалось поспілкуватись.

Світлана Храмоногих прийшла того дня із подругою. Жінка не приховувала своїх емоцій, адже самій довелось стати свідком тих страшних подій, які відображались в картинах майстрів тут, у Ковелі:

"Ще й досі не можемо забути того, що довелось побачити та пережити в Донецьку. Добре, що з родиною ми переїхали сюди, де знайшли спокій та підтримку. За це – щире людське спасибі небайдужим людям, які вміють робити добро.

Хочеться, щоб нарешті настав мир в Україні”.  

Микола Григорович  гарно розмовляв українською. Проте відразу наголосив, що він – теж переселенець (родом із Горлівки).  Вже третій рік мешкає тут.

"Дуже змістовна й цікава виставка, за що подяка – її організаторам. Та дуже хочеться, аби все швидко закінчилося і на фотографіях були лише щасливі моменти із життя", – зауважив чоловік.

Тож щиро віримо, що Бог почує наші із вами молитви та пошле неньці-Україні довгоочікувані мир і спокій!

Оксана МОРОЗ.

НА ЗНІМКАХ: під час відкриття виставки. 

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

8 травня в культурно-просвітницькому центрі відкрилась тематична виставка фотощоденників бійців АТО "Бліндаж" під символічною назвою "Фронтовий альбом".  

Варто зазначити, що організатором заходу, метою якого є привернення уваги до подій на Сході,  виступила громадська організація "Храм Надії".

Серед авторів – Олександр Клименко, фронтовий кореспондент, Віталій Пясецький, боєць 81-ої бригади, захисник Донецького аеропорту та Микола Канівець – волонтер і організатор виставки.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 667

Багато ковельчан зібралося 9 травня біля Меморіалу Слави на мітинг, присвячений 72-й річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Розпочали урочистість ведучі Наталія Гончар та Леонід Никитюк.  

Хвилиною мовчання учасники мітингу вшанували світлу пам'ять про тих фронтовиків, хто відстояв мир на Землі.

До присутніх з вітальним словом звернувся Ковельський міський голова Олег Кіндер, який, зокрема, сказав:

– Дев'яте  травня  увійшло у нашу історію як день Великої Перемоги. Вона була здобута надлюдськими зусиллями. Скільки життів забрала та страшна війна! Скільки доль зруйнувала вона! Нема жодної родини в Україні, якої не торкнулась вона своїм темним крилом. 

Ми, українці, сьогодні як ніколи, знаємо високу ціну миру. Тому нас сповнюють почуття світлої радості, безмежної гордості за наш народ та гіркий сум водночас.

Найбільша шана й увага нині ветеранам. Cхиляємо голови  перед святою самопожертвою працівників тилу, солдатських вдів, перед "дітьми війни", у яких вона відібрала найкращу пору життя. Вклонімося доземно їхній сивині, їхнім нагородам і зраненим серцям!

Хвилюючим був виступ голови міської ради ветеранів війни, праці і Збройних Сил Віталія Подолянчука. Слово мали й військовий комісар Ковельського  об'єднаного міського військового комісаріату Сергій Гладун та ліцеїст 9-го класу Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні Олександр Жук.

Як вияв глибокої шани та щирої вдячності, школярі міста вручили сивочолим ветеранам букетики весняних квітів.

Гарний музичний дарунок підготували учасникам мітингу Олег та Ірина Корнелюки. Пісня "Над землею тумани" стала вдалим доповненням до програми заходу.

На знак поваги до усіх воїнів, які зі зброєю в руках в різні періоди воєн та збройних конфліктів відстоювали нашу землю, до Вічного вогню, стели пам'яті воїнам-інтернаціоналістам, пам'ятної стели загиблим землякам - учасникам АТО  ковельчани поклали квіти.

Ранок 9 травня у Ковелі видався холодним та похмурим. Та на завершення мітингу з-за хмар вийшло Сонечко і яскраво засяяло у блакитному небі. Наче символ того, що усі негаразди, як хмари, розійдуться, і гідне майбутнє народу України постане в короні ясних сонячних променів.      

l

9  травня у Ковелі відбувся ХІІ міжнародний легкоатлетичний пробіг вулицями міста (детальніше про це читайте в одному з наступних номерів газети).

Ввечері жителі та гості міста мали нагоду насолодитися виступом народного муніципального естрадно-духового оркестру під керівництвом Василя Марцинковського. 

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКАХ: під час мітингу з нагоди 72-ї річниці Перемоги  над нацизмом  у Другій світовій війні у Ковелі.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Багато ковельчан зібралося 9 травня біля Меморіалу Слави на мітинг, присвячений 72-й річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Розпочали урочистість ведучі Наталія Гончар та Леонід Никитюк.  

Хвилиною мовчання учасники мітингу вшанували світлу пам'ять про тих фронтовиків, хто відстояв мир на Землі.

До присутніх з вітальним словом звернувся Ковельський міський голова Олег Кіндер, який, зокрема, сказав:

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1066

8 травня ц. р. біля пам'ятника жертвам Другої світової війни відбувся мітинг-реквієм "Уклін – живим. Загиблим – слава" з нагоди Дня пам'яті та примирення. Тут зібралося чимало людей: 

До присутніх звернувся міський голова Олег Кіндер. 

Свою життєву історію розповіла дитина війни, малолітній  в'язень концтабору Маутхаузен, Почесний ветеран України, секретар міської ради ветеранів Марія Батраченко. Вона закликала усіх берегти пам'ять про героїв Другої світової війни, шанувати ветеранів та знаходити примирення в своїх душах та прощення.

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять усіх загиблих у Другій світовій війні та тих, хто віддав своє життя за Україну.

А далі учасники мітингу перейшли до Братської могили, що на кладовищі, де знайшли спочинок понад півтори тисячі солдат, котрі визволяли наше місто. 

Панахиду за загиблими при визволенні Ковеля, України, тими, хто віддав своє життя, захищаючи нашу країну сьогодні, відслужили представники духовенства УПЦ КП на чолі із благочинним Ковеля Анатолієм Александруком. 

Квіти вдячності і шани лягли до підніжжя пам'ятників. Їх поклали міський голова Олег Кіндер, секретар міської ради Віра Федосюк, заступник міського голови Ігор Прокопів, голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло, інші учасники мітингу-реквієму.

Вл. інф.

НА ЗНІМКУ: під час мітингу-реквієму у Ковелі.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

8 травня ц. р. біля пам'ятника жертвам Другої світової війни відбувся мітинг-реквієм "Уклін – живим. Загиблим – слава" з нагоди Дня пам'яті та примирення. Тут зібралося чимало людей: 

До присутніх звернувся міський голова Олег Кіндер. 

Свою життєву історію розповіла дитина війни, малолітній  в'язень концтабору Маутхаузен, Почесний ветеран України, секретар міської ради ветеранів Марія Батраченко. Вона закликала усіх берегти пам'ять про героїв Другої світової війни, шанувати ветеранів та знаходити примирення в своїх душах та прощення.

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять усіх загиблих у Другій світовій війні та тих, хто віддав своє життя за Україну.

А далі учасники мітингу перейшли до Братської могили, що на кладовищі, де знайшли спочинок понад півтори тисячі солдат, котрі визволяли наше місто. 

Панахиду за загиблими при визволенні Ковеля, України, тими, хто віддав своє життя, захищаючи нашу країну сьогодні, відслужили представники духовенства УПЦ КП на чолі із благочинним Ковеля Анатолієм Александруком. 

Квіти вдячності і шани лягли до підніжжя пам'ятників. Їх поклали міський голова Олег Кіндер, секретар міської ради Віра Федосюк, заступник міського голови Ігор Прокопів, голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло, інші учасники мітингу-реквієму.

НА ЗНІМКУ: під час мітингу-реквієму у Ковелі.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 660

В другу неділю травня, коли природа-мати виряджає свою доню-землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці та радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві й відзначають День Матері.

Українська жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сім’ї. Матір відіграє безумовну  роль у вихованні дітей, прищеплює любов до рідної землі, піклується, щоб діти пам’ятали свою національну спадщину і походження. 

Материнські очі  супроводжують нас у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас все життя аж до старості. Її створив Бог на цій грішній землі для краси і щастя, щоб вона дарувала життя і була продовжувачем роду людського.  

Не випадково День Матері відзначають у травні – він вважається місяцем Пречистої Діви Марії. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва та допомоги.

Здавна козаки  благали її про заступництво, віддавали честь і хвалу Марії за перемогу в битвах. Богородиця стала опікункою лицарів українського духу — козацтва.

Серед української громади День Матері вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініціатором урочистостей була Олена Кисілевська, редактор тижневика «Жіноча доля». Також 1929 року  «Союз українок» зініціював впровадження  цього свята на  Тернопільщині. Організації  «Просвіта»,  «Рідна школа»,  «Пласт», «Сокіл» та інші організовували концерти, конференції, фестивалі по всій Східній Галичині. Відтоді, День Матері відзначали дуже широко.

У 1939 свято заборонила радянська влада. З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулося в Україну.

За часів незалежної  України  свято встановлено «…на підтримку ініціативи  Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, міжнародної організації „Жіноча  громада“, Спілки жінок України, громадської організації „Союз українок“…»  згідно з Указом Президента України «Про День матері» від 10 травня 1999 року.

Це свято відзначається в усьому світі. 

Ще у 1907 році американка Анна Джарвіс з  Філадельфії  виступила з ініціативою вшанування матерів у пам’ять про свою матір. Анна написала листи до державних установ, законодавчих органів і видатним особам з пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. Вперше встановлене офіційно  Конгресом США 8 травня 1914 року – президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь усіх американських матерів. 

Хоч ще раніше відома  американська  пацифістка  Джулія  Ворд Гоув ініціювала відзначення дня Матері у 1872 році. «День Матері», за версією Джулії Ворд, — день єдності матерів у боротьбі за мир у всьому світі. Проте тоді Концепція Джулії Ворд не знайшла широкої підтримки ні в США, ні в інших країнах.

Слідом за США другу неділю травня оголосили святом 85 країн світу. 

l

ДОРОГІ ЖІНКИ! 

Схиляємо низенько свої голови і висловлюємо щире людське „Спаси Вас Бог” перед образом Вашим, наші бабусі й матері, перед  Вашим всетерпінням, всепрощенням і жертовністю.

Дай, Боже,  щонайшвидше діждатись тієї пори, коли чисте мирне  небо зігріє Ваші  душі і теплом своїм   зменшить болі Ваших сердець, а перед Вашим поглядом зацвітуть сади, заколосяться ниви добірним зерном і в чистому мирному небі, й у Ваших душах розіллється нескінченне сонячне сяйво.

Хай Бог дарує Вам безмежну радість і втіху  від дітей, онуків та правнуків – щоб своєю любов’ю й теплом гріли Ваші душі та множили  надію на краще завтра нашої долі!  Хай Бог помагає Вам  твердо поставити  на ноги й  засіяти їхні душі зерном Правди і Науки.

Нехай це прекрасне весняне свято єднає нас і гуртує  в ім’я Добра, Любові й Миру! 

Безмежного материнського щастя й здоров’я  Вам з роси й води на многії-многії літа,  дорогі Матері!

Ковельська філія ВГО «Союз українок».

В другу неділю травня, коли природа-мати виряджає свою доню-землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці та радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві й відзначають День Матері.

Українська жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сім’ї. Матір відіграє безумовну  роль у вихованні дітей, прищеплює любов до рідної землі, піклується, щоб діти пам’ятали свою національну спадщину і походження. 

Материнські очі  супроводжують нас у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас все життя аж до старості. 

Коментарів до новини: 2
Переглядів новини: 667

Він вже настав, цей світлий 

добрий день –

Розбила ВІРА чашу безнадії,

І повертає лик свій до людей

Роками виплекана заповітна

 мрія…

Воістину знаменнна подія не лише для нинішнього, але й прийдешніх поколінь відбулась  6 травня  в Дубовому. Дубівчани в товаристві друзів (адже чимало гостей приїхало й з міста та довколишніх сіл!)   воскресили в пам'яті одну із славних  сторінок своєї крайової історії – освятили Пам'ятний  Хрест, встановлений на місці храму, освяченого в честь Великомученика Юрія Переможця, збудованого в 1924-1928 р.р. і зруйнованого в 1944 році, в якому служив визначний церковний та громадський діяч, учасник визвольних змагань архієпископ Ігор (в миру Іван Губа).

Хрест встановлено з ініціативи настоятеля Свято-Юріївського храму УПЦ КП с. Дубового прот. Іоана Бониса. 

Релігійна громада Свято-Юріївського храму УПЦ КП с. Дубового   встановила  й облаштувала пам'ятний хрест власними силами й коштом церковної громади.

Особлива Божа благодать огортала теплою хвилею кожного з присутніх. Молитовно вшановували дубівчани свого небесного покровителя святого вмч. Юрія Переможця, всіх живих і спочилих будівничих і прихожан зруйнованого в роки війни дубівського Свято-Юріївського храму, і з особливою теплотою і вдячністю – світлої пам'яті настоятеля парафії архієпископа Ігоря (в миру Івана) Губу, визначного церковного та громадського діяча, учасника національних визвольних змагань, вчителя парафіяльної школи в Дубовому. Його ім'я давно й назавжди викарбуване на серцях дубівчан старшого покоління ( котрі ще пам'ятають архієпископа Ігоря Губу) й нинішнього – бо ж дбаємо, аби знали, шанували й передали пам'ять про нього і в спадок прийдешнім поколінням. 

Високо в небо (а погоду ж дарував Бог гарну яку – Божа благодать!) здіймалась щира молитва у співслужінні духовенства Ковельського районного деканату УПЦ КП на чолі з деканом прот. Іоаном Бонисом, деканами Ковельського міського деканату УПЦ КП прот. Анатолієм Александруком, Ратнівського деканату УПЦ УКП прот. Романом Бодаком, деканом Старовижівського деканату прот. Іваном Зеленком.

Добре пам'ятають старожили той храм, освячений в честь вмч. Юрія Переможця. Він розділив усі радощі і перетерпів скорботи минулого разом зі своїми прихожанами і настоятелем. Цей скромний храм (В "Нарисах Української Православноi Церкви на Волинi"  В. Рожка читаємо:   "У деяких храмах проглядаються елементи старовинного архітектурного волинського стилю, як от в с. Дубова Ковельського повіту….") був острівцем умиротворення серед бурхливого людського океану. Тут жила вічна молитва, яка зближувала і об'єднувала людей, очищала душу і тіло.

Спогадами про це поділились дубівчани –старожили Ганна Яківна Кузик (ветеран педагогічної праці, була головою сільської ради в Дубовому), 90-річний  Андрій Панасович Безека, староста новозбудованого Свято-Юріївського храму,  Олександра Онопчук  – живі свідки історії, котрі добре пам'ятають свого настоятеля парафії архієпископа Ігоря (в миру Івана) Губу.

Щирим словом привітали присутніх учні Парафіяльної недільної школи при Свято-Юріївському храмі УПЦ КП с. Дубового – діти щиро запевнили, що будуть й надалі поборниками й хранителями  українського духу! 

З нагоди освячення нововстановленого Пам'ятного Хреста як вияву гідності та високості духу дубівчан  очільник волонтерського  підрозділу  "ВБЕРЕЖУ" (в складі котрого й відомі дубівчани –   Народна артистка України Світлана Мирвода  та волинський бард Микола Більшевич)  Ігор Верчук  вручив церковній громаді  в особі настоятеля храму прот. Іоана Бониса "Подяку" за духовну опіку та зміцнення обороноздатності держави! Адже кожна поїздка волонтерів   в зону АТО  починається з молитовного благословіння в дорогу о. Іоаном Бонисом в Свято-Юріївському храмі УПЦ КП с. Дубового.

До вітань долучились Ковельська філія ВГО "Союз українок" та ГО "Майдан гідності"  і ГО "Капелани Волині"  (прот. Матвій Олійник, настоятель Свято-Пантелеймонівського храму УПЦ КП смт  Люблинця) та о. Олександр Добровольський, настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці, що вже двічі побував на Сході з капеланською місією.

Далі  величним хресним ходом, що вкотре засвідчив торжество українського духу в Дубовому, пішли на святкове Богослужіння з нагоди престольного празника до Свято-Юріївського храму.

Ми ще раз довели всім, що ГРОМАДА –  ВЕЛИКА СИЛА, хоч дуже шкода, що  наша сільська влада відмовилась  допомогти й долучитись до встановлення святині, а тому   ніякої допомоги  громаді сільською владою надано, на жаль, не було.

Дубівчани безмежно вдячні настоятелю Свято-Юріївського храму УПЦ КП с. Дубового о. Іоану Бонису за великі труди у відродженні святинь рідного краю й ось цього Пам'ятного Хреста на місці зруйнованого храму зокрема. 

Великий внесок у важливу для громади справу зробив депутат сільської ради від політичної партії "УКРОП"  Юрій Тищук із сім'єю – будівельними матеріалами, транспортом, власноруч встановлював і облаштовував святиню разом з односельчанами Петром Левонюком, церковним старостою, Миколою Головієм та Валерієм Тхоржевським.

Дітки Парафіяльної недільної школи разом з викладачами Лілією Гореліковою та Наталією Майсак, керівником Наталією Тхоржевською  і член церковної ради Алла Гурська озеленили прилеглу територію та прикрасили нововстановленй Хрест.

Тепер кожен, хто буде проходити біля Хреста, може з чистим серцем поклониться йому, благаючи Божого благословення. 

Нехай же рукотворні святині допоможуть рятувати нерукотворні храми наших душ і сердець і будуть зв'язком з небом, який ніколи не припиняється!

Наталія Тхоржевська, жителька с. Дубового,

       член Церковної ради Свято-Юріївського храму УПЦ КП.Він вже настав, цей світлий 

добрий день –

Розбила ВІРА чашу безнадії,

І повертає лик свій до людей

Роками виплекана заповітна

 мрія…

Воістину знаменнна подія не лише для нинішнього, але й прийдешніх поколінь відбулась  6 травня  в Дубовому. Дубівчани в товаристві друзів (адже чимало гостей приїхало й з міста та довколишніх сіл!)   воскресили в пам'яті одну із славних  сторінок своєї крайової історії – освятили Пам'ятний  Хрест, встановлений на місці храму, освяченого в честь Великомученика Юрія Переможця, збудованого в 1924-1928 р.р. і зруйнованого в 1944 році, в якому служив визначний церковний та громадський діяч, учасник визвольних змагань архієпископ Ігор (в миру Іван Губа).

Хрест встановлено з ініціативи настоятеля Свято-Юріївського храму УПЦ КП с. Дубового прот. Іоана Бониса. 

Релігійна громада Свято-Юріївського храму УПЦ КП с. Дубового   встановила  й облаштувала пам'ятний хрест власними силами й коштом церковної громади.

Особлива Божа благодать огортала теплою хвилею кожного з присутніх. Молитовно вшановували дубівчани свого небесного покровителя святого вмч. Юрія Переможця, всіх живих і спочилих будівничих і прихожан зруйнованого в роки війни дубівського Свято-Юріївського храму, і з особливою теплотою і вдячністю – світлої пам'яті настоятеля парафії архієпископа Ігоря (в миру Івана) Губу, визначного церковного та громадського діяча, учасника національних визвольних змагань, вчителя парафіяльної школи в Дубовому. Його ім'я давно й назавжди викарбуване на серцях дубівчан старшого покоління ( котрі ще пам'ятають архієпископа Ігоря Губу) й нинішнього – бо ж дбаємо, аби знали, шанували й передали пам'ять про нього і в спадок прийдешнім поколінням. 

Високо в небо (а погоду ж дарував Бог гарну яку – Божа благодать!) здіймалась щира молитва у співслужінні духовенства Ковельського районного деканату УПЦ КП на чолі з деканом прот. Іоаном Бонисом, деканами Ковельського міського деканату УПЦ КП прот. Анатолієм Александруком, Ратнівського деканату УПЦ УКП прот. Романом Бодаком, деканом Старовижівського деканату прот. Іваном Зеленком.

Добре пам'ятають старожили той храм, освячений в честь вмч. Юрія Переможця. Він розділив усі радощі і перетерпів скорботи минулого разом зі своїми прихожанами і настоятелем. Цей скромний храм (В "Нарисах Української Православноi Церкви на Волинi"  В. Рожка читаємо:   "У деяких храмах проглядаються елементи старовинного архітектурного волинського стилю, як от в с. Дубова Ковельського повіту….") був острівцем умиротворення серед бурхливого людського океану. Тут жила вічна молитва, яка зближувала і об'єднувала людей, очищала душу і тіло.

Спогадами про це поділились дубівчани –старожили Ганна Яківна Кузик (ветеран педагогічної праці, була головою сільської ради в Дубовому), 90-річний  Андрій Панасович Безека, староста новозбудованого Свято-Юріївського храму,  Олександра Онопчук  – живі свідки історії, котрі добре пам'ятають свого настоятеля парафії архієпископа Ігоря (в миру Івана) Губу.

Щирим словом привітали присутніх учні Парафіяльної недільної школи при Свято-Юріївському храмі УПЦ КП с. Дубового – діти щиро запевнили, що будуть й надалі поборниками й хранителями  українського духу! 

З нагоди освячення нововстановленого Пам'ятного Хреста як вияву гідності та високості духу дубівчан  очільник волонтерського  підрозділу  "ВБЕРЕЖУ" (в складі котрого й відомі дубівчани –   Народна артистка України Світлана Мирвода  та волинський бард Микола Більшевич)  Ігор Верчук  вручив церковній громаді  в особі настоятеля храму прот. Іоана Бониса "Подяку" за духовну опіку та зміцнення обороноздатності держави! Адже кожна поїздка волонтерів   в зону АТО  починається з молитовного благословіння в дорогу о. Іоаном Бонисом в Свято-Юріївському храмі УПЦ КП с. Дубового.

До вітань долучились Ковельська філія ВГО "Союз українок" та ГО "Майдан гідності"  і ГО "Капелани Волині"  (прот. Матвій Олійник, настоятель Свято-Пантелеймонівського храму УПЦ КП смт  Люблинця) та о. Олександр Добровольський, настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці, що вже двічі побував на Сході з капеланською місією.

Далі  величним хресним ходом, що вкотре засвідчив торжество українського духу в Дубовому, пішли на святкове Богослужіння з нагоди престольного празника до Свято-Юріївського храму.

Ми ще раз довели всім, що ГРОМАДА –  ВЕЛИКА СИЛА, хоч дуже шкода, що  наша сільська влада відмовилась  допомогти й долучитись до встановлення святині, а тому   ніякої допомоги  громаді сільською владою надано, на жаль, не було.

Дубівчани безмежно вдячні настоятелю Свято-Юріївського храму УПЦ КП с. Дубового о. Іоану Бонису за великі труди у відродженні святинь рідного краю й ось цього Пам'ятного Хреста на місці зруйнованого храму зокрема. 

Великий внесок у важливу для громади справу зробив депутат сільської ради від політичної партії "УКРОП"  Юрій Тищук із сім'єю – будівельними матеріалами, транспортом, власноруч встановлював і облаштовував святиню разом з односельчанами Петром Левонюком, церковним старостою, Миколою Головієм та Валерієм Тхоржевським.

Дітки Парафіяльної недільної школи разом з викладачами Лілією Гореліковою та Наталією Майсак, керівником Наталією Тхоржевською  і член церковної ради Алла Гурська озеленили прилеглу територію та прикрасили нововстановленй Хрест.

Тепер кожен, хто буде проходити біля Хреста, може з чистим серцем поклониться йому, благаючи Божого благословення. 

Нехай же рукотворні святині допоможуть рятувати нерукотворні храми наших душ і сердець і будуть зв'язком з небом, який ніколи не припиняється!

Наталія Тхоржевська, жителька с. Дубового,

       член Церковної ради Свято-Юріївського храму УПЦ КП.

Коментарів до новини: 2
Переглядів новини: 790