Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 688

Вже стало доброю традицією проводити обласний конкурс української сучасної пісні «Срібні дзвіночки» у нашому місті. Ось і нещодавно до Ковельського Палацу учнівської молоді ім. Івана Франка з’їхались вихованці закладів позашкільної та загальної середньої освіти з усіх куточків Волині.

Організаторами конкурсу були Волинський державний центр естетичного виховання учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів. Його мета – популяризація традицій українського вокального мистецтва, розкриття нових обдарувань та сприяння у їх подальшому розвитку, залучення юних аматорів до творчої діяльності.

У «Срібних дзвіночках» змагались 69 талановитих учасників у трьох вікових категоріях. У молодшій – взяли участь 17 дітей, у середній – 26, стільки ж – у старшій.

Оцінювало конкурсантів журі у складі Дідик Оксани Олександрівни – директора Волинського державного центру естетичного виховання учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, Шевчук Надії Іванівни – методиста Волинського державного центру естетичного виховання учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, Марача Олександра Миколайовича – голови предметної комісії хорового диригування Луцького педагогічного коледжу, Кучка Володимира Федоровича – викладача Луцького педагогічного коледжу.

Наше місто представляли: у молодшій віковій категорії  –  Валерія Козлова, вихованка народного художнього колективу-студії естрадного співу «Нові таланти» Палацу учнівської молоді ім. Івана Франка  (керівник Світлана Шиманська) з піснею «Україно моя», у середній – теж учасник «Нових талантів» Веніамін Белінський. Він виконав пісню Андрія Кузьменка та Віктора Павліка «Соло». У старшій віковій категорії виступила Вікторія Тітчук, учениця НВК № 13 – колегіум (керівник Руслана Шацька) з піснею на слова і музику М. Мозгового «Материнська любов».

За рішенням журі ковельчани нагороджені Грамотами  управління освіти і науки обласної державної адміністрації: Козлова Валерія за зайняте І місце, Веніамін Белінський – за ІІІ, Вікторія Тітчук – за ІІ місця.

Щиро вітаємо Валерію, Вікторію і Веніаміна з успіхом! Бажаємо їм міцного здоров’я і творчих злетів! Щира подяка – керівникам Світлані Зіновіївні та Руслані Миколаївні за підготовку юних обдарувань, а батькам – низький уклін за талановитих дітей.

Тетяна Середюк,

директор Ковельського Палацу учнівської молоді ім. Івана Франка.

Вже стало доброю традицією проводити обласний конкурс української сучасної пісні «Срібні дзвіночки» у нашому місті. Ось і нещодавно до Ковельського Палацу учнівської молоді ім. Івана Франка з’їхались вихованці закладів позашкільної та загальної середньої освіти з усіх куточків Волині.

Організаторами конкурсу були Волинський державний центр естетичного виховання учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів. Його мета – популяризація традицій українського вокального мистецтва, розкриття нових обдарувань та сприяння у їх подальшому розвитку, залучення юних аматорів до творчої діяльності.

У «Срібних дзвіночках» змагались 69 талановитих учасників у трьох вікових категоріях. У молодшій – взяли участь 17 дітей, у середній – 26, стільки ж – у старшій.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 503

Нині над вишиванням сорочки для монумента Кобзаря працюють у ЗОШ №6 та школі мистецтв.

“З задоволенням взялися до роботи над вишиванкою для монумента Кобзаря», – повідомила волонтерам-організаторам проекту від  ГО «Велика ідея” заступник з виховної роботи ЗОШ №5  Катерина Юхимівна Дрипа.

Учні впродовж двох тижнів працювали над найдовшою частиною унікального вбрання – поясом. Хоча багато дітей в школі гарно вишивають,  найактивнішими стали дівчата  8-го, 9-го та 10-го класів, а саме: Катерина Ліфан, Анна Жемчуг,     Даша Созонік та Наталія Зінчук.

Цікаве оформлення вони придумали і для етикетки до вишиванки – своєрідної книги-відгуків проекту «З Батьківщиною в серці». А втілила у життя ідею учениця 9-го класу Анастасія Петрович.

У школі розповідають, що завжди охоче беруть учать в акціях, приурочених пам‘яті Тараса Шевченка. Зокрема, 22 травня минулого року діти перейнялися емоціями під час декламування віршів на міському заході з нагоди річниці перепоховання Великого Кобзаря. Цікаво й змістовно у навчальному закладі проходять Шевченківські дні. Тому і до участі у патріотичному проекті тут поставилися відповідально.

Нагадаємо, що пояс-крайка уже побував у ЗОШ №1 та ЗОШ №2,  СШ № 3 та  міській гімназії. Нині естафету перейняли учні ЗОШ №6.

А над  основною частиною велетенської сорочки  працює  колектив Ковельської школи мистецтв. Її керівник Андрій Дмитрович Мигуля заздалегідь «забронював»  чергу.  Працівники  щиро підтримали ідею об’єднати  місто довкола благородної справи та нанести на полотно свої хрестики з побажанням миру Україні. Вони попросили в організаторів вишивати не лише чорними нитками, які дісталися їм у черзі,  а й червоними. Мовляв, «червоний — то любов, а чорний — то журба”.

Вкотре інформуємо, що долучитись до вишивання може кожен бажаючий. Для цього потрібно звернутись до організатора проекту – ГО “Велика ідея” на офіційній сторінці у Фейсбук або до його партнерів – у міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (м. Ковель, вул. Незалежності, 73, каб. 106,  номер телефону –   (03352) 61748).

ГО “Велика  ідея”.

Міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.   

Нині над вишиванням сорочки для монумента Кобзаря працюють у ЗОШ №6 та школі мистецтв.

“З задоволенням взялися до роботи над вишиванкою для монумента Кобзаря», – повідомила волонтерам-організаторам проекту від  ГО «Велика ідея” заступник з виховної роботи ЗОШ №5  Катерина Юхимівна Дрипа.

Учні впродовж двох тижнів працювали над найдовшою частиною унікального вбрання – поясом. Хоча багато дітей в школі гарно вишивають,  найактивнішими стали дівчата  8-го, 9-го та 10-го класів, а саме: Катерина Ліфан, Анна Жемчуг,     Даша Созонік та Наталія Зінчук.

Цікаве оформлення вони придумали і для етикетки до вишиванки – своєрідної книги-відгуків проекту «З Батьківщиною в серці». А втілила у життя ідею учениця 9-го класу Анастасія Петрович.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 586

Ліна – Галина Абрамівна Браіловська  все життя працювала педіатром, часто ходила   на виклики в будь-яку пору доби  і погоду, де на неї чекали хворі дітки, яких вона дуже любила, як рідних. Хоча лікарем не хотіла бути ніколи. Та в Киргизії (куди у війну евакуювали сім’ю Браіловських) було всього три інститути: педагогічний, сільськогосподарський і медичний. В перших двох Ліна себе не знаходила – відчувала, що то не її. Тож довелося обирати медицину.

Браіловська Галина Абрамівна народилась у 1927 році в с. Погребищі Вінницької області. Колись вона була Ліною, а як довелось виробляти паспорт,  то сказали, що такого імені немає, і дописали дві букви: Г і А. Так Ліна стала Галиною. 

До війни дівчина встигла закінчити 7 класів. Почалася війна, і сім’ю Браіловських евакуювали в Киргизію. Там Галина Абрамівна закінчила 10 класів і один  курс медінституту. Чотири роки прожили в Киргизії, а після війни сім’я повернулася назад в Україну. Тут дівчина перевелась у Львівський медінститут. 

Навчаючись у Львові, Ліна-Галина на всьому економила: додому їхала без білета на східцях вагона, притискаючи до грудей дві буханки хліба, що отримала на карточку, знаючи, що вдома на неї чекають батьки і брат. А сама студентка харчувалась якимось супчиком чи кашею, що варила раз на день.

В 1950 році, після закінчення медінституту, Галину Абрамівну направляють на роботу терапевтом у Луків Турійського району Волинської області. На той час то був райцентр. Тоді їй виплатили «підйомні» 500 рублів (на старі гроші), тож радощам не було меж. Це був ніби цілий мільйон. Гроші Галина віддала мамі, щоб допомогти батькам. 

Там жінка працювала, доки не звільнилось місце районного педіатра, а як Луків став селищем,  то Браіловську перевели у Ковель, де вона з 1960 року і до виходу на пенсію працювала дитячим педіатром. 14 років була завідуючою поліклінікою. 

Отримала квартиру. Серце боліло лікареві, коли вмирали дітки. А вмирали по тій причині, що батьки іноді  пізно зверталися за медичною допомогою. Вся трудова діяльність Галини Абрамівни пройшла у викликах: то в пологовий будинок, то в лікарню, то хтось удома чекає з хворою   дитиною.

З самого дитинства Браіловська Г. А. брала участь у художній самодіяльності, бо мала гарний голос.

Виступала на різних концертах  в складі хору медпрацівників,  їздила по селах з колегами. Кожен рік бувала  за  туристичними путівками в Батумі, Гаграх, Сочі, Тбілісі, Баку, Єревані. А коли випало  у Києві  підвищувати  кваліфікацію,  щодня відвідувала оперний театр, де передивилась усі вистави.

…Віддаючи всю себе праці, Браіловська Г. А. не створила сім’ї – не судилося. Всю свою любов вона віддала чужим дітям, котрих  любила, як рідних. Пройшли роки, частенько підводить здоров’я. Та життя прожито недаремно: вдячні колишні пацієнти дякують лікарю, вітають з днем народження. А це – найбільша нагорода! 

Галина Оліферчук.

НА ЗНІМКУ: Галина БРАІЛОВСЬКА.

Фото з домашнього архіву.

Ліна – Галина Абрамівна Браіловська  все життя працювала педіатром, часто ходила   на виклики в будь-яку пору доби  і погоду, де на неї чекали хворі дітки, яких вона дуже любила, як рідних. Хоча лікарем не хотіла бути ніколи. Та в Киргизії (куди у війну евакуювали сім’ю Браіловських) було всього три інститути: педагогічний, сільськогосподарський і медичний. В перших двох Ліна себе не знаходила – відчувала, що то не її. Тож довелося обирати медицину.

Браіловська Галина Абрамівна народилась у 1927 році в с. Погребищі Вінницької області. Колись вона була Ліною, а як довелось виробляти паспорт,  то сказали, що такого імені немає, і дописали дві букви: Г і А. Так Ліна стала Галиною. 

До війни дівчина встигла закінчити 7 класів. Почалася війна, і сім’ю Браіловських евакуювали в Киргизію. Там Галина Абрамівна закінчила 10 класів і один  курс медінституту. Чотири роки прожили в Киргизії, а після війни сім’я повернулася назад в Україну. Тут дівчина перевелась у Львівський медінститут. 

Навчаючись у Львові, Ліна-Галина на всьому економила: додому їхала без білета на східцях вагона, притискаючи до грудей дві буханки хліба, що отримала на карточку, знаючи, що вдома на неї чекають батьки і брат. А сама студентка харчувалась якимось супчиком чи кашею, що варила раз на день.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 527

Темп!!! Темп!!! Темп!!! Ювілейний рік міста, що уже стартував, – це не марафон, а стаєрська  дистанція. І щоб її переможно подолати, служби та відділи виконавчої влади уже включилися у цей стрімкий забіг.

Приємно, що до ковельчан долучилися "чемпіони" краєзнавства та історичної науки із  обласного центру.  31 січня ц. р. до Ковеля прибули Геннадій Бондаренко, професор Східноєвропейського Національного університету, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України та  Анатолій Силюк, директор Волинського краєзнавчого музею.

Важливість зустрічі провідних науковців обласного центру і представників місцевої влади очевидна – адже потрібно розставити всі крапки над "і" у питаннях проведення Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, завдання якої – визначити місце  Ковеля і ковельчан в історії Волині, України та Європи. Зустріч очолив Ігор Прокопів, заступник міського голови. Це ще раз підкреслює важливість заходу і відповідальність за його проведення. В нараді взяли участь також керівники окремих відділів та управлінь міськвиконкому, краєзнавці.

Визначено, що науково-практична конференція орієнтовно відбудеться у Ковелі 18-19 жовтня ц. р. Місце проведення – Народний дім "Просвіта". До участі в конференції будуть запрошені науковці з Луцька, Львова, Києва, Рівного, Острога, Житомира, краєзнавці та історики Ковельщини, зацікавлені особи з сусідніх районів області. Чільне місце у цьому розлогому списку займають працівники музею Лесі Українки в Колодяжному та історичного музею міста.

Передбачено участь у конференції учнів та студентів шкіл навчальних закладів Ковельщини, проведення "малої" науково-історичної конференції за їх участю.

Наукові роботи слід подати до 5 вересня. Оргкомітет, склад якого буде затверджено відповідним розпорядженням міського голови, працюватиме у визначеному режимі.

Звернено особливу увагу на дослідженні новітньої історії Ковельщини, висвітлення важливих подій та життєдіяльності видатних особистостей краю, серед яких маємо не забути Героїв АТО,  Небесної Сотні, учасників української революції, століття якої відзначаємо. 

Необхідно розкрити в історичних паралелях культурно-просвітницьке та духовне життя ковельчан, повернутися обличчям до пам'ятників та пам'яток, дослідити їх історію та значимість. Вінцем роботи стане науковий збірник, у якому будуть надруковані кращі статті та нариси.

На нараді порушено інші важливі питання, про які повідомлятимуть місцеві засоби масової інформації.

Що ж, темп задано, тож – вперед з попутнім вітром! Переможцями стануть всі, хто візьме участь у ювілейному "забігу". А славу віддамо рідному квітучому Ковелю.

Хай щастить!

 Анатолій СЕМЕНЮК.

Темп!!! Темп!!! Темп!!! Ювілейний рік міста, що уже стартував, – це не марафон, а стаєрська  дистанція. І щоб її переможно подолати, служби та відділи виконавчої влади уже включилися у цей стрімкий забіг.

Приємно, що до ковельчан долучилися "чемпіони" краєзнавства та історичної науки із  обласного центру.  31 січня ц. р. до Ковеля прибули Геннадій Бондаренко, професор Східноєвропейського Національного університету, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України та  Анатолій Силюк, директор Волинського краєзнавчого музею.

Важливість зустрічі провідних науковців обласного центру і представників місцевої влади очевидна – адже потрібно розставити всі крапки над "і" у питаннях проведення Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, завдання якої – визначити місце  Ковеля і ковельчан в історії Волині, України та Європи. Зустріч очолив Ігор Прокопів, заступник міського голови. Це ще раз підкреслює важливість заходу і відповідальність за його проведення. В нараді взяли участь також керівники окремих відділів та управлінь міськвиконкому, краєзнавці.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 469

Нещодавно в місті Києві у приміщенні Верховної Ради України відбулась заключна частина Всеукраїнського  проекту "Місцеве самоврядування. Народні обранці".

На цьому масштабному заході Волинську область представляв голова фракції Радикальної партії Олега Ляшка  в Ковельській районній раді В'ячеслав Шворак. На урочистій церемонії нагородження він був удостоєний медалі "За розвиток української державності" та Подяки.

– Наша Україна обов'язково стане державою самодостатніх самоврядних громад, якщо інтереси місцевих мешканців відстоюватимуть такі ініціативні депутати, як  В'ячеслав  Шворак. Він не лише активний партієць, але й спонсор різноманітних районних шкільних та просвітницьких заходів на Ковельщині, постійно матеріально підтримує районну туристичну команду.  А ще є організатором громадських акцій щодо припинення незаконного вивезення лісу-кругляка, захоронення відходів  ветсанзаводу.  

Наш колега – ініціатор багатьох  депутатських звернень та запитів до органів влади. Щиро вітаю В'ячеслава Шворака із заслуженою нагородою і бажаю нових партійних та депутатських звершень, – говорить керівник Радикальної партії на Волині Володимир Кравценюк.

Представники депутатського корпусу Радикальної партії на Ковельщині постійно здобувають відзнаки всеукраїнського рівня. Минулоріч лідер Радикальної партії Олег Ляшко Подякою відзначив  вагомі депутатські та партійні здобутки ще одного представника цього осередку – депутата Ковельської районної ради, вчителя з Облап Віктора Сидорчука.

Хочу зазначити, що в період створення Люблинецької об'єднаної територіальної громади В'ячеслав Шворак відзначився активною громадянською та правовою позицією. Він був одним з ініціаторів  процесу  децентралізації на Ковельщині, доклав багато зусиль для становлення Люблинецької ОТГ, налагодження  роботи та перших самостійних кроків її.

Хочеться сподіватися, що це не останні нагороди В'ячеслава Шворака, як, зрештою, інших його колег-однопартійців. Адже вони живуть і працюють під гаслом: "Слово кріпити ділом!".

Олександр ПАСЕНКОВСЬКИЙ,

заступник голови  Ковельської районної ради, голова

райпарт-організації Радикальної партії Олега Ляшка.

НА ЗНІМКАХ: В'ячеслав ШВОРАК під час нагородження; загальний вигляд медалей " За розвиток української державності".

Фото з архіву автора.

l

Від редакції: щиро вітаючи В'ячеслава Шворака із високими відзнаками його депутатської діяльності, заодно дякуємо за спонсорську допомогу в передплаті "Вістей Ковельщини" для активістів громадського і культурно-мистецького життя села Кругеля – Любові Євтух, Ольги Вінницької, Марії Білашук, Мирослави Римарук, Марії Долонько, Наталі Данилюк, Галини Войтюк. З 1 березня  завдяки депутату вони отримуватимуть наше видання  безкоштовно до кінця 2018 року.

Нещодавно в місті Києві у приміщенні Верховної Ради України відбулась заключна частина Всеукраїнського  проекту "Місцеве самоврядування. Народні обранці".

На цьому масштабному заході Волинську область представляв голова фракції Радикальної партії Олега Ляшка  в Ковельській районній раді В'ячеслав Шворак. На урочистій церемонії нагородження він був удостоєний медалі "За розвиток української державності" та Подяки.

– Наша Україна обов'язково стане державою самодостатніх самоврядних громад, якщо інтереси місцевих мешканців відстоюватимуть такі ініціативні депутати, як  В'ячеслав  Шворак. Він не лише активний партієць, але й спонсор різноманітних районних шкільних та просвітницьких заходів на Ковельщині, постійно матеріально підтримує районну туристичну команду. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 481

Микола Герес: "Вдячний Богу 

за  дар  бути  музикантом 

й  художником"

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 976

Громада храму священномученика Анатолія Ковельського, ніби підводячи риску під зимовими святами, 23  січня відзначала престольне свято. По-особливому душевне і урочисте для усіх, адже очолив Божественну літургію Високопреосвященніший Володимир – Митрополит Володимир-Волинський і Ковельський. 

Йому співслужили: старший благочинний Ковельської округи протоієрей Володимир Ровінський, настоятель Свято-Троїцького кафедрального собору міста Ковеля  протоієрей Микола Чубиш, настоятель нашого храму – протоієрей Олександр Кобенко та духовенство єпархії. 

Природа в цей день щедро подарувала морозяний ранок, але, незважаючи на це, вихованці недільної школи "Світлячок" з нетерпінням, весело із своїм дитячим захопленням і трепетом зустріли Владику хлібом-сіллю, вітаючи віршами та бажаючи многая літа.

Чимало прихожан та гостей свята з'єдналися в спільній молитві до священномученика Анатолія, пам'ять якого вшановували в цей день. Допомагав в молитві усім душевний спів церковного хору, яким керувала 17-річна регент Наталія Нагайчук. 

Митрополит Володимир під час проповіді подякував усім присутнім за труди в храмі і, що дуже приємно, відзначив найстарших помічниць-прихожанок, які незважаючи на вік, трудяться на Славу Божу з перших днів заснування приходу. Їм вручили грамоти. Також Владика нагородив відзнакою Володимир-Волинської єпархії настоятеля храму отця Олександра. 

Дай, Боже, щоб усі молитви до святого були почуті, а священномученик Анатолій завжди оберігав наш приход з Божою ласкою на многая-многая літа! 

Катерина БАЛИК, 

керівник недільної школи "Світлячок" при храмі священномученика Анатолія Ковельського.

НА ЗНІМКАХ: під час престольного свята у храмі.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА 

та з архіву громади храму.

Громада храму священномученика Анатолія Ковельського, ніби підводячи риску під зимовими святами, 23  січня відзначала престольне свято. По-особливому душевне і урочисте для усіх, адже очолив Божественну літургію Високопреосвященніший Володимир – Митрополит Володимир-Волинський і Ковельський. 

Йому співслужили: старший благочинний Ковельської округи протоієрей Володимир Ровінський, настоятель Свято-Троїцького кафедрального собору міста Ковеля  протоієрей Микола Чубиш, настоятель нашого храму – протоієрей Олександр Кобенко та духовенство єпархії. 

Природа в цей день щедро подарувала морозяний ранок, але, незважаючи на це, вихованці недільної школи "Світлячок" з нетерпінням, весело із своїм дитячим захопленням і трепетом зустріли Владику хлібом-сіллю, вітаючи віршами та бажаючи многая літа.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 473

Ексгібіціонізм 

як  прикмета "руського  міра"

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 616

У статті Алли Полякової йдеться про роль Ковельської філії "Союзу Українок" у відродженні гарної патріотичної традиції – вшанування пам'яті видатного українського поета, письменника і громадського діяча Тараса Шевченка в селі Колодниці.

До написаного Аллою Поляковою додаємо декілька світлин, які вміщуємо окремо. 

На фото № 1 ви бачите учасників першої акції з вшанування Великого Кобзаря (22 травня 2001 р.). На фото №2 – під час відправи поблизу символічної могили Тараса Шевченка 22 травня 2002 року (відправу звершують о. Ігор із села Городища та о. Микола із Білина) в супроводі хористів Олександри Кузьмич ("СУ" м. Ковеля) і Тетяни Відник (с. Білин).

На фото № 3 – акція в Колодниці 22 травня 2005 року. Ведуча – наша землячка, відома волинська поетеса Ніні Горик. На фото № 4 – відзначення 20-річчя відродження символічної могили Тараса Шевченка у Колодниці (1991 р.) і 10-річчя початку щорічних заходів, ініційованих Ковельською філією "Союзу Українок" 22 травня 2011 року. В останньому ряду у центрі о. Василь Фурман (с. Білин), праворуч від нього – голова районної ради Петро Якубук, ліворуч – начальник відділу культури РДА Тетяна Матяшук. Тут же – Народний аматорський фольклорний колектив “Родина”  (с. Білин), а також активні "союзянки" (зліва направо) М. Дригуля, В. Ткачук, К. Бортнюк, М. Хотинська, Г. Голубович, О. Юрченкович, М. Шепелевич, С. Рудь, А. Полякова. Сидять: праворуч – О. Мулярчук, В. Осіюк, ліворуч – Ю. Грицюк; стоїть юний співак Сашко Шевчук.

 Фото з архіву 

Ковельської філії "Союзу Українок".

У статті Алли Полякової йдеться про роль Ковельської філії "Союзу Українок" у відродженні гарної патріотичної традиції – вшанування пам'яті видатного українського поета, письменника і громадського діяча Тараса Шевченка в селі Колодниці.

До написаного Аллою Поляковою додаємо декілька світлин, які вміщуємо окремо. 

На фото № 1 ви бачите учасників першої акції з вшанування Великого Кобзаря (22 травня 2001 р.). На фото №2 – під час відправи поблизу символічної могили Тараса Шевченка 22 травня 2002 року (відправу звершують о. Ігор із села Городища та о. Микола із Білина) в супроводі хористів Олександри Кузьмич ("СУ" м. Ковеля) і Тетяни Відник (с. Білин).

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 582