27.05.2016

IMG_8529Великодній “дотик” Заходу до Сходу

Сьогодні можна почути: як втомила ця війна! Почути не від тих, хто стоїть на передовій, не від їх батьків, а від людей, яких трагічні події в Україні майже не торкнулися. Їх втомило те, що треба здати гроші для пораненого бійця, що теленовини постійно тривожні, що малі зарплати й пенсії...
Проте, на щастя, є ті, хто ділиться останнім із невеликих пенсій, хто, маючи якийсь бізнес, велику частину прибутків витрачає для наближення Перемоги.
Так, у нас не найкраща влада, так, є серед українців зрадники, але Господь запитає в кожного: а як ти особисто чинив? По совісті?
Коли потрапляєш у вир війни та небезпеки, починаєш по-справжньому цінувати життя, яке тобі подарував Господь... Тоді набирають цінності справжні людські стосунки: дружба, любов до ближнього й до Батьківщини.
Неоголошена війна на Сході сьогодні об'єднує всіх українців, змушує відкинути історичні непорозуміння, власні амбіції й, згуртувавшись, прогнати чужинців. Саме тепер вирішується: або ми маємо свою країну – Україну, або знову станемо безбатченками-малоросами. 
І велике щастя українців у тому, що, незважаючи на довгі століття історичної невизначеності й поневірянь, не втратили ми найголовнішого – справжніх патріотів, готових пожертвувати навіть життям заради свободи нації та миру на своїй землі. Серед наших героїв-захисників, волонтерів – лікарі і вчителі, професори і прості робітники, зовсім юні і старші, досвідчені і ті, які тільки вчаться боронити рідну землю... Спілкуючись з ними, набираєшся особливої енергії, яка додає впевненості в майбутньому. Бо земля, яка має таких синів і дочок, обов'язково повинна стати щасливою.
У лютому, несучи капеланську службу на Сході нашої країни, я познайомився з такими людьми. Особливе враження на мене справила розповідь Владики Сергія, архієпископа Донецького і Маріупольського УПЦ КП, який узяв на себе обов'язок опікуватися людьми, що особливо потребують цієї опіки. Щодня сюди приходять пообідати півтори сотні людей, що втратили домівку, близьких і рідних. Ця справа постійно потребує коштів. Тому духовенство нашої єпархії з благословення правлячого митрополита Луцького і Волинського Михаїла вирішило організувати збір допомоги та поїздку, аби її доправити.
На світлому тижні Великодня відбулась довгоочікувана поїздка на Схід з пасхальними гостинцями для наших захисників та жителів Донбасу (на знімках). Ми відвідали місто Маріуполь, де виділили частину допомоги будинку милосердя та школі-інтернату, у якому перебувають діти-сироти з окупованих територій, м. Широкіно, блокпости й передові позиції, м. Сартану (ОБПК), пункт пропуску "Піщевик", де я проходив капеланську службу. Частину допомоги відправили у Волноваху і Мар'їнку. Тут знову зустрівся з багатьма побратимами, з якими ми проводили молитви й богослужіння. Згадували кожен прожитий день, який міг стати останнім.
У ході поїздки й зустрічей приходило розуміння, що справжні патріоти України живуть як на Заході, так і на Сході нашої держави, а байдужі люди трапляються як там, так і тут. Відчувалося якесь особливе єднання й братерство. Усе це ми змогли відчути, дякуючи всім, хто долучився до збору допомоги й організації поїздки. 
Варто зазначити, що в цій богоугодній справі взяли участь понад 20 церковних громад, а саме: Свято-Пантелеймонівська (смт Люблинець, о. Матвій Олійник); Святих апостолів Петра і Павла (смт Голоби, о. Андрій Сех); Святителя й Чудотворця Миколая (с. Колодяжне, о. Іван Оринчак); Свято-Юріївська парафія (с. Дубове, о. Іван Бонис); Свято-Димитрівська парафія (м. Ковель, о. Анатолій Александрук); Свято-Михайлівська парафія (с. Воля-Ковельська, о. Володимир Удуд); Свято-Семеонівська (с. Облапи, о. Любомир Чехович); Свято-Благовіщенська (м. Ковель, о. Василь Мичко); парафія Різдва Пресвятої Богородиці (с. Білин, о. Василь Фурман), парафія Різдва Пресвятоі Богородиці (с. Мощена, о. Василь Старевич), Свято-Троїцька парафія (с. Уховецьк, о. Микола Качмар), Свято-Володимирська парафія (м. Ковель, о. Віталій Лехкобит), Свято-Покровська парафія (с. Поворськ, о. Дмитро Андрухів), парафія Різдва Пресвятоі Богородиці (с. Кричевичі, о. Олександр Добровольський), Свято-Михайлівська парафія (с. Кругель, о. Іван Пиріг), парафія Різдва Пресвятої Богородиці (с. Білашів, о. Віктор Домбровський), парафія Іоана Хрестителя (с. Підсинівка, о. Михайло Левочко) та громади декількох парафій Шацького й Нововолинського районів.
Стараннями їх було зібрано 3500 пасхальних яєць, понад 500 пасок, майже тисячу банок консервації, 400 кг макаронів і круп, 250 кг цукру, 200 л олії, 50 кг ковбаси, 30 кг цукерок, 10 кг чаю й кави, картоплю, цибулю й, звісно, сало. Також зібрали гуманітарний одяг та взуття для переселенців.
Дуже дякуємо всім, зокрема сім'ї Швораків – за два телевізори й хлібопічку, родині Сімішкурів – за 300 літрів дизпалива, благодійнику з Мощеної – за добротні покришки до "Хамера", парафіянам Благовіщенського собору – за сплетену маскувальну сітку, Тетяні Приколоті з Ковеля – за смаколики. Особлива подяка ковельчанці Ользі Бичковській, майстрині від Бога, та тим, заради кого наші воїни стоять сьогодні на лінії фронту, – дітям за виготовлені на передову писанки...
Фінансову   допомогу   надали   сім'я   Сімішкур   і   Рубель,   українка-спілчанка Світлана Рудь та парафіяни згаданих громад. Для     духовенства    Донецько-Маріупольської    єпархії    УПЦ     КП приготували 20 священичих облачень, 70 кг свічок та ікони.
Насамкінець теплі слова хочу сказати Іванові Віталійовичу Буряку та товариству "Дбайливий тато" за постійну допомогу в підтримці наших захисників. Сам Бог знає, скільки коштів, різноманітних товарів було виділено стараннями Івана Віталійовича. У цій поїздці він надав транспорт і власноруч керував автомобілем. Виділив понад тонну вантажу побутової хімії: пральний порошок, білизну, памперси, вологі серветки, зубну пасту, щітки, туалетний папір і рушники, мило й шампуні та ін.
Хотілося б згадати всіх, хто зробив навіть невеликий внесок, але не це головне. Тішимось, що до цієї важливої справи долучилось багато людей...
Позаду – чотири непрості доби, сповнені подій, емоційних зустрічей, незабутніх вражень... Ми повертаємось додому... А на душі щемить, на очі навертаються сльози, бо покидаємо тих, що стали нам братами. Хай Господь береже Вас! А ми тут, у тилу, не забуватимемо Вас, вимолимо в Бога Ваші щасливі зустрічі з матір 'ю і батьком, жадані обійми люблячих дружин, дотики теплих дитячих рученят, заради яких Ви бороните країну!
о. Матвій Олійник,
настоятель Свято-Пантелеймонівської парафії УПЦ КП 
смт Люблинця. 

Сьогодні можна почути: як втомила ця війна! Почути не від тих, хто стоїть на передовій, не від їх батьків, а від людей, яких трагічні події в Україні майже не торкнулися. Їх втомило те, що треба здати гроші для пораненого бійця, що теленовини постійно тривожні, що малі зарплати й пенсії...

о. Матвій Олійник.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 838
Читати далі

Повідомлення в номер / У Ситовичах ніхто й ніщо не забуті

27.05.2016

20160509_111847У Ситовичах ніхто й ніщо не забуті

Моє село Ситовичі – краплинка на карті улюбленої України. Я тут народилась, тут живу, тут училась, тут працюю. Люблю і ціную село та його людей, переживаю за них. 
Я ж не бачила з дитинства батьківської ласки, але завжди знала, що треба добре вчитись, працювати з самого дитинства, високо нести честь і гідність, щоб не зганьбити світлої пам'яті свого батька, який загинув в кінці війни – у квітні 1945 року у Східній Прусії (м. Кенігсберг)  на передовій у гвардійському полку. Він, будучи три рази пораненим, із перебитою ключицею, майже без руки з кулеметом не покидав свого полку до кінця. Так написано у "похоронці".
Тому в мене з 12 років розпочався трудовий стаж, бо я розуміла: без праці нічого не досягнеш. Можливо, тому мені й зараз дуже боляче, коли чую про смерті в зоні АТО. Слава Богу, наші хлопці (а їх шестеро) повернулися з фронту живими-здоровими. Уродженець Ситович Бондарук – зубний лікар, був тяжко поранений, але повернувся додому. 
Всього ж в АТО загинули 15 воїнів з Ковельщини. Це наші 15 діток не повернулося живими. Якої страшної втрати зазнали рідні – батьки, дружини, дітки!
Я почала свій лист із моїх спогадів і розповіді про трагедії сьогоднішнього дня, бо все це  наклало свій відбиток на відзначення у Ситовичах Дня пам'яті і примирення й Дня Перемоги над нацизмом. Біль і гордість минулих днів переплелися з болем і гордістю дня теперішнього.
А для моїх односельців 9 травня завжди було, є і буде святом зі сльозами на очах. Тому так організовано сходилися вони у той день  на центральну садибу з усіх-усюд.  Із Світлого, до якого 9 км, людей "бусиком" підвіз Святослав Оксенюк. Він із  дружиною – єдина молода сім'я у тому селі, яка дбайливо виховує дітей, дбає про похилих віком, підвозить їх безплатно, а також щодень у школу доставляє хлопчиків і дівчаток.
Зразу зібрались всі в залі клубу. Як приємно, що у нас є такий хороший, просторий зал, де можна розмістити всіх присутніх. Тут працює талановитий працівник культури Ольга Стецюк, з ініціативи якої організовуються концерти, вечори, дискотеки, тематичні заходи, на які сходяться і з'їжджаються молодь села Ситович, учні шкіл, в  тому числі – Підрізької. Репертуар кожного свята підбирає особисто завідуюча клубом. 
Дуже приємно, що завдяки таким працівникам живе село.
При відкритті урочистості прозвучав Державний гімн України, а потім відбувся концерт.
Ведучі Марія Сенюк і Павло Дикун вели всю програму на високому рівні. Першими прозвучали пісні: "Над землею тумани", "Виряджала мати сина", які виконала Марія Сенюк. Це надзвичайно обдарована людина зі співучим, дзвінким голосом. Як говорять в народі, від її співу мурашки біжать по тілу.
Опісля слово для привітання було надано Ситовичівському сільському голові Віталію Будю. Далі знову зазвучали на сцені вірші  і пісні з вуст вихованців Ситовичівської ЗОШ І ступеня (директор – Наталія Кондратюк).
Пам'ять полеглих на полях битв вшанували хвилиною мовчання, а учні нашої школи Роман Гетьман, Уляна Будь, Аня Петрук, Неля Дерев'янчук поклали вінки та квіти до пам'ятника, який встановлено у центрі села.
Із вітанням виступила голова ветеранської організації сільської ради, автор цих рядків. Виступив перед односельчанами і депутат районної ради Микола Рибак. Після виступів концерт продовжувався.
Як завжди, пішли до монумента Слави загиблим в Другій світовій війні із сіл Ситович та Світлого. Їх прізвищ на стелах – 65. Сюди поклали вінки і квіти. Було надано слово нашому отцю Андрію. Він відправив панахиду, помолився за кожного викарбуваного на стелах монумента, освятив всі прізвища і пам'ятник. 
Треба сказати, що  священик вміло вчить духовності, він начитаний, грамотний організатор. Без нього не було б таким духовним, світлим, людним свято. Отця Андрія ми цінуємо, любимо і шануємо. По закінченню роздав всім святий хліб "артос"  для захисту як вдома, так і в дорозі. Це такий ситовичівський обряд.
Молоддю села було відзначено й День матері. Не передати, який змістовний  концерт був організований Ольгою Стецюк. Першою заспівала піню "Мої батьки" вже згадувана Марія Сенюк.
Дочка завідуючої клубом Світлана Стецюк дуже гарно виступила з Мартою Парфенюк (пісня "Родина"). Дуже гарними голосочками співали Богдана Ткачук, Ірина Бондарук, Олена Бондарук, Катерина Ткачук, Оксана Парфенюк про бабусь, матерів. Вірші про рідних розповідали Анастасія Петрук, Неля Дерев'янчук, Інна Парфенюк під бурхливі оплески. Дітки нашого села привітали бабусь і матерів, усі сільські родини.
На закінчення хочу висловити велику подяку усім, хто брав участь в підготовці і відзначенні 71-ої річниці Перемоги, Дня матері. Нехай ніколи не повторяться страхіття далеких кривавих подій, а в Україні запанують мир і спокій. 
Своїм землякам бажаю чистого мирного неба, здоров'я, благополуччя, миру всій планеті, а особливо – в нашій рідній Україні.
Перемога була, є і буде наша!
З великою повагою до Вас, люба редакціє "Вістей Ковельщини", її читачів –
 Олена ВАВРЕНЮК,
голова ветеранської організації
Ситовичівської 
сільської ради.

Моє село Ситовичі – краплинка на карті улюбленої України. Я тут народилась, тут живу, тут училась, тут працюю. Люблю і ціную село та його людей, переживаю за них. 

 Олена ВАВРЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1190
Читати далі
27.05.2016

скачанные файлы (2)Загальні ознаки спільного майна подружжя

Сімейним правом України закріплено принцип спільності майна подружжя, який означає об'єднання майна чоловіка і жінки в єдину майнову масу та встановлює ряд спеціальних прав щодо його володіння, користування та розпорядження.
Режим спільності майна подружжя означає, що: майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається спільним, якщо інше не встановлено домовленістю між ними; подружжя має рівні права щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності; майно належить подружжю без визначення часток кожного з них у праві власності; права подружжя на майно визнаються рівними незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку; до тих пір, поки не буде доведено протилежне, вважається, що кожен з подружжя діє в інтересах подружжя.
Сімейний кодекс України передбачає, що до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя належать: загальні об'єкти права спільної сумісної власності; особливі об'єкти, які законодавець виокремлює із усього майна подружжя: заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя; майно, яке отримане на підставі договорів, укладених в інтересах сім'ї; статутний капітал, при умові його формування за рахунок спільних коштів, речі для професійних занять. Законним режимом майна подружжя, у відповідності із статтею 60 Сімейного кодексу України, є режим спільної сумісної власності, яке може бути поділене між ними.
Загальна ідея поділу майна полягає у припиненні режиму спільності й виникненні на його основі режиму роздільності майна. Кожен із подружжя після поділу майна стає власником тієї чи іншої речі або сукупності речей і не пов'язує свої дії щодо володіння, користування та розпорядження майном з іншим із подружжя. 
При поділі майна подружжя розмір часток майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором. Відповідно до положень статті 69 Сімейного кодексу України, поділ спільного майна подружжя може бути здійснено під час існування шлюбу, у процесі його розірвання, а також після розірвання шлюбу.
Поділ майна подружжя може бути здійснено у добровільному або судовому порядку. Добровільний порядок застосовується, якщо подружжя домовилося щодо визначення часток кожного з них у праві на майно, а також дійшло згоди щодо конкретного поділу майна відповідно до цих часток. В такому випадку використовується встановлена сімейним законодавством спеціальна форма (письмова, нотаріальна) для договору поділу нерухомого майна подружжя (стосовно форми договору про поділ спільного майна подружжя, об'єктом якого є рухомі речі, немає спеціальних вимог).
Це означає, що при з'ясуванні форми цього договору (усна, проста письмова) необхідно керуватися загальними правилами щодо форми правочину, які передбачені Цивільним кодексом України (статті 205-208 Цивільного кодексу України)).
Едуард МАРТИНЮК,
приватний нотаріус.

Сімейним правом України закріплено принцип спільності майна подружжя, який означає об'єднання майна чоловіка і жінки в єдину майнову масу та встановлює ряд спеціальних прав щодо його володіння, користування та розпорядження.

Едуард МАРТИНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 957
Читати далі

Повідомлення в номер / Що потрібно знати про нітрати

27.05.2016

скачанные файлы (3)Що потрібно знати про нітрати?

Враховуючи ситуацію, що склалась у Волинській області, а саме — за даними Держсанепідслужби від 12.05.2016 р. у реанімаційне відділення дитячого обласного територіального об’єднання госпіталізовано дві місячних  дитини з діагнозом метгемоглобінемія та один летальний випадок у 2016 році у Кіровоградській області — 1,5 річний малюк помер від вживання води, забрудненої нітратами, вважаю необхідним нагадати населенню міста та району про важливість контролю за якістю питної води шахтних та трубчатих колодязів, належного їх утримання з метою профілактики метгемоглобінемії.
Метгемоглобінемія — захворювання, яке характеризується підвищеним рівнем метгемоглобіну в крові. Метгемоглобін — це одна із форм окисленого гемоглобіну, що не здатний вступати в зворотну реакцію з киснем і переносити його до всіх органів організму людини. 
Цей стан сприяє розвитку прогресуючої гіпоксії в тканинах організму людини, особливо дітей. У немовлят та дітей першого року життя спостерігається дефіцит ферментів, які перетворюють метгемоглобін, що призводить до його накопичення. Саме тому: що менша дитина, то тяжче перебігає хвороба. 
Якщо кількість метгемоглобіну перевищує 50% від загальної кількості гемоглобіну, організм може загинути від гіпоксії центральної нервової системи. Перебіг хвороби у дітей, у яких виникає це отруєння, супроводжується проносами, розладами серцево-судинної системи. Внаслідок порушення нормального формування кров'яних тілець шкіра дитини набуває синьо-сірого відтінку. До захворювання на метгемоглобінемію призводить вживання питної води переважно з криниць і продуктів харчування, в основному, рослинного походження з високим рівнем вмісту нітратів.
Нітрати з різних видів хімічних забруднювачів є найнебезпечнішими забруднювачами, які в рослинах накопичуються через підвищений вміст мінеральних та особливо органічних добрив в грунті. Ранні овочі, особливо тепличні, містять більше нітратів, ніж ті, що вирощенні пізніше на відкритому грунті.
Важливими показниками забруднення питної води децентралізованих джерел водопостачання (криниць) є солі аміаку, азотистої кислоти (нітрити) та азотної кислоти (нітрати). Аміак є початковим продуктом гниття і його присутність у воді свідчить про свіже фекальне забруднення. Нітрити та нітрати є кінцевими продуктами мінералізації органічних речовин. Приготування сумішей для дитячого харчування, в яких використовується колодязна вода, що містить велику кількість нітратів, становить основну загрозу отруєння немовлят. Пам'ятайте, що кип'ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність на 39-86%.
Щоб уникнути отруєнь нітратами, необхідно використовувати якісну воду, перевірену в лабораторії. Якість води криниць визначається згідно із Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом МОЗ України 12.05.2010 року, № 400 та залежить від місць розташування колодязів, стану прилеглої території, наявності джерел забруднення, санітарно-технічного стану колодязів та здійснення заходів щодо належного їх утримання.
З метою профілактики захворювання на мегемоглобінемію, необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:
-  не готуйте дитячі суміші з використанням води із колодязя, якщо не впевнені в її якості;
-  не купуйте та не вживайте ранніх овочів без наявності результатів лабораторних досліджень їх на вміст нітратів;
- не вживайте ранніх парникових овочів, на яких з'явилась гниль або цвіль;
-  не давайте дітям салати із свіжих овочів, які простояли при кімнатній температурі понад 2 години, оскільки в них за цих умов також наростає вміст нітритів;
- при перших клінічних проявах отруєння у дітей (проносах, розладах серцево-судинної системи, синюшності шкіри) слід негайно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою;
-   забезпечте утримання колодязя в належному стані — своєчасно ремонтуйте та очищуйте його. Двічі на рік, у весняний і осінній періоди, необхідно проводити профілактичну дезінфекцію води у колодязі з наступним лабораторним контролем ефективності проведеного заходу.
До відома: з 463 проб води криниць, досліджених в 2016 році, спеціалістами Ковельського відділу ДУ «Волинський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» перевищення залишкових концентрацій нітратів виявлено в 111 пробах (24%). Найбільше проб з перевищенням гігієнічного нормативу виявлено в с. Пісочному (з 18 досліджених проб 12 з перевищенням гігієнічного нормативу), с. Колодяжному, Підріжжі.
Нагадуємо: дослідження питної води на вміст нітратів у Ковельському міськрайонному відділі (м. Ковель, вул. Незалежності, 17А) сім’ям з дітками до 3-х років проводиться безкоштовно.
При бажанні для лабораторного контролю якості та безпечності питної води, плодоовочевої продукції звертайтесь в Ковельський відділ за тел. 5-24-05. 
Людмила МАЛЯР,
завідувач Ковельського міськрайонного відділу Держсанепідемслужби.

Враховуючи ситуацію, що склалась у Волинській області, а саме — за даними Держсанепідслужби від 12.05.2016 р. у реанімаційне відділення дитячого обласного територіального об’єднання госпіталізовано дві місячних  дитини з діагнозом метгемоглобінемія та один летальний випадок у 2016 році у Кіровоградській області — 1,5 річний малюк помер від вживання води, забрудненої нітратами, вважаю необхідним нагадати населенню міста та району про важливість контролю за якістю питної води шахтних та трубчатих колодязів, належного їх утримання з метою профілактики метгемоглобінемії.

Людмила МАЛЯР.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1102
Читати далі

Повідомлення в номер / "Власна марка" для музею

27.05.2016 Ляшук Світлана Олександрівна

DSC05075"Власна марка" для музею

В лютому 2016 року минуло 145 років від дня народження видатної української поетеси Лесі Українки, цей рік на Волині оголошено Роком Лесі Українки. 
Тож до цієї визначної події ковельські поштовики долучилися випуском ексклюзивної поштової марки із зображенням Лесі Українки в рамках проекту "Власна марка".
Днями начальник Центру поштового зв'язку № 4 Волинської дирекції УДППЗ "Укрпошта" Лариса Філіпчук вручила поштову марку та конверти завідувачу літературно-меморіального музею Лесі Українки в Колодяжному Вірі Комзюк (на знімку).
На марці зображено портрет Лесі Українки, який аквареллю виконала Лариса Іванова з Києва. Кілька років тому цей портрет художниця подарувала музею Лесі Українки в Колодяжному. Варто відзначити, що образ Лесі Українки проходить через всю творчість Лариси Іванової. 
Художниця добре відома і завдяки своєму таланту художника-ілюстратора. Вона тонко передає сутність і дух творів українських класиків для дітей. Нею були проілюстровані твори Михайла Коцюбинського, Панаса Мирного, Івана Франка, Павла Тичини, Наталі Забіли, Олени Пчілки, Лесі Українки та багатьох інших авторів. 
Світлана ЛЯШУК.
Фото автора.

В лютому 2016 року минуло 145 років від дня народження видатної української поетеси Лесі Українки, цей рік на Волині оголошено Роком Лесі Українки. Тож до цієї визначної події ковельські поштовики долучилися випуском ексклюзивної поштової марки із зображенням Лесі Українки в рамках проекту "Власна марка".

Світлана ЛЯШУК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 864
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

27.05.2016 Романюк Аліна Петрівна
Від  четверга 
до  четверга

ірисиВід  четверга до  четверга

27 травня - 2 червня

У прикмети вір, але й перевір

  •  Кінець травня дощовий – буде мало фруктів.
  • Підготувала Аліна Бондар.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 868
Читати далі

Повідомлення в номер / З відкритим серцем — до клієнта

27.05.2016
З відкритим серцем — до клієнта

DSC05142З відкритим серцем — до клієнта

Шановний читачу, коли тобі говорять, що хтось нас "за ручку" заведе до Європи, — не вір. Хоч-не-хоч, а до європейського рівня життя ми мусимо рухатися самотужки. Бо ж ніхто не прийде, скажімо, надавати послуги гречно та культурно, якщо не навчимося ми самі. Уваги та поваги заслуговують ті, хто шукає шляхи до кращого, має віру і впевненість у своїх силах.

Анатолій СЕМЕНЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 961
Читати далі

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП (з 30 травня по 5 червня)

27.05.2016

images (3)

ГОРОСКОП
(з 30 травня по 5 червня) 

ГОРОСКОП
(з 30 травня по 5 червня) 

ОВЕН. Вдасться досягнути успіху в справах, завдяки діловим та особистим контактам з цікавими і впливовими людьми. Добре відпочиньте у суботу.

ТЕЛЕЦЬ. Напружений робочий тиждень. Вдасться вирішити деякі важливі проблеми, у тому числі й матеріальні. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 777
Читати далі

Повідомлення в номер / Шановні читачі

24.05.2016
Передплата триває і буде тривати!

скачанные файлы (1)Шановні читачі!

Передплата триває і буде тривати!


1 червня – телемарафон "Поспішаймо робити  добро"


До уваги жителів Ковельщини!
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 756
Читати далі

Повідомлення в номер / А ви могли б прожити без зарплати

24.05.2016

скачанные файлы (2)А  ви могли б прожити без зарплати?

У відомого поета Володимира Маяковського є слова, які звучать приблизно так: "А ви могли б заграти ноктюрн на  флейті заржавілих труб?".
Дещо перефразовуючи співця революції, хочу запитати можновладців і депутатів різного рівня: "А ви могли б прожити без зарплати?".
Ставлю питання так тому, що мій онук навчається в одному з профтехучилищ Волині, а дочка там викладає. Вже майже п'ять місяців навчальний заклад лихоманить: не виплачують у встановлені Законом строки викладачам заробітну плату, а учням – стипендії. Училище не має змоги нормально розрахуватися за комунальні послуги.
Мені, ветерану, навіть важко уявити, як подібне може бути в Україні на 25 році її державності? Адже це – не горезвісні 1990-ті, коли Союз розвалився, економіка впала, люди місяцями не отримували ні зарплат, ні пенсій. З повідомлень ЗМІ знаю, що причина такого стану справ – в неузгоджених діях київської влади. Не зважаючи на те, що Верховна Рада проголосувала за фінансування  профтехосвіти з Державного бюджету, Президент Петро Порошенко заветував цей Закон.
Я розумію: ні Петру Олексійовичу, ні колишньому міністру фінансів пані Яресько, ні деяким  нардепам, можливо, професійно-технічна освіта та її проблеми не потрібні. Вони живуть цілком пристойно, матеріально забезпечені,  а дехто ще й в  офшорах  гроші тримає. 
Але профтехосвіта потрібна нашому господарському комплексу, де бракує добре підготовлених кадрів робітничих професій. Для декого з наших громадян, їх дітей та онуків училища і ліцеї – єдиний можливий спосіб здобуття професії. Не всі ж мають змогу вступати у виші в силу різних причин. А куди подітися хлопцям і дівчатам з малозабезпечених сімей?
Київська та й обласна влада хочуть перекинути весь тягар на місцеві бюджети, які й так в результаті безглуздих дій горе-реформаторів перевантажені. До того ж, чітко не визначено механізм такого фінансування. Скажімо, у містах, наскільки мені відомо, навчаються діти й із сільської місцевості. Чому  міські бюджети мають брати на себе додатковий  тягар? Якщо вже  щось робити, то слід  розподілити затрати міських і районних бюджетів на утримання профтехучилищ пропорційно до кількості  учнів.
До того ж, згадані навчальні заклади  не є комунальною власністю міських громад. Запитується: на основі яких законодавчих актів можна їх фінансувати, адже це заборонено Бюджетним кодексом?
Однак, схоже, такі "дрібниці" можновладців не хвилюють. В результаті проблеми працівників і учнів профтехосвіти "футболять", наче м'яч на  гральному полі. Київ киває на Луцьк, Луцьк – на Ковель, Володимир-Волинський і Нововолинськ.  Небезпечна і ризикована гра, скажу я Вам. Бо терпіння в людей може скінчитися, особливо в тих, хто живе на  "голі" зарплати і пенсії.
Мене дивує позиція депутатів різних рівнів. Вас обирали до рад, щоб ви вирішували конкретні питання, сміливо порушували їх перед вищестоящими інстанціями, добивалися конкретних результатів. А  там виходить, як у прислів'ї: "Іван киває на Петра, Петро – на Івана".
А де голос волинських народних депутатів, чому вони не  зважуються разом із колегами подолати президентське вето? Чи їм байдужа доля викладачів і учнів ПТУ? Може, й байдужа. Бо, дивлячись, що робиться в країні, приходиш до висновку: ні економікою, ні соціальною сферою вони предметно не займаються. Тарифи і ціни ростуть, народ зубожіє, а чиновники і політики все ділять посади й гроші.
Віктор ЗІНЧУК,
 ветеран праці.
м. Ковель.

У відомого поета Володимира Маяковського є слова, які звучать приблизно так: "А ви могли б заграти ноктюрн на  флейті заржавілих труб?". 

Потрібно навести  лад

Проблема бродячих собак не нова. І стосується не лише Ковеля. Але оскільки я мешканець саме цього міста, то й писатиму  про те, що мене хвилює.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 818
Читати далі