Повідомлення в номер / З професійним святом!

25.03.2016

З професійним святом!

Шановні працівники і ветерани

Служби безпеки України!

Щиро вітаю Вас з професійним святом!

На всіх етапах історичного розвитку будь-якої країни її безпека і територіальна цілісність залишалися ключовими завданнями державної політики. Продовжуючи кращі традиції своїх попередників, працівники Ковельського МРВ Управління СБУ у Волинській області з честю забезпечують виконання покладених на них професійних обов'язків та мають всі підстави пишатися своїм славним минулим та сьогоденням.

Впевнений, що Ви і надалі на високому рівні будете захищати державні інтереси, завжди дотримуватися принципів законності і справедливості.

Сердечно бажаю Вам успіхів у службі, міцного здоров'я, щастя, благополуччя, доброго настрою, невичерпної життєвої енергії!

З повагою –

Олег Кіндер,

міський голова.

Шановні працівники і ветерани Служби безпеки України!

Сьогодні, без перебільшення, Ви – сильний загін професіоналів, який завжди з честю та гідністю готовий виконувати завдання Служби. Значна частина Вашої роботи прихована від стороннього погляду, й найчастіше її результати широко не відомі....

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 642

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 24 – 29 березня

25.03.2016

Погода в Ковелі

24 – 29 березня

Погода в Ковелі 25 – 29 березня

В ніч на суботу. Ясно. Температура: -3оС. Вітер південно-західний слабкий.

Перехід на "літній" час

Перехід на "літній" час в Україні традиційно відбувається в останню неділю березня.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 757

Повідомлення в номер / новини

25.03.2016

На "гарячій лінії" –військовий комісар

Шановні краяни! Наступну "гарячу лінію" з читачами газети "Вісті Ковельщини" проведе ковельський військовий комісар ГЛАДУН Сергій Андрійович.

Запитання йому можна задавати до 29 березня ц. р. включно у листах до редакції (м. Ковель, вул. Грушевського, 2) або електронною поштою: visti.visti@gmail.com.

Редакція.

гладун На "гарячій лінії" –військовий комісар

Дякуємо за підтримку профтехосвіти!

Вчити молодь патріотизму

Пам’яті Георгія Гонгадзе

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1092

Повідомлення в номер / Щоб заврожаїлась нива

25.03.2016

Щоб заврожаїлась нива

Цьогорічна весна явно припізнилася. Вона не радує теплом, щедро поливає дощем або сипле сніжком.

Та що не день, то Сонце все вище, бруньки на деревах все зеленіші, а перші весняні квіти милують око. Синоптики прогнозують, що найближчими днями середньодобова температура істотно підвищиться.

Як у цих умовах господарюють наші хлібороби? Що вже вдалося зробити? На ці та інші запитання відповідає начальник управління агропромислового розвитку Ковельської райдержадміністрації Леонід Грицюк.

– Леоніде Євгеновичу, як Ви можете оцінити хід весняних сільськогосподарських робіт на Ковельщині?

– Звичайно, затяжна весна дається взнаки. Але тим не менше, роботи ведуться. На даний час майже всі агроформування району закінчили перший раз підживлювати озимі культури. Їх загальна площа – 18 тис. 242 га, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах – 12 тис. 274 гектари. Зернові займають 10 тис. 884 гектари.

– Який їх стан? Адже зима була теж примхливою – снігу мало, а морози досить сильні.

– Зріджених через пошкодження січневими морозами озимих культур, які потребують підсіву або і пересіву, налічується понад 400 гектарів. Це, як правило, ті, що посіяні із запізненням або у не оптимальні агротехнічні строки.

– Що найбільше постраждало?

– Озимий ріпак, який загинув на площі 273 гектари, та озимий ячмінь – 95 гектарів.

– Чи почали господарства весняні польові роботи?

– Так. Інтенсивно проходить підготовка грунту та сівба ранніх зернових культур. Їх, до речі, аграрники мають намір розмістити більш як на 4 тисячах гектарів. Всього сільгосппідприємства планують засіяти ярину на площі 11183 гектари.

– Яка ситуація на полях нині?

– Станом на 21 березня посіяно понад 780 гектарів ярих пшениці, вівса і ячменю.

– В одному з останніх номерів "Вістей Ковельщини" ми писали про успішний старт весняно-польових робіт у СТзОВ імені Лесі Українки, де у поле вийшли ще 10 лютого. В яких господарствах району теж дорожать весняним часом, котрий, як відомо, рік годує?

– Активно включилися в посівну кампанію сільськогосподарські товариства "Зоря", "Дружба", "Ратнівський аграрій", фермерські господарства "Фасти", "Перлина Турії".

– Відомо, що без добрив і якісного насіння не буде доброго колосіння. Як із цим справи в районі?

– Для забезпечення належного підживлення озимини і якісного посіву ярих культур в сільгосппідприємствах нагромаджено понад 3,5 тисячі тонн азотних і складних мінеральних добрив.

У наявності в аграріїв є 5608 центнерів кондиційного насіння, яке перевірено у Держсільгоспінспекції Волинської області. Насіннєвий матеріал стовідсотково забезпечує потреби господарств.

– Що ж, дякуємо за цікаву інформацію. Адже багатьох наших читачів хвилює питання, чи будемо цьогоріч із хлібом. Із наведених Вами цифр і фактів видно, що, не зважаючи на усі труднощі і негаразди, які мають місце, хлібороби району працюють, як-то кажуть, не покладаючи рук.

Тож нехай засіяна ними нива щедро заврожаїться восени!

Розмову вів

Михайло КУЗЬМУК.

Цьогорічна весна явно припізнилася. Вона не радує теплом, щедро поливає дощем або сипле сніжком. Як у цих умовах господарюють наші хлібороби? Що вже вдалося зробити? На ці та інші запитання відповідає начальник управління агропромислового розвитку Ковельської райдержадміністрації Леонід Грицюк.

Розмову вів Михайло КУЗЬМУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 749

Повідомлення в номер / Корисне поєднали з приємним

25.03.2016

Корисне поєднали

з приємним

Корисне поєднали з приємним

16 березня на базі Ковельського медичного коледжу відбулися водночас два заходи – засідання обласного методичного об'єднання викладачів математики та фізики і другий етап VII Всеукраїнської олімпіади з математики серед студентів вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації Волинської області.

Інна ТРЕТЯК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 887

Повідомлення в номер / На запитання читачів газети відповідає головний лікар МТМО Олег Самчук

25.03.2016

На запитання читачів газети відповідає головний лікар МТМО Олег Самчук

Як відомо, редакція газети у 2016-му році дещо змінили формат проведення "гарячих” телефонних ліній з керівниками органів місцевої влади, підприємств та організацій.

У січні-лютому ц. р. читачі газети мали можливість задати запитання головному лікарю Ковельського МТМО, члену виконавчого комітету Ковельської міської ради Олегу Самчуку. Запитань, пропозицій, зауважень на адресу Олега Олеговича було надзвичайно багато, а тому для підготовки відповідей на них потрібен був певний час.

Нині такі відповіді підготовлені, за що редакція вдячна керівництву міськрайонного територіального медичного об'єднання, яке з увагою поставилося до листів і телефонних дзвінків мешканців міста і району. І хоча, можливо, не всіх відповіді задовольнять, бо ситуація в охороні здоров'я країни, як, зрештою, і в інших галузях бюджетної сфери, досить складна і суперечлива, найголовніше, що діалог відбувся, медики почули своїх пацієнтів, а пацієнти — медиків. Отож, є надія на те, що діалог в майбутньому продовжиться, і це позитивно вплине на ситуацію з охороною здоров'я на Ковельщині.

Сьогодні розпочинаємо друк відповідей і коментарів Олега Самчука, стосовно звернень на його адресу.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2058

Повідомлення в номер / Звітує Люблинець

25.03.2016

Звітує Люблинець

"Україно, моя Україно, ти і пісня, і доля моя!" – під такою назвою в будинку культури смт Люблинця стартував в районі творчий звіт аматорських колективів та окремих виконавців, присвячений 25-ій річниці Незалежності України.

Ще біля будинку культури гостей та глядачів зустрічав духовий оркестр НВК "ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів-ліцей” під керівництвом Анатолія Франчука.

Зайшовши у фойє, глядачі ніби поринали у казковий світ декоративно-прикладного мистецтва. Тут експонувалися і картини на склі, і ручні роботи з бісеру, і квілінг, і вишивки з шовкової стрічки, і модульне орігамі. Все це – вироби талановитих гуртківців цієї школи.

Поряд виставка ЗОШ І-ІІІ ступенів ужиткового мистецтва нагадала історію селища. Це – старовинні речі наших батьків, дідів, а, може, й прадідів. А ось – райдуга вишиванок Ольги Шевчик, Ірини Гладун, малюнки вихованців школи мистецтв (кер. Людмила Грицюк). А яке диво можна створити із звичайного тіста та простих пляшок, перетворивши їх у справжні витвори мистецтва, продемонструвала нам Любов Василюк. Організатор виставки – завідуюча селищною бібліотекою Надія Савчук.

Згодом всі поринули у світ музики, пісень й танців. В залі ніде яблуку було впасти, адже, крім односельчан, на концерт прибули почесні гості: голова Ковельської районної ради Андрій Броїло, керівники відділів та управлінь державної адміністрації, депутати Ковельської районної ради, керівники установ культури району та поважне журі на чолі із Тетяною Матяшук – начальником відділу культури райдержадміністрації.

Урочисто й піднесено звучали слова ведучих Інни Вознюк та Миколи Білецького.

І ось на сцені – хор школи мистецтв під керівництвом Наталії Никитюк з піснею "Ми за мир". Надзвичайно професійно звучав хор, а коли до нього приєднався наш соловейко Андрій Мигуля з піснею "Гей не розвивайся, зелена діброво", це стало ніби доповненням слів ведучої:

"Вишита колоссям

і калиною,

Вигойдана співом

солов'я,

Звешся величаво

Україною,

Земле, зачарована моя…".

Поряд зі сценою змінювали один одного фотослайди колективів, краса нашої Волині, її природа.

Номер за номером ніби сплітали солов'їний вишиванковий вінок для нашої неньки-України діти, молодь, дорослі. Ось на сцені молодіжний гурт з піснями "Моя земля” та "Цвіте терен". А як щиро співали діти молодшої групи "Ранкова зірка" під керівництвом Тамари Можайської!

Бурхливими оплесками зустрічали глядачі в залі юних наших солістів Анастасію Колотюк, Яну Буряк і Тетяну Мартинюк. Наймолодші учасники-танцюристи ДНЗ "Калинонька" порадували запальним "Гопаком" та "Танцем з хустинками" (кер. Аліна Панасюк), танець "Чобітки" подарували вихованці школи мистецтв (кер. Наталія Панасюк).

У виконанні старшої групи хору "Ранкова зірка" прозвучала пісня Елівіса Преслі "Love me tender" на англійській мові.

Задушевно звучала "Моя сорочка-вишиванка" у виконанні квартету у складі Ольги Грицюк, Ольги Вавриш, Марини Кошелюк та Василя Керничишина.

На сцені – ансамбль бандуристів школи мистецтв під керівництвом Мирослави Давидової з піснею "Місяць на небі" (солісти Наталія Никитюк та Андрій Мигуля). Додав ритму ансамбль троїстих музик під керівництвом Ольги Грицюк, у виконанні якого прозвучала в'язанка українських народних пісень.

Доповнили концерт незмінні учасники всіх заходів в селищі, котрі вже понад 30 років на сцені, – гурт "Молодички" будинку культури. У їх виконанні прозвучала пісня С. Кривенького "Чого ти хочеш, Україно" (соліст Леонід Ковальчук).

Щирими оплесками зустрічали присутні дует Наталії Никитюк та Вадима Влащука з піснею "Україна – моя земля", вокальну групу клубу с. Довгонос з музичною композицією "Калинова пісня", тріо у складі Галини Боярчук, Ніни Федорук, Марії Наумич з піснею "Перелаз".

Майже на закінчення, знову милував слух духовий оркестр своїми творами "Вечір" та "О, Україно!".

Завершився звітний концерт "Піснею про Україну" (солісти Ангеліна Киричук, Анастасія Карпук-Сугак, Андрій Мигуля та всі учасники концерту).

Селищний голова Наталія Сіховська подякувала всім організаторам і учасникам творчого звіту, гостям, присутнім та вручила подяки жителям селищної ради з нагоди 25-ої річниці Незалежності України.

Тетяна Матяшук добрим словом згадала теж всіх, хто долучився до цього дійства, наголосивши: "Ми не помилились, давши змогу саме вашій громаді розпочати творчий звіт в Ковельському районі. Ваша оцінка – "відмінно"!".

Присутні схвальними оплесками зустріли виступ Тетяни Іванівни.

Неоніла СОЛОМЯНЮК, директор

Люблинецького МБК.

НА ЗНІМКАХ: під час звітного концерту з нагоди 25-ої річниці Незалежності України в смт Люблинці.

Фото з архіву

закладу культури.

Неоніла СОЛОМЯНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1684

Повідомлення в номер / Перемога буде за нами

25.03.2016

Небайдужі жителі Велицької громади із розумінням поставились до потреб хлопців, котрі воюють в АТО...

Юрій Вандюк та Андрій Рибачок нагороджені Олімпійськими стипендіями для спортсменів "Rio 2016" ..

На Ковельщині у пологовому будинку запрацював новий сервіс,

Ветерани війни до 5 травня отримають щорічну разову грошову допомогу...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 729

Повідомлення в номер / Життєва нива Анатолія Чабана

25.03.2016

Життєва нива Анатолія Чабана

Це людина, яка все своє життя присвятила праці на землі, багато зробила для економічного і соціального розвитку Ковельщини. Де б він не трудився – чи то у віддалених від районного центру Арсеновичах і Углах, чи то у недалеких Зеленому і Волі-Ковельській, скрізь залишив по собі добрий слід.

Так, саме "при Чабану" бруківка з'єднала Велицьк і Сільце з Углами, був побудований цегельний завод, послугами якого користувалися мешканці довколишніх сіл, та й жителі Ковеля навідувалися. Всього Анатолій Григорович віддав головуванню у колгоспі "Іскра" 12 років свого життя.

З 1975 року він був призначений директором радгоспу "Відгодівельний". Спадщина йому від попередників дісталася незавидна. І тваринницька, і рослинницька галузі були практично занедбані. "Кульгала" дисципліна серед механізаторів. За порівняно короткий час Анатолію Григоровичу вдалося сформувати команду однодумців, з якою рішуче взялися до роботи.

Буквально на очах Зелене змінювалося на краще. Десятки людей, яких "загітував" директор, приїхали сюди, побудувалися і влилися в трудовий колектив. Вже невдовзі село мало водогін, газопровід, добрі дороги, а асфальтівка з'єднала його з містом. Завдяки підтримці діяльності керівника районною, обласною і республіканською владою, з якою Чабан зумів знайти спільну мову, було побудовано приміщення нової школи, дитячого садка, їдальні, радгоспної контори і сільської ради.

Оновився машинно-тракторний парк, були побудовані тваринницькі приміщення. При всьому тому Анатолій Григорович піклувався і про розвиток духовності, підтримку культури і освіти. Він багато допоміг при спорудженні будівлі церковного храму, забезпеченні аматорів сцени музичними інструментами, одягом для виступів. Ветерани війни і праці, рядові трудівники, завжди були в центрі його уваги.

Анатолій Чабан – з тієї породи людей, що й сам не дрімає, й іншим не дає. З його думкою рахувалися і досі рахуються керівники багатьох господарств, які називають патріарха волинського села своїм вчителем і наставником. Для нього завжди були відчинені двері районної і обласної державної адміністрації, їх очільників – і Віталія Карпюка, і Вадима Грищука, і покійного Бориса Клімчука, і багатьох інших обласних керівників, які мали за честь називатися друзями Анатолія Григоровича. "Своїм" був директор радгоспу, який згодом став милозвучно називатися "Турія", і в Кабміні, і в галузевому міністерстві.

За сумлінну, багаторічну працю Анатолій Чабан удостоєний високого звання "Заслужений працівник сільського господарства України", ряду інших державних нагород. Але справа навіть не в орденах і медалях, хоч їх даремно ніхто не дає. Найголовніше в тому, що Анатолій Григорович був, є і залишається вірним сином рідної Волинської землі, задля процвітання якої він віддав кращі роки свого життя.

У ювіляра - чудова сім'я. З дружиною Надією Григорівною вони десятки років крокують пліч-о-пліч життєвим шляхом, виховали трьох дітей. Батьки гордяться ними, дочки і син пишаються мамою і татом. В родині - четверо онуків і один правнук. З чистою совістю Анатолій Григорович може сказати, що виконав заповідь, яку часто з вами повторюємо: побудував будинок, посадив сад, виростив дітей.

В одному із своїх нарисів відомий волинський поет, письменник і журналіст Анатолій Семенюк, дізнавшись, що улюбленою піснею Чабана є "А льон цвіте синьо-синьо", присвятив йому такі поетичні слова:

Квітує життя над твоїм

рідним краєм,

І слухняно колосся лягає

в снопи.

Волинська земля, яку

називаємо раєм, –

На ній славні сліди від твоєї

стопи.

Поглянь, як під вітром

хвилюється жито,

Синій льон зацвіте – хвиля

морем пливе.

Хліб ростити! Чи є щось

святіше у світі?

І землю любити – інакше

для чого людина живе?

На мою думку, поету вдалося передати у своєму вірші суть людського єства Анатолія Григоровича Чабана – його безмежну любов до рідної землі, людей нашого краю, щиру відданість важкій професії хлібороба-ратая.

Тож нехай ще не один рік благословенна українська земля дає своєму вірному сину сили, здоров'я, довгі роки життя. Як кажуть, з роси і води Вам, дорогий Анатолію Григоровичу!

Микола ВЕЛЬМА.

НА ЗНІМКАХ: Анатолій ЧАБАН зі своєю дружиною Надією Григорівною у час рідкісної миті спільного відпочинку; ювіляр у різні періоди свого життя; онуки з бабусею Надією Григорівною.

Фото з сімейного архіву.

Завтра виповнюється 75 років від дня народження ветерану агропромислового комплексу Волині, Заслуженому працівнику сільського господарства України Анатолію Григоровичу Чабану. Це людина, яка все своє життя присвятила праці на землі, багато зробила для економічного і соціального розвитку Ковельщини. Де б він не трудився – чи то у віддалених від районного центру Арсеновичах і Углах, чи то у недалеких Зеленому і Волі-Ковельській, скрізь залишив по собі добрий слід.

Микола ВЕЛЬМА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1110

Повідомлення в номер / На гребені хвилі

25.03.2016

На гребені хвилі

Хто б і що не казав, а духівник релігійної громади – це особливий статус моральності, інтелекту та громадянської позиції. Словом, апостол віри Христової має бути взірцем служіння Богу і нести доброту й любов до ближнього.

Ось на такий детектор пізнання істини я виставляю о. Василя Мичка, настоятеля Свято-Благовіщенського собору УПЦ КП у Ковелі.

Запитую у прихожан храму:

– Хто для вас отець Василь?

У відповідь чую:

– Справжній настоятель. Він завжди серед людей і з людьми. Слово Боже, яке проповідує, западає глибоко у душу.

– Він людяний і добрий. Ніколи не відмовить у наданні церковних послуг. А коли бачить перед собою бідність, то надасть їх безкоштовно.

– Ми, хористи, вдячні за його доброзичливе, толерантне ставлення до нас.

– А знаєте, наш батюшка, великий естет. Погляньте, як красиво, естетично виглядає храм всередині. Іконостас, панікадило – це взагалі чудо!

– Він дбайливий господарник, і завдяки цьому наш собор найкращий в місті.

– Священик від Бога. Службу Божу веде вміло і строго по канону.

До тих справедливих оцінок приєднуються мощенці, де він є депутатом:

– Отець Василь – активний громадський діяч. Він багато зробив добрих справ для села.

В районній бібліотеці мені кажуть:

– Це друг бібліотеки та активний учасник патріотичних заходів, які проводяться у нас.

Словом, позитив, якого не приховаєш, бо люди все бачать і все оцінюють об'єктивно.

Спало на думку біблейське від пророка Єзекіїля: "Так говорить Господь Бог: Горе ізраїлевим пастирям, які пасуть самих себе. Хіба ж не отару повинні пасти пастирі?" (Книга пророка Єзекіїля. 34.2.).

Священик Василь Мичко - саме той, що пасе отару своїх вірних. І не тільки…

Свічку Благовіщенської святині після трагедії з о. Петром Левочком як естафету о. Василь запалив у 2005 році. Молодий та енергійний протоієрей взявся за розбудову будівлі храму. Віруючі швидко впевнилися, що собор і парафія у міцних та чистих руках, а вогонь свічі буде горіти яскраво, й довірилися йому.

Хто ж він і звідки?

Народився Василь Мичко 26 березня 1976 року в селі Волосянці Сколівського району Львівської області. Виховувався у простій селянській сім'ї. Вчився у місцевій школі, а потому - в СПТУ № 34, яке випускало спеціалістів харчової промисловості.

Загадкою для багатьох із нас є питання, як і коли з'являється прагнення присвятити себе на все життя служінню Богу.

Вісімнадцятирічний юнак після реальних земних мрій раптом вирішує стати священиком. Він вступає до Київської духовної семінарії, після закінчення якої продовжує навчання у духовній академії.

Ще під час навчання у 1997 році був рукоположений єпископом Даниїлом в сан диякона, а через рік – у сан священика.

У 1999 році призначений настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці в с. Мощеній. Своєю душпастирською діяльністю молодий священик заслужив любов і довіру парафіян, про що згадувалось вище.

У 2003 році його переводять в село Крупу Луцького району настоятелем храму Покрови Пресвятої Богородиці, а через два роки призначають настоятелем Свято-Благовіщенського собору УПЦ КП у м. Ковелі. Призначення відповідальне, адже в минулому це була справжня українська церква. Ще в 30-х роках ХХ століття тут лунала молитва українською мовою від Івана Губи, майбутнього архієпископа. Тоді дехто скептично оцінював можливості молодого священика.

Та споконвіку відома істина: людину красить не місце, а її вчинки і справи. За неповних одинадцять років зроблено багато, і скептицизм розвіявся з вітром, давно і всіма забувся.

Більше того, до духовного сану священика, закономірно вписується слово-"патріот". Коли звістка про трагічні події 2014 року долетіла до Ковеля, о. Василь одним із перших вирушив на Майдан. Був він там і в пекельні "чорні" дні лютого того року. Як істинний патріот, був і є організатором гуманітарної допомоги воїнам АТО. О. Василь Мичко – член штабу Національного спротиву .

З ініціативи о. Василя розпочалося дослідження історії Св.-Благовіщенської святині і видано, а й згодом перевидано книгу "Благовіщенська святиня – історична пам'ятка архітектури та духовності". Сьогодні Свято-Благовіщенський собор по праву є туристичним і духовним об'єктом всеукраїнського значення.

…Існує теорія хвиль. Тобто, людина у своїй діяльності підіймається на гребінь хвилі і якийсь час там перебуває. Сильні і одержимі на висоті знаходяться більшу частину свого життя або навіть переживають декілька злетів.

Духовний і громадсько-патріотичний корабель отця Василя Мичка сьогодні знаходиться на гребені хвилі. Побажаймо ж йому зустрічного свіжого вітру, для подолання якого попросимо у Бога здоров'я, наснаги, віри і любові.

Благослови Вас, Господи, на жертовне служіння Україні і вірі Христовій. На многії і благії літа!

Анатолій СЕМЕНЮК.

Запитую у прихожан храму...

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 893