Повідомлення в номер / Люди – в ролі заручників енергетиків

18.08.2016

Люди – в ролі заручників енергетиків?

Добрий день, шановна редакціє газети "Вісті Ковельщини"!

Звертаються до вас жителі с. Дрозднів. Вашу газету виписуємо, читаємо і з нетерпінням чекаємо кожного номера не один десяток років.

Ми надіємося на вашу допомогу. Наш лист – це крик душі жителів вул. Незалежності с. Дрозднів.

Справа ось у чому. 4 серпня ц. р. у трансформаторі, що забезпечує електроенергією нашу вулицю, виявили витік чи крадіжку масла. Терміново викликали працівників ПАТ "Волиньобленерго" та поліцію. Служби приїхали швидко. Працівники "Волиньобленерго" відключили трансформатор і десь близько 15-ї год. поїхали, а для жителів села почалися важкі години чекання.

На вулиці – спека до 320С, в більшості колодязів висохла вода, колонки без електроенергії не працюють, холодильники і морозильні камери почали розморожуватись, їжу довелося готувати в будинках на плитах, топлячи дровами, від чого температура в хатах стала вищою, ніж на вулиці, стаціонарні телефони не працювали, корови доїли вручну, хоч дехто утримує по 3–5 голів, молочні пункти не працювали, бо ніяк було охолоджувати молоко і т. д.

Напруга незадоволення в селі зростала. Люди у нас терплячі, але й їх терпінню є межа. Після двох днів очікування подачі електроенергії народ зібрався перекривати трасу Ковель-Луцьк, щоб звернути на себе увагу і щоб керівники підприємства та району почали щось робити.

Все незадоволення роботою працівників ПАТ "Волиньобленерго", районної влади і ситуацією, яка склалася, прийшлося вислуховувати сільському голові, яка, незважаючи на те, що знаходилася у відпустці, вийшла і пробувала допомогти вирішити проблему.

Селяни рятувалися, як могли. На тачках, возах, тракторах, машинах вивозили свої холодильники і морозильні камери на сусідні вулиці, в сусідні села, Ковель. Незадоволення людей сягнуло крайньої межі. І лише в суботу по обіді голова РДА пан Козак посприяв, щоб МНС виділили генератор, аби дати електроенергію хоча б на декілька годин. В суботу генератор працював 3 години ввечері, в неділю – 2 години вранці і 2 години ввечері та 2 години вранці в понеділок.

Чи могли холодильники і морозильні камери набрати відповідну температуру після 54 годин розморожування? Ні. Що сталося з продуктами, ясно. Але кого то хвилювало?

Усі, хто мав забезпечити відновлення електропостачання, і ті, хто мав проконтролювати, як проводяться роботи, видно, відпочивали, адже ж були вихідні дні. А селяни жнивують, у них вихідних ніколи немає.

То за що ж покарали тих, хто вас годує хлібом, молоком, м'ясом? Як вам спалося і відпочивалося, енергетики і керівники, адже ви прекрасно знали, що понад 300 жителів села залишилось без електроенергії?

В понеділок, аби не вислуховувати обурених людей, сільський голова на 8.00 год. відправилась в Ковель до енергетиків, заявивши, що піде з підприємства тоді, коли повезуть масло в село. Дякувати Богу, десь об 11.20 год. машина з маслом, енергетиками і сільським головою прибула в село. Люди чекали біля трансформатора, всім було цікаво, скільки ж то масла треба було і скільки часу потрібно для запуску трансформатора?

І ось що здивувало й обурило людей. Енергетикам не сподобалось, що їх роботу контролюють, люди рахували кількість відер з маслом, яке заливали. Вони залили приблизно 100 літрів масла і сказали, що в них обід. Дехто з людей відійшов, а дехто залишився. Пообідавши, залили ще два відра масла, заварили гайку, що зайняло 20–25 хвилин, все підключили і поїхали.

Ми розуміємо, що в енергетиків обід по розпорядку, але ж вони добре знали, що вже п'яту добу люди без електроенергії, то якби й поїли на 20 - 30 хвилин пізніше, то не похудли б, а то, поки обідали, прийшли корови з паші і люди їх доїли вручну, з сусідніх вулиць везли воду і т. д.

Шановна редакціє! Ми дуже просимо вас, щоб у газеті "Вісті Ковельщини" керівники ПАТ "Волиньобленерго" пояснили, за що вони позбавили жителів села електроенергії більш, як на 4 доби?

Нас цікавить, чому відповідні районні служби не проконтролювали виконання робіт, хоча вони одні з перших знали про ситуацію, та хто понесе відповідальність за несвоєчасність виконання робіт?

Чекаємо, щоб працівники юридичного відділу райдержадміністрації роз'яснили людям їх права в даній ситуації, та які документи слід оформляти на відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

З повагою за дорученням односельчан –

Т. І. ГАВРИЛЮК,

Т. О. ТОЛМАЧ, Т. В. МАСЮК, О. Г. ДУДІК, С. М. АБРАМЧУК, О. В. КОСОВСЬКА,

Л. А. ВАСИЛІВ, О. В. ГІЛЮТА.

Добрий день, шановна редакціє газети "Вісті Ковельщини"!Звертаються до вас жителі с. Дрозднів. Вашу газету виписуємо, читаємо і з нетерпінням чекаємо кожного номера не один десяток років.Ми надіємося на вашу допомогу. Наш лист – це крик душі жителів вул. Незалежності с. Дрозднів.

Справа ось у чому. 4 серпня ц. р. у трансформаторі, що забезпечує електроенергією нашу вулицю, виявили витік чи крадіжку масла...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 749

Повідомлення в номер / З поетичного зошита

18.08.2016

З поетичного зошита

Поліська фантазія

В моїм серці яснить

Незнищенна любов

До землі, що дала мені крила;

Все життя, кожну мить,

Зігрівала теплом

І дочку в мені вірну зростила.

І ніде не знайти,

Скільки б хто не шукав,

В усім світі прекрасніш

куточка,

Бо весна залюбки

Одягає його

В цвітом вишиту

долю-сорочку.

Літні барви зовуть

В поле, луки, гаї –

І душа захлинається

щастям!..

Тож возношу хвалу

Тому, Хто це створив,

Мов святе знов куштую

причастя.

Ліс. Осика тремтить.

Там одвіку й навік

Подружились з берізками

сосни.

Неосяжну блакить

Тче Небесний Митець

На божественних сонячних

кроснах.

Дуб столітній завмер

На узліссі давно,

Пам'ятає вороже засилля.

У люстерка озер

Заглядають хмарки,

І цілується з берегом хвиля.

В'ється річечка вдаль,

Очерет шелестить, –

Про щось з вітром собі

розмовляє.

У пахучих житах

Голосистий цвіркун

Вечорові акорди збирає.

…Час невпинно снує

Павутинку життя.

Береже любий край Божа

ласка,

Бо Полісся моє,

Синьоока Волинь, –

Несказанна краса й дивна

казка.

Сільський триптих

У густих споришах

загубилась стежина,

Що до рідного дому роками

вела…

В самоті доживає старенька

хатина,

Сиротою німою стоїть край

села.

Згасла радість в її

потьмянілих вже вікнах –

Призахідне лиш Сонечко

зблисне на мить,

Розбудивши думки про

недовгий цей вік наш

І про те, як самотність

нестерпно болить.

Сміх дитячий давно не

дзвенить в її стінах,

Молитви тата й мами

замовкли в устах…

Немов привиди, спогади

світлою тінню

Все блукають в саду,

поглядають на шлях.

По коліна в землі опинилася

клуня,

Її тік не колоссям, а цвіллю

пропах…

Золотих жнив колишніх

щасливе відлуння,

Спроневірившись, вмерло

у темних кутках.

Засинає джерельце в забутій

криниці,

У зажурі схилився старий

журавель…

Їм все сниться, що прийдуть

напитись водиці,

Що повернеться радість

з далеких земель.

Ніжно мальви під вікнами

квітнуть щоліта.

Є лелече гніздо. В нім – крило

до крила…

Біль померлих батьків: "Повертайтеся, діти!..",

Щоб воскресло село

й Україна жила…

Мозаїка любові

Чорно-білу мозаїку з

втрачених днів

На долонях життя ми

невпинно складали.

Кольоровим став світ і на

мить занімів,

Коли наші стежки однією

враз стали.

Візерунки любові: душа –

до душі,

Потім – серце до серця…

Закохані руки…

Тільки плакали тихо осінні

дощі –

Відчували, мабуть,

непотрібну розлуку.

Надірвалась струна, вітром

біль наш несе…

Ти самотності одяг

благенький приміряв,

Бо подумав, що зможеш

забути усе,

І Жар-птиці жаданій чомусь

не повірив.

Не надійся даремне. Повір,

не мине…

Не мине, якщо й душу на

клапті подерти!

Кожен клаптик промовить,

як любиш мене.

Поодинці вже нам – і не

жити, а вмерти.

Хоч не раз ти палив, та знов

зводив мости.

Так химерно: з любові, зневіри, з півправди, –

Щоб над прірвою болю

зі мною пройти.

Прикипіла ж душа до душі!..

І назавжди…

Не відірвеш уже... Бо десь там, в небесах,

Наші долі навіки зійшлися-

з'єднались.

І всі зорі в далеких хитких

Терезах

У мозаїку щастя для нас

поскладались.

Олена Прадійчук.

Поліська фантазія

Сільський триптих

Мозаїка любові

Моя любов

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 656

Повідомлення в номер / Страта осавула

18.08.2016

Страта осавула

Ногайці, що вирвались з байрака і залишились живими, та загін з ясиру повернулись у Каушани (літню резиденцію кримського хана) і сповістили хану про набіг. Вони принесли сумну звістку про втрату знамена і багатьох мужніх аскерів (аскер – воїн). Але кримський хан свого досяг: Суха балка була на землях нагайської орди, уруси переступили кордон, погнавшись за нагайцями, і тому є привід розпочати війну між Туреччиною та Росією.

Каплан-Гірей І слухав, що йому доповідав сераскір (сераскір – головнокомандувач орди), але не чув його. Думки блукали десь далеко. Султан буде радий його відповіді. Все складається так, як віщують зорі…

Але коли побачив, що сераскир якось запитально дивиться на нього, повернувся до розмови.

– Сераскіре, що ти хотів мені ще сказати?

Сераскір вклонився.

– Мій повелителю, хай Аллах пошле тобі довгі літа і твоя боротьба за віру буде непереможною. Ми захопили гяура-осавула Запорізького війська, важну птицю, з великим хрестом на шиї. Хрест, напевно, з чистого золота. Ми привезли невірного до ханського палацу.

Що, мій повелителю, Сонце земель наших, будемо з ним робити? Цей невірний лаявся всю дорогу. Вай кьопек! (От собака! – турецькою). А ще ніби хизувався весь час своїм хрестом. Лаяв Аллаха, відрізати б йому язик, мій повелителю!

Каплан-Гірей І пильно подивився на сераскіра.

– Я тут вирішую, що робити. Ведіть його сюди!..

Через декілька хвилин до передпокою притягнули зв’язаного осавула. Титарівського куреня Дмитра Переступа, якого ногайці захопили в полон в Сухій балці. Козаки в Січі дали йому прізвисько «Дяк» за те, що він, придбавши десь позолочений великий натільний хрест, ніколи не розлучався з ним і носив на шиї на тонкому чорному шнурку. Ієромонах Григорій не раз робив йому зауваження, щоб Дмитро зняв хреста, тому що він надто великий для натільного, але Дмитро вперто тримався свого, що то не тільки його натільний хрест, а оберіг в усіх битвах. І справді, ані стріла татарська, ані куля ворожа з того часу, як Дмитро надів хреста на шию, не торкалися його. Він був наче заговорений. В кінці-кінців ієромонах Григорій освятив його оберіг.

Обличчя полоненого було закривавлене. Одне око заплило (так сераскір хотів дорогою заставити Дмитра замовкнути). Каптан був подертий в клоччя так, що видно було на голих грудях осавула справді хрест, який сяяв золотом.

Хан глянув на полоненого і в грудях його закипів гнів:

– Як смієш ти, невірний, ступати в мої покої, правовірного мусульманина, хана кримського, з цією гидотою на шиї? – і він тицьнув пальцем в бік хреста на шиї осавула. – Зніми негайно!

Товмач переклав осавулу слова хана. Осавул сплюнув кров, розбита щелепа пекла вогнем, говорити було важко.

– Ти, мусульманський хане, або зовсім не знаєш козаків, або ніколи з ними не стикався, а воював лише у цих ханських хоромах. Я козак – запорожець. Бог милостивий, мій хрест і моя віра захистять завжди мене…

Товмач переклав слова осавула запинаючись.

Хан посміхнувся.

– Гяуре, ти віриш, що твій Бог тебе врятує? Як? Врятує, коли після страшних тортур, кат відріже тобі голову? І як ти смієш, невірний, так зі мною говорити?

Осавул обтер кров з обличчя роздертим рукавом.

– Не лякай, хане, смертю, бо я не з лякливих. Козак смерті не боїться. А душу мою тобі, хане, не забрати, тільки Бог може взяти її.

По тих словах Дмитро перехрестився.

Хан здригнувся.

– Ти, невірний, народився під щасливою зорею. Сьогодні я не хочу нікого карати: мої аскери принесли мені добру звістку.

Я подарую тобі життя, коли ти привселюдно покаєшся, відречешся від свого химерного Бога і станеш правовірним мусульманином. Ла ілаха іла-л-лаху на Мухамадун расулу-л-лахі! (Немає Бога окрім Аллаха і Мухамед посланець Бога – мусульманська шахада).

Осавул подивився уважно на хана.

– Ні, хане, козаки душу не продають. А зректися віри? Як то?!

А потім звернувся до товмача:

– Переклади, товмаче, що я народився християнином, ним і помру.

Товмач сердито кинув:

– Ти не розумієш, що тобі говорить хан? Ти що, дурний? Чи впертий як віслюк на каушанському базарі? Тобі подарують життя.

Я з-під Салонік, не турок, але прийняв шаріат і Аллах милостивий до мене. Я маю все. Аллах щедро нагородив мене. Що тобі дає твій Бог, окрім цього хреста на шиї?

Дмитро дивився на товмача презирливо.

– Пес лиже чоботи своїм господарям. Може, він від того щасливий. Але ми – люди, а не собаки, щоб лизати чоботи ворогові…

– Мовчи, нещасний! Ти сам собі підписуєш вирок. Якщо не погодишся, вже завтра Азраїл (ангел смерті в мусульман) забере тебе під своє крило. Поміст готовий, а кат добре нагострив свою шаблю. Ще не пізно, подумай про це…

Щось в душі Дмитра тьохнуло. Він згадав ту мить, коли аркан захопив його і вирвав з сідла, а татари поволочили його слідом за собою. Він нічого зразу й не второпав. Та, зрозумівши, що попав у полон, твердо вірив: козаки наздоженуть і врятують. Сам не раз відбивав своїх братів-козаків з полону.

Але їх не наздогнали.

Коли переходили Інгул, стало ясно, що справи кепські, та полон – це ще не смерть. З полону можна втекти. Але зараз Дмитро вперше зрозумів: нічого не змінити. Не те, щоб він жахнувся цієї мислі чи впав у розпач, чи його душу пройняв жаль, що прийдеться прийняти смерть – ні, але якась туга охопила його єство: немає своїх поряд. Одна справа, коли ти гинеш в бою, поряд з тобою твої побратими, вони в останню хвилину закриють очі, і зовсім інша, коли ти сам на сам з костистою і зі своїх поряд – нікого.

Олена Мокроусова.

Олена Мокроусова.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 857

Повідомлення в номер / Літературна вітальня

18.08.2016

ІсторіяКовельщини написана і видана!

Довший час точилася дискусія і серед державних чиновників, і краєзнавців, і журналістів Ковельщини з приводу того, чи потрібна книга про історію району? Доки у нас говорили-балакали, то і на Ратнівщині, і на Камінь-Каширщині, і на Старовиживщині, і в деяких інших райцентрах такі праці виходили друком і одразу ж знаходили вдячного читача.

Нарешті, "крига скресла" і у нас. Завдячуючи ініціативності і наполегливості місцевого історика-краєзнавця (за покликанням, а не за фахом), лауреата обласної премії імені Олександра Цинкаловського, поета і письменника Анатолія Семенюка, нещодавно у видавництві "Надстир'я" побачила світ його об'ємна праця на 649 сторінках "Ковельщина: історія, слава і доля". В цьому у свій час пана Анатолія морально підтримали колишній голова райдержадміністрації Сергій Матяшук і голова райради Ігор Верчук, а фінансово – їх наступники Віктор Козак та Андрій Броїло.

Великий внесок у важливу справу зробили бібліотечні працівники району на чолі із Заслуженою працівницею культури України Галиною Божик, педагоги, громадські активісти, працівники культурної галузі, представники духовенства та інші свідомі патріоти нашого краю (всім їм вміщена подяка в кінці згаданої книги). Таким чином, спільна праця, помножена на творчу енергію Анатолія Семенюка, дала гарний результат.

Не збираюсь переповідати зміст унікальної історико-краєзнавчої праці – із ним кожен бажаючий може ознайомитися особисто, або взявши для прочитання у будь-якій бібліотеці міста та району, або придбавши в книгарні Ковельської міської друкарні (вул. Грушевського, 2). Книга – прекрасний подарунок тим, хто хоче більше дізнатися про Ковельщину та її людей – як минулих, так і теперішніх часів.

А дізнатися тут можна багато чого: і про очільників місцевої влади, починаючи з XV століття, і про місцеве самоврядування, і про пам'ятки історії, культури й архітектури, і про чарівні куточки природи, і про воєнні події на теренах краю, і різного роду реформи, революції й еволюції, і про вчорашній і сьогоднішній день культури, освіти, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, і про безліч інших цікавих речей.

Анатолію Семенюку за допомогою небайдужих людей вдалося описати минуле і сучасне практично кожного населеного пункту району. Якщо врахувати, що таких пунктів сьогодні є більше 90, то можна уявити, який обсяг роботи було виконано у порівняно короткий строк.

Особливе місце у книзі належить розділові "Золоті імена Ковельщини". Тут – узагальнена інформація про учасників двох світових воїн та національно-визвольної боротьби, подвижників праці, просвітництва й науки, представників духовенства, літератури й мистецтва, журналістики. Про багатьох із них цікаво не тільки просто дізнатися, а й необхідно докладно ознайомитися із життєвим шляхом, особливо молодому поколінню, щоб зрозуміти: тільки наполеглива праця може принести успіх і сприяти визнанню заслуг тієї чи іншої людини громадськістю.

Особисто мені деякі факти і прізвища стали відомими вперше, допомогли розширити власний кругозір і збагатити набуті раніше знання. Гадаю, з таким обширним матеріалом буде цікаво познайомитися і ветеранам війни і праці, і родичам тих, кого у праці згадано, і педагогам, і їх вихованцям.

Звичайно, як і в кожній книзі, тут не все бездоганно. Автор її допрацьовує, уточнює і доповнює деякі факти. Не виключено, що знайдуться і критики нового творчого доробку нашого земляка, бо ще той не вродив, хто усім догодив. Але то пусте. Головне, що історія Ковельщини написана і видана, при чому – у досить гарному художньо-поліграфічному оформленні. У зв'язку з цим можна лише подивуватися наполегливості й завзяттю пана Анатолія і позаздрити білою заздрістю. Скажу прямо: якби не він і ті, хто його підтримав, Ковельщина ще довго не мала б подібної книги.

Тож нехай Господь дарує Анатолію Семенюку, Почесному громадянину Ковеля, ще багато літ плідної творчої праці!

Михайло КУЗЬМУК.

НА ЗНІМКУ: титульна сторінка книги “Ковельщина: історія, слава і доля”.

Фото з архіву редакції.

Михайло КУЗЬМУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 718

Повідомлення в номер / Газопостачання можуть припинити

18.08.2016

Газопостачання можуть припинити

Понад 2 тисячі мешканців міста Ковеля та Ковельського району одержали попередження про припинення газопостачання. За оперативними даними загальна сума заборгованості жителів Ковельського району та міста Ковеля за блакитне паливо становить понад 16 513 000 тисяч гривень. Тенденцію до постійного зростання кількості боржників насамперед спровокувало різке збільшення ціни на блакитне паливо.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 643

Повідомлення в номер / Вогонь пощади не знає

18.08.2016

Вогонь пощади не знає

Станом на 11 серпня ц. р. в м. Ковелі та Ковельському районі трапилось 74 пожежі. З початку серпня зареєстровано 11 пожеж. Спостерігається значний ріст пожеж протягом останніх днів.

Так, 8 серпня виникла пожежа в с. Світлому Ковельського району, внаслідок якої знищено житловий будинок, хлів, літню кухню. Причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем при спалюванні сміття гр. Марією Р.

9 серпня ц. р. трапилася пожежа в с. Партизанському Ковельського району. Внаслідок пожежі вогнем знищено покрівлю житлового будинку, господарську споруду, 4 тонни сіна. Причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем гр. Дмитром А., який спалював післяжнивні залишки.

10 серпня ц. р. трапилась пожежа в с. Арсеновичах Ковельського району. Внаслідок пожежі знищено житловий будинок. На місці пожежі виявлено загиблу власницю будинку, 1925 р. н. Причина пожежі встановлюється.

Шановні громадяни, Дотримуйтесь правил пожежної безпеки, адже кожен необережний вчинок може спричинити лихо! В разі виникнення пожежі, звертатись за екстреним номером "101".

Ковельський МРВ УДСНС України

у Волинській області.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 568

Повідомлення в номер / У автокатастрофі загинули дві сім’ї з Ратного

18.08.2016

У автокатастрофі загинули

дві сім’ї з Ратного

Аварія2

У автокатастрофі загинули дві сім’ї з Ратного

Ця кривава подія сколихнула кожного ратнівчанина, торкнулася невимовним болем до глибини сердець. Біда рідним, горе близьким і знайомим. По всіх Інтернет-сайтах поширюється новина про страшну аварію, яка сталася на території Миколаївської області. Загинуло дев’ятеро людей, які їхали на відпочинок до моря, восьмеро з яких — ратнівчани, усіх їх добре знає чи не кожен у районі.

Валентина БОРЗОВЕЦЬ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 768

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

18.08.2016 Романюк Аліна Петрівна

Від четверга

до четверга

Від четверга до четверга

19-25 серпня, четвер

У прикмети вір, але й перевір

Прийшов Спас (19 серпня) – бери рукавиці про запас. Якщо в цей день нема дощу, то буде гарна суха осінь.

Підготувала Аліна Бондар.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 767

Повідомлення в номер / Поліська «глибинка» у творах малярства

18.08.2016

Поліська «глибинка» у творах малярства

Ця виставка потрапила до Ковеля після експонування її в м. Луцьку у художній галереї Волинської обласної ради.

Саме там Волинське обласне відділення Українського фонду культури проводить своєрідний перегук творчих художніх об’єднань районів Волинської області. Це – бажання показати, що ми духовно багата нація. Наперекір московським брехунам про наш народ. Московіти точно на таке не спроможні, щоб кожен районний центр будь-якої області, зумів зробити подібні мистецькі презентації.

Повага Камінь-Каширської влади до своїх творчо обдарованих земляків сприяє розвитку образотворчого мистецтва як в містечку, так і в районі. На відкриття цієї творчої імпрези в м. Ковелі завітав «десант» з представників всіх гілок влади району та міста: Камінь-Каширський міський голова, заступник голови райдержадміністрації, начальник відділу культури райдержадміністрації.

Художник не може і не повинен жити у замкненому просторі, для нього важливе спілкування з подібними собі митцями, виставляти на огляд глядача-критика свої твори , питати, слухати , цікавитись, бути в процесі мистецького руху – якщо не світовому, то хоча б на своєму рівні, якого досяг своєю творчістю.

Атмосферою рідної природи наповнилась виставкова зала – своєрідна мистецька ода Поліссю. Його лісам, озерам і річкам, звірині і птаству, місцевим краєвидам присвячено більшість полотен колекції. Тут неповторні лісові озера та річкові пейзажі в різні пори року і доби, портрети, натюрморти і навіть мариністика…

Геннадій Сарапін, голова Волинського відділення Українського фонду зауважив, що мистецтво повинно завжди йти попереду політики, тому що воно творить мир. Найбільш досвідчений самодіяльний художник, що надав свої картини для експозиції, – лікар-пенсіонер Іван Коник, у якого дуже великий творчий доробок.

Окрім названого автора, на виставці представлені роботи Сергія Ліпича, Андрія Дудровського, Євгенія Демчика, Людмили Бірюк, Романа та Іллі Мазуриків, Михайла Величка, Василя Шуміка, Наталії Кутько. У Ковелі загалом представлено майже 70 полотен олійного живопису, акварелі та графіки. Серед художників – чимало аматорів, писання картин для яких стало своєрідним хобі. Це, зокрема, стосується лікаря за фахом Івана Коника та Наталії Ярошик.

З відкриттям у нашому місті виставки художників Камінь-Каширщини привітав її організатор Геннадій Сарапін. До вітань долучилися заступник голови Камінь-Каширської районної державної адміністрації Інна Бігун та міський голова Камінь-Каширського Василь Бондар, депутат Камінь-Каширської районної ради Сергій Панасюк, завідуюча відділом культури Камінь-Каширської РДА Євгенія Сидорчук, які приїхали підтримати своїх земляків.

Привітала гостей і своїми враженнями про експозиції поділилась директор ковельського історичного музею Маргарита Матвійчук. Спонсором заходу виступив директор державного підприємства лісового господарства «Камінь-Каширський лісгосп» Вячеслав Кузьмич. Присутні на презентації майстри пензля поділилися з колегами секретами творчості та планами на майбутнє, висловили захоплення від щирого прийому.

На відкриття прийшли люди, яким не байдужа творчість волинських митців. Вони високо оцінили рівень представлених робіт. Ковельські художники сердечно привітали колег з Камінь-Каширщини.

Запрошуємо усіх бажаючих ознайомитись з цікавою виставкою та поринути у світ природи Полісся!

Світлана Слободянюк.

В Ковельській галереї мистецтв, що по вул. Незалежності, 89, експонується колективна виставка творів малярства митців з поліської «глибинки», а саме – «Художньої спілки Камінь-Каширщини». Ця виставка потрапила до Ковеля після експонування її в м. Луцьку у художній галереї Волинської обласної ради.

Світлана Слободянюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 688

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП (з 22 по 28 серпня)

18.08.2016

ГОРОСКОП

(з 22 по 28 серпня)

ГОРОСКОП (з 22 по 28 серпня)

ОВЕН. Доведеться багато рухатися й напружено трудитися, щоб домогтися бажаного результату. Якщо навколо виникнуть якісь інтриги, прислухайтеся до внутрішнього голосу та будьте напоготові. Важливі для вас питання вирішаться на вашу користь.

ТЕЛЕЦЬ. Буде важливою сфера фінансів – тут необхідно все врахувати і продумати до дрібниць. Рідні та близькі допоможуть своїми порадами, але остаточний вибір – за вами. Будьте чесними у стосунках і жодні інтриги не зіпсують вашої репутації.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 511