Весь архів випусків

Повідомлення в номер / Війна, поезія і Леся

04.03.2016

Війна, поезія і Леся

Є спогади раю!

Нема тільки в тебе їх,

Рідний мій краю!"

Леся Українка.

Із сльозами

на очах…

В Колодяжненському музеї Лесі Українки перед початком Всеукраїнської науково-практичної конференції відбулося знакове патріотичне дійство.

Наталія Пушкар – головний хранитель Волинського краєзнавчого музею та Віра Комзюк – завідувач Колодяжненського музею Лесі Українки за сприяння Анатолія Силюка – директора Волинського краєзнавчого музею і благодійного фонду "Волинь-2014" підготували до друку і видали збірку "Слово, моя ти єдиная зброя!".

Цей своєрідний кишеньковий Лесин "Кобзар" із патріотичною поезією призначений для воїнів АТО, які воюють на Сході країни. Це – вагомий внесок науковців та музейників в психологічну реабілітацію (точніше – душевну терапію) воїнів, які перебувають в критичних умовах – фактично на грані життя і смерті.

На цій презентації були присутні очільники влади: Віктор Козак – голова райдержадміністрації, Андрій Броїло – голова районної ради, а також народний депутат України Дмитро Лубинець. Серед запрошених – батьки загиблого воїна АТО Олега Остапенка.

Хвилина мовчання – як реквієм за всіма загиблими на Майдані та в зоні тієї смертоносної війни.

Потому представники влади вручили батькам Героя пані Світлані та пану Володимиру орден Богдана Хмельницького, якого їх син удостоєний посмертно.

Щиросердечні слова від очільників влади лягають на душу. Смуток та сльози на очах присутніх. Бо не можна інакше.

З академічної лави Олег пішов на фронт. Заради нас. Заради миру. Заради України. 22 роки – і злет у Вічність! Не змириться серце з тяжкою втратою – буде пекти нестерпним болем.

Батьки дякують за відзнаку, а мама Олега стиха промовляє, що нагороди синам потрібно вручати за життя. А не з чорною хустиною на посивілій голові. Це її також і відчай, і біль…

Свої душевні слова промовляє і Дмитро Лубинець. Ви запитаєте, як опинився народний обранець із Волновахи на Волині? Все дуже просто – прийнята і діє широкомасштабна програма "Український Донбас".

Один штрих: російськомовний від роду донеччанин вільно та чисто розмовляє українською. Він стверджує, що юне покоління донбасівців стоїть за Україну і вірить, що російського агресора ми переможемо.

"Я вірю, що невдовзі на звільненій території будуть стояти пам'ятники Тарасу Шевченку, Лесі Українці та Степану Бандері", – висловлює свою заповітну мрію депутат із Волновахи. Ці слова – яскраве підтвердження того, що Донбас був, є і буде українським.

Два дні

у Лесинім "раю"

Потрібно низькоуклінно подякувати Геннадію Бондаренку – професору Східноєвропейського університету, голові краєзнавців Волині, Анатолію Силюку – директору Волинського краєзнавчого музею та Вірі Комзюк – директору Колодяжненського музею Лесі Українки за те, що у такий складний час організували Всеукраїнський форум з нагоди 145-ої річниці від дня народження Лесі Українки.

До того ж, видано "Науковий збірник", куди увійшли дослідницькі та наукові статті вчених та лесезнавців із всієї України.

А прибули у той день до Колодяжного професори, доктори та кандидати наук, музейники, краєзнавці із Києва, Львова, Тернополя, Рівного, Хмельниччини та Волині. Найбільш широко представлений Східноєвропейський національний університет. Словом, садиба Косачів на цілих два дні перетворилася у духовно-культурну Мекку для еліти України. Тішило й те, що в конференції брала участь молода зміна науковців.

Здавалося би, що життя і творчість Лесі Українки та й усіх Косачів просвічена потужним "рентгеном", і ми знаємо все. Аж ні! Нового, цікавого та маловідомого знову, як виявилося, багато. Вкотре переконуюся, що Леся, немов дорогоцінний сапфір, щоразу виблискує новими й новими гранями таланту, по-новому заворожує дивною красою слова, випромінює життєдайну силу.

Шановний читачу, зверну твою увагу на окремі деталі, які в сучасних умовах мають неоціненну користь для нас усіх. Всупереч тотальній бідності, зубожінню народу та антисоціальній урядовій політиці не раз від людей чуєш: "Ні, я буду крізь сльози сміятись". А з фронту, де висвистують смертоносні кулі, не раз чуємо про те, що Лесине слово, як, зрештою, і Шевченкове, кріпить і підносить дух вояків, згуртовує та лікує.

Не секрет, що там, "на горі", культуру дехто не вважає питанням першорядної ваги. Але обнадіює те, що Всеукраїнський культурологічний захід благословили перші керівники районної влади, а з ними – духівник музею отець Іван Оринчак. З вітальними словами зверталися до науковців і присутніх Геннадій Бондаренко, Анатолій Силюк, автор

Із сльозами на очах…

Два дні у Лесинім "раю"

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 899

Повідомлення в номер / В "гостях" у поетеси

04.03.2016

В "гостях" у поетеси

Слухачі Університету ІІІ віку, скориставшись своїм вільним часом, 25 лютого поїхали в Колодяжне, щоб віддати шану великій людині – письменниці, діячці української культури Лесі Українці. Це "діти війни", ветерани праці, ветерани Збройних Сил України, пенсіонери.

У Колодяжному, біля пам'ятника Лесі Українці, відбулась урочистість. Присутніми були учні Колодяжненської школи, представники міст Ковеля, Луцька, Києва, Ковельського району.

Велика шана і повага – працівникам музею, особливо екскурсоводу Любові Мержвинській. Слухаючи її розповідь, ніби відчували, що серед нас присутня Леся Українка. Запам'ятались у нелегкий час для України такі слова:

Нащадки січові Отця і Сина,

Покрови-Матері

гетьманці–козаки,

В промінні животворчого

коріння –

У стрій борні шикуймось,

сестри і брати!

Працівникам музею хочемо побажати щастя, здоров'я, поваги від тих, хто Вас оточує. Хай Ваша праця ніколи не втрачає привабливості. Ви вірите в добро і самі творите його для сьогодення і для майбутнього.

Слава Богу – на шляху хороші

люди,

Тож і наше пенсійне життя

щасливим буде!

У музеї Лесі Українки гарних

працівників багато,

Ця зустріч була для нас

всіх святом!

Слухачі університету під впливом побаченого та почутого ще довго будуть згадувати своє перебування у Колодяжному та дякувати Ніні Володимирівні Хільчук і Світлані Іванівні Смітюх за допомогу в організації поїздки. Під враженням від неї народилися такі рядки:

Колодяжне – відоме село

на Волині,

Квітучий край славетних

земляків,

Зоріє Лесина поезія й донині

У цих місцях омріяних віків!

Її слова ніколи не вмирали,

Досвітні спалахнули тут вогні,

Думки, як Доля, завше

пульсували,

І наближали Україні вільні дні –

Той гордий клич нам сили

додавав,

У боротьбі за волю і свободу.

І кожен завжди пам'ятав

Про силу й мудрість рідного

народу!

Пройшли роки, а пам'ять

пломеніє,

Її поезія для нас дзвенить,

Ти вічно, Лесю, з нами.

Ти – зміст життя, добром зігріта

незабутня мить!

Олександра БАЛЮК,

"дитина війни", ветеран праці, слухачка Університету ІІІ віку.

Олександра БАЛЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 664

Повідомлення в номер / Роки творчих пошуків і злетів

04.03.2016

Роки творчих пошуків і злетів

Цього року виповнюється 70 літ від часу створення у Ковелі духового оркестру. Його біографія, як і біографія його учасників, багатьох із яких, на жаль, уже немає в живих, цікава і багатогранна. Про окремі з епізодів життя цього творчого колективу розповідаємо у матеріалі, підготовленому за сприяння міського відділу культури та його очільниці Світлани Кисляк.

Ковель. 1946 рік. Місто в руїнах. Але життя не зупинити, й поступово рани війни загоюють. Про це свідчить і створення естрадного колективу при будинку культури імені Щорса, до складу якого входили кларнет, саксофон-тенор, труба, тромбон, скрипка, акордеон і ударні інструменти.

Першим керівником був Віктор Дмитрович Сошнін. Репертуар був також спочатку невеликий і складався переважно з танцювальних п'єс. Однак в 1948році оркестр вже взяв участь в обласній олімпіаді в якості супроводу виконавців пісень. І протягом тривалого часу ще не виступав окремо. Йшли роки, майстерність оркестрантів зростала, зростала і кількість учасників, а репертуар поповнювався більш складними музичними творами. Все більше відчутною була потреба змін і творчого росту.

І ці зміни прийшли. Прийшли вони разом з колишнім музикантом оркестру, а тепер випускником Луцького державного музичного училища Григорієм Більшевичем у 1963 році.

Молодий, амбітний Григорій Васильович з молодецьким запалом взявся до роботи. Відразу запропонував оркестрантам вивчати кращі твори естрадного музичного мистецтва, і миттєво поновив репертуар сучасними обробками. Оркестр збирався тричі на тиждень. Крім цього, Григорій Більшевич ще проводив індивідуальні заняття для тих, хто не встигав освоїти репертуар.

Хлопці записували свою гру на магнітофонну плівку, прослуховували і працювали над аналізом виконавської майстерності як оркестру, так і вокалістів. Оркестр виступав у ті часи і на польових станах, і в сільських клубах, і на міських концертних майданчиках. З ним працювало сім солістів. Озвучували вечори відпочинку, які проходили у зал теперішнього Народного дому "Просвіта". Приймали крісла, робили великий танцмайданчик (до речі, єдиний тоді у місті) і під звуки популярних мелодій танцювали.

Здобувши визнання серед любителів естрадної музики, оркестр привернув до себе увагу багатьох музикантів, які виявили бажання брати в ньому участь. І кількість їх була така, що новачків приймали до складу оркестру за конкурсом на зборах колективу, який згодом набув неабиякої популярності, став незмінним учасником народних свят, міських та обласних оглядів-конкурсів, всесоюзних фестивалів.

Працівники різних професій – електрослюсарі і лаборанти, наладники із заводу "Ковельсільмаш", зварювальники з локомотивного депо, лікарі і викладачі музичної школи, студенти ПТУ і працівники м'ясокомбінату, знаходили не просто спільну мову, а й ставали монолітною творчою командою. І результат не забарився, у 1970 році оркестру було урочисто присвоєно звання "народний самодіяльний" (до речі, першому на Волині).

Звичайно ж, високе звання вимагало постійної творчої роботи. Творчі звіти, всесоюзні конкурси, республіканські фестивалі, поїздки по Україні, в Білорусь, Польщу, Литву, дипломи, подяки, нагороди, відзнаки – все це добрим здобутком лягало в архів слави.

Незмінний протягом 32 років керівник Григорій Васильович Більшевич, з яким оркестр дав більш, як 600 виступів, згодом пішов на заслужений відпочинок. Знову виникає потреба в кваліфікованому керівникові. Директор будинку культури Ігор Пастущук починає активні пошуки. І доля уже веде в Ковель молодого спеціаліста, саксофоніста, випускника Харківського державного інституту культури Михайла Івановича Пірожика, якого з 1 серпня 1986 року прийняли на посаду керівника естрадного оркестру БК ім. Щорса.

Молодий, енергійний юнак почав працювати над збереженням, відродженням та примноженням доброї слави колективу. Нелегко було знаходити нових музикантів, працювати над репертуаром. Недоспані ночі, списані стоси партитур, наднормова робота, звіти, консультації, нескінченні репетиції вже незабаром дали бажаний результат.

Знову – заслужені відзнаки і нагороди, участь в обласних фестивалях, записи в студіях, передачах, серед яких така відома, як "Сонячні кларнети", участь в усіх загальноміських святах, надзвичайна зайнятість в концертах до різноманітних пам'ятних дат...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 940

Повідомлення в номер / Нехай любов Вас зігріває

04.03.2016

Нехай любов Вас зігріває!

Для мами вишию рушник

Хай для тебе, моя ненько,

Світить Сонце золоте.

І метелик різнобарвний

Радість в хату принесе.

Хай для тебе шпак співає,

Крига скресне на ріці,

Зайчик сонячний сміється

Завше в тебе на лиці.

Хай на нашім підвіконні

Завжди квіти всі цвітуть,

Журавлі з країв далеких

Весну красну принесуть.

Хай для тебе пахнуть трави,

Шепче колосом земля,

Бо сьогодні день

врочистий –

З святом, рідненька моя!

Я на фото знайоме дивлюся,

В погляді милім всю мудрість

ловлю,

Ніби Мадонна дивилась

з портрета –

Схожа усім на матусю мою.

Усмішка в неньки якась

загадкова,

Смуток чоло поснував

від біди.

Чом же зіниці печальні,

рідненька?

Ти ж бо Мадонна – всміхайся

завжди.

В маминих думах сховались

тривоги,

Себе вона впізнавала в мені.

Чом твої очі сповнені болю,

Ледве іскряться і завжди

сумні?

Ти ж мені долю, любенька,

зіткала

З льон-рушників на життєві

шляхи…

Будеш, матусю, ти завжди

Мадонна

В пам'яті нашій на довгі віки.

Для мами вишию рушник:

Вечірнє небо, мов ожину.

На рушнику почуєш тім

Журливу пісню журавлину.

На нім цвіте барвінку цвіт,

Всі радощі мої і жалі.

Червоний хрестик –

то любов,

А чорний – то мої печалі.

У кожнім хрестику сплелись

Моє життя і хлібна нива,

Зелений луг і маків цвіт,

І мами пісня незрадлива.

І я на мить у ній зіллюсь –

В тій пісні, що співала ненька,

Бо в пісні тій – її любов,

І голос ніжний соловейка.

Я серцем маму пригорну,

Накрию смуток свій журбою.

Я крихту мудрості візьму

Й скроплю солоною сльозою.

Люблю матусю понад все,

Лишень її одну-єдину.

Ми в рушнику моїм отім

Злилися з нею воєдино.

Галина ОЛІФЕРЧУК.

Свято

Жінка

З святом Вас, кохані!

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1247

Повідомлення в номер / Тюльпан на 8 Березня

04.03.2016

Тюльпан на 8 Березня

Був перший день весни. Олена під час обідньої перерви йшла містом і звернула увагу на те, що квітковий базарчик поступово розцвітав тюльпанами, які підприємці доставляли в очікуванні Міжнародного жіночого дня. Дівчина зупинилася помилуватися ніжними квітами, адже тюльпани – її улюбленці.

Юрій знав про це. Тож до свят щоразу прагнув здивувати кохану, вибираючи букет з особливих, нових сортів квітів.

Нині ж Олена розуміла, що цьогоріч ні особливих, ні навіть найбанальніших, червоних, тюльпанів у неї не буде – уже понад місяць, як вони з Юрієм більше не пара.

"Але ж свято не відміняється", – подумала дівчина, і вирішила зробити собі подарунок: хороші парфуми.

У популярному в місті магазині покупців було не людно: крім неї, дві молоденькі подружки, та імпозантний чоловік середнього віку.

Олена звернула увагу, що чоловік цікавиться жіночими парфумами того ж бренду, що до вподоби і їй. Однак він довго консультувався з продавцем, було помітно, що обирає подарунок дорогій людині.

– Беріть, не сумнівайтеся, ці парфуми дуже вишукані та модні у цьому сезоні, вашій дружині сподобаються, – зауважила Олена, виходячи з магазину.

Чоловік подякував та посміхнувся у відповідь.

На вулиці біля входу в торговий заклад дівчина звернула увагу на рудого спаніеля. Песик, вочевидь, нудьгував, чекаючи господаря.

– Ти чий? – запитала і лагідно погладила тваринку.

Собачка поглянув на неї грайливими оченятами і дружелюбно завиляв хвостом.

…8 Березня Олену у гості запросила однокласниця. Дівчина купила торт, приготувала своє фірмове желе і вже підходила до під'їзду подруги, коли з припаркованого щойно авто з веселим гавкотом вибіг руденький спаніель. Олена впізнала свого недавнього чотирилапого "знайомого". А той прямо по весняних калюжах помчав до дівчини, "вітаючи" її.

– Тюльпан, веди себе порядно, – почувся голос господаря собаки.

Олена звела очі – це був імпозантний незнайомець з парфумерного магазину. В руках він тримав розкішний букет червоних троянд та пакунок.

– Моя мама обожнює троянди і дорогі парфуми, тож завжди стараюся зробити їй приємне. Хоча вона твердить, що мені уже пора створити сім'ю і дарувати такі подарунки коханій дружині, – розпочав розмову молодий чоловік.

– А чому у вашого собаки таке дивне ім'я?

– А як же інакше? Він народився восьмого березня, а тюльпани – символ цього свята.

– Я дуже люблю тюльпани, це – мої улюблені квіти, –відповіла Олена.

– А тюльпани люблять вас, – засміявся Андрій, відганяючи пса, який наполегливо прагнув залишити сліди брудних лап на світлому пальто нової знайомої.

Восьме березня вони зустрічали втрьох: Олена, Андрій та щасливий Тюльпан.

Зоряна ВОЛИНЕЦЬ.

Зоряна ВОЛИНЕЦЬ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1675

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

04.03.2016 Романюк Аліна Петрівна

Від четверга до четверга

(Астрономічні відомості

наведено за місцевим часом).

4 березня, п’ятниця

Схід Сонця - 6.57; захід - 18.08; тривалість дня - 11.11.

Місяць у Козерозі.

Благовірного князя Київського Ярослава Мудрого.

Іменини: Корнилія, Лева, Агафона, Ярослава.

5 березня, субота

Схід Сонця - 6.55; захід - 18.09; тривалість дня - 11.14.

Місяць у Козерозі / Водолії.

Вселенська поминальна (м’ясопусна). Святителя Георгія, єпископа Амастридського.

Іменини: Тимофія, Остапа, Юрія, Захара, Івана.

6 березня, неділя

Схід Сонця - 6.53; захід - 18.11; тривалість дня - 11.18.

Місяць у Водолії.

Всесвітній день боротьби з глаукомою.

М’ясопусна, про Страшний суд. Мучеників Феодора, Филипа та інших. Преподобного Афанасія сповідника.

Іменини: Петра, Опанаса, Пилипа, Федора, Анфіси.

7 березня, понеділок

Схід Сонця - 6.50; захід - 18.13; тривалість дня - 11.23.

Місяць у Водолії / Рибах.

Масляна. Тиждень сирний (масляний).

Преподобних Іоанна, Антіоха, Антоніна, Мойсея, Зевина, Полікронія, Мойсея іншого та Даміана, пустельників Сирійських.

Іменини: Олександра, Дем’яна, Івана.

8 березня, вівторок

Схід Сонця - 6.48; захід - 18.14; тривалість дня - 11.26.

Місяць у Рибах.

Міжнародний жіночий день.

Перше (IV) і друге (452) знайдення глави Іоанна Предтечі.

Іменини: Івана, Іларіона, Єразма.

9 березня, середа

Схід Сонця - 6.46; захід - 18.16; тривалість дня - 11.30.

Місяць у Рибах / Овні.

Фаза Місяця – новий Місяць.

Міжнародний день ді-джея.

Святителя Тарасія, архієпископа Константинопольського.

Іменини: Тараса, Антона, Євгена, Федора.

10 березня, четвер

Схід Сонця - 6.44; захід - 18.18; тривалість дня - 11.34.

Місяць в Овні.

Святителя Порфирія, архієпископа Газького. Мученика Севастіана.

Іменини: Івана, Севастяна, Миколи.

У прикмети вір, але й перевір

n Якщо в березні сніжок із задуванням, то буде добрий урожай.

n Закує зозуля на голе дерево – буде неврожай.

n Граки на гнізда сіли – через три тижні можна сіяти.

n Якщо 8 березня (на Предтечі) випаде сніг, то й Великдень буде холодний.

Підготувала

Аліна Бондар.

4-10 березня

У прикмети вір, але й перевір

Якщо в березні сніжок із задуванням, то буде добрий урожай.

Підготувала Аліна Бондар.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 914

Повідомлення в номер / Добро і краса подаровані людям

04.03.2016

Добро і краса подаровані людям

Художник — це не просто професія. Це талант, стан душі. Митці живуть у своєму особливому світі. Там вони творять шедеври, які дивують нас красою та гармонією, цікавим задумом та оригінальним жанровим вирішенням, збуджують думки та зачаровують наше серце.

Не залишає байдужим і творчість талановитої художниці Лариси Василівни Іщук. Народилася вона на Рівненщині, де і проходило її безтурботне дитинство. Разом із нею народилася любов до прекрасного. Шкільні роки провела у затишному місті Луцьку. Дівчина безмежно любила читати книжки та відображати побачене на папері. Проте малювати на той час її ніхто не вчив, усе самотужки.

У 8 років Лариса вирішила ходити у студію, яка знаходилася у Луцькому палаці школярів, де значно підвищила свою майстерність. А далі багато років навчання та неабиякої праці — Луцька художня школа і Миргородський керамічний технікум. У вільний час малювала акварелі з натури, займалася настінним розписом та розписом по кераміці. Згодом — незабутня практика в Петербурзі (саме тоді дівчина переїхала жити в Ковель) та художній інститут Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.

Сьогодні пані Лариса працює у техніках акрилового розпису по тканині, розпису на склі та дереві. Полюбляє малювати натюрморти, пейзажі, а також сюжетні композиції. Картину може написати за день чи ніч, а інколи їй доводиться виношувати ідею роками, повертатися до однієї і тієї ж роботи по декілька разів, перемальовувати до тих пір, поки не сподобається. І натхнення приходить досить таки спонтанно, коли його найменше очікуєш.

Усі її роботи різні, проте однаково щирі, сповнені теплоти та гармонії, пробуджують світлі та теплі почуття, змушують задуматися над буденністю. У них кожен знайде щось своє. Вона ніколи не сідає працювати з поганим настроєм, адже вважає: добро і краса — це те, що художники повинні доносити до людей.

Одне з найвагоміших досягнень мисткині — оформлення фасаду Андріївської церкви мозаїкою із зображеннями святих Володимира та Ольги.

Вона — учасниця багатьох художніх виставок у місті Ковелі. Це технічно та майстерно виконані роботи, які заслуговують уваги. Все-таки правду кажуть: краще один раз побачити, аніж сто разів почути.

У людях цінує доброту та чесність. Найдорожче у світі для Лариси Василівни — це її рідні та близькі, які підтримають у будь-якій ситуації, щось порадять та розділять радість.

Лариса Василівна не уявляє своє життя без мистецтва, радіє і отримує велике задоволення, коли робота вдається. Вона не зупиняється на досягнутому, а навпаки — старається всебічно розвиватися і поповнювати свій багаж знань. Зараз вона не лише пише картини, а й займається виготовленням букетів із цукерок та мистецтвом бодіарту. Останнє її захоплення — декорування виробів з войлоку та фетру способом валяння з шерсті.

Як зазначає моя співрозмовниця, аби досягти результатів, необхідно наполегливо працювати. Якщо музикант довго не грає, то руки "забувають" інструмент. Так само і художник. Не обов'язково малювати, можна виконувати ескізи, начерки, а то й просто виношувати ідеї. Це — щабель до успіху.

Олександра ПАЛЬЧИНСЬКА,

студентка ТНПУ імені В. Гнатюка.

На знімках: Лариса Іщук; окремі роботи художниці.

Фото автора.

Олександра ПАЛЬЧИНСЬКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1084

Повідомлення в номер / Гороскоп (з 7 по 13 березня)

04.03.2016

Гороскоп

(з 7 по 13 березня)

Гороскоп (з 7 по 13 березня)

ОВЕН. Тиждень покаяння, мо-рального очищення. Виключіть будь-яку агресію, недоброзичливість, прагнення домінувати — дайте проявити оточуючим свої кращі якості.

ТЕЛЕЦЬ. Слід спланувати тиждень заздалегідь. У вашій душі будуть мир і рівновага. Проведіть вихідні в колі сім'ї або з близькими друзями і родичами.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 780

Повідомлення в номер / Дзвінка струна Лесиного слова

01.03.2016

Дзвінка струна Лесиного слова

Звучанням "Місячної сонати" Бетховена розпочалася літературно-музична композиція, присвячена 145-й річниці від дня народження Лесі Українки в місті Ковелі. Представники міської влади, громадськості, студентської молоді прийшли цього дня до пам’ятника Лесі Українки, що розташований в центрі міста, та поклали живі квіти до його підніжжя.

До присутніх звернувся заступник міського голови Ігор Прокопів, який подякував організаторам та учасникам заходу, що прийшли і вшанували пам’ять Великої Українки. Він відзначив велич постаті геніальної поетеси та повідомив, що в місті буде проведений фестиваль, присвячений життю і творчості Лесі Українки.

Цього дня лунали слова великої шани письменниці, що стала символом незламності духу, волі, вміння протистояти злу.

Відомо, що на постаменті пам'ятника є напис: "Найрідніший, рідний край-Волинь". На Волині Леся бувала не лише в Колодяжному, Ковелі та Луцьку, а й відвідувала з родиною Волошки, Будище, Вербку, Любитів, Скулин, Нечимне, Дроздні, ліси Задибщини, Стаднища, Коничівщини, Березина, Запруддя. Усе цікавило Лесю: люди, звичаї, традиції, природа, які потім вона "переливала" в свої геніальні твори. Саме тут народились образи драми-феєрії "Лісова пісня", що є глибокою філософською драмою душі шекспірівського рівня.

Поезія Лесі Українки линула з вуст переможниці обласного конкурсу читців Олени Місюри та студентів Ковельського медичного коледжу Катерини Гундерич, Аліни Данилюк, Людмили Семенюк, Леокадії Старченко, а також учнів Школи гармонійного розвитку, що діє при "Союзі Українок", Каміли Гайдай та Анни Бордеану.

Присутні почули слова Івана Франка, що свідчать про те, як сприймали сучасники Лесі Українки її геній, написані одразу після смерті поетеси: "Відійшла цінена й визнана лише немногими, а для більшості залишилась невідомою і незрозумілою. Бо така доля віщого творця, що переростає своє вбоге і кволе оточення, така доля сівача, що в темну ніч заповідає незрячим світанок".

Ініціаторами та організаторами цього заходу виступила Громадська оргацізація "Союз Українок" м. Ковеля спільно з колективом Ковельського медичного коледжу.

Ведучі – студенти медичного коледжу Іванна Горніч та Микола Остапчук зуміли донести до присутніх високий дух Лесиного слова, мужність її життя.

Атмосфера дійства була такою, що, здавалось: це – не пам'ятник, а постать Великої Українки поруч стоїть і дає можливість глибше усвідомити посилання до нас її глибоких слів, які не втратили актуальності і сьогодні:

"Нащо даремнії скорботи?

Назад нема нам вороття.

Берімось краще до роботи,

Змагаймось за нове життя".

В урочистій акції взяли участь секретар міської ради Віра Федосюк, начальник управління освіти міськвиконкому Віктор Бичковський.

Галина Голубович,

заступник голови

"Союзу Українок" м. Ковеля.

На знімку: учасники літературно-музичної композиції, присвяченої вшануванню Лесі Українки.

Фото з архіву автора.

Галина Голубович.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 875

Повідомлення в номер / В Україні дорожчає електроенергія

01.03.2016

В Україні дорожчає електроенергія

1 березня 2016 року тарифи на електричну енергію для населення зростуть у середньому на 25%.

Підвищення тарифів відбудеться згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 лютого 2015 року за №220.

Зокрема, за обсяг, спожитий до 100 кВт-год електроенергії на місяць (включно), тариф становитиме 57,00 грн.; за обсяг, спожитий понад 100 кВт/год. до 600 кВт-год електроенергії на місяць (включно) – 99,00 грн., за обсяг понад 600 кВт/год. електроенергії на місяць – 156,00 грн.

Такі тарифи розповсюджуються на всі категорії побутових споживачів.

Виняток становлять багатодітні, прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу, які незалежно від обсягів споживання електроенергії платитимуть по 57,00 грн. за кожні 100 кВт/год.

Населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи, платитиме житлово-експлуатаційним організаціям, крім гуртожитків, 99,00 грн. за кожні 100 кВт/год.

Гуртожитки (що підпадають під визначення "населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку") платитимуть по 57,00 грн. за кожні 100 кВт/год.

Нагадаємо, Окружний адмінсуд Києва визнав незаконним зростання розцінок на газ з квітня 2015 року, що має відбутися у п'ять етапів. Причиною цього, на думку суду, є те, що Нацкомісія регулювання енергетики і компослуг (НКРЕКП), яка встановила нові розцінки, на той момент не мала права цього робити. Йдеться про постанову НКРЕКП №583 від 3 березня 2015 року.

На даний момент рішення суду не виконується.

ДП "НЕК "Укренерго" вже в 2015 році вийшло на прибуток 820,396 млн. грн. проти 1,199 млрд. грн. збитків в 2014 році.

Нагадаємо також, що, згідно з постановою НКРЕКП, відбувається поетапне підвищення тарифів на електроенергію для населення, начебто з метою поступового приведення їх до економічно обгрунтованого рівня.

Підвищення тарифів відбувається у п'ять етапів.

Укрінформ.

В Україні дорожчає електроенергія

1 березня 2016 року тарифи на електричну енергію для населення зростуть у середньому на 25%.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 956