Повідомлення в номер / “Радуйся, земле! Син Божий народився!”

14.01.2016

“Радуйся, земле!

Син Божий народився!”

“Радуйся, земле! Син Божий народився!”

Обширною і насиченою була програма Новорічно-Різдвяних свят у нашому місті, про що "Вісті Ковельщини" завчасно повідомили своїх читачів. Про кожне із них навіть важко детально розповісти, стільки багато було цікавих масових заходів, підготовлених працівниками культури, відділів та управлінь міськвиконкому за участю представників духовенства, громадських організацій.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1172

Повідомлення в номер / Коротко про важливе

14.01.2016

Коротко

про важливе

Коротко про важливе

Робота підгрупи з політичних питань Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Сході України розпочала свою роботу в Мінську. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Білорусі в Twitter.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 714

Повідомлення в номер / З ножем… на батька

14.01.2016

З ножем… на батька

Близько 16-ї години до чергової частини Ковельського відділу поліції надійшло повідомлення з місцевої лікарні, що в одному з сіл Ковельського району оглядають чоловіка з ножовим пораненням.

Як з'ясувалось, конфлікт виник між родичами в одному з приватних обійсть. Після застілля між дочкою та батьком виникла суперечка, під час якого потерпілий словесно ображав дівчину. Не довго думаючи, 26-річна родичка пустила в хід конкретний "аргумент" – кухонний ніж.

57-літнього чоловіка доставили в реанімаційне відділення шпиталю з проникаючим пораненням черевної порожнини. Знаряддя злочину вилучили.

Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 ст.121 (“Умисне тяжке тілесне ушкодження”) Кримінального кодексу України. Триває слідство.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Ковельський відділ поліції

ГУ НП у Волинській області.

З ножем… на батька

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 737

Повідомлення в номер / "Казковий" майстер

14.01.2016

"Казковий" майстер

Зайшовши на подвір’я Петра Мартинюка, потрапляєш, наче у казку. Бо все, що у нього є в хаті і на дворі, ніде не купиш – ні в якому магазині.

На окраїні міста Ковеля, на 12 сотках землі господар створив справжній витвір мистецтва. Всі його роботи зроблені з каменю і дерева. Ніякий камінець чи якась крива коряка, що впала в поле зору чоловіка, не залишиться на землі – все Петро несе додому, яке згодом він втілить у свій задум.

Ще в дитинстві Петро Дмитрович робив іграшкові машинки, гарно малював і займався різьбою по дереву. В будь-якому камінці чи шматку дерева він бачить майбутній витвір. Стільчики та столи мають казкові ніжки, лавка-гойдалка ніби теж прийшли з якоїсь дивовижно-мальовничої країни.

Та найбільшу увагу гостей (та й не тільки) привертає до себе гора, яка своєю висотою сягає десь другого чи третього поверху, яку він робив в три етапи: спочатку - у висоту, а вже згодом – в ширину. Величезні камені майстерно складені один на одний так, що не скотяться ніяк донизу. До речі, ці камінці складалися вручну і без цементного розчину. Все – по-натуральному, як у природі. Допомагали "зводити" цю гору родичі і сусіди, без підйомного крана. Головне – вміло господар розрахував: як це потрібно робити, щоб затрати сили були мінімальними. А камені на гору скуповував, де тільки міг. І Петру Мартинюку це вдалося.

Всередині гори є печера, в якій може поміститися 5 людей. Гордістю чоловіка є створений його руками лісовий ландшафт, на якому він посадив дикорослу сосну, а на ній нащепив 3 рідкісні декоративні сорти сосни. Є в нього посаджена берізка, стовбур якої скручений "колесом".

Петро любить експериментувати, і це йому вдається.

Окрасою двору є банька, в якій всередині все зроблено з такою красою і фантазією, що, здається, як так можна все придумати? Світильник – з величезної ракушки, у якій вмонтована лампочка. Вішалки для рушників – з кривуль-гіллячок, що виглядають досить оригінально та цікаво.

Напарившись тут досхочу, можеш пірнути в ставочок, в якому плаває різна риба. До речі, ставок був найпершою ідеєю, яку створив господар на своєму обійсті. Ще за радянських часів Петро їздив на заробітки в Абхазію, де гірська місцевість, і там побачив дуже гарний ставочок. Закортіло створити таку красу у себе вдома. І бажане згодом стало реальністю.

Він виграв конкурс "Найкраща садибна ділянка", за що від влади отримав Грамоту. Петро Мартинюк – батько 5 дітей. Це – Рувім, Ліля, Дана, Софія та Андрій. Разом з дружиною Русланою виховують їх працелюбами. Мріє створити міні-електростанцію, має ще багато різніх ідей.

А ще дуже хоче майстер в Ковелі зробити казкове місце для відпочинку дітей та дорослих. Фантазія і бажання в нього є – лише потрібна згода влади. Тож хай мрія автора обов'язково здійсниться!

Галина ОЛІФЕРЧУК,

смт Люблинець.

НА ЗНіМКУ: садиба Петра МАРТИНЮКА.

Фото

з домашнього архіву.

Зайшовши на подвір’я Петра Мартинюка, потрапляєш, наче у казку. Бо все, що у нього є в хаті і на дворі, ніде не купиш – ні в якому магазині. На окраїні міста Ковеля, на 12 сотках землі господар створив справжній витвір мистецтва. Всі його роботи зроблені з каменю і дерева.

Галина ОЛІФЕРЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 964

Повідомлення в номер / Многая літа, Степане Ульяновичу

14.01.2016

Многая літа, Степане Ульяновичу!

Життя прожити – не поле перейти. Така думка мимохідь спадає, коли захоплюєшся нелегкою, часом героїчною долею людини. Німецька окупація, Друга світова, кулеве поранення, лікування у військовому шпиталі – усе бачив на своєму віку Степан Ульянович ПРИХОДЬКО, який цьогоріч, на Різдво, відсвяткував 90-річчя.

Дитинство

Народився ювіляр на мальовничому хуторі Багно Ковельського району на світле свято Різдва Христового у далекому 1926 році. Закінчив 7 класів. Спочатку до школи ходив у сусіднє село Волошки, пізніше – майже 15 кілометрів у Ковель. Розповідає, що навчання легкою cправою не було. У початкових класах книжок не мали, усе записували від руки. Опісля з'явилися підручники.

Батько Степана понад усе хотів, аби син отримав освіту та усіляко йому допомагав. Але невиліковна хвороба, туберкульоз, забрала життя батька, коли хлопчику було 16 років. Залишився господарювати Степан з меншою сестричкою Олею та матір'ю. Жили хоч бідно, але дякували Богу за все. Господарсто мали, землі клаптик – без роботи не сиділи.

Згадує, як хлопчаками бігали дивитися на німців у село. Тоді для малих хлопчаків такі "розвідки" були не більше, як весела забава. Степан Ульянович, розповідає, німці дали наказ: хто мав дві корови – одну мусив віддати німецькій владі. І мусив юнак вести корівку в Ковель (місто неподалік рідного хутора). Усе б нічого, якби Ряба по дорозі не плакала. На Турії зупинилася ? йти далі не хоче. З горем пополам здав годувальницю і отримав папірець: у разі перемоги німецька влада видасть документи і заплатить за худобу. “Вже й війна закінчилася, а не заплатили нічого”, – сміється Степан Ульянович.

За тиждень до Пасхи оголошено загальну мобілізацію: усім, хто підходить за віком, взяти одяг, харчі і визначеної дати прийти. Раненько встали, одяглися. Матері провели до "шоси". А там уже чимало людей зібралося. Йшли лісами від села до села, і з кожним подоланим шляхом чоловіків лише прибувало. Надвечір дісталися Голоб, де вже чекали вагони-товарняки. Чисті, хороші. Повантажили усіх туди і повезли на навчання.

На передовій

Нелегке завдання випало на життєву стежину Степана Ульяновича – боронити рідний край. Ще зовсім юним він з побратимами вирушив у саме пекло кровопролитної війни, твердо вірячи у перемогу над ворогом. Без краплі страху й вагань.

Два місяці опановували військову справу – і на фронт. "Наче вчора все було", – згадує іменинник. "Привезли нас у Великі Луки. Там уже йшли бої. Висадили – земля розрита, дим навкруги. Вишикували. Без зброї погнали в ліс. Йшли цілу ніч, день. З фронту верталися поранені солдати. Старші не без жалю промовляли: "Дітки, куди ви йдете, там стріляють?" А ми: "Ха-ха-ха. Нас не вб'ють". Нічого не боялися. Із зброї – пару автоматів, решта – гвинтівки.

Шинель, скатка, гвинтівка, патрони, лопата для окопів – такий арсенал зброї мав кожен. Молодших посилали тягти кулемета. Що вже намучилися з ним: колеса стерлись, лише пісок з одного боку на інший пересипався.

Де брали сили? Сам Бог відає. Тоді сухпайок солдата на війні – шматочок хліба і сала. Знайдеш по дорозі якусь шкуринку – кинеш в рот. Одного разу натрапили на польову кухню. А мисок, ложок немає. Їжа скисла. Проте трохи підживилися. І вперед.

Тоді молодий солдат, а нині поважний ювіляр розповідає, що не зчувся. як отримав поранення. Лише перед очима – свист, грім. Болю у тілі не було. Здригнулася рука. Гвинтівка впала долі. Товариш-односельчанин перев'язав рану бинтом. І поранений боєць став відходити назад. "Стоп, кажуть. – У що поранений? – В руку. – Чим? – Осколком. Відкриває рукав. – Е, то не осколок. Це – куля".

– Дорогою до медпункту захотілося води. Знайшов велику калюжу. Там раніше лежали побиті коні. Вода чорна. Зняв шапку. То випив зо дві шапки тієї води. Нічого не зашкодило. Живіт не болів. Перед тим, як іти на фронт, нам давали уколи, – згадує Степан Ульянович.

На той момент у шпиталі місця вистачало. Вже пізніше яблуку ніде було впасти – привозили поранених щогодини. Операція пройшла успішно.

На порозі

90-річчя

Повернувся додому у 1944… Спустошене село. Війна залишила свій відбиток у кожній хаті, у кожному дворі. Тим, кому пощастило вижити, – приходили з фронту неповносправними. Господарювати було важко. Але час загоює рани. Лише спогади живими залишаються назавжди.

Нині Степан Ульянович має ІІІ групу інвалідності учасника бойових дій. Колишня рана й шраму не лишила. Зрідка нагадує про себе ниючим болем. В молодості іменинник працював шофером у колгоспі. З десяток літ возив молоко, зерно, льон. Та й з нагоди весіль чи уродин нікому не відмовляв "підкинути". Чимало часу провів у кузні. Спочатку просто гайки викручував, а згодом і вправним на все село ковалем став.

На запитання, у чому секрет довголіття, ювіляр впевнено відповідає: "Перше – не пив горілки. Тримав бджоли – друге. І не робив людям зла".

Як прийшов з війни одружився не відразу. Каже: ті, кого любив, не хотіли йти заміж. А кого не любив – під вінець пішли б. Найбільша розвага на той час – вечорниці. Там і познайомився з майбутньою дружиною Ольгою. "У мене женихи усі Стьопи були", – сміється бабуся Оля і водночас радіє. Адже в парі уже більш як півстоліття. Усе життя працювали на землі, пряли льон у колгоспі, тримали господарку. Разом виховали двох доньок Світлану та Галину та сина Володимира, мають восьмеро онуків, дочекалися двох правнуків.

Родина шанує й любить свого дорогого дідуся. Часто провідує, привозить гостинці. А іменинник, у свою чергу, дарує близьким життєву мудрість, досвід, навчає жити в добрі і злагоді.

Прийміть же, дідусю, низький уклін і подяку за все від рідних. З побажаннями міцного здоров'я, щасливого довголіття, невтомного оптимізму, сил, наснаги та Божого благословення!

Таке суцвіття літ не кожен

назбирає,

Такий великий скарб

не кожен осягне.

А молодість човном все

далі відпливає

І серця ніжних струн лиш

іноді торкне.

Вклоняємось, дідусю,

Вам низько до ніг

І Бога благаєм, щоби Вас

беріг.

Від нас Вам подяка і шана

висока

За ласку, турботу – на довгі

роки.

Хай в серці Вашім весна

процвітає,

Хай Матір Пречиста

у силах тримає,

А Господь дарує надію

й тепло

На многії літа, на щастя

й добро!

Анна КОСИНСЬКА,

внучка.

НА ЗНІМКУ: Степан ПРИХОДЬКО з дружиною Ольгою та онуками.

Фото

з домашнього архіву.

Анна КОСИНСЬКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1052

Повідомлення в номер / Повернення із "того світу"

14.01.2016

Повернення

із "того світу"

Повернення із "того світу"

– У Ковелі, де зараз перебуваю, я бачу мирне, спокійне життя. В цей же час у Донецьку – обстріли, страх полону. Мої брати і сестри там кожної хвилини можуть бути заарештовані тільки за слово "Україна".

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 817

Повідомлення в номер / Допомога для побратимів

14.01.2016

Допомога для побратимів

Чергову передноворічну поїздку організував Волонтерський центр при Ковельській районній раді, відрядивши у Східні області нашої країни близько 3 тонн гуманітарного вантажу, зібраного мешканцями Ковельщини та Ковеля для військовослужбовців 14-ї, 24-ї та 28-ї бригад.

Волонтери на чолі з Ігорем Верчуком традиційно повезли побратимам крім продуктів харчування ще й гарну пісню. Адже в складі делегації їхали відомі на Волині виконавці авторських пісень Микола Більшевич та Степан Петрусь. Аби приємні миті новорічних свят військові відчули у зоні АТО, учні шкіл міста Ковеля та Ковельщини підготували різдвяні сувеніри.

Висловлюємо вдячність всім, хто допомагав формувати гуманітарний вантаж: сільським та селищним радам, педагогам, дітям та батькам закладів освіти м. Ковеля та Ковельщини, релігійній громаді Свято-Георгієвського храму смт Голоби та особисто настоятелю храму ієромонаху Ніфонту, настоятелю Свято-Благовіщенського собору м. Ковеля отцю Василю Мичку, Ковельській філії "Союз Українок", Ковельській станиці братства вояків УПА ім. полковника Клима Савура, ГО "Майдан Гідності", приватним особам Олені Місюрі, Василю Русіну, Сергію Гетьману та Наталі Тхоржевській.

Волонтерський центр при Ковельській районній раді.

Польові нариси “Скелі”

“Я хотів би,

щоб він жив...”

Ми переможемо лише тоді, коли

усвідомимо,

що за Україну треба не вмирати,

а вбивати.

Г. Сковорода.

"Полюби ближнього свого, як самого себе", – вчить Святе Письмо. Про це "Карп" знав ще змалечку. А чи можна полюбити ближнього свого – ворога, який щохвилини спостерігає за тобою крізь проріз прицілу, і чи треба любити такого ближнього – про це "Карп" думав щоразу, як випадала хвилина вільного часу.

Думав, шукав відповіді, шукав і не знаходив. Лишень в одному був переконаний, що не з любов'ю прийшли зайди. Ой, не з любов'ю! І тепер вони його, сущого, на своїй землі змушують не любити – ой, не любити. Вбивати!

Пригадав той бездумний та нахабний штурм “казачків”. Після щільного мінометного обстрілу вони пішли в атаку на їхню висотку. Швидко маневруючи, вели шквальний вогонь, не шкодуючи боєприпасів.

Якби цей напад був навесні, може, хлопці і не втримали б оборону, але наприкінці літа вже були навчені багато чому. І тому паніки не було…

"Карп" зі своєї позиції короткими і прицільними чергами бив по наступаючих “казачках”, і коли один із них наблизився на коротку відстань, "Карп" одиночним пострілом, майже не прицілюючись, зупинив його. Той на коротку хвильку ніби застиг, далі впав на коліна і впав на землю.

Ця жахлива (тепер в спогадах) картина для "Карпа" прокручувалась, ніби в сповільненій зйомці, і йому видавалось, що він бачив обличчя і очі того, в кого поцілив.

В такі хвилини "Карп" міцно стискав голову руками і в думках запитував того "казачка": "Навіщо ти прийшов на мою землю?! Що ти тут згубив, чи хотів знайти?!" А вголос повторював: "Я хочу, щоб він жив, але тільки в себе на Ставропіллі чи на Донщині, чи на Рязанщині".

"Карп" так хотів, щоб той жив на своїй землі. " Я тоді любив би його, як ближнього свого", – повторював в молитвах, звертаючись до Всевишнього з мольбою про прощення йому як вільних гріхів, так і невільних. Ще він благав у Господа простити гріхи і тому чужаку.

Господи, прости і йому гріхи його.

Ігор Верчук (Скеля).

Народ і армія – єдині!

Допомога для побратимів

Польові нариси “Скелі”

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1355

Повідомлення в номер / Аптека низьких цін

14.01.2016

Аптека низьких цін

По-сучасному привабливо виглядає в Ковелі аптека, що знаходиться на вулиці Незалежності, 41. Свої двері для перших відвідувачів цей заклад-”новачок” відкрив ще 1 червня 2012 року. На початок його роботи прихильно відреагували мешканці прилеглих міських магістралей.

Сподобався людям акуратний, заспокійливий для ока інтер’єр приміщення нової аптеки вкупі з широким асортиментом лікарських препаратів основних груп – їх тут пропонують відвідувачам близько шести тисяч найменувань відомих фармацевтичних фірм.

Великим є вибір дитячого харчування імпортного і вітчизняного виробництва. Це, зокрема, якісні замінники материнського молока, вітамінізовані соки, молочні каші та ін. Молоді мами, гуляючи з візочками по головній міській вулиці, можуть зайти до аптеки і придбати все, що їм необхідне.

Та яким широким не був би асортимент ліків, основне, на що сьогодні орієнтуються відвідувачі, купуючи їх, це –доступні, як на нинішній непростий час, ціни на них. Відгукуючись на проблеми насамперед малозабезпечених городян, власники закладу зуміли знайти своє ноу-хау, назвавши його «Аптекою з низькими цінами». Обмежують для цього гранично допустимі надбавки на лікарські засоби різних гуртових фірм.

Так, літнім клієнтам у будні дні їх стали відпускати з п’ятивідсотковою знижкою при пред’явленні пенсійного посвідчення. А кожної суботи і неділі усім відвідувачам необхідні лікарські препарати реалізують з десятивідсотковою знижкою.

Тож можливість вибрати тут найдешевший лікарський засіб при теперішній високій конкуренції в аптечній мережі Ковеля сприяла зростанню популярності «Аптеки з низькими цінами» у міського населення. Її працівникам тепер доводиться щодня обслуговувати більше сотні покупців, а кожної неділі – понад 300.

Немало старань доклала і докладає для того, аби очолювана аптека була не лише успішною, а й процвітаючою її керівник Оксана Артемук. Добросовісно виконуючи свою роботу, вона зуміла налагодити довірливий контакт з клієнтами. Оперативно враховуючи їх побажання, допомагає у придбанні потрібних ліків.

– Сьогодні, – говорить Оксана Григорівна, – головне завдання – залучити до нашої аптеки щораз більше покупців. Виходячи з цього, запровадили ще один додатковий день (суботу), коли лікарські препарати також реалізуємо з десятивідсотковою знижкою. Вважаю, що згадане нововведення стало хорошим Новорічно-Різдвяним подарунком для усіх, хто до нас звертається.

За словами О. Артемук, нині не просто було вдатись до такого кроку. Адже з об’єктивних причин ціни на ліки можуть дещо відрізнятися в діючих міських аптеках в залежності від різних гуртових постачальників. Не завжди дешевші препарати мають гарантії якості та безпечності. Бо контроль за ліками в даний час в Україні практично відсутній.

Все це спричиняє суттєве зниження доходів аптечного закладу, хоч дехто помилково вважає, що торгівля ліками – найбільш прибутковий бізнес. Та, попри сказане, як підкреслила в розмові Оксана Артемук, вона і її колеги й надалі шукатимуть ефективні методи роботи, щоб не втрачати клієнтів, котрі могли б купувати за доступними цінами якісні медичні препарати.

Гнат ОЛЬХОВИЧ.

НА ЗНІМКАХ: загальний вигляд «Аптеки з низькими цінами»; фармацевт Юлія ЛІТВІНЧУК; у приміщенні аптеки.

Фото Мирослава Данилюка.

Гнат ОЛЬХОВИЧ.

Коментарів до новини: 3
Переглядів новини: 6370

Повідомлення в номер / Офіційна позиція Торгової компанії "Мегаполіс-Україна" щодо блокування її регіональних структурних підрозділів

14.01.2016

Офіційна позиція Торгової компанії "Мегаполіс-Україна" щодо блокування її регіональних структурних підрозділів

У зв'язку із блокуванням 12 січня 2016 року регіональних структурних підрозділів торгової компанії "Мегаполіс-Україна" у Києві, Львові, Луцьку, Рівному, Ковелі та Тернополі заявляємо наступне:

Інформація про те, що Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" є філіалом російської групи компаній "Мегаполіс" та входить до групи компаній "Меркурій", не відповідає дійсності. Власниками ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" є фізичні особи-громадяни України, Ірландії та Великої Британії.

Таким чином, серед прямих або опосередкованих власників Торгової компанії "Мегаполіс-Україна" немає ані російських компаній, ані громадян Росії, в тому числі Ігоря Кесаєва.

Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" — це одна із найбільших українських дистрибуційних компаній, що здійснює свою діяльність винятково на території України, згідно з українським законодавством і сплачує податки в Україні. Компанія входить до числа найбільших платників податків країни, а у Тернопільській області є бюджетоутворюючим підприємством.

Компанія забезпечує офіційне працевлаштування майже 3 тисяч українців. Прозорість діяльності ТК "Мегаполіс-Україна" також засвідчують десятки тисяч договорів господарчої діяльності.

Звинувачення у підтримці компанією "Мегаполіс-Україна" російсько-терористичних формувань на Сході України є повністю безпідставними. В період з червня по серпень 2014 року включно компанією проводилась системна робота, спрямована на переїзд та працевлаштування працівників Донецького регіону в інші регіони України з метою утримання співробітників та надання допомоги в період проведення АТО.

За цей період переведено 94 працівники, які переїхали в 63 орендовані компанією квартири, переважно більша частина працівників здійснила переїзд з родинами. Окрім того, 28 співробітників компанії наразі виконують свій військовий обов'язок у зоні АТО. Компанія зберігає за ними їх робочі місця і надає їм фінансову підтримку. Усього ж з 2014 року було мобілізовано 44 працівники ТК "Мегаполіс-Україна".

Ми запевняємо, що жодних законних підстав для блокування діяльності торгової компанії "Мегаполіс-Україна" немає. ТК "Мегаполіс-України" є одним із лідерів сплати акцизного податку до місцевих бюджетів, тому один день простою регіональних структурних підрозділів, які були заблоковані (Київ, Львів, Луцьк, Рівне, Ковель, Тернопіль) призводить до значних бюджетних втрат цих міст. Ми закликаємо представників громади до конструктивного діалогу та готові відповісти на будь-які запитання щодо діяльності компанії.

У випадку продовження незаконного блокування діяльності компанії ми будемо змушені звернутися до правоохоронних органів, а також до суду для відшкодування завданих збитків.

Довідка про компанію:

Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" є однією з найбільших українських дистрибуційних компаній. Штат компанії "Мегаполіс-Україна" налічує близько 3 000 співробітників, регіональна мережа складається з 35 структурних підрозділів (РСП) по всій території України. Компанія посідає 5 місце у рейтингу "Найкращі компанії для лідерів", проведеному HayGroup.

ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" перерахувала до бюджетів різних рівнів у 2014 році 830 млн. грн., а за перше півріччя 2015 року — 650 млн. грн.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 616

Повідомлення в номер / Соціальні виплати

14.01.2016

Виплата пенсій працюючим пенсіонерам у 2016 році

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 р., № 911-VII, який набрав чинності із 01.01.2016 р., встановлено, що...

Соціальні гарантії відновлено

23 грудня 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" (далі – Закон), який повертає відповідні соціальні гарантії колишнім працівникам органів внутрішніх справ, що були позбавлені у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію".

Законом встановлено , що "за колишніми працівниками міліції, у чому числі пенсіонерами, а також членами їх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, які передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених відповідно до Закону України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Цим Законом внесені зміни і у Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб ", а саме:

1) частина шістнадцята статті 43 має такий зміст: "У разі, якщо на момент призначення пенсії або виплати відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку";

2) статтю 63 після частини першої доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Таким чином, інформаційні повідомлення Ковельського міського управління праці та соціального захисту населення та управління соціального захисту населення Ковельської райдержадміністрації, опубліковані в громадсько-політичній газеті "Вісті Ковельщини" щодо позбавлення пільг окремих категорій пенсіонерів органів внутрішніх справ, втратили свою актуальність.

У зв'язку із втратою чинності Закону України "Про міліцію" порушувались конституційні права даної категорії населення, тому радами ветеранів органів внутрішніх справ Волині та Ковельщини були проведені збори колишніх працівників органів внутрішніх справ та підготовлені звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та до інших офіційних органів і посадових осіб.

В день прийняття Закону близько тридцяти пенсіонерів органів внутрішніх справ Волині, в тому числі і Ковельщини, разом з представниками інших областей України перебували біля Верховної Ради України з метою звернути увагу на тих, хто в свій час виконував завдання по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю в державі, не шкодуючи свого здоров'я та життя, хто став інвалідом, зазнав каліцтва під час виконання службових обов'язків (у тому числі учасників АТО ) та на сім'ї загиблих працівників МВС.

Пенсіонери органів внутрішніх справ Волині перед прийняттям Закону випадково в м. Києві зустріли народного депутата України Ігоря Гузя, якому пояснили ціль приїзду, і він погодився у сприянні прийняття даного законопроекту. Вказаний Закон був прийнятий в першому читанні, за нього проголосували 279 народних обранців. Ігор Володимирович суттєво допоміг цій категорії громади, за що йому – велика подяка.

Микола КОВАЛЬЧУК,

голова Ковельської міської організації Політичної Партії "ГРОМАДА І ЗАКОН".

23 грудня 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1021