Полковник Євген Коновалець і пекельна машина більшовизму
Він був людиною високого духу, зігравши провідну роль у протистоянні комунобільшовизму, пронісши через вир боротьби подвиг усього українства. Йому належить одне з чільних місць серед борців за волю України і керівників руху опору.
Він заснував Українську військову організацію (УВО) як центральну ланку революційних виступів. Та коли виявилося, що нагальною потребою стає розширення такої діяльності, у 1929 році постає Організація Українських націоналістів (ОУН).
Головою її став Є. Коновалець. Його талант організатора, провідника та ідейного натхненника визнавали всі. Найбільшим успіхом організації стала широка підтримка української молоді. Попереду буде пролито багато крові, безневинно поляже багато люду у зіткненні з ворогом, але патріоти таки приведуть Україну до Незалежності, яку ще й зараз відстоюють наші сучасники зі зброєю в руках.
Ціною власного життя заплатив за свою діяльність і полум’яний патріот України, борець за її суверенітет, незаперечний лідер організованого українства, полковник армії УНР Євген Коновалець.
Він народився 14 червня 1891 року в селі Зашкові на Львівщині у сім’ї вчителів; дід і прадід були священиками. Вчився в початковій школі, в учительській семінарії та академічній гімназії. Вищі студії опановував на юрфаці Львівського університету. Завдяки твердому характеру і гострому розуму він швидко стає популярним серед студентів: входить в різні управи і комітети – важливі осередки українського політичного життя.
В роки Першої світової війни разом з іншими патріотами Західної України захопився ідеєю створення січового стрілецтва. Це були ті “усуси”, які принесли славу Україні в бою з москалями на горі Маківці, під Заваловом, Семинівцями, Потуторами, Куропатниками й Конюхами.
Є. Коновалець на горі Маківці потрапив у російський полон.
Але, коли в Україні утворилася Центральна Рада, Коновалець разом з Мельником тікають з полону і вже в Києві формують корпус Січових Стрільців, які успішно придушили січневе більшовицьке повстання. Тоді його за «злодіяння проти пролетаріату» в січні 1918 р. засудили більшовики (заочно) до смертної кари. А на початку березня його корпус січовиків визволяв Київ.
Коли в листопаді 1919 р. Петлюра покинув військо, звільнивши вояків від присяги, Коновалець розпустив і січових стрільців. І вже з території Польщі він намагався розгорнути в Україні підпільну мережу для протидії більшовикам. Екзархом для цього призначив Лебедя, який, потрапивши до рук «ЧК», аби врятувати собі життя, вибрав зраду, завдавши тим самим Україні багато шкоди.
Потім Є. Коновалець мешкав в Женеві, працював журналістом, заснував бюро інформації та пропаганди незалежності України. Він повсякчас застерігав ОУН від терористичних дій, бо це може спричинити «реванш по всій лінії».
Та в 1933 році у Львові член ОУН Лемик вбиває члена генконсульства СРСР Майлова, а в 1934 році у Варшаві Мацейко застрелив Перацького. Тоді по всій Польщі почалися репресії проти членів ОУН, а совєтські спецслужби засилали за кордон своїх агентів. Траплялись навіть серед них родичі членів ОУН, і одержували вони потім «за зразкове виконання спецзавдання» високі урядові нагороди.
В листопаді 1937 р. в Кремлі дали «добро» на фізичне знищення Коновальця. Діяти треба було таким чином, аби усе зіпхнути на націоналістів: мовляв, самі вбили надокучливого провідника. Для цього підготували йому «подарунок з Великої України» – коробку цукерок, оздоблену українським орнаментом і начинену вибухівкою з годинниковим механізмом. 23 травня 1938 року в Роттердамі Павлусь (його знали як Валюха, він же – Павло Судоплатов), який з допомогою Лебедя укоренився в закордонну підпільну українську організацію, в ресторані вручив Коновальцю цукерки. Зіславшись на обмаль часу, хутко пішов геть.
А через кілька хвилин на вулиці стався сильний вибух, в якому розірвало полковника січових стрільців, засновника ОУН. Уже на другий день уся західна преса рясніла повідомленнями, що це зробили поляки. Сталін усе передбачив! Тому і слідство було нелегким. Але пані Олена Коновалець відразу назвала вбивцею свого чоловіка Валюха. Поховали Євгена Коновальця 28 травня на цвинтарі Кросвейк.
У Москві за успішно проведений теракт Судоплатова підвищили на посаді до (помічника) начальника відділу закордонної розвідки. Але йому не вдається уникнути «совдепівських» репресій. Він провів 15 років у одиночній камері «Владімірського централа», врятувавши собі життя тим, що весь цей час «косив» під божевільного.
Коли ОУН втратила такий аналітичний, політичний розум, такий організаторський талант, яким був полковник, проявилися кризові тенденції в самій організації і стався розкол у лавах ОУН.
Полковник Є. Коновалець як патріот, мудрий політик і військовий діяч, людина високих моральних засад заслужено належить до визначних українських історичних діячів.
Антоніна ГЛАДУН,
член ГО «Союз Українок».
Він був людиною високого духу, зігравши провідну роль у протистоянні комунобільшовизму, пронісши через вир боротьби подвиг усього українства. Йому належить одне з чільних місць серед борців за волю України і керівників руху опору.
Антоніна ГЛАДУН.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 889
Знову про субсидії
Про пенсію дбай змолоду!
Перша реєстрація транспортних засобів
Полковник Євген Коновалець і пекельна машина більшовизму
Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!
Сила будь-якого періодичного видання – в опорі на громадських дописувачів, яких багато є й у редакції "Вістей Ковельщини". Вони постійно друкуються у газеті, оперативно інформують читачів про події, які відбуваються в житті підприємств, установ, організацій міста і району, порушують важливі питання місцевого життя.
Ковельщина в облозі стихії
Погода в Ковелі 2 – 8 червня
Запрошуємо до участі в конкурсі "Кращий"!
Вітаємо з Днем працівників водного господарства!