Зеленіти дібровам і борамБіля в'їзду до Волі-Любитівської дорога повертає наліво. І тут же дугою гнеться аж до густого лісу. За кілька десятків метрів назустріч вибігають кремезні дуби, багаторічні липи і осики.
Проїхавши лісом, бачимо широку, оточену деревами, галявину.
– Тут, – говорить головний лісничий ДП "Ковельське лісове господарство" Віктор Савчук, – розміщено наш лісорозсадник, де ми закладаємо майбутнє лісу.
Степан СКОКЛЮК.
Квітучий сад пісень Тетяни Відник"Маленька, тендітна жінка у вишиванці доспівала пісню, і величезний зал Національного палацу "Україна" вибухнув оваціями…", – так писала тоді одна із газет про народну співачку з Білина Тетяну Відник.
– Я не чула ні вигуків, ні захоплення людей, – пригадує вона. – Все це відбувалося наче без мене, десь в іншому світі. В моїй душі дзвеніла лише пісня.
Степан СКОКЛЮК.
“Тут відчуваєш, що є частиною українського народу...”На садибі Барчуків, що в Скулині, наче у гарному віночку. До самої хати підбігає ще зеленавий луг, а трохи далі – осінніми барвами взялися деревця. Вже у ранню пору на подвір'ї помітне пожвавлення. Доки ще сизий туманець крадеться з долини, господарі пораються біля худоби. Катерина Іванівна поспішає в першу чергу до хліва, де чекає її корівка. Тільки відчинить двері, а назустріч простягає голову тварина. Господарка розмовляє з нею, як із людиною, гладить:
– Ось я тебе зараз видою, а потім господар дасть їсти.
Степан СКОКЛЮК.
Письменницьке слово кличе і надихаєПисьменник, поет – це завжди тверда у своїх переконаннях особа й творець свіжого слова. Багато з них входять в обласну письменницьку організацію, і є гордістю не лише Волині, а й України.
У книзі "Волинь літературна: наші сучасники" подається понад тридцять життєписів членів Національної спілки письменників України. Збірник вміщує короткі біографічні довідки, відгуки відомих літературознавців, критиків, читачів про волинських письменників, їх творчість, уривки з рецензій тощо. Особливо цікавою для читачів є рубрика "Письменник про себе".
Степан СКОКЛЮК,
член Національної спілки письменників України.
Боже, храни Україну!В Народному домі "Просвіта" відбулися урочистості, присвячені Дню створення УПА та Дню українського козацтва. Участь у заході взяли представники міської влади, громадських організацій, педагоги та учні шкіл.
Прозвучав Державний гімн України. Перед присутніми виступив Ковельський міський голова Олег Кіндер. Він привітав у залі всіх, хто прийшов вшанувати героїв з нагоди 72-ї річниці створення Української Повстанської Армії та Дня українського козацтва.
Степан СКОКЛЮК.
До ветеранів — з увагою і турботоюНещодавно в приміщенні міськрайорганізації Спілки воїнів-"афганців" відбувся захід з нагоди Дня ветерана. На зустріч прибули з усіх куточків району голови ветеранських організацій, люди поважного віку.
У зібранні взяли участь представники міської та районної влади, благодійного фонду "Патріоти Волині", а також працівники соціальних служб.
У Голобах відбулося урочисте відкриття університету третього віку на громадських засадах. Про цей навчальний заклад та завдання, які перед ним стоять, поінформувала присутніх голова ветеранської організації району Валентина Січкар.
Люблю твої дощі, вітри і тишу...Тепла земля, зелений луг ще дихають літом, хоч горнеться до них прохолодна осінь. Ще трохи – і над Погіньками озвуться у небі журавлі, які прощатимуться із колискою свого гнізда. Хатинки посміхаються до Сонця, дивляться лагідними очима на світ.
На окраїні села стоїть чепурна, огороджена оселя. В'ячеслав Федорович Щесюк ступає стежкою до своєї, вже колишньої оселі і згадує дитинство. На цьому вузенькому подвір'ї проходили його літа, тут пізнав перші радощі, втіху.
Степан СКОКЛЮК.
Сурмлять, як тоді, у небі журавлі...Невеличкий хутір. Кілька довгокосих беріз підступають до вузького дворища. Хатинка угрузла в землю. Бігають по лужку зозулясті.
Тут, у цьому затишному куточку, що прилягає до села Городища, провів дитячі і юнацькі літа мій земляк Андрій Кондратюк. Згодом, вже у зрілому віці, він у передмові до книжечки "Слухаю осені тишу" напише: "Витоки мої — від рідної хатини в три віконця, від хутора, що поблизу Городища. Довкруг — гаї, і болота, і луки. Де Сонця схід — там Ковель, ближче — села Вербка й Дубове…".
Степан СКОКЛЮК,
член Національної спілки письменників України.
Палітра таланту сільського художникаЯкось Володимир Черняк за дві копійки у радянські часи купив невеличку листівку, на якій був зображений портрет Тараса Шевченка на фоні пшеничного лану. Придивився уважно і подумав: "А чому б і собі щось подібне не намалювати?!”
Степан СКОКЛЮК.
“З храму душі”Народження першої книжки для автора – завжди хвилююча подія. Адже поет чи прозаїк виносить свої думки, одкровення на суд читачів.
Про творчість ковельчанина Петра Андрейчука, який нещодавно видав свою поетичну "ластівку" — збірку "З храму душі" (на знімку), йшла мова на презентації у районній бібліотеці. Завітало немало шанувальників поезії.
Вступним словом відкрила захід методист районної бібліотеки Ольга Бичковська.
– Поезія, – сказала вона, – вічна, як і наша мова, пісня, хоч їй не раз віщували загибель. Поетичні рядки йдуть від душі, і автор може щиро й відверто поділитись із шанувальниками своїми думками.
Степан СКОКЛЮК.
