В процесі розвитку людства відбуваються різні події: і приємні, і неприємні, а іноді надзвичайно жахливі і зовсім незрозумілі.
Сьогодні Україна, образно кажучи, грудьми закрила амбразуру дзота ворога і стала сильним щитом для Європи, яка ніби пробудилась від летаргічного сну і зрозуміла: далі може бути вона.
Європейські розвинуті цивілізовані держави Німеччина, Великобританія, Італія, Франція, Польща, Литва, Латвія, Естонія і багато, багато інших оцінили подвиг України, і протягом всієї кривавої війни із рашистами підтримують нас, українців, морально, матеріально, зброєю – тобто словом і ділом. Завдячуючи цій підтримці, мужності, витримці, стійкості, героїзму українського народу ми всі разом в кінці-кінців переможемо лютого ворога, який забув головний урок історії розвитку людства – ніколи зло не переможе добро.
Сатана путін вважає себе Богом. Він зайняв кривавий царський трон, тримає в страху держави континенту, бо задумав правити світом. Та тільки цього не станеться, бо Бог завжди сильніший сатани. Так буде і цього разу.
Скільки б років не йшов по трупах лютий звір путін до якоїсь, тільки для нього зрозумілої, мети, прийде час, коли він (свого роду другий на Землі Каїн – братовбивця, другий на Землі римський імператор Нейрон – вбивця своєї матері, переслідувач християн, яких наказував розпинати на хрестах, а коротко – садист, вампір, кат) провалиться в саме пекло до чортів, прямо в царство безпросвітної темряви. А його «могутня держава» перетвориться в пух і прах.
Біснуватому путіну від усіх ветеранів України посилаю на зрозумілій для нього мові (а для нас – ворожій, ненависній) такі віршовані рядочки із авторського вірша «Урок історії»:
Но Бог всегда сильнее
сатаны,
И кто бы не шагал по
трупам к славе,
Провалится к чертям он в
царство тьмы,
И превратится в прах его
держава!
Адже так колись розвалились «могутні» Римська імперія, Османська імперія, Золота орда та інші їм подібні утворення. Ось така суть уроку історії розвитку людства – непорушна і вічна. В даний час, коли ворог лютує все сильніше, дуже потрібні на світовій арені зустрічі, які організовує президент США Дональд Трамп.
Найстрашніше для розвитку людства – застигла форма існування. Краще рух у мирі і злагоді. Не знаю, як кому, мої дорогі читачі, а мені, коли дивлюсь по телебаченню приємні новини, стає радісно, хочеться просто обійняти наших милих, дорогих, добрих друзів і президентів, прем’єр-міністрів та інших представників різних європейських держав, які приїхали організовано за велінням серця у Вашингтон для підтримки колись для них маловідомої України.
Мені не подобаються деякі виступи окремих українців, які не вірять у те, що ці зустрічі – теж крок до Перемоги над рашистами. Щось потрібно робити і «вбивати» ненависного путіна різними методами. Не тільки на фронті, хоча фронт – найголовніше.
Сподіваймося всі разом тільки на краще: на добро, на щасливе життя після Перемоги. Надія повинна помирати останньою, і це свята правда.
Незалежно від війни, від інших подій, суспільство кожної держави повинно розвиватися в напрямку зміцнення дружби, любові, поваги один до одного.
l
Запитали якось журналісти чоловіка поважного віку, жителя Норвегії: «Вам добре живеться? Ви щасливі?». У відповідь почули: «Мені добре живеться тільки тоді, коли добре живеться моєму сусідові! Я щасливий тоді, коли сусід мій щасливий!».
Як приємно, коли мої друзі, мої знайомі (виховані, добрі, сердечні люди) при зустрічі чи по телефону спочатку запитають турботливим голосом про здоров’я, поцікавляться моїми справами і відразу запропонують свою допомогу, розуміючи, що будь-яка поміч мені, абсолютно одинокій людині, дуже потрібна.
В той же час надзвичайно неприємно вислуховувати після слів: «Добрий день!» нотації, настанови, що мені робити – людині, яка майже 23 роки на громадських засадах працювала в раді ветеранів. Та ще й чути вислови типу: «Ти ж нічого не робиш» (це в мої 82 роки); “Ти є нуль, і всі твої справи – нуль”. Повірте мені: добрий, світлий день перетворюється в якийсь фіолетовий кошмар, і робиш для себе певний висновок. І цей висновок досить серйозний для людини поважного віку, для тяжкохворої людини.
Не потрібно терпіти таку зневагу, і щоб зберегти свою честь і свої нерви, ніколи більше не буду спілкуватися з такою страшною людиною, невихованою, безсердечною. Такого типу особи нехай живуть від мене окремо, не чіпають мене і нехай вони будуть здорові та щасливі.
l
Здорове, виховане суспільство кожної держави – це велика нездоланна сила цієї держави, щастя для кожної людини зокрема. Для народу – чи то України, чи то Британії, чи то якоїсь іншої держави, дуже й дуже важливо, яка в тій чи іншій країні влада – для народу чи народ для влади. Влада завжди повинна бути повернута до свого народу обличчям, адже тільки таким чином вона може бачити і чути його.
В єдності влади із народом – могутня сила держави.
Сьогодні в цій кривавій бійні, яка випала на долю мого прекрасного народу, важлива єдність держав, підтримка одне одного, в першу чергу – України, Європи і США.
Ми всі разом подолаємо путіна, схопимо його «за барки», і над ним та його прибічниками відбудеться в Гаазі Верховний Суд, подібний до Нюрнберзького процесу.
Український народ надіється і вірить в те, що після Перемоги Україна буде завжди в єдності із найкращими цивілізованими країнами Європи, світу. Всі ми разом скажемо агресорам: «Геть із нашої святої планети Земля!», гукнемо війні: «Війна! Йди геть від нас навіки! Хай процвітають Мир і Божа Благодать!».
Наша Перемога над рашистами на порозі, а після Перемоги Україна стане раєм.
Всі кайдани порвуть
нараз
Герої, патріоти-українці.
І назавжди підуть від нас
Війна, смерть, бідність і
чужинці!
Марія Батраченко, Почесний ветеран України, засновник аматорського ветеранського театру «Осіннє золото», громадський кореспондент газети “Вісті Ковельщини”.
l
НА СВІТЛИНІ: колеги і друзі під час одного із вшанувань засновниці театру “Осіннє золото”, голови міської ради ветеранів Марії БАТРАЧЕНКО.
Фото з архіву редакції.

В процесі розвитку людства відбуваються різні події: і приємні, і неприємні, а іноді надзвичайно жахливі і зовсім незрозумілі.
Сьогодні Україна, образно кажучи, грудьми закрила амбразуру дзота ворога і стала сильним щитом для Європи, яка ніби пробудилась від летаргічного сну і зрозуміла: далі може бути вона.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 16