24.04.2015

DSC_9965Дорослі подарували свято дітям

20 квітня відбулася святкова подія, на яку чекали з нетерпінням батьки та маленькі дошкільнята Люблинця: у дитячому закладі "Калинонька" пройшло урочисте відкриття десятої додаткової групи для малечі. Віднині ще 25 діток зможуть відвідувати садочок. Це також скоротить і багаторічну чергу. Сьогодні у дошкільному навчальному закладі виховується 271 дитина, працює 25 педагогів.

ДНЗ "Калинонька" функціонує з 1992 року. Нині його очолює Наталія Оліферук. Це – сучасний дошкільний заклад, де трудиться висококваліфікований, творчий, згуртований, дружний колектив, на рахунку якого –чимало добрих справ. У фестивалі театралізованого мистецтва дитячий заклад в обласному етапі зайняв перше місце. За результатами інтернет-голосування відеокліп закладу "Калинонька" здобув третє місце в Україні. На обласних виставках "Творчі сходинки вихователів Волині" посібники педагогів завжди відзначають грамотами й  подяками.
Привітати дітей, батьків та колектив закладу завітали голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак, народний депутат України Степан Івахів, голова районної ради Ігор Верчук, заступник голови районної ради Галина Коляда, Люблинецький селищний голова  Олександр Федонюк, начальник відділу освіти райдержадміністрації Роман Кульцман, представники духовенства, батьки вихованців та місцева громада.
З хлібом-сіллю жителі селищної ради зустрічали гостей. Разом із дітками представники влади перерізали символічну синьо-жовту стрічку.
Віктор Козак привітав усіх зі святковою подією,  зазначивши, що відкриття ще однієї групи в дитячому садку стало можливим завдяки спільним зусиллям місцевої громади, районної влади і народного депутата України Степана Івахіва. "Тому приємно бачити, як цій події щиро радіють дітлахи. Адже вони повинні зростати в сучасних дошкільних навчальних закладах", – зазначив у своєму виступі Віктор Козак.  Він подякував всім, хто, не покладаючи рук, працював задля того, щоб радісна подія швидше відбулася.
Зі щирими словами вітань звернулися до присутніх  народний депутат України Степан Івахів, голова районної ради Ігор Верчук, Люблинецький селищний голова  Олександр Федонюк, настоятель церкви Святого цілителя Пантелеймона УПЦ КП отець Матвій.
Настоятель Хресто-Воздвиженської церкви УПЦ  отець Павло освятив приміщення нової групи та подарував своє благословення. 
Найтепліші слова подяки лунали цього дня з вуст завідуючої дитячим садочком Наталії Оліферук, голови батьківського комітету  Надії Давидюк. 
Вихованці закладу в українських національних костюмах представили цікаву концертну програму. А представники влади вручили дітлахам  подарунки. 
Після урочистої церемонії відкриття гості оглянули затишну дитячу спальню, нові меблі й обладнання в навчально-ігровій кімнаті, умивальну кімнату, санвузол, харчоблок. 
На ремонт приміщення для даної групи були використані кошти з бюджету селищної ради у сумі 240 тис. грн., кошти благодійного фонду "Патріоти  Волині" – 80 тис. грн., а також залучені кошти громади. 
Відділ інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації.   
НА ЗНІМКАХ: під час урочистого відкриття додаткової дитячої групи в ДНЗ селища Люблинця.
Фото 
Мирослава ДАНИЛЮКА.

 


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1002
Читати далі
24.04.2015

не маємо26   квітня   в   Україні  –  День   Чорнобильської   трагедії

Не маємо права забувати

26 квітня – Міжнародний день пам'яті жертв Чорнобиля. Це день пам'яті про всіх, хто став на захист безпеки людства від атому, хто ціною власного життя і здоров'я захистив майбутні покоління. Цього дня 1986 року сталася одна з найстрашніших трагедій в історії людства загалом і України зокрема – вибух на Чорнобильській атомній електростанції.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 842
Читати далі
24.04.2015
Дорога  ціна халатності 
і  неуцтва

Чор1Дорога  ціна халатності і  неуцтва

26 квітня 1986 р. о 1-й год. 23 хв. ночі сталась аварія на     4-му блоці Чорнобильської АЕС. Різних пояснень цієї події набралось більше 110 та 57 томів кримінальної справи.

Степан ТЮБАЙ, ліквідатор аварії на  Чорнобильській АЕС.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 669
Читати далі
24.04.2015

Р1День цивільного захисту у школі

16 квітня ц. р. у міській загальноосвітній школі № 5 І-ІІІ ст. відбувся День цивільного захисту. Під час його проведення  здійснено низку заходів згідно з планом комплексного об'єктового тренування.
Головними завданнями Дня цивільного захисту було вдосконалення педагогічним колективом та учнями теоретичних знань і практичних навичок щодо дій в умовах надзвичайних та екстремальних ситуацій, практична перевірка здатності учнів діяти за сигналами оповіщення цивільного захисту, користування засобами індивідуального захисту, навчання керівного та командно-навчальницького складу цивільного захисту школи з організації та проведення заходів цивільного захисту.
До участі в Дні цивільного захисту було залучено весь колектив працівників та учнів школи. Педагоги провели відкриті тематичні заняття з основ цивільного захисту. У фойє школи була розміщена виставка засобів індивідуального захисту та інструктивно-інформаційний матеріал. 
З метою відпрацювання практичних дій в умовах виникнення надзвичайних ситуацій до заходів було залучено працівників МНС, Товариство Червоного Хреста, "швидкої" медичної допомоги, курсів ЦЗ. Всі заплановані заходи пройшли організовано у встановлений нормативами час з дотриманням правил безпеки.
На завершення Дня цивільного захисту в актовій залі школи відбулася зустріч учнів з військовими, які брали участь у бойових діях на Сході України, –        О. Шуміком та О. Вакуленком. Спілкування з Героями, які мужньо відстоювали незалежність та територіальну цілісність держави, пройшло надзвичайно цікаво. Школярі із захопленням слухали розповіді учасників АТО. 
При підбитті підсумків Дня цивільного захисту директор школи Я. В. Стасюк зазначив, що мету проведення заходу було досягнуто. Практичні заняття пройшли чітко й скоординовано, працівники і учні школи усвідомили потребу та важливість завдань цивільного захисту, адже кожен із нас має бути готовим до будь-яких непередбачуваних ситуацій, особливо – в такий неспокійний для країни час.
Іванна ПАРИМОНЧУК,
педагог-організатор,
Тетяна ПОЛЯК,
голова учнівського “парламенту” ЗОШ №5 І-ІІІ ст.
l
У проведенні Дня цивільного захисту велику роль відіграли працівники Ковельського міськрайонного відділу УДСНС України у Волинській області. 
Рятувальники роз'яснили педагогічному колективу і учням основні правила пожежної та техногенної безпеки, порядок дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, виявлення підозрілих і вибухонебезпечних предметів. Співробітники Держслужби з надзвичайних ситуацій продемонстрували навчальні короткометражні відеофільми з питань цивільного захисту, зокрема, щодо порядку евакуації з освітніх закладів та укриття у захисних спорудах, вручили відповідну роз'яснювальну літературу і пам'ятки з основними правилами безпеки життєдіяльності. 
Під час практичної частини заходу рятувальники на території спортивного майданчику продемонстрували викладачам та учням порядок використання вогнегасників. 
Школярів ознайомили з аварійно-рятувальними і пожежними автомобілями, бойовим спорядженням та технічним обладнанням, яке бійці Держслужби з НС використовують при ліквідації наслідків надзвичайних подій, пожеж, порятунку на воді та при дорожньо-транспортних пригодах. 
Слід додати, що з метою профілактики дитячого травматизму, популяризації знань правил безпеки у повсякденному житті, здорового та активного способу життя серед учнівської молоді та студентства подібні заходи рятувальники проведуть у всіх навчальних закладах міста й району.
Ковельський МРВ УДСНС України 
у Волинській області.
НА ЗНІМКАХ: під час Дня цивільного захисту у ЗОШ № 5.
Фото з архіву ЗОШ № 5 та Ковельського МРВ УДСНС України у Волинській області.

16 квітня ц. р. у міській загальноосвітній школі № 5 І-ІІІ ст. відбувся День цивільного захисту. Під час його проведення  здійснено низку заходів згідно з планом комплексного об'єктового тренування.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2027
Читати далі
24.04.2015

IMG_20150408_0003_NEWРозповіді   про   Героїв   АТО

"Мусимо боротися –іншого виходу немає"

Андрій Слюсарчук з Вівчицька до війська пішов ще у квітні минулого року. Чоловік отримав повістку відразу після оголошення першої хвилі мобілізації. "Про те, чи йти служити, чи не йти, – каже , – навіть не думав". Переконаний: захищати Україну – обов'язок кожного"..  
Вдома на Андрія Слюсарчука залишилися чекати двоє діток – трирічний Микола та 10-річний Сашко, а ще – любляча дружина Людмила і мама. Вони теж не відмовляли чоловіка від служби, хоч розуміли, що Андрій міг більше не повернутися до рідної домівки. 
Колись, повернувшись зі строкової служби, Андрій дав собі слово, що ніколи більше не візьме до рук зброї. Але тоді він ще й подумати не міг, що на нього чекає…
Відразу після навчання у Володимирі-Волинському бійців колишньої 51-ї окремої механізованої бригади відправили на Рівненський полігон, звідти у Дачне – і на Схід. Андрій разом з бойовими товаришами ніс службу на 10-му блокпосту неподалік Волновахи. Тепер щоразу, коли він пригадує це місто, йому стає моторошно… Саме там вони зрозуміли, що таке війна.
22 травня приблизно о 4.30  год.  ранку на сусідній 9-й блокпост напали проросійські сепаратисти. Очевидці розповідали, що бойовики приїхали на "джипах" та інкасаторських машинах. Сепаратисти вели масований вогонь зі стрілецької зброї, протитанкових гранатометів, кулеметів, мінометів, ПЗРК та кидали ручні гранати по табору сил АТО. 
У тому підступному бою загинуло 19 волинських бійців, серед них –близький товариш Андрія, командир батальйону та його земляк Леонід Полінкевич. Солдат пригадує той день, як страшний сон: з 9-го блокпосту повідомили, що їх обстрілюють. Бійці, не роздумуючи, сіли у машини та поїхали на підмогу. Однак було уже пізно. 
"Найважче було збирати тіла, морально – це дуже важко, деякі хлопці не витримували. Я тоді телефонував додому і прощався, бо думав, що не повернуся", – розповідає Андрій Слюсарчук. 
Після цього воювати довелося не раз. Боєць розповідає, що бували моменти, коли подумки прощався з життям. Але завжди просив: "Боже, допоможи!". І виходив живим. При собі завжди мав ікону та хрестика. "А ще, – каже він, – на війні не зустрів жодного атеїста. Усі вірять в Бога, моляться. Часто буває, що надія є тільки на Бога і на диво".
За весь час перебування у зоні АТО сержант Слюсарчук службу ніс на 12-ти блокпостах. Одного разу снайпер поцілив йому в ногу. Каже, що навіть не відразу це зрозумів. Куля зачепила м'яку тканину, і кров на нозі помітив уже потім. Сам дав собі раду. Тричі його контузило, – востаннє у Мар'їнці. Звідти бійця відправили в госпіталь до Києва. 
Щоправда, Андрій Слюсарчук зізнається, що довго лежати там не зміг: "Я витримав лише 12 днів. Перші чотири дні, які я пробув у госпіталі, ніяк не міг звикнути до думки, що ніхто не стріляє, тому постійно оглядався,  ніби чекав небезпеки". 
Лікування було тривалим, проте полегшення чоловік не відчуває. Каже, постійно болить голова та має проблеми з хребтом. А ще боїться закрити очі, бо бачить перед собою хлопців, вибухи, жінок та дітей, які плачуть. Це все впливає на психологічний стан. 
Про події на Сході Андрій Слюсарчук говорить з болем: "Найстрашніше на війні – зрада  командирів. А от рядові солдати – патріоти. Ми не думали за виживання, ми йшли захищати Україну. В нас не було такого, щоб хтось не виконав наказ. Ми завжди прикривали один одного… Мене зараз тягне назад до хлопців. Але служити я вже не зможу, бо комісований, хіба що піду колись добровольцем. Взагалі, війна мене змінила. Я по-іншому ставлюся до життя. Ще сильніше полюбив те, що в мене є!".
Зараз Андрій намагається знову повернутися до мирного життя. Каже, що майже не дивиться новин, бо дуже хвилюється. Однак переконаний, що коли в країні війна, не можна стояти осторонь. Якщо сепаратистам  віддати Схід, то вони підуть далі. Агресор не зупиниться. Але треба воювати – іншого виходу немає.
Ольга БОРИСОВА.
НА ЗНІМКАХ: Андрій СЛЮСАРЧУК з бойовими побратимами в зоні АТО.
Фото з архіву автора.

Андрій Слюсарчук з Вівчицька до війська пішов ще у квітні минулого року. Чоловік отримав повістку відразу після оголошення першої хвилі мобілізації. "Про те, чи йти служити, чи не йти, – каже , – навіть не думав". Переконаний: захищати Україну – обов'язок кожного"..  

Ольга БОРИСОВА.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 966
Читати далі
24.04.2015
Польові 
нариси  "Скелі"

польовіНотатки із  зони   АТО

Польові нариси  "Скелі"

(Продовження. Поч. в №  за 16 квітня ц. р.).

"Дід"

Так любити життя, як його любить "Дід", треба вміти. У свої за 60 в ньому не побачиш ані  крихти втоми від прожитих літ. Радше, навпаки: це додає снаги і живе "Дід"  з втіхою і радістю від повноти життя. Надійний, відповідальний, про таких кажуть: "З ним я в розвідку пішов би".

“Скеля” – учасник АТО.

 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 867
Читати далі
24.04.2015

кричевКричевичівське озеро подарує радість спілкування з природою

Шановна редакціє!
Неподалік села Кричевич є мальовниче озеро. Останніми днями помітно, що тут ведуться якісь роботи, панує людське пожвавлення. Хотілося зі сторінок газети дізнатися, що це все означає і чи є якісь конкретні плани щодо ефективного використання цієї водойми?
Василь ОХРІМОВИЧ.

Шановна редакціє!

Неподалік села Кричевич є мальовниче озеро. Останніми днями помітно, що тут ведуться якісь роботи, панує людське пожвавлення. Хотілося зі сторінок газети дізнатися, що це все означає і чи є якісь конкретні плани щодо ефективного використання цієї водойми?

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1670
Читати далі
24.04.2015

небеДе  у  Ковелі  буде  встановлено пам'ятник  "Борцям  за  волю  України"?

Минулого року громадою Ковеля було прийняте рішення увічнити пам'ять про тих, хто боровся і загинув за свободу України в різні роки: в часи боротьби нашого народу за свою державність, у період становлення незалежності та під час протистоянь на Майдані у 2013-2014 роках.

Спорудження пам'ятника та місце його розташування було предметом обговорення на громадських слуханнях про вшанування пам'яті загиблих на Майдані, що відбулись   18. 03. 2014 року.
На підставі звернень громадськості, Станичного Ковельської міської станиці братства вояків ОУН-УПА Осіюка В. К. та депутата Ковельської міської ради Федосюк В. І. було прийнято рішення Ковельської міської ради від 24.04.2014 року, №54/54 та оголошено відкритий конкурс на кращу ідею спорудження пам'ятника "Борцям за волю України", затверджено Положення про конкурс. Оголошення про проведення конкурсу було розміщено на офіційних сайтах Національної спілки художників України, Національної спілки архітекторів України, Ковельської міської ради, в газетах "Волинь", "Високий замок", "Вільне слово" та "Вісті Ковельщини". 
За результатами обговорення семи поданих проектних пропозицій на засіданні журі конкурсу, який відбувся 24. 09. 2014 року, обрано одну, яка слугуватиме ідеєю для майбутнього пам'ятника "Борцям за волю України" на бульварі Лесі Українки. Автором ідеї є Олена Цьомик, директор Ковельської дитячої художньої школи імені Андроника Лазарчука.
Умовами конкурсу була передбачена можливість внесення пропозиції щодо іншого місця встановлення пам'ятника на вибір автора – учасника конкурсу. Пропозиції щодо іншого місця розташування не надходили.
Пропозиція про спорудження пам'ятника "Борцям за волю України" та його місце встановлення на бульварі Лесі Українки погоджено управлінням культури Волинської облдержадміністрації.
На засіданні журі конкурсу також розглядалось питання спорудження пам'ятника на меморіалі Слави. Було рекомендовано не брати цю ідею на озброєння та врахувати негативний досвід міста Луцька, коли на існуючій композиції Меморіалу добудовували все нові і нові елементи. Крім цього, комплекс внесено у реєстр пам'ятників і будь-яке нове втручання в комплекс вимагає процедури погодження з авторами проекту.
В кінці лютого 2015 року на адресу виконавчого комітету надійшло колективне звернення від громадських організацій “ВГО “Комітет громадського спротиву”, "Майдан Гідності", Ковельської організації Товариства Червоного Хреста України та настоятеля Благовіщенського собору щодо перегляду місця встановлення пам'ятника "Борцям за волю України", який передбачено розмістити на бульварі Лесі Українки біля кафе "Казка". У своєму зверненні керівники зазначених організацій пропонували встановити пам'ятник на "Меморіалі слави" або на території парку Тараса Шевченка. 
У зв'язку з тим, що на даний час розробляється проектна документація на встановлення пам'ятника "Борцям за волю України", просимо мешканців міста висловити свою позицію щодо вибору місця його розташування та подати пропозиції з фотографіями пропонованого місця встановлення монумента до 22 травня 2015 року у відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету міської ради (І поверх, каб. 104), тел. для довідок                 6-17-39.
Для довідки: У 1997 році біля кафе "Казка" на бульварі Лесі Українки було встановлено камінь з написом, що на цьому місці буде споруджено пам'ятник "Борцям за волю і незалежність України". Виконавчим комітетом Ковельської міської ради 12.04.2007 року було прийнято рішення №168, яким дозволено встановити пам'ятник на місці пам'ятного знаку, рекомендовано провести замовлений конкурс на встановлення пам'ятника "Борцям за волю та незалежність України" в Ковельському міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки на бульварі Лесі  Українки, та затверджено Положення про конкурс.
Пропозиція місця встановлення пам'ятника у 2007 році була підтримана дев'ятьма громадськими організаціями та підписами 747 мешканців міста Ковеля. У конкурсі взяло участь три особи. Тимчасовою художньо-експертною радою при управлінні культури і туризму Волинської облдержадміністрації 09.10.2007 року розглянуто проектні пропозиції, які було відхилено в результаті обговорення та рекомендовано виконавчому комітету Ковельської міської ради спільно з обласною організацією Національної спілки художників України оголосити відкритий конкурс на кращу ідею пам'ятника "Борцям за волю України" у Ковелі. 
Для розгляду подаємо передпроектну пропозицію щодо організації благоустрою місця спорудження пам'ятника на бульварі Лесі Українки.
Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету міської ради.

Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету міської ради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1045
Читати далі
24.04.2015

хочу продовжитиХочу  продовжити розмову

Шановний Миколо Григоровичу, доброго дня!
Прочитавши Ваші нотатки під заголовком "Куди нас ведуть?" ("Вісті Ковельщини" від 26. 02. 2015 р.), хочу сказати наступне.
Коли я жив "по-старому", то:
– лягав спати з впевненістю в завтрашньому дні;
– ідучи в аптеку, не боявся, що можуть бути недоступними ліки через їх високу вартість (вони коштували копійки). Не остерігався і їх підробки, бо такого просто не могло бути;
– отримував невелику зарплату, але, дякуючи низьким цінам, міг робити заощадження і робив їх;
– остерігатися "банкрутства" своєї сімейної скарбниці при серйозному захворюванні не було причин. Адже коли я захворів, мене безкоштовно лікували вісім місяців, виплачуючи "лікарняні", а потім ще упродовж чотирьох років безкоштовно надавали путівки в санаторій;
– їздив і на велосипеді, і на автомобілі, котрого придбав також із заощаджень. Бензин марки А-93 коштував 9, а потім – 40 копійок.
Скільки чого в країні на той час виробляли і  добували, не буду говорити – Ви й без мене це знаєте, адже самі були учасником тих процесів, подій, звершень.
Таку державу було за що прославляти. Але тоді чомусь ніхто не скандував: "Слава Україні!". Всі цю Україну розбудовували не словами, а конкретними ділами.
Ми ж захотіли чогось нового. І те "нове" настало. Можливо, воно було б ліпше, коли б ішли в "нове" з "царем" в голові і з Богом в серці.
Але маємо те, що маємо. Ви запитуєте у нас, читачів, чому так склалося? Читачі є різні, і в кожної людини є свій погляд на те, що відбувається. Я хочу висловити (хоч і ризикую) своє бачення ситуації.
В Україні відсутні партії з чітко вираженою ідеологією – одні лише політичні "бізнес-проекти", метою яких є прихід до влади за будь-яку ціну з подальшим розкраданням Державного бюджету, пограбуванням країни і населення.
Знаючи, що при владі вони будуть не довше 5-10 років, стараються змусити нас працювати на своє збагачення, а там – хоч потоп. Вони за ці жирні роки  правління придбали собі "золоті унітази" і в Україні, і за кордоном, звили там розкішні "гнізда", перевели туди свої накопичення у валюті і їм "до лампочки" наші потопи.
На їх місце, дякуючи нашому сприянню, приходять нові, більш "патріотичні патріоти", і все починається спочатку. "Золоті унітази" залишаються. Їх осідлують інші вершники. 
Контролюючі органи, органи правосуддя – суцільна корупція. Якщо одягти злочин у золоті шати, то його не проб'є, а зламається об нього спис правосуддя. Ви знаєте набагато більше і краще, аніж знаю я, але Ви знаєте і про ситуацію зі свободою слова.
Я на початку вжив слово "ризик". Чому ризик? Тому, що у нас, коли висловлюєш свою думку, і вона є іншою, аніж в опонента, то тебе можуть звинуватити і в непатріотизмі, і в сепаратизмі, і в державній зраді. В часи суцільної брехні казати правду – екстремізм.
Деякі урядовці впевнені, що держава – це їхні позолочені крісла, а вони, сидячи в цих кріслах, – господарі держави. Ми повинні думати, говорити, робити те, що вони бажають. В іншому разі ми розхитуємо їхні крісла – державу, а за це нас потрібно карати.
Але той, що посіяв колючки, не виростить троянди. Така система. Цю систему не змінили ні "Помаранчева революція", ні "Революція гідності". А тому це не  революції. Система залишилась. Тверезо мисляча людина не повірить, що на зміну "поганому" олігарху, прийшли "добрі" олігархи.
Закінчивши читати Ваші нотатки, я подумав: чи доречне в даний час, у час хаосу й розрухи і братовбивчої війни, виголошувати гасло "Слава Україні!"?
Р.S. Притча  щодо "варягів"-верховодів. В далеких благодатних землях дозрівали пшениці. Від сильного вітру перестигле зерно впало на землю, а полова полетіла за вітром. Прибило її на українські чорноземи. Але з відвіяної полови паросток не проросте…
Віталій ЛИХОБИЦЬКИЙ,
читач газети 
"Вісті Ковельщини", ветеран праці.

Шановний Миколо Григоровичу, доброго дня!

Прочитавши Ваші нотатки під заголовком "Куди нас ведуть?" ("Вісті Ковельщини" від 26. 02. 2015 р.), хочу сказати наступне.

Коли я жив "по-старому", то:

Віталій ЛИХОБИЦЬКИЙ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 996
Читати далі
24.04.2015

україні славаВідповідь журналіста

Україні – слава! Корупціонерам – ганьба!

Шановний Віталію Павловичу!
Повернувшись із відпустки і приступивши до виконання обов'язків редактора, в першу чергу ознайомився із редакційною поштою. У ній побачив і Вашого листа, якого із зацікавленням перечитав.
Розумію і розділяю Ваші болі й тривоги. Так, жити "по-новому" навіть майже через рік після президентських виборів нам так і не вдалося. Чи то обіцянки були надто оптимістичні, чи то "вожді нації" не зуміли їх реалізувати, але дійсність сумна і в багатьох випадках трагічна: війна на Сході країни триває, народ зубожіє, олігархи продовжують збагачуватися.
І коли нам кажуть, що причиною усьому є великі витрати на АТО, я, намагаючись цьому повірити, із великим сумом і щемом у серці слухаю й читаю  про корупцію у вищих ешелонах влади,  бездарність багатьох військових чинів та їх безкарність, "кришування" органами, які б мали навести порядок, контрабандних і злодійських угруповань  у зоні військових дій. Воістину: кому – війна, а кому – мати рідна вона.
До всіх існуючих негараздів з 1 квітня на голови бідних українців впала ще одна біда: високі тарифи на комунальні послуги, в т. ч. на газо-, тепло- водо- і електропостачання. Цифр наводити не буду, бо, по-перше, ще не все відомо і уточнено, по-друге, приблизні цифри озвучено відповідними службами, по-третє, зайвий раз не хочу лякати читачів.
Безсумнівно, тарифна політика вимагає удосконалення. Але цілком очевидно, що її слід втілювати у життя за умови реального підвищення розмірів заробітних плат і пенсій, як це роблять у всіх цивілізованих країнах світу. Однак в Україні все – з   точністю до навпаки. В результаті, багаті стануть багатшими, бідні – біднішими. У зв'язку з цим не можу не погодитися з лідером "Батьківщини" Юлією Тимошенко. Нещодавно вона сказала таке:
"Ми запропонували уряду покривати дефіцит Держбюджету не за рахунок людей, а за рахунок детінізації економіки. Ми назвали шість джерел, які є абсолютно логічними, є професійними та правильними, які дають майже 16 мільярдів гривень доходів до бюджету без напруги… Якщо ми хоча б до 20% доведемо оподаткування дивідендів (у Європейському Союзі – 35%, в Сполучених Штатах – 39%, у нас – 5%), це ще додатково дає мінімум 3 мільярди гривень… 
У нас не оподатковується земля, взята в довгострокову оренду, – вгіддя для полювання, які закріплені за заможними людьми в Україні, це сотні тисяч гектарів. У нас відсутні індексації пенсій та заробітних плат, знижують пенсії працюючим пенсіонерам на 15%, скорочують видатки на освіту та науку, але в той же час залишається величезна тіньова сфера. Для великих монополій і корпорацій сьогодні залишаються десятки мільярдів гривень заборгованості в бюджет за податками".
(Газета "Сільські вісті" від 19 березня 2015 року).
Дії уряду викликали велике збурення в суспільстві, про що свідчать й останні події у Верховній Раді. Багато народних депутатів України відкрито висловлюють своє обурення діями виконавчої гілки влади та її очільників, заявляють про нехтування ними вимог Майдану, а також про корупцію, яка й далі процвітає у вищих ешелонах влади.
Прикметно те, що будь-яку критику на свою адресу уряд відкидає. А деякі його прихильники погрозливо натякають, що говорити правду про ситуацію в країні – значить підігравати Путіну, бути слугами його режиму, а простіше кажучи, п'ятою колоною в Україні. Та невже люди, котрі покладали великі надії на прихід нової влади, які змінили режим Януковича революційним шляхом, не мають права говорити і слухати правду, відверто обговорювати болючі соціальні й економічні проблеми в суспільстві, які стають дедалі болючішими?
А, проте, обговорювати є що. Адже українська економіка продовжує "падати". Без неї домогтися життя "по-новому" не вдасться ніяк. Не допоможуть тут ані багатомільярдні зарубіжні  кредити, ані драконівські закони, через  які пенсіонери втрачають те, що заробили впродовж свого важкого життя, ані високі тарифи, ані інші горе-"реформи".
Ось  кілька цифр на підтвердження моїх невеселих думок. Як свідчить статистика, в окремих галузях виробництва у січні-лютому 2015 року порівняно з аналогічним періодом 2014-го виробництво скоротилося: майже на 11 відсотків – у харчовій промисловості, на 9,5 – олії і тваринних жирів, на 5,1 – м'яса і м'ясних продуктів, на 8,5 – молочних продуктів, на 17 – хліба, хлібобулочних і борошняних виробів. Спад зафіксовано у текстильній, деревообробній, хімічній, металургійній, добувній, машинобудівній галузях. З "плюсом" – тільки фармацевтична і цукрова галузі, що зрозуміло, враховуючи надприбутки, які вони мають від підвищення відпускних цін (за даними сайту www.ukrstat.gov.ua).
Як бачимо, ситуація більш, аніж критична. Будемо сподіватися, що урядовці це бачать, знають і хочуть домогтися змін на краще. Якщо їм вдасться знайти оптимальні варіанти розв'язання назрілих проблем, правильно сприймати критику на свою адресу і робити з неї належні висновки, викоренити корупцію у своєму середовищі, а також зрозуміти потреби суспільства, то ці зміни настануть. Якщо – ні, то попереду нас чекають ще важчі часи і чергове, як тепер кажуть, перезавантаження влади.
Але при всьому тому, Віталію Павловичу, не втрачаймо оптимізму і не відмовляймося від гасла "Слава Україні!". Бо, проголошуючи його, ми славимо не конкретних політиків і урядовців (часто дуже й дуже недолугих), а свою державу, її народ, українську націю, Героїв, котрі сьогодні на Сході мужньо борються за наше з Вами і наших дітей та онуків майбутнє.
Тож: "Слава Україні!", "Слава Героям!" і "Ганьба – корупціонерам!". Вірмо: перемога буде за  українським народом.
Микола ВЕЛЬМА.           

Шановний Віталію Павловичу!

Повернувшись із відпустки і приступивши до виконання обов'язків редактора, в першу чергу ознайомився із редакційною поштою. У ній побачив і Вашого листа, якого із зацікавленням перечитав.

Микола ВЕЛЬМА.           

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 853
Читати далі
123