02.07.2015
Погода  в  Ковелі 
2 – 7 липня

g4ohlxqqT3AПогода  в  Ковелі 2 – 7 липня

Четвер.  Ясно.  Температура: 25оС. Вітер північний помірний.

В ніч на п'ятницю. Ясно. Температура: 16оС. Вітер північний слабкий...

"Важкі" дні у липні

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 931
Читати далі
02.07.2015

DSC_5421Миру, благополуччя, добра!

Дорогі ковельчани!
Щиро вітаю усіх Вас з Днем міста!
У житті кожного з нас є свята, які займають окреме місце в наших серцях. І без сумніву, одним із таких є День нашого міста та визволення його від фашистських загарбників. Тож ми маємо гарну нагоду зібратися  громадою, аби вкотре засвідчити, що усім нам Ковель є близьким і дорогим – його вулиці, парки, будинки і храми, його героїчне минуле і мирне сьогодення. Тож я щиро вітаю  Вас з нашим спільним святом – святом  рідного міста!
Щороку 6 липня ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю загиблих фронтовиків, віддаємо данину поваги і шани колишнім підпільникам і партизанам, визволителям Ковеля – усім тим, хто наближав довгоочікувану перемогу над фашизмом на фронті і в тилу. Серед нас нині мешкає двоє визволителів. Це – Іван Трохимович Сорока та Федір Васильович Васейко. Подякувати ветеранам за їхній подвиг – це найменше, що ми можемо зробити сьогодні. 
Напередодні 71-ї річниці визволення міста хочеться щирі слова сказати голові ради ветеранів війни, праці та Збройних сил України Віталію Семеновичу Подолянчуку, який уже багато років опікується ветеранами, залучає їх до активного громадського життя, дає мудрі поради молодому поколінню ковельчан.
Шановні ветерани, низький уклін і щира вдячність за Ваш героїчний  подвиг і Перемогу,  розуміння й батьківську підтримку,  внесок  в розбудову нашого міста та незалежної України. Дуже дорогою ціною була здобута ця перемога – десятки мільйонів людей так і не дочекались прекрасної миті миру. Спливатимуть роки і десятиріччя, проте ми завжди з глибокою шаною пам'ятатимемо про мужність та героїзм славних воїнів-переможців. Ви є прикладом для молодих бійців, котрим випала нелегка доля, як і Вам колись, боронити свою державу від ворога. Для кожного з них Ви є взірцем мужності та самопожертви в ім'я миру на українській землі. Бажаю Вам і Вашим родинам міцного здоров'я та довголіття. Нехай добробут і родинне тепло завжди панують у Ваших оселях. Даруйте нам радість спілкування з Вами, справжніми героями, визволителями, переможцями!
У складний час ми зустрічаємо нині свято. На Сході держави  військові продовжують відстоювати незалежність України. Серед них чимало наших земляків – ковельчан. Це  нинішні герої, люди, яким ми дякуємо за їх мужність і витримку, незламність і патріотизм, нестримне бажання повернути мир на нашу землю. Слава нашим героям!
Ми з повагою й шаною згадуємо всіх, хто творив славетну історію Ковеля, збагачував його традиції, захищав, розбудовував. Усі досягнення, якими багате наше місто, складаються з щоденної праці його жителів. 
Особливу вдячність висловлюю Почесним громадянам міста: Ганні Наумовій, Миколі Корпачову, Івану Омелянюку, Олександру Стрекову та Євгену Поліщуку. Аби засвідчити їх вагомий внесок у розвиток Ковеля, патріотичне виховання молоді, доброчинну діяльність, вирішення питань у різних сферах господарювання, активну життєву позицію, наша громада надала їм ці почесні звання. 
Сьогодні однозначно можемо констатувати, що жоден рік життя міста не минає марно. Ковель розвивається, розбудовується. Усі галузі життєдіяльності міста можуть показати позитивні результати своєї роботи. Стабільно зростає і виконується бюджет Ковеля. 
Усі, хто постійно стежить за перебігом культурного та спортивного життя нашого міста, переконалися в тому, що Ковель багатий талантами. Серед нас чимало відомих спортсменів, переможців різного роду турнірів, конкурсів, змагань. Продовжують радувати хорошими результатами освітяни та їх вихованці.
Здобутки, яких вдалося досягти, – це старання та результат праці трудових колективів, їх керівників, влади, інтелігенції, політичних і громадських активістів, людей літніх і молодих. Аби втілювати в життя програми і плани міської громади, маємо так злагоджено працювати і в майбутньому.
Переконаний, що  Ковель, чия історія нараховує понад сім століть, і надалі буде квітнути у різнобарвному вінку українських міст на радість усім нам та нашим гостям. 
Тож я дякую кожному за добрі справи, вчинки, наміри та починання, спрямовані на розвиток і благоустрій рідного міста, покращення добробуту ковельчан. 
Нехай нас завжди об'єднує любов і небайдужість до Ковеля, адже саме ми спільними зусиллями маємо щороку, щодня берегти і розвивати наше місто заради пам'яті  предків і щасливого життя майбутніх поколінь.
Бажаю, перш за все, миру, здоров'я, благополуччя, любові та злагоди у сім'ях, невичерпної енергії та достатку.
Зі святом Вас, з Днем міста!
З повагою до ковельчан 
і гордістю за рідне місто – 
Олег Кіндер,
Ковельський міський голова.

Дорогі ковельчани!

Щиро вітаю усіх Вас з Днем міста!

У житті кожного з нас є свята, які займають окреме місце в наших серцях. І без сумніву, одним із таких є День нашого міста та визволення його від фашистських загарбників. 

Ковель, Ковель, рідне місто!

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 851
Читати далі
02.07.2015
Шановні ковельчани!
Від імені депутатського корпусу Ковельської районної ради щиро вітаю Вас з нашим спільним святом – Днем міста! 
День народження міста – свято улюблене та шановане всіма жителями Ковельщини. Ковель є одним із мальовничих куточків України, де дбайливо зберігаються і примножуються найкоштовніші скарби – народні традиції, звичаї, українська обрядність, танцююче, пісенне та музичне мистецтво.
Місто живе, місто змінюється, а його мешканці завжди залишаються щирими і працьовитими, тому всі здобутки і позитивні зміни в місті відбуваються завдяки щоденній напруженій праці ковельчан. 
Щира подяка – усім, кому не байдужа доля міста, хто вклав частину своєї душі і праці в те, щоб ми всі могли ним пишатися. 
Бажаю міцного здоров'я, миру, родинного щастя, благополуччя і здійснення найзаповітніших бажань! Бажаю Вам Божого благословення та нових звершень на благо рідного міста!
З повагою –
Ігор ВЕРЧУК,
голова Ковельської районної ради.
l
Дорогі ковельчани!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди Дня міста та 71-ї річниці визволення Ковеля від фашистських загарбників. 
Визволення рідного краю назавжди закарбувалося в людській пам'яті як свідчення високої сили духу, відваги нашого народу. Ми щиро вдячні Вам, дорогі ветерани, за мужність та героїзм. Ваш подвиг є взірцем і для нинішнього покоління захисників Вітчизни.
День міста – особлива дата для усіх ковельчан. Адже кожен докладає багато зусиль для розвитку Ковеля, вболіває за своє місто, пишається досягненнями та здобутками своїх земляків, самовіддано спрямовує свою енергію та сили для досягнення світлої мети.
Від душі бажаю усім ковельчанам міцного здоров'я, злагоди й благополуччя. Хай мир, щастя і добро повсякчас супроводжують Вас і Ваших рідних!  
З повагою – 
Роман ЛЯШУК,
депутат Ковельської міської ради.

скачанные файлы (3)Найщиріші вітання зі святом!

Дорогі ковельчани та гості міста!

День міста та День його визволення від фашистських загарбників – це особливі  дати  для кожного ковельчанина. 

Ковель, як відомо, місто залізничників,  край історичних та культурних традицій, яскравих особистостей, мальовничої природи, щедрої землі і багатих надр. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1097
Читати далі
02.07.2015
Програма відзначення 
Дня міста 
та Дня визволення Ковеля від фашистських загарбників 
3 ЛИПНЯ
16.00 – Товариська зустріч з футболу ФЦ "Ковель-Волинь" – "Нива" м. Тернопіль (стадіон "Верес")
4 ЛИПНЯ
15.00 – Урочисте відкриття спортивного майданчика  ЗОШ №2
16.00 – Благодійний концерт "Piano extremist" (площа Героїв Майдану)
17.00 –  Святкова фольклорно-розважальна програма "Ой, на Івана та на Купала" (острів на р. Турії)
5 ЛИПНЯ
10.00 – Урочистий прийом делегацій міст-партнерів та почесних гостей свята
10.00 – Містечко майстрів (парк ім. Лесі Українки)
11.00 – Відкрита першість міста зі стрітболу (бульвар Лесі Українки)
11.00 – Відкрита першість міста з шахів (КДЮСШ ім. Є. Кондратовича)
11.00 – Урочисте засідання міської ради (сесійний зал)
12.00 – Урочистий мітинг з нагоди 71-ї річниці визволення м. Ковеля від фашистських загарбників (меморіал Слави)
12.00 – Чемпіонат міста з кросфіту (сценічний майданчик навпроти міської ради)
13.00 – Відкриття виставки картин ковельських художників (культурно-просвітницький центр)
13.00 – Конкурсно-розважальна програма для дітей "Барви сонячного літа" (біля міського фонтану)
14.00 – Концертна програма дитячих колективів  (літня естрада парку ім. Лесі Українки)
16.00 – Спортивне свято на стадіоні "Верес":
– показові виступи кордових авіамоделей, повітряних зміїв вихованцями та керівниками гуртків станції юних техніків;
– показові виступи з акробатики;
– церемонія нагородження призерів змагань з футболу;
– футбол: "Турнір трьох"  за участю команд ветеранів "Легіон – ХХІ" (м. Київ), "Гірник" (м. Соснівка) та "Ветеран – Наше місто" (м. Ковель)
16.00 – Ігрова програма від клубу "Капітошка": "Намалюю свою мрію" (містечко атракціонів в парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки)
17.00 – Концерт кращих творчих колективів та виконавців  міста (літня естрада парку ім. Лесі Українки)
19.00 – Урочиста церемонія вручення нагород у номінації "Кращий…" (літня естрада парку ім. Лесі Українки)
20.00 – Конкурс караоке "Пісня української землі" (сценічний майданчик навпроти міської ради)
21.30  – Концертна програма муніципального духового оркестру (сценічний майданчик навпроти міської ради)
22.30 – Фаєр-шоу "Героям Слава!" від Театру вогню "Аладдін" (площа Героїв Майдану)
Оргкомітет.

images (2)Програма відзначення Дня міста та Дня визволення Ковеля від фашистських загарбників 

3 ЛИПНЯ

4 ЛИПНЯ

5 ЛИПНЯ

Рідне місто  моє

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1042
Читати далі
02.07.2015

images (1)День міста – свято всіх ковельчан

В останні роки народилася добра традиція, коли дедалі більше  мешканців населених пунктів України встановлюють свята – День міста. Мені приємно, що такий день є у моєму рідному місті, тому я з великою шаною і повагою вітаю усіх ковельчан із наступаючим святом. 
У зв'язку з цим хочу поділитися деякими  міркуваннями. Передусім, не потрібно до цього свята ставитися, як до якоїсь повсякденної справи, формально.
Вважаю, що День міста за своїм значенням  має стати для моїх земляків відразу після таких свят, як Великдень, Різдво Христове (у селах таким днем є престольне свято).
Місто – це живий організм, а його жителі – велика сім'я. Як будь-який живий організм, він може мати свої хвороби, які городяни називають проблемами. 
Усунення цих проблем – завдання не тільки влади,  громадських організацій, а й усіх трудових колективів, усіх мешканців міста. Їх повинно турбувати не лише те, щоб у  оселях завжди було тепло, відбувалося безперебійне постачання води, газу, були благоустроєними дороги, тротуари. Важливо, щоб місто росло, розквітало, ставало красивішим, привабливішим, культурнішим і впорядкованішим.
Повинні якісніше працювати заклади освіти, охорони здоров'я, новий імпульс одержати культура, спортивно-масова робота.
У вирішенні цих важливих справ зацікавлені усі мешканці, але без активної участі їх самих вирішити усі питання на належному рівні неможливо.
Тому, відсвяткувавши  День міста, влада, трудові колективи, громадські організації повинні визначити нові рубежі, продумати, що буде зроблено до наступного свята. На мій погляд, сьогодні є більше можливостей розв'язувати загальноміські проблеми –  немає заорганізованості,  інших перешкод, які були в наші часи. Окрім державних підприємств і закладів,  діє  багато приватних структур.
Знаю, що працює і рада роботодавців, яка бере участь у вирішені міських проблем, в справах про які ми говорили. Було б дуже добре, якби робота ради, її рішення  були пов'язані з Днем міста, а її конкретні результати  були приурочені до цього свята.
Трудові колективи  хай би також визначали, що буде зроблено до наступного Дня міста. Такі здобутки, як, наприклад,  побудований міні-стадіон, спортивний майданчик, відремонтована вулиця, тротуари, розширена сфера побутових послуг,  озеленення вулиць, парків і таке інше  будуть радувати міську громаду, сприяти вихованню у людей почуття патріотизму, любові до Ковеля, до нашої України.
Батьки, педагоги повинні плекати в душах дітей почуття любові й поваги до рідного міста, школи, людей старшого покоління.
Дружні стосунки, атмосфера відповідальності і поваги, бережливе ставлення до всього зробленого – запорука зменшення проявів неправильної поведінки, свідчення поваги до  Закону, розуміння своїх обов'язків перед майбутніми поколіннями.
Переконаний, що наступний День Ковеля ми, ковельчани, відзначимо гідно, незважаючи на те,  що живемо в скрутний для нашої країни час, бо він рано чи пізно мине.
Свято об'єднує нас, тож будьмо дружними, поважаймо один одного.
День міста – велике свято. Пам'ятаймо про це!
Гарного Вам свята, дорогі земляки!
Олександр  СТРЕКОВ,
голова виконкому Ковельської міської ради у 1971-1981 р. р., Почесний громадянин міста Ковеля.

В останні роки народилася добра традиція, коли дедалі більше  мешканців населених пунктів України встановлюють свята – День міста. Мені приємно, що такий день є у моєму рідному місті, тому я з великою шаною і повагою вітаю усіх ковельчан із наступаючим святом. 

Олександр  СТРЕКОВ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 840
Читати далі
02.07.2015 Семенюк Анатолій Володимирович

images Освідчення  в  любові

"Піднімемо келихи за рідне місто!" –
традиційний п'ятий тост ковельчан.
Ковель… Це не просто місто, а супутник мого життя. Він із далекого дитинства – постійно поруч зі мною.  Він в думках,  переживаннях, мріях та наяву.
Колись із свого села Клевецька, що  на Турійщині, я кидав погляд на місто не як на можливого друга, а як на  об'єкт для покращення збіднілого сільського існування. Мама іноді брала мене за руку, і ми босими ногами по колючій стежині йшли сімнадцять кілометрів до того гордовитого і, здавалося, неприступного монстра. Мама в поношеній сумці несла сир, сметану, яйця.
Єврейка Рузя із великим задоволенням купувала наші продукти. Коли грошенят накопичувалося кругленька сума, ми на базарі купували якусь одежину, і були з того дуже задоволені.
Місто часом дарувало мені маленькі радощі. Це траплялося тоді, коли я отримував цукерку-подушечку. Моєму дитячому щастю не було меж.
l
 Я і місто  мали свої орбіти і сили тяжіння. Тільки я чомусь уявляв себе планетою, а Ковель – супутником. Парадокс полягав у тому, що я намагався із своєї сільської "орбіти" потрапити на його "орбіту". Звичайно, з мого боку це виглядало як нахабне порушення всесвітнього закону тяжіння.
Мама ж існувала на своїй "орбіті", і навіть не думала з неї сходити. Червоно-ряба рогата подруга слухняно виконувала роль посередника, не здогадуючись про свою історичну місію – стирати грані між селом і містом.
Правду кажучи, мій уявний супутник не був вільним у своєму рухові, а залежав від таких сільських  "планеток" як я. Він наповнювався енергією землі, на якій ми працювали з мамою, як працювали сотні й тисячі моїх земляків. Я і вони були джерелом його життя. 
l
Пройшов час. В пошуках нової "орбіти" я пересів на велосипед, щодня їхав до третьої школи м. Ковеля здобувати знання. Школа віддавала все, що могла. Чи брав я від неї все? Звичайно, що ні. Я жив своїм селом, болотом, полем і працею. Шкільні знання там були необов'язкові.
Мій супутник спостерігав за цими процесами з неприхованою байдужістю. Зближення не наступало. Приїхав - поїхав. "Привіт!" – "Привіт!" – "До побачення!" – "Зустрінемося завтра!".
Котилася колісниця часу. Вектори руху все більше і більше спрямовували на шлях до мого "супутника". Десь далеко  мерехтіло світло надії. В тумані  наївних мрій уявлялися великі гроші, невиснажлива праця, службова кар'єра.
І раптом я відчув,  що місто не хоче впускати мене на свою орбіту. Головний бар'єр – витвір комуно-совєцької системи, своєрідне магічне замкнене коло: немає прописки – немає роботи, і навпаки.
Серед того супротиву все-таки знаходилися добрі люди.
"Того юного напівсироту шкода. Він так хоче до міста. Може, колись і стане корисним", – співчували вони моїм поневірянням. І мрія таки збулася, що дало змогу увійти в міські "ворота". Я старався з усіх сил. Прочищав забиті кострою  повітряпроводи на льонозаводі. Навчився  підніматися на високі опори ліній електропередач. Самотужки вивчав ази електротехніки. Мої зусилля не були марними – я піднявся на високу сходинку інженера.
Цей шлях не був простим. Розхристана юність блукала по задвірках міського життя, шукаючи  щастя.
В круговерті суєти місто для мене ближчим не стало. Омріяного щастя я не відчув. Все залишилось, як і колись: "Привіт!" – "Привіт!" – "Зустрінемось!".
l
Неждано-негадано ми розлучилися на цілих 17 років. Якісь магічні сили викинули з ковельської орбіти. Камінь-Каширський, Любешів, Нововолинськ приймали мене у свої обійми. Я знову продирався через колючі терни і вперто піднімався нагору. Мені довірили керувати потужним районом електромереж у шахтарському місті  Нововолинську.
Бувало, ностальгія, мій любий Ковелю, огортала пеленою суму і смутку. Спогади висвітлювали картини нашого життя, дружби і любові.
І   раптом місто дитячої та юної мрії знову покликало до себе.
"Ти  потрібен мені", – почув я віщий голос.
Це було диво! Мені запропонували  роботу,  квартиру й інші блага. Правда, я вже не "костронос" і не простий електромонтер без освіти. Тепер я був начальником в новому сюртуку і з краваткою на шиї. Розбудовуй, вдосконалюй, піднімай електромережі міста і району. Чим віддячити? Старався, працював, організовував  будівництво нової виробничої бази. Згодом ковельчани обрали депутатом міськради. Часом прохолоду відчував у стосунках з містом. Хотів пізнати, а яке воно, це місто  – добре чи зле?
Дитиною і юнаком я проходив через міську "браму" й не задумувався над хитросплетінням філософських теорій буття. В моєму Клевецьку коні тягли воза. У місті гуркотіли автобуси та автівки.
Якось малим я втік від мами, сів у автобус і… заблукав. Міліція швидко повернула мене до мами. Я плакав і вважав місто не добрим, а стражів порядку – лихими людьми, не розуміючи, чому вони задоволено тоді сміялися.
Тепер у зрілому віці я зрозумів, що усвідомлення добра і зла – категорія відносна. Яким є твоє єство – такий навколишній світ. І я написав: "Ковель… Рідне місто моє, ти – квітка у центрі Волині". Сьогодні без пафосу стверджую: "Моє місто –  найгарніше в Європі, з чудовими і добрими людьми".
l
Ох, Ковелю, Ковелю! Колись я підгодовував з мамою тебе молоком і сиром, і тільки через десятки років ти подобрішав у ставленні до мене.
– Спробуй покерувати мною і громадою. Ми ж давні друзі. У тебе вийде! – раптом, мов з неба, впала на мою голову пропозиція.
"Що це робиться? – подумав я. – Ковель зараз добрий, а завтра буде злий. Як я справлюся з обов'язками керівника міської громади?".
Та Бог врівноважив мої сумніви і вагання. Я сів у крісло міського голови, яке справді виявилося колючим і незатишним. Мене критикували, лаяли, проклинали. Я терпів і не раз звертався до Всевишнього. "Господи, допоможи! Я ж хочу, щоб у місті було краще". 
Ковель мене не відпускав. Два терміни – цілих вісім років, в умовах соціально-економічної кризи і занепаду  я йшов із ним пліч-о-пліч. Втомився! Змучений і виснажений,  пішов осягати міську "комуналку". А потім ще й ще суєтні  кроки на ковельській "орбіті". Історію міста досліджував й вірші складав. Та чи пізнав я душу міста?
Не знаю. Вже й листя осіннє позолотою вкрило шлях. Нечутно сріблястим снігом голову мою засіяло. Здавалося б, що я на орбіті свого супутника життя утвердився і досяг чогось. А погляд струменить туди, до землі Клевецької. Моя "планета" збідніла, осиротіла, постаріла і бур'янами заросла. Щемить серце!
Допоміг, щоб церква Петра і Павла відродилася. "Нащо на сорок осіб, сивих і перетруджених, цей храм?" – казав дехто.
Я мовчав. Мовчу і зараз. Час від часу їду на цвинтар до мами. Посумуємо вдвох. Помолюся.
"Поверни мене, Боже, на рідну споконвічну "орбіту". Земля батьківська, ти ж пробачиш і приймеш мене, блудного сина у своє лоно", – мов на сповіді, каюся і чекаю благословення.
Планета мого дитинства і юності усміхнеться і подарує несподівано неповторний весняний рай із квітучих садів і лугів та щебетання птахів. Магія!
А мій супутник, рідний Ковель, зазирає з докором в комірки моєї душі і чекає на моє прозріння.
… "За рідний Ковель!" – виголошує хтось тост. Я піднімаюсь і випиваю гіркоту й солодощі моїх життєвих споминів…
Я люблю тебе, Ковелю!
Анатолій СЕМЕНЮК,
голова виконкому Ковельської міської ради у 1991-1998 р.р.

"Піднімемо келихи за рідне місто!" – традиційний п'ятий тост ковельчан.

Ковель… Це не просто місто, а супутник мого життя. Він із далекого дитинства – постійно поруч зі мною.  Він в думках,  переживаннях, мріях та наяву.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 915
Читати далі
02.07.2015 Романюк Аліна Петрівна
З  вірою 
в  майбутнє  України

20150628_154619З  вірою в  майбутнє  України

У минулу неділю ковельчани та гості міста разом зі всією Україною відзначили 19-ту річницю прийняття Основного Закону нашої держави. Тож з нагоди Дня Конституції України та Дня молоді у місті відбулися урочистості, які проходили на літній естраді у парку культури й відпочинку імені Лесі Українки. 

Аліна РОМАНЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 917
Читати далі
02.07.2015 Ляшук Світлана Олександрівна

DSC01872Відзначили День Конституції

З нагоди 19-ї річниці Конституції України в Ковельській центральній районній бібліотеці відбулися районні урочистості. Від учасників святкового зібрання були покладені квіти до...

Від учасників святкового зібрання були покладені квіти до меморіалу Слави, пам'ятного знаку "Борцям за волю України", стели  пам'яті на честь наших земляків – загиблих  учасників АТО, стенда, присвяченого пам’яті Героїв Небесної сотні, та пам'ятника Т. Г. Шевченку.
З важливим державним святом присутніх привітали голова районної державної адміністрації Віктор Козак, голова районної ради Ігор Верчук, вчитель ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Уховецька Тетяна Савицька.
Керівники району вручили Почесні грамоти, Подяки райдержадміністрації та районної ради окремим представникам громади Ковельщини.  
Зокрема, Подяку голови райдержадміністрації отримали Іван та Валентина Антонюки з села Перкович – батьки сержанта Петра Антонюка. Під час вручення нагороди присутні дружно підвелися, щирими оплесками дякуючи батькам воїна за виховання справжнього захисника України. 
Нещодавно на адресу Ковельської райдержадміністрації надійшов лист від командира 101-ї окремої бригади, в якому, зокрема, йдеться: "За час проходження служби у 101-й бригаді сержант Антонюк Петро Іванович зарекомендував себе винятково з позитивного боку як розумний, ініціативний, дисциплінований та зразковий військовослужбовець. Сумлінно вивчає військову справу, систематично вдосконалює рівень власних знань, вмінь та навичок, знає та зразково виконує свої службові обов'язки". 
Нагороди від райдержадміністрації отримали також директор Ковельської централізованої бібліотечної системи, Заслужений працівник культури України Галина Божик, педагог-організатор ЗОШ І-ІІІ ступенів села Любитова Руслана Гаркавенко, від районної ради – головний бухгалтер відділу освіти райдержадміністрації Марія Войчук, старший дільничний інспектор міліції Ковельського міськвідділу УМВС України у Волинській області Андрій Шворак, вчитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Дубового Наталія Тхоржевська.
Аматори сцени району, серед яких – чимало юних виконавців, подарували присутнім незабутні хвилини спілкування з українською патріотичною піснею.
Світлана ЛЯШУК.
НА ЗНІМКАХ: під час районних урочистостей з нагоди 19-ї річниці Конституції України.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Світлана ЛЯШУК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 788
Читати далі
02.07.2015

img_1081Отримали посвідчення учасників АТО

Ще одинадцять ковельчан, які брали участь в антитерористичній операції на Сході України, отримали днями посвідчення учасників бойових дій. 
На початку засідання колегії міської ради міський голова Олег Кіндер звернувся до запрошених військовослужбовців та їх рідних зі словами вдячності за мужність, патріотизм, вірність своїй державі й українському народу. Ковельчани пишаються своїми героями. Бійці, які повернулись додому, були призвані під час першої хвилі мобілізації і проходили службу у колишній 51-й ОМБР. 
Офіційний статус учасників бойових дій дає право військовослужбовцям на пільги, проте, обороняючи українську землю, вони думали не про це. Олег Кіндер побажав міцного здоров'я, незламної віри, успіхів у майбутньому, уваги від держави, запевнив, що міська влада робила й робитиме надалі усе можливе для підтримки військовослужбовців та їх сімей. “Спільними зусиллями ми зможемо повернути мир, побудувати мирне життя в Україні”, – зауважив міський голова та запросив до вручення посвідчень заступника  військового комісара Андрія Середюка і секретаря міської ради Михайла Гетьмана. 
Присутні в залі зустрічали оплесками та словами подяки кожного бійця:  Дмитра Голомиса, Олега Гайдучика, Дмитра Карпука, Богдана Книша, Олександра Ростуна, Віталія Кушнірука, Тараса Чапка, Сергія Котищука, Мирослава Поліщука, Сергія Стернійчука. 
Війна для цих демобілізованих ковельчан завершилась. Вони повертаються до мирного життя. Проте бойові дії на Сході країни тривають. Там перебуває ще чимало наших земляків.
Відділ внутрішньої політики,  організаційної роботи та зв'язків 
з громадськістю виконавчого 
комітету міської ради.

Ще одинадцять ковельчан, які брали участь в антитерористичній операції на Сході України, отримали днями посвідчення учасників бойових дій. 

Відділ внутрішньої політики,  організаційної роботи та зв'язків з громадськістю виконавчого комітету міської ради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 681
Читати далі
02.07.2015
Схоже на те, що чим ближче до виборів депутатів місцевих рад, тим більш неспокійним стає суспільно-політичне життя в країні. Не оминув цей неспокій і наш край. Говорити про це маю право, спостерігаючи впродовж тривалого часу за роботою Ковельської районної ради.
Як пригадують читачі нашої газети,  ми повідомляли про те, що сорок шоста сесія цієї ради, призначена на 5 червня ц. р., не відбулась через відсутність потрібної для  кворому кількості депутатів, а це – 31 чоловік. Прибуло ж усього 26. Голова районної ради Ігор Верчук в ході пізніше проведеної прес-конференції серед можливих  причин відсутності народних обранців назвав "тиск на них" і "розчарування декого з колег формальними відписками на їх запити і звернення". Однак висловив упевненість у тому, що така сесія неодмінно відбудеться.
Надію на те, що станеться саме так, давало розпорядження голови райради про повторне  скликання сорок шостої сесії 23 червня ц. р., опубліковане у "Вістях Ковельщини" за тиждень до визначеної дати, а також досить висока явка депутатів (40 чоловік), які прибули у той день в зал сесійних засідань. Здавалося, всі були налаштовані на продуктивну і конструктивну роботу.
В залі було багато запрошених осіб – керівники і  апарат районної державної адміністрації, сільські і селищні голови, представники міжрайонної прокуратури, керівники силових структур, журналісти, громадські активісти.
"Це була звичайна сесія з незвичайним початком, адже відкрив її Державний гімн України у виконанні народного аматорського хору працівників культури "Вишиванка", – повідомить пізніше офіційний веб-сайт  Ковельської районної ради. – Урочистої атмосфери в залі додало ще й те, що перед початком роботи сесії посвідчення "Учасника бойових дій" отримали дванадцять військовослужбовців Ковельщини.
Голова районної ради Ігор Верчук, заступник голови ради Галина Коляда, голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак та  військовий комісар Сергій Гладун вручили відповідні посвідчення вчорашнім воїнам. Першою його отримала мила, чарівна дівчина, медичний працівник, військовослужбовець колишньої 51-ої ОМБР, жителька с. Пісочного Інна Федорук (про її службу в зоні АТО виконавчий апарат ради згадував в одному з інформаційних повідомлень на сайті райради), а також лицарі нового часу: Василь Антонюк із села Перкович, Юрій Бобко з Калиновника, Микола Голярчук із Заріччя, Богдан Кітіков із Зеленого, Микола Мишко з Вербки, Сергій Мякота з Колодниці, Володимир Осійчук із Люблинця, Сергій Остапчук із Майдана, Олександр Панасюк із Дубового, Станіслав Рибчук із Волі-Ковельської та Андрій Слюсарчук із Вівчицька".
Голова райдержадміністрації Віктор Козак щиро подякував героїчним захисникам Батьківщини за мужність і відвагу, побажав миру, добра й благополуччя.
З нагоди дня державної служби керівники району вручили місцеві та обласні відзнаки працівникам Ковельської райдержадміністрації та управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі – кращим державним службовцям: Ларисі Білинській, Тетяні Матяшук, Ларисі Шайнюк, Тетяні Чикор, Олені Лісь, Сергію Ілюшику, Артуру Александруку, Світлані Очеретяній, Наталії Хом'як та Тетяні Тимошук.
Хор "Вишиванка" заспівав для усіх нагороджених "Многії літа". А присутні в залі стоячи оплесками проводжали із залу учасників АТО.
На цьому незвичайність сесії не завершилася. Якщо традиційний час для депутатських заяв та звернень, правом на які скористалися депутати Віктор Лук'янчук, Борис Андріюк, Лідія Козуля, Ольга Рудик, Анатолій Корнійчук, Галина Коляда, Петро М'якота, Дмитро Андрухів, не приніс  якихось особливих сенсацій, то розгляд питання про порядок денний став справжнім "каменем спотикання". 
Справа в тому, що голова райради Ігор Верчук озвучив той порядок, про який повідомили "Вісті Ковельщини" у вже згадуваному номері від 16 червня ц. р. 
У цілого ряду депутатів, в тому числі у Сергія Повара, Миколи Гайдучика, Юрія Поліщука, Петра М'якоти, Володимира Пархонюка та  інших, виникло запитання, чому змінено порядок денний, який був погоджений і схвалений до розгляду на сесії 5 червня ц. р.? Ігор Верчук намагався пояснити причини цього, але більшість народних обранців пояснень не сприймала. Не допоміг і   виступ Лідії Козулі, яка закликала колег не нагнітати пристрастей у складний для країни час і досягти порозуміння.
Після чисельних дискусій, суперечок і баталій, з ініціативи депутата ради, представника фракції "Свобода" Юрія Поліщука за основу було взято проект рішення з цього питання, що був розданий 5 червня і передбачав розгляд питання про звернення на адресу Генерального прокурора України В. М. Шокіна. За пропозицією депутатів Юрія Мельника та Андрія Броїла згаданий порядок денний був доповнений іншими питанням.

1435067123_78310Друга спроба виявилася теж невдалою...

Схоже на те, що чим ближче до виборів депутатів місцевих рад, тим більш неспокійним стає суспільно-політичне життя в країні. Не оминув цей неспокій і наш край. Говорити про це маю право, спостерігаючи впродовж тривалого часу за роботою Ковельської районної ради...

Микола ВЕЛЬМА.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 847
Читати далі
123