Жнива-2015

11.08.2015

Жнива-2015

Надворі – спекотна пора і в прямому, й в переносному значеннях. Тут належне, без усілякого перебільшення, слід віддати сільським трударям...

Станом на 10 серпня ц. р. ранні зернові та зернобобові культури на Ковельщині обмолочені на площі 5320 га (58% прогнозу), урожайність – 39,5 ц/га (на відповідну дату 2014 року – 32,6 ц/га).

Намолочено 20955 тонн зерна нового врожаю.

Із ранньої групи зернових:

– пшениця обмолочена на площі 3240 га (66%), урожайність – 46,9 ц/га (у 2014 р. – 38,8 ц/га), намолочено 15200 тонн зерна;

– жито зібране на площі 410 га (26%), урожайність – 25,2 ц/га (у 2014 р. – 23,7 ц/га), намолочено 1035 тонн зерна;

– ячмінь зібраний на площі 1074 га (93%), урожайність – 28,5 ц/га (у 2014 р. – 26,5 ц/га), намолочено 3059 тонн зерна;

– овес зібраний на площі 596 га (49%), урожайність – 27,8 ц/га (у 2014 р. – 26,4 ц/га), намолочено 1660 тонн зерна;

Крім того, ріпак обмолочено на площі 2274 га (100% прогнозу), урожайність – 30,8 ц/га (у 2014 р. – 29,9 ц/га), намолочено 7003 тонн насіння.

Найбільше зерна намолотили у СТзОВ "В. Прометей" – 6481 тонну, СТзОВ ім. Лесі Українки – 2260 тонн, СТзОВ "Облапське" – 1650 тонн.

Найвища урожайність ранніх зернових та зернобобових культур у ФГ "Перлина Турії" – 75 ц/га, СТзОВ "В. Прометей" – 70,4 ц/га, у СТзОВ "Облапське" – 53,2 ц/га.

Закінчили обмолот ранніх зернових в господарствах:

ТзОВ "В. Прометей", "Облапське", "Турія", "Вежа", "Сагайдачного";

ФГ – "Колос", "Весна", "Перлина Турії", "Фасти".

Погода і посіви

Агрометеорологічні умови для формування урожаю ранніх зернових та зернобобових культур упродовж весняно-літнього періоду складалися цілком задовільно, що дає підстави очікувати валовий збір зерна без кукурудзи у 2015 році по району не менше, як 30 тисяч тонн, що на рівні минулого року.

Дуже пошкоджені посіви сої і кукурудзи внаслідок тривалої липнево-серпневої засухи.

Управління агропромислового розвитку РДА.

Станом на 10 серпня ц. р. ранні зернові та зернобобові культури на Ковельщині обмолочені на площі...

Агрометеорологічні умови для формування урожаю ранніх зернових та зернобобових культур складалися ...

Коментарів до новини: 4
Переглядів новини: 810

Вівторок, 11 серпня 2015 року № 57 (12386) / Повідомлення в номер / Від пожеж – надійний заслін!

11.08.2015

Від пожеж – надійний заслін!

З метою недопущення пожеж під час жнивної компанії у 2015 році працівниками Ковельського міськрайонного відділу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області спільно з працівниками управління агропромислового комплексу Ковельського району нещодавно було проведено рейд.

Під час цього здійснено обстеження техніки, яка задіянана на збиранні врожаю. Слід зазначити, що основна увага зверталась на те, чи забезпечена техніка первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), іскрогасниками, мітлами з лопатами та іншим, а також, чи проведено обкошування та оборювання полів в місцях їх прилягання до доріг або ж лісових масивів.

Як виявилось в ході перевірки, не вся техніка забезпечена відповідним обладнанням, не проведені технічне обслуговування та перезарядка вогнегасників, відсутні іскрогасники.

У зв'язку з цим нагадуємо керівникам сільськогосподарських підприємств про те, яких основних правил пожежної безпеки слід дотримуватися під час збирання, зберігання та переробки врожаю:

n проводити обкошування та оборювання хлібних полів в місцях їх прилягання до лісових масивів, автомобільних шляхів та залізниць смугою 4 метри завширшки;

n встановлювати біля хлібних масивів покажчики про заборону паління та використання відкритого вогню;

n корпуси комбайнів обладнати заземлювальним ланцюгом, що торкається землі;

n забезпечувати хлібний масив, з якого збирається урожай, трактором з плугом;

n забезпечувати при скиртуванні допустиму відстань від штабелів грубих кормів, що становить не менше 15 м – від ліній електропередач, 20 м – до доріг, 50 м – до будівель та споруд;

n проводити оборювання скирт (стогів) на відстані 5 метрів від основи смугою, ширина якої 4 метри;

n зернотоки розміщувати на відстані: від будівель та споруд – 50 метрів, від хлібних масивів – 100 метрів;

n місця для зберігання сіна та соломи, складування грубих кормів обладнати блискавкозахистом;

n забезпечити сертифікованими вогнегасниками будівлі та споруди сільськогосподарських підприємств, проводити роботу щодо вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій покрівель та проведення заміру опору ізоляції електромережі.

Наголошуємо, що категорично забороняється палити стерню та пожнивні залишки, розпалювати багаття, застосовувати будь-який відкритий вогонь на хлібних полях та поблизу їх, а також на зернотоках, заготівельних пунктах, поруч із скиртами соломи та сіна. Адже в жарку суху погоду, яка встановилася сьогодні, нехтування цими правилами може призвести до непоправної біди.

Дотримання правил пожежної безпеки – це гарантія збереження врожаю від пожежі!

Станіслав ГІРУК,

головний інспектор Ковельського МРВ УДСНС України у Волинській області.

НА ЗНІМКУ: під час рейду.

Фото з архіву відділу.

Станіслав ГІРУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 596

Вівторок, 11 серпня 2015 року № 57 (12386) / Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 11—13 серпня

11.08.2015

Погода в Ковелі

11—13 серпня

Погода в Ковелі 11—13 серпня

Вівторок. Незначна хмарність. Температура: 32оС. Вітер південно-східний слабкий.

В ніч на середу. Незначна хмарність. Температура:...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 679

Вівторок, 11 серпня 2015 року № 57 (12386) / Повідомлення в номер / Коротко про важливе

11.08.2015

Коротко

про важливе

Коротко про важливе

Вчора внаслідок боїв українські військовослужбовці змогли відбити атаки бойовиків та захопити ключові висоти поблизу Старогнатівки Донецької області. Про це повідомили у прес-службі Міністерства оборони країни.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 498

Вівторок, 11 серпня 2015 року № 57 (12386) / Повідомлення в номер / Жмудче вабить красою

11.08.2015

Жмудче вабить красою

Від Голоб до Велицька веде пряма дорога через село Жмудче. Дві вулиці, які йдуть паралельно одна до одної, розділяють лише людські городи, засіяні, засаджені, доглянуті, та кілька хуторів по одну сторону вулиці і по другу. Це ті, що не скорились переселенню, а, може, через те, що вони близько розташовані до центральної вулиці. Тут привілля: кругом пасовисько, є де птиці ходити, до сусідів курка не побіжить у шкоду. І телятко випасається на узбіччі.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2118

Вівторок, 11 серпня 2015 року № 57 (12386) / Повідомлення в номер / Жмудче вабить красою

11.08.2015

Жмудче вабить красою

(Продовження).

Село газифіковане. Недавно хвалились жмудчаки відкриттям оновленого приміщення фельдшерсько-акушерського пункту. Є й магазин, де можна купити все необхідне. А в цьому році після довголітнього чекання прокладена дорога до кладовища. Тепер про бездоріжжя можна лише згадувати. Бо колись, як ще й через село не було дороги, то ранньою весною чи пізньою дощовою осінню сусід до сусіда навпроти не міг перейти через дорогу без гумових чобіт. Легковики тоді не ризикували їхати в таку пору. Одні трактори ходили, вони ж і розбивали дорогу.

А тепер по ній курсують всі види транспорту, а "маршрутка" – кілька разів на день. Тож жмудчаків щовівторка можна бачити в Голобах на базарі. Нині ті луки, що з'їжджені були до кладовища вздовж і впоперек, бо ж їдуть люди до могил рідних звідусіль різним транспортом, засіяні, а десятки літ там навіть не оралось. Звичайно, зроблено по-господарськи. Давно б так!

Не називаю тих, хто доклав до цього рук, бо якось під час одного виступу голова райради Ігор Верчук він наголосив на тому, щоб не хвалили представників влади за щось зроблене, бо це не слава, а обов'язок кожного, хто на такій посаді, – дбати про людей, аби всім жилось краще.

Зразковий порядок панує на місці вічного спочинку, толокою виходили всі дружно для впорядкування кладовища. Немає в селі церкви, але священики прибувають освячувати паски, на "проводи". А в інші святкові дні люди їздять в сусідні села до храму.

У школі І-ІІ ступенів навчається всього 24 дитини. Клуб іноді збирає односельчан на збори чи концерти, які організовують аматори художньої самодіяльності на чолі із Євгенією Мартинюк.

Уже 29 років у Поповичівській сільській раді працює секретарем Галина Слюсарчук. Щодня долає велосипедом 15 кілометрів із Жмудчого і назад. В негоду добирається спочатку рейсовим автобусом до Голоб, а там іншим – до повороту на Поповичі, а насамкінець ще й пішки 2,5 кілометри йде. За фахом – вчитель географії. Із сільським головою Віталієм Мартинцем знають кожну сім'ю шести сіл, що належать до сільради, вболівають за громаду. Тож Віталій Анастасійович і Галина Іванівна мають заслужений авторитет серед людей.

Болить їм душа за кожного, а Галині Іванівні ще й зокрема за рідне село Жмудче. Трудяться люди в поті чола, а в результаті продукцію немає де збути, щоб повернути витрати і мати якусь вигоду. "Жевріє надія на поліпшення внаслідок об'єднання територіальних громад", – каже сільський голова.

Кожному з нас відомі слова Тараса Шевченка:

– Село! І серце одпочине.

Село на нашій Україні –

Неначе писанка село…

(поема "Княжна").

Бо хочеться сказати ще й про красу природи, адже пишу в літню пору, то й згадались дні відпустки і дитячих канікул, які ми проводили в Жмудчому. Тут на нас усіх чекала велика цілоденна сільська робота, яку ніколи не можна було переробити. Дати раду городу, корову в чергу відпасти і заготовити їй сіно, жнива, хатнє прибирання, кухня. Всім вистачало. Але робота ця була приємна, бо бачили її результат.

Особливо всі любили пасти корову. Зранку ще до сходу Сонця, шкодуючи будити онуків, гнав худобу на пашу дідусь, а потім, поснідавши, його підміняли онуки, а він ішов на бригаду в колгосп по наряд. Дітворі було весело за коровами, вони там бігали досхочу, співали, читали книжки, пильнували, щоб худоба в шкоду не зайшла.

З тих пір минуло більше 40 років, а ще й досі часто згадують той період. Тож коли онуки їдуть прибирати могили дідуся й бабусі, обов'язково стараються проїхати через усе село до того місця, де стоїть колись рідна хатина і не висохла ще долина, на якій гуси пасли.

Приємно зустрітись із сусідами. Це – наче мандрівка в дитинство. Бо хіба можна забути красу вранішнього сходу Сонця, вечірнього заходу, прохолоду зіркового нічного неба? А як цвіло й буяло все навкруги!

Спочатку після рясного бузкового цвіту п'янила солодкими пахощами акація, за нею липа, яка росла зразу за городом. А на долині, особливо після дощу, босоніж, у теплій воді бавилась галаслива дітвора з усієї вулиці. Увесь простір заповнювався зранку пташиним щебетом. Все купалось у сонячних променях від землі аж до небес.

Згодом сад манив поласувати смачними вишнями, малиною, смородиною, після них в кінці літа – соковитими червонобокими яблуками, запашними грушами, духмяними сливами. І все це своє, не куплене, виплекане дбайливими руками. Хіба можна переоцінити таку працю? Ні, їй ціни немає, нею треба насолоджуватись і радіти, дякувати Всевишньому.

На завершення залишається розповісти про назву села. За переказами старожилів, вона походить від племені "жмуди", яке в незапам'ятні часи жило на території села.

За іншою версією – колись на території Волині був князь Жмудський. Може, він володів землями цього краю, і від нього походить назва?

До війни село було розкидане по хуторах і займало велику територію. Кожна частина мала свою назву: “Клин”, “Кізедолина”, “Хвоїна”, “Підлип'я”, “Груд”, “Залісся” та ін.

У 1955-57 р.р. село з хуторів було звезене на теперішнє місце розташування.

Тож хай жмудським жителям і всім, хто бере початок із цього села й живе по всьому світу (бо навіть в Америці є наші пагони), добро множиться, сила й здоров'я додаються і здійснюються всі задуми й бажання!

Валентина ОСТАПЧУК.

НА ЗНІМКАХ: на вулицях села Жмудчого.

Фото Валентини СІЧКАР.

Валентина ОСТАПЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1192

Вівторок, 11 серпня 2015 року № 57 (12386) / Повідомлення в номер / Мойсей українського духу

11.08.2015 Семенюк Анатолій Володимирович

Мойсей українського духу

Про великих писати непросто. Золото мусить бути випробуване вогнем, який знищує домішки і робить його дорогоцінним. Довкола постаті Митрополита Андрея Шептицького нагромадилося багато "домішків", особливо в часи комуно-атеїстичної системи.

І ось тепер, очищений вогнем, постає Владика величною горою, схили якої вкриті вірою та правдою, милосердям та благочинністю, самопожертвою та благословенним блаженством. Вершиною цієї величної гори, тобто кінцевою метою життя особистості, є Царство Боже, яке не дає й хвилини перепочинку, допоки світ не стане справедливим, чесним і святим.

Народився майбутній Митрополит в селі Прилбичі, що на Львівщині, 29 липня 1865 року в багатій графській сім'ї.

Виростав Роман веселою і доброю дитиною, зацікавленою навколишнім світом. Для батьків графа Івана та графині Софії ця третя дитина була, наче сонячний промінчик у їхньому сімейному житті.

Батько налаштовував хлопця на армійську службу. А малий Роман проникався Божими істинами. Саме в дитинстві виявлявся його сильний і сміливий характер.

У восьмирічному віці склав обітницю Христу – назавжди відмовитися від брехні (!). Відмовився від цукерок, які дуже любив, вважаючи, що це – плата за його гріхи.

Якось хлопця посадили на необ'їждженого коня. Той, відчуваючи на собі малу дитину, встав на дибки і понісся з усієї сили, на другому повороті скинувши вершника. Роман впав на землю, якимось дивом піднявся і, не випускаючи вуздечки, знову скочив у сідло й приборкав коня.

Ці приклади – своєрідне дзеркало його подальших вчинків та долі.

Проте найголовнішим для Романа та батьків було здобути належну освіту та знання. До 10 років хлопця навчали приватно. Згодом юнак закінчив Краківську гімназію Св. Анни. Потому Роман Шептицький успішно навчався в університеті міста Бреслау (тоді Німеччина, а нині – Вроцлав, Польща).

Не до душі юнаку було приватне право, але він легко здобуває наукову ступінь доктора права. До вивчення мов мав величезний хист. Вільно володів німецькою, грецькою, єврейською, латинською, французькою, російською, англійською, італійською та іншими мовами. Попри всі таланти та успіхи, Роман не зрадив своїй дитячій мрії – віддати себе служінню Богу. Після закінчення університету батькові нічого іншого не лишилося, як дати згоду на цю високу жертовну місію.

Щоб розширити і поглибити свій культурний та духовний світогляд, він подорожує по церквах та монастирях Росії і східної України. За згодою батька вирушає до Вічного міста Рима і добивається аудієнції у папи Лева ХІІІ, від якого отримує благословення на чернецтво.

У 1888 році Роман Шептицький стає ченцем монастиря в Добромилі. Після року послушництва склав перші обітниці, отримав священство і нове ім'я "Андрей".

Тепер все його життя присвячене духу Святого Василія. Працює та навчається без перепочинку. Дотримуючись правил монастиря, їсть один раз в день, а вранці і ввечері випиває лише горнятко чаю.

У 1899 році о. Андрей стає професором Богослів'я. В 34 роки, ще молодий монах, висвячується в єпископи і призначається на Станіславську єпархію.

12 січня 1901 року Владика Адрей Шептицький стає архієпископом Львова і Митрополитом Галицьким. Не шкодуючи ні здоров'я, ні сил, всього себе віддає розбудові Церкви. Його молитви і проповіді, милосердні вчинки стають настільки досконалими та жертовними, що в народі його називають "новим Мойсеєм".

З метою зміцнення Церкви та єднання пастви Митрополит Андрей неодноразово виїжджає до США, Канади, Бразилії та Аргентини. Він шукає шляхи порозуміння з російською Церквою, та марно, хоч ці кроки схвалив навіть Папа Пій Х.

Чим більша активність священнослужителя, чим більше блаженств у його діяльності, тим більше мук і страждань випадає на його долю.

У 1914 році Митрополита Андрея звинувачують у антиросійській діяльності і запроторюють за грати. Безпідставне ув'язнення, яке відбувалось в Києві, Курську, Суздалі, продовжувалося аж до 1917 року. Проте і тут Владика не припиняє душпастирської діяльності і протестує своїми посланнями проти переслідувань Церкви.

Зміна кордонів Західної України не принесла бажаного полегшення. Польський уряд заарештовує митрополита Андрея і забороняє відправляти службу у Соборі Святого Юра.

Під тиском патріотичної громадськості його звільняють з-під арешту, але у 1924 році знову ув'язнюють. Тільки втручання Папи Пія ХІ дозволило Митрополиту повернутися до Львова.

Виснажлива праця, ув'язнення, перенесені важкі хвороби вплинули на стан здоров'я Андрея Шептицького, і він стає прикутим до візка інвалідом.

Проте хвороба і неміч не зменшують його ентузіазму, а ще більше зміцнюють дух.

Чи не найважчі випробування Главі Греко-Католицької Церкви принесла Друга світова війна. У1939 році енкевеесівці розстріляли його сім'ю і брата Лева у Прилбичах. Жахливі злочини сталінського режиму спонукають Андрея Шептицького до лояльного сприйняття німецьких окупантів. Та міраж швидко розвіявся, і він згодом характеризує нацизм, як "систему брехні, обману, несправедливості, грабунку, спотворення ідей цивілізації".

Ризикуючи життям, він сам особисто рятує євреїв від геноциду фашистів. Відповідні вказівки на спасіння євреїв та їх дітей дає всім монастирям та церквам. Десятки дорослих, більше 300 дітей, приречених на смерть, були врятовані. Не випадково у 2008 році єврейська громада України визнала Андрея Шептицького "Праведником світу".

Впродовж усього життя Митрополит Андрей Шептицький займається доброчинством та благодійництвом. Все – за заповітами Ісуса Христа: віддай все своє багатство і йди за мною.

Він заснував Національний музей у Львові і придбав для нього чимало експонатів, єпархіальну бібліотеку у Станіславі, передав до неї більше 4 тисячі книг, Академічний дім, народну лікарню, декілька гімназій та інше.

На кошти Митрополита придбано будівлю для школи Олекси Новаківського, а також для майстерні Осипа Куриласа та Модеста Сосенка.

Щедро спонсорував українські культурні та просвітницькі вітчизняні товариства, сиротинці. Надавав стипендії молодим митцям.

Він був переконаний: одна лише є у світі Церква Христова – чи то православна, чи то католицька. Вона тепер розділена навпіл. Але не сама вона розділилася, а розділена насильно політикою. Тому Церква повинна знову з'єднатися – "повинна неодмінно, повинна обов'язково, повинна Христа ради, Бога істинного ради!

Почуйте, вірні Христові!

Його світла душа пішла на зустріч з Богом 1 листопада 1944 року, залишивши яскравий слід на Землі людям.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 961

Вівторок, 11 серпня 2015 року № 57 (12386) / Повідомлення в номер / Смертельно небезпечна хвороба

11.08.2015

Смертельно небезпечна хвороба

В Україні набирає все більшого поширення смертельно небезпечна хвороба — африканська чума свиней (хвороба Монтгомері). Згідно з офіційними повідомленнями Міжнародного епізоотичного бюро, дане захворювання зареєстровано у 14 країнах світу, зокрема у Російській Федерації, Білорусі та у Польщі, які безпосередньо межують з Україною, а також в Литві, Латвії та Естонії. Вперше вона була занесена на територію України з РФ в 2012 році. З того часу в нас зареєстровано 26 випадків АЧС ( в т. ч. 15 — в дикій фауні).

За поточний рік вже зареєстровано 9 випадків цієї хвороби. Так, 3 липня ц. р. у лісі неподалік с. Жадень Дубровицького району Рівненської області знайшли трьох мертвих диких кабанів. Причиною загибелі тварин, як встановлено ветеринарами, стала небезпечна африканська чума свиней. Для людей захворювання не страшне, проте воно завдає значних економічних збитків. Мешканці навколишніх сіл поспіхом ріжуть своїх вигодуваних свиней, бо, якщо хоч одне порося в селі захворіє, у всіх господарствах тварин умертвлять і спалять.

Спеціалісти підозрюють, що хвороба прийшла на Рівненщину із сусідньої Білорусі разом із дикими кабанами, оскільки до кордону — якихось чотири кілометри. Там неодноразово були спалахи даного захворювання з 2013 року, деякі з них приховувались.

Вірус африканської чуми свиней дуже агресивний, довго зберігається і при мінусових температурах, у тілі мертвих тварин, у м'ясних продуктах та легко переноситься. Власникам свиней не варто утримувати тварин на подвір'ї в загонах. Доцільно обмежити доступ до свинарників сторонніх осіб. Не слід годувати свиней харчовими відходами, особливо м'ясного походження.

Переконливо просимо громадян: якщо Ви виявили тушу загиблого дикого кабана, ні в якому разі її не чіпайте, а негайно повідомте державну ветеринарну службу чи сільського голову. Обов'язково, прийшовши з лісу, поміняйте одяг та взуття.

Сергій ПРОЖИЖКО, завідуючий протиепізоотичним відділом Ковельської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Сергій ПРОЖИЖКО.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 813

Вівторок, 11 серпня 2015 року № 57 (12386) / Закон і ми / Трапилося цими днями

11.08.2015

“Чорничний” бізнес на Волині поповнює бюджет

Заготівельники волинської чорниці та іншої дикорослої продукції вже сплатили до бюджетів всіх рівнів 4 мільйони гривень податкових платежів.

Як свідчить аналітика ГУ ДФС у Волинській області, більше 3 мільйонів гривень, сплачених заготівельниками дарів лісу, поповнили місцеві бюджети, а 246 тисяч гривень – це перерахована сума військового збору із придбаних у волинян ягід чорниці та ожини. Окрім того, до Держбюджету сплачено також майже 800 тисяч гривень ПДФО.

«Загалом тенденція щодо надходження податкових платежів до бюджету нинішнього року дещо перевищує минулорічні показники. Тому ми систематично зустрічаємося з представниками заготівельного бізнесу з тим, щоб з’ясувати їх можливості щодо заготівлі і спрогнозувати надходження в бюджет. Звичайно, що ми переконуємо всіх учасників заготівельного бізнесу працювати легально і сплачувати належні податки в бюджет, оскільки громади повинні отримати кошти із заготовленої на їх території лісової продукції», — зазначає начальник Головного управління ДФС у Волинській області Віталій Чуй.

Оскільки чорничний сезон добігає кінця, то голови територіальних громад спільно з фахівцями ДФС на місцях повинні подбати, щоб із заготівлі ожини, грибів та лікарських рослин місцеві бюджети теж отримали належні податки, — наголошують в ГУ ДФС Волині.

Станом на 6 серпня 2015 року загалом в області заготовлено 1314,94 тонни дикорослої продукції, із цієї кількості 1250,8 тонни – це заготовлена з комерційною метою чорниця.

Нині у переліку заготівельників, котрі легально здійснюють свою діяльність, — майже сорок підприємців та комерційних структур.

Прес-служба ГУ ДФС

у Волинській області.

“Чорничний” бізнес на Волині поповнює бюджет

Правоохоронці вилучили мак

В ході профілактичної операції "Візит" дільничні інспектори міліції в селі Мельниці у 58-річного чоловіка виявили присадибну ділянку з маком.

Збережемо дороги від руйнувань

На виконання вимог Законів України «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року, № 879 з метою збереження автомобільних доріг загального користування від руйнувань автомобільним транспортом та іншими самохідними механізмами загальною вагою понад 24 тонни і навантаженням на вісь більш 7 тонн, Державтоінспекція м. Ковеля здійснює посилений контроль за вантажівками.

У даний час в м. Ковелі та Ковельському районі робота працівників Державтоінспекції націлена на контроль вагових або габаритних параметрів. У разі перевищення нормативів, зазначених в пункті 22.5 ПДР України, згідно із ст. 132-1 КУпАП, водіїв відповідних транспортних засобів притягують до адміністративної відповідальності. Сума штрафу 510-680 грн. У разі підвищення температурних показників повітря понад 280С вводиться тимчасове обмеження для руху транспортних засобів по дорогах загального користування загальною вагою 24 тонни і навантаженням на вісь більше, ніж 7 тонн, видається листок- попередження та водієві рекомендується здійснювати рух до найближчого місця відстою.

Сергій СЕМЕНЮК,

в. о. начальника ВДАІ (з обслуговування м. Ковеля, Ковельського та Турійського районів) УДАІ УМВС України у Волинській області, капітан міліції.

На виконання вимог Законів України «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги»

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 929