Мешканці Ковельщини свято бережуть пам'ять про свою видатну землячку – геніальну поетесу Лесю Українку, 145-річчя від дня народження якої нині відзначають в Україні.

З цієї нагоди в Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки вчора відкрилася 8-ма Всеукраїнська науково-практична конференція "Леся Українка і родина Косачів в історії і культурі України та Волині", яка продовжиться й сьогодні.

Ім'я співачки “досвітніх вогнів” з гордістю носить спеціалізована школа № 3 нашого міста. На рахунку тутешнього педагогічного і учнівського колективів – багато гарних справ. Одна з них – діяльність шкільного музею Лесі Українки.

НА ЗНІМКУ: призери міської Малої Олімпіади та Олімпіади Юніорів  в різних номінаціях Злата ТКАЧУК, Марія  МЕТЕЛЬСЬКА, Павло ХЛУД, Максим КОНДРАТЮК, Владислав  ЄРОХІН, Назар Дубій, Дмитро ЗІНЧУК, Володимир ЧАЙНІКОВ, Агнесія ПОСПОЛІТАК, Катерина ТАНТАШОВА, Василь АЛЕКСІЙЧУК, Ірина ДЕНИСЮК, Валерія ТАНЦУРЕНКО, Анна КЛИМОВЕЦЬ, Назар ВОЗНЮК у музеї поетеси.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Мешканці Ковельщини свято бережуть пам'ять про свою видатну землячку – геніальну поетесу Лесю Українку, 145-річчя від дня народження якої нині відзначають в Україні.

З цієї нагоди в Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки вчора відкрилася 8-ма Всеукраїнська науково-практична конференція "Леся Українка і родина Косачів в історії і культурі України та Волині", яка продовжиться й сьогодні.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 960

Не забудьте привітати!

Шановні чоловіки!

Лічені дні залишилися до гарного весняного свята – 8 Березня.

Радимо Вам зробити приємний подарунок жінкам – бабусям, мамам, дружинам, знайомим і привітати їх за посередництвом "Вістей Ковельщини".

Поздоровлення  можна розмістити й на інтернет-сайті газети. Тоді його прочитають у найвіддаленіших куточках світу.

Редакція. 

Лічені дні залишилися до гарного весняного свята – 8 Березня.

Радимо Вам зробити приємний подарунок жінкам – бабусям, мамам, дружинам, знайомим і привітати їх за посередництвом "Вістей Ковельщини".

Поздоровлення  можна розмістити й на інтернет-сайті газети. Тоді його прочитають у найвіддаленіших куточках світу.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 567

Погода в Ковелі  

25 лютого – 

1 березня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 803

Надзвичайно складна ситуація склалася нині у фінансуванні закладів професійно-технічної освіти України. Внаслідок легковажного і поверхового підходу до цієї проблеми київської влади, викладачі і учні цих навчальних закладів залишилися без зарплат і стипендій.

Цими днями у професійному ліцеї м. Ковеля відбулися збори трудового колективу, на якому було прийнято рішення: якщо найближчим часом заборгованість із виплати заробітних плат і стипендій не буде погашена, то 26 лютого ц. р. буде проведена попереджувальна акція – перекрито міжнародну трасу "Київ-Варшава" з 12-ої до 13-ої години.

Нагадаємо, що на Ковельщині є два професійно-технічних навчальних заклади – згаданий вище ліцей і профтехучилище № 5, які займаються підготовкою кадрів робітничих професій. Прикро, що держава кинула напризволяще подібні заклади, що нічого, крім обурення, не викликає.

Адже, як сказав у розмові заступник директора професійного ліцею Юрій Сєрков, викладачі й так отримують мізерну платню за свою працю, а більшість учнів – із соціально незахищених сімей.

22 лютого ц. р. Ковельська міська рада прийняла Звернення на адресу Президента України Петра Порошенка, в якому попросила пришвидшити підписання прийнятого  4 лютого Закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти".

Наш кор.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 675

Україна, яка є складовою Європи як частини світу, територіально тісно примикає до багатьох країн Європи, мала б бути справді європейською державою за рівнем життя громадян, досягненнями в галузях культури, медицини, освіти. У різні часи передові уми прагнули бачити нашу країну європейською державою. 

В останній третині XІX – поч. XX ст. людиною з європейською орієнтацією була Леся Українка. З Європою почала знайомитися з дитинства через німкеню, яка працювала у Косачів кухаркою, учителя-студента, котрий давав уроки латини і грецької, маму, навчаючою французької і німецької мов. Потужною ланкою у ланцюжку "Україна – Європа" став для Лесі Українки її дядько-емігрант Михайло Драгоманов, який надсилав з Болгарії велику частину книг.

Що ж керувало Лесею Українкою у її зацікавленнях Європою, подорожах нею? Найперше – це необхідність лікування. Друге, спочатку, може, й неусвідомлене, споглядання іншого, кращого, ніж в Україні, життя. 

Хоч і лихими були причини поїздок, та тішилася тим, що "зобачить Європу". Маршрути подорожей складала так, щоб оглянути світ, а Європу якнайбільше. Збираючись до Італії на лікування, описує маршрут подорожі в листі до Ольги Кобилянської: "Їхатиме на Львів, на Відень, а далі ще не знає як, чи на Інсбрук, чи на Трієст, чи на Мюнхен, через Швейцарію….Має замешкати в Сан-Ремо (так звана Рів'єра над Генуезькою затокою…").

Захоплювалася красою європейських міст. Відень описувала в листі до брата Михайла: "Ми живемо в старій, дуже гарній частині міста, недалеко від нас починається Burg (цісарські будови і парк), там же Burgtheater, недалеко Rathaus (ратуша) – Parlament – все чудові будинки в різних стилях, сила на них орнаментики і скульптури, так що якось аж чудно дивиться. І коли ті люди успіли стільки всього понаставляти!".

У Європі відвідувала театри, елементи театрального життя використовувала у власних творах, записувалася до бібліотек, охоче користуючись такою їх послугою, як пересилання книг читачеві в інше місто. Любила слухати твори європейських композиторів у виконанні метрів музики, грала й сама. В Європі Леся Українка бачила мистецтво художників високого класу. До прикладу, скульптуру італійської Венеції, описану у драматичній поемі "У пущі":

…Міняться обличчя мармурові,

немов живі, під сонячним промінням.

Вродливий люд! Недарма прості люди

вигадують, що то русалки й нікси

із моря вирнули й зійшли на мури…

У кожній європейській країні, яку відвідувала, Леся Українка помічала щось екзотичне: у побуті, звичаях, обрядах, ставленні людей до професійних обов'язків. 

Описуючи іншу культуру, іронізувала над рідною: "В Ніцці наші дами так зайнялись біганням по магазинах та купуванням всякої "дешевизни" (досить дорогої і не конче потрібної), що навіть не мали часу подивитись на могилу Герцена (здається, просто забули про неї). В М[онте]-Карло приїхали поночі, коли вже сливе нічого побачити не могли, розігнались на рулетку, але туди їх – не пустили! Так-таки просто не пустили, сказали, що сюди в costumes de voyage [у дорожніх убраннях, фр.] не можна йти, ось, кажуть, ідіть в отель, перемініть убрання, а головно changez vos coiffures [перемініть ваші головні убори, фр.] (дами були в хустках, та ще й з "козиного пуху"), а тоді приходьте, і то краще не сьогодні ввечері, а завтра рано, в 10-й (рано "панська публіка" не буває в казино). Наші вже до рана не ждали, а в другій годині ночі вернулись додому, іменно "не солоно хлебавши".

Великі надії покладала на лікування в європейських лікарів і тамтешні клініки. Сподівалася, що будуть коли щасливіші часи, тоді поїде в "Європу туристкою", а тепер уже буде "їздити пацієнткою".

Декілька разів Михайло Драгоманов називав Лесю Українку азіаткою головно за те, що вона затримувалася з відповідями на його листи, асоціюючи її повільність із загальним сном українців. Письменниця виправдовувалася, що сама "не такої сонної натури" і намагалася будити товаришів – українців: 

Мовчання, сльози та дитячі мрії?

Більш ні на що вам сили не стає? 

(До товаришів).

Ще "Азія" у Михайла Драгоманова асоціювалася з відсталістю, несвободою. Леся Українка рятувалася "від українсько-російського невежества" самоосвітою, закликаючи робити те ж саме всіх українців. У "Листі до товаришів" окреслює найзлободенніші завдання у подоланні цих лих: "І політична воля, і освіта народу, і потреби нашого краю, і оборона прав народності, і конечність здобування волі слова...".

Святе слово "воля", яку Леся Українка повною мірою відчула у країнах Європи, і якої так мало було у рідній країні, було чи не найголовнішим у її епістолярії.

Лесю Українку, як поета, особливо діймало становище утиску українського мистецтва, зокрема, письменства. У вірші  "На столітній ювілей української літератури" порівнює становище поетів у країнах, у яких король давав їм нагороди, королеви здіймали перед ними корони, із тернистим шляхом наших поетів.

Леся Українка бажала українській літературі європейського рівня, інтеграції її, як рівної з рівними у європейську культуру мовним багатством, стилем, різноманітністю тем. Вірила, вітаючи М. Старицького з 30-річчям літературної діяльності: "… наше слово зросте і зміцніє, […] наша література займе почесне місце поруч з літературами інших народів …". Адже митець здатний сотворити чудо! У драматичному творі "Орфеєве чудо" співець з античної міфології Орфей, музика і спів якого, за легендою, приборкували диких звірів, змушували рухатись каміння, схилятись гілля дерев, "вдарив" "по серці" будівничих оборонної стіни голосом "свирілі", змусивши їх забути про втому.

Леся Українка розуміла: щоб стати письменником високого рівня, потрібно мати великі знання в царині світової історії, культури, літератури. 23-річною писала: "Біда наших українських писателів у тому, що вони більш пишуть, ніж читають, а як і читають, то все більш своє, не хотілось би з них приклад брати". Тому сама багато читала, звідси, знання її були енциклопедичними. 

На прикладі подій з європейської історії, використовуючи твори європейських письменників, образи, колорит країн, цитати, літературознавчі терміни з європейської літератури, як художні засоби, використовувала у своїх літературних творах. Вибирала такі сюжети, які примушували українців задумуватися над власною історією.

Європейську літературу Леся Українка могла читати й мовами оригіналів. 21-річна письменниця зазначала, що хотіла б знати "всі головні європейські мови" (знала їх 9). Кращі зразки європейської літератури у перекладах хотіла бачити в українській літературі для того, щоб ми, українці, стали висококультурною нацією. 

Сприяла перекладам, сама багато перекладала. Їй були добре відомі французькі письменники Ремі де Гурмон, Руссо Жан-Жак, Вольтер, Бомарше, Беранже П'єр-Жан, Жорж Занд, Сталь Анна-Луїза-Жермен де, Мюссе Альфред де, Дюма Александр, Бурже Поль-Шарль-Жозеф, Де Вогюе Ежен-Мелькіор, Леметр Жюль-Франсуа, Прево Ежен-Марсель, Луїс П'єр, Вільє де Ліль-Адан, Меріме Проспер, англійські Мільтон Джон, Еліот Джорж, Оліфант Маргрета, Хамфрі Уорд Мері, Кореллі Марія, Кіплінг Редьярд-Джозеф, німецькі  Белау Єлена, Фрапан Ільза, Янічек Марія, Зудерман Герман, Гейне Ансельм, норвезькі Бйорнсон Бйорнстьєрне Мартиніус, Скрам Амалія, Торесен Магдалене, шведський Стріндберг Юхан-Август, бельгійський Метерлінк Моріс, італійський Бутті Енріко-Аннібале, швейцарський Род Едуард.

Хотіла, щоб нашу літературу знали за кордоном. Радила О. Кобилянській перекласти "Землю" німецькою мовою, бо її варто "німецькій публіці показати".  Пізнавши Європу, сформувавши європейське мислення, прагнула, поза іншим, піднімати Україну до європейського рівня організацією бібліотек з іноземною літературою. Леся Українка підштовхувала нашу культуру, поки вона ще не дотяглася до рівня європейської, не соромитися просити допомоги.

Важко було "Колобку", "далекій царівні", як її любовно називали рідні та знайомі, проживати вдалині від України. Була впевнена: "хто може не їхати на чужину, хоч би й прекрасну, той щасливий, хоч не завжди тямить своє щастя".

Хоч і багато чого побачила у Європі, але хотіла жити на Батьківщині: "Дурна людська натура, отже ми, укр[аїнці], родимось, живемо і гинемо в тюрмі, і все не можемо до неї звикнути, а вирвемось із неї і – сумуємо, немов за добром!". Подібно перелітній пташині, яка змушена, кидаючи Батьківщину, летіти у вирій, а потім знову повертатись, щоб співати для рідного краю, присягала у любові до України:

Та хоч би й крила мені солов'їні,

І воля своя, –

Я б не лишила тебе в самотині,

Країно моя! 

("Співець").

Любов Мержвинська,

провідний науковий співробітник Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Україна, яка є складовою Європи як частини світу, територіально тісно примикає до багатьох країн Європи, мала б бути справді європейською державою за рівнем життя громадян, досягненнями в галузях культури, медицини, освіти. У різні часи передові уми прагнули бачити нашу країну європейською державою. 

провідний науковий співробітник Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1551

Що покласти на терези творчості видатної українки Лариси Косач (Лесі Українки)?

Звичайно, вірші, поеми, драми, листи та оповідання на одну шальку. На другу кладу історію, етнографію і все те, що формує світогляд людини.

Поезія віддзеркалює внутрішній духовний світ автора, а історія наповнює його особливим змістом, який трансформує поетичні рядки у пізнання світогляду цілого народу. Поезія є тим згустком філософської думки, яка із спресованих подій тисячоліть висвітлює вірування, звичаї, традиції і правила (точніше – закони) співіснування людини з природою і собі подібними.

Знаємо, що Леся хотіла бути художником, "як Шевченко", вчилася гри на фортепіано, цікавилася мелодіями і текстами народних пісень, вишивкою, побутом селян Волині. Потяг до історії найбільше проявився, коли їй було 19 років і вона вирішила написати підручник з історії східних народів  для своєї сестри Ольги. Основою для написання послужили праці француза Луї Менара та   єгиптолога Гастяна Масперо.

До того ж, Леся постійно консультувалася із своїм дядьком Михайлом Драгомановим. Його наука мала великий вплив на світогляд поетеси. Вона по крупинці вибирала корисне для себе. Із впевненістю можна сказати, що вивчення історії мало вплив на оздоровлення її самої.

У 1890 році Петро Косач будує білий будинок із солярієм, на якому хвора Леся мала приймати сонячні ванни.

Ось що у 1890 році у своєму підручнику пише Лариса Косач: "Арійці, як інші давні народи, думали, що сонце гоїть всі слабості тіла і духа. Та й справді: сонячне світло дуже корисне для людини, ним і тепер гоять чимало слабостів, а в давні часи, коли люди не вміли готувати собі ліків, сонце таки й було найкращим правдивим ліком" ("Історія…", стор. 21).

Ці оздоровчі корисні поради предків-арійців справили велике враження на поетесу і закріпили цей "рецепт" на все життя. Леся лікувалася сонцем  Криму, Одеси, Єгипту, Грузії та в інших місцях. Вона вірила в зцілюючу силу небесного божества.

l

"Історія…" читається легко, вона доступна до найпростішого розуміння. Леся Українка не лише констатує  події і факти. Вона робить свої філософські висновки, роздумує, аналізує і порівнює із сьогоденням.

Чому ми є такі, як є? Леся відповідає: "Вдачу, думки та світогляд народу найбільше видно з його віри та мови, бо в них одбивається все, що думають люди про природу і про самих себе" ("Історія…", стор. 14).

Століттями формувалася теорія, що на свою землю ми звідкілясь прийшли, що культуру, традиції, звичаї і навіть мову нам хтось приніс ззовні.

Повернемося до роздумів Лесі:

"В остатні часи серед учених почала переважати думка, що Арійці таки зроду були європейцями, а вже з Європи через Кавказ частина їх перейшла в Азію,  Іран та  Індію" ("Історія…", стор. 13).

Це твердження при становленні Незалежності України надзвичайно важливе. Воно підкріплює нашу первозданну основу, формує гідність народу. Ми можемо поглянути на себе як на рівних серед рівних європейців, а в дечому – і кращих від інших народів світу, а не “третього” сорту, як дехто вважає.

Важливо зазначити, що це не просто історія східних  народів, а презентація праукраїнців-аріїв у співставленні вірувань, богів і звичаїв. Задум Лесі Українки передбачав написання окремого розділу про санскрит та Арійців, які близькі і рідні слов'янам.

Красномовно це звучить у поетичних рядках:

Ми почались задовго до Гомера,

І ми в санскриті вижили, 

мов Фенікс.

Від Індії, Єгипту до Ірану

У мові тій – вкраїнські наші гени.

Звичайно, цей задум був викликом царському режиму, який не допускав навіть думки про нашу слов'янську первозданність.

Забігаючи наперед, можемо сказати, що саме через це "Історія…" замовчувалася і не перевидавалася у радянські часи.

Цей геніальний висновок Лесі Українки підтверджує знавець санскриту   В. Грабовський ("Леся Українка  і санскрит"). І не тільки він.

Ось як влучно висловився поет і дослідник творчості Лесі Українки Анатолій Журавський:

Ще не було на світі Гіппократа,

До нього ще були тисячоліття,

Ані Христа, ні Понтія Пілата,

Та Правкраїна вже була на світі.

Ще не було Софокла і в помині,

Стежки в Олімп лежали не обжиті

Та вже народ Праматері-Вкраїни

Лишив свій скарб у вічному

 санскриті.

Цей своєрідний перегук вчених-дослідників відтворює весну нашої рідної історії. Це – надзвичайно важливо, бо і на сучасному етапі становлення Незалежності знаходяться вчені, які вважають, що мова наша бере початок від Кирила і Мефодія. До цієї тези слід вставити ремарку: старослов'янська мова, навпаки,  нашкодила нашій материнській,  тобто староукраїнській, можливо більше, ніж польські та російські колонізатори разом узяті. Більше того, старослов'янська мова формувалася на азах староукраїнської!

Леся Українка на глибокому пізнанні історії свідомо розділяє культуру московсько-російську і нашу європейсько-українську. 

У  листі до Михайла Драгоманова читаємо: "Ще хотів Миша знати вашу думку про те, чи не єсть признак монгольського впливу на москалів їхня орнаментика  з людськими звірячими фігурами?".

Це питання несе у собі відповідь і заперечення: ніколи, навіть на генному рівні, українці не були братами московітам-росіянам.

Юну Лесю мучать "одвічні спори", чи треба писати народним, чи не чисто народним складом, чи Галичина та Волинь все одно Україна, чи ні, чи наукові праці писати по-українськи, чи краще може, по-російськи і т. д. От так люди, певно, варитимуть сю воду, поки вона вже сама не википить до решти".  Це теж наслідки "забуття" нашої історії.

На  жаль, і сьогодні в незалежній Україні ми не вилікувались від отої хронічної російської застуди.

Зацікавленість рідною історією прослідковується в листі до А. Кримського (6.06.1912 р.): "Ото, бачите, гнітить мене моя необразованість" у рідній історії, себто розуміється, елементарні відомості я маю і дещо там читала, але перводжерел  (літописів головно) зовсім мало коштувала і через те не знаю стилю, пахощів давніх епох…

Мені здається, що якби я сама прочитала якусь там Волинську літопись чи Самовидавця, то я б там вичитала щось таке, чого мені бракує у сучасних істориків (не виключаючи і Грушевського), а потім може я сказала щось таке, чого не казали наші поети…".

І вже на порозі до Вічності 12 квітня 1913 року Леся у листі  до матері критикує скульптора Коненкова: "Його  боги чисто кацапські, коли не фінські, і я вже в них зовсім не пізнаю релігії батьків моїх, що відбилися такими прекрасними лініями і барвами у весняних колядках, обрядах та легендах.

Чому слов'янські боги конче мусять бути косолапими, кривоносими потворами – всі!, коли в наших казках навіть ворожа сила – змій – уявляється часто в подобі знадливого красуня. А "перелесник"? А русалки, а "золотокудрі сини" тої богині царівни, що має на чолі  зорю,  а під косою місяць? Се ж либонь, близька родина того Дождьбога, що вийшов таким ідилищем поганим у Коненкова? 

Зрештою, коли хто собі уявляє, наприклад, лісового бога "без спины и с одной ноздрей", то чого його таким не зображати, тільки нема чого розспросторювати сього ідеалу на всіх слов'ян, а треба зазначити до кого він належить".

Наведена простора цитата із листа вказує на обізнаність поетеси в древній  чужій і своїй міфологічній історії. Тут – ключ до розуміння привабливості і невмирущості її знаменитої "Лісової пісні".

"Захворівши" історією ще юною, Леся так і не вилікувалася від цієї "хворості" до кінця свого життя. Зацікавленість історією підтверджується в її листах до рідних і друзів протягом багатьох років.

Загалом, переважна більшість драматичних творів, поем і віршів написана на основі історичних сюжетів країн Сходу та Європи. Назвемо тільки окремі з них: "Одержима", "Роберт Брюс", "Давня казка", "Віла посестра", "Триптих: І. Що дасть мені силу. ІІ. Орфеєве чудо. ІІІ. Про велета"; "На руїнах", "В катакомбах", "Камінний господар", "Оргія" та інші.

Особливим історичним пам'ятником Лесі Українки є гімн волинської  міфології – драма-феєрія "Лісова пісня".

Леся марила пізнанням історії, хотіла бачити наяву історичні пам'ятники, святині, і, як ми уже згадували, торкатися першоджерел, літописів самої древньої пори.

У травні 1913 року, коли хвороба прогресувала, коли виднівся небокрай життя, вона у липні до Ольги Кобилянської писала:

"Прекрасно було б, якби хтось та й ще хтось могли собі колись узявши   дагабію (велику барку з вітрилами), податися Нілом до великих зруйнованих святинь у Луксор, Карнак, Есне, Елефантину… Але се тільки мрія, бо хтось тепер може тільки – лежати (як сидить, то вже щастя), на морі, чи на суходолі, в Єгипті чи деінде, однаково…

Ну, що ж, проте ж і на лежачих світить сонце і дивляться зорі, і дорогий пурпур єгипетського заходу видко їм, і золота пустиня снує свої гарячі полудневі мрії перед їх очима – те все що заказано мені, то й нема чого дуже на  moll (мінорний тон) настроюватися. Es lebe das heben (хай живе життя), яке вже там кому суджено!".

В цій сповіді-мрії перед подругою сплелися у вінок романтика, біль та історія. І найперше – це історія Лесиного життя, яке нам світить сонцем і зорею, і пурпуровим заходом Єгипту, і дивним відблиском вічно живої "Лісової пісні".

Анатолій СЕМЕНЮК,

голова Ковельської міськрайонної організації

Національної спілки 

краєзнавців України.

Що покласти на терези творчості видатної українки Лариси Косач (Лесі Українки)?

Звичайно, вірші, поеми, драми, листи та оповідання на одну шальку. На другу кладу історію, етнографію і все те, що формує світогляд людини.

голова Ковельської міськрайонної організації Національної спілки краєзнавців України.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 724

19 лютого ц. р. відбулася третя сесія Ковельської районної ради, яку вів її голова Андрій Броїло. 

Сесія проходила напередодні Дня Героїв Небесної Сотні, в ці дні також відбулася річниця боїв за Дебальцеве, тож перед початком засідання присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять мужніх людей, які віддали своє життя під час Революції Гідності та на Сході України.

Далі військовий комісар Ковельського об'єднаного міського військкомату Сергій Гладун вручив посвідчення учасника бойових дій військовослужбовцю Андрію Нагалюку з Білина.

За підсумками обласних сільських спортивних ігор 2015 року спортсмени Ковельського району зайняли третє загальнокомандне місце. Заступник голови Волинської обласної ради ВФСТ "Колос" Сергій Скиданюк вручив Кубок голові Ковельської районної ради ВФСТ "Колос" Володимиру Чубарі. 

Голова районної ради Андрій Броїло повідомив присутніх про кадрові зміни, які відбулися  в міжсесійний період, зокрема відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20 січня 2016 року на посаду начальника Управління Держгеокадастру у Ковельському районі Волинської області призначений Іван Лукасюк.

Згідно з Регламентом Ковельської районної ради тридцять хвилин відводилось для оголошення депутатських запитів і запитань. У міжсесійний період жителі Ковельщини порушили перед обранцями громади чимало актуальних проблем, тож депутати виступали активно.

Передусім, головуючий Андрій Броїло озвучив запит Володимира Андросюка (фракція "ВО "Батьківщина"), який надійшов на ім'я голови районної ради Андрія Броїла та голови райдержадміністрації Віктора Козака в міжсесійний період. У запиті депутат пропонував виділити 15 тисяч гривень на протитуберкульозні заходи, проходження медоглядів хворих на туберкульоз. 

Далі Володимир Андросюк підійшов до мікрофона та озвучив звернення жителів с. Поворська (вул. Остапюка) з приводу постійного перебою постачання електроенергії, який пов'язують з необхідністю встановлення більш потужного трансформатора. Подібні незручності мають і жителі сіл Сільце, Гулівка.

Інший запит депутата стосувався звернення жителів сіл Підріжжя, Ситович, Озірного, діти яких відвідують музичну школу в Поворську. Батьки цих дітей просять вирішити питання безкоштовного доїзду двічі на тиждень на заняття в музичну школу. 

Депутат Дмитро Матвіюк (фракція "ВО "Свобода") порушив питання облаштування автобусної зупинки для жителів с. Пісочного, на що попередньо передано відповідні конструкції благодійним фондом "Патріоти Волині".

За посередництвом депутата райради Миколи Рибака (фракція "ВО "Батьківщина") до районної влади звернулися жителі села Ситовичі та приватний перевізник, який обслуговує автобусний маршрут "Ковель-Кашівка" через Поворськ з проханням відремонтувати частину дороги через лісовий масив СЛАТ "Тур" між селами Озірне і Ситовичі. 

Юрій Мельник (фракція "ВО "Свобода") відповіді на декілька своїх депутатських запитань хотів почути одразу на сесії. Одне з них депутат адресував голові райради Андрію Броїлу:

– Андрію Петровичу, на одній з попередніх сесій Ковельською районною радою прийнято звернення з проханням припинити кримінальне переслідування бійців 51-ї ОМБР, які у липні 2014 року перетнули кордон з Російською Федерацією. Наскільки мені відомо, справа набирає нових обертів. Які реальні кроки робить місцева влада для того, щоб допомогти нашим землякам, серед яких є жителі Ковельщини?

– Так, це звернення було підтримане районною радою. Працюємо по лінії депутатів Верховної Ради, зокрема, нардеп Ігор Гузь порушив це питання на засіданні Верховної Ради.

Олександр Титомир (фракція "ВО "Батьківщина") озвучив прохання громадської організації "Ліквідатори-інваліди Чорнобиля" посприяти у виділенні коштів з нагоди 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС, для замовлення нагород України для вшанування подвигу ліквідаторів.

Василь Олексюк (фракція "Блок Петра Порошенка "Солідарність") виступив від жителів села Луківки, які звертались з приводу курсування автобуса "Ковель-Луківка", який систематично порушує графік руху, що створює неабиякі незручності для людей. Цікавився депутат також долею залізничної лікарні.

Валентина Об'єдкова (фракція "ВО "Батьківщина") поінформувала про проведення в районі акції "Візьміть мої вітрила" з метою ширшої популяризації творчої спадщини відомого українського композитора, поета В'ячеслава Хурсенка та вшанування його пам'яті. Композитор – наш земляк, виріс в селі Вербці Ковельського району. 1 червня 2016 року йому виповнилося б 50 років. Детальніше про подію розповів Заслужений працівник культури України Іван Сидорук.

Правом озвучити запити й запитання скористалися також Василь Мичко (фракція "ВО "Батьківщина"), Григорій Рудюк (фракція "УКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ - УКРОП").

До сесійної трибуни вийшов начальник Ковельської філії ПАТ "Волиньобленерго" Андрій Герасимчук. Він закликав депутатів, сільських голів, громаду району до активної співпраці щодо виявлення крадіжок на об’єктах електроенергетики, повідомляти про такі факти відповідні служби. Користуючись нагодою, депутати поставили йому ряд запитань. Зокрема, депутат Наталія Шайнюк (фракція "ВО "Свобода") цікавилась, яким чином документально підтвердити випадки виходу з ладу побутової техніки через неякісне постачання електроенергії (це питання, зокрема, турбує жителів вул. Шевченка с. Дубового).  

Далі депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Першим розглянуто питання "Про звіт голови Ковельської райдержадміністрації про виконання райдержадміністрацією делегованих районною радою повноважень у 2015 році". Голова РДА Віктор Козак з трибуни детально прозвітував про роботу в минулому році, його виступ доповнювали слайди з додатковою інформацією. Віктор Теодосійович, передусім, наголосив, що ефективна робота райдержадміністрації стала можливою завдяки співпраці з депутатським корпусом попереднього і нинішнього скликань, громадськими, волонтерськими організаціями, за активної участі громади Ковельщини. 

19 лютого ц. р. відбулася третя сесія Ковельської районної ради, яку вів її голова Андрій Броїло. 

Сесія проходила напередодні Дня Героїв Небесної Сотні, в ці дні також відбулася річниця боїв за Дебальцеве, тож перед початком засідання присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять мужніх людей, які віддали своє життя під час Революції Гідності та на Сході України.

Коментарів до новини: 2
Переглядів новини: 1139

19 лютого ц. р. відбулася третя сесія Ковельської районної ради, яку вів її голова Андрій Броїло. 

Сесія проходила напередодні Дня Героїв Небесної Сотні, в ці дні також відбулася річниця боїв за Дебальцеве, тож перед початком засідання присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять мужніх людей, які віддали своє життя під час Революції Гідності та на Сході України.

Далі військовий комісар Ковельського об'єднаного міського військкомату Сергій Гладун вручив посвідчення учасника бойових дій військовослужбовцю Андрію Нагалюку з Білина.

За підсумками обласних сільських спортивних ігор 2015 року спортсмени Ковельського району зайняли третє загальнокомандне місце. Заступник голови Волинської обласної ради ВФСТ "Колос" Сергій Скиданюк вручив Кубок голові Ковельської районної ради ВФСТ "Колос" Володимиру Чубарі. 

Голова районної ради Андрій Броїло повідомив присутніх про кадрові зміни, які відбулися  в міжсесійний період, зокрема відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20 січня 2016 року на посаду начальника Управління Держгеокадастру у Ковельському районі Волинської області призначений Іван Лукасюк.

Згідно з Регламентом Ковельської районної ради тридцять хвилин відводилось для оголошення депутатських запитів і запитань. У міжсесійний період жителі Ковельщини порушили перед обранцями громади чимало актуальних проблем, тож депутати виступали активно.

Передусім, головуючий Андрій Броїло озвучив запит Володимира Андросюка (фракція "ВО "Батьківщина"), який надійшов на ім'я голови районної ради Андрія Броїла та голови райдержадміністрації Віктора Козака в міжсесійний період. У запиті депутат пропонував виділити 15 тисяч гривень на протитуберкульозні заходи, проходження медоглядів хворих на туберкульоз. 

Далі Володимир Андросюк підійшов до мікрофона та озвучив звернення жителів с. Поворська (вул. Остапюка) з приводу постійного перебою постачання електроенергії, який пов'язують з необхідністю встановлення більш потужного трансформатора. Подібні незручності мають і жителі сіл Сільце, Гулівка.

Інший запит депутата стосувався звернення жителів сіл Підріжжя, Ситович, Озірного, діти яких відвідують музичну школу в Поворську. Батьки цих дітей просять вирішити питання безкоштовного доїзду двічі на тиждень на заняття в музичну школу. 

Депутат Дмитро Матвіюк (фракція "ВО "Свобода") порушив питання облаштування автобусної зупинки для жителів с. Пісочного, на що попередньо передано відповідні конструкції благодійним фондом "Патріоти Волині".

За посередництвом депутата райради Миколи Рибака (фракція "ВО "Батьківщина") до районної влади звернулися жителі села Ситовичі та приватний перевізник, який обслуговує автобусний маршрут "Ковель-Кашівка" через Поворськ з проханням відремонтувати частину дороги через лісовий масив СЛАТ "Тур" між селами Озірне і Ситовичі. 

Юрій Мельник (фракція "ВО "Свобода") відповіді на декілька своїх депутатських запитань хотів почути одразу на сесії. Одне з них депутат адресував голові райради Андрію Броїлу:

– Андрію Петровичу, на одній з попередніх сесій Ковельською районною радою прийнято звернення з проханням припинити кримінальне переслідування бійців 51-ї ОМБР, які у липні 2014 року перетнули кордон з Російською Федерацією. Наскільки мені відомо, справа набирає нових обертів. Які реальні кроки робить місцева влада для того, щоб допомогти нашим землякам, серед яких є жителі Ковельщини?

– Так, це звернення було підтримане районною радою. Працюємо по лінії депутатів Верховної Ради, зокрема, нардеп Ігор Гузь порушив це питання на засіданні Верховної Ради.

Олександр Титомир (фракція "ВО "Батьківщина") озвучив прохання громадської організації "Ліквідатори-інваліди Чорнобиля" посприяти у виділенні коштів з нагоди 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС, для замовлення нагород України для вшанування подвигу ліквідаторів.

Василь Олексюк (фракція "Блок Петра Порошенка "Солідарність") виступив від жителів села Луківки, які звертались з приводу курсування автобуса "Ковель-Луківка", який систематично порушує графік руху, що створює неабиякі незручності для людей. Цікавився депутат також долею залізничної лікарні.

Валентина Об'єдкова (фракція "ВО "Батьківщина") поінформувала про проведення в районі акції "Візьміть мої вітрила" з метою ширшої популяризації творчої спадщини відомого українського композитора, поета В'ячеслава Хурсенка та вшанування його пам'яті. Композитор – наш земляк, виріс в селі Вербці Ковельського району. 1 червня 2016 року йому виповнилося б 50 років. Детальніше про подію розповів Заслужений працівник культури України Іван Сидорук.

Правом озвучити запити й запитання скористалися також Василь Мичко (фракція "ВО "Батьківщина"), Григорій Рудюк (фракція "УКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ - УКРОП").

До сесійної трибуни вийшов начальник Ковельської філії ПАТ "Волиньобленерго" Андрій Герасимчук. Він закликав депутатів, сільських голів, громаду району до активної співпраці щодо виявлення крадіжок на об’єктах електроенергетики, повідомляти про такі факти відповідні служби. Користуючись нагодою, депутати поставили йому ряд запитань. Зокрема, депутат Наталія Шайнюк (фракція "ВО "Свобода") цікавилась, яким чином документально підтвердити випадки виходу з ладу побутової техніки через неякісне постачання електроенергії (це питання, зокрема, турбує жителів вул. Шевченка с. Дубового).  

Далі депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Першим розглянуто питання "Про звіт голови Ковельської райдержадміністрації про виконання райдержадміністрацією делегованих районною радою повноважень у 2015 році". Голова РДА Віктор Козак з трибуни детально прозвітував про роботу в минулому році, його виступ доповнювали слайди з додатковою інформацією. Віктор Теодосійович, передусім, наголосив, що ефективна робота райдержадміністрації стала можливою завдяки співпраці з депутатським корпусом попереднього і нинішнього скликань, громадськими, волонтерськими організаціями, за активної участі громади Ковельщини. 

Віктор Теодосійович подякував усім за повсякденну працю, за внесок у розвиток нашого краю і добробут його мешканців. Докладно про підсумки роботи у 2015 році у всіх сферах життя району наша газета повідомляла у матеріалі з прес-конференції голови РДА Віктора Козака ("Вісті Ковельщини" від  18 лютого ц. р.).

Депутати поставили Віктору Козаку ряд запитань. Зокрема, Миколу Рибака (фракція "ВО "Батьківщина"), Валерія Миронюка (фракція "УКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ – УКРОП" ) цікавили питання в галузі культури й освіти Ковельщини.

У своєму виступі голова фракції "ВО "Батьківщина" Володимир Андросюк погодився, що робота в районі проведена велика, працює згуртований колектив, багато зроблено для поліпшення життя громади Ковельщини. В свою чергу, Володимир Тимофійович зупинився на деяких зауваження та пропозиціях, над якими ще потрібно всім працювати. 

Виступили також Микола Рибак (фракція “ВО “Батьківщина”), Аркадій Степанюк (фракція “Блок Петра Порошенка “Солідарність”). Після обговорення депутати звіт голови РДА взяли до відома. 

Депутати також заслухали та взяли до відома інформацію в. о. керівника Ковельської місцевої прокуратури Ігора Філімонюка "Про результати діяльності Ковельської місцевої прокуратури на території Ковельського району у 2015 році". В ході розгляду питання Андрій Броїло закликав місцеву прокуратуру до результативної роботи та співпраці з депутатським корпусом районної ради. "Завжди готові до співпраці", - запевнив Ігор Андрійович. 

Серед питань, які розглядалися та були ухвалені під час сесії - "Про звіт про виконання районного бюджету за 2015 рік", "Про внесення змін до рішення районної ради від 25 грудня 2015 року, № 2/12 "Про районний бюджет на 2016 рік", "Про хід виконання районної цільової Програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі "Власний дім" у 2015 році, затвердженої рішенням районної ради від 21.02.2007 року, № 9/6", "Про здійснення в 2016 році делегованих Голобською селищною радою повноважень з реалізації державних програм соціального захисту населення", "Про здійснення в 2016 році делегованих Велицькою сільською радою повноважень з реалізації державних програм соціального захисту населення", "Про Програму підтримки демобілізованих учасників антитерористичної операції та членів їх сімей на 2016 рік".

На третій сесії райради депутати також обирали заступника голови Ковельської районної ради. До цього питання обранці громади приступили після перерви.

На розгляд депутатів головуючий Андрій Броїло на посаду свого заступника вніс кандидатуру депутата від фракції "ВО "Батьківщина" В'ячеслава Оксенюка, представника Велицької об'єднаної територіальної  громади. 

Виступаючи з сесійної трибуни, В'ячеслав Оксенюк закцентував увагу на проблемах, з якими стикаються сільські мешканці, обіцяв докласти максимум  зусиль для того, щоб жити на селі стало краще. 

"Чесність, справедливість, порядність", – такі кращі якості кандидата підкреслив у своєму виступі його колега по фракції Олександр Титомир, виступаючи на його підтримку. Підтримав кандидата й депутат Микола Рибак (фракція "ВО "Батьківщина").

Однак в результаті таємного голосування В'ячеслав Оксенюк не був обраний заступником голови райради: за його кандидатуру віддали голоси лише 12 депутатів, 20 – висловилися проти.

Тоді голова районної ради Андрій Броїло оголосив п'ятихвилинну перерву і запропонував головам депутатських фракцій зібратися біля президії. Після перерви Андрій Броїло висловив пропозицію обрати своїм заступником Олександра Пасенковського, депутата від фракції "Радикальна партія Олега Ляшка", якому надав слово для виступу.

Виступаючи з трибуни, Олександр Сергійович сказав наступне: "25 жовтня 2015 року жителі Ковельщини зробили свій вибір. І присутні тут депутати - це вибір Ковельської територіальної громади. Виборці чекають від нас не гучних заяв, не політичних амбіцій, а злагодженої, конструктивної співпраці на благо нашого району. В державі сьогодні склалася складна ситуація, така сама ситуація і в районі. І тому ми тільки разом можемо вирішити ті нагальні проблеми і питання, які гостро стоять для жителів нашої громади. Давайте не будемо ділитися на партії, а буде у нас одна загальна партія – це партія жителів Ковельського району. Якщо мені довірять представляти інтереси громади і оберуть заступником голови Ковельської районної ради, вся моя робота буде направлена на консолідацію і об'єднання всіх політичних сил задля одного – розвитку Ковельського району".

Олександр Сергійович коротко розповів свою біографію: народився в сім'ї військовослужбовця у місті Котовську Одеської області, навчався у Ковельському машинобудівному технікумі, закінчив Рівненський міжгалузевий інститут післядипломної освіти за спеціальністю "економіст", проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України, був приватним підприємцем, проходив контрактну  військову службу в Державній   Прикордонній службі України. Одружений, має трьох доньок.

Підтримати кандидатуру О. Пасенковського закликав колег-депутатів Віктор Сидорчук із фракції "Радикальна партія Олега Ляшка", охарактеризувавши Олександра Сергійовича як патріота України, хорошого спеціаліста-економіста. В свою чергу, депутат від фракції "ВО "Батьківщина" Микола Рибак, запевнивши, що претензій до кандидата не має, зазначив: "Перший екзамен для громади, Олександре Сергійовичу, ви не пройшли. Ви пройшли до районної ради першим номером за списком від Радикальної партії. Аби ви пішли в село по мажоритарці, знали проблеми, я за вас голосував би".

Перед голосуванням депутат Юрій Мельник зробив заяву про те, що фракція "ВО "Свобода" участі у виборах заступника в цьому голосуванні брати не буде. "Олександре Сергійовичу, перепрошую, нічого особистого", - додав Ю. Мельник. 

Володимир Андросюк повідомив, що фракція "ВО "Батьківщина" більшістю голосів також вирішила участі в голосуванні не брати.

В результаті таємного голосування Олександра Пасенковського (на знімку) обрали заступником голови районної ради: його кандидатуру підтримали 19 депутатів.

Андрій Броїло щиро привітав новообраного заступника голови райради Олександра Пасенковського, який склав присягу посадової особи місцевого самоврядування та приступив до виконання своїх обов'язків. 

Депутати продовжили свою роботу і ухвалили рішення про присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування заступнику голови Ковельської районної ради, про структуру та чисельність виконавчого апарату райради, внесли зміни до списку народних засідателів Ковельського міськрайонного суду Волинської області, розглянули інші питання порядку денного.

Світлана ЛЯШУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 741

Основними напрямками роботи закладів охорони здоров'я Ковельщини є профілактика, рання діагностика захворювань; доступність та якісне надання спеціалізованої медичної допомоги, що забезпечить збереження та зміцнення здоров'я населення; задоволення вимог та очікувань пацієнтів.

Забезпечення лікувально-профілактичних закладів новою сучасною медичною апаратурою дає можливість медичним працівникам втілювати найновіші види передових технологій в діагностиці та лікуванні пацієнтів.

Завдяки міському голові О. Кіндеру та депутатам Ковельської міської ради за кошти міського бюджету в 2015 році проведене оновлення та модернізація матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів Ковельського МТМО, зокрема:

придбано електрокардіографи, гастрофіброскоп, електрокоагулятор для зварювання живих тканин, електронейроміограф, ехоенцефалограф, монітори пацієнта, для пологового будинку – апарат штучної вентиляції легень для новонароджених, фетальні монітори, а також інше медичне обладнання;

проведено заміну покрівель стоматологічної поліклініки, поліклініки центральної райлікарні по вул. Незалежності, 122, інформаційно-аналітичного відділу центральної райлікарні, пологового будинку, приміщення харчоблоку центральної райлікарні;

замінено старі вікна на металопластикові в хірургічному корпусі центральної райлікарні та поліклініці ЦРЛ.

Також збулася давня мрія медичних працівників щодо виділення міською радою приміщення колишньої дитячої молочної кухні під службове житло. Після проведеної реконструкції (за кошти міського бюджету) житло отримали 10 медичних працівників з сім'ями, з них 5 молодих спеціалістів – лікарів. Завдяки отриманому житлу зменшиться плинність лікарських кадрів. 

Не зупиняючись на досягнутому, медичні працівники з оптимізмом дивляться в майбутній розвиток охорони здоров’я.

Оптимізація ліжкового фонду з підвищенням ефективності його використання, розвиток й удосконалення стаціонарозамінних форм лікування, створення комфортних умов для перебування вагітних, породіль та немовлят – в числі основних завдань керівництва охорони здоров’я Ковельщини                 на 2016 рік.

І тому тісна співпраця з місцевою владою, розуміння нею проблем сьогоднішнього дня в охороні здоров’я Ковельщини, спонукала депутатів міської ради на черговій сесії в лютому 2016 року виділити додатково кошти на:

v ремонт обсерваційного відділення пологового будинку із заміною вікон та дверей;

v ремонт жіночої консультації пологового будинку;

v утеплення горища двоповерхового приміщення по вул. Грушевського, 52, де розміщені міська амбулаторія загальної практики сімейної медицини з денним стаціонаром, протитуберкульозний, наркологічний та шкірновенерологічний кабінети поліклініки центральної районної лікарні.

Шановний 

Олеже Олексійовичу!

За дорученням колективу медичних працівників Ковельщини висловлюємо слова щирої вдячності Вам і депутатам Ковельської міської ради за глибоке розуміння проблем та підтримку охорони здоров’я.

Нехай шана медичних працівників та мешканців Ковельщини і надалі буде Вам подякою за вміння творити добро!

З повагою –

Олег САМЧУК, 

головний лікар 

Ковельського МТМО.

Сергій Товкач,

голова профкому.

Основними напрямками роботи закладів охорони здоров'я Ковельщини є профілактика, рання діагностика захворювань; доступність та якісне надання спеціалізованої медичної допомоги, що забезпечить збереження та зміцнення здоров'я населення; задоволення вимог та очікувань пацієнтів.

головний лікар Ковельського МТМО.

голова профкому.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 948

"80 – не привід для печалі, 80 – це зрілість золота, нехай до ста, а, може,  й далі мчать,  не озираючись, літа", – саме такими словами розпочала нещодавно  ведуча Дубівського будинку культури Валентина Балецька вечір-портрет ювілярки Ганни Яківни Кузик. 

На захід, який відбувся в бібліотеці, завітали друзі, з якими довгий час працювала, керівники установ, працівники сільської ради, школи, амбулаторії, дитячого садочка, Дубівський сільський голова   Павло Безека, голова Ковельської райдержадміністрації  Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло, голова районної  ради ветеранів  Валентина Січкар.

Прожила  Ганна Яківна тяжкі дитинство та юність.   В семирічному віці разом із сім'єю  була відправлена до Німеччини,  де продавали людей бауерам. Там  вона і розлучилася із дідусем та бабусею.  Дітей  також  продавали, але мама зуміла уберегти свою доньку. 

Війна підходила до кінця,  настав час повертатися додому. Після приїзду на  Батьківщину  спочатку жили і працювали в Ковелі, бо рідне село було спалене фашистами. Пізніше рідні дівчинки почали будуватися в Дубовому.

Ганнуся пішла до школи, по закінченню –  вступила  до   культосвітнього училища. Працювала бібліотекарем в сільському клубі.  Згодом продовжила навчання  у Львівському університеті на факультеті філології.  Вчителювала у Стрийському районі на Львівщині.  Там  і зустріла своє перше кохання. 

Через певні обставини через деякий час жінка приїхала на Волинь. Працювала в Облапській школі, потім  перевели  її на посаду завуча Ковельської вечірньої школи.  З часом повернулася в рідну школу викладачем української мови та літератури. 

Ганна Яківна  завжди користувалася авторитетом серед  громадськості села,  обиралася депутатом місцевих рад. Працювала сільським головою. 

Недаремно прожила Ганна Яківна своє життя. Має гарного сина з невісткою та онука.  Нині  намагається допомогти кожному, кому – словом, кому – ділом, співає в церковному хорі. 

Ось і працівники будинку культури та бібліотекар приєдналися до привітань. Усі найкращі пісні звучали у цей день для ювілярки від Оксани Бондарук та автора цих рядків, яким акомпонував Юрій Буднік. 

Олена КАЛІНЧИК, директор Дубівського   будинку культури.

НА ЗНІМКУ: учасники вечора-портрета Ганни КУЗИК.

Фото з архіву автора.

"80 – не привід для печалі, 80 – це зрілість золота, нехай до ста, а, може,  й далі мчать,  не озираючись, літа", – саме такими словами розпочала нещодавно  ведуча Дубівського будинку культури Валентина Балецька вечір-портрет ювілярки Ганни Яківни Кузик. 

директор Дубівського   будинку культури.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 855