12.08.2016

DSC06321Миру, добра, благополуччя!

Адміністрація ТзОВ «Західмонолітбуд» шле сердечне вітання з нагоди Дня будівельника всім працівникам підприємства. 
Хай на Ваше професійне свято
Буде у Вас радості багато.
І здоров’я у житті хай буде,
А за роботу дякують Вам
 люди.
Хай буде щастя, гроші,
 робота,
А від керівництва хай буде
 турбота,
Хай регулярно надходить 
зарплата,
І добре все буде –  і в будні, і в свята!

Адміністрація ТзОВ «Західмонолітбуд» шле сердечне вітання з нагоди Дня будівельника всім працівникам підприємства. 

DSC06327

 

  • Хорошими успіхами у праці славляться трудові колективи МПП "Інвестбуд" та ПП "Злагода", які очолює відомий на Ковельщині ветеран будівельної галузі Василь ВОЛИНЧУК.

Шановні працівники будівельної галузі!

Прийміть найщиріші привітання з нагоди Вашого професійного свята. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 764
Читати далі
12.08.2016

завантаження14   серпня – День   працівників   ветеринарної   медицини

Шановні колеги, дорогі працівники та ветерани ветеринарної медицини району!

Управління Держпродспоживслужби в Ковельському районі щиро вітає Вас з професійним св'ятом – Днем працівника ветеринарної медицини. Приємно усвідомлювати, що люди, які працюють у галузі ветеринарної медицини, віддані своїй професії, для Вас робота – це і покликання, і вічний неспокій, і щоденна копітка праця. Ви охороняєте територію району від занесення збудників інфекційних хвороб тварин, проводите профілактику захворювань, ведете державний нагляд за якістю та безпечністю продукції тваринного і рослинного походження.
Щиро вдячний Вам за сумлінне виконання професійних обов'язків. Нехай благословенними будуть Ваші дороги, нехай завжди супроводжують успіхи, радують друзі, колеги, надихають нові справи, окриляє любов, зігріває родинне тепло.
Нехай кожна мить життя радує своєю неповторністю. Хай усе добре, зроблене з душею і натхненням, повертається до Вас сторицею.
Бажаю Вам, Вашим рідним і близьким          міцного здоров'я, щастя, прихильності долі, миру і процвітання, успіхів у здійсненні задуманого.
Зі святом  Вас, дорогі наші колеги!
Микола Король,
в.о. начальника управління Держпродспожив- 
служби  в Ковельському районі.

Управління Держпродспоживслужби в Ковельському районі щиро вітає Вас з професійним св'ятом – Днем працівника ветеринарної медицини. 

Шановні працівники ветеринарної медицини! 

З нагоди професійного свята найщиріші слова шани і подяки адресуємо всім працівникам ветеринарної медицини нашого краю, які сумлінно виконують свої професійні обов'язки.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 797
Читати далі
12.08.2016
Погода в Ковелі  
11 – 16 серпня

завантаження (1)Погода в Ковелі  11 – 16 серпня

П'ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 19оС. Вітер північно-західний помірно сильний.

В ніч на суботу. Ясно. Температура: 11оС. Вітер південно-західний слабкий. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 739
Читати далі
12.08.2016 
kov.2Увага:   нова   рубрика!

Розповіді про Ковель і ковельчан

Щодня редакційна пошта "Вістей Ковельщини" багатіє листами читачів або телефонними дзвінками від них. Людей цікавить багато питань, з приводу яких вони хочуть висловити власну думку, почути роз’яснення чи коментар працівників органів місцевої влади, спеціалістів з тієї чи іншої галузі господарства.
З метою ширшого інформування мешканців Ковеля про проблеми міської громади, заходи, які вживає влада для їх розв’язання, а також ковельчан, які роблять свій внесок у соціально-економічний і духовний розвиток міста над Турією, сьогодні редакція започатковує нову рубрику "Розповіді про Ковель і ковельчан". Будемо вдячні, якщо читачі схвально сприймуть ініціативу редакції, а також запропонують нові теми для висвітлення на шпальтах газети.
Ведуча рубрики – знана і шанована на Волині людина Наталія Михайлюк. Пропонуємо першу підготовлену нею статтю про благоустрій лівого берега міського водосховища, з приводу чого у різних засобах масової інформації (та й не тільки) точаться дискусії і спори. Про те, що тут має бути, й інформує пані Наталія.

Щодня редакційна пошта "Вістей Ковельщини" багатіє листами читачів або телефонними дзвінками від них. Людей цікавить багато питань, з приводу яких вони хочуть висловити власну думку, почути роз’яснення чи коментар працівників органів місцевої влади, спеціалістів з тієї чи іншої галузі господарства.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 551
Читати далі
12.08.2016

unnamedТут буде справді європейське місце відпочинку

Усі, кому доводилося відпочивати у курортних містах, мали змогу прогулятися набережною. Особливо увечері, коли сідає Сонце, а на морському узбережжі уже не спекотно й не гамірно. Інколи ловиш себе на думці: а чому у нас такого немає? Де у Ковелі відпочити на природі, якщо немає можливості виїхати за місто? 
Погодьтеся, що кожен хоча б раз у житті, дивлячись на довжелезну прибережну смугу рідної Турії, замислювався над тим, що було б добре мати гарну рекреаційну зону тут, у себе, а не на далекому морському узбережжі. І не біда, що у нас усього лиш невелика річка. 
З початком пляжного сезону відпочиваючі звернули увагу на те, що вздовж лівого берега водосховища розпочато будівельні роботи (на знімку). Через брак інформації більшість собі домислює, хто і що тут може влаштувати? Торік на День міста Ковеля народний депутат Степан Івахів та його благодійний фонд подарували Ковелю сертифікат на два мільйони гривень для будівництва набережної. Благодійники планували зробити її у парку Шевченка між двома мостами (включно з так званим “островом”). 
Проте згодом погодились на ініціативу міського голови Олега Кіндера, яку підтримали й ковельчани: облаштувати рекреаційну зону вздовж одного з берегів водосховища. Лівий берег Турії обраний не випадково – це один з найбільш густонаселених мікрорайонів міста з багатоповерховою забудовою. Крім того, сюди приходять відпочивати й мешканці "Ковельсільмашу". А це сотні людей. 
Проект майбутньої набережної вражає своїми масштабами і обіцяє бути небаченим досі на Волині справді європейським місцем відпочинку. Територія умовно буде поділена на сектори. У секторі відпочинку розміститься пляжна зона орієнтовно на 800 осіб, з кабінками для перевдягання, сходами до води та визначеною акваторією для купання в Турії. Тут же, заради безпеки відпочиваючих, розташують рятувальні вежі та медичні пункти. 
Шанувальники активного відпочинку зможуть проводити свій час у спортивному секторі набережної: на майданчиках для пляжного футболу та волейболу чи в гімнастичному містечку. 
Подбали проектанти і про найменших ковельчан. Для них облаштують окремий сектор з дитячими майданчиками. Важливим елементом комфортного відпочинку стане сектор інфраструктури, до якого увійдуть тимчасові місця для паркування автотранспорту, майданчик для літнього кафе з альтанками, вбиральня. Також планується на період сезону літнього відпочинку розмістити тут заклади харчування та  атракціони.
Офіційні джерела стверджують, що роботи з благоустрою набережної розпочато за участю небайдужих ковельчан у "День довкілля" та продовжені місцевими комунальниками за кошти міського бюджету. І тривають вони уже понад два місяці. Наразі  очищено прибережну смугу від сміття та чагарників, укріплюються берегові відкоси, сплановано рельєф та розпочаті роботи з мощення пішохідної доріжки бруківкою.   На усе це використано близько 300 тис. грн. 
І це ще не все. Влада міста планує й надалі залучати бюджетні кошти до робіт з влаштування зони відпочинку.  На черзі після влаштування бруківки – встановлення ліхтарів зовнішнього освітлення, лавок для відпочинку, а для місцевих рибалок “бонус” – пірси для швартування човнів.
На жаль, міський бюджет Ковеля має обмежені ресурси, і втілити в життя ідеї розвитку рекреаційних зон, зокрема й набережної, досить складно. Тому прохання до ковельчан з розумінням віднестись до не надто швидких темпів реалізації цього проекту, адже мета його – не передвиборна піар-акція, а створення об'єкта, який стане окрасою і потенційною туристичною принадою міста Ковеля.
Окрім того, що біля водосховища відпочиватимуть ковельчани, ця територія має ще й інше важливе значення, адже поблизу – спортивна установа. У Ковелі щороку відбувається ряд змагань з веслування на байдарках і каное не лише місцевого, а й всеукраїнського та міжнародного рівнів. Тому привабливість міста, його благоустрій та розвиток інфраструктури значною мірою впливають на імідж Ковеля в Україні та за кордоном, а також сприяють популяризації цього виду спорту. 
До речі, веслувальна школа (в недалекому минулому ДЮСШ №2 "Ніка-Сільмаш") за безпосередньої підтримки міської влади та завдяки фінансуванню з міського бюджету цього року отримала новий поштовх для свого розвитку, ставши відділенням Ковельської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи. Пішохідний доступ до рекреаційної зони буде саме зі сторони веслувальної бази. 
Проїжджа частина вздовж водосховища з виходом на вул. 40 років Перемоги лише запроектована. Добиратися автотранспортом відпочиваючі зможуть зі сторони Володимирської від церкви Великомучениці Світлани (вул. 40 років Перемоги) до водосховища, де буде облаштована парковка для автотранспорту.
Що б не казали скептики, Ковель потрохи змінюється, розбудовується. А в нинішній непростій політичній та економічній ситуації будь-які позитивні зміни в місті мають важливе значення для його мешканців. А нам, в переважній більшості простим споглядачам, чи, як кажуть, пересічним ковельчанам, варто з повагою ставитись до речей, зроблених для нашого з вами блага, бути вдячними тим, хто створює комфорт та дбає про хороші умови нашого дозвілля. 
Наталія Михайлюк.

Усі, кому доводилося відпочивати у курортних містах, мали змогу прогулятися набережною. Особливо увечері, коли сідає Сонце, а на морському узбережжі уже не спекотно й не гамірно. Інколи ловиш себе на думці: а чому у нас такого немає? Де у Ковелі відпочити на природі, якщо немає можливості виїхати за місто? 

Наталія Михайлюк.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 780
Читати далі
12.08.2016

DSC06146Її професія – військовослужбовець

10 років викладацького стажу. У звичайній сільській школі вчила дітей не лише математики, а й вірності Батьківщині. Цій жінці вистачило любові і на чужих дітей, і на своїх, і на кардинально нову справу – військову. Мати трьох дітей – Тетяна ТУРЧАК у розмові зі мною розповіла, чому замість вчителювання опинилася на військових навчаннях.
– Пані Тетяно, розкажіть де проходило Ваше навчання і чому ось так школу замінили військовою справою?
– У військкомат я прийшла державним службовцем. Попрацювала тут рік. Побачила переваги контракту, й вирішила пройти навчання за обраною спеціальністю. На навчання я потрапила у 190-й військовий навчальний центр у селі Гуйва, що поблизу Житомира. Усіх, хто іде на військову службу за контрактом, держава зобов'язує отримати необхідні знання у навчальних центрах. 
Раніше було так, що колишні АТО-шники, що вже мають посвідчення учасників бойових дій, які хочуть служити, але вже за контрактом, повинні були потрапити до таких навчальних центрів.  А зараз сюди приходять тільки ті, що раніше не служили. Тобто звичайні цивільні стають військовими. 
Це – наче армія, тільки в скороченому об'ємі. Вивчаєш статут, вчишся володіти зброєю. Після закінчення навчання та складання іспиту усі отримують направлення в конкретну військову частину для проходження служби на визначений термін.
Сама я за освітою – вчитель. Склалося так, що школу змінила на військову справу. Побачила переваги контракту, а це соціальні гарантії (відпустка 30 днів, до того ж "оздоровчі" виплачуються, і заробітна плата для нашого міста непогана, зручний робочий графік, лікування якісне). 
– Розкажіть трохи про навчання, як це відбувалося і чому новому Ви навчилися?
– Загалом, навчання тривали два місяці. Спочатку було загальновійськове навчання. Вчили нас марширувати, ходили на стрільбу, запам'ятовували статути та як правильно віддавати військові вітання. Згодом, коли було складено присягу, нас поділили і вчили за спеціалізацією.
 До складу нашої роти входило 60 людей, 40 з яких – жінки. Це люди з різних регіонів, можна сказати, що з усієї України. Люди різних соціальних статусів, з різними потребами та вимогами, яких поселили разом та надали усім однакові умови проживання. Але не дивлячись на це, усі змінювалися, і мирилися з тим, що є. Дуже багато було жінок з Донецької та Луганської областей, з територій, де проходять бойові дії. А ось з Волинської області була лише я одна. 
Уклавши контракт з навчальним центром, отримала завдання прибути сюди для проходження подальшої служби за місцем проживання. На навчаннях я відкрила для себе іншу спеціальність. Моя нова професія – молодший спеціаліст служби захисту інформації. Коротко – кодувальник.  Раніше я цього не знала, і вона мені була не знайома зовсім. 
Ця робота пов'язана із закодовуванням та розкодовуванням чогось, наприклад, – телеграм. Але основна моя мета – оберігати державну таємницю. Скажу, що для отримання відповідних знань в Україні є лише один такий навчальний центр, тобто я не мала змоги обирати між містами, що ближче до дому. 
Було важко, адже усе повністю нове і так далеко від домівки. Майже не було вихідних, лише двічі виходили до міста. Все було дуже  дисципліновано. Всі, як один дотримувалися вимог Статуту. Скрізь ходили колонами. Ідемо в магазин – теж колонами. Навіть по території одному ходити не можна, тільки кілька чоловік групуються і колоною ідуть. 
– Ви мама трьох дітей. Як Вам вистачає часу і на роботу, і на дітей, і на себе? Чи не складно Вам? 
– Звичайно, що дуже стомлююсь. Часом хочеться справді добре відпочити.  Перевага в тому, що фізично я не працюю, а працюю головою і руками. Однак все одно до вечора ой як стомлюєшся! Влітку добре. А ось з першого вересня, коли розпочнеться у дітей навчання, буде трохи важкувато. Але робочий графік (а працюю я до 17 години) дозволяє приділити час усім. Головне – бажання, а встигнути можна все! 
Тетяна БЕРЕГА
На знімку: військовослужбовець-контрактниця Тетяна ТУРЧАК.
Фото автора.

10 років викладацького стажу. У звичайній сільській школі вчила дітей не лише математики, а й вірності Батьківщині. Цій жінці вистачило любові і на чужих дітей, і на своїх, і на кардинально нову справу – військову. Мати трьох дітей – Тетяна ТУРЧАК у розмові зі мною розповіла, чому замість вчителювання опинилася на військових навчаннях.

Тетяна БЕРЕГА.

 

Коментарів до новини: 2
Переглядів новини: 3948
Читати далі
12.08.2016
Щоб Турія 
не створила загрози

20160805_150636Щоб Турія не створила загрози

Як відомо, нижче по течії річки Турії, за залізничним металевим мостом розташована гребля, або "водоспад", як його називають ковельчани. Для багатьох із них це – улюблене місце відпочинку. Однак нині гребля частково зруйнована, в результаті чого течія стала підмивати насип залізничної колії. Виникла реальна небезпека руйнування залізничного полотна і загроза безпеці руху поїздів, який досить інтенсивний.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1163
Читати далі
12.08.2016
Яку державу ми збудували 
і чи спроможні її захистити?
Точка зору людини, яка щиро не хоче, 
щоб її передбачення справдилися втретє

завантаження (2)Яку державу ми збудували і чи спроможні її захистити?

Точка зору людини, яка щиро не хоче, щоб її передбачення справдилися втретє

25 літ тому, у липні 1991 року, приблизно за місяць до так званого серпневого "путчу" ГКЧП, я видрукував у ковельській міськрайонній газеті, яка тоді мала назву "Прапор Леніна", статтю "Чи є у нас партія?". В ній висловив на той час "крамольну" думку:  справжньої української компартії у нас немає, КПРС-КПУ переживає глибоку кризу і перебуває на грані краху. Радянський Союз стоїть  перед загрозою розпаду. Стаття викликала значний резонанс і в міській партійній організації, і серед читацького загалу. Прочитавши її, одна з моїх знайомих при зустрічі сказала:...

Микола ВЕЛЬМА. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 569
Читати далі
12.08.2016

завантаження (2)

Яку державу ми збудували і чи спроможні її захистити?

(Продовження).

Маємо в Україні ще одну проблему: чи є наша держава справді суверенною, незалежною і вільною від зовнішніх впливів?
У зв'язку з цим згадую слова геніальної (без усякого перебільшення!) української поетеси, провидиці і мислительки Ліни Костенко: "Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів".
Сказано різко, але, на мою думку, цілком справедливо. Щоб переконатися у правильності слів письменниці, досить проаналізувати (навіть побіжно) факти, які стають дедалі тривожнішими і очевиднішими. Не буду стверджувати  категорично, що в планах "світового закулісся", як його іноді називають літератори і публіцисти, – знищення України та її народу фізично, однак  інколи такі підозри виникають. І як тут не згадати тривожні слова Пророка нації Тараса Шевченка: "Погибнеш, зникнеш, Україно, не стане знаку на землі"?
Але перейдемо до конкретних цифр і фактів. Про загрозу територіальної цілісності держави було сказано вище. Тут же поміркуємо над демографічною ситуацією, яка склалася. Років двадцять тому якось я вичитав в одній із газет (інтернету тоді не було), що населення України має в близькій перспективі скоротитися до 25 млн. чоловік. "Дурниці! – подумав. – Яке може бути "планування" в такій делікатній сфері, як народжуваність і смертність?".
Виявляється, однак, що поставлене завдання "успішно" (свідомо чи несвідомо) виконувала і виконує наша влада. За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 червня ц. р. чисельність населення в Україні становить 42 млн. 674 тисячі чоловік (без врахування анексованої території Криму). За січень-березень чисельність скоротилася на 51,9 тисячі осіб. Щоправда, природне скорочення склало  ще більшу цифру – 57,7 тисячі осіб, але дещо "вирівняв" ситуацію міграційний приріст (5,8 тисячі осіб).
Нагадаю, що ще у 1989 році нас було 51,7 мільйона, а при  здобутті Незалежності у 1991 році – 51,9 мільйона чоловік. Неважко порахувати, що за чверть століття "мінус" становить майже 10 мільйонів осіб! За демографічним прогнозом ООН, чисельність населення України  повинна зменшитися до 40 мільйонів чоловік наприкінці 2020-их років та до 30 мільйонів – до початку 2060-их. Як тут не повірити у "план" фізичного знищення української нації?
Додайте до наведених вище цифр  високий рівень трудової міграції, і ви зрозумієте, наскільки все серйозно. Як підраховано, за кордон виїхало в пошуках кращого життя від 1,4 до 2,7 мільйона осіб, з них більше половини – нелегально. В Росії працює і живе майже половина усіх мігрантів, в Чехії – 12, Італії – 13, Польщі – 8, Угорщині, Іспанії, Португалії – 3 відсотка вибулих.
Схоже, однак, що у нас ніхто серйозно не займається розв'язанням проблеми скорочення населення. Висновок один: або не вміють, або не хочуть, або бояться. Чому – це вже питання не до мене. Але такі думки мимоволі приходять у голову, коли аналізуєш стан справ в охороні здоров'я, де окремі медустанови фінансуються за так званим залишковим принципом, а їх керівники замість того, щоб  предметно займатися вдосконаленням лікувально-профілактичної роботи зайняті пошуком і "вибиванням" додаткових коштів. 
Звідси – надмірна кількість платних послуг, яка викликає роздратування і невдоволення малозабезпечених пацієнтів, нахабство частини  безсовісних медиків, які замість того, щоб допомогти хворому, в першу чергу цікавляться товщиною його гаманця.
Втішає одне: не скрізь так. Як ми знаємо, на Ковельщині влада приділяє велику увагу зміцненню матеріальної бази місцевої медицини, про що неодноразово писала газета "Вісті Ковельщини". Але подібна картина – швидше виняток, аніж правило. 
Аж  ніяк не сприяє оздоровленню нації розгардіяш в аптечних установах, яких розвелося, як грибів після дощу (навіть у нашому місті), але в яких ціни на ліки зростають майже щодень і  суттєво різняться від цін конкурентів.
Пустивши на самоплив ціноутворення на медикаменти і віддавши аптеки в руки приватних осіб, можновладці чинять справжній злочин, бо, по-перше, підтримують корупцію у цій галузі, а, по-друге, сприяють фізичному знищенню населення, особливо похилого віку. Чомусь у сусідній Польщі, як мені розповідали, ціни на ліки вдвічі-втричі менші, аніж у нас, і знаходяться під своєрідним "захистом" держави,  тому багато волинян у випадку необхідності привозять потрібні препарати звідси або з Білорусі.
В цьому – одна з причин високої смертності, особливо серед людей середнього віку. Той, хто не байдужий до життя нашого міста, знає скільки поховань щодня відбувається на кладовищі під Люблинцем. Порівняйте масштаби цього кладовища з тими, які розташовані на вулицях Незалежності або Володимирській (так звані "старі"), де людей хоронили  століттями, і ви жахнетеся від темпів, з якими нині вмирають ковельчани. До речі, у 2013 році (свіжіших даних не маю) середня тривалість життя чоловіків в Україні була всього  66,3 роки! І в той же час урядовці дедалі голосніше базікають про необхідність підвищувати пенсійний вік. А коли ж людям жити?!
l
Все більш відчутною стає тенденція до  "виманювання" еліти української нації у країни далекого і близького зарубіжжя, особливо – молоді. Перед нею гостинно відчиняють двері найпрестижніші навчальні заклади, їй створюють сприятливі умови для навчання, дослідницької і творчої роботи. 
Причому часто-густо все це робиться безкоштовно. Там розуміють значення інтелекту для науково-технічного і соціально-культурного поступу країн. У нас – сором'язливо заплющують очі на проблему, хоч діти й онуки багатьох політиків і чиновників давно вже на Заході. Мабуть, не варто й нагадувати, що вони, здобувши освіту, ніколи не повернуться в Україну, не віддадуть їй свої знання, досвід, інтелект.

Маємо в Україні ще одну проблему: чи є наша держава справді суверенною, незалежною і вільною від зовнішніх впливів?

У зв'язку з цим згадую слова геніальної (без усякого перебільшення!) української поетеси, провидиці і мислительки Ліни Костенко: "Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів".

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 858
Читати далі
12.08.2016

завантаження (2)

Яку державу ми збудували і чи спроможні її захистити?

(Продовження).

В одному з останніх номерів газета "Волинь-нова" у замітці під заголовком "Діти високопосадовців не хочуть вчитися в Україні" повідомила: "Доньки-двійнята Президента України Євгенія та Олександра Порошенко, дочка екс-міністра фінансів Наталії Яресько Христина Фіглус, Христина Гройсман і Христина Яценюк – дочки колишнього і нинішнього Прем’єрів цього року закінчили школу, однак не зареєстровані в базі ЗНО, а, отже, в українські навчальні заклади вступати не будуть".

Під гаслом реформування в життя, на моє тверде переконання, втілюються  далекосяжні плани з розчленування держави (так звана децентралізація влади веде до знищення виконавчої вертикалі, а, отже, до анархії і самоуправства на місцях), зниження ефективності діяльності правоохоронних органів (під виглядом "очищення" цих органів на вулицю виганяють досвідчених фахівців, а на їх місце ставлять дилетантів або просто випадкових людей). А тим часом криміногенна ситуація в країні напружена до краю: людей вбивають, ґвалтують, обкрадають. І не де-небудь, а в самому стольному граді Києві. Нещодавно злодії обікрали квартиру екс-міністра оборони пана Кузьмука. Що вже говорити про людей, "рангом" менших? У них крадуть все підряд щодня й щогодини.
Прогнозую, що далі буде ще гірше. На руках у населення - багато зброї. Не виключено, що можуть діяти спеціально навчені за кордоном або "відряджені" звідти диверсійні групи, від яких можна чекати найгіршого. Зрештою, якщо у світі дедалі більшого поширення набуває міжнародний тероризм, то, на превеликий жаль, від нього не захищені й ми. І навряд чи порятують нас новостворені Національна поліція чи Національна гвардія України, керівники яких почуваються  не завжди впевнено, а рядові служиві – тим паче. Хай на мене не ображаються, але скажу прямо: складається враження, що вони іноді й самі бояться злочинних угрупувань. Та й як не боятись, коли кількість поліцейських на місцях скоротили до неможливого, збільшивши в той час людей в мундирах у столиці і обласних центрах? 
Можна говорити й про інші "дикі" і нормальним людям не зрозумілі речі, які кояться у всіх сферах життя української спільноти. Про них щодня розповідають засоби масової інформації, громадські активісти, прогресивно налаштовані політики. І що? А нічого, бо Васька (влада) "слухає і їсть". І їсть не скромно, культурно, вишукано, а захланно, або, як у народі кажуть, жере. Не зважаючи на те, що народ зубожіє, окремі наші владоможці живуть і розкошують.
У Державному бюджеті на 2016 рік нардепи передбачили збільшення фінансування Верховної Ради на 210 мільйонів гривень. З 1 грудня минулого року заробітна плата Прем єр-міністра та членів Кабміну зросла на 25 відсотків (окремі з міністрів отримують по 100 і більше тисяч гривень). Мають наближені до "царського трону" особи й інші преференції, про які ми можемо тільки здогадуватися, а деякі – бачити і знати. 
Наприклад, віце-прем’єр Павло Розенко, людина молода й досить вгодована, зайнявши нову посаду, змінив не лише службове крісло, а й службове авто – тепер його возить п ятисотий "мерс". А саме панові Розенку доручено місію (дехто каже, що "таємну") вести переговори з головою МВФ Роном ван Роденом. 
Так от, преса повідомляє, що в укладеному між ними "кулуарному пакті" передбачено скорочення соціальних витрат, посилення фінансового тиску, затвердження накопичувального рівня пенсійного забезпечення, підвищення пенсійного віку та ін. Наступ "світового закулісся" триває?
А хіба лише тут? Адже дехто цінову і тарифну політику Уряду теж називає не інакше, як геноцидом нації. Прикриваючись вимогами Міжнародного валютного фонду, можновладці доводять народ до крайньої межі зубожіння. І подібних прикладів і фактів можна наводити до безкінечності.
Зокрема, останнім часом стало відомо, що із коштів, виділених з Держбюджету на будівництво так званої "стіни" на українсько-російському кордоні, освоєно трохи більше 10 відсотків. Не буду говорити про те, що та "стіна" може врятувати від агресора хіба що у снах-фантазіях колишнього Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Мені, як і всім українцям, дуже хочеться знати інше: де поділися гроші і в чиїх офшорах осіли? 
Дехто з народних депутатів ставить "руба" це питання, але чи дадуть на них відповідь Генпрокуратура і новостворене НАБУ, коли між ними дедалі більше розгоряється вогонь міжвідомчої війни? 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 758
Читати далі
123