12.08.2016

завантаження (2)

Яку державу ми збудували і чи спроможні її захистити?

(Продовження).

То чи є вихід із ситуації, яка склалася?
Я його бачу, але не впевнений, що у такому виході зацікавлені власть імущі, які нині зайняті під виглядом боротьби з корупцією перерозподілом грошових потоків і посад. 
Що я б зробив, аби мені це дозволили (перепрошую за "сміливість", але пишу про те, що болить)? Ось деякі мої "тези": 
1. На рівні держави слід негайно створити аналітично-дослідницьку групу з видатних (не проплачених!) науковців, соціологів, політологів, які б зуміли об єктивно і відверто проаналізувати існуючий стан справ, окреслити можливі (реальні!) шляхи негайного оздоровлення внутріполітичної і зовнішньополітичної ситуації. 
2. Особливу увагу приділити оцінці зовнішніх загроз і викликів Україні, про які я вище писав. При цьому раз і назавжди запам’ятати: військового вирішення проблем ні на Сході країни, ні на Заході, ні на Півдні немає. Україні тут ніхто не допоможе - ані США, ані Євросоюз, для яких своя сорочка ближче до тіла.  
До обговорення цих дражливих питань я б залучив не "паркетних" генералів, а бойових командирів АТО, перевірених і надійних активістів волонтерського руху, знавців військової справи і міжнародної дипломатії (тільки не популістів!). Такі, на щастя, в Україні ще є. 
3. Провести дострокові вибори Верховної Ради і її "перезавантаження". Не треба нардепам боятися втратити насиджені місця у парламенті – треба боятися в черговий раз втратити Україну!
Верховна Рада сьогодні перетворилася в розсадник корупції і злочинності. Для декого війна на Сході – додаткове джерело надходжень багатомільйонних прибутків, їх аж ніяк не хвилює доля держави, а тільки доступ до державного "корита".
Подібних типів не має бути в парламенті – його слід скоротити мінімум наполовину!
4.  Рішучіше і наполегливіше слід діяти нашому Президенту. Йому важко. Його, образно кажучи, "цькують" з усіх боків. Моя порада Петру Олексійовичу, за якого я голосував, бо вірив, і який навряд, чи буде читати мої нотатки, така: визначтеся, ким Ви є – Президентом великої європейської держави чи бізнесменом? Якщо Президентом, то будьте зі своїм народом, прислухайтесь до його голосу, який стає дедалі більш гнівним і голосним. Ввічливо і тактовно поводьтеся з лідерами європейських країн (Ви, як колишній дипломат, вмієте це робити).
 Але майте на увазі: ніхто ні на Сході, ні на Заході - не хоче бачити Україну міцною, економічно й політично незалежною, духовно і матеріально багатою. Така правда. Почуйте і зрозумійте її, якщо не хочете повторити долю деяких недалекозорих державних діячів. 
5. І останнє. В ситуації, яка склалася, головну роль має відігравати громадянське суспільство. Воно ще не зріле, ще формується, але тільки при опорі на нього влада може врятувати державу, якій сьогодні загрожує смертельна небезпека.
Щоб це зрозуміти, великого розуму не потрібно. Для початку - хоча б відмінити воєнний парад, який має відбутися 24 серпня у Києві. Повірте: не до парадів нині, бо відомо, чим вони закінчувались у не такому вже й далекому минулому. Краще передбачені кошти віддати воїнам АТО або їх сім ям у тилу. 
Паради потрібні, але тоді, коли здобудемо Перемогу – Перемогу одну на всіх!
Микола ВЕЛЬМА. 

То чи є вихід із ситуації, яка склалася?

Я його бачу, але не впевнений, що у такому виході зацікавлені власть імущі, які нині зайняті під виглядом боротьби з корупцією перерозподілом грошових потоків і посад. 

Що я б зробив, аби мені це дозволили (перепрошую за "сміливість", але пишу про те, що болить)? Ось деякі мої "тези":...

Микола ВЕЛЬМА. 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 643
Читати далі
12.08.2016

DSC06244Нечимне – священне місце України

Для кожної людини існують місця, до яких, де б вона не була, хочеться повернутися. Наймогутніший магніт - це та земля, на якій вона народилася і зробила перші кроки. І хай обійстя вже немає, невидима сила кличе туди поглянути, відчути і згадати.

Анатолій Семенюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 628
Читати далі
12.08.2016

DSC06209Нечимне – священне місце України

Для кожної людини існують місця, до яких, де б вона не була, хочеться повернутися. Наймогутніший магніт - це та земля, на якій вона народилася і зробила перші кроки. І хай обійстя вже немає, невидима сила кличе туди поглянути, відчути і згадати.
Такою ж магічною силою володіє знамените, мабуть, на весь світ Нечимне. Ось уже п'ятнадцять літ поспіль тисячі людей їдуть на місце дійства "Лісової пісні". І хоч уже немає хижі дядька Лева, і хай заросло озеро, але кожен хоче побувати у тому просторі, де живуть невидимі Мавка, Лукаш, Лісовик, Перелесник.
Ось і в цю суботу та неділю відбулося свято "Лісової пісні". Прибули на Ковельщину письменники і поети з Харкова, Закарпаття, Івано-Франківська, Луцька, Тернополя, Рівного, Білорусі та Болгарії.
Забігаючи наперед, озвучу спільні враження прибулих: "Не чекали такого дива. Скільки пізнали! Емоції, незабутні враження переповнюють серце і душу. Оті ваші чисте повітря, доброту  і гармонію стосунків, хочемо взяти з собою, щоб поділитися із своїми земляками. Ви маєте  неоціненний скарб –  бережіть його!".
Заради таких оцінок варто жити, діяти і творити. А скарбничка успіху відкривається просто: це відповідальна професійна робота районного відділу культури, начальника Тетяни Матяшук, вагома підтримка керівників райдержадміністрації та районної ради, і, звичайно, організаторські творчі зусилля голови Волинської організації Національної спілки письменників України Ольги Ляснюк.
Свято розпочалося за давно випробуваним сценарієм. Біля пам'ятника Лесі Українки, що у центрі міста Ковеля, 6 серпня зібрались гості, небайдужі ковельчани, а з ними – голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло, заступник міського голови Ігор Прокопів. Відбувся невеликий мітинг, на якому слово мали очільники влади та гості. До підніжжя пам'ятника лягли квіти, як данина пам'яті і пошанування геніальної поетеси. 
Не втримаюся і нагадаю, що ковельчани гідно увіковічнили свою любов до родини Косачів. Центр міста носить назву великих предків. Це – бульвар Лесі Українки, парк культури і відпочинку імені поетеси, вулиці Олени Пчілки, Драгоманова, Косачів і згадуваний вже пам'ятник. У цьому просторі ковельчани щодня рухаються, живуть, відпочивають, творять і працюють. Це – до слова!
Потому гості перемістилися до Колодяжного, де досвідчені музейники, з напрочуд доброю душею, огорнули присутніх теплом дружнього спілкування. "Якась душевна аура панувала в музеї", – у відповідь на слова похвали,  каже, Віра Комзюк, завідувачка закладу.
Зачарувати гостей є чим. Тут і дивна музика Лесиного фортепіано, і глибоко-філософські екскурсії,  і поетично-літературні читання у "сірому" будинку. Скажіть, хіба не затріпоче серце поета, який читає свої вірші там, де колись стояли Леся, Олена Пчілка, Микола Лисенко, Іван Франко, Михайло Старицький та інші генії українства?
Та немає часу на спочинок. Письменницька братія на чолі з Ольгою Ляснюк у центральній районній бібліотеці організувала творчий вечір для ковельчан. Звільнившись від офіційності, поети дарували ковельчанам свої найкращі вірші, вплітаючи у них інтим і гумор. Дві години промайнули, як одна мить, і присутні ще довго не хотіли розходитися, а це значить, що дійство було цікаве, а поезія – затребувана, що в Україні є літературні таланти та генії. 
На вечорі виступив фольклорний гурт "Намисто" (Ковель).
l
Звичайно, апогей свята - це Нечимне. Зелена пелена із п'ятсотлітнім дубом, своєрідний амфітеатр під відкритим небом, розмаїття вишиванок. Вирує торгівля книгами та сувенірами. І скрізь – творче спілкування прибулих, близьких по духу людей.
Позивні сопілки дають старт святу. Звучать напутні слова від очільників влади.
Віктор Козак: "Свято "Лісової пісні" набуло статусу Всеукраїнського, яке поступово перетворюється в міжнародне. Нещодавно, будучи в Грузії, я був приємно вражений, що там є пам'ятник Лесі Українці, а на будинку, де вона проживала, встановлено меморіальні дошки. "Лісова пісня" надихає, і є надія, що вона стане реальною лісовою казкою, коли озеро буде очищено (оплески). Ми мусимо щось залишити дітям і прийдешнім поколінням".
Андрій Броїло: "Леся Українка єднає нас. Через "Лісову пісню" ми змінюємо сутність України. Не забуваємо, що генетичний код українця формує нашу ідентичність. Леся Українка доклала багато зусиль для формування нашої ідентичності. Маємо гордитися геніями, які відроджують українство". 
Віталій Стрільчук, заступник начальника управління культури облдержадміністрації: "Велике свято, ми відкриваємо через "Лісову пісню" традиції, звичаї і самобутність народу. Управління підтримує такі заходи. Приємно долучитися до свята. Вітання  – всім гостям і присутнім!".
Слід добре слово сказати про Ольгу Ляснюк, голову організації волинських письменників.
Вона взяла на себе відповідальну роль ведучої. Їй це вдалося! До того ж, на всіх етапах свята відчувалася злагодженість і творчий дух. Приємно констатувати, що душа молодої очільниці письменників Волині наповнена українством. 
Нагадую, що на святковому дійстві зі своїм поетичним доробком виступили: Василь Кузан (Закарпаття), Анна Багряна (Болгарія), Сергій Омельчук (Брест), Віктор Бойко (Харків), Тетяна П'янкова (Івано-Франківськ), Валентина Яголіч (Рівне), Сергій Сеняк (Тернопіль), Микола Мартинюк (Луцьк).
Окрасою концерту стали виступи аматорських колективів із Скулина, Білина, Уховецька, Доротища та районного Будинку  культури.
Гарно впліталися у вінок свята виступи поетів, співців, гуртів із Луцька. Від Ковельщини представили свої творчі доробки Ніна Шугніло (Козлиничі), Анатолій Семенюк (Ковель) та Ніна Горик (Луцьк). Приємно, що невтомна Ніна Горик не змінює своєї поетичної "прописки". Нагадаю, що вона була в числі першопрохідців та організаторів свята  "Лісової пісні" разом із покійним (на превеликий жаль) Василем Геєм у 2001 році.
Присутні вшанували пам'ять класика волинської поезії Василя Гея хвилиною мовчання. 
У святі взяли участь гості із Польщі. Вуйт гміни Вержбніца Анжей Хжистовський виголосив дружнє слово про співпрацю і подарував місцевому музею портрет Лесі Українки, написаний польським художником.
Фінальну риску підвів зведений хор аматорських колективів Ковельщини піснею "Світить Місяць, світить між зорями".
Відшуміло свято, заповнило душу невмирущою поезією Лесі Українки і нову поезію народило:
Нечимне
Ми знову й знову йдемо на
 духовну прощу
Сюди, в Нечимне – до
 озера й дубів.
На серці щем. Повір – це
 все не просто:
Сучасний світ війною й
 горем одурів.
Зміліло озеро, як і життя
 наше міліє,
Заглянь до надр душі
 зболілої, людської.
На Сході вбивці… Тут –
 казнокради злії.
Не за любов. За золото
 точаться двобої.
Ох, Леся, Лесю!.. "Сім
 струн" твоїх замало,
Щоб розбудити люд і він
 прозрів від сну.
Так сталося, що ми у
 рабстві довго спали,
А ти, крізь болі, немов
 свята, несла весну.
Це ти відкрила священне
 місце України,
Поліську Шамбалу, яка
 єднає Космос і віки.
Мелодія сопілки в небо
 птахом лине,
Поезія тече із вічно
 животворної ріки.
Ця пісня Лісова – то сага
 про Поліссся,
Народу гімн – бринять
 духовні струни.
Посповідайся, тут, під
 дубом на узліссі,
Відчуй, як оживають у душі
 зелені вруна.
Анатолій Семенюк.
На знімках: під час свята "Лісова пісня" у Нечимному 7 серпня 2016 року.
Фото Сергія Данилюка.

(Продовження)

Звичайно, апогей свята - це Нечимне. Зелена пелена із п'ятсотлітнім дубом, своєрідний амфітеатр під відкритим небом, розмаїття вишиванок. Вирує торгівля книгами та сувенірами. І скрізь – творче спілкування прибулих, близьких по духу людей.

Анатолій Семенюк.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1220
Читати далі
11.08.2016

длщЯк живеш, будівельнику?

У переддень Дня будівельника я – в гостях у Василя Волинчука, засновника і керівника приватних фірм МПП "Інвестбуд" та ПП "Златогор".
– Василю Васильовичу, з яким настроєм зустрічаєте професійне свято? – запитую. 
– З надією і тривогою. Позитив бачу в тому, що маємо достатньо замовлень, а працівники завантажені роботою.
Черв’ячок тривоги точить душу, коли думаєш про близьке і далеке майбутнє, адже всеукраїнська економічна криза триває і світла в кінці тунелю не видно.
– Напередодні свята прийнято підбивати підсумки. Знаю, що вони у вас є.
– Все пізнається у порівнянні. В недалекому минулому ми гордилися здачею великих промислових об’єктів і житла. Тепер обсяги в "рази" менші. В цьому році ми ввели в експлуатацію Центр надання адміністративних послуг. 
Великий обсяг ремонтних робіт виконуємо на школі-інтернаті у Заболотті. А ще утеплили дитячий садочок у Дубовому. Обсяги виконаних робіт у цьому році збільшилось у 1,5 рази. 
– Сьогодні який об’єкт "штурмуєте"?
– Маємо важливе замовлення на капітальний ремонт глядацького залу Палацу учнівської молоді імені Івана Франка у Ковелі. 
– Це замовлення, очевидно, проходило через тендер? Як вдалося вибороти перемогу?
– Конкурент із Володимира-Волинського, справді, був серйозний. Ми запропонували меншу кошторисну вартість робіт. При цьому нагадали, що податки ідуть у міську казну і головне, що десятки ковельчан будуть зайняті роботою.
– Нові технології ремонтно-будівельних робіт на часі?
– Ми давно працюємо за європейськими стандартами. На даний час новітні технології застосовуємо при утепленні будівель та в художньо-оздоблювальних роботах. 
– А що стримує рух вперед?
– Низька базова кошторисна зарплата. Сьогодні так звані "шабашники" встановлюють високу зарплату і вартість робіт, виходячи із курсу долара, цін на ринку, словом, із вартості виживання. Заклики вивести зарплату із "тіні" приречені на невдачу. Це – крик волаючого в пустелі.
Людині “болить” рівень її життя. Кожен думає: до пенсії та всіляких пільг далеко, а хліб потрібен сьогодні. Зрештою, хто із нас скаже, що буде завтра? І чи буде краще? Соціальне забезпечення іде на "низ". Тому чесно працювати ой, як нелегко.
– Конкуренти не стимулюють будівельний рух?
– Я не відчуваю. Кожна фірма має свою "нішу". І дай, Боже, справитися із тим, що має.
– Як казали древні, Земля тримається на трьох китах. Ваші фірми завдяки чому утримуються на "плаву"?
– Звичайно, в першу чергу, завдяки нашим людям, ветеранам-професіоналам. Серед них – виконроб Петро Овчаренко, столяри Андрій Шевчук та Ярослав Семенюк, електромонтажник Сергій Сидорук, маляр-штукатур Лідія Докись, плиточники-лицювальники Валентин Власюк та Володимир Гладищук, бухгалтер-кошторисник Ірина Аврусевич та інші. Всі заслуговують пошани та подяки. Хочу побажати колективу сил і здоров’я, сімейного благополуччя і мирного неба!
– Що ж, хай щастить!
Любомир ФІАЛКО.   

У переддень Дня будівельника я – в гостях у Василя Волинчука, засновника і керівника приватних фірм МПП "Інвестбуд" та ПП "Златогор".

– Василю Васильовичу, з яким настроєм зустрічаєте професійне свято? – запитую. 

– З надією і тривогою. Позитив бачу в тому, що маємо достатньо замовлень, а працівники завантажені роботою.

Любомир ФІАЛКО.   


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 646
Читати далі
11.08.2016

img_4722_2_Жінка має право...

У культурно-просвітницькому центрі відбулась зустріч представників громадської організації "Молодь зможе", Ковельського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з жінками, які опинились у складних життєвих обставинах. 
Мета заходу – пошук спільних дій щодо ефективної реалізації принципу гендерної рівності, проведення інформаційних кампаній, спрямованих на подолання вкорінених стереотипів щодо соціальної ролі жінок і чоловіків, підвищення рівня обізнаності ковельчанок стосовно їхніх прав. 
Анна Коршунова розповіла про висновки, які вона зробила з книги "Включайся. Жінки, робота і воля вести за собою" автора Шерил Синдберг, успішної американки, операційного директора Фейсбук. 
Марина Наумчик виступила з презентацією "Гендерна дискримінація. Насилля." Також обговорили відеоролик "Чому прання не тільки жіноча справа". Його тематика – проблеми працюючих жінок, які намагаються поєднати роботу з турботою про родину. 
Тетяна Медвєдєва та Марина Наумчик зупинились на питаннях захисту жінок від дискримінації та насильства в сім'ї. 
Наприкінці зустрічі для усіх присутніх було організовано “солодкий” стіл. Щиро вдячні за спонсорську підтримку підприємцю Олександру Стасюку!
Ковельський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

У культурно-просвітницькому центрі відбулась зустріч представників громадської організації "Молодь зможе", Ковельського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з жінками, які опинились у складних життєвих обставинах. 

Медичні працівники висловлюють вдячністьКовельському міському голові Кіндеру О.О.

Адміністрація, профспілковий комітет та трудовий колектив медичних працівників Ковельського МТМО висловлюють слова щирої вдячності Вам і депутатам Ковельської міської ради за глибоке розуміння проблем та підтримку галузі охорони здоров'я міста Ковеля.

Які  переваги термомодернізації?

У сесійній залі адміністративного Будинку рад з ініціативи голови Волинської обласної ради ОСББ Петра Лавринюка проведено семінар на тему: "Чи можна зменшити витрати на опалення у багатоквартирному будинку?".

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 661
Читати далі
11.08.2016

завантаження (3)Ще раз про субсидії

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року, № 136 "Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидії, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів  Державного та місцевого бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного страхування" Міністерством фінансів України здійснено заходи щодо верифікації достовірності інформації, наданої громадянами при призначенні житлових субсидій.
Протягом 2016 року в управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради звернулося 9662 особи за призначенням субсидій. Станом на 1.08.2016 року користуються субсидією 13271 домогосподарство. В ході проведення верифікації по дев’яти справах отримувачів житлової субсидії виявлено, що громадяни вказали недостовірні дані, внаслідок чого припинено дію  субсидій та проведено перерахунки. Зайво нараховані кошти повернуто до Державного бюджету.
Враховуючи вищевказане нагадуємо, що  громадянин, якому  призначено  субсидію, зобов'язаний протягом місяця поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, їх соціального статусу, переліку отриманих житлово-комунальних послуг, купівлю товарів або оплату послуг на суму, що перевищує 50 тис. гривень, шляхом  подання  відповідних  документів.  

На виконання постанови Кабінету Міністрів України Міністерством фінансів України здійснено заходи щодо верифікації достовірності інформації, наданої громадянами при призначенні житлових субсидій...

Увага: зміни в законодавстві!

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за дітьми-інвалідами та інвалідами 1 групи", яким передбачається з 1 січня 2017 року призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом...

Софія САГАЛЬ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 706
Читати далі
11.08.2016

DSC07014Заключний  концерт  фестивалю "Червона  калина"

В Ковельській виховній колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області відбувся XXV фестиваль самодіяльної художньої творчості засуджених "Червона калина" за тематикою: "Ми славимо нашу Вітчизну єдину, співучу колиску – Святу Україну".
Цей мистецький захід став уже традиційним і проводиться щоліта. Мета фестивалю – виховання засуджених неповнолітніх в дусі національних традицій,  поваги до історії свого народу та рідної мови.
Цьогорічне свято зібрало багато глядачів. Серед них – виконуючий обов'язки начальника управління ДПтС України у Волинській області полковник внутрішньої служби Андрій Скіць, заступник начальника управління підполковник внутрішньої служби Юрій Безушкевич, співробітники установи, рідні та близькі вихованців, представники релігійних та громадських організацій. 
Під час концерту звучали пісні та вірші про Україну, дивували гостей танцями самодіяльні ансамблі, захоплювали майстерністю театралізовані постановки. 
У рамках проведення заходу хлопці отримали паспорти громадянина України (ID-картки), а два вихованці – довідки про звільнення.
Наприкінці культурно-мистецького дійства до його учасників звернувся начальник Ковельської виховної колонії Іван Абрамчук, який привітав усіх з святом та подякував юнакам за хороше виконання номерів. Зауважив, що  для потреб клубу установи від міської влади отримали в подарунок мікрофон, від колоній області – спортивний інвентар, релігійної місії "Благовістя" – набори санітарно-гігієнічного призначення, від профспілки департаменту пенітенціарної служби України – електроплиту.
 Для усіх вихованців за сприяння відділу молоді, фізичної культури та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради, благодійного фонду "Реабілітація" було організовано "солодкий” стіл.  
Кожного року фестиваль "Червона калина" дарує своїм гостям все більше і більше хороших емоцій та вражень. Для неповнолітніх засуджених – це шанс проявити себе з найкращої сторони, розвиватися і не зупинятися на досягнутому.  
Служба у справах дітей, Ковельський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

В Ковельській виховній колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області відбувся XXV фестиваль самодіяльної художньої творчості засуджених "Червона калина" за тематикою: "Ми славимо нашу Вітчизну єдину, співучу колиску – Святу Україну".

Служба у справах дітей, Ковельський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 714
Читати далі
11.08.2016

IMG_20160731_144824А у нас – родинне свято

Кожне село у нашій Україні – це велика родина. Тут знають одне одного: рідні, двоюрідні, троюрідні брати і сестри, куми, свати, друзі, колеги, сусіди, без яких не можна обійтись в радості і в горі. Тож цей День села в Облапах був особливий.
Ще до урочистостей частина залу була прикрашена розмаїттям вишитих рушників, картин, домотканих килимів й інших видів мистецтва рукодільниць. А в центрі – портрет Тараса Шевченка, над яким "постарались" учні місцевої школи. Окремий столик був заповнений письмовими і друкованими матеріалами про рідне село. Тут відображена  його історія.
Після позивних "Волинь моя" і щебету соловейка, який, ніби пташат, скликав усіх в Облапський будинок культури, розпочалося велике дійство. Сільський голова Любов Демчук привітала земляків зі святом і оголосила про його початок.
Ведучі Оксана Олексюк і Людмила Клинова запросили на сцену після вступних слів Романа Ліщука, який виконав пісню "Родина", що вже стала традиційною на таких урочистостях, бо нагадує всім про символічні образи глибокого коріння і високого гілля від батька й до сина. Адже кожен має свою малу батьківщину і поспішає до неї із близьких й далеких доріг, щоб провідати батьків, вклонитися святим могилам.
Зал був переповнений. Куди не глянь – скрізь вишиванки, в них ніби дух народу воскресає. Веселі, радісні, щасливі обличчя у всіх гостей, а в артистів – особливо, бо вони ще й хвилювались, готуючись дарувати людям святковий настрій.
Треба сказати, що аматори сцени постаралися на славу: аплодисменти в залі не вщухали ні на мить. Особливо полонили всіх Роман Міщанчук з донькою Анастасією. Він – вроджений музикант, який супроводжував концерт, а вона - вже "зіронька" і світить на весь район, бо перемагала на конкурсах і фестивалях. Коли заспівали пісню "Балада про мальви", то плакала не тільки мати загиблого в АТО Романа Данилевича Людмила Леонтіївна, а й усі матері. Незабутні враження справили пісні у їх виконанні: "Алича", "Мама і тато", "Моя сорочка-вишиванка" та ін.
Як приємно, що в селах теж народжуються і розквітають таланти. Ось випускниця місцевої школи Оксана Колядко написала вірш "Моє село", а Ольга Килиба його зворушливо прочитала. Прозвучала і пісня про Облапи в її виконанні і Олі Карпук. Цей дует сподобався всім до глибини душі, їх приємно було ще й ще раз чути. Мабуть, Оля у бабусі Галі навчилась співати, яка є учасником вокальної групи.
Між номерами концерту ведучі не забували і про гостей. В першу чергу пошанували хлібом-сіллю на вишитих рушниках директора СТзОВ "Облапське" Леоніда Самчука, представника  благодійного фонду Степана Івахіва "Патріоти Волині" Павла Самолюка. Був на святі і можливий голова майбутньої територіальної громади, а нині Дубівський сільський голова Павло Безека. Ведучі згадали про велику допомогу у нещодавно проведеному капітальному ремонті будинку культури, якого тепер не впізнати в порівнянні з тим, що був раніше. 
А Павло Самолюк і цього разу прибув не з порожніми руками. Зачитав вітання від С. Івахіва і вручив подарунки з Любов'ю Демчук іменинникам, найстарішому і наймолодшому жителям Облап. Леонід Самчук поздоровив усіх із святом і подарував молоді на дискотеку світомузику.
Продовжили свято хористи церкви Симеона Стовпника на чолі із священиком отцем Любомиром і регентом Людмилою Борисюк. До речі, храми в Облапах – це 2 красуні-будівлі, які нагадують, що ми християни і що Божий Закон для нас один, бо через храм ідемо до Бога і очищаємо свої серця.
А ведучі  Оксана та Людмила тим часом нагадували про сумну історію села в минулому, коли ворожий чобіт топтав його красу. Тож вогняними дорогами війни пішли односельчани захищати рідний край.  Багатьох не дочекалися рідні додому. Ще й сьогодні, на жаль, боротьба продовжується і гинуть люди. Серед них – і односельчани Роман Данилевич та Ігор Киреєв. Сумно і тяжко тривала хвилина мовчання. До Братської могили і пам'ятного знака "Борцям за волю України" учні поклали квіти.
На святі вшанували сім'ї  загиблих "афганців", ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, воїнів, які і зараз із зброєю в руках захищають кордони України, аби ми мали можливість святкувати, і тих, хто нині в Збройних Силах України несе службу. І знову – подарунки всім учасникам АТО, сім'ям тих, хто зараз там, на посту, мамі Романа Данилевича. Нікого не забули згадати в цей день. На їх адресу звучала пісня про рідне село. Скільки ж їх прозвучало в цей день!  Вокальна група будинку культури, яка неодноразово одержувала на районних фестивалях призові місця під керівництвом незмінного керівника Ніни Божук, старалася на совість.
Звичайно, головну роль в концерті виконувала саме Ніна Петрівна, яка через рік нажне копу літ. Все своє свідоме життя вона дарує талант односельчанам. Спочатку  сама виспівувала на сцені, а згодом відшукала стільки талантів, що стали, як і вона, гордістю Облап. Співає і в церковному хорі. Про таких кажуть, що з піснею народились і йдуть з нею по життю. Це ж саме можна сказати про учасницю цього хору Ніну Олексюк, якій уже 76 років. Вона без пісні жити не може, хоч і потерпала за неї в свій час.
На свято завітали також місцеві "кумасі" Алла Супрунюк і Наталія Собко. Взагалі, драмгуртківці постаралися на славу. Дійсно, люди відчули, що у них свято.  І "дві бабці" на День села прийшли, і "кум з кумою" зустрілись несподівано за плетеною огорожею серед соняшників, що "цвіли" на сцені. Розсмішили і розвеселили всіх, а найповажніших гостей навіть спонукали до танцю, в чому вони й не відмовили.
Згадали на святі старожилів: Євдокію Шум (93 р.), Юстинію Дмитрук (92 р.), Євдокію Миронюк (91 р.), Ганну Калівошко і Федора Поліщука (по 90 літ). Їм адресували ліричні рядочки, щоб не боліли натруджені руки і шанували діти й онуки, побажали до 100 літ прожити. За станом здоров'я не були присутні, але їх привітали оплесками. Бо праця ветеранів – джерело мудрості, що передалося нащадкам.
Пошанували і тих, хто в парі прожив 50 років. Це – Марія та Юхим Тарасюки, Євдокія і Павло Миронюки, Олександра й Анатолій Шуми, Панас та Ганна Борисюки, Лариса й Федір Галійчуки, Олена та Юхим Хвищуки та Олександр і Ніна Герасимчуки. Для них прозвучала пісня "Мама і тато", а для молодят Наталії і Романа Дорошуків – "Перепілочка".
Пораділи всією родиною за новонароджену Анічку Герасимчук. Слова вдячності висловили на святі і багатодітним матерям (по 4 діток в їх сім'ях). Це – Тетяна Горова, Аліна Миронюк, Світлана Ляхович, Ірина Балецька, Ганна Микитюк та Оксана Килиба. Ще раз пошанували іменинників цього дня, але вже піснею – Лідію Клинову, Людмилу Олексюк і Сергія Півня.
І про дітей не забули. Вони ж – продовження батьків. Переймають трудову естафету, дбають про те, щоб розквітало село. А його й справді не впізнати.
Я вдячна облапцям за запрошення на свято. До берега дитинства і дітям моїм захотілось прибути. То ми проїхали через усе село і не впізнавали майже нічиєї домівки. А моя ж сім'я 20 років була “облапською” (правда, в минулому столітті), і я знала всіх людей з хати в хату, а тепер добудувались, перебудувались, стіни обновили, на місці старих будинків цілі котеджі звели. Це буквально за років 6, бо на попередньому Дні села ще не було таких обнов. 
Відвідали і школу, сподобались різнобарвні квітники, постояли в жалобі біля Дошки меморіальної, що на фронтоні на честь Романа Данилевича. Школа була зачинена, бо ж неділя. Але за нею відчули "крик" старого саду, якому більше 50 років і який потребує заміни на новий. Раді за чудовий спортзал, де гартують юні здоров'я.
Доля розкидала по світах багатьох односельчан. Найдалі, мабуть, живе Ганя Бабарика – аж у Магадані. А Іра Поліщук хоч і не була присутня на святі, бо живе в Шепетівці Хмельницької області, проте чула окремі номери концерту, які їй "транслювала" мобілкою подруга ще з першого класу Алла Остапчук.
Тож хай з року в рік багатшають і красивішають Облапи, а жителям доля дарує міцне здоров'я, щастя і любов!
А ось на сцені – всі учасники святкового концерту. Софійка Клинова завершує його піснею "То моя земля".
Любов Демчук подякувала їм, спонсорам за допомогу в організації свята, і запросила всіх посмакувати рибною юшкою, яку приготували завзяті рибалки, і кулішем.
Після перерви ще довго розважались молоді облапці на дискотеці.
Свято залишиться незабутнім життєвим промінчиком у серцях тих, хто на ньому був присутнім.
Валентина ОСТАПЧУК.
НА ЗНІМКАХ: під час святкування Дня села в Облапах.
Фото  з архіву 
будинку культури.

Кожне село у нашій Україні – це велика родина. Тут знають одне одного: рідні, двоюрідні, троюрідні брати і сестри, куми, свати, друзі, колеги, сусіди, без яких не можна обійтись в радості і в горі. Тож цей День села в Облапах був особливий.

Валентина ОСТАПЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1008
Читати далі
11.08.2016

IMG_0509Святкували всім селом

Моя маленька батьківщина – мальовниче село Велицьк –  багате на щедрі врожаї, працьовитих людей, гарні традиції і звичаї, співучі голоси. 
Ще не згасли враження після святкування Дня села, яке проводилось в 15-й раз, як 24 липня люди прийшли до сільського будинку культури  на Свято вареників, започатковане вперше за підтримки сільського голови Віктора Ковальчука та сільського депутата Михайла Киденька. 
Відроджуючи народні звичаї та традиції,  вшановували селяни у цей день хліб. До свята долучились жителі сусідніх сіл громади – Підліс та Кухарів, які  також взяли участь у командних змаганнях конкурсу  "Хай смачний вареник всіх єднає нині".
На святі  сердечні слова вітання лунали від сільського депутата Михайла Киденька, який  був почесним  головою журі даного заходу, а також постійно підтримує місцевих працівників культури.
Люди на свято завітали у вишиванках, а скільки вражень  та позитивних емоцій  отримали всі присутні від святкової програми! 
Спасибі усім, хто прийшов
 на свято,
Хто любить пісні, жарти, 
а ще – танцювати.
Хай линуть пісні, квітне
 рідне слово.
За українським звичаєм
 кличемо до столу!
Смачні пироги, запашні,
 рум'яні,
Вареники добрі у сметані.
До столу у нас є всього на
 святі,
І гостей хороших вмієм
 пригощати!
Надовго у Велицьку запам'ятається це веселе і смачне свято, яке, сподіваємося, стане традиційним для нашої громади.
Лариса Дембіцька, 
директор Велицького будинку культури. 

Моя маленька батьківщина – мальовниче село Велицьк –  багате на щедрі врожаї, працьовитих людей, гарні традиції і звичаї, співучі голоси. Ще не згасли враження після святкування Дня села, яке проводилось в 15-й раз, як 24 липня люди прийшли до сільського будинку культури  на Свято вареників, започатковане вперше за підтримки сільського голови Віктора Ковальчука та сільського депутата Михайла Киденька. 

Лариса Дембіцька.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 616
Читати далі
11.08.2016

туріяВід купання у Турії краще утриматися

Неодноразово до  Ковельської районної ради надходили звернення жителів Ковельщини щодо незадовільного стану річки Турії. Головою Ковельської районної ради  Броїлом А. П. було ініційовано обстеження  та забір проб води в річці у межах Ковельського району. 
26 липня 2016 року було проведене обстеження та відбір проб води в річці Турії у межах Ковельського району із залученням спеціалістів та фахівців відділу державного нагляду  за дотриманням санітарного законодавства Державної служби безпеки харчових продуктів та захисту споживачів у Ковельському  районі, Державної установи "Волинський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України"  Ковельського міськрайонного відділу. 
За результатами дослідження в якості основного показника ступеня фекального забруднення індексу ЛКП – індекс лактозопозитивних кишкових паличок критичний ( > 240 000 при нормі до 5 000).  Відповідно до висновків ДУ "Волинський ОЛЦ МОЗУ" річка Турія в межах Ковельського району має ознаки бактеріологічного забруднення, рівень якого критичний (особливо для дитячого населення), що може мати негативний вплив на здоров'я мешканців під час купання.
З огляду на вищевикладене Ковельська районна рада рекомендує жителям міста Ковеля та Ковельського району  утриматись від купання в річці та вилову риби до стабілізації екологічної ситуації.
Олександр Пасенковський,
заступник голови 
Ковельської райради.

Неодноразово до  Ковельської районної ради надходили звернення жителів Ковельщини щодо незадовільного стану річки Турії. Головою Ковельської районної ради  Броїлом А. П. було ініційовано обстеження  та забір проб води в річці у межах Ковельського району. 

Олександр Пасенковський.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 803
Читати далі
123