23.11.2016
Звернення  Президента  України 
з  нагоди  Дня  Гідності  та  Свободи

32e96376681bd1aa3c08f695ba44fa46Звернення  Президента  України з  нагоди  Дня  Гідності  та  Свободи

Дорогі співвітчизники! Громадяни України!

Три роки тому кілька сотень сміливих дівчат та юнаків, без участі жодних політиків, зібралися на Євромайдані, щоби висловити мирний протест проти дій режиму Януковича,  який вкрав у них велику європейську мрію. Звіряче побиття молоді "беркутом" сколихнуло тоді всю країну.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 628
Читати далі
23.11.2016

_DSC7967 Лікар-депутат: діяльність без політики

Дехто стверджує, що лікар і депутат – речі несумісні. На мою суб'єктивну думку, якраз навпаки. В цих двох формах людської діяльності є багато спільного.
І лікар, і депутат мають діяти за принципом: "Не відмов". Серця їхні повинні бути наповнені милосердям, готовністю працювати заради здоров'я та благополуччя людей.
На жаль, ми іноді бачимо, як депутатську діяльність переводять в площину політичну, де панує багато негативу.
Депутат міської ради Юрій Євгенович Рудь (на знімку – разом з колегою Степаном Іванюком) якраз є тим прикладом, де депутатство і лікарська практика спрямовані на користь громаді й окремій людині.
Від часу обрання Юрія Рудя  пройшов термін, коли пора і звіт складати. Тому очима виборця поглянемо на його громадську діяльність.
Він взяв шефство над ЗОШ І-ІІ ст. № 9. Старається вирішувати малі та великі питання. Завдяки його старанням школа має комп'ютерний клас. А такі роботи, як ремонт освітлення або знесення аварійного дерева на території закладу, вважає буденною справою.
Район "другого" Ковеля (поблизу так званої "перевалки") потребує розв'язання багатьох проблем. Потрібен подекуди ремонт  дорожнього полотна. Мешканці вулиці 22-го Січня вимагають облаштування тротуару. Не знято питання підтоплення вул. Купріна тощо. Люди просять змінити графік руху автобусів маршрутів № 10 та № 17.
Старається депутат співпрацювати із комунальним відділом міськвиконкому. В результаті більшість пунктів депутатської програми або на контролі, або вже виконані.
Маємо поглянути об'єктивно ще й на лікарську діяльність. Юрій Євгенович зауважує:
– В охороні здоров'я не менше проблем. Не раз почуєш, що з бюджету коштів забагато виділяється на медицину. На мою думку, – замало! Хочемо мати сучасну діагностичну апаратуру, оснащені лікувальні кабінети – повинні виділяти кошти.
Один тільки приклад, близький моїй роботі, – в кабінеті ендоскопії відсутня відеостійка. Зрозуміло, що цей апарат дорогий, але якщо ми говоримо про європейський рівень, то як без цього?
– Всім відомо, що Ковельське МТМО за оснащенням апаратурою є одним з кращих в області.
– Не заперечую. Зроблено багато і депутатами, і владою, і керівництвом лікарні. На сьогодні проводиться модернізація приймального відділення. Тут буде функціонувати мала операційна, палата першої допомоги, комплекс лікувальних послуг і багато іншого. Це дозволить вдосконалити лікувальний процес при прийомі хворих.
На черзі – ЛОР-віділення. У цьому році вже відремонтовано та оновлено хірургічне відділення.
Звертаю увагу на це, бо є немало скептиків, які вимагають, невідомо з яких причин, пояснень про витрачання коштів. Але ж усе зроблене видно, як-то кажуть, неозброєним оком.
І знову погляд на депутатську діяльність, так би мовити, з боку виборця.
Юрій Рудь працює в постійній депутатській бюджетній комісії. Добре відомо, що ця комісія діє злагоджено, без суттєвих зауважень, а тому і видатки, і доходи – під постійним контролем. Тут не почуєш про якісь зловживання чи корупційні схеми.
Лікар-депутат в міській раді інформує народних обранців про стан справ у медичній галузі. Як і годиться, "лобіює" вирішення питань охорони здоров'я і намагається вирішити їх.
– Моя діяльність чітка й прозора – лікувати хворих і сприяти вирішенню питань, які поставили виборці, –наголошує пан Юрій.
– А про що мріє лікар-депутат?
– Щоб завершились реформи в медичній галузі, – каже він. – На депутатську діяльність бажано виділяти більше коштів, а не тих мізерних 5 тисяч гривень на рік. За такі гроші реально допомогти виборцям дуже й дуже складно.
А ще Юрій Володимирович мріє про те, щоб  син успішно склав іспити із ЗНО й вступив до медичного вишу.
Побажаємо, щоб мрія стала реальністю. Адже сімейна династія Рудів, голова якої Євген Володимирович у свій час очолював колектив ковельських медиків і користувався високим авторитетом у ковельчан, а мама Світлана Олексіївна – одна з кращих стоматологів міста, заслуговує на це.
Анатолій СЕМЕНЮК.

Дехто стверджує, що лікар і депутат – речі несумісні. На мою суб'єктивну думку, якраз навпаки. В цих двох формах людської діяльності є багато спільного. І лікар, і депутат мають діяти за принципом: "Не відмов". Серця їхні повинні бути наповнені милосердям, готовністю працювати заради здоров'я та благополуччя людей.

Анатолій СЕМЕНЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1029
Читати далі
23.11.2016

1338370672Тут “живе” історія

сказати, що цей історичний музей створено лише якийсь десяток літ тому, не можна. Бо в минулому столітті довгий час по крупинці збирали експонати і створювали його попередники: вчителі географії, історії, трудового навчання, дирекція школи, класні керівники, батьки, учні. Розміщався він аж у 4 кімнатах і був, мабуть, найкращим навіть в області.
Та в кінці 90-их років з чиєїсь необдуманої вказівки “зверху” і "легкої" руки знизу вмить все було ліквідовано. Для чого? А там було про комуністичну партію, радянську владу, колишніх вождів… Віджило, мовляв. Згідна, що помінялось все, але ж люди залишились! 
І те, що Катерина Калюх як була партизанкою під час Другої світової війни, так і залишилась, Анастасія Гарлінська як була передовою дояркою і Героєм Соціалістичної праці в колгоспі "Дружба" в радянський час, так і залишилась, – не заперечиш. 
А  скільки голобчан нагороджено орденами й медалями за ратний подвиг і трудову доблесть! Все це з любов'ю зібрано і збережено було в фотографіях і документах.  
І колгосп був, і передовики виробництва по вирощуванню льону та буряків прославляли Голоби на всю Волинь. І нумізматика чудова була в музеї, і зброя часів Другої світової війни. Де воно  тепер?
Тож, коли у школу в 2000 році прийшла вчитель історії Олена Оришкевич – негайно взялася до роботи, збираючи рештки і підключивши всіх і вся. 
Діти з усіх-усюд  несли старовинні речі, що ще збереглися у бабусиних скринях (кухрах) і на горищах: прялки, праски, веретена, старовинні одяг і взуття, вишивки та вишиванки.  А коли в селищній бібліотеці, де був міні-музей старовинних речей організувався комп'ютерний кабінет, то все перейшло в школу з доброти бібліотекарів.
І тепер в шкільному музеї тісно. Тут проходять уроки історії, години класних керівників, екскурсії, бесіди, батьківські збори, зустрічі з ветеранами. Були в гостях у музеї делегації з Грузії, Польщі, Ізраїлю, США.  
Завітали цього разу сюди  і студенти  Університету ІІІ віку, які з хвилюванням спостерігали за розповіддю екскурсовода, згадували дитинство та юність, що пройшли в цій школі у піонерській формі з білим фартухом (що розміщені в одному з куточків приміщення) і комсомольським значком. 
Серед присутніх на заході були вчителі – представники старшого покоління. Увагу  привертав стенд із фотосвітлинами Героїв Радянського Союзу,  що загинули, визволяючи Ковельщину, серед них – і Чічіко Бенделіані, який склав голову біля Голоб і був похований спочатку на місцевому кладовищі, а згодом донька перевезла його прах на Батьківщину в Грузію. Його ім'ям названа одна з вулиць в селищі. 
Відображено і трагічну сторінку війни в Афганістані. Про це свідчать матеріали про голобчанина Миколу Банджу, який на ній загинув, й інших земляків з Ковельського району. Є тут  також інформація про ветеранів УПА.
На фронтоні школи увагу відвідувачів до себе привернула меморіальна дошка з портретом недавнього випускника Станіслава Максимчука, який загинув в зоні АТО  кривавого 2014 року. 
Так, у 2008 році  музей набув статусу історичного.
Та вчитель не зупинилась на досягнутому. Працює творчо не тільки в школі, а й за її межами. Її учні знають, де поховані вбиті під час Другої світової війни євреї в Голобському лісі, в Бахові, Мельниці, в Бабиному Яру (у Києві). А  у Дніпропетровську в конкурсі захисту наукових робіт на цю тему  діти зайняли друге місце. 
У Чернівцях на відповідному форумі Олені Миколаївні присвоїли перше почесне місце  за проект "Захистимо пам'ять". Є її публікації у фахових Всеукраїнських  та обласних виданнях.
Незабутнім для вчительки був і 2011 рік, адже  вона стала переможцем конкурсу "Вчитель року".
Ще в Чернівцях Олена Оришкевич познайомилась із вчителькою Новогродівської школи з Донеччини. І тепер учні обох шкіл подружились. Тепер спілкуються по скайпу й часто обмінюються подарунками.
Користується Олена Миколаївна авторитетом не тільки серед учнів, колег, а й громадськості селища. Вона – депутат районної ради. Є  також помічником в роботі серед учнів-прихожан Свято-Георгіївської церкви.  Взимку діти на чолі зі своїм наставником  виготовляли й прикрашали печиво для хворих військовослужбовців, що лікуються у військовому госпіталі.  А в селищній бібліотеці плели захисну сітку для воїнів АТО. 
Вдячна їй і сім'я Володимира Новака за матеріальну допомогу, яка потрібна була під час операції. А ще Олена Миколаївна Наталії Портянко, Тетяні Зінкевич й Валентині Філюк допомагала.
Неодноразово відзначали педагога за сумлінню роботу керівники району та області. Та найбільшою нагородою була для неї подорож по святих місцях  в Єрусалим.
Після екскурсії в музеї студентів Університету ІІІ віку запросили в історичний кабінет, де вони мали змогу переглянути фільм "Жертви нацизму" та ін.
На завершення всі обмінялися думками і враженнями. Найбільше їх зустріч викликала у старожила Андрія Гладуна. Олена Оришкевич запросила Андрія Васильовича на урок мужності.
Валентина ОСТАПЧУК.

сказати, що цей історичний музей створено лише якийсь десяток літ тому, не можна. Бо в минулому столітті довгий час по крупинці збирали експонати і створювали його попередники: вчителі географії, історії, трудового навчання, дирекція школи, класні керівники, батьки, учні. Розміщався він аж у 4 кімнатах і був, мабуть, найкращим навіть в області.

Валентина ОСТАПЧУК.


Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 705
Читати далі
23.11.2016
21 листопада в нашій країні відзначається День Гідності та Свободи, встановлений відповідно до Указу Президента України №872/2014 від 13 листопада 2014 року з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного й майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року і в листопаді 2013-лютому 2014 р.р. стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів Української держави та її європейського вибору.  
З нагоди пам'ятної дати  в Ковельському професійному ліцеї протягом листопада  проведено виховні години "Україна – територія гідності та свободи", "Україна єдина!", "Україна – минуле і майбутнє!", під час яких було роз'яснено учням  причини і зміст подій, пов'язаних з історією українського державотворення, боротьбою українського народу за незалежність та територіальну цілісність своєї держави, свободу і демократію.
15 листопада  викладач О. В. Харитонова провела конкурс малюнків на патріотичну тему: "Моя країна моїми очима", а  викладач історії О. О. Рижко організувала проведення круглого столу "Скажи своє слово про Україну".
Всі бажаючі працівники та учні відвідали у ліцеї музей бойової слави, виставку літератури та періодику в бібліотеці.
У гуртожитку вихователь В. П. Рощук, керівник гуртка С. О. Кіпень   організували виховний захід з презентацією "Їх подвиг – приклад для нас".
Учні читали вірші українських письменників. 
Молодь пригадала події Майдану в Києві, Революцію Гідності та Свободи, під час яких український народ піднявся на боротьбу за свою гідність. 
Хвилиною мовчання вшанували Героїв Небесної Сотні. Закінчили захід Гімном України та сподіваннями на те, що Україна назавжди залишиться єдиною, вільною та  європейською  державою.
Ірина Кузьмик,
“міністр” інформації Ковельського професійного ліцею.

Den-Gidnosti-ta-Svobodi-Ukrayini-e1448012022243Україні – європейське майбутнє

21 листопада в нашій країні відзначається День Гідності та Свободи, встановлений відповідно до Указу Президента України №872/2014 від 13 листопада 2014 року з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного й майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття...

Ірина Кузьмик.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 723
Читати далі
23.11.2016

IMG_0302 (1)Пам'ять про нього не вмре, не загине

170-річчя перебування Тараса Шевченка на Ковельщині

У жовтні цього року виповнилося 170-ліття, як на Волині побував Т. Г. Шевченко. Цю дату не забули у с. Вербці. Тарас Шевченко перебував тут як член київської  Археографічної експедиції з  вивчення життя князя А. М. Курбського під керівництвом професора Київського університету М. Д. Іванішева. В його завдання входило намалювати храм Святої Трійці й зробити креслення церкви та склепіння, в якому знаходилась домовина князя та його дружини. Якраз це і є документальним  доказом перебування поета на Волині. 
У своєму звіті "Життя князя А. М. Курбського в Литві і на Волині" М. Д. Іванішев розмістив малюнок без прізвища автора з певних міркувань. Коли друкували звіт, Т. Г. Шевченко уже перебував в засланні, і царська цензура могла не допустити публікації. Ось це породило сумнів серед вчених щодо його перебування в с. Вербці.
Постать князя А.М.Курбського дуже цікава. Це – талановитий полководець, політичний діяч, аристократ, організатор одного із перших просвітницьких осередків на українських землях,  захисник православ'я від окатоличування. А якщо розглядати його через призму століть, він ще й перший російський дисидент, який виступив проти  деспотії і тиранії Московского царя Івана Грозного, який створив опричнину під керівництвом Малюти Скуратова. 
Опричники, захищаючи свого царя, без слідства і суду вбивали людей та священиків, ґвалтували жінок. Закон в цій державі перестав існувати. Князь А. М. Курбський все це бачив і, як аристократ, не зміг на подібне заплющити очі тому, що був людиною честі й високої моралі. У своїх листах Івану Грозному він звинувачував його в створенні, кажучи сучасною мовою, поліцейської держави. Але справа царя-тирана вже п'ять століть живе і процвітає, вдосконалюється, і ми, сучасники,  бачимо,  яке лихо це принесло на українські землі.
Молодий Т. Г. Шевченко не міг пройти осторонь такої постаті, як князь А. М. Курбський, який духовно був близькою йому людиною. Адже в січні 1846 року в Києві виникло "Кирило-Мефодіївське  товариство", в якому головну роль відігравали М. Костомаров, П. Куліш і Т. Шевченко. Будучи на Волині, він, безсумнівно, проводив пропаганду визвольних ідей українського народу.
З нагоди пам'ятної дати Заслужений працівник культури України Іван Сидорук, завідуюча Вербською бібліотекою Ольга Левочко, депутат районної ради Валентина Об'єдкова організували і провели літературний вечір 27 жовтня в клубі с. Вербки, де зібралися справжні шанувальники творчості Пророка України. 
Треба було бути присутнім на тому вечорі, щоб зрозуміти, яка там панувала атмосфера. Приміщення клубу маленьке, а свято вийшло  домашнім, сімейним. Дітки з натхненням декламували вірші Тараса Шевченка, виконували пісні  на твори видатного поета. Іван Сидорук організував дуже цікаву виставку книг, які вийшли в різні роки і різним форматом, творів Т. Г. Шевченка зі своєї домашньої бібліотеки.
На свято Шевченківської поезії завітали і вчителі ЗОШ І-ІІІ ст. с. Дубового Наталія Тхоржевська з Тамарою Литвин,  завідуюча бібліотекою Валентина Балецька, які  разом із учнями поверталися з обласного конкурсу, та, як кажуть, потрапили "з корабля – на бал", взяли активну участь в цьому вечорі. 
Вдячна за таке виховання дітей, Марія Богданович подарувала Дубівській школі свою книгу з авторським підписом. Її "Абетка" дуже пізнавальна для дітей і користується попитом, але, на жаль, вона вийшла маленьким тиражем.
Про творчість великого поета вели мову і громадські діячі. Представник Ковельської філії "Союзу Українок"  Ліля Козуля звернула увагу присутніх на пророчі слова Великого Кобзаря щодо майбутньої долі України в поезії "Стоїть в селі Суботові". А Марія Богданович з великим натхненням продекламувала його баладу "Утоплена", слухаючи яку, зал завмер. 
А по-іншому і не могло бути, бо Тарас Шевченко є совістю і душею українського народу, його проникливі слова торкнулися  душі кожного з присутніх.
Петро Об'єдков,
голова правління ВОГО "Відродження культурної спадщини Волинського Полісся".

У жовтні цього року виповнилося 170-ліття, як на Волині побував Т. Г. Шевченко. Цю дату не забули у с. Вербці. Тарас Шевченко перебував тут як член київської  Археографічної експедиції з  вивчення життя князя А. М. Курбського під керівництвом професора Київського університету М. Д. Іванішева. В його завдання входило намалювати храм Святої Трійці й зробити креслення церкви та склепіння, в якому знаходилась домовина князя та його дружини. Якраз це і є документальним  доказом перебування поета на Волині. 

Петро Об'єдков.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 548
Читати далі
23.11.2016
Чи можна перемогти 
в інформаційній війні?

pg_135_4_1Чи можна перемогти в інформаційній війні?

Запитай  себе, шановний читачу, що найперше необхідно зробити для миру,  для розвитку і формування української ідентичності? Не сумніваюсь, що, подумавши, ти скажеш: "Відродити мислення". Це – наша біда, що ми на віру сприймаємо всіх і все, а потім жаліємось, що життя "не таке", політики ведуть "не туди", а ще Президент "не такий, як треба".

Анатолій СЕМЕНЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 575
Читати далі
23.11.2016

курінняКурити — значить менше жити

Всім відомо, що куріння — це зло. Отруйність нікотину відчув кожен, хто взяв у рот першу в житті цигарку. 
При тютюнопалінні виникають запаморочення й нудота, інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, посилене серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина навіть непритомніє. 
Тютюновий дим, який вдихає курець, потрапляє у верхні дихальні шляхи — трахею та легені. Під впливом тютюнового диму відбувається хронічне подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв'язок: вони потовщуються, грубішають, змінюється тембр голосу (грубий голос курця особливо помітний у молодих жінок). При подразненні слизової оболонки бронхів, трахеї тютюновим димом розвивається їх хронічне запалення (бронхіт, трахеїт). Курці частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз. 
Куріння призводить до розвитку раку легень. Захворюваність на рак легень серед курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не курить. Куріння збільшує ризик захворювання на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунку, сечового міхура.
Масове поширення куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що у курців в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія, інші захворювання серця. Смертність, викликана цими захворюваннями,  є набагато вищою, а життя курців на 4,6 - 8,3 року менше. 
Більше 50% усіх захворювань, що є причиною смерті курців, припадає на долю серцево-судинних захворювань. Тютюновий дим згубно діє на органи травлення.  Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Тютюнокуріння негативно впливає на процес лікування виразки, на ендокринну систему, особливо жіночу. 
У жінок, які курять, частіше виникають аменореї, кровотечі, ранні менопаузи. При курінні під час вагітності збільшується частота ускладнень вагітності та випадків внутрішньоутробної смерті плода, зростання ризику викиднів і зниження маси тіла новонароджених, протягом перших 7-9 років життя, відставанням у психічному та фізичному розвитку. 
Нікотин сприяє зниженню чоловічої репродуктивної функції й імпотенції.
         
Способи 
позбавлення від куріння 
Людина, яка вирішила остаточно порвати з курінням, здатна впоратися з цим завданням самостійно, без звернення до лікарів.
Існують два способи відмови від куріння. Перший полягає в раптовому, одномоментному припиненні куріння. У таких випадках краще використовувати період, не пов'язаний з підвищеним нервовим напруженням: дні відпочинку, подорожей, перебування в лікувальних закладах. Тяжко переносяться  перші дві-три доби. Явища різкого погіршення загального стану проходять, повертається гарне самопочуття, підвищується настрій, людина відчуває приплив сил і бадьорості.
Другий спосіб полягає в поступовому відвиканні від тютюну, у послідовному зниженні денної дози цигарок, що викурюються. Найкраще — комбіноване використання всіх можливих методів лікування, здатних зробити позитивний ефект. 
Визначивши, як відбулося звикання — психологічно чи фізично, можна обрати відповідний курс лікування. Людина, яка прийняла рішення кинути курити, не завжди може обійтися без допомоги лікаря.    
Лікар може призначити курцеві серцеві засоби, снодійні, препарати, що заспокоюють нервову систему. Досить ефективним у боротьбі з курінням є споліскування порожнини рота в'яжучими засобами, що викликають несприйняття тютюнового диму. 
В якості таких засобів застосовують 0,25% розчин азотнокислого срібла, розчин евкаліптової олії (15-20 крапель на стакан).  Полоскати рот цими речовинами потрібно кілька разів на день, причому безпосередньо перед спробою закурити.  Іноді курс лікування повторюють, щоб уникнути можливого поновлення колишньої пристрасті до тютюну. 
Варто пам'ятати, що одна викурена цигарка може зруйнувати все, до чого людина так наполегливо прагнула.
Наталія ЦИМБАЛ,
заступник головного лікаря  Центру ПМСД з медичного обслуговування населення.

Всім відомо, що куріння — це зло. Отруйність нікотину відчув кожен, хто взяв у рот першу в житті цигарку. При тютюнопалінні виникають запаморочення й нудота, інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, посилене серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина навіть непритомніє. 

Наталія ЦИМБАЛ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1037
Читати далі