17.03.2017

DSC07939Надзвичайна ситуація

Екологічна «бомба» під Ковелем

Сьогодні достеменно не відомо, хто був ініціатором спорудження заводу м’ясо-кісткового борошна   (так він тоді називався) на північній столиці Ковеля. Зрештою, потреба у такому підприємстві на той час була: на Волині тодішні колгоспи і радгоспи мали  величезну кількість поголів’я худоби.  Відповідно, чималенький був і її падіж.

Михайло КУЗЬМУК.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 1926
Читати далі
17.03.2017

_DSC022919  березня – День  працівників  житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення

Ковель – одне з найгарніших і найзеленіших міст не тільки Волині,  але й усієї України. З приходом весни  і літа людське око милують квітучі парки і сквери,  барвисті квітники, нещодавно впорядкована набережна на міському водосховищі.
Про красу міста постійно дбають працівники комунального підприємства "Добробут". І хоч їм в умовах економічної кризи й жорстокої конкуренції доводиться непросто, члени колективу духом не падають, намагаються успішно виконувати професійні обов'язки.
НА ЗНІМКУ: працівники теплиці Галина Голуб і Валентина Денисюк, які у ці дні зайняті на вирощуванні розсади квітів і догляді за нею.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

Ковель – одне з найгарніших і найзеленіших міст не тільки Волині,  але й усієї України. З приходом весни  і літа людське око милують квітучі парки і сквери, барвисті квітники, нещодавно впорядкована набережна на міському водосховищі.

Шановні працівники та ветерани сфери комунальних послуг та побутового обслуговування населення!

Вітаємо з професійним святом усіх, хто впорядковує парки, вулиці, дороги, утримує в належному стані інженерні мережі, забезпечує ковельчан теплом та водою, дбає про чистоту та озеленення міста, а також тих, хто надає побутові послуги.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 631
Читати далі
17.03.2017

DSCN4105[1]

У Голобах відкрили ЦНАП

За короткий час, що минув після об’єднання, у Голобській територіальній громаді реалізовано не один проект.
Віднедавна завдяки зусиллям селищної ради, виконавчої влади району та області, в рамках міжнародного проекту «ЦНАП як інноваційний інструмент взаємодії влади та громади», який реалізовується у трьох областях Західної України, в Голобах запрацював Центр надання адміністративних послуг.
Урочисте відкриття ЦНАПу, який розташований в приміщенні  Голобської селищної ради, відбулося 3 березня ц. р. З цієї нагоди зібралося багато гостей. Серед них – голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, голова райдержадміністрації Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло, делегація з Донецької області на чолі з народним депутатом України Дмитром Лубінцем, керівник програм співробітництва представництва Європейського Союзу в Україні Беренд де Гроот,  депутати районної, селищної рад, громадськість.  
З важливою подією у житті громади присутніх привітав селищний голова Сергій Гарбарук. Він подякував Володимиру Гунчику, Віктору Козаку та представництву Європейського Союзу в Україні за надану можливість участі Голобської селищної ради у проекті ЄС. Сергій Володимирович висловив також вдячність приватному підприємству «Гідробудмонтаж» за якісно виконані ремонтні роботи, підприємцю І. Узналі – за виготовлення меблів. 
Голова ОДА В. Гунчик  зауважив, що це – перша об’єднана громада, яка має такий потужний ЦНАП. «Такі Центри обов’язково повинні бути створені в усіх об’єднаних громадах, аби сфера послуг стала максимально зручною та доступною для людей», – наголосив В. Гунчик.
Керівник програм співробітництва представництва Європейського Союзу в Україні Беренд де Гроот наголосив, що сьогодні людям продемонстровано практичні кроки реформ, які відбуваються в Україні.
Після урочистого перерізання стрічки присутніх запросили оглянути приміщення ЦНАПу. Керівник-експерт проекту «ЦНАП як інноваційний інструмент взаємодії влади та громади» Роман Матвійчук ознайомив присутніх з особливостями роботи Центру. За його словами, Центр надання адміністративних послуг в Голобській ОТГ є одним із перших в Україні, сформованих за моделлю інтегрованого офісу. Детальніше про послуги ЦНАПу розповіла його начальник Марія Фьодорова.
«На даний момент у нашому ЦНАПі буде надаватись понад 70 адміністративних послуг, необхідних для населення, – сказала Марія Василівна. – А ще передбачено все, аби відвідувачам було зручно – обладнано дитячий куточок, громадська приймальня, впроваджено сучасний електронний документообіг».
Я зауважила: добре, що все це розміщено на першому поверсі. Це зроблено для зручностей людей похилого віку та з обмеженими можливостями. Варто зазначити, що кожної п’ятниці в громадській приймальні буде працювати представник Ковельського об’єднаного управління Пенсійного фонду в Україні О. Відрінська.
Прийом документів в ЦНАПі здійснюватимуть кваліфіковані працівники. Це – Н. Кисляк, В. Ткачук, О. Гарват, І. Володькіна, А. Олексюк, С. Якимчук. Надання адміністративних послуг – безкоштовне. Оплачувати потрібно тільки ті послуги, плата за які передбачена чинним законодавством. 
Уже в перший день після відкриття у ЦНАПі було багато відвідувачів. Люди приїжджали з віддалених сіл, тож варто нагадати графік прийому громадян у ЦНАПі: понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця  – з 8.00 до 15.00 год., середа – з 8.00 год. до 20.00 год.
Загальні видатки для відкриття Центру надання адміністративних послуг в Голобах склали понад мільйон гривень, з них 660 тис. 396 грн – грантові кошти, 355 тис. грн – кошти місцевого бюджету Голобської селищної ради. 
З переліком послуг, які надає ЦНАП, можна ознайомитися в приміщенні Голобської селищної ради, безпосередньо в ЦНАПі та на сайті об’єднаної громади.
Валентина Січкар.
НА ЗНІМКАХ: під час відкриття ЦНАПу в Голобах.
Фото з архіву автора.

За короткий час, що минув після об’єднання, у Голобській територіальній громаді реалізовано не один проект. Віднедавна завдяки зусиллям селищної ради, виконавчої влади району та області, в рамках міжнародного проекту «ЦНАП як інноваційний інструмент взаємодії влади та громади», який реалізовується у трьох областях Західної України, в Голобах запрацював Центр надання адміністративних послуг.

Валентина Січкар.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 830
Читати далі
17.03.2017 Зінчук Вікторія Петрівна

_DSC9626До  холодів почнуть  готуватися... з  весни

Навряд чи хтось заперечить, що працівникам підприємств житлово-комунального господарства найчастіше доводиться стикатися із щоденними клопотами мешканців нашого міста. Саме до них, у першу чергу, звертаються люди з невідкладними проблемами, турботами.
Успішно завершують опалювальний сезон 2016 - 2017 років трудівники ПТМ "Ковельтепло". На балансі цього теплопостачального підприємства перебуває 25 котелень, а загальна площа, яку вони опалюють, складає 860 тисяч квадратних метрів.
– Добігає кінця опалювальний сезон, який цьогоріч пройшов у нормальному режимі, без несподіванок та аварій, – говорить директор ПТМ "Ковельтепло", депутат міської ради Володимир Бойко. – Аби звести цей показник до мінімуму і в подальшому, не будемо зменшувати темпів й почнемо готуватися до  холодів відразу після закінчення поточного опалювального сезону. Ми хочемо завчасно і якісно підготувати мережі до прийому тепла, подбати про профілактику котелень, щоб і наступну зиму пройти без перебоїв. 
Інформуючи про зроблене у цьому плані, В. Бойко позитивно відзначив роботу інших комунальних підприємств. Так, аби житловий фонд та соціальні об'єкти міста добре перезимували, торік відмінно спрацювали й працівники РЖКП, завдяки старанням яких витримали необхідне навантаження системи теплопостачання, і в результаті аварійних ситуацій не траплялося. 
З огляду на складну ситуацію з природним газом Україна взяла курс на економію цього ресурсу і перехід на альтернативні джерела енергії. Керівництво "зверху" довело показник зменшення споживання природного газу на 30%. 
Тож Ковель, як і більшість населених пунктів України, прожив опалювальний сезон в режимі економії. Так, сьогодні десять котелень у місті працюють на твердому паливі (котельні по вул. Незалежності, 47, 50, Вітовського, 22, Мічуріна, 2, Котляревського, 4, Симоненка, 22, Олеся, 9, Ватутіна, 49, Шевченка, 115). Однак при цьому вони (за виключенням котельні по вул. Олеся, 9) є універсальними і можуть працювати як на твердих видах палива, так і на газі.   
Появу твердопаливних котелень у нашому місті можна оцінювати як ефективне вирішення цього питання, адже, за словами Володимира Бойка, це дає реальну економію: якщо у попередні роки використовували по 22, 23 млн. куб. м природного газу, то у минулому році було спожито лише 12 млн. куб. м цього виду палива.
– Володимире Івановичу, а який рівень проплати населення за фактично надані послуги? На Вашу думку, субсидії не "розслабляють" споживача? 
– Ковельчани сумлінно сплачують за спожиті тепло і гарячу воду. Проблема може виникнути через субсидії, які нараховувались незрозуміло, яким чином. Людей залишили без будь-якої можливості відмовитися від них, адже сьогодні, на жаль, більшість не може дати собі ради в комунальних платежах. Однак питання нарахування субсидій залишається відкритим і створює чимало нових запитань. Раніше в цьому плані не виникало непорозумінь, був чітко визначений порядок призначення та надання субсидій.
Оскільки у нас основний споживач – населення масово користується субсидіями, то наше підприємство дещо на цьому "програє". Сьогодні є споживачі, в яких переплата за спожиту теплоенергію складає 5 – 6 тис. грн. по субсидіях. Однак, скориставшись субсидією, вони протягом опалювального сезону не сплатили ще жодної копійки. Тож після його закінчення, коли буде проведений перерахунок, виникне певний дисбаланс, і в результаті з'явиться чимало боржників. Так, сьогодні майже 9 мільйонів гривень – це переплата по субсидіях, яка нарахована споживачам за теплову енергію. Відповідно таку ж суму заборгувало населення за спожите тепло. 
Звісно, допомога від держави потрібна, аби населенню уникнути заборгованості і мати можливість оплатити дороговартісний ресурс. Проте вона не повинна стати "каменем спотикання" ні для споживачів, ні для теплопостачальних підприємств.  
У свою чергу, в Національній комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) запевняють, що у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року ніяких підвищень тарифів на комунальні послуги не відбудеться. 
– Чи проводиться модернізація устаткування на підприємстві і над якими поточними завданнями працює колектив?
– ПТМ "Ковельтепло" проводить роботу із заміни тепломереж, використовуючи попередньо ізольовані труби у місті які дозволять уникати втрат тепла. Тож на сьогодні на попередньо ізольовані труби вже замінено 70 відсотків тепломереж. Так само потребує модернізації застаріле обладнання на окремих котельнях, де щороку міняємо котли, яким вже по 30 - 40 років. 
Протягом минулого й на початку нинішнього років підприємство виконало ряд заходів з енергозбереження, від впровадження яких змогли досягти економії палива. В такому ж напрямку працюватимемо і надалі. Зокрема, цього року заплановано реалізувати два наступних проекти: на котельнях по вул. Смирнова, 14 та Драгоманова, 22 буде замінено дев’ять застарілих котлів на нові, завдяки яким котельні працюватимуть на газі та твердому паливі.
– Чи задоволені споживачі якістю наданих ПТМ "Ковельтепло" послуг?
– Особливих нарікань на роботу підприємства від населення не було. Хіба що інколи звертаються з приводу завищених рахунків, які отримали за січень. Так як у нас затверджено тариф – 30 грн. за 1кв. м, то за лютий нарахування по місту для населення в середньому склало 26 грн., за січень – 34 грн., грудень – 27 грн., листопад – 22 грн., жовтень – 12 грн.
Позитивний момент є у тому, що ковельчани мають можливість користуватися гарячою водою щодня з 6.00 год. до 24.00 год. Тож наразі розглядається питання щодо подачі в такому ж режимі гарячої води також і у літній період. 
– Яке Ваше бачення системи теплозабезпечення Ковеля в майбутньому?
– Підприємство розвивається, як кажуть, крокує в ногу з часом. У нас працюють кваліфіковані спеціалісти, люди своєї справи. Тому підстав для занепокоєння стосовно нашої роботи не бачу. Але у майбутньому слід і надалі продовжувати реалізацію проектів енергоефективності. 
Нині склалися добрі стосунки з міською владою, жодних проблем не виникає. Є взаєморозуміння, адже підприємству повсякчас надається матеріальна і практична допомога. Так, у 2016 році з міського бюджету виділено відповідні кошти на реконструкцію котелень, тепломереж, було придбано новий автокран, два самоскиди. Тож, впевнений, працюємо у правильному напрямку.
Але, передусім, хочу підкреслити значимість тієї великої роботи, яку проводять працівники ПТМ "Ковельтепло", як, зрештою, й працівники інших комунальних підприємств міста, адже попри проблеми, яких, на жаль, сьогодні вистачає в усіх сферах і галузях економіки, вони намагаються бути відкритими, працюють цілеспрямовано і наполегливо, завжди готові підставити своє плече, аби покращити життя громади.
Вікторія ЗІНЧУК. 
НА ЗНІМКУ: нинішньої "примхливої" зими не шкодували старань, щоб безперебійно надходило тепло в будинки, що їх обслуговують, працівники твердопаливної котельні на вул. Вітовського, 22, зокрема, оператор-кочегар Валентина ЯКИМОВИЧ, слюсар теплових мереж Ілля ДАВИДЮК та кочегар Ігор КЛІМУК.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Навряд чи хтось заперечить, що працівникам підприємств житлово-комунального господарства найчастіше доводиться стикатися із щоденними клопотами мешканців нашого міста. Саме до них, у першу чергу, звертаються люди з невідкладними проблемами, турботами.

Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 534
Читати далі
17.03.2017

dsc_5379Пристрасті довкола земельних питань: в чому причина?

Ковельська міська рада з 2014-го року найбільше в області та серед міст України надала дозволів на відведення земельних ділянок учасникам АТО (понад 300). Однак на останній сесії головного самоврядного органу міста, що відбулась 23-го лютого 2017 року, депутат Сергій Кошарук у своєму запиті повідомив, що нещодавно в судовому засіданні йому довелось відстоювати інтереси учасника бойових дій. 
Бо на одній з минулорічних сесій міськради обранці громади розглянули два проекти рішень щодо надання дозволу на відведення однієї і тієї ж земельної ділянки. Одне з них стосувалося якраз цього учасника бойових дій. 
На судовому засіданні Сергію Дмитровичу стало відомо, що під час голосування міський голова Олег Кіндер не підтримав “атовця”, натомість надав перевагу іншому проекту рішення, що, на його думку, не є пріоритетним. 
Олег Кіндер погодився прокоментувати серйозні звинувачення на свою адресу. 
– Олеже Олексійовичу, і справді чому Ви вчинили таким чином? 
– Згідно з 19-ою статтею Основного Закону органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Недотримання цього основного для місцевих рад принципу так чи інакше призводить до порушень законодавства. 
У запиті депутата Сергія Кошарука питання сформульовано так, що нібито на розгляд ради одночасно потрапило два різних проекти рішення щодо надання однієї й тієї ж земельної ділянки двом громадянам, причому один з них – учасник бойових дій. Під час голосування щодо цих проектів рішень міський голова чомусь надав перевагу простому громадянину, а не учаснику АТО. 
Дійсно, якщо до міської ради в міжсесійний період надходить дві чи більше заяв на одну ділянку від різних громадян, то учасники бойових дій мають перевагу перед іншими громадянами, які пільгового статусу не мають. У такому випадку земельний відділ на розгляд сесії відразу б готував проект рішення про надання дозволу на відведення земельної ділянки учаснику АТО, а іншим громадянам – відмову. Тоді ніяких суперечок на пленарних засіданнях не виникало б. 
Але насправді ці два проекти рішень, про які йшлося в запиті депутата, з'явились на світ далеко не одночасно. 
Заява першого громадянина про відведення конкретної земельної ділянки надійшла до міської ради ще торік у квітні згідно з порядком, визначеним статтею 118-ою Земельного кодексу України. Її слід було розглянути впродовж місяця. Міська рада мала визначитись "так" чи "ні" у відповідь на порушене заявником клопотання, як цього й вимагає та ж 118-а стаття Земельного кодексу та Закон України "Про звернення громадян". 
Але депутати просто не голосували – на одній сесії, на другій… Чи не порушили вони законодавство? Зважаючи на те, що керівник фракції БПП "Солідарність" у міській раді Сергій Кошарук є посадовою особою – заступником голови облдержадміністрації, то він мав би насамперед дотримуватись норм законодавства, а не закликати інших депутатів ігнорувати їх.
Лише в липні 2016-го депутати спромоглись винести свій вердикт – відмовити. Це рішення міськради громадянин оскаржує в суді. Суд скасовує його як таке, що обмежує його права, ухвалене з порушенням норм законодавства та з перевищенням власних повноважень. При цьому суд зобов'язав міськраду повторно розглянути заяву громадянина. Ось на момент повторного розгляду на жовтневій сесії міськради і з'явився другий проект рішення – вже щодо розгляду заяви учасника АТО на ту ж ділянку. Автори документа – депутати С. Кошарук, І.Пініс, О.Місяць, В.Ткачук. При чому, в судових засіданнях і Кошарук, і Пініс підтвердили, що для другої заяви вони використали матеріали, подані першим заявником. 
Мені довелося вчергове звернути увагу депутатів більшості, що спочатку необхідно на вимогу суду завершити розгляд першої заяви – нехай навіть повторно відмовити, а вже опісля розглядати другу заяву. Однак депутат Сергій Кошарук знову закликав депутатів не голосувати щодо першого проекту – і не підтримувати, і не відмовляти. Тобто закликав депутатів не виконувати рішення суду, спонукав їх до порушення законодавства щодо обов'язку вчасно розглядати заяви громадян. Стверджував, що ухвалювати рішення про відмову не можна, бо немає законних на те підстав, отже, давайте просто не проголосуємо, а наступним проектом рішення цю ж ділянку надамо “атовцю”. Але хіба, порушуючи законодавство, можна забезпечували права громадян? Переконаний – ні. Тому й зауважив авторам проекту, щоб не втягували учасників АТО в судову тяганину. Однак у відповідь почув: "Ну і що?".
Отже, на запитання, чому я щодо цих проектів рішень голосував саме так, відповім: як посадова особа місцевого самоврядування маю керуватись не емоціями, а вимогами чинного законодавства. Ще раз повторюю: у цій ситуації необхідно було щодо першої заяв відмовити, а тоді вже задовольняти звернення “атовця”. 
– Але ж "на кону" стояло питання захисту прав учасника АТО… 
– Як не прикро про це говорити, але воно перетворилося на звичайний піар, можливість створити прецедент у сесійній залі. Про це заявляв сам Сергій Кошарук. Якби його насправді цікавило забезпечення прав учасників АТО на землю, то він разом із авторами проекту рішення долучалися б до рутинної роботи в цьому напрямку, напрацьовували б комплексні рішення тощо. Показово розв'язати будь-якими доступними методами звернення двох-трьох “атовців” – це одне, а забезпечити права двох-трьох сотень “атовців” – зовсім інше. Тут має бути стратегія, план дій, про необхідність якого окремі обранці громади лишень гарно говорять. Я від самого початку казав, що "зводити лобами" учасників АТО з іншими громадянами – хибний шлях для реалізації прав “атовців”, який рано чи пізно доведе до судової тяганини. 
В даному випадку юридичний відділ виконкому спрацював на “відмінно”. В суді першої інстанції відстояв рішення ради про надання земельної ділянки учаснику АТО. А якщо дійде до апеляції? Шанси залишити в силі рішення міськради є, бо позивач – пересічний громадянин без будь-яких пільг. Але як аргументувати позицію міської ради, коли суд розглядатиме аналогічну справу, але позивачем виступатиме “чорнобилець” або “афганець”? 
– Відомо, що депутати так званої більшості анонсували кілька проектів рішень, щоб захистити права учасників АТО на землю. Зокрема, проект рішення "Про резервування земельних ділянок в місті Ковелі для наступного відведення учасникам бойових дій, інвалідам війни, а також членам сімей загиблих учасників бойових дій, в тому числі учасників антитерористичної операції". Що скажете на це? 
– Отож бо й воно, що учасники АТО згадані там тільки "в тому числі". Речі потрібно називати своїми іменами. Цей проект із вересня минулого року розміщено на сайті міської ради. Вже з назви видно, про що йде мова. Резервування – це добре. Однак воно стосуватиметься не тільки для учасників бойових дій (“атовців”) та членів їхніх родин, а й, наприклад, “афганців”... У проекті згадали про інвалідів війни, які не мають стосунку до АТО. Тоді чому забули про ветеранів війни, “чорнобильців” і ще добрий десяток осіб інших пільгових категорій? Згідно із чинним законодавством вони всі теж мають однакове першочергове право на отримання земельної ділянки. А назагал цей проект подається, ніби в ньому мова винятково про учасників бойових дій – “атовців”. 
З іншого боку, цей проект нікого ні до чого не зобов'язує. Адже формально резерв створюється, а наповнювати його конкретними земельними ділянками доведеться за додатковими окремими рішеннями ради. Механізм переведення ділянок до резерву відсутній, критерій визначення ділянок "придатними до використання" не описаний. Це, своєю чергою, призведе до неоднакового застосування рішення на практиці, і знову будуть непорозуміння, взаємні звинувачення і, не дай, Боже, суди.
– Можливо, автори проекту його доопрацюють? 
– Так, звичайно. Як ви думаєте, скільки часу необхідно, щоб опрацювати текст на дві сторінки? Тиждень? Місяць? Рік? По суті, доопрацювання триває вже чотири місяці. Бо одна справа – озвучити проблему, а зовсім інша – запропонувати дієвий план її розв'язку. Ось тут і виникають проблеми. Приблизно так було з озвученою депутатами на початку каденції пропозицією розробити нове Положення про надання земельних ділянок. Далі розмов справа не дійшла. 
– Ви кажете про Положення про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд? 
– Так. Про цей документ говорять, починаючи з першої сесії нинішньої каденції. Нібито все, що робилось раніше, – неправильно, непрозоро, а зараз усе буде чесно та справедливо. Лишень варто розробити відповідне Положення. Слушна пропозиція. Погоджуюсь. Тож давайте спільно його розробимо, винесемо на розгляд громадськості й затвердимо рішенням ради. У відділі земельних ресурсів вже були напрацювання в цьому напрямку, але перед тим, як подавати проект на обговорення, хотів би почути думку депутатів про те, яким вони бачать цей документ. 
Зрозуміло, що основний акцент у ньому слід зробити на захисті прав учасників АТО. А в якому саме порядку відбирати претендентів на земельні ділянки? За датою подання заяви чи датою призову, в алфавітному порядку чи “сліпим” жеребкуванням? Всі ці варіанти не я придумав. Їх пропонували самі учасники АТО, їхні родичі та й навіть депутати. Всі ці пропозиції мають право на існування, і кожна з них має певні недоліки. Тому тут вкрай необхідні консультації з громадськістю, а насамперед треба знати позицію депутатів, які потім ухвалюватимуть рішення з цього питання. 
Пройшов рік, а обранці громади так і не узгодили позиції. За розмовою втратили цілий рік. Далі зволікати, як на мене, немає сенсу, тому найближчим часом відділ земельних ресурсів оприлюднить громадськості власні напрацювання щодо цього Положення. А вже тоді ми точно почуємо пропозиції депутатів, а точніше – чергові нарікання, чому так, а не інакше. 
– Лунало ще й таке запитання: коли звертаються “атовці”, їм кажуть, що землі нема, а потім земельні ділянки десь знаходяться… 
– Коли про це запитують пересічні громадяни, то можна їх зрозуміти. Люди бачать пустир і кажуть: "А ви кажете, що землі нема!". Потім з'ясовується, що ділянки там і справді є, але оформлені ще 10-15 років тому, проте чомусь не забудовані, або їх відвести під будівництво неможливо, бо знаходяться в санітарно-захисній чи охоронній зоні тощо. 
Коли такі заяви виголошують депутати чи посадовці, то складається враження, що вони лінуються розібратись у суті питання або свідомо спекулюють на почуттях тих, хто хоче отримати землю. Ділянка формується за містобудівною та землевпорядною документацією, а такі види документації розробляються тільки за відповідним рішенням ради. Немає рішення ради – немає земельної ділянки. Проте є привід покритикувати владу, що “атовцям” не дають землю. 
– Тобто, щоб забезпечити “атовців” земельними ділянками, достатньо ухвалити рішення ради? 
– Не достатньо, бо це лише перший крок, але без нього не обійтись. Так ми зробили у 2014-му році, коли тема земельних ділянок для “атовців” тільки набирала обертів. Спільними зусиллями земельного відділу, архітектури, депутатського корпусу, зокрема земельної комісії, визначили декілька районів (від великих територій до маленьких клаптиків), де можна розмістити масиви земельних ділянок. Ухвалили рішення ради № 58/2 від 24.07.2014 р. "Про дозвіл на виготовлення детальних планів території", яким визначили, що в цих районах будемо розробляти детальні плани територій для подальшого надання утворених земельних ділянок учасникам АТО. В планах було – не менше 200 ділянок. Саме стільки призовників, за даними військкомату, відбули в зону АТО на той момент. За результатами виконання цього та подібних рішень ради, протягом 2014 - 2015 років понад 300 учасників АТО отримали дозволи на відведення земельних ділянок. 
– Часом це йдеться не про ті 300 "віртуальних" ділянок? Нібито місцева влада замість гарантованої державою землі надала “атовцям” повітря? 
– Цілком правильно – так званих "віртуальних". Бо ті, хто розносить подібну інформацію, не скажуть, що сьогодні майже сотня ковельських “атовців” вже має на руках оформлені документи на ці "віртуальні" ділянки. А всі зволікання із затвердженням змін до Генерального плану міста пов'язані з незрозумілою позицією державної містобудівної експертизи, буцімто Львівській залізниці необхідно буде розширювати залізничний вузол у межах Ковеля. Довелось гаяти час, виходити на керівництво Львівської залізниці, заручившись розумінням та підтримкою Львова, шукати підтримки в Міністерстві транспорту, а відтак знову відправляти документи на експертизу... От така гарантія від держави. Генплан – це тема для окремої розмови. 
– Ви згадали про рішення міськради минулої каденції. А чому зараз не ухвалити подібні рішення – визначити території під житлову забудову для учасників АТО, розробити детальні плани?
– Я почав з того, що це були спільні зусилля. Як працівників виконкому, так і депутатського корпусу. Зараз ситуація дещо інша. Поясню на останньому прикладі. 
На 15-ій сесії міської ради, що відбулась у жовтні 2016-го, депутат Геннадій Кіндер оголосив запит про надання дозволу на виготовлення детального плану території по вул. Сагайдачного – Соборній для подальшого надання земельних ділянок учасникам бойових дій. Обранці громади підтримали його одноголосно. А коли наступної сесії на виконання проголосованого депутатами запиту відділ містобудування та архітектури подав проект рішення про виготовлення містобудівної документації, за нього наша так звана депутатська більшість вже не голосувала. З'явилося безліч підстав не ухвалювати це рішення: треба подивитись, розібратись, доопрацювати... 
Територія від вулиці Сагайдачного до молитовного будинку по вулиці Соборній згідно з Генпланом віднесена до земель садибної житлової забудови. Необхідна відстань до прибережної смуги дотримується. Насправді там декілька городів та якісь клуні. Рано чи пізно там буде житлова забудова 5 – 6 ділянок. Чому це місце не запропонувати учасникам АТО? Однак кажуть – ні. Маємо подивитись, як максимально її використати для суспільних потреб... Далі була мова про об'єкти соціальної інфраструктури, фізкультурно-оздоровчий парк, спортивні майданчики тощо. 
– Відверто кажучи, ідея розвитку фізкультури та спорту мені імпонує. 
– Мені також. Тому відразу й зауважив: навпроти, через річку, – стадіон "Локомотив". Майже 7 гектарів земель для фізкультури, спорту, розваг. Хіба це не місце для реалізації подібних ідей? Будь ласка, беріть і втілюйте. З листопада цей проект виносився на кожну сесію, і щоразу бракувало голосів для ухвалення рішення. На останній, лютневій, сесії його ставили на голосування з чіткою редакційною правкою: "з метою подальшого надання учасникам АТО". Але марно. 
Це лише один приклад "реального" в лапках відстоювання деяких депутатів прав учасників АТО на землю. 
– Ви сказали, що насправді там городи. Можливо, саме тому депутати не підтримують проект, щоб не перетиналися інтереси учасників АТО з людьми, які тривалий час обробляють городи? 
– По-перше, будь-яке використання землі треба оформляти документально. Договором оренди, на приклад. Тобто ці городи обробляли просто так, без будь-яких документів. По-друге, в районі вулиць Зерова та Лісової, де у 2015-му передбачили біля півтори сотні земельних ділянок для учасників АТО, також переважно були людські неоформлені городи. Коли ковельчани дізнались, що на цих городах наділятимуть землю учасникам АТО, а не якимось "крутеликам", вони поставились до цього з розумінням. З цього приводу не було жодного конфлікту. По-третє, рада має послідовно ухвалювати однакові рішення в однакових ситуаціях. На лютневій сесії розглядалось питання 11.2 порядку денного "Про поновлення договорів оренди", яке в результаті так і не ухвалили сесійним рішенням. Каменем спотикання стало поновлення договору оренди по вул. Макаренка, 9. 
Колись, ще за радянських часів, там був житловий будинок, власники якого отримали квартири, а саме приміщення знесли. Земельну ділянку почали використовувати під городи мешканці сусідніх будинків – № 7 та № 11. Ділянки під городи оформили років 15 тому. З того часу пішли суперечки між сусідами, кому з них має дістатись уся ділянка під забудову? Дійшло аж до судів. Тепер, коли одна із сторін спору звертається до міської ради за поновленням договору оренди земельної ділянки для городництва, депутати більшості на догоду іншій стороні спору не голосують за це рішення. Мотивують, що за генпланом там має бути житлова забудова, а не город. 
Якщо так неухильно дотримуватися положень Генплану у випадку площі на вулиці Макаренка, 9, то чому неоформлений город має бути перепоною для житлової забудови по вул. Сагайдачного? Можливо, тут якась інша причина? Мені така позиція незрозуміла. Як і те, що це за подвійні стандарти, коли одному сусіду договір поновлюють на новий строк, а іншому – ні, як у випадку з Макаренка, 9. 
– Ви наголошували – суперечки, суди. Можливо, депутатам також необхідний час, щоб розібратись? 
– Розбирались не один раз і не один місяць. Перед тим, як питання виносимо на сесію, проект рішення розглядає профільна депутатська комісія. У цьому випадку – земельна, до складу якої входять 5 депутатів. 4 з них представники так званої більшості: троє з БПП "Солідарність", один – від УКРОПу. Депутати вивчають та аналізують документи, запитують та отримують на них фахові відповіді, вносять корективи та пропозиції. Так було і цього разу: комісія вивчила це питання і рекомендувала сесії ухвалити рішення. 
Я запитую на пленарному засіданні голову земельної комісії Анатолія Кислюка: "Комісія вивчала це питання? Чи рекомендує раді ухвалити цей проект рішення?" – "Так, – каже, – вивчали, розбирались, комісія рекомендує сесії ухвалити проект рішення". А коли дійшло до голосування, депутати від більшості не голосують. Понад те, навіть члени земельної комісії від більшості не голосують! Сказати, як це називається? 
– Давайте від городу по вулиці Макаренка все-таки повернемось до детального плану по вулиці Сагайдачного. В інтернеті була інформація, що у Ковелі учасникам бойових дій збираються надавати землю у заплаві Турії, ледь не в болоті. 
– По-перше, в болоті чи там, де щороку розливаються річкові води, город ніхто садити не буде, чи не так? По-друге, є чітко встановлена прибережна смуга річки Турії, де в принципі не може бути ні забудови, ні городів. Проект прибережної смуги вздовж річки Турія розробляв спеціалізований проектний інститут "Волиньводпроект". Міська рада затвердила його ще у 2004-му і неухильно дотримується вимог цієї документації при підготовці та ухваленні рішень. У цьому випадку – теж. 
Але якщо шукати привід, щоб відмовити “атовцям”, то можна говорити про городи, заплави, відсутність містобудівної документації і ще багато про що. Чомусь будівництву молитовного будинку поруч так звана заплава не стала на заваді.
Щоб врегульовувати земельні проблеми, потрібно ретельно враховувати всі законодавчі нюанси. Саме про них і продовжимо розмову в наступному номері газети.
Розмовляла Наталія Юрчук.

Ковельська міська рада з 2014-го року найбільше в області та серед міст України надала дозволів на відведення земельних ділянок учасникам АТО (понад 300). Однак на останній сесії головного самоврядного органу міста, що відбулась 23-го лютого 2017 року, депутат Сергій Кошарук у своєму запиті повідомив, що нещодавно в судовому засіданні йому довелось відстоювати інтереси учасника бойових дій. 

Розмовляла Наталія Юрчук.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 0
Читати далі
17.03.2017

3hSR5t0h3nkПрощаймо  і  будемо  прощені

26 лютого, у храмі священомученика Анатолія Ковельського, після ранкової літургії відбувся святковий концерт недільної школи з нагоди Прощеної неділі. 
Усіх присутніх в храмі діти щиро вітали піснями та віршами, в яких від душі старалися розкрити зміст і важливість цього особливого недільного дня. Щирі слова зворушили серце кожного присутнього, не залишивши нікого байдужим. 
Також до святкових привітань долучились батьки вихованців – вони приготували смачні вареники та млинці, якими частували на території храму усіх прихожан та гостей. 
Гарного настрою додав розіграш символічних призів. Тим, кому пощастило, понесли із собою додому, окрім позитивних емоцій, ще й чашку або блокнот із зображенням храму на згадку. 
Маленьке свято, організоване дітьми, подарувало людям не тільки позитивні моменти, але й приклад доброти, відкритості та щирості.
Катерина Балик,  
керівник недільної школи.

26 лютого, у храмі священомученика Анатолія Ковельського, після ранкової літургії відбувся святковий концерт недільної школи з нагоди Прощеної неділі. 

Катерина Балик.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 645
Читати далі
17.03.2017
Підтримайте мою ідею!
У свій час в газеті "Ковель сьогодні", яка нині не виходить, я вніс конкретну пропозицію. Цитую свої слова: "Думаю не раз, скільки життів врятували лікарі! А лікували вони переважно таблетками (пігулками).
Тому пропоную слідом за пам'ятником Борцям за Волю України спорудити у Ковелі пам'ятник Таблетці. Наше місто стане володарем унікального пам'ятника. Водночас вшанує і лікарів, і фармацевтів, і взагалі, медицину.
В багатьох містах світу, великих і невеликих, є пам'ятники, які називають незвичайними. Пам'ятник Пігулці віднесе наше місто до міст з незвичайними пам'ятниками. В замітці я написав: "Слідом за пам'ятником Борцям за Волю України". Цей пам'ятник, спасибі владі, недавно спорудили у Ковелі. Тепер можна зайнятись  і пам'ятником Пігулці.
Ідею спорудження такого пам'ятника підтримав тодішній керівник Ковельського МТМО, Заслужений лікар України Олег Максимович Самчук. Навіть запропонував місце, де його встановити. Проект пообіцяв архітектор зробити на громадських засадах.
До речі, нещодавно я мав розмову і з сином колишнього головного лікаря МТМО – Олегом Олеговичем Самчуком.  Він теж підтримав мою пропозицію. Його думка надзвичайно важлива для мене.  Знаючи організаторські здібності пана Олега, його вміння доводити розпочаті справи до кінця, розраховую на його дієву допомогу.
Витрати на пам'ятник будуть незначні. Тому звертаюсь до міської влади в особі її очільників, депутатського корпусу із закликом підтримати мою ідею!
Яків ЛАВРЕНКО.

117852_603x354Підтримайте мою ідею!

У свій час в газеті "Ковель сьогодні", яка нині не виходить, я вніс конкретну пропозицію. Цитую свої слова: "Думаю не раз, скільки життів врятували лікарі! А лікували вони переважно таблетками (пігулками).

Яків ЛАВРЕНКО.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1158
Читати далі
17.03.2017

dsc_0352Підвісна терапія у лікарні

Днями у фізіотерапевтичному відділенні Ковельської лікарні відкрито  кабінет реабілітації, де розміщено універсальну кабіну для підвісної терапії.  Кошти на придбання обладнання виділено з міського бюджету – 195 тисяч гривень. За рахунок спеціального фонду МТМО проведений ремонт приміщення та монтажні роботи. На ці потреби використано понад 73 тисячі гривень.
Як зазначив головний лікар МТМО Олег Самчук, це – перша подібна реабілітаційна кімната в державній медичній установі Волині. Тут будуть проходити лікування пацієнти неврологічного та травматологічного  профілю необхідні відновлювальні процедури після оперативного втручання. "Майбутнє за реабілітацією, і у Ковелі ми уже працюємо в цьому напрямку", – підкреслив Олег Олегович.
Про нововведення у роботі  фізіотерапевтичного відділення розповіла його завідуюча Лариса Куролес: "Раніше це був кабінет лікувальної фізкультури, саме на його базі й створено таку  спеціалізовану кімнату. Основним її компонентом, найважливішою частиною є універсальна кабіна підвісної терапії, або "реабілітаційна клітка".  Доведено,   що у підвішеному стані м'язи  перебувають наче у  невагомості, і так швидше здобувають функціональну силу". 
На сьогодні у кабінеті працює два інструктори, які пройшли навчання у Львівському приватному реабілітаційному центрі та у центрі для дітей-інвалідів у Вінниці. 
За словами одного із спеціалістів Сергія Абрамчука, у Львові вони вивчали підвісну терапію на стандартній "реабілітаційній клітці". У  Вінниці більше працювали з дітьми, у яких ДЦП, практикувались виконувати необхідні процедури. І всюди бачили, що цей метод реабілітації є досить ефективним. 
У перші дні роботи інструктори більше займаються з пацієнтами, яким діагностували остеохондроз, сколіоз. З часом будуть проводити реабілітацію хворим після інсультів.
Колега Сергія  Ольга Силюк теж поділилась планами на майбутнє: "Будемо  набирати діток на корегуючу гімнастику. Працювати, щоб виправляти сколіози, плоскостопість. Будемо все робити, аби покращити  фізичний стан дітвори".
Відтепер пацієнти Ковельської лікарні  при потребі можуть розраховувати на ще одну реабілітаційну процедуру. Цей проект  вдалося реалізувати завдяки тісній співпраці міської влади  із медиками.
Міський голова Олег Кіндер вкотре наголошує, що саме лікарі мають  планувати першочерговість потреб у медичній галузі, а влада буде думати, як  допомогти втілити ці ініціативи в життя. 
Результати такої роботи уже можуть бачити ковельчани. По-новому тепер виглядають хірургічне, приймальне  та лор-відділення. Ковельське МТМО – лідер серед подібних медичних установ в Україні за кількістю придбаного  медичного обладнання.
Зокрема, торік у міській поліклініці запрацювала сучасна мамографічна система італійського виробництва. Куплено новітню рентгенівську діагностичну систему,  апарат УЗД, які значно покращують якість обстеження пацієнтів.
Варто сказати, що на медичне устаткування останнім часом використано майже 6 мільйонів гривень. На благоустрій та ремонтні роботи – 2 мільйони.
Медична галузь і надалі буде залишатись пріоритетною для міської влади.
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків 
з громадськістю міськвиконкому.

Днями у фізіотерапевтичному відділенні Ковельської лікарні відкрито  кабінет реабілітації, де розміщено універсальну кабіну для підвісної терапії.  Кошти на придбання обладнання виділено з міського бюджету – 195 тисяч гривень. За рахунок спеціального фонду МТМО проведений ремонт приміщення та монтажні роботи. На ці потреби використано понад 73 тисячі гривень.

 


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1446
Читати далі
17.03.2017

unnamedОгляд-конкурс пісні та строю

З метою виховання у молодого покоління патріотичних почуттів, гордості за нашу державу, збереження історичної пам'яті та підвищення престижу й розвитку мотивації в учнівської молоді до державної військової служби 28 лютого на базі НВК "ЗОШ №11-ліцей" відбувся перший шкільний огляд-конкурс військово-патріотичної пісні та строю, в якому взяли участь учні 8-10-их класів.
"Конкурс відбувається вперше. Сподіваюсь, що це стане хорошою традицією не лише в нашому закладі, а й у місті. Сам процес підготовки до змагань виховує у школярів дисципліну та уміння працювати в команді. Подібні заходи відіграють дуже важливу роль у патріотичному вихованні нашої молоді. Я думаю, що це ще одна можливість для учнів показати, що вони патріоти своєї держави та своєї школи", – зазначала директор школи Г. О. Сидорук, яка урочисто відкрила патріотичний захід.
Хто крокував найчіткіше і співав наймелодійніше, змогли побачити усі охочі, яких було чимало у спортивній залі. Конкурс пройшов з урочисто – піднесеним настроєм, бо школярі  вперше мали честь брати участь у такому заході.  Було помітно, що кожен клас серйозно готувався до цього конкурсу.
"Ми серйозно почали підготовку за місяць під керівництвом учителів фізкультури, класних керівників та вчителя предмету "Захист Вітчизни". Уперше брали участь у такому конкурсі, тому дуже хвилювались. Саме з цієї причини ретельно готувалися: шикувались, крокували, учили пісні", – згадують діти.
До оцінювання військового вишколу учасників було залучено справжніх фахівців – молодшого лейтенанта Д. В. Ткачука та старшого сержанта Ю. В. Килибу з військової частини А 2042.
Команди демонстрували рівень стройової підготовки, проходження урочистим маршем з піснею. Також оцінювалися дії командира загону  та зовнішній вигляд учасників. За підсумками протоколів журі перемогу здобув загін "Червона калина" учнів 8-В класу.
Лише спільними зусиллями можна організувати таке чудове свято. Маємо надію, що нашу ідею проведення конкурсу військово-патріотичної пісні та строю підтримають й інші навчальні заклади міста.
Ольга Федорук,
вчитель української 
мови та літератури.

З метою виховання у молодого покоління патріотичних почуттів, гордості за нашу державу, збереження історичної пам'яті та підвищення престижу й розвитку мотивації в учнівської молоді до державної військової служби 28 лютого на базі НВК "ЗОШ №11-ліцей" відбувся перший шкільний огляд-конкурс військово-патріотичної пісні та строю, в якому взяли участь учні 8-10-их класів.

Ольга Федорук.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1505
Читати далі
17.03.2017

_DSC0195З’єднали   серця   і   душі   провіщим   словом   Кобзаря

Роздуми біля Шевченкового слова

Друже мій, читачу! Грішу-таки перед тобою. Маю писати про літературно-мистецький захід, приурочений до дня народження Тараса Шевченка, а в голову думки-роздуми настирливо "лізуть". Те ж саме відбувалося і на урочистому вечорі: тут поезія, пісні звучали, а я в тих думок перебував в “полоні”.
Запитую себе й тебе: а що у нашій змученій, скаліченій, довірливій душі коїться? Що залишилося там після вікового насилля над словом, мовою, традицією, звичаєм? Чим на цій грішній Землі тримається українство?
Думаю, що, попри все лихе, вросло воно в землю квітучою калиною, врожаїлось і захистилося житнім оберегом, очищалося й омивалося священною водою Турії й Дніпра, кріпилося Тарасовими пророцтвами.
Адже, що не вірш – то пророчий заклик до боротьби, що не слово – то гарячий спалах любові до України-матері. Є там і розпач, і плач, і докір за байдужість та "раболєпіє". 
Немає сенсу переконувати нікого, що ми – Богом обраний народ. Він нам подарував багатющу й родючу землю, найкрасивіше в світі жіноцтво і сміливих воїнів. Послав на цю землю Предтечу – Григорія Сковороду, а за ним Пророка нації – Тараса Шевченка. Визначив заповіді й заповіти.
Євреї теж стверджують, що вони обрані Всевишнім, а тому терпіли, шукали, боролись 40 років за вихід з єгипетського рабства. Часом ми виправдовуємо себе: мов, не одні ми шукаємо шлях до свого блага так довго. При цьому забуваємо, що ми з Шевченком – понад 200 літ (!) блукаємо по своїй землі, а шляху правильного не знаходимо.
А хіба тільки двісті? Шевченкові заклики до пробудження народу вказують, що рабство кліщем вчепилося в тіло народу набагато раніше. Не сприймаю виправдання, що в наших бідах чи меншовартості винні царі, путіни, олігархи чи окупанти.
Причина – глибше. Виробили звичку виживати за рахунок покірності (пам'ятаєте: "Покірне теля дві корови ссе"?), терплячості та прислужництва. На такому "благодатному" грунті й виросли  свої "бісові діти", які "гірше ляха" українську душу розпинають. О, ті кляті звички! Вони повсякчас ведуть нас до залежності від "когось".
Тарас віднайшов ліки від тієї залежності – "Борітеся – поборете!..". І нагороду для народу визначив: "і на оновленій землі врага не буде супостата, а буде син і буде мати…".
І  раптом – думка-блискавка: "Зупинись, зверни увагу на слова виступаючих. Чи є в тих словах оздоровлюючі ліки з рецептів пророка Шевченка?".
Присутні на заході, який відбувся в центральній районній бібліотеці під промовистою  назвою "Єднаймо душі словом Кобзаря" (на знімках), Віктор Козак – голова райдержадміністрації, депутат облради та Андрій Броїло – голова районної ради наголошують не тільки на значимості Шевченкового слова. 
Вони підкреслюють, що пробудження гряде. Це пробудження подвигом злітає на Сході країни. Воно перемагає потугу агресора. Воно зупиняє олігарха-корупціонера. Народ пробуджується і подає надію на те, що заповіти і пророцтва Тараса Шевченка збудуться. Приємно відчувати патріотичну позицію районної влади. Вона – не тільки у словах, але й в корисних справах для громади та для фронту.
Виступи юних на заході – це аналітичні роздуми, в яких зримо відчуваємо промінь світла в багатовіковому тунелі безправ'я і несвободи.
В залі  бібліотеки – священики, депутати, "союзянки" і просто щирі українці – вони всі не байдужі до долі України, бо це і їх доля, доля наших дітей та онуків.
Поезію Тараса Шевченка читали: Іван Оринчак (с. Колодяжне), Олена Місюра (с. Доротище), Микола Новарчук (с. Поворськ), Анастасія Карпук-Сугак та Вікторія Федик (смт Люблинець), Надія Лук'янчук та Марія Куцова (вихованці Зразкового художнього колективу "Дивослово" ковельського Палацу учнівської молоді).
Пісні на слова Кобзаря виконували: вокальне тріо "Перевесло" Ковельського районного будинку культури (кер. П. Журавель), Ніна Федорук (акомпаніатор Олег Корнелюк), учениці Люблинецької школи мистецті Вікторія Власюк та Ангеліна Киричук.
Ведучі – Альона Данилюк (студентка Ковельського медичного коледжу) та Вадим Оксенчук (ЗОШ № 11).
Після  концерту всі присутні пішли до пам'ятника Тарасові Шевченку – вклонитися і покласти квіти.
Під наріжним каменем пам'ятника є капсула з історичними словами:
Тарасе!
Ти віддати все спішив
Життя і розум –
Для свого народу.
В широких водах
Не шукав ти броду.
Над рідним краєм
Соколом летів.
Апостол Правди і Свободи,
Ти слово віще на сторожі
Поставив, щоб єднались Турія 
й Дніпро,
Щоб супостата – ворога не стало,
Щоб вільне слово над Вкраїною 
цвіло,
Щоб ми ішли до твого п'єдесталу
На сповідь щиру,
За вірою і правдою своєю.
В тих думах-роздумах впевнено просвітлюється наше європейське майбутнє.
І оптимістично й переконливо звучить: "Слава Україні!".
Анатолій СЕМЕНЮК.
Фото 
Мирослава ДАНИЛЮКА.

Друже мій, читачу! Грішу-таки перед тобою. Маю писати про літературно-мистецький захід, приурочений до дня народження Тараса Шевченка, а в голову думки-роздуми настирливо "лізуть". Те ж саме відбувалося і на урочистому вечорі: тут поезія, пісні звучали, а я в тих думок перебував в “полоні”.

Вшанували пам'ять Пророка нації

Традиційно у ці березневі дні ковельчани вшановують пам'ять Кобзаря. Програма Шевченківських днів у Ковелі включала ряд заходів, ініційованих та підготовлених міською владою та громадськістю, освітянами, працівниками культури. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 659
Читати далі
123