Щоб спорт приніс користь

23.03.2017

Щоб спорт приніс користь

В останні роки популярність спорту помітно зросла. У моді – здоров'я і краса. Багато чоловіків відвідують тренажерні зали, спортивні клуби, де з великим завзяттям віддаються силовим тренуванням. Жінки активно йдуть у секції різних сучасних напрямків – степ-аеробіки, каланнетіки і т.д. Батьки записують своїх дітей у секції східних єдиноборств. Проте, на жаль, іноді запис в спортивні секції здійснюється досить формально, без медичного обстеження стану здоров'я – беруть усіх бажаючих. Буває так: у школі хлопчик чи дівчинка звільнені від занять фізкультурою або зараховані до спеціальної групи, і в той же час відвідують якусь спортивну секцію.

Подібна позиція батьків небажана для здоров'я дитини. Всі заняття в секціях є інтенсивним фізичним навантаженням на організм. Іноді після таких тренувань як дорослі, так і діти звертаються до лікарів. Коли порушуються найголовніші принципи тренування – індивідуальність, поступовість, систематичність і відповідність можливостям організму, це може призвести до важких непередбачених наслідків.

Отож, декілька порад.

1) В якому віці починати? З віком досить просто. По-перше, більшість спортивних секцій і гуртків чітко вказують, скільки має бути років малюку, щоб він міг займатися в них. Визначення вікового цензу, до речі, – хороший сигнал для батьків. Отже, в таких секціях працюють професіонали. По-друге, більшість фахівців сходиться на думці, що приступати до занять малюкам найкраще, починаючи зі шкільного віку або трохи раніше. Дитина до 6-7 років цілком сформована особистість, і фізичний розвиток дозволяє їй займатися практично будь-яким видом спорту. Є обмеження за віком у важкій атлетиці, вільній боротьбі, самбо, боксі.

2) Чим усе-таки займатися? У школі визначитися зі спортивною спрямованістю дитини і віком для початку занять допоможе викладач фізкультури. Зазвичай фізруки грамотно проводять відбір дітей у секції за рівнем фізичного розвитку, будовою тіла.

3) Чи є протипокази у вашої дитини і у вас самих для занять в секції, яку ви обрали? Існують захворювання, через які займатися фізичними вправами людині просто заборонено. Протипоказання для спортивних занять бувають двох видів – абсолютні (спортом займатися не можна) і відносні (можна займатися окремими видами спорту з деякими обмеженнями).

Важливий індивідуальний підхід. Все залежить від тяжкості і ступеня захворювання, а також рівня фізичної підготовленості людини.

Для прикладу візьмемо таке поширене захворювання, як короткозорість: при сильній короткозорості будь-які спортивні заняття протипоказані; при слабкій – заборонені травмонебезпечні види спорту (футбол, хокей, бокс, кікбоксинг), але не забороняється займатися, зокрема, плаванням. Або сколіоз, остеохондроз – їм протипоказані так звані асиметричні види спорту (ігрові, великий теніс); небажані, але можливі заняття тим же плаванням, бігом і т. п.

Зрозуміло і те, що фізкультурою і спортом не можна займатись в період, коли ви захворіли, при загостренні хронічних захворювань, а також при отриманні травм. Після перенесених захворювань навіть звичайні групові заняття фізкультурою відновлюються після ретельного і всебічного додаткового обстеження, через певний термін за умови доброго самопочуття і відсутності скарг.

Для відвідування будь-якої спортивної секції необхідно отримати довідку-дозвіл. Така довідка видається спортивним лікарем після поглибленого медичного огляду лікарями-спеціалістами (кардіологом, офтальмологом, отоларингологом, хірургом, урологом, невропатологом, травматологом, стоматологом, дерматологом, ендокринологом) відповідно до форми № 061/о "Лікарсько-контрольна картка фізкультурника і спортсмена", затвердженої наказом МОЗ України №302 від 27.12.1999 р.

Також в діагностичному відділенні Ковельської ЦРЛ (1-й поверх) для повноти обстеження проводиться УЗД серця, щитовидної залози, нирок та електрокардіограма. При потребі – проводяться інші обстеження.

Термін дії довідки-дозволу обмежений 6-ма місяцями з моменту видачі.

Василь ЛЕВЧУК,

спортивний лікар поліклініки ЦРЛ.

Василь ЛЕВЧУК,

спортивний лікар поліклініки ЦРЛ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1075

Четвер, 23 березня 2017 року № 19-20 (12542-12543) / Повідомлення в номер / Знайшли зброю – дзвоніть у поліцію

23.03.2017

Знайшли зброю – дзвоніть у поліцію

Звичайно, більшість зброї є зареєстрованою та перебуває у законному користуванні, але багато ще є і таких громадян, хто якимось чином заволодів вогнепальною зброєю і забув або просто не забажав повідомити про неї відповідні органи.

Для таких "конспіраторів" варто нагадати, що стаття 263 Кримінального кодексу України – "незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами" передбачає позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

Що ж стосується гладкоствольної мисливської зброї, то тут передбачена адміністративна відповідальність. Стаття 190 КУпАП гласить, що за "придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без дозволу органів внутрішніх справ – тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї або без такої".

Кримінальна відповідальність настає і в разі виявлення незареєстрованої холодної зброї (кинджалів, фінських ножів, кастетів та ін.) згідно з ч. 2 ст. 263 – "штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років".

Але законодавець передбачив і "амністію". Частина 3 статті 263 говорить, що "звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої".

Тож усіх громадян, які мають незареєстровану вогнепальну, газову, холодну та іншу зброю, а також громадян, які знайшли зброю та боєприпаси, просимо звернутися до працівника дозвільної системи Ковельського відділу поліції з метою її реєстрації або здачі та прийняття відповідного рішення.

Шахраям Закон не писаний

Жителька м. Ковеля стала жертвою телефонного шахрая, добровільно назвавши псевдо-працівнику служби безпеки банку усі дані своєї банківської картки.

Так, на мобільний телефон до жительки м. Ковеля зателефонував невідомий чоловік, який назвався працівником служби безпеки "Приватбанку". Він попросив повідомити йому реквізити банківської картки, оскільки проводиться перевірка.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 482

Четвер, 23 березня 2017 року № 19-20 (12542-12543) / Редакційна пошта / "Сєпар"

23.03.2017

"Сєпар"

"Сєпар" легкою ходою крізь темінь ночі нечутно пробирався до найвіддаленішого бліндажа. Хоч мав вже й літ немало, але був ще доволі спритний, по снігу ступав так, що той навіть не рипів – навчений був за роки війни ходити нечутно й непомітно. Оминув чатового. Довготелесий стояв, обіпершись на стовбур акації, і смалив тихенько цигарку "в рукав".

"Необстріляний новачок", – шостим чуттям відчув "Сєпар", і щоб того не злякати, пооддаль обережно обійшов, м'яко зістрибнув із бруствера на дно окопа і зачаївся перед дверима бліндажа. Як тільки відчиняться двері, він одним стрибком заскочить всередину, потім чимдуж до ящика із гранатами і ось тоді, як це буває щоразу, зчиниться "рейвах".

Теперішнє своє назвисько "Сєпар" отримав тут, на передовій лінії фронту. До війни його звали Алексом. І жив він у великому будинку, спав на м'яких подушках, їв смачну страву – жив, як кіт у маслі. Чи був він усім за улюбленця, напевне сказати не міг, але гадав, що в будинку був за головного.

Ходив, де хотів, спав, скільки хотів, їв – як-то кажуть, від пуза. Ніхто ніколи ні в чому не перечив йому. Що й казати: житуха! Але потім почало відбуватись щось незрозуміле. З'явились невідомі зі зброєю, все частіше ляскотіла стрілянина. А в один із днів, коли Алекс гуляв околицями, в його будинок влучила бомба, і будинку в Алекса не стало. Десь зникли і близькі люди, що жили поруч. В один момент все перевернулось і розбилось на друзки вщент. Назавжди…

Вже вкотре, швендяючи згарищем, що лишилось від оселі, не хотів вірити в те, що бачив. Як так могло статись –то для Алекса було зовсім незрозуміло. Що тим людям було потрібно, чого ще бракувало? Але сталось те, що сталось, і треба було підшукувати щось подібне до житла.

А ще далі почало діятись таке, що й згадувати страшно. Поневірявся, аж доки не потрапив до добровольчого батальйону з такою милою для серця назвою – "Айдар" (колись, ще тоді, коли не розривалися бомби, він залюбки ходив на річку під такою назвою впіймати для себе якусь рибину.) Ось там його й пригріли та нагодували, як слід, і записали до особового складу підрозділу. А оскільки він був із місцевих, дали псевдо "Сєпар".

З того часу життя змінилось, і тепер було зовсім інакшим. Що й казати, жити на війні – це тобі не вдома на перинах. Буває й голодно, і холодно. Та "Сєпар" не жалівся, звик вже до всякого. Тим паче, що брати старші ставились до нього добре. Якщо не сказати більше. Не раз і не два передчуття "Сєпара" рятувало від несподіваних обстрілів. Після того хтось обов'язково всерйоз чи то жартома казав, що "Сєпару" треба було б дати якусь медаль. "Сєпар" не знав, нащо йому та медаль, але при цих словах завше давали щось смачненьке і це найбільше було йому до вподоби.

Такі спогади роїлись в його голівоньці, допоки лежав на дні окопу перед причиненими дверима бліндажа. Вже легенько й задрімав. Аж раптом якось несподівано двері відчинились, зблиснув промінь світла, і "Сєпар" зі всієї сили шугонув на той промінь. Другим стрибком дістався ящика з гранатами. І тут розпочався очікуваний "рейвах"…

"Сєпар”, гад ти такий, де ти бродив, бандюго, чому за тебе маємо хвилюватись?!" – репетував незлобливо старий воїн Руслан-кримчак. Тут же дужі руки іншого підхопили кудлатого котяру і всадовили на коліна. "Сєпар" від такої уваги й сам вдоволено замуркотів.

"Хороше все ж таки життя, – думав собі. – Хоч і на війні, а однаково ніби в маслі…"

Ігор ВЕРЧУК ("Скеля").

2017 р.

Ігор ВЕРЧУК ("Скеля"). 2017 р.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 603

Четвер, 23 березня 2017 року № 19-20 (12542-12543) / Редакційна пошта / Однокурсниці

23.03.2017

Однокурсниці

Студентське життя Владислави розпочалося із знайомства з квартирою, яку знайшла мама. Разом з Владою оселилася ще одна дівчина – Катя. Катерина одразу сподобалася несміливій Владі та бабусі-господині – весела, говірка й привітна. Обоє дівчат були з сімей середнього достатку, Влада ж взагалі жила лише з мамою, і вже давно навчилася заощаджувати. Вона раділа з того, що вчиться в хорошому навчальному закладі, тож сумлінно здобувала знання.

А Катя, як невдовзі помітила подруга, будь-що вирішила дорівнятися до значно заможніших однокурсниць. Вона старалася бувати в закладах, де відпочивають ці горді дівчата, наслідувала їхню манеру одягатися, звички, стиль спілкування. Іноді Влада щиро радила подрузі не бути надто марнотратною. Косметику Катя купувала тільки відомих модних брендів.

– Але ж не з нашими достатками витрачатися на таке, – переконувала подругу Владислава. – Можна користуватися значно дешевшими речами, які нітрохи не гірші.

Катя була іншої думки, хоча їй, звичайно, нелегко було віддавати за якусь дрібницю чи не всі гроші, надіслані рідними на тиждень.

Минав час. Влада наполегливо вчилася, Катю більше турбувало, що вона одягне на чергову студентську вечірку, ніж як складе іспити. Влада помічала іноді насмішкуваті погляди інститутських модниць услід "не їхнього кола" Каті, і попередила про це подругу.

– Хай дивляться, мене це анітрохи не турбує. Я все одно досягну свого і житиму не гірше, а то й краще за них, – вигукнула Катя.

Непомітно промайнули роки навчання. Влада отримала диплом з відзнакою і повернулася працювати в рідне місто. Катя про провінцію нічого й чути не хотіла. Подалася шукати щастя в столицю.

Деякий час дівчата спілкувалися по телефону, перекидалися смс-вітаннями на свята. Влада знала, що Катя змінила кілька місць роботи, працювала не за фахом, а нещодавно влаштувалася в магазин брендової косметики. Катя завжди із захопленням розповідала подрузі про її щасливе буття, багатих і щедрих кавалерів. І щиро шкодувала бідолашну Владиславу, яка "застрягла" в невеличкому містечку.

– Мені скоро обіцяють посаду директора мережі магазинів фірмового одягу, – щебетала в слухавку Катя.

Відомо, що вир столичного життя дуже крутий, нещадний і не всім посміхається добра Фортуна. Влада щиро хвилювалася за подругу, але сподівалася, що у неї все буде добре.

А незабаром Владислава з мамою теж переїхали жити до Києва. З Катериною не зустрічалися, бо з часом зв'язок між ними перервався. Кмітлива, розумна Влада, яка вже мала деякий досвід роботи і величезне бажання працювати, влаштувалася в солідну компанію з іноземними інвестиціями. А невдовзі вдало вийшла заміж. Чоловік мав серйозний бізнес, а молодій дружині доручив займатися своїми магазинами дорогого одягу.

– Знову ти погано прибрала! – Влада якось почула, як адміністратор одного з її магазинів сварила прибиральницю. – Годі, доведеться тебе звільнити.

Влада озирнулася. Перед адміністратором, потупивши погляд, стояла… Катя. Вона нервово перебирала хустинку, ледь стримуючи сльози.

P. S. Владислава не залишила напризволяще свою подругу юності, влаштувала на хорошу посаду, допомогла розрахуватися з боргами. Минув деякий час, Катерина виїхала на постійне проживання за кордон. Вона стала відомою письменницею, пише бестселери, якими зачитується вся країна. Нещодавно з-під її пера вийшла книга, де вона детально описала своє непросте життя – успіхи та невдачі, злети і падіння. А присвятила авторка свою книгу подрузі-однокурсниці Владиславі.

Юлія ЛИТВИНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 441

Четвер, 23 березня 2017 року № 19-20 (12542-12543) / Редакційна пошта / Рідне місто

23.03.2017

Рідне місто

Інформація

Про і Для ковельчан

Інформація Про і Для ковельчан

День краси для дружин Героїв

У Ковелі реалізовано проект "День краси для дружин Героїв". З ініціативи волонтерів Наталії Попової та Людмили Савіної, за підтримки майстрів краси та МЦСССДМ ковельчанки, які втратили чоловіків в зоні АТО, релаксували у перукарських кріслах. Хтось з них, можливо, вперше в житті зробив професійний макіяж, а комусь подарували чудовий манікюр.

ххх

Бійці-добровольці – теж учасники АТО

Про визнання бійців-добровольців учасниками антитерористичної операції та надання їм соціальних гарантій та пільг, передбачених місцевими програмами, йшлося на нараді, яку провели заступник міського голови Ігор Прокопів та секретар міської ради Віра Федосюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 532

Четвер, 23 березня 2017 року № 19-20 (12542-12543) / Репортаж / Тепло сердець – захисникам України

23.03.2017

Тепло сердець – захисникам України…

14 березня в актовому залі загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Любитова відбувся районний тематичний захід "Тепло сердець – захисникам України" з нагоди Дня українського добровольця (на знімках). У заході взяли участь перший заступник голови райдержадміністрації Роман Кульцман, голова районної ради Андрій Броїло, представники місцевого самоврядування, учасники добровольчих батальйонів, волонтери, учасники АТО, громадськість району.

Під час заходу ведучі говорили про героїзм учасників Майдану, патріотизм та жертовність бійців добровольчих батальйонів, які з перших днів початку АТО взяли перший удар на себе і не допустили просування ворога вглиб країни.

За три роки захищати свободу та незалежність держави на Схід України відправились понад 700 жителів Ковельщини. До лав добровольчих батальйонів із перших днів протистояння стали близько сотні ковельчан. Так люди, які стояли на Майдані, продовжили боротьбу за нашу єдність і свободу під Карлівкою, Маріуполем, Авдіївкою, Донецьким аеропортом, у найгарячіших точках зони проведення АТО.

З Днем українського добровольця від імені голови райдержадміністрації Віктора Козака привітав присутніх перший заступник голови райдержадміністрації Роман Кульцман. "Низько схиляю голову перед подвигом наших вояків, щиро сумую разом із родинами загиблих, дякую волонтерам та представникам громадськості за небайдужість та активну позицію”.

Почесною грамотою голови Ковельської районної державної адміністрації та голови Ковельської районної ради за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, активну громадянську позицію та з нагоди Дня українського добровольця були нагороджені добровольці батальйону "Айдар", "АЗОВ" та Української добровольчої армії.

Також подякою було відзначено колектив ЗОШ І-ІІ ст. с. Волошок за вагомий внесок у справу національно-патріотичного виховання дітей Ковельщини, активну громадянську позицію та значну матеріальну й духовну підтримку бійців добровольчих батальйонів, які захищають суверенітет та територіальну цілісність держави.

До присутніх звернувся доброволець Української добровольчої армії Олександр Мінько, який зазначив, що українські добровольці – люди, які, відкинувши всі особисті потреби, стали в ряди військових або волонтерських формувань, керуючись лише інтересами своєї нації.

Історично склалося так, що добровольці – це феномен, притаманний українській армії, такі добровольчі настрої проявлялись в різні періоди історії України, особливо, коли виникла реальна загроза державності.

Олександр Олександрович наголосив, що їхня організація, яка сьогодні має назву “Національний Рух "ДІЯ", тісно співпрацює з клубом національно-патріотичного виховання "Я – Українець" ЗОШ І-ІІ ст. с. Волошок. Діти і вчителі школи, колядуючи, зібрали кошти, закупили продукти харчування і ліки, які були доставлені на базу 8-го батальйону "Аратта" Української добровольчої армії", що знаходиться в Донецькій області. Члени "ДІЇ" Ковельщини створили туристичний простір "Шляхами кобзарів", який розпочав свою роботу на базі Любитівської і Поворської ЗОШ.

Доброволець батальйону "АЗОВ" Олександр Філон у своєму виступі звернувся до підростаючого покоління.

"Майбутнє України залежить тільки від вас, від того, наскільки захочете зробити Україну українською ви самі своїм плідним навчанням, своєю працею в майбутньому на благо України, адже ви народилися в незалежній Україні, тож не загубіть цього", – сказав Олександр Філон.

Також перед присутніми виступили голова районної ради Андрій Броїло, доброволець Української добровольчої армії Микола Грицюк, який днями повернувся із зони АТО.

Музичними дарунками радували присутніх аматори сцени Любитівського будинку культури та загальноосвітньої школи.

Відділ з питань внутрішньої та інформаційної політики апарату райдержадміністрації.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 463

Четвер, 23 березня 2017 року № 19-20 (12542-12543) / Репортаж / Підкорюйте час і далекі світи

23.03.2017

Підкорюйте час і далекі світи

Технічний інтелект, технічна творчість, технічна думка – саме ці чинники рухають прогрес людства. Все довкола нас – від електрочайника на кухні, автівки на дорозі до космічного корабля у Всесвіті – стало невід'ємною частиною нашого повсякденного життя сьогодні. І так буде завтра й післязавтра…

Сучасний практицизм спонукає молоде покоління до пошуку та здобуття престижних професій: юриста, лікаря, економіста. Переконаний: це – тимчасове.

Потяг до технічних знань у наших учнів достатньо вмотивований і стабільний, а, значить, є запорукою подальшого науково-технічного прогресу.

У вищесказаному я особисто переконався ще раз, побувавши на виставці технічної творчості, організованої колективом станції юних техніків у Ковелі. Спілкуюся з Володимиром Токарцем – директором СЮТ, Тетяною Невесенко – методистом, Валентином Наріжним – патріархом ковельського вчительства, Володимиром Левковичем – викладачем-наставником юних і відчуваю той дух творчості, який рухає вперед талановитих школярів. Вони із задоволенням розказують про щоденну роботу і досягнення.

Гордитися, справді, є чим. Ковельська СЮТ у 2016 році виборола перше місце в області, а у змаганнях з авіамодельного спорту ковельчани увійшли в десятку кращих команд в Україні (керівник авіамодельного гуртка Анатолій Михалевич, він ще й голова обласної методичної ради з авіамодельного спорту).

Із захопленням присутні розглядають експонати, виготовлені власноруч учнями. Їх так багато, що аж очі розбігаються. Тут – і космічний "Зореліт", і літаки, і танки різних типів, і модель сонячної системи.

Увагу привертають "Репетитор" і модель енергетичної системи в мініатюрі. Юними архітекторами і будівельниками представлено макети сучасних котеджів. Зацікавлює побутовий апарат перетворення постійного струму з 12 вольт на напругу в 220 вольт – вмикай типову електробритву, електрочайник і користуйся ними там, де немає електроліній і підстанцій (наприклад, від акумулятора автівки).

Не менш складний технічно – шукач металевих предметів в землі на глибині 60-70 см.

Кожен експонат, раціоналізаторський винахід, нестандартне вирішення технічної чи побутової проблеми для зацікавленого – мов бальзам на душу.

СЮТ має ще один напрям діяльності – декоративно-ужиткове мистецтво. Тут своя магічна сила, яка нікого не залишає байдужим: це – вироби із соломки та інші прикладні техніки. Прикро, що цей напрям творчості менш популярний – окремі школи в цій номінації взагалі не взяли участі.

Шкода, що в технічному змаганні юних не представлені комп'ютерні технології. Це сказано не тільки задля форми, а для того, щоб нагадати відповідальним за важливу ділянку роботи: не маємо права відставати від вимог часу.

Попри все, загальноміський конкурс з науково-технічного напряму під промовистою назвою "Пошук і творчість – тобі, Україно" вдався. Спеціальне журі визначило найкращих, тих, хто презентуватиме місто на обласній виставці.

Перше місце вибороли юні таланти із ЗОШ №1 (викладач-наставник Валентин Наріжний). Почесне друге місце – в СШ №3 (Олексій Демчук) та ЗОШ №10 (Максим Селівончик). На третій сходинці переможців – ЗОШ №12 (Олександр Шворак) та НВК №13 (Руслан Нікітчик).

В номінації "Декоративно-ужиткове мистецтво" перемогу здобула ЗОШ №8 (Алла Селівончик). Друге місце виборола СШ №3 (Олена Осицька, Лариса Іщук). Почесне третє місце завоював НВК "ЗОШ №11-ліцей" (Тамара Хавіна).

Всіх учасників технічного конкурсу і разом з тим зацікавлених присутніх щиросердечно привітав начальник управління міської освіти Віктор Бичковський.

Про важливість проведеного заходу засвідчило і те, що в Ковель прибули очільники обласного управління освіти: Ірина Калугіна – куратор обласної виставки центру науково-технічної творчості учнівської молоді та Галина Горчинська – зав. відділом декоративно-ужиткового мистецтва ЦНТТУМ.

Ковельське управління освіти представляли Світлана Верчук – завідувач міським методичним кабінетом та Жанна Колеснікова – методист управління.

2017 рік для колективу та учнів СЮТ особливий і відповідальний – закладу виповнюється 60. Потрібно підтвердити свій клас, а досягнуті успіхи представити широкому загалу ковельчан і волинян. Добре було б озвучити історію здобутків СЮТ за всі роки діяльності. А поки – поетичні рядки:

Летіть, соколята, в незвідані

далі.

Підкорюйте час і далекі

світи.

Технічний прогрес свої пише

скрижалі,

Лиш сильні і творчі дійдуть

до мети.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 717

Четвер, 23 березня 2017 року № 19-20 (12542-12543) / Пам’ять / Ковельщина попрощалася з Героєм

23.03.2017

Ковельщина

попрощалася з Героєм

Ковельщина попрощалася з Героєм

Немає таких слів, якими можна було б передати горе рідних, що втратили сина, чоловіка, батька, невимовний пекучий біль односельчан, друзів, побратимів, скорботу усієї Ковельщини, що попрощалась 20 березня зі своїм Героєм — Миколою Васильовичем ЯВОРСЬКИМ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 662