Хоч представники правоохоронних органів час від час попереджають громадян, аби вони не «піймалися» на гачок тих, хто не «товаришує» із Законом, знову і знову трапляються нові інциденти про  чергові «атаки» злочинців. 

«Алло, з вашим сином сталася біда, але ми можемо допомогти...», «Вітаємо, ви виграли в лотерею, для отримання авто перерахуйте гроші...», «Вам дзвонять з банку. Нам треба уточнити деякі дані вашої картки...» та інше.  

Подібні фрази – стандартний початок  шахрайств. За такими схемами «розводів» злодії працюють уже не перший рік. Попри це, щоразу знаходячи для них нових жертв.

У відкритому доступі статистики про кількість здійснених афер та шахрайств немає. Утім стрічка новин Міністерства внутрішніх справ України свідчить: цей «промисел» живе і процвітає. 

Так, нещодавно один із мешканців нашого міста практично сам віддав зароблений аванс в 3700 гривень невідомим особам.  Перед цим до чоловіка зателефонували з невідомого номера нібито працівники банку і повідомили про те, що його картку заблоковано. 

Щоб її розблокувати, просили назвати ПІН-код. Олександр, не вагаючись, без жодних сумнівів це зробив.  Як згодом виявилось, за його рахунок хтось поповнив свій бюджет.

Мало не повелася на злодійські махінації і не втрапила в пастку  пенсіонерка Тетяна.  По телефону її ошелешили, в прямому значенні цього слова, звісткою про те, що її син збив  на смерть людину. Тож, аби уникнути покарання, мати повинна була заплатити майже 10 000 гривень.

Підсвідомо жінка майже повірила в це (шахраї – добрі психологи), готова була  вже шукати кошти.  Та добре, що додому якраз нагодився  чоловік, який особисто передзвонив до сина і переконався, що з ним все гаразд.

 До речі, пані Тетяну просили нікому про це не говорити, ні з ким не радитись і ні до кого не дзвонити, інакше – син опиниться на лаві підсудних.

Подібне довелось пережити  мешканці нашого міста Зінаїді. Ковельчанку підняв з ліжка посеред ночі дзвінок мобільного телефону.  Хтось говорив, що її чоловік завдав численних тілесних  ушкоджень певному громадянину, внаслідок чого останній знаходиться практично між життям і смертю – в реанімаційному відділенні медичного закладу.    

Та із такої складної ситуації є  все-таки вихід:  щоб справа не набула розголосу, треба гроші  –  30 000 гривень.

Чоловік на той час перебував у відрядженні за кордоном.  Шокована від такої новини жінка раз за разом набирала до нього, але той, як на зло,  не відповідав. На щастя, в цій ситуації допомогли невістка з сином, до яких  мати  таки додумалася передзвонити. Ті по скайпу  майже відразу  зв’язались із батьком, який собі мирно спав, навіть не підозрюючи,  який переполох коїться в нього  вдома.

 Побачивши і почувши рідну людину, родичі нарешті заспокоїлись.  

Свідком доволі делікатної ситуації стала нещодавно і я. В одному із банків нашого міста знервовано метушилась жінка старшого віку, прохаючи і в працівників, і в клієнтів допомоги. 

Як виявилось, вона просила, аби через термінал  переказали кошти комусь невідомому, який повідомив бабцю, що її онук втрапив в халепу. Він – заборгував велику суму грошей одним дуже впливовим людям, тож аби надалі з ним все було добре… –  й потрібні були пару тисяч гривень.

Жінці тим, хто був поруч, довго  довелось роз’яснювали, що це – неправда і що улюбленому Максиму нічого не загрожує. А її нахабно хотіли обманути. Але біди вдалося уникнути. 

Тож, аби не стати  черговою жертвою зловмисників, потрібно:

– не реагувати на дзвінки від сторонніх осіб, які представляються співробітниками поліції і вимагають грошей за свої «послуги»;

– не довіряти незнайомцям, що дзвонять на мобільний чи ж стаціонарний телефони, на слово. Перед тим, як почати панікувати, поставте якомога більше запитань людині, що вам телефонує;

–  аналізувати  усе почуте. Іноді досить лише одного запитання. – «У яке місто до вас телефонують?», аби співрозмовник по той бік слухавки завершив діалог;

– не поспішати  перераховувати гроші на вказаний номер або віддавати їх особі, яка по них прийде – усе це різновиди вдало вибудованої схеми. Скажіть, що вам потрібен час на те, аби зібрати необхідну суму, хоча б декілька хвилин;

– використовувати  цей час таким чином, аби зв’язатися зі своїми близькими та порадитись із кимось із знайомих, і розібратися у ситуації.

Зазвичай шахраї “давлять” на психіку. Аби втримати емоції під контролем, приберіть слухавку від вуха і порахуйте до десяти. Після цього усе почуте сприйматиметься з більш холодною головою.

Пам’ятайте: завжди і скрізь слід бути пильними, аби уникнути непоправного.   Адже, як кажуть, береженого – і  сам Бог береже.

Підготувала

Зоряна БЛИЩЕНКО.

Хоч представники правоохоронних органів час від час попереджають громадян, аби вони не «піймалися» на гачок тих, хто не «товаришує» із Законом, знову і знову трапляються нові інциденти про  чергові «атаки» злочинців. 

«Алло, з вашим сином сталася біда, але ми можемо допомогти...», «Вітаємо, ви виграли в лотерею, для отримання авто перерахуйте гроші...», «Вам дзвонять з банку. Нам треба уточнити деякі дані вашої картки...» та інше.  

Подібні фрази – стандартний початок  шахрайств. За такими схемами «розводів» злодії працюють уже не перший рік. Попри це, щоразу знаходячи для них нових жертв.

У відкритому доступі статистики про кількість здійснених афер та шахрайств немає. Утім стрічка новин Міністерства внутрішніх справ України свідчить: цей «промисел» живе і процвітає. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 477

Днем Святого Миколая починаються радісні, повні чудес Новорічні та Різдвяні свята. Не став винятком цей день і для ковельчан, адже саме 19 грудня відбулося традиційне урочисте відкриття головної новорічної ялинки міста. 

Біля зеленої красуні поблизу Палацу учнівської молоді ім. І. Франка зібралися маленькі і дорослі в очікуванні святкової феєрії. Організатори заходу постаралися на славу, тож чимало яскравих вражень і задоволення від свята, яке вийшло досить цікавим і колоритним, отримав кожен присутній на ньому. Святкова ілюмінація, новорічні мелодії створювали по-справжньому казкову атмосферу.

Ведучі Наталія Гончар та Анастасія Данилюк впродовж вечора підбадьорювали усіх гостей, закликали їх до веселощів та розваг. А допомагали їм неповторні Солоха з Антипком, яких талановито зіграли Альона Малюга-Мельникова та Максим Цехончук.

Окрім головного гостя свята – Святого Миколая Чудотворця – завітав   на   святкування    й міський голова Олег Кіндер. Він зауважив, що зараз непрості часи, але разом під силу зробити багато хороших справ, щоб рідне місто ставало дедалі кращим та комфортнішим для життя. Олег Олексійович щиро привітав ковельчан із Днем Святого Миколая та наступаючими Новорічно-Різдвяними святами, побажав міцного здоров'я, удачі, родинного благополуччя, а головне –  мирного неба над головою.  

Потому очільник міста разом із Святим Миколаєм під радісні овації присутніх засвітили ялинку, наповнивши місто чарівною атмосферою Новорічних свят. Разом із головною зеленою красунею  замерехтіли вогнями прилеглі вулиці та центральна площа. 

Ще одним приємним сюрпризом для ковельчан стало повідомлення ведучої свята  Наталії Гончар про прибуття Вифлеємського вогню Миру у Ковель. Його привезли представники Всеукраїнської національної організації "Пласт" "Станиці Ковель". Її керівник Сергій Дружинович і вручив священний вогонь міському голові Олегу Кіндеру.

Крім маси задоволення від цікавих конкурсів з казковими героями, веселих танців, ігор і різноманітних дитячих забав, діти отримали солодкі подарунки. 

Впродовж усього свята запалом святкової енергетики із ковельчанами ділилися вихованці зразкових студій "Надія" (Ірина Новожилова), "Дзвіночок" (Інна Темрук) НД "Просвіта", студії естрадного співу "Зорепад" НВК №13 (Руслана Шацька), студії сучасної хореографії "Пірует" (Марина Приц), народного художнього колективу ансамблю народного танцю "Барвінок" (Любов Ризванюк), народний аматорський фольклорний гурт “Намисто” (Наталія Гончар), хор "Криниця" ПТМ "Ковельтепло" (Олексій Кіпень).

Наш кор.

Днем Святого Миколая починаються радісні, повні чудес Новорічні та Різдвяні свята. Не став винятком цей день і для ковельчан, адже саме 19 грудня відбулося традиційне урочисте відкриття головної новорічної ялинки міста. 

Біля зеленої красуні поблизу Палацу учнівської молоді ім. І. Франка зібралися маленькі і дорослі в очікуванні святкової феєрії. Організатори заходу постаралися на славу, тож чимало яскравих вражень і задоволення від свята, яке вийшло досить цікавим і колоритним, отримав кожен присутній на ньому. Святкова ілюмінація, новорічні мелодії створювали по-справжньому казкову атмосферу.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 773

У нашій державі – нове загострення хронічної "хвороби": ціни ростуть. Причому відразу на все і надто вже помітно. Офіційний прогноз інфляції в цьому році вже довелося підвищити: коли на початку року влада розраховувала на 7 - 9 відсотків росту цін, то восени стало зрозуміло, що слід очікувати не менше 12 відсотків такого росту, а вже ближче до нового року – цей процент наблизився до чотирнадцяти. Але це лише офіційний показник, а у реальності все значно "веселіше". 

Особливо помітно дорожчає бензин. Ціни на паливо побили ще один рекорд, досягнувши тридцяти гривень за літр (популярний бензин А-95 коштує 27 – 30 грн. за літр). В цілому на початку осені пальне здорожчало на 3,5 грн. Водії економлять, як можуть, хтось менше їздить, а хтось перейшов на дешевше паливо або ж взагалі пересів у громадський транспорт. За словами експертів, бензин в Україні дорожчає через ріст світових цін на нафту і курсу валюти.

А подорожчання бензину вдарить по кишеням й тих, хто не має автомобіля, адже ціна пального і валютний курс – в основі ціноутворення всіх груп товарів. Падає гривня, дорожчає бензин – змінюються цінники у магазинах. Буває, деякі продукти дорожчають мало не щодня.

У цьому році найбільше зріс у ціні національний продукт – сало. За даними державної статистики, ціна на нього зросла майже вдвічі. У нас нині за кілограм цього "делікатесу" просять 60 – 80 гривень (хіба товщиною у палець можна придбати за 40 грн./кг). Також в "лідерах" здорожчання – свинина, яловичина і курятина. У цьому переконуємось, скуповуючись на ринку чи місцевих супермаркетах. 

Продавці в м'ясному павільйоні, що на центральному ринку, скаржаться, бо купувати м'ясо люди стали набагато менше. Нічого дивного, якщо пропонують ребра чи лопатку в середньому за 90 грн./кг, а кращі сорти м'яса оцінюють у 120 – 150 грн./кг. Тож, аби приготувати борщ, як кажуть, не зовсім із сокири, більшості наших господинь по кишені його приготувати хіба що на кістковому бульйоні.

Продавці переписують цінники декілька разів у місяць, а супермаркети "зваблюють" покупців знижками: акційні пропозиції – на кожному кроці. Та ціни на продукти ростуть значно швидше, ніж пенсії і зарплати. 

Аби абстрактні відсотки інфляції перевести в більш зрозумілі величини, експерти вигадали так звані індекси. У світі всім відомий індекс гамбургера, але українській душі "рідніший" індекс борщу або ж актуального перед Новим роком "олів'є". В цьому році цей салат обійдеться дорожче більш, ніж на 20 гривень (приблизно вартуватиме 80 – 90 грн.), а навіть пісний борщ подорожчав на 20 - 24 відсотка. 

Єдиний продукт, який здешевшав, – гречка. Її ціна впала майже на чверть (акційна ціна в супермаркеті 18 грн./кг, на ринку 20 – 21 грн./кг) і, власне, як на інші крупи, обіцяють, підніматися не буде найближчі півроку. 

Та от кашу маслом тепер точно вже не зіпсуєш. Бо саме молочні продукти з нового року можуть подорожчати. А ще яйця, хліб (який у нас "підскочив" у ціні на 50 копійок і сьогодні вартує 8 гривень), овочі і м'ясо. Однак, як пророкують експерти, не надто помітно, адже українські ціни й без того досягають стелі, бо за своїм стрімким ростом сьогодні випереджають європейські.

l

Ковельчани теж не в захваті від теперішніх цін на продукти. Пані Світлана зізнається, що аби не витрачати зайвого, вона бере у супермаркет лише визначену суму та список з потрібними товарами. На її думку, таке планування дозволяє їй зекономити.

"Якщо, для прикладу, раніше я купувала свинячу вирізку за 80 грн., то тепер мені доводиться викидати майже 130 грн. за кілограм. Це доволі відчутно, тому дозволити таку "розкіш" можу дуже рідко. Щодо цін на овочі, то вони дещо піднялися, але порівняно ціни на них ще не зашкалюють. Тепер замість бутербродів з твердим сиром і маслом на сніданок – звичайна яєчня або ж просто чай чи кава. Бо всі ціни на продукти б'ють по гаманцю, особливо тоді, коли вони ростуть на очах, а стабільного заробітку немає", – зауважує жінка.

Пенсіонерка Валентина Йосипівна свинину і яловичину не купує вже давно – не по кишені. Раніше обходилася курятиною. А зараз і шматочок курячого філе не може собі дозволити. Розповідає, що бере недорогі частини: каркаси, шиї, крила. Четвертини чи стегенця – тільки на свята. Хоча, говорить, що, наприклад, курячу четвертину по акції в супермаркеті можна купити за 40 – 41 грн., а не, як зазвичай, платити 45 – 46 гривень за кілограм.

"Скоро суп на воді будемо варити й на друге дешеві макарони їсти, причому без нічого. Бо ковбасні вироби такі дорогі, що хоч до прилавка не підходь. Нормально харчуватися пенсії не вистачає. Плюс старість – це ліки, без яких не обійтися. А вони теж не дешевшають", – нарікає пенсіонерка.

"На зарплату в 3200 повноцінно харчуватися нереально. Половину "тягне" комуналка. Наш український борщ скоро буде делікатесом. І варити його будемо раз на місяць. Навіть на пісний борщик не дуже то розженешся, в кого немає своєї городини. 

Що вже говорити про сім'ї з маленькими дітьми, яким потрібно і м'ясо, і молочне, і фрукти. Та й якою цукеркою чи печивом не всі зайвий раз можуть потішити свою малечу, – каже ковельчанка Олена, мама шестирічної Маринки. – У минулому році з нетерпінням чекала на підвищення зарплати. Сподівалася, що, нарешті, жити стане краще. Помилилась. Тож обіцяне у наступному році підвищення "мінімалки", відверто кажучи, тепер не викликає аж такого оптимізму".   

Що ж, дочекаємося нового 2018-го року. Можливо, в рік Собаки із збільшеною на 523 гривні мінімальною зарплатою таки заживемо?..

Вікторія ЗІНЧУК.

У нашій державі – нове загострення хронічної "хвороби": ціни ростуть. Причому відразу на все і надто вже помітно. Офіційний прогноз інфляції в цьому році вже довелося підвищити: коли на початку року влада розраховувала на 7 - 9 відсотків росту цін, то восени стало зрозуміло, що слід очікувати не менше 12 відсотків такого росту, а вже ближче до нового року – цей процент наблизився до чотирнадцяти. Але це лише офіційний показник, а у реальності все значно "веселіше". 

Особливо помітно дорожчає бензин. Ціни на паливо побили ще один рекорд, досягнувши тридцяти гривень за літр (популярний бензин А-95 коштує 27 – 30 грн. за літр). В цілому на початку осені пальне здорожчало на 3,5 грн. Водії економлять, як можуть, хтось менше їздить, а хтось перейшов на дешевше паливо або ж взагалі пересів у громадський транспорт. За словами експертів, бензин в Україні дорожчає через ріст світових цін на нафту і курсу валюти.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 595

Ольга Іванівна Чепенюк, завідуюча фельдшерсько-акушерським пунктом села Байківців, добре відома багатьом жителям Ковельщини, а особливо тим, хто мешкає в населених пунктах Радошинської сільської ради. Вона – депутат районної ради, входить до  складу фракції Аграрної партії України, активна в громадсько-політичному житті, часто виступає в міськрайонній газеті "Вісті Ковельщини".

Районна партійна організація АПУ висунула її кандидатом у депутати Голобської селищної ради об'єднаної територіальної громади. Сьогодні Ольга Іванівна – наш співрозмовник.

l

– Ольго Іванівно, у січні ц. р. Ви на шпальтах "Вістей Ковельщини" звітували про свою роботу в районній раді. Заголовок публікації досить промовистий: "Інтереси виборців – на  першому плані". Чи вдається Вам у своїй діяльності дотримуватися цього правила?

– Самій давати оцінку собі не зовсім скромно, бо це – справа виборців. Однак можу сказати чесно:  мету своєї діяльності вбачаю у  служінні людям, які виявили мені високе довір'я. І хоч не завжди в силу тих чи інших причин вдається швидко вирішити  якесь питання, але завжди намагаюся добиватися поставленої мети.  Відомо ж  бо: хто стукає, тому відчиняють.

– Якими були головні напрямки Вашої роботи останнім часом?

– Брала  участь у семи засіданнях постійної комісії з питань духовності, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту населення, у справах сім'ї, молоді, материнства і дитинства райради, дев'яти її сесіях, в тому числі – трьох позачергових. Комісія, до складу якої входжу і яку очолює колега по фаху Василь Олексюк із Козлинич, розглядає дуже важливі питання, про що можна судити навіть із її назви. Багато чого зроблено, але  ще більше потрібно зробити, хоч часто-густо на задоволення потреб людей не вистачає коштів.

– Ви досить часто виступаєте на сесіях із запитами та зверненнями. Про що у них ідеться?

– В одному із запитів я просила сприяти в обстеженні приміщення клубу у Байківцях для проведення поточного ремонту.  Разом з колегами домагалася розв'язання проблеми ветсанзаводу. Ставила питання про влаштування асфальтного покриття на відрізку автомобільних доріг Мар'янівка – Радошин,  Радошин – Байківці  (від покажчика  "с. Битень" до закінчення с. Байківців).

Подала три звернення – щодо утилізації відходів свиноферми у с. Радошині; щодо заміни газових лічильників, які були зняті в оселях селян у червні ц. р. і відвезені на перевірку; щодо виділення коштів сільською радою на встановлення сантехнічного обладнання для забезпечення проточною водою фельдшерсько-акушерського пункту у Байківцях.

– Якою була реакція відповідальних осіб на Ваші прохання і вимоги?

– Загалом, ділова й конкретна, хоч ряд питань чекають свого вирішення. За сприяння у роботі я дякую голові районної ради Андрію Броїлу, голові РДА, депутату облради Віктору Козаку, головному лікарю МТМО Олегу Самчуку, Радошинському сільському голові Дмитру Ковгану, голові фракції Аграрної партії України в районній раді Андрію Мигулі, багатьом моїм колегам-депутатам.

– Ви згадали про фельдшерсько-акушерський пункт, де працюєте. Скажу відверто: він вабить око своєю ошатністю, затишком, впорядкованістю, достатньою кількістю обладнання і медикаментів. Як Вам вдається у нинішні скрутні часи підтримувати такий зразковий порядок?

– Працюю сама, залучаю до роботи власних дітей, односельців. Ніколи не відмовляють у допомозі ані керівництво МТМО, ані сільська рада.

Зрештою, моя турбота – це не тільки ФАП. Адже маємо  ще й клуб, про який я говорила, школу. Зібрали підписи батьків  під листом про необхідність виділення коштів на реконструкцію частини приміщення  ЗОШ І-ІІІ ст. під дошкільний навчальний заклад. Лист направили у благодійний фонд Степана Івахіва "Патріоти Волині".

– З якими питаннями, крім названих, звертаються до Вас виборці?

– Найбільше їм  докучає бідність, через що часто звертаються з проханнями про матеріальну допомогу. Її надано одинадцяти мешканцям сільської ради (десять – з депутатського фонду, одне – за сприяння управління соціального захисту населення).

За участю Аграрної партії України  надали спонсорську допомогу учням першого класу Радошинської ЗОШ І-ІІІ ст. для придбання ігрових наборів. Зрештою, всього зробленого не перелічити, та це й не так важливо. Головне, що я з колегами намагаюся допомогти всім, хто цього потребує.

– Ваша депутатська діяльність, очевидно, не обмежується участю в сесіях, прийомі виборців, поданні запитів і звернень…

– Безперечно. Намагаюся відвідувати важливі громадсько-політичні заходи, цікавлюся подіями, які відбуваються на Ковельщині, Волині, в Україні. Зокрема, 17 грудня ц. р. була делегатом ХІІІ з'їзду Аграрної партії, що відбувся в Національному палаці "Україна", отримала багато цікавої і корисної інформації. На партійних з’їздах як член АПУ я буваю регулярно.

Постійно беру участь у Днях депутата, буваю в інших сільських громадах (Велицькій, Любитівській), вивчаю їх досвід, систематично спілкуюся з різними категоріями населення, щоб бути в курсі всіх справ, якими живуть наші люди.

– Ви – мати шістьох дітей. Як Вам вдається поєднувати обов'язки матері, громадського діяча і професійного медика?

– Мабуть, завдяки тому, що відчуваю підтримку друзів, родини, поміч Матері Божої. Та й діти мої – славні, розумні, слухняні, працьовиті. Найстарша Богдана, 1997 року народження, студентка Львівського Національного університету імені Івана Франка, нещодавно вийшла заміж за Тараса Салабая. Хочеться, щоб жили в миру, любові і добрі.

У Львівській політехніці навчається Іванна, 1999 року народження. Валерія, Денис, Алевтина – учні Радошинської школи. Окрім того, що сумлінно вчаться, здобувають музичну освіту в Ковельській школі мистецтв. Найменший  Данилко, якому чотири з половиною років, намагається у всьому наслідувати братика і сестричок.

– Нещодавно територіальна виборча комісія зареєструвала Вас кандидатом у депутати Голобської селищної ради об'єднаної територіальної громади. Чим викликане таке Ваше рішення?

– Я переконана в тому, що у разі обрання мене депутатом Голобської селищної ради я зможу активніше відстоювати інтереси своїх виборців. За об'єднаними територіальними громадами – велике майбутнє.

Розповідати про те, що робитиму в якості депутата, не буду. Звичайно, в такому разі доведеться  полишити районну раду. Але це не біда. Я завжди була і буду з людьми, працюю і працюватиму для них, адже що може бути кращого від їх щирої подяки  за працю, щасливої посмішки тих, кому допомогла і як медик, і як депутат? Я – донька волинського краю, і світле його майбутнє, краще життя моїх земляків – це найважливіше у житті.

Розмову вів 

Михайло КУЗЬМУК.

На ЗНІМКАХ: Ольга ЧЕПЕНЮК; весілля старшої доньки  Богдани; сім'я Чепенюків – це  музичний гурт майбутніх професіоналів.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Ольга Іванівна Чепенюк, завідуюча фельдшерсько-акушерським пунктом села Байківців, добре відома багатьом жителям Ковельщини, а особливо тим, хто мешкає в населених пунктах Радошинської сільської ради. Вона – депутат районної ради, входить до  складу фракції Аграрної партії України, активна в громадсько-політичному житті, часто виступає в міськрайонній газеті "Вісті Ковельщини".

Районна партійна організація АПУ висунула її кандидатом у депутати Голобської селищної ради об'єднаної територіальної громади. Сьогодні Ольга Іванівна – наш співрозмовник.

ххх

– Ольго Іванівно, у січні ц. р. Ви на шпальтах "Вістей Ковельщини" звітували про свою роботу в районній раді. Заголовок публікації досить промовистий: "Інтереси виборців – на  першому плані". Чи вдається Вам у своїй діяльності дотримуватися цього правила?

– Самій давати оцінку собі не зовсім скромно, бо це – справа виборців. Однак можу сказати чесно:  мету своєї діяльності вбачаю у  служінні людям, які виявили мені високе довір'я. І хоч не завжди в силу тих чи інших причин вдається швидко вирішити  якесь питання, але завжди намагаюся добиватися поставленої мети. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 906

Незважаючи на те, що до Новорічних свят ще є час,  жінки вже починають замислюватися, в якому вбранні провести найяскравішу ніч в році? Які кольори слід використовувати для складання новорічного образу і чому?

Як стверджують астрологи, рік Жовтого Земляного Собаки необхідно зустрічати в одязі певного кольору, а саме: жовтого, пісочного, оливкового, золотистого, коричневого і кавового. Нейтральні кольори – білий, кремовий, молочний теж підходять. Важливо, щоб колір одягу, який ви обрали для новорічної ночі, був не дуже яскравим, а скоріше м’яким, приглушеним, пастельним.

Собаки – дуже вірні, доброзичливі і благородні тварини, тому не терплять нещирість і вульгарність. Залиште на наступний рік сукні з глибокими декольте, високими розрізами і прозорими тканинами – такого Собака не стерпить. “Господиня” року любить красиві речі, але вони повинні бути витонченими і вишуканими. Прикраси до вбрання також слід обирати скромні. 

Помпезності та відвертої химерності Собака не сприймає. Зупиніть свій вибір на витончених ювелірних виробах, які будуть гармонійно підібрані до загального наряду.

Оскільки “господиня” 2018 року – Собака, то, очевидно, їй сподобається декор з хутра на вашому вбранні – наприклад, манжети, комір або поділ одягу. Цікавими елементами стануть муфти, накидки і шалі.

За матеріалами інтернет-сайтів. 

Незважаючи на те, що до Новорічних свят ще є час,  жінки вже починають замислюватися, в якому вбранні провести найяскравішу ніч в році? Які кольори слід використовувати для складання новорічного образу і чому?

Як стверджують астрологи, рік Жовтого Земляного Собаки необхідно зустрічати в одязі певного кольору, а саме: жовтого, пісочного, оливкового, золотистого, коричневого і кавового. Нейтральні кольори – білий, кремовий, молочний теж підходять. Важливо, щоб колір одягу, який ви обрали для новорічної ночі, був не дуже яскравим, а скоріше м’яким, приглушеним, пастельним.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 614

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 616

З 16 листопада по 8 грудня ц. р. редакцією газети "Вісті Ковельщини" було оголошено конкурс міні-поезій "Люблю тебе, мій рідний краю!". Учасникам конкурсу було запропоновано написати і надіслати в редакцію власний короткий вірш, присвячений рідному місту або селу.

Варто відзначити, що на конкурс надійшло багато чудових поезій. Приємно здивував віковий діапазон учасників: від 7 до 79 років. Це свідчить, що наш конкурс знайшов щирий відгук у серцях мешканців Ковельщини, які виявили бажання поділитися краплинами любові до рідного краю.

Відрадно, що авторами більшості робіт стали юні ковельчани. Тож віримо, що творчий потенціал Ковельщини в майбутньому тільки розвиватиметься та розквітатиме.

У підсумку редакційне журі вирішило не розподіляти призові місця у цьому конкурсі, а кращими визнати поезії таких авторів: 

Серед дітей: Дарина Гаєвик, Дмитро Антончик, Володимир Васковець, Денис Сущ, Тарас Самусік, Аліна  Лавренко, Станіслав Мойсюк, Владислав Омельковець.

Серед дорослих: Ігор Вижовець, Галина Оліферчук, Віталій Лихобицький, Світлана Бовконюк, Ольга Ліщук, Оксана Сачик, Олександра Балюк.

Кожен із вищеназваних учасників конкурсу отримає заохочувальний приз. Отримати подарунки можна, починаючи з 22 грудня ц. р. в редакції газети "Вісті Ковельщини" за адресою: м. Ковель, вул. Грушевського, 2.

Спонсором конкурсу, крім інших, виступив кінотеатр "Прем'єра" (м. Ковель, бульвар Лесі Українки, 11А, ТЦ "Акцент" 5-й поверх). Його власники в якості призів для окремих конкурсантів люб'язно надали квитки на кіносеанс.

Пропонуємо увазі читачів поезії учасників конкурсу.

"Моє місто"

Не знаю кращого у світі міста,

Щоб так було усе і для людей,

Я зліплена із ковельського тіста,

І хлібом нашим пригощу гостей.

Тут народилась вся сім'я моя 

велика,

Тут перші кроки зроблені мої.

Я тут зросту і буду прославляти

Це рідне місто, що зову своїм. 

Дарина ГАЄВИК, 

9 років, 

учениця ЗОШ № 12 м. Ковеля.

Ковель – місто моє

Ковель — серце й колиска Волині

Місто добрих і щирих людей.

Залізничників гордість і нині,

Парків краса й алей.

Річка Турія в'ється в долині, 

І Тарас невмирущий стрічає  

щодень.

Ковель — місто моє славне й миле,

Я горджуся й пишаюся ним!

Дмитро АНТОНЧИК, 

11 років, 

учень міської гімназії.

Ковель

Місто, що спинилось біля річки,

Батьківщина давня коваля,

Світишся любов'ю, наче свічка,

Ковель — батьківська земля моя.

Місто наше — квітка на Волині,

Зберігає Лесині сліди.

Я тобою так пишаюсь нині,

Ковелю, нехай щастить тобі 

завжди!

Володимир ВАСКОВЕЦЬ, 

8 років, 

учень ЗОШ № 12.

Мій Ковель

Я люблю своє місто чудове

Мій Ковель коханий, тут вся його

врода.

Тут дім мій, і вулиця рідна 

квіткова,

І річечка Турія, й гарна природа.

Можливо, є кращі міста і містечка,

Та знаю упевнено я:

Гарнішого в світі немає словечка,

Як "Ковель", — рідного міста ім'я!

Тарас САМУСІК,

8 років.

Моє місто

Ковель славне наше місто,

Річки Турії намисто,

Народилась я у ньому,

Щодня ходжу у восьму школу

Здобуваю там знання.

Як навчуся добре я,

Підкую свого коня.

Місто Ковель — то мій дім,

Буду жити завжди в нім!

Аліна ЛАВРЕНКО,

учениця ЗОШ № 8, 3-й клас.

l

Люблю тебе, мій рідний Ковель,

В тумані річки — береги,

І коси верб старих шовкові

Й поля широкі навкруги.

Люблю усе в тобі, мій краю,

Лелеки клекіт на сосні.

І ні на що не проміняю,

Бо ти живеш завжди в мені.

Галина ОЛІФЕРЧУК,

l

Моє село — перлинонька Волині,

Що сяє самоцвітом в Україні.

Тут я живу, тут виростають діти…

У Гредьках люди дуже працьовиті.

Тут рідну мову й пісню всі 

шанують.

Нехай добробут зорі вам віщують,

Здоров'я й успіх! Ви ж у нас 

одненькі

На всій Землі, найкращі й любі

Гредьки!

За кожен день, в селі прожитий 

мною,

Віддячу щиро — щедрою 

любов'ю!

Ігор ВИЖОВЕЦЬ.

Ковель

Мій Ковель рідний і привітний,

Цілунком сонячним зігрітий,

Шепочуть трави на зорі

Де став Кобзар наш на горі.

Красою славиться він з віку

У листі-зелені без ліку.

І вітерець спокійно дише

Та хвилі Турії колише.

Світлана БОВКОНЮК.

Інші поезії учасників конкурсу будуть надруковані в наступних номерах нашої газети.  

Дякуємо усім за активність!

Підготувала

Світлана ЛЯШУК.

З 16 листопада по 8 грудня ц. р. редакцією газети "Вісті Ковельщини" було оголошено конкурс міні-поезій "Люблю тебе, мій рідний краю!". Учасникам конкурсу було запропоновано написати і надіслати в редакцію власний короткий вірш, присвячений рідному місту або селу.

Варто відзначити, що на конкурс надійшло багато чудових поезій. Приємно здивував віковий діапазон учасників: від 7 до 79 років. Це свідчить, що наш конкурс знайшов щирий відгук у серцях мешканців Ковельщини, які виявили бажання поділитися краплинами любові до рідного краю.

Відрадно, що авторами більшості робіт стали юні ковельчани. Тож віримо, що творчий потенціал Ковельщини в майбутньому тільки розвиватиметься та розквітатиме.

У підсумку редакційне журі вирішило не розподіляти призові місця у цьому конкурсі, а кращими визнати поезії таких авторів: 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1187

Гороскоп

25 — 31 грудня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 694