Ігор Чайка: "Бюджет участі – це реалізувати власну ідею на благо Ковельської громади"
Міський голова Ігор Чайка розповідає про перші умовні 100 днів на посаді
– Які враження, коли зараз, умовно, минули 100 днів організації роботи, рішень та дій?
– Це надзвичайно важлива зміна в моєму житті, тому що абсолютно інша відповідальність. Але багато чого з моєї минулої професії тележурналіста я застосовую в цій роботі сьогодні. Зокрема, це вміння комунікувати з людьми, це знання того, як працює міська рада, тому що я багато років за цим стежив, сам був депутатом. Не все абсолютно нове для мене. Але багато до чого доводиться звикати.
– З якими стереотипами зіштовхнулися?
– Можливо, у людей складається таке враження, що міський голова – це якийсь чарівник, який може помахом чарівної палички чи, скажімо, одним коментом у Фейсбуці вирішити якусь проблему. На жаль, це далеко не завжди так, тому що є певні повноваження. Мабуть, найбільша метаморфоза, яка стається, коли простий громадянин потрапляє у владу, – це те, що ми, як громадяни, живемо за принципом, що те, що не заборонено, – те дозволено.
А посадовці живуть зовсім по-іншому, вони зобов'язані діяти лише в межах повноважень і в спосіб, який визначений Конституцією і законами України. Це абсолютно інші підходи.
– Це правда, що дуже багато паперової роботи?
– Це справді так. Я ніколи навіть уявити не міг, що стільки часу можна підписувати документи. Це при тому, що в нас існує електронний документообіг. Тим не менше, папери нікуди не зникли. З одного боку, це бюрократія, з іншого – це певний порядок, процедура, без цього теж нічого не буде. Доводиться поєднувати.
– Отож, 100 днів на посаді. Розкажіть, що вдалося зробити за цей короткий термін?
– Ну, 100 днів – це певний рубіж. Я б не сказав, що ми за цей період можемо багато що зробити, враховуючи ту ж саму бюрократію, враховуючи те, що у нас тепер не місто, а територіальна громада, і до нас доєдналося 5 сільських рад, – тобто ще 14 населених пунктів. За цей період відбувався процес ліквідації цих сільських рад, на це законодавець відводить певний час, тому що людям треба дати повідомлення про вивільнення, потім на їхнє місце когось взяти іншого, визначити нову структуру.
Тобто багато суто процедурних моментів. Але ми впоралися. Коли йшов на вибори, то казав, що основне завдання – зробити владу в Ковелі відкритою і прозорою. Тому що люди, в першу чергу, завжди очікують від нової влади справедливості. А справедливим рішення може бути лише тоді, коли воно приймається не кулуарно, не за лаштунками кабінетів, а публічно, відкрито. Саме так ми і почали робити з перших днів.
– У чому це проявляється?
– Ми запровадили онлайн-трансляцію сесій, тепер всі наші засідання можна дивитися в інтернеті, на моїй сторінці у Фейсбуці. У перспективі плануємо вести репортажі із засідань постійних депутатських комісій, засідань виконкому. Також дуже допомагає те, що ми відновили прийом виборців, незважаючи на карантин. Можна було б і далі дотримуватись цієї заборони, але відчуваю, що люди хочуть спілкуватися безпосередньо з міським головою. І тому я двічі на тиждень – в перший і третій понеділок кожного місяця – приймаю громадян. Дуже багато людей приходить.
– З чим звертаються, що найбільше цікавить?
– Звернення різні. Це і побутові проблеми, і розподіл земельних ділянок. Люди хочуть, щоб будувалось житло, щоб швидше рухалися ці черги. Багато питань стосовно учасників АТО: вони потребують і покращення житлових умов, і вирішення своїх земельних питань. Тобто теми звернень – найрізноманітніші. Ми зараз пропонуємо вийти з прийомом громадян і онлайн, тому що сучасна молодь не буде ходити по кабінетах, це більше формат для людей старшого віку.
– Це замінити ті зустрічі, які вже є, чи додати?
– Додати. Ми збережемо офлайн-прийом для людей старшого віку, тому що вони звикли до безпосереднього спілкування. А молоді люди зможуть спілкуватися через сучасні платформи комунікації. Я думаю, що перший такий онлайн-прийом ми зробимо уже в квітні, за участі заступників, відповідальних посадовців. Ми будемо одночасно відповідати на питання. Не просто занотовувати цю проблему, а й намагатися прописати зразу алгоритм її вирішення.
– Коли я запитала про перші 100 днів, Ви сказали, що тепер є не лише місто Ковель, а ціла Ковельська громада. Потрібно було призначати старост, виконувати децентралізаційну роль. Розкажіть, наскільки вдалося це зробити? Бо знаю, що в багатьох містах щодо призначення старост точилися дуже великі дискусії. Наприклад, коли їх призначали, не обговоривши з громадою. Чи зустрічалися Ви з людьми, чи вже тепер є скарги після цих призначень?
– Ми одразу визначили собі за правило, що не будемо призначати людей, тут, в Ковелі, а поїдемо в громади, проведемо збори з людьми, обговоримо кандидатури, послухаємо цих людей та проведемо з ними співбесіди. І таким багаторівневим відбором ми все-таки вийдемо на тих місцевих, які будуть влаштовувати так чи інакше, всіх. Ми так і зробили. До речі, закон на сьогодні такої процедури не вимагає.
Просто це була одна з моїх передвиборчих обіцянок, і я її виконав. Певен, що ми не помилилися, тому що, по-перше, завжди треба слухати людей і зважати на їхню думку. З призначенням старост у нас дві кандидатури не пройшли одразу, але, завдяки тому, що була градація цих людей, ми одразу запропонували іншу кандидатуру, і за неї проголосували. Сьогодні замість 5 сільських рад ми утворили 4 старостинські округи. До речі, зараз у Верховній Раді в першому читанні прийнято законопроєкт про удосконалення інституту старост, і саме цей механізм обов'язкового обговорення кандидатур у громадах уже прописаний законодавчо. Так що ми йшли, так би мовити, в тренді й навіть дещо випередивши.
І ще б хотів би зауважити такий момент. За результатами виборів наша міська рада складається з представників 7 політичних сил. Звичайно, для нас важливо, щоб всі вони працювали на громаду, на місто. Але ви знаєте, наскільки складно, коли є політика. Тому я запропонував такий алгоритм, що, скажімо, у виконавчий комітет ми беремо по одному представнику від кожної політичної сили. І так поступово ми дійдемо консенсусу практично у всіх питаннях, які виносяться на сесію. Тому, якщо подивитися на голосування депутатів, які в нас відбуваються по багатьох проблемах, то менше 30 голосів мало коли збираємо. Це говорить про те, що така стратегія імпонує.
– Але часто кажуть, що, мовляв, є представники здебільшого від міста, а не від сіл, які вже тепер – громада. Тож інтереси довколишніх сіл ігноруються в тому процесі.
– На жаль, Закон "Про вибори" був прописаний таким чином, що людині з села, яке приєднане до такого міста, як Ковель, стати депутатом було фактично неможливо. Наприклад, 4 великі виборчі округи, і ніяке село з його тисячею жителів не перекриє одного мікрорайону Ковеля, де живе по 10-12 тисяч. Тож та людина, яку висувала сільська громада, не мала шансів стати депутатом. Так, у принципі, і сталося – жодного представника з сільської громади в міську раду не обрали.
– Як тоді відстоювати інтереси тих сіл?
– Сьогодні села можуть стати учасниками так званого громадського бюджету, або іще його називають Бюджетом участі. Це вперше такий формат реалізації громадських ініціатив для Ковеля. Він формально існував, але жодного проєкту не було реалізовано. У бюджеті на проєкт реалізації ініціатив ковельчан передбачений мільйон гривень. Нехай прописують свої ідеї, пропонують щось корисне для розвитку інфраструктури, публічного простору Ковеля. І от коли ці проєкти будуть реалізовувати, ми певну квоту забезпечимо саме для сільських територій, бо інакше все буде реалізовуватись в місті, а для села знову нічого не залишиться.
– Розкажіть, як написати проєкт для Бюджету участі? Або куди йти, до кого звертатися, як це все відбуватиметься загалом?
– Для нас це теж нова річ, ми зараз вже виписали положення, яке на черговій сесії 25 березня будуть затверджувати наші депутати. Там буде чітко все прописано. Ми думаємо, що за цей один мільйон реалізуємо 5-7 проєктів. Де найдорожчий буде в межах 150 тисяч гривень. До цього була норма в 50 тисяч на проєкт, і вона не спрацювала, тому що очевидно, що за цю суму складно збудувати вже навіть дитячий майданчик. Всі умови ми публічно озвучимо, зазначимо, до кого і куди звертатися. Я думаю, що мешканці Ковельської громади будуть мати дуже багато ідей. З нетерпінням очікую старту.
– Якщо говорити про таке поняття, як передвиборча програма, Ви, вочевидь, також десь писали про такі обіцянки в програмі й переконували, що точно до кінця каденції виконаєте їх?
– Існує такий стереотип, що передвиборча програма – того й передвиборча, що вона просто пишеться перед виборами, а після виборів про неї спокійно забувають і живуть так, як того вимагає життя. Ми хочемо запропонувати інший підхід, тому що моя передвиборча програма – це документ, який я приніс із собою в кабінет.
Моя програма є у кожного мого заступника. Для нас це свого роду дорожня карта, по якій ми рухаємося. Я дуже цим дорожу, тому що цю програму ми написали в співавторстві саме з ковельчанами. Ми організовували і круглі столи за участю експертів, і провели понад 50 зустрічей у ковельських дворах. Тобто проблеми, які у цій програмі відображені, були озвучені людьми. Якщо зараз від цього взяти й відмовитись – цього ніхто просто не зрозуміє.
Як відмовитися від, скажімо, покращення прибудинкових територій у Ковелі? Для міста це величезна проблема. У нас в черзі на капітальний поточний ремонт перебуває десь до 100 дворів, це точно. На 5 дворів у нас є розроблена і затверджена проєктно-кошторисна документація, щойно дозволять погодні умови – почнеться ремонт. Ми вже склали перелік наступних дворів для ремонту. Теж виносимо ці проєкти на сесію і невдовзі оприлюднимо. Але зауважу, що ми не просто робимо проєктно-кошторисну документацію: перед тим, як її напрацювати, ми виїжджаємо в двори, спілкуємося з мешканцями і враховуємо всі їхні побажання. Де їм потрібно парковку, де – майданчик.
Коли була зима, люті морози до -20, ми брали з собою чай, йшли спілкуватися до людей, які прекрасно цю комунікацію сприймають – приходило по 30-40 мешканців з будинку. Це правильна практика, і ми будемо продовжувати в цьому ж дусі.
– Зараз активно і Ковелі, у і Володимирі, і в Нововолинську намагаються створювати ОСББ. Розкажіть, як у Вас із цим, чи є в цьому поступ?
– Це ще одна проблема для Ковеля, тому що стан житлового фонду не може задовольняти ні владу, ні мешканців. Я ще перед виборами казав, що Ковель для кожного ковельчанина починається не з міської ради, не зі стадіону "Локомотив", де помпезна реконструкція. Він починається з під'їзду, коли людина виходить і бачить оббиті сходи або, що зауважує відсутність світла в під'їзді, безліч ям – у дворі. От цю інфраструктуру треба кардинально покращувати.
Тому ми дуже зараз пожвавили роботу саме для того, щоб люди брали управління будинків у свої руки, створювали ОСББ. Ми маємо трошки більше, ніж 50 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків й 16 житлово-будівельних кооперативів. Це замало для міста, на цьому етапі ми провели кілька зустрічей, створили раду ОСББ, яку очолює колишній міський голова Сергій Кошарук, який добре знає цю проблематику.
Ми бачимо, що йде зустрічний рух, людей це цікавить, незважаючи на те, що більшості будинків – по 30-40 років. Ми запровадили спеціальну міську Програму підтримки житлового фонду до 2024 року, передбачили кошти, щоб людям відшкодовувати і частково кредити, і заходи щодо енергозбереження. Ми запровадили співпрацю з Револьверним фондом Асоціації "Енергоефективні міста України". Тобто багато таких програм, яких досі у Ковелі не було. Наприклад, така організація, як НЕФКО – Північна екологічна фінансова корпорація не впровадила у Ковелі жодного проєкту. Зараз ми з ними підписуємо меморандум, і думаю, перше, чим ми займемося, – мінятимемо наше вуличне освітлення на сучасне.
– У Ковелі не було Молодіжної ради, а в квітні у вас вже установчі збори. Розкажіть про це більше.
– У період передвиборчої кампанії я дуже багато спілкувався з молоддю і чітко побачив, що це люди, яким ми будемо передавати місто для подальшого розвитку. Вони повинні більше брати участі в цих процесах, які зараз відбуваються, розуміти їх. Тому на початку року я ініціював створення Молодіжної ради, ініціативна група провела декілька засідань. 7 квітня відбудуться установчі збори Молодіжної ради. Передбачається, що це буде така міська рада в мініатюрі, де молоді люди зможуть напрацьовувати й подавати свої проєкти, бачити, як працює самоврядування і на повний голос заявляти про себе.
– У Ковелі дуже гострою є проблема підтоплень. Що плануєте з цим робити?
– Проблема підтоплень – споконвічна для Ковеля, тому що, на жаль, віддалені райони в болотистій місцевості, і тамтешній приватний сектор фактично кожного року страждав від ґрунтових вод. Цього року ви бачили, скільки снігу було, тож протягом березня кожна оперативна нарада починалася з інформації про рівень води в Турії. Були такі дні, коли ми приймали понад 30 заявок від ковельчан про підтоплення. Ми визначили дві локації, де впроваджуємо заходи щодо водовідведення, відшукали на це кошти. Це дві вулиці – Фестивальна і Федьковича.
Мене дуже радує, що ми вийшли на співпрацю з науковцями Волинського національного університету, і вони нам допоможуть розробити карту підтоплень для планової роботи з ліквідації цієї проблеми.
– А от ще про Турію. У соцмережах мешканці Ковеля пишуть про те, що хочуть облаштування зони відпочинку. Наскільки це реально, наскільки це дорого? Якщо це можна зробити, то коли?
– Найперше, Турію треба зробити повноводною рікою, а не акваторією, яка ледве дихає. Зараз вона, на жаль, заростає, є проблема з водоростями. Були такі періоди, що й риба гинула. Річку треба рятувати. Тому вже зараз до нересту і пізніше в безпечний для риби період буде відбуватися розчищення русла річки від мосту біля стадіону "Локомотив". Ми передбачили кошти, ці роботи відбудуться. Тендер виграло підприємство "Сантехмонтаж". Ми отримали всі екологічні висновки, які потрібні для цих робіт.
Сподіваємось, що до кінця року ми це зробимо. Стосовно зони відпочинку – звичайно, це потрібно. Ми маємо чудову Набережну, яку спорудили у співпраці з благодійним фондом Степана Івахіва. Бажано, щоб і по той бік Турії теж були пляжні зони. Все це в перспективі потрібно облаштовувати. Але спочатку треба очистити річку.
– Розкажіть про програму "Безпечне місто", яка у Ковелі сьогодні також активно запроваджується.
– Всі ми зацікавлені в тому, щоб наше місто було не тільки комфортним для проживання, але й безпечним. Ми маємо на сьогодні 24 звичайні камери і 8 смарт-камер, які зчитують автомобільні номери і дають нам змогу відстежити транспортний потік в місті – які машини виїжджають, які заїжджають. Ми дуже плідно в цьому плані співпрацюємо з нашою поліцією, саме в них на пункті спостереження встановлений єдиний монітор, де зосереджується вся ця інформація. Я думаю, що ще кілька десятків камер ми обов'язково закупимо, щоб місто дійсно було безпечним і комфортним.
– Що плануєте зробити далі? Що до кінця року є Вашими пріоритетами?
– Найперше, як я згадував, ми зробимо акцент на реконструкції прибудинкових територій. Звичайно – ремонти доріг: поточні й капітальні, капітальний ремонт вулиці Відродження. На жаль, це не так швидко можна зробити, тому що і тут є бюрократія: знайти тендер, передбачити кошти. Все це має відбуватися через рішення сесії. Тому, можливо, в оперативності не завжди встигаємо, але це основні проблеми – дороги, прибудинкові території. І ще ми будемо намагатися робити життя в нашому місті культурним, більш живим. Плануємо і Фестиваль писанок, і Театральний фестиваль. Щоб Ковель звучав не лише як транспортний і логістичний центр Волині, а щоб вирувало гідне культурне життя.
За матеріалами інтерв’ю для 12 каналу
Наталка Коваль.
– Які враження, коли зараз, умовно, минули 100 днів організації роботи, рішень та дій?
– Це надзвичайно важлива зміна в моєму житті, тому що абсолютно інша відповідальність. Але багато чого з моєї минулої професії тележурналіста я застосовую в цій роботі сьогодні. Зокрема, це вміння комунікувати з людьми, це знання того, як працює міська рада, тому що я багато років за цим стежив, сам був депутатом. Не все абсолютно нове для мене. Але багато до чого доводиться звикати.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 359