Кожного року у травні наша країна святкує День перемоги. Сьогодні як і багато років тому, в далекому 45-му, це свято залишається радісним та сумним одночасно. Ніколи не щезне з пам'яті народної гордість за велику Перемогу, пам'ять про страшну ціну, яку ми за неї заплатили.

У солдатів не буває легких шляхів. Йшов дорогами війни ковельчанин Степан БОРИСЮК (на знімку), сміливо дивився смерті в вічі, відважно боронив рідну землю від фашистського ярма і ніколи не нарікав на труднощі. Лише щеміло серце, коли зустрічався поглядом з людьми, які сумними поглядами проводжали своїх синів, братів,  коханих: "Повернетеся? А коли ж?"...

Фронтовик, інвалід війни І групи,  був важко поранений під час військових дій, які відбувались у ті далекі роки,   нагороджений багатьма високими відзнаками. 

Розповідь про хороброго воїна читайте на 6-ій сторінці сьогоднішнього номера нашої газети. 

Кожного року у травні наша країна святкує День перемоги. Сьогодні як і багато років тому, в далекому 45-му, це свято залишається радісним та сумним одночасно. Ніколи не щезне з пам'яті народної гордість за велику Перемогу, пам'ять про страшну ціну, яку ми за неї заплатили.

У солдатів не буває легких шляхів. Йшов дорогами війни ковельчанин Степан БОРИСЮК (на знімку), сміливо дивився смерті в вічі, відважно боронив рідну землю від фашистського ярма і ніколи не нарікав на труднощі. Лише щеміло серце, коли зустрічався поглядом з людьми, які сумними поглядами проводжали своїх синів, братів,  коханих: "Повернетеся? А коли ж?"...

Фронтовик, інвалід війни І групи,  був важко поранений під час військових дій, які відбувались у ті далекі роки,   нагороджений багатьма високими відзнаками. 

Розповідь про хороброго воїна читайте на 6-ій сторінці сьогоднішнього номера нашої газети. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 284

Погода в Ковелі 

6 – 12 травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 280

Твій образ, мамо, постійно зі мною, немов талісман. Вдень являєшся спогадом. Вночі – у снах-видіннях.

Я знаю, що твоя душа в Царстві небеснім. Ти, як добрий янгол-охоронець, спостерігаєш за нами, переживаєш за всілякі земні негаразди. А найбільше, мабуть, за те, що йде весна, а в нас картопля не посаджена. Зима для тебе була мукою, ти не могла сидіти без руху в тісній міській квартирі.

А весна – це час пробудження. Тоді ти оживала, як трава зелена, горнулася до землі і Сонця. Із землі ти брала животворні соки для життя. Не журися, мамо: в нас ще заморозки, і мало що росте. А ось алича твоя вже випускає на волю перший цвіт.

Це я тобі присвятив пісню:

Ти цвіти, ти цвіти, алича,

Соловейку співай і співай.

Змий сльозу, що бринить на

 очах,

Серце з туги моє визволяй.

Знаєш, часом я думаю, що душі твоїй в Царстві небеснім самотньо. Це тільки в уяві ми малюємо віртуальний квітучий райський сад, заселений праведними людьми. А насправді там холодний і морозний Космос.

Хтось зауважить: нема матеріального тіла, то і  тепла не треба. Як би ж то! Для одинокої душі в далекому, чужому світі ой як  воно потрібне!

Пам'ятаєш ті холодні зими в  селі? Я був у Ковелі, а ти сама віч-на-віч з колючим морозом і заметілями. Я бачив, як ти через глибокий сніг та заметіль в поношеній куфайчині, підперезана паском, несла сухий хмиз з посадки, що була далеко  від хати. О, як мені защеміло серце! Тоді був колгосп. А чи хтось поспівчував хоч на мізинець, щоб дати коня і привезти того спасенного верболозу?

Я усвідомлюю сьогодні, що ти заради мене жертвувала всім, що мала. Коли відійшла душа бабусі Любці на небеса, я тоді сказав: "Кидаю школу, бо як ти сама тут виживеш?". Мені було п'ятнадцять. "Ні, синку, – категорично заперечила ти. – Тобі треба вчитися".

Гряде Воскресіння Христове! Великдень світлий стукає в серце. Тепер і я сповідаюсь. Священнику що? Він гріх близький і далекий від імені Бога відпустить. А ти мої гріхи брала на себе, в своє змучене серце. Якось розбив я вікно в станції юних техніків футбольним м'ячем, то ти із Клевецька пішки, сімнадцять верстов, ішла до директора третьої школи  Петренка "відкупляти" цей гріх.

В тобі жила велика жертовність заради сина. Це не інстинкт, а усвідомлені вчинки. Так буває, коли на лузі опинилися біля гнізда пташиного.Щоб відвести загрозу від пташенят, мама – пташка, ризикуючи своїм життям, закликає вас іти за нею.

Ти все життя відводила від мене загрозу, щоб я став Людиною, не чекаючи плати за це.

В кожній людині бореться дві протилежності: одна – під крилом  Бога, інша позначена спокусами диявола.

В якусь мить мене спокусив лихий, і я прорік: Якби не ви, мамо, то я був би в Києві…". Прости мене, Господи, і  ти прости, мамо, за ницість мого єства. Нехай би я  був у Лондоні, став міністром чи президентом, але якщо я бездушно покидаю напризволяще маму рідну сам-на-сам з жорстоким світом, то хто я тоді?

Потирав руки сатана – це його промисел. Переконаний: якби існувало Боже тестування на високі і малі посади, то бездушних, черствих і байдужих в нас і близько не було б.

Ох, мамо, мамо! Янголе

 небесний,

Ти мене зростила, вчила й

 берегла.

Під твоїм покровом розквітали

 весни,

Добра, мудра берегиня світла і

 тепла.

Не все бувало у мене гаразд. То хмари неспокою клубочились над головою, то, бувало, блискавки врізалися у стежку мого життя. Ти вміла заспокоїти: "Синку, все буде добре".

Ти бачиш, мамо, яким грішним став цей світ і далеким від Христової любові. Пам'ятаєш, як ти опинилася на  межі смерті через халатність і байдужість лікаря? Тоді невидимий янгол направив наші зусилля на спасіння. О, як бентежилося моє серце, як  рвалося до помсти і покарання. А ти своєю мудрістю знову була вище від мене. Просила: "Прости йому, а коли звернеться, не відмов і зроби, що попросить". Так і сталося, я виконав твоє прохання-настанову. Не будучи обізнаною із Святим письмом, ти несла в душі всі його заповіти.

Своєю жертовністю ти наслідувала Матір Ісуса Христа, яка вела Богосина через терни до найвищої вершини – Голгофи. В цьому і є суть Божого провидіння на долі кожного із нас.

Тепер до мене, сивочолого, ти іноді приходиш у снах і мовчиш. Здається, що хочеш покликати мене до себе.

Я міркую: воно ж бо вже й пора, але є ще багато недовершеного. Тому й прошу: "Потерпи у Царстві своїм допоки без мене. Зрештою, ти ж не сама, а з онуком Едіком. Не вберегли ми з Марійкою його добре серце. Тепер сумуємо. Марійка моя, ти ж знаєш, добра. Вона берегиня нашого сімейного затишку – дай, Боже, їй здоров'я".

Пишу ці рядки в переддень Дня Матері. Понавидумують наші депутати свят. А пошанування, повага, турбота про матерів, погодься, має бути щодня – вдень і ввечері й зрання, бо ж вона – основа життя, і  п'єдестал її найвищий за всі на Землі.

Нехай святиться ім'я твоє, Мамо!

Анатолій СЕМЕНЮК.

Твій образ, мамо, постійно зі мною, немов талісман. Вдень являєшся спогадом. Вночі – у снах-видіннях.

Я знаю, що твоя душа в Царстві небеснім. Ти, як добрий янгол-охоронець, спостерігаєш за нами, переживаєш за всілякі земні негаразди. А найбільше, мабуть, за те, що йде весна, а в нас картопля не посаджена. Зима для тебе була мукою, ти не могла сидіти без руху в тісній міській квартирі.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 367

В Україні закінчився опалювальний сезон, а разом із ним дія субсидій на цей період. З 1 травня стартував  перепризначення грошової допомоги, і Кабмін вже визначився із новими правилами. Субсидії планують зробити більш адресними, а тому перевірятимуть охочих отримати допомогу ще ретельніше. Деталі дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю. 

Ще більше правил 

Кабінет міністрів 14 квітня ухвалив Постанову, якою посилив вимоги при наданні житлових субсидій. Згідно з новими правилами, тепер при призначенні виплат враховуватимуть доходи від депозитів та дивіденди від цінних паперів. Звертатимуть увагу на дорогі одноразові покупки, придбання іноземної валюти, дорогоцінних металів, наявність депозитів, а також на поїздки за кордон. Крім того, уряд скасував комісії, які приймали рішення щодо нарахування субсидій в окремих випадках.

Разом із новими правилами для отримання субсидії повинні бути виконані і попередні вимоги:площа квартири – не більше 130 кв. метрів, будинку – не більше 230 кв. метрів, автомобіль, випущений не менш,  ніж 5 років тому. Також родина не повинна мати заборгованість з оплати комунальних послуг у понад 3 місяці.

Перелік нових вимог вже викликав в експертів низку питань. Наприклад, чи буде наявність доходів від депозитів та дивідендів автоматичним приводом для відмови в субсидії, чи їх просто братимуть до уваги при обрахуванні загального рівня доходів? Якими будуть межі купівлі іноземної валюти та чи враховуватимуть мету поїздок за кордон?

Утім, у повідомленнях уряду про конкретні параметри обмежень не йдеться. Поки Постанова визначає головні напрямки посилених перевірок отримувачів субсидій. Чіткі механізми ще будуть напрацьовуватись Міністерствами фінансів та соціальної політики.

Так само питання залишаються до рішення про скасування комісій при місцевих органах влади. Їхняробота полягала в тому, щоб допомогти людям в екстремальних випадках, зокрема, у разі втрати майна, неочікуваної хвороби або появи боргів. В уряді наполягають, що комісії скасували, бо вони часто порушували критерії видачі субсидій.

"Ми проаналізували, які саме рішення приймають комісії. В основному це два аспекти: перше – надання субсидії на понаднормову площу, тобто, якщо ми говоримо про те, що сім'я проживає у приміщенні, яке більше за соціально встановлений норматив, в такому випадку –  це майже половина комісійних справ. 

Якщо ми приймаємо ці рішення автоматично, то навіщо нам в принципі комісія? Тепер ці рішення будуть приймати безпосередньо органи соціального захисту населення без потреби розгляду на комісії", – запевняє заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко.

Аргументи "за" і "проти" посилення вимог

Урядовці наполягають, що посилення вимог до отримувачів субсидій виправдане. Адже результати верифікації показали, що сьогодні не всі одержувачі субсидій насправді їх потребують. За словами заступника міністра, є приклади, коли люди, оформивши субсидію, через декілька тижнів купували валюти більш, ніж на мільйон гривень.

"Ми не говоримо про те, що це масовий характер. Це окремі відсотки, можливо, десяті частки відсотків. Але якщо ми говоримо про те, що субсидії це адресна допомога, то держава має правильно регулювати її надання і забезпечити її потрапляння саме тим, хто цього потребує, а не здійснює покупки одноразово на 50 тисяч і більше, а от комунальні послуги оплатити цим людям складно", – уточнює Музиченко. 

У міністерстві вважають, що через жорсткіші умови держава зможе заощадити кілька мільярдів гривень на рік і зробити субсидії більш адресними. 

Незалежні експерти по-різному оцінюють рішення Кабміну. З одного боку, українці і справді часом вдаються до фальсифікацій.  За різними оцінками, до 30% отримувачів вказують офіційні доходи, що відрізняються від фактичних. З іншого боку, посилення вимог може вдарити не стільки по заможних українцях, які маніпулюють даними, скільки по тих, хто справді потребує допомоги держави.

Зараз житлові субсидії в країні отримують приблизно 3 мільйони українців.Навіть якщо під обмеження потрапить 1%, йдеться щонайменше про позбавлення допомоги до 30 тисяч родин.

"Щоразу вимоги для отримання субсидій стають все жорсткішими і складнішими. Тобто все робиться для того, аби тих, хто отримує субсидії, було менше. Є офіційна статистика: якщо станом на грудень 2017 року майже 7 мільйонів українських домогосподарств мали субсидії, то цього року їх поменшало до 3 мільйонів", – зауважує експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський. 

Поки що  українці обговорюють нові правила і чекають на пояснення від уряду. Як саме відбуватиметься перевірка і чи побільшає відмов у субсидіях, буде зрозуміло вже найближчим часом. 

Оксана КОВАЛЬ.

В Україні закінчився опалювальний сезон, а разом із ним дія субсидій на цей період. З 1 травня стартував  перепризначення грошової допомоги, і Кабмін вже визначився із новими правилами. Субсидії планують зробити більш адресними, а тому перевірятимуть охочих отримати допомогу ще ретельніше. Деталі дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю. 

Кабінет міністрів 14 квітня ухвалив Постанову, якою посилив вимоги при наданні житлових субсидій. Згідно з новими правилами, тепер при призначенні виплат враховуватимуть доходи від депозитів та дивіденди від цінних паперів. Звертатимуть увагу на дорогі одноразові покупки, придбання іноземної валюти, дорогоцінних металів, наявність депозитів, а також на поїздки за кордон. Крім того, уряд скасував комісії, які приймали рішення щодо нарахування субсидій в окремих випадках.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 265

Уперше у Ковелі відбувся  фестиваль – конкурс “Писанко, дивуй”. 37 великодніх інсталяцій   встановили на централній площі міста учасники творчих змагань. 

Кожна з них – витвір мистецтва. В імпровізованих «фотостудіях», дбайливо створених із смаком та фантазією, охоче фотографувалися і діти, і дорослі, поодинці та цілими сім’ями, колективами. 

Чимало людей   скористались можливістю зробити оригінальні знімки на згадку поряд з Великодніми шедеврами, над якими попрацювали освітні колективи нашої громади.

Міський голова Ігор Чайка   відвідав виставку робіт учасників фестивалю “Писанко, дивуй”: “Дуже дякую всім, хто представив тут свої композиції. Це – наші школи, дитсадки, заклади позашкілля. Видно, що вони  доклали чимало зусиль, своєї душі  і серця. Все це зроблене з великою любов'ю і натхненням”, – сказав він.

Виставку також оглянули голова РДА Ольга Черен, голова райради   В’ячеслав  Шворак та інші офіційні особи.  

Пасхальні декорації прикрашали  місто до 6 травня. Згодом  дізнаємось про переможців фестивалю – конкурсу “Писанко, дивуй”.

Вл. інф.

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

Уперше у Ковелі відбувся  фестиваль – конкурс “Писанко, дивуй”. 37 великодніх інсталяцій   встановили на централній площі міста учасники творчих змагань. 

Кожна з них – витвір мистецтва. В імпровізованих «фотостудіях», дбайливо створених із смаком та фантазією, охоче фотографувалися і діти, і дорослі, поодинці та цілими сім’ями, колективами. 

Чимало людей   скористались можливістю зробити оригінальні знімки на згадку поряд з Великодніми шедеврами, над якими попрацювали освітні колективи нашої громади.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 294

Вже традиційними стали акції "Передплатіть і виграйте!", які щороку проводить редакція "Вістей Ковельщини" серед читачів, що передплачують газету на рік або півріччя.

Підбили ми підсумки такої акції й цьогоріч, про що вже повідомляли. І хоч  було не так просто віднайти кошти на сувеніри в умовах фінансової кризи, допомогли наші друзі-спонсори. Зокрема, Іван Потапчук, колишній очільник ВАТ "Волинське обласне об'єднання пасажирських автостанцій", Юрій Рахлінський, ковельський підприємець та інші благодійники.

Як результат, ми змогли придбати певну кількість призів, котрі розпочали вручати напередодні великого свята – Воскресіння Христового. Тим, хто оформив передплату на весь 2021-й рік, презентували продовольчі  набори (борошно, цукор), які, сподіваємося, знадобилися нашим читачам в процесі підготовки до Великодня. "Підписантам" на 6 місяців ц. р. дісталися засоби побутової хімії, що теж непогано.

Особливістю акції-2021 було те, що в ній взяли участь передплатники газети з колишніх Турійського, Старовижівського, Ратнівського районів, які тепер входять до складу Ковельського. Не всім, звичайно, посміхнулася пані Удача, але впадати у відчай не варто – все ще попереду. Адже більший район – більше читачів, отже зростає й шанс стати учасником розіграшу і отримати  в майбутньому приз.

Принагідно, хочемо зауважити, що акція "Передплатіть і виграйте!" триває надалі. Взяти у ній участь можуть ті, хто передплатить "Вісті Ковельщини" на липень-грудень ц. р.   і  надішле копії квитанцій до редакції, яка тепер розміщена у Ковелі на вулиці Міцкевича, 3.

В  газеті  "Вісті Ковельщини" оголошено й умови нового конкурсу під назвою "Чарівний світ вишиванки". Його редакція проводить разом з управлінням культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради і магазином "Світ вишиванки". В конкурсі можуть взяти участь всі бажаючі, які дадуть відповіді на запитання тесту, надішлють їх до редакції  до 15 травня ц. р. разом із  копіями  передплатних квитанцій на газету "Вісті Ковельщини".

Як бачимо, передплачувати "міськрайонку" не тільки корисно для духовного розвитку і підвищення свого інтелектуального рівня, але й матеріально вигідно – завжди є шанс виграти потрібну для дому та сім'ї річ.

Отож, читайте і передплачуйте "Вісті Ковельщини" – газету для Вас і про Вас!

Володимир ПЕТРУК.

НА СВІТЛИНАХ: подарункові набори переможцям конкурсу, які передплатили газету на весь 2021-й рік;  володар  приза  Вікторія ТКАЧУК; ковельчанка  Раїса САДОВСЬКА разом з онучкою ВІКТОРІЄЮ, котрій  вручили набір побутової хімії (до речі, пані Раїсі дуже подобається наша газета, яку вона постійно передплачує).

Фото 

Мирослава 

ДАНИЛЮКА.

Вже традиційними стали акції "Передплатіть і виграйте!", які щороку проводить редакція "Вістей Ковельщини" серед читачів, що передплачують газету на рік або півріччя.

Підбили ми підсумки такої акції й цьогоріч, про що вже повідомляли. І хоч  було не так просто віднайти кошти на сувеніри в умовах фінансової кризи, допомогли наші друзі-спонсори. Зокрема, Іван Потапчук, колишній очільник ВАТ "Волинське обласне об'єднання пасажирських автостанцій", Юрій Рахлінський, ковельський підприємець та інші благодійники.

Як результат, ми змогли придбати певну кількість призів, котрі розпочали вручати напередодні великого свята – Воскресіння Христового. Тим, хто оформив передплату на весь 2021-й рік, презентували продовольчі  набори (борошно, цукор), які, сподіваємося, знадобилися нашим читачам в процесі підготовки до Великодня. "Підписантам" на 6 місяців ц. р. дісталися засоби побутової хімії, що теж непогано.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 243

Не в якійсь далекій країні це діялось, а тут, на нашій рідній Волині, де земля виграє барвами життя, однак смуток і жаль чомусь часто стискають серця людей…

Щороку 8 та 9 травня ми згадуємо тих, чиє життя забрала Друга світова війна,  вшановуємо ветеранів та "дітей війни", які  пройшли важкими і кривавими фронтовими дорогами, на своїх плечах у повоєнні роки підняли країну з руїн.

І ось – ми в гостях у фронтовика Степана Тимофійовича Борисюка.   Журналісти "Вістей Ковельщини" разом із знімальною групою, яка готує документальний фільм про героя нашої розповіді (ініціатива управління  культури, молоді та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради, режисер – Ірина Зінчук),  завітали до затишної оселі героя, де він проживає разом із дружиною Мотроною Матвіївною. 

…Вдивляюсь в обличчя фронтовика Степана Тимофійовича Борисюка, інваліда війни І групи, і не можу не помітити його світлого погляду, глибокої мудрості, життєвого досвіду, які підтверджені глибокими зморшками і посивілими скронями. Натруджені руки так багато переробили в житті, але ветеран ніколи не скаржився.

Мимоволі замислююсь: "Звідки черпає Степан Тимофійович душевну рівновагу? Як вдається, попри пережите, залишатися таким інтелігентним, доброзичливим, свято берегти духовні і родинні цінності, всім серцем любити людей, Україну?". А поруч з ним – турботлива і любляча дружина Мотрона, з якою прожили в любові і злагоді уже шістдесят літ.    Народився Степан Тимофійович 26 червня 1926 року в Уховецьку в трудолюбивій родині, де виховувалось 5 дітей. У 1944 разом з іншими юнаками (тоді навіть 18 років не виповнилось) був відправлений на передову – 2-й Прибалтійський фронт (оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ), що перебувало у складі діючої армії в період з 20 жовтня 1943 до 1 квітня 1945 року в часи  Другої світової війни. 

Про найстрашнішу  війну ХХ століття розповідається багато. Але ніякі слова не передадуть душевного болю ветеранів. Важкувато було зрозуміти розповідь Степана Тимофійовича, адже 20 років тому пережив інсульт, але ми уважно вслухалися у кожне до болі проникливе слово ветерана.

– Це було дуже давно, йому  й 18 літ не виповнилося, – доповнює спогади чоловіка його дружина Мотрона. – Від вибухів снарядів і бомб стогнала земля, здригалося повітря, вода зникала із колодязів. Але для нього, зовсім молодого парубка,  непоправною  втратою  була загибель військових товаришів.  На передовій точилися бої. Одного дня Степан разом з іншими солдатами  будували бліндаж. Ворог не дрімав й почав несамовито  бомбити, стріляти, біля хлопців  одна за одною розривалися міни. Степан отримав важке поранення в ногу, але, дякувати Богу, залишився живим. Його відправили у військовий госпіталь, а після лікування – додому, на рідну Ковельщину. Це і врятувало йому життя.

В серці парубка жевріла надія, що все тепер буде добре. А тут ще й на свій щасливий випадок зустрів ворожку, яка напрокувала  йому довге життя. За добру звістку хлопець поділився з циганкою останнім сухарем, який беріг біля серця. 

l

У післявоєнний період жилось важко, але люди дружно  розбудовували народне господарство. Раділи мирному сьогоденню, народженню дітей. Життя продовжувалось. 

Доля розпорядилась так, що Степан Тимофійович переїхав разом із сім'єю у Ковель, адже в селі Уховецьку їм лишатися було неможливо, родину звинуватили у куркульстві, адже мали власний млин, худобу, а тоді така "розкіш" вважалася злочином. Сім'я переїхала до міста

Ще з молодості Степан Тимофійович був знаним на всю округу як фотограф, майстер з ремонту машин. Його "золоті" руки ніколи не знали втоми. Навіть і в більш старшому віці не полишав улюблені справи – ремонт машин і фотозйомку. Його знімки прикрашають не одну оселю земляків і зігрівають їхні серця хорошими спогадами. Дуже знався на двигунах вітчизняних автомобілів. Тож до вправного майстра ставали у чергу ковельчани, аби полагодити свої автомобілі.

 На одному з весіль (де був фотографом)  зустрів свою майбутню дружину Мотрону родом з Колодниці. Шістдесять  років живе з нею  душа в душу. Мотрона Матвіївна – берегиня родинного вогнища, любляча ненька, турботлива бабуся, вірна дружина, талановита майстриня. Ще за молоду жіночки збиралися на вечорниці, де вишивали, пряли, співали задушевних українських пісень. Бабуся Мотрона володіє чудовим голосом і пам'ятає багато старовинних народних пісень. 

Весь вік Степан Тимофійович і Мотрона Матвіївна жили і трудились чесно, ніколи нікого не образили.  А скільки городини і тюльпанів було вирощено у теплицях дбайливих господарів!

У подружжя народилося двоє дітей – Ігор та Олег. На жаль, у 38 років, в зв'язку з хворобою обірвалася земна стежина молодшого сина Олега. Це була непоправна втрата для люблячих батьків і всієї родини. Гідним продовжувачем  свого роду, надійною підтримкою батька і неньки є син Ігор, який проживає неподалік. Ігор Степанович – взірець мужності, сили  і доброти, деякий час працював військовим, у пожежній частині. 

 Частим гостем у родині Борисюків є племінниця Ніна Павляшик, яка горнеться до них, приділяє увагу і завжди є їхньою помічницею і  розрадою. 

Дідусь і  бабуся  не натішаться своїм люблячим сином Ігорем,  2 онуками, маленьким правнучком. Адже вони – їхня надійна підтримка і опора.  За сміливість, мужність і відвагу у часи Другої світової війни ветеран нагороджений високими відзнаками – орденами "Вітчизняної війни І ступеня", "Червоної зірки" та іншими.

…Багата на всілякі події доля Степана Тимофійовича. Війна загартувала в ньому непохитний дух.  Із великою повагою наш герой згадує своїх земляків і військових товаришів Созонта Мигулю з Колодниці (дідусь Андрія Мигулі), Макара Шафету з Дубової, з якими пройшли важкими фронтовими, дорогами, ділилися останніми крихтами хліба, а в мирний час свято берегли чоловічу дружбу. На своєму життєвому шляху пережив він безліч тяжких і щасливих моментів. І за це Господь дарував йому довголіття.  

26 червня ц. р. Степану Тимофійовичу має виповнитися 95 років. Дай, Боже, Вам, щановний ветеране, доброго здоров'я, душевного спокою, сили, віри, великої любові від рідних і близьких, шани і поваги від людей! 

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКАХ: Степан Тимофійович БОРИСЮК із дружиною Мотроною Матвіївною; із сином Ігорем та племінницею Ніною.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Не в якійсь далекій країні це діялось, а тут, на нашій рідній Волині, де земля виграє барвами життя, однак смуток і жаль чомусь часто стискають серця людей…

Щороку 8 та 9 травня ми згадуємо тих, чиє життя забрала Друга світова війна,  вшановуємо ветеранів та "дітей війни", які  пройшли важкими і кривавими фронтовими дорогами, на своїх плечах у повоєнні роки підняли країну з руїн.

І ось – ми в гостях у фронтовика Степана Тимофійовича Борисюка.   Журналісти "Вістей Ковельщини" разом із знімальною групою, яка готує документальний фільм про героя нашої розповіді (ініціатива управління  культури, молоді та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради, режисер – Ірина Зінчук),  завітали до затишної оселі героя, де він проживає разом із дружиною Мотроною Матвіївною. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 351

Сьогодні гість газети –  Наталія Тхоржевська, – лялькарка, вчитель української мови та літератури, керівник гуртка "Українознавство" ОНЗ "Дубівська ЗОШ І-ІІІ ст." с. Дубового  Ковельського району Волинської області. Волонтерка (від початку війни  у складі волонтерського підрозділу "Вбережу"), член ВГО "Союз Українок". 

– Пані Наталю, як усе почалося?

– Лялькарством займаюсь понад п'ять років, створено більше  як пів тисячі лялькових образів.

Мої травнички стали навіть в нагоді при  оформленні палітурки книги "Калинове намисто жіночої долі" Галини Корицької-Гузовської із Запоріжжя. Цікаво було  стати й прототипом  однієї з героїнь її новел, зокрема "Лялькарка".

До створення народної ляльки -мотанки  спонукало, мабуть, те, що література – скоріше мистецтво, ніж наука, і створення художніх образів засобами декоративно-вжиткового мистецтва увиразнює словесні художні образи, додає їм  глибшого розуміння в контексті особливостей української ментальності.

Лялька-мотанка – один з найдавніших видів народної творчості, яка дуже вдало передає український дух і нашу ментальність. І, що дуже важливо,  сприяє ідентифікації українців і України в світовому просторі, популяризації української культури.  Нині мої травнички живуть в 14 країнах світу.  І, звичайно ж, сотні – по всій Україні. 

У роботі використовую здебільшого природні матеріали. Всі мої ляльки – травнички  наповнені духмяними травами Полісся. Також використовую талаш, соломку, колосся злакових рослин  та саме зерно. 

Створюю  не лише ляльки, а й декоративні  інтер'єрні вінки та композиції з природних матеріалів.

Один з улюблених видів ляльки - "Лялька з кухра". Для виготовлення їх використовую  матеріали ,які нині не дуже популярні й "доживають віку"  на горищах чи в скринях бабусь - домоткане полотно, старовинні,  вишиті різними техніками вироби ( рушники, доріжки, перідники  тощо). Таким чином ми даємо друге життя цим унікальним   творінням наших попередників. Дуже подобається французький мистецький стиль ФЬЮЖН - поєднання непоєднуваного .

А почалося все з волонтерства та благодійних проектів. Важко злічити, скільки травничок передано на передову в зону АТО  волонтерським підрозділом "Вбережу" (проєкт "Оберіг для захисників України") . Гріє  душу відчуття , що це підтримує наших воїнів, адже часто маємо зворотний зв'язок. Одна з улюблених травничок – лялька-волонтерка.

З метою популяризації та збереження традицій народного  лялькарства , в тому числі й у сучасних інтерпритаціях, люблю проводити  майстер – класи. Крім  майстер – класів для дітей у школі, в Центрі культури й дозвілля, на Дні громади   був  цікавий майстер-клас  для працівників бібліотечної системи нашої громади.

Я – ментор проєкту Ковельського міськрайонного центру зайнятості " Успіх в дії" .

– Ви – відома благодійниця. Розкажіть трохи про це.

– Брала участь у благодійних ярмарках на підтримку важкохворих діток (збір коштів на лікування), у благодійному проєкті "Дружини героїв" (на підтримку дружин захисників України, що загинули в АОТ), у благодійному проєкті "Особлива мама" (підтримка матерів, що мають діток з обмеженими можливостями), у мистецькому проєкті "Дерево життя- благодатне джерело".

Я також – учасниця  міжнародних  онлайн-проєктів  " Ляльки для ненароджених" (до 87-ї річниці Голодомору), "Від Різдва до Йордану"  з ініціативи та за участю лялькарок  з української  діаспори в Німеччині, Португалії, Норвегії.   Куратор цих проєктів – Тетяна  Золочевська, майстриня – лялькарка  з Німеччини (Бремен), організатор лялькових виставок в Німеччині, волонтерка, учасник українсько-німецької спілки "Колос".

Окрім того, я – член організаційної групи, літературний редактор, озвучення та безпосередня лялькова участь у міжнародному проекті "Лісова пісня”  і в  ляльках" (лялькова інтерпретація) до 150-річчя від дня народження Лесі Українки. Створила всіх персонажів "Лісової пісні" та відповідні сюжетні сцени.

Над проєктом "Лісова пісня в ляльках"  працює креативна команда у складі:

Ніна Хаген – автор ідеї (Норвегія, викладач української школи "Еллісів" в Осло); Тетяна Золочевська –організатор і куратор (Німеччина, Бремен); Інна Вовк - режисер, технічний редактор (Україна, м.Шпола); Олена Черноус – консультант,     член НСМНМУ м. Чигирин).

Роботу над проєктом розпочали ще на початку січня й збір робіт тривав  до 10 лютого. Далі - створення фільму, а також участь  у І Міжнародному (VІІ Всеукраїнському, ХVІІ Всекримському) фестивалі – конкурсі учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиж "Змагаймось за нове життя!", присвяченому  155-й річниці від дня народження Лесі . 

У проєкті взяли участь понад 70 майстринь-лялькарок  і   понад 280  робіт від більш як.

Це дуже копітка робота. Кожна робота неповторно-цікава!

– А які плани на майбутнє?

– Плануємо згодом продовжити  проєкт –зробити другу частину, паралельно готуємо проєкт "Ляльки і Лесині вірші" – лялькові ілюстрації до поезій Лесі Українки.  А також в планах – видати  тематичний календар "Лісова пісня в ляльках" ( куратор Олена Харченко) у серпні до 110-ої  річниці написання "Лісової пісні".

Проєкт такого типу (створення сюжетних ілюстрацій) –  це новинка у мистецькому просторі. Але якщо американці створили навіть комп'ютерну гру "Форест зонг" за мотивами " Лісової пісні", то чому б не створити "ляльковий спектакль" у нашому рідному стилі, такому близькому Лесі Українці? 

Адже у родині Косачів фольклор і народне декоративно-вжиткове мистецтво посідали  особливе місце. Вони зібрали й  передали нам у спадок збірки унікальних народних пісень, забавок, танців, ігор  тощо, зібраних на Поліссі. А чого вартий збірник, впорядкований Оленою Пчілкою,  "Українські узори"? Лялькарки, до речі, використовують у творчості узори з цього збірника. 

Особливо у пошані у Косачів був театр – у сірому будиночку в Колодяжному (нині - Музей -садиба Лесі Українки) батьки спеціально облаштували сцену для розігрування театральних постановок за участю і дітей, і дорослих. 

Мені як землячці Лесі Українки особливо  цікаво й  маю за велику честь брати участь у цьому проєкті. Адже я народилась, виросла  і живу  в тих місцях, що надихнули Лесю написати "Лісову пісню". Зовсім не дивно, що Леся серед ночі втікала через віконце, щоб побігти до лісу на зустріч з Мавкою. 

Я також люблю багато часу проводити в нашому поліському лісі віч-на-віч  з героями "Лісової пісні"  де й тепер можна зустріти тих вічно живих Лесиних персонажів. Адже "німого в лісі в нас нема нічого" (Леся Українка)- це класика.

Дуже люблю бувати в урочищі Нечимному  де, власне, й відбувались події твору. Щороку відвідую з учнями  літературно – мистецький фестиваль "Лісова пісня", започаткований з ініціативи Волинської обласної організації НСПУ з метою привернути увагу до місць, де бувала Леся Українка та які надихали на написання безсмертної "Лісової пісні". Бо й, справді, місцина ця " вся дика, таємнича, але не понура, – повна ніжної задумливої поліської краси" (Леся Українка).

Щиро тішусь, що творчість славетної Лесі Українки  надихає людей, і наше  народне українське мистецтво в такому новому форматі  мандрує світом.   

Сподіваємось, що наш цікавий колективний  проєкт буде ще однією коштовною перлинкою до скарбнички шани   й пам'яті  славетної Лесі Українки. 

Підготувала 

Ольга СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Сьогодні гість газети –  Наталія Тхоржевська, – лялькарка, вчитель української мови та літератури, керівник гуртка "Українознавство" ОНЗ "Дубівська ЗОШ І-ІІІ ст." с. Дубового  Ковельського району Волинської області. Волонтерка (від початку війни  у складі волонтерського підрозділу "Вбережу"), член ВГО "Союз Українок". 

– Пані Наталю, як усе почалося?

– Лялькарством займаюсь понад п'ять років, створено більше  як пів тисячі лялькових образів.

Мої травнички стали навіть в нагоді при  оформленні палітурки книги "Калинове намисто жіночої долі" Галини Корицької-Гузовської із Запоріжжя. Цікаво було  стати й прототипом  однієї з героїнь її новел, зокрема "Лялькарка".

До створення народної ляльки -мотанки  спонукало, мабуть, те, що література – скоріше мистецтво, ніж наука, і створення художніх образів засобами декоративно-вжиткового мистецтва увиразнює словесні художні образи, додає їм  глибшого розуміння в контексті особливостей української ментальності.

Лялька-мотанка – один з найдавніших видів народної творчості, яка дуже вдало передає український дух і нашу ментальність. І, що дуже важливо,  сприяє ідентифікації українців і України в світовому просторі, популяризації української культури.  Нині мої травнички живуть в 14 країнах світу.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 568

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 211

Шановні читачі!

Управління культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради, редакція "Вістей Ковельщини",  магазин "Світ вишиванок" оголошують конкурс під девізом "Чарівний світ вишиванки".

Конкурс приурочений до Дня вишиванки, який незабаром відзначатимуть  в Україні.

У зв'язку з цим пропонуємо до Вашої уваги тест, який має на меті перевірити рівень Ваших знань з історії виникнення цього свята.

Отож, почнемо:

1. У якому році в Україні стали відзначати День вишиванки?

- 1991;

- 2000;

- 2006.

2. Хто ініціював вперше проведення акції "Всесвітній день вишиванки"?

- Тарас Чорновіл;

- Леся Воронюк;

- Максим Перепелиця.

3. Свято є:

- державним;

- релігійним;

- національним.

4. Коли відзначатиметься День вишиванки у 2021-му році?

- 30 квітня;

- 10 травня;

- 20 травня.

5. Що потрібно робити у цей день?

- одягти вишиванку;

- заспівати українську народну пісню;

- організувати з друзями застілля.

6. Що Ви знаєте про мережу магазинів "Світ вишиванок"?

- вони торгують дитячими іграшками;

- вони пропонують українські національні напої;

- вони реалізують вишиванки й приймають замовлення на їх виготовлення.

У конкурсі можуть взяти участь всі бажаючі. Для цього потрібно:

- до 15 травня надіслати до редакції листа із відповідями на запитання тесту (можна електронною поштою: visti.visti@gmail.com або звичайною поштою на адресу: м. Ковель, вул. Міцкевича, 3).

- до листа ОБОВ'ЯЗКОВО  додати копію передплатної квитанції на газету "Вісті Ковельщини" на 2021-й рік або на ІІ півріччя ц. р. (липень-грудень).

Серед переможців конкурсу будуть розіграні цінні призи (вишиванки, серветки, рушники тощо) від мережі магазинів "Світ вишиванки". Список переможців "Вісті Ковельщини" опублікують на своїх сторінках у четвер, 20 травня ц.р.

Не баріться! Призи чекають на Вас!

Оргкомітет.

Шановні читачі!

Управління культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради, редакція "Вістей Ковельщини",  магазин "Світ вишиванок" оголошують конкурс під девізом "Чарівний світ вишиванки".

Конкурс приурочений до Дня вишиванки, який незабаром відзначатимуть  в Україні.

У зв'язку з цим пропонуємо до Вашої уваги тест, який має на меті перевірити рівень Ваших знань з історії виникнення цього свята.

Отож, почнемо:

1. У якому році в Україні стали відзначати День вишиванки?

- 1991;

- 2000;

- 2006.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 249