11 та 12 січня 2022 року управлінням освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації, Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти в дистанційному форматі був проведений обласний етап ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

У конкурсі взяли участь 70 учнів 5-11 класів закладів загальної середньої освіти, 12 учнів закладів професійно-технічної освіти та 16 студентів фахової передвищої та вищої освіти Волинської області.

В режимі онлайн учасники працювали над есе, що дозволяло поміркувати про актуальні й сьогодні твори Великого Кобзаря, висловити власне ставлення до віршів, написати лист друзям чи скласти діалог із враженнями від поезії Тараса Шевченка.

На думку членів журі, учасники вдало впорались із усіма випробуваннями.  

Старовижівський ліцей у конкурсі представляла учениця 5-А класу Анна Балюк, яка посіла друге місце.

Вітаємо Аню та її наставника – учителя української мови та літератури Володимира Миколайовича Хлопука та бажаємо успіху у фінальному етапі конкурсу, який відбудеться 5 лютого ц. р.

Оксана КОВАЛЬ,

 заступник директора 

Старовижівського ліцею.

НА СВІТЛИНІ: Анна БАЛЮК.

Фото з архіву автора.

11 та 12 січня 2022 року управлінням освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації, Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти в дистанційному форматі був проведений обласний етап ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

У конкурсі взяли участь 70 учнів 5-11 класів закладів загальної середньої освіти, 12 учнів закладів професійно-технічної освіти та 16 студентів фахової передвищої та вищої освіти Волинської області.

В режимі онлайн учасники працювали над есе, що дозволяло поміркувати про актуальні й сьогодні твори Великого Кобзаря, висловити власне ставлення до віршів, написати лист друзям чи скласти діалог із враженнями від поезії Тараса Шевченка.

На думку членів журі, учасники вдало впорались із усіма випробуваннями.  

Старовижівський ліцей у конкурсі представляла учениця 5-А класу Анна Балюк, яка посіла друге місце.

Вітаємо Аню та її наставника – учителя української мови та літератури Володимира Миколайовича Хлопука та бажаємо успіху у фінальному етапі конкурсу, який відбудеться 5 лютого ц. р.

НА СВІТЛИНІ: Анна БАЛЮК.

Фото з архіву автора.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 306

Погода в Ковелі  

27 січня – 2 лютого

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 323

Ковельчанка 

в телешоу 

«Голос країни»

21-річна Ярина Солоненко з Ковеля виконала пісню «Fortepiano» Христини Соловій на сліпих прослуховуваннях в першому випуску 12-го сезону телешоу «Голосу країни», однак не змогла повернути крісла суддів.

Пісенне шоу відбулося 23 січня на телеканалі «1+1».

У своєму представленні дівчина розповіла, що працює у магазині півтора року.

«Мені дуже подобається працювати у магазині, але все таки я розумію, що моя душа лежить до співу, і тому я прийшла сюди – на «Голос країни». Для мене цей проєкт є не тільки для того, щоб я могла себе заявити, як українська співачка, а ще й для того, щоб я змогла продовжити спадщину мого прадіда. Прадідусь грав на скрипці. Але батьки віддали мене на прекрасний музичний народний інструмент – бандуру. Саме з бандури все і почалося – вся українська душа, вся музика», – каже Ярина Солоненко.

Це вже 12-й за ліком сезон шоу, в якому найкращі таланти країни і не тільки вже на етапі сліпих прослуховувань воюють між собою за право стати частиною команди одного з зіркових членів журі: DOROFEEVA, ПТП, Ольга Полякова, Святослав Вакарчук. Випуски виходять на каналі щонеділі.

kovel.media

Вирощує шість сортів лимонів

Понад десять років Володимир Болотін із Луцька вирощує лимони. Має їх шість сортів. Найароматніший – еврика. Достатньо лише потерти його листя, яке   можна засушувати і  додавати в чай. 

Сорти лимонів відрізняються один від одного смаком. А ще – ароматом, товщиною шкірки і розміром.

Вирощувати ці цитрусові, розповідає пан Володимир, не складно. Варто лише дотримуватися певних правил. Зокрема,  підрізати гілки та не заливати деревця. Спочатку саджанці цитрусових чоловік купував в інтернеті. Тепер – розмножує рослини сам. Продає селекціонер лише саджанці. Їхня ціна залежить від розміру рослини. А от плодами  не торгує. Ними щодня смакує з родиною та  дарує друзям.

На базарі усі лимони з Туреччини,  і в одну ціну – 45 гривень за кілограм. Продавці запевняють – останнім часом вартість плодів не росте, а попит від початку пандемії стабільний. 

agrotrend.com.ua

Незвичайна колекція

55-річна жителька Уельсу Анджела Кларк понад 40 років збирає пластикові пакети, і в її колекції вже 10000 примірників з усього світу.

Про це пише WalesOnline.

Усе почалося в 1976 році, коли сім’я 11-річної Анджели, як і багато жителів країни, готувалася до святкування Срібного ювілею королеви. Дівчинці припали до смаку пакети із зображеннями прапора та королеви, які активно продавали перед урочистостями. Мама порадила Анджелі купити їх, щоб, особливо не витрачаючись, прикрасити вдома вікна.

Крім того, батько привіз дівчинці чорний пакет з подарунком зі своїх подорожей по Джерсі, й Анджелі так сподобалося пакування, що вона повісила його у своїй кімнаті, як плакат.

За словами жінки, вона почала збирати пакети з двох причин: по-перше, це було дешеве хобі, а по-друге, “експонати” для колекції було нескладно діставати.

Через рік після початку колекціонування у Кларк вже було 200 пакетів, а після участі в дитячому шоу на BBC, дізнавшись про її незвичайне хобі, дівчинці почали надсилати пакети з усього світу.

Зараз колекція розрослася до 10000. Деякі брендовані пакети куплені в магазинах, які вже закрилися. Чимало рідкісних або вінтажних можуть коштувати кілька сотень фунтів, проте Анджела каже, що ніколи не розлучиться зі своєю колекцією. Жінка утримує її у спеціально побудованому сховищі на фабриці чоловіка.

“За словами мого чоловіка, я не повинна більше нічого брати, але я просто не можу встояти. Якщо я побачу щось незвичайне, я додам це в колекцію. Раніше я брала все підряд, але тепер збираю тільки незвичайні або особливі”, – розповіла жінка.

Найстаріший експонат датується 1954 роком: це пакет в рожево-білу смужку, де зберігається весільна вуаль матері Анджели.

Зібрала Світлана ЛЯШУК.

21-річна Ярина Солоненко з Ковеля виконала пісню «Fortepiano» Христини Соловій на сліпих прослуховуваннях в першому випуску 12-го сезону телешоу «Голосу країни», однак не змогла повернути крісла суддів.

Пісенне шоу відбулося 23 січня на телеканалі «1+1».

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 317

365 днів на рік, 7 днів на тиждень, 24 години на добу – такий робочий графік працівників Ковельського міськрайонного територіального медичного об’єднання. 

Яким був для нас 2021 рік?  

Найважливішим нашим досягненням були і залишаються збережені людські життя! Незважаючи на ситуацію, ускладнену карантинними обмеженнями, упродовж року в нашому медоб’єднанні проліковано 13 417 пацієнтів. З них – 831 з інсультами, 227 – з інфарктами, 1426 «ковідних» хворих.

Завдяки високому професіоналізму, впровадженню інноваційних методик, використанню надсучасного обладнання здійснено ряд складних та унікальних оперативних втручань. Усього  6224  операції, тобто –  по 17 операцій щодня.

Минулого року в Ковельському МТМО проведено два мультиорганних вилучення донорських органів, зокрема й печінки; здійснено  6 трансплантацій: пересаджено 2 серця та 4 нирки. 

Виконано 33 операції на відкритому серці, імплантовано 15 штучних водіїв ритму серця. Зроблено 300 стентувань, зокрема 186 при інфаркті міокарда, 47 тромбоекстракцій при інсультах головного мозку, 45 ендопротезувань суглобів, 58 операцій на черепі, 17 – на хребті. В офтальмологічному лікувально-діагностичному центрі з мікрохірургією ока за рік успішно проведено 354  операції з імплантації штучних кришталиків. 

Окремо – кілька слів про роботу гінекологів та акушерів, які стоять на варті жіночого здоров’я. У 2021 році у пологовому будинку Ковельського МТМО прийнято 1150 пологів, у результаті яких народилося 1158 немовлят. На світ з’явилося 582 дівчинки та 576 хлопчиків. 8 родин поповнились двійнями. Проведено 319 гістероскопічних операцій, 156 – лапароскопічних, 112 оперативних втручань вагінальним способом та 32 – лапароскопічним. 

Вражаючою є кількість амбулаторних відвідувань пацієнтів, які побували торік на прийомах у Центрі ПМСД та поліклініці: 544 309! З них –  311 512 звернень до лікарів первинної ланки, 232 797 звернень за вторинною спеціалізованою медичною допомогою. 

Наші фахівці забезпечили проведення вакцинації проти COVID-19. Станом на 14 січня 2022 р. вакциновано 55 тисяч 267 осіб. З них – повний курс щеплень від коронавірусної інфекції пройшли 26 687 громадян, ще 28 580 – отримали одну дозу вакцини. 

З турботою про пацієнтів поліпшуємо умови у лікувальних закладах. Торік відкрили нове приймальне відділення екстреної медичної допомоги: комфортне, багатофункціональне, доступне для людей з особливими потребами. 

У 2021 році запрацювала після реконструкції нова амбулаторія загальної практики сімейної медицини у Ковелі по вулиці Відродження. Приймають пацієнтів і у новозбудованих приміщеннях АЗПСМ у селах Тойкут, Білин, Дубове. Після капітального ремонту функціонують й оновлені амбулаторії в Облапах та Скулині. Готові до відкриття ще дві амбулаторії: у Ковелі по вулиці 40 років Перемоги та у селі Зелена. 

Зроблено капітальний ремонт другого поверху приміщення по вул. Грушевського, де планується відкриття відділення профілактичних медичних оглядів. Проведено повну заміну даху старого корпусу центральної районної лікарні.  

Це далеко не весь перелік того, чим позначився для Ковельського МТМО минулий рік. І для нас це не просто статистика. 

Наша праця – це врятовані людські життя та збережене здоров’я.  Дякую за рік плідної роботи працівникам Ковельського МТМО, за співпрацю та партнерство – міській і державній владі, проєктантам та будівельникам, благодійникам й меценатам, донорам та пацієнтам! 

Бажаю усім здоров’я! 

Валентин Вітер, 

генеральний директор Ковельського МТМО.

365 днів на рік, 7 днів на тиждень, 24 години на добу – такий робочий графік працівників Ковельського міськрайонного територіального медичного об’єднання. 

Яким був для нас 2021 рік?  

Найважливішим нашим досягненням були і залишаються збережені людські життя! Незважаючи на ситуацію, ускладнену карантинними обмеженнями, упродовж року в нашому медоб’єднанні проліковано 13 417 пацієнтів. З них – 831 з інсультами, 227 – з інфарктами, 1426 «ковідних» хворих.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 314

Припухлість, головний біль, біль у м’язах, втома, сонливість, температура. Чи варто боятися цих побічних ефектів у нашому організмі після вакцинації?

На це запитання відповідає мікробіологиня Олена Лівінська у “Файному подкасті”. Розмова з науковицею відбулася в рамках проєкту «Імунітет від міфів та Covid-19».

Подкаст за посиланням: https://linktr.ee/volynfoundation

«Побічні ефекти є традиційні, як і для інших вакцин. Це біль і припухлість у місці введення. Якщо це CoronaVac, то може бути навіть більший біль. Бо у складі, як ми пам’ятаємо, є алюміній. Коли вводимо алюміній – це такий зайвий спосіб привернути увагу нашої імунної системи. Мовляв: «Агов! Клітини, всі сюди. У нас є збудник». І їх таким чином набігає значно більше. І більшою мірою розвивається імунна відповідь. Це такий спосіб заохотити, привабити імунні клітини», – говорить мікробіологиня.

Вона додає, що також нормально, коли плече болить після вакцинації. «Це означає, що туди побігли імунні клітини. Там розвивається міні-навчання. Семінар імунних клітин, грубо кажучи. «Ось, дивіться, в нас ось такий збудник. Нам треба виробити на нього відповідь, щоб надалі захистити наш організм». Це – нормально», – заспокоює Лівінська.

Щодо проявів таких, як головний біль, втома, сонливість, мікробіологиня розповідає, чому так відбувається. «На це запитання найкращою відповіддю має бути достатній сон. Чому? Коли ми спимо, наша імунна система краще виконує свою роботу. Коли у нас виникає якась застуда або ГРЗ або ще якась хвороба і нам хочеться спати, це така підказка організму, що імунна система зараз буде робити свою роботу. Тому на це теж варто звертати увагу. Варто на це зважати, не планувати якихось гучних вечірок, а краще виспатися – і все буде добре», – радить експертка.

Серед побічних ефектів може бути біль у м’язах, підвищення  температури. Все залежить від імунної системи, бо ми всі дуже різні.

«Але треба пам’ятати: виходячи із досліджень, які були доступні по цих вакцинах, що ці всі прояви мають переважно легкий ступінь. І тільки в близько 1% людей ці побічні ефекти проявляються достатньо сильно. Але якщо ми говоримо про коронавірусні ризики, то там статистика значно гірша», – пояснює Олена  Лівінська.

Подкаст підготовлений громадською організацією «Волинська фундація» в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу.

Зміст подкасту є виключною відповідальністю ГО «Волинська фундація» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Припухлість, головний біль, біль у м’язах, втома, сонливість, температура. Чи варто боятися цих побічних ефектів у нашому організмі після вакцинації?

На це запитання відповідає мікробіологиня Олена Лівінська у “Файному подкасті”. Розмова з науковицею відбулася в рамках проєкту «Імунітет від міфів та Covid-19».

Подкаст за посиланням: https://linktr.ee/volynfoundation

«Побічні ефекти є традиційні, як і для інших вакцин. Це біль і припухлість у місці введення. Якщо це CoronaVac, то може бути навіть більший біль. Бо у складі, як ми пам’ятаємо, є алюміній. Коли вводимо алюміній – це такий зайвий спосіб привернути увагу нашої імунної системи. Мовляв: «Агов! Клітини, всі сюди. У нас є збудник». І їх таким чином набігає значно більше. І більшою мірою розвивається імунна відповідь. Це такий спосіб заохотити, привабити імунні клітини», – говорить мікробіологиня.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 249

Українські пенсіонери, яким 60 років і більше, з 24 січня можуть витратити “тисячу Зеленського” за вакцинацію на ліки та медтовари у рамках розширення програми “єПідтримка”.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Розповідаємо, як купити ліки на “тисячу Зеленського”.

За словами Дениса Шмигаля, витратити бонус за вакцинацію можна як у самій аптеці, так і в інтернет-аптеці. Прем’єр зазначив, що функція діє на ліки без рецепта і рецептурні позиції.

Для того, щоб купити ліки, не потрібно жодних додаткових операцій.  Головне –  мати зелений сертифікат вакцинації, бути зареєстрованим у програмі “єПідтримка” та підходити під вікові обмеження (60 років і старші).

У такому разі банківська система сама визначить ваш вік при оплаті карткою “єПідтримка” та пропустить платіж.

За  кошти програми можна буде придбати виключно лікарські засоби, а не будь-які товари, що реалізуються в аптеці. Наприклад, не можна буде купити препарати недоведеної ефективності –  такі, як дієтичні добавки, а також косметичні засоби чи медичні прилади, як-от апарати для вимірювання тиску, інгалятори тощо.

У Ковелі ліки за “тисячу Зеленського”, можна придбати, зокрема, у мережах аптек “911.ua”,  «Волиньфарм» та «Фармаком», аптеці оптових цін, аптеці «Ромашка»,   АНЦ, «Бажаємо здоров’я», «Медсервіс» та інших.

— Ми відпускаємо ліки за програмою «єПідтримка» з минулого понеділка. Бажаючих чимало, — розповідає фармацевт аптеки № 59 «Волиньфарм» Олена. – Головне, щоб особа досягла 60-річного віку та її телефон підтримував цю функцію. Можна розрахуватися фізичною карткою. 

Отож, аби розплатитися коштами за вакцинацію, можна обрати один із варіантів. Перший – оплатити віртуальною карткою “єПідтримка”, яка підтягується у ваш смартфон.

Для цього необхідно оформити картку в одному з банків-партнерів і після цього зареєструватися у програмі через мобільний додаток “Дія”.

Також можна отримати пластикову картку “єПідтримка”, однак роблять це лише два банки на цей момент – це Monobank та Альфа-банк.

У Кабміні обіцяють, що думають над можливістю отримання “ковідної” тисячі тими, хто не зареєстрований у “Дії”, проте поки що такої функції немає. 

Українські пенсіонери, яким 60 років і більше, з 24 січня можуть витратити “тисячу Зеленського” за вакцинацію на ліки та медтовари у рамках розширення програми “єПідтримка”.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Розповідаємо, як купити ліки на “тисячу Зеленського”.

За словами Дениса Шмигаля, витратити бонус за вакцинацію можна як у самій аптеці, так і в інтернет-аптеці. Прем’єр зазначив, що функція діє на ліки без рецепта і рецептурні позиції.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 368

В Україні діє програма “Доступні ліки”, за якою пацієнти можуть отримати безоплатно чи з невеликою доплатою препарати для лікування хронічних захворювань. Для того, щоб отримати необхідні ліки, пацієнтові потрібно звернутися до лікаря за електронним рецептом. Вибрати зручну аптеку і за рецептом одержати препарати.  

У Волинській області 296 аптек беруть участь у програмі реімбурсації  “Доступні ліки”, з яких 85 розташовані у невеликих містечках та селах.  

Програма “Доступні ліки” покриває медикаментозне лікування:   

- від серцево-судинних хвороб;

- від діабету 2 типу;

-  для профілактики інфарктів та інсультів;

-  від бронхіальної астми;

- від розладів психіки та поведінки;

-  від епілепсії;

- від нецукрового діабету; 

-  інсулінозалежного діабету (1 тип).

Інсуліни, необхідні людям, які хворіють на інсулінозалежний діабет, увійшли у програму реімбурсації з 1 жовтня 2021 року. У програму включено 76 препаратів інсуліну та їх аналоги швидкої, середньої, тривалої дії та комбіновані. З них 47 — повністю безоплатні.

Це значно збільшило доступ пацієнтів із цукровим діабетом до лікування. Усього у Волинській області 246 аптек відпускають інсуліни. 

За весь час роботи е-рецепту за програмою “Доступні ліки” у Волинській області погашено 805 тисяч рецептів. З них на інсуліни — 8,5 тис. е-рецептів. 

Для того, щоб отримати необхідні ліки, пацієнт має звернутися до свого сімейного лікаря або іншого лікаря, який випише необхідний електронний рецепт. А саме: 

- Пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою, діабетом ІІ типу електронний рецепт на “Доступні ліки” виписує сімейний лікар, терапевт або педіатр, з яким укладена декларація. Так само і з “Доступними ліками” для профілактики інсультів та інфарктів.   

- Пацієнтам із нецукровим та інсулінозалежним діабетом електронний рецепт на десмопресин або інсулін може виписати ендокринолог або сімейний лікар. Але лікар, з яким укладена декларація, зможе виписати рецепт тільки після того, як ендокринолог створив план лікування для пацієнта, де вніс усі необхідні призначення на ліки.  

- Пацієнтам із розладами психіки та поведінки електронний рецепт виписує виключно психіатр. 

-  Пацієнтам із епілепсією електронний рецепт на ліки виписує невролог чи психіатр. 

Схема отримання електронного направлення у всіх лікарів однакова — пацієнт записується на прийом, лікар проводить огляд та виписує необхідний рецепт. Е-рецепт надходить на мобільний пацієнта у вигляді смс із унікальним номером та кодом підтвердження. 

Якщо у пацієнта є визначена схема лікування, е-рецепт можна одержати у свого сімейного лікаря, педіатра чи терапевта по телефону. Але про це потрібно заздалегідь домовитися з лікарем. Пацієнту на телефон надійде смс-повідомлення із номером рецепта і кодом підтвердження. А його близькі можуть отримати ці ліки і принести пацієнтові  у випадку, якщо людина на карантині або їй важко пересуватися. 

Далі пацієнтові потрібно знайти зручну для нього аптеку, в якій можна одержати безоплатні або з невеликою доплатою ліки за електронним рецептом. 

1.    Знайти аптеку допоможе дашборд — “Електронна карта аптек-учасниць програми реімбурсації лікарських засобів”. У лівому крайньому стовпчику потрібно вибрати область та населений пункт. Карта покаже перелік аптек, де пацієнтові можна отримати ліки. 

Або шукати аптеку з наліпкою “Доступні ліки”. А у випадку, якщо пацієнтові потрібен інсулін — “Інсулін+”. 

2.      Пацієнт звертається до обраної аптеки з е-рецептом. Щоб отримати ліки, необхідно назвати фармацевту номер електронного рецепта. Переконатись, що необхідні ліки є у потрібній кількості. Назвати код підтвердження і отримати потрібні ліки безоплатно або з невеликою доплатою. 

3.      Якщо у аптеці немає саме того лікарського засобу, який бажає отримати пацієнт, він не називає код підтвердження рецепта  і має змогу звернутися до іншої аптеки. Або замовити той лікарських засіб, який відсутній в аптеці у момент звернення. Це безоплатно. Аптека не має права відмовити у цій послузі, оскільки вона підписала договір з НСЗУ. Якщо пацієнту відмовили, потрібно звернутись до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. 

Якщо у пацієнта немає телефона, то лікар, виписуючи електронний рецепт, роздрукує його у вигляді інформаційної пам’ятки на папері. Саме з цією пам’яткою потрібно йти в аптеку.  

НСЗУ адмініструє програму “Доступні ліки” з квітня 2019 року. З кожним роком програма охоплює все більше пацієнтів з різними захворюваннями. До програми додаються нові аптеки-учасниці у всіх куточках нашої країни, як у містах, так і в селах. А перелік препаратів з кожним роком збільшується. Адже мета Національної служби здоров’я — розширити доступ українців до безоплатного лікування.

l

Пацієнти, які мають електронний рецепт, можуть отримати свої “Доступні ліки” в будь-якому куточку України. Потрібна лише аптека, яка бере участь у програмі та має договір з НСЗУ. 

Крім того, якщо в аптеках міста чи села не виявилося потрібних ліків, їх може купити для вас інша людина в іншому населеному пункті. Для цього потрібно:

- повідомити цій людині 16-значний номер рецепту та 4-значний код підтвердження, які вона має продиктувати в аптеці;

- пояснити, які саме ліки вам потрібні. Адже “Доступні ліки” бувають повністю безоплатні й з частковою доплатою, залежно від виробника.

Наразі “Доступні ліки” відпускають понад 11 600 аптек по всій країні. Їх можна знайти:

- обравши на відповідному дашборді НСЗУ у фільтрах потрібний населений пункт і тип договору (тобто ліки від яких хвороб вас цікавлять): https://bit.ly/3q0BAbE ;

- зателефонувавши в контакт-центр НСЗУ за номером 16-77;

- побачивши на дверях аптеки наліпку “Тут є “Доступні ліки”.

Програма реімбурсації “Доступні ліки” не має територіальних обмежень всередині країни, тож пацієнти можуть отримувати свої препарати там, де їм зручно. 

На сьогодні програма «Доступні ліки» охоплює 354 лікарських засоби. Перелік препаратів можна дізнатися тут: https://bit.ly/3p13V19.

Пресслужба Міністерства охорони здоров'я.

В Україні діє програма “Доступні ліки”, за якою пацієнти можуть отримати безоплатно чи з невеликою доплатою препарати для лікування хронічних захворювань. Для того, щоб отримати необхідні ліки, пацієнтові потрібно звернутися до лікаря за електронним рецептом. Вибрати зручну аптеку і за рецептом одержати препарати.  

У Волинській області 296 аптек беруть участь у програмі реімбурсації  “Доступні ліки”, з яких 85 розташовані у невеликих містечках та селах.  

Програма “Доступні ліки” покриває медикаментозне лікування:   

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 219

У найвіддаленіші села теперішньої Ковельщини Залухів та Щитинську Волю на зміну стацінарним поштовим відділенням у грудні минулого року “прийшло” працювати пересувне. У Залухів воно приїжджає двічі у тиждень — вівторок та п'ятницю, у Щитинську Волю — тільки у п'ятницю. 

Це відділення ще обслуговує село Хабарище, у якому проживають люди у 12 хатах. А у Щитинській Волі є таких 70 хат. На роботу пересувного відділення відведено дуже мало часу. Зразу ж хочу сказати, що таке нововведення на мене справило негативне враження. Але про все розповім в певному порядку.

У грудні 2021 року в Щитинській Волі ще працювала начальник відділення зв'язку Ніна Павлівна Цяк, яка старалась, щоб відвідувачі не мерзли, топила дровами грубку. Але вона пішла з посади за скороченням. Тому зразу ж напрошується питання: хто буде опалювати приміщення у новому році? Чи може відвідувачі хапатимуть дрижаків та різні простудні захворювання? 

Пошту в село доставляли у грудні із запізненням, поштарка видавала пенсію, соціальні виплати, однак нікому не запропонувала передплатити  хоча б  яку-небудь газету. За традицією, люди у селах передплачують періодичні видання на наступний рік у грудні місяці. Очевидно, їм вигідно це. Для чого ще доставляти газету у кожну хату, коли можна обійтися і без цього? І хочеться подякувати попередниці Ніні Цяк, яка знала уподобання всіх жителів села і рекомендувала цілий набір газет і журналів для передплати. 

Тому кожна людина, що отримувала пенсію чи соціальні виплати, старалась передплатити щось з преси. Довелось мені розмовляти з багатьма людьми про “переваги” теперішньої пошти, більшість з них невдоволені її роботою. Ось що розповіла мені жителька села Хабарище 67-річна Любов Лукашик:

— Я передплачувала в минулому році три газети: "Волинь", "Вісник" і "Ратнівщину". Раніше у "Волині" ще й виграла приз. Думала, мені запропонують виписати газети, і я буду задоволена. Не завадило б вже передплатити й ковельську газету. Цікаво ж, що діється тепер у новоствореному районі. На жаль, виходить, що у малих селах після реформи ми  приречені не читати пресу. Прийдеться жити без газет.

А ще, чи знають ратнівські поштовики, що населення передплачує газети для читання? Мабуть, ні! Газети повинні доставляти свіжими і до кожного дому вчасно. Ми за це платимо гроші. До цього року таких проблем із поштою не було. Газети у село доставляли останній раз 24 грудня. 

Так, наприклад, у Щитинській Волі ніколи не отримували минулорічних газет і журналів. Із теперішньою реформою (а вона, мабуть, не під силу ратнівським поштовикам!) у село ще не доставили минулорічних новорічних газет та журналів і не відомо, коли пошта буде знову. Ми отримаємо вже макулатуру, а не газети. 

Я доводжу до відома керівництва пошти, що у зв’язку із несвоєчасним отриманням кореспонденції буду звертатися на "Гарячу лінію" у столицю. Хочу нагадати поштовикам, що з їх вини втратили тиражі газети і журнали. А скажіть, кому потрібна газета Верховної Ради "Голос України", щоб отримувати її як макулатуру, бо ж пошта приїжджає раз у тиждень, а то й рідше, коли свята? 

Микола Денисюк.

с. Щитинська Воля.

У найвіддаленіші села теперішньої Ковельщини Залухів та Щитинську Волю на зміну стацінарним поштовим відділенням у грудні минулого року “прийшло” працювати пересувне. У Залухів воно приїжджає двічі у тиждень — вівторок та п'ятницю, у Щитинську Волю — тільки у п'ятницю. 

Це відділення ще обслуговує село Хабарище, у якому проживають люди у 12 хатах. А у Щитинській Волі є таких 70 хат. На роботу пересувного відділення відведено дуже мало часу. Зразу ж хочу сказати, що таке нововведення на мене справило негативне враження. Але про все розповім в певному порядку.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 335

Про щорічну разову грошову допомогу 

до 5 травня ветеранам війни

Про щорічну разову грошову допомогу  до 5 травня ветеранам війни

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 265

Напередодні відзначення Дня Соборності  України  з  ініціативи Ковельського історичного музею  та за сприяння  Волинського краєзнавчого музею у виставковій залі (Незалежності, 89) відкрито тематичну виставку «Українська революція  1917-1921: регіональний вимір», присвячену Українській революції 1917-1921 р. р., зокрема перебігу подій і національно-визвольних змагань у різних регіонах України.

Це — проєкт Українського інституту національної пам’яті спільно з партнерами з Інституту історії України Національної академії наук та Державної архівної служби.

Мовою світлин і документів відтворено період п’ятирічної боротьби українського народу за встановлення державної незалежності, початком якого було створення Української Центральної Ради у березні 1917 р.  – органу, який вважався своєрідним парламентом майбутньої Української народної республіки. Але через низку чинників, зокрема, небажання держав-переможниць у Першій світовій війні бачити Україну самостійною та через проблеми внутрішнього характеру, Українська революція закінчилася насильницьким встановленням більшовицької влади у 1921 році.

Виставка складається з 15-ти тематичних банерів, кожен з яких присвячений окремому регіону  або ареалу поширення українського національного руху. Зокрема, тут представлені: Київщина, наша Волинь, Поділля, Слобожанщина, Галичина, Крим тощо. Отож, автори проєкту дають зрозуміти і переконливо демонструють, що революційні події сторічної давності мали загальнонаціональний характер.

По всій Україні – на Сході і Заході, Півночі та Півдні відбулося національне пробудження, розпочалися державотворчі процеси.

Волинь увійшла в революцію, розділеною фронтом Першої світової війни. Кілька західних повітів, з-поміж яких і Ковельський, були зайняті німецькими і австро-угорськими військами. Лінія протистояння проходила по річці Стохід і протрималася тут більше року. 

В роки австро-німецької окупації на Волині було створено окрему територіально-адміністративну одиницю, так званий Волинський округ з центром у місті Володимирі. В окрузі діяло 3 стрілецькі комісаріати для вербування добровольців у легіони українських січових стрільців, які воювали у складі австрійської армії. Вони взялися за організацію освіти, відкриття шкіл і читалень. 

На основі Берестейського миру ( 3 березня 1918 р.), під час якого Україна виступила як незалежна держава і який передбачав значні територіальні поступки Німеччині та її союзникам і визнання Росією незалежності України, на Волинь прийшли німецькі війська, які перебували тут до грудня 1918 року, доки гетьманат, очолюваний Скоропадським,  не замінила Директорія Симона Петлюри.

11 листопада 1918 р. уряд Німеччини визнав поразку у світовій війні. 13 листопада Радянська Росія анулювала Брестський мирний договір.

І в ніч на 14 листопада 1918 р. була створена Директорія УНР на чолі з Володимиром Винниченком. Збройні сили очолив Симон Петлюра.

Наш регіон зробив вагомий внесок у розвиток Української революції. На музейних банерах відтворено хронологію і перебіг історичних подій,  складний шлях українського державотворення початку XX століття. Активісти національно-визвольного руху створили Волинську українську раду. На чолі її став Самійло Підгірський – організатор громадсько-політичного і культурного життя Ковельщини, голова “Просвіти”, адвокат, журналіст, редактор першої української газети на Волині – «Громадянин». 

Ковельчанин Самійло Підгірський (1888-1945) був членом УЦР у 1917 році, депутатом Польського Сейму від української репрезентації, другом і родичем ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова (дружина Донцова - Марія Донцова і дружина Підгірського    Леся Підгірська були сестрами), знав Михайла Грушевського, Євгена Коновальця, родину Косачів. Дружина Самійла Підгірського – Леся Підгірська очолювала у Ковелі громадську організацію «Союзу  Українок».  Ковельчанин, який відмовився від еміграції, після чого був вбитий радянською владою  (в 1944 році, не витримавши катувань енкаведистів, помер у Київській в’язниці).

Відомим представником національно-визвольного руху на той час був наш земляк, уродженець села Затурці, громадсько-політичний діяч, історик, дипломат В’ячеслав Липинський (1882-1931). 

Будучи польським шляхтичем з іменем Вацлав, він вважав себе українцем і просив, щоб його називали українською В’ячеславом, а не Вацлавом. Був у приязних стосунках з професором Краківського університету Богданом Лепким, листувався з видатними сучасниками Борисом Грінченком, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Сергієм Єфремовим, палко відстоюючи право українського народу на свою незалежність.

 Можна довідатися і про синьожупанну дивізію Армії УНР, сформовану поблизу Ковеля, яка складалася із військовополонених українців, вояків колишньої Російської армії. Основою дивізії стали створені в лютому 1918 року в таборах Раштат, Вецляр та Зальцведель кадри двох піхотних полків, формування яких завершено в березні 1918 року в районі Ковеля.

Отож, у роки Української революції  місцем формуванням синьожупанної дивізії було вибране місто Ковель, куди 17 лютого 1918 р. виїхали перші добровольці. Однак  розташувати багатотисячну формацію в прифронтовому Ковелі виявилось непросто. У місті знаходились штаби різних військових з’єднань, офіси організацій, що обслуговували фронт та залізницю. В районі   ”Горки” діяв аеродром. 

Ситуація змінилася після підписання Брестського миру. На залишеній німецькими військами інфраструктурі в   Голобах неподалік від Ковеля  формування синьожупанної дивізії набрало повного розмаху. Хоча дивізія розташовувалася в   Голобах, частина керівництва синьожупанників разом зі службами забезпечення залишалися у Ковелі.

В експозиції представлені фото синьожупанників біля ковельського залізничного вокзалу навесні 1918 року, а також на вул. Холмській ( нині Левицького). Також можна побачити копії документів УНР і видання Сергія Лиса.  Крізь призму світлин і документів можемо простежити історичний вклад Волині у розвиток Української армії.

У 1921 році, після кількох воєн радянської Росії з УНР, майже вся територія України опинилася під контролем окупанта. Ризький мир, підписаний у березні того ж року між радянськими урядами Росії й України та Польщею, фактично звів нанівець самостійницькі плани УНР і ЗУНР. 

Ще раніше, у 1918 році Румунія окупувала Буковину, 1919 року до Чехословаччини відійшло Закарпаття. Долю Східної Галичини було вирішено 1923 року на Паризькій конференції –  її приєднано до Польщі. За Ризькою угодою 1921 року,  Волинь була розділена між двома державами – Польщею і Радянською Росією.

Попри те, що до середини 1920-х років усі землі сучасної України опинилися під владою чотирьох великих держав, питання єдності української нації вже ніколи не ставилося під сумнів. Саме під час Української революції була проголошена незалежність України і продемонстрована можливість об’єднання територій в єдину суверенну державу.

Мирослава Мороз, головний зберігач фондів Ковельського

 історичного музею.                

Напередодні відзначення Дня Соборності  України  з  ініціативи Ковельського історичного музею  та за сприяння  Волинського краєзнавчого музею у виставковій залі (Незалежності, 89) відкрито тематичну виставку «Українська революція  1917-1921: регіональний вимір», присвячену Українській революції 1917-1921 р. р., зокрема перебігу подій і національно-визвольних змагань у різних регіонах України.

Це — проєкт Українського інституту національної пам’яті спільно з партнерами з Інституту історії України Національної академії наук та Державної архівної служби.

Мовою світлин і документів відтворено період п’ятирічної боротьби українського народу за встановлення державної незалежності, початком якого було створення Української Центральної Ради у березні 1917 р.  – органу, який вважався своєрідним парламентом майбутньої Української народної республіки. Але через низку чинників, зокрема, небажання держав-переможниць у Першій світовій війні бачити Україну самостійною та через проблеми внутрішнього характеру, Українська революція закінчилася насильницьким встановленням більшовицької влади у 1921 році.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 226