До Різдва залишалося лише два дні. Дорослі готували різні страви, діти допомагали їм в цьому. Всі були щасливі та наполегливо готувалися до цього свята, але щасливими були не всі.
Чорту не подобалося бачити людей такими щасливими, та й саме Різдво йому не до вподоби. І ось у голову прийшов лихий задум. Він вирішив зіпсувати Різдво людям. Як? А ось як! Чорт вирішив тишком-нишком пройти до Святого Миколая та викрасти його магічний жезл.
За день до Різдва, коли люди вже були готові до свята, Чорт все ж зумів викрасти той магічний жезл. На його обличчі заграла хитра посмішка. Він вже знав, як зіпсує людям Різдво. Тим часом Святий Миколай вже збирався додати ще більшого Різдвяного настрою, але коли побачив, що його жезл зник, занепокоївся.
– Куди ж він подівся? – подумав Миколай. – Невже Чорт вирішив зіпсувати Різдво людям? Якщо це так, потрібно його негайно спинити!
Тим часом Чорт почав сильні буревії. Усе замітало снігом, був сильний вітер, який обривав проводи, тому люди залишилися по своїх хатинах без світла. Стало дуже холодно на вулиці, та прохолодно в хатах. Родини трималися разом, не покидаючи одна одну.
Дівчинка на ім’я Аїда дуже любила допомагати мамі або ще комусь. За все, що вона зробила та за всю допомогу, мама відпустила її до подруги Ліни. Вони були в кімнаті під час цього жахіття.
– Лишенько, що ж буде далі? – зі страхом мовила Ліна.
– Впевнена, все буде добре, адже, – не встигла договорити Аїда, як в кімнаті з’явився яскравий вогник.
– Святий Миколай?
– Доброго дня, Аїдо та Ліно. Прийшов я до вас не просто так.
– Що сталося?! – здивовано вигукнула дівчата
– Сталося щось дуже серйозне. Річ у тім, що Чорт викрав мій магічний жезл та роздмухав буревії та сильні вітри. Завадити усьому можете лише ви.
– Ми? – здивувалась Аїда.
– Так, а саме ти, Аїдо, та твій кулон.
– Мій кулон? Але як?
– Твій кулон незвичайний, він магічний.
– В якому сенсі? – ще більше здивувалася Аїда.
– Вгадай, від кого він тобі дістався?
– Від прабабусі, – відповіла Аїда.
– А тобі про неї щось відомо?
– Я хотіла дізнатись, але мама нічого не розповідала.
– Я розкажу тобі, але дуже не дивуйся, добре?
Аїда кивнула головою та почала уважно слухати.
– Твоя прабабуся була відьмою. Та не хвилюйся: хорошою відьмою. Вона допомагала людям і лікувала їх.
Дівчина не очікувала такого. Це було видно з виразу її обличчя. Та й Ліна здивувалася не менше.
– Як відьмою? Бути того не може! – Аїда все ще не вірила власним вухам.
– Я розумію, ти здивована, але зараз потрібно рятувати Різдво, інакше воно буде зіпсоване або навіть гірше – його не буде!
Почувши слова Святого Миколая, Аїда почала думати про план дій.
– У тебе є план?- запитала Ліна.
– Пробратися до Чорта буде непросто. Очевидно, там буде багато пасток, тому сама я не впораюсь. Ліно, ти не проти піти зі мною та допомогти врятувати Різдво?
– Я тільки за! – вигукнула Ліна.
– Святий Миколаю, ти допоможеш нам дістатися до палацу Чорта?
– Звісно. Тримайтеся за мене.
Дівчатка взяли Миколая за руки та за лічені секунди опинилася у палаці Чорта. Виглядав він доволі розкішно, у червоно-чорних кольорах.
– Ми на місці, – сказав Миколай.
– Дякую за поміч, далі ми впораємось самі, – мовила Аїда.
Тим часом Чорт сидів у своїй залі. Він виглядав задоволеним через лихо, якого натворив. Але схоже, що викрав він жезл не лише для цього. Магія жезлу переходила до нього, тому він ставав сильнішим і могутнішим:
– Нарешті! Нарешті я здобуду ту могутність, якої так довго чекав! Різдво зіпсоване. Тепер ніхто не буде щасливим, та й взагалі, щастя більше не буде!
Аїда та Ліна пробиралися через пастки та лабіринти до Чорта. Тут вони побачили дуже великі двері, які вели прямісінько до зали з лиходієм.
– Ось ми й дісталися цього місця! – радісно вигукнула Ліна.
– Ніколи радіти... Скоріше за все, нас чекає бій...
– Бій?! – занепокоїлась Ліна.
– Не тебе, а мене...
– Ні-ні-ні! Я не дозволю! — не встигла договорити дівчинка, як її перебила Аїда.
– Просто повір! Я впораюсь. Ми врятуємо Різдво!
Ліна лише кивнула головою. Після цього дівчатка одразу забігли до Чорта у залу.
– Ось де ти, Чорте! Віддавай жезл по-хорошому! – вигукнула Аїда.
– Я знав, що ви прийдете сюди, тому без бою жезла вам не бачити!
– Он як! – промовила Аїда. – Добре! Буде по-твоєму! З радістю подивлюсь на твою поразку!
Чорт та Аїда зійшлись у центрі залу, і в один момент обоє почали вивільняти свою приховану силу. Дівчина стала ніби іншою особою, а Чорт — ще лихішим.
– Готова? – з хитрою посмішкою запитав Чорт.
– Завжди готова!
Тут розпочався бій. Кожен тримався сміливо. Страхи та сумніви зникли. А скільки тривав бій, не знає вже ніхто.
Доки Аїда та Чорт билися, Ліна непомітно підкралась до жезла Святого Миколая та вхопила його. Коли Чорт це побачив, то вмить кинувся до неї, але Аїда його зупинила. За мить з’явився Святий Миколай.
– Ох, Аїдо, зупинись! Ти вже виснажена!
Дівчинці і справді потрібно було перепочити. Миколай узяв свій жезл, і зумів спинити Чорта.
– Усе скінчено, Чорте!
– Добре! Добре! Я здаюсь, – промовив жалісно Чорт.
– О, ні! До Різдва лишилось 10 хвилин! Ми не встигнемо! - вигукнула Ліна.
– Я про все подбаю! – сказав Святий Миколай.
Зупинив буревій та сильний вітер іскрою з жезлу, що прилетіла з неба. Аїда та Ліна повернулись додому. Усе закінчилось.
Люди святкували Різдво, хоч без світла та при свічках, і були дуже щасливі!
Анастасія Олексюк,
учениця 6-В класу
ліцею «Оберіг».
До Різдва залишалося лише два дні. Дорослі готували різні страви, діти допомагали їм в цьому. Всі були щасливі та наполегливо готувалися до цього свята, але щасливими були не всі.
Чорту не подобалося бачити людей такими щасливими, та й саме Різдво йому не до вподоби. І ось у голову прийшов лихий задум. Він вирішив зіпсувати Різдво людям. Як? А ось як! Чорт вирішив тишком-нишком пройти до Святого Миколая та викрасти його магічний жезл.
За день до Різдва, коли люди вже були готові до свята, Чорт все ж зумів викрасти той магічний жезл. На його обличчі заграла хитра посмішка. Він вже знав, як зіпсує людям Різдво. Тим часом Святий Миколай вже збирався додати ще більшого Різдвяного настрою, але коли побачив, що його жезл зник, занепокоївся.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 27