Продам 3-кімнатну квар­­­тиру у Ковелі по вул. 1 Грудня, 2 (біля міської ради) в цег­ляному будинку на 4 поверсі (п’яти­поверховий будинок). Загальна площа 50 м2.

Затишний двір з парко­міс­цем для авто. Розділь­ний сан­вузол. Є газова колонка, плитка, додається підвальне приміщення, балкон, кла­довка. Наявність усіх лічильників. Квартира частково вмеб­льована. Ціна – 45000 (можливий торг).

Телефон: 097-942-74-04 (Олег).

__________________________

Ремонт та чистка котлів, колонок, бойлерів.
Промивка батарей, радіаторів і труб опалення.
Телефони: 068-733-80-62, 050-556-37-33.

Повідомлення в номер

Погода в Ковелі 9–15 липня

Погода в Ковелі 9–15 липня

08/07/2026 0

Четвер. Мінлива хмарність.  Температура: 17оС. Вітер західний сильний. 
В ніч на п’ятницю. Хмарно, дощ.  Температура: 13оС. Вітер  західний сильний.
П’ятниця. Хмарно, дощ. Температура: 17оС. Вітер західний  сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 13оС. Вітер північний слабкий.
Субота. Мінлива хмарність. Температура: 20оС. Вітер північний помірний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: 14оС. Вітер  західний слабкий.  
Неділя. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 22оС. Вітер північний помірно сильний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 16оС. Вітер північний помірний.
Понеділок. Мінлива хмарність, можливий  дощ. Температура: 25оС. Вітер  північний помірно сильний.
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 17оС. Вітер північно-східний помірний.
Вівторок. Мінлива хмарність, дощ, гроза. Температура: 24оС. Вітер північно-східний  помірно сильний.
В ніч на середу. Мінлива хмарність.  Температура: 17оС. Вітер південно-східний помірний.
Середа. Мінлива хмарність. Температура: 23оС. Вітер  південно-східний  помірно сильний.
Четвер. Мінлива хмарність.  Температура: 17оС. Вітер західний сильний. 
В ніч на п’ятницю. Хмарно, дощ.  Температура: 13оС. Вітер  західний сильний.
П’ятниця. Хмарно, дощ. Температура: 17оС. Вітер західний  сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 13оС. Вітер північний слабкий.
 

Повідомлення в номер

Невмирущий ген нації

Невмирущий ген нації

Автор Семенюк Анатолій Володимирович
08/07/2026 0

Шановний друже українцю! Ти, як і я, кожен день чуєш, бачиш і відчуваєш душею «подих»» героїчної і водночас трагічної битви за Незалежність і Волю України. А чи запитував ти себе, звідки сили беруться у наших незламних воїнів, щоб іти мужньо крізь вогонь і воду, під безкінечними атаками ракет і дронів. І не просто іти, а перемагати і навіть жертвувати своїм життям?  
І чи дивуєшся тому, що на місце загиблих стають у стрій нові лицарі світла? Здавалось би, що після тих масованих атак рашистів все знищено, поруйновано, спалено. 
Аж ні! Не згасає вогонь мужності. Воскресають жарини і запалюють нове багаття. Ідуть воїни в бій проти десятикратно більшого війська московії, маючи на озброєнні сильний український дух. Саме це дозволяє вистояти у нерівній борні. 
Задумаймося, звідки ця незламність? Переконаний, що в той далекий, древній час, коли Бог заселяв цю благодатну землю, він в серця і душі українців вдихнув ген незламності – той, що не вмирає, той, що у віках був, є і буде вічним кодом української нації. Просвітімо світовим рентгеном близьке нам тисячоліття, і ми побачимо обраних творцем першопрохідців, носіїв генетичного коду. 
В цьому ряду – Святослав і Володимир Великий, Ярослав Мудрий і Данило Галицький, Северин Наливайко і Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко і Тарас Бульба, Михайло Грушевський і Павло Скоропадський, Герої Крут і воїни УПА. Сьогодні естафета – у наших героїчних лицарів ЗСУ. 
Шановний мій читачу! До твоєї уваги пропоную поетичний твір, який розкриває історичну боротьбу повстанської армії (УПА) за вільну Незалежну Україну. Сюжетна лінія твору побудована на подіях лютого 1954 року в с. Буцинь, що на Ковельщині. Позивні (псевдо) героїв цього бою запозичені із книги Володимира Сергійчука «Український здвиг. Волинь. 1939-1955». Особливий акцент зроблено на подвигу і самопожертві зв’язкової УПА «Христі», що якоюсь мірою співзвучна із самопожертвою Тараса Бульби і теперішніх захисників, воїнів-побратимів на полях сучасних битв за волю і незалежність.
Нехай святиться наша Перемога та героїзм в ім’я миру і життєвого блага кожного українця!
«Христя»
(балада)
Шановний друже українцю! Ти, як і я, кожен день чуєш, бачиш і відчуваєш душею «подих»» героїчної і водночас трагічної битви за Незалежність і Волю України. А чи запитував ти себе, звідки сили беруться у наших незламних воїнів, щоб іти мужньо крізь вогонь і воду, під безкінечними атаками ракет і дронів. І не просто іти, а перемагати і навіть жертвувати своїм життям?  
І чи дивуєшся тому, що на місце загиблих стають у стрій нові лицарі світла? Здавалось би, що після тих масованих атак рашистів все знищено, поруйновано, спалено.  

Повідомлення в номер

Антиукраїнська риторика не знає меж...

Антиукраїнська риторика не знає меж...

08/07/2026 0

Як погасити ненависть по обидва боки кордону?

“Заштормувало” в стосунках із Польщею  після 26 травня 2026-го року, коли Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування імені «Героїв УПА» окремому центру спецоперацій «Північ» ССО. В указі мовиться: «Мета – відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України». 
Наступного дня з’явилися гостра реакція з боку польських політиків, особливо тих, що представляють опозицію – партію «Право і справедливість». Колишній міністр освіти, кандидат на посаду прем’єр-міністра від «ПІС»  Пшемислав Чарнек,  заявив: «Важко назвати це інакше, ніж демонстрацією крайньої невдячності щодо народу, який  від першого дня війни відкрив перед Україною свої кордони».
Колишній прем’єр Лешек Міллер (2001-2004), відомий своїми антиукраїнськими висловлюваннями,  хоч і на пенсії,  але швидко «осідлав хвилю»,  звернувшись до президента Кароля Навроцького з пропозицією позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла – найвищої польської державної нагороди, яку той отримав від тодішнього глави Анджея Дуди в 2023 році. Ідея була підхоплена миттєво. У розмові з журналістами 29 травня Кароль Навроцький додав: «Це також доказ того, що ті, хто говорив, що Україна повинна входити в Європейський Союз без жодних умов, дуже помилялися...».
До критики України і президента долучився і колишній очільник ПР Лех Валенса.
Зі свого боку експосол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький розіслав ЗМІ  лист, в якому пише, що у зв’язку з цією ситуацією повернув орден «За заслуги»,  який він отримав від Президента України в 2022 році...
Емоційно відгукнувся на кроки з польського боку в соцмережі мер  Львова Андрій Садовий: «Отримуючи найвищу нагороду Польщі – орден  Білого Орла у 2023 році, Президент України заявив,  що приймає його від імені українського народу та Української армії...».
Два червневих тижні ця подія домінувала у публічному просторі наших сусідів. Їй присвятили свої перші сторінки всі без винятку тижневики і щоденні газети. 
А телевізійні канали новини починали з повідомлень про суперечки політиків щодо героїв УПА. Причому, телевізійники змагалися, хто подасть емоційніше. Подавали різнопланово: верхній ряд відео, що демонструє момент вручання нагород воїнам ЗСУ Володимиром Зеленським, а нижній ряд –  жертви воєнних часів. Голос за кадром звучав пафосно: «Ось такі герої УПА. Це справа їх рук...». Виходило, нагороди ніби вручаються сьогоднішнім ворогам Польщі...
l
Ненависть  штовхає до блюзнірства. По суті, з 2023 року тут триває дійство під назвою «Невдячна Україна».
Об’єднання українців у Польщі в травні організувало онлайн-зустріч «Що таке антиукраїнська мова ненависті й що з цим робити». Її провів адвокат Петро Федусьо, який багато років займається протидією випадкам мови ненависті проти українців у РП. Монітор охопив мас-медіа та соцмережі. За 10 років, за словами юриста, з 2016 р. подано понад 500 заяв про злочини цієї категорії. Оголошено 140 судових рішень й вироків.  
З початку російської  агресії в Україні  було зафіксовано десятки тисяч  антиукраїнських публікацій щомісяця. Зокрема,  до 99 тисяч  у жовтні та 73 тисячі у листопаді першого року війни з  потенційним  охопленням  до 33 мільйонів профілів. Це все робилося і робиться заради дегуманізації, створення ворожнечі та підриву суспільної довіри. Тому і нова хвиля ненависті, що рве береги, народилася за відомими лекалами.
Зазвучали голоси, що в урядових структурах працюють проукраїнські службовці, які «ображають поляків». Звинувачення висунув уже  згадуваний  депутат Пшемислав Чарнек. Інший  депутат Януш Ковальський заявив про потребу термінової перевірки щодо роботи українців у польській державній адміністрації. У Кельцях  депутати заблокували передачу Вінниці 15 вживаних  автобусів. У Катовіцах зчинилася сварка довкола фінансування літнього відпочинку  українських дітей з Бучі. Міська влада Любліна демонстративно прибрала український прапор зі своєї будівлі. 
На Вармії та Мазурах політики партії «ПІС»  вимагають перевірки українських шкіл в Бартошицях та Гурово-Ілавецькому через нібито можливе поширення ідеології ОУН-УПА. З’явилася резонансна ініціатива з боку депутатів «Конфедерації». Один з них запропонував запровадити «податок солідарності» для громадян України, які працюють у Польщі,  пояснюючи це необхідністю компенсувати витрати на допомогу, надану Україні після російської агресії. Словом, пішло й поїхало. Рот – не город, не загородиш. Дискусії вирують, як вода в киплячому казані.
Виступаючи в Сеймі, глава уряду РП Дональд Туск застеріг від зростання ксенофобії та спроб здобути політичні дивіденди на антипатіях до українців і України. Наголосив, що окремі інциденти та антиукраїнські випадки можуть формувати небезпечну суспільну атмосферу. «Сьогодні ви підживлюєте  цю хвилю, але самі станете її жертвою,  якщо не зупинитися...».
l
Торік польський Сейм прийняв закон про встановлення 11 липня Днем пам’яті про поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних теренах II  Речі Посполитої. Потім це зробив Сенат. Постанова щодо подій на Волині була і в 2013 році з нагоди 70-річчя Волинської трагедії. В документі йшлося про “етнічну чистку з ознаками геноциду”. Термін «геноцид»  є юридичною нормою, котру повинен визначати Гаазький трибунал. Однак, уже з цих формулювань видно, що Варшава надзвичайно чутливо реагує на будь-яку згадку про ОУН -УПА   на офіційному рівні. Тому не зайвим було б добре подумати,  у що обернеться для України указ.
«Не подумавши і кілочка не затешеш» – народна приповідка саме про цей випадок. Дуже просто з друга зробити ворога, куди важче вчинити навпаки. Хтось у високих кабінетах Києва подумав про долю українських біженців, яких у РП десятки тисяч? Що буде з ними, коли «Волинська карта» несподівано лягла на столі? 
Тим часом експрезиденти України Леонід Кучма та Віктор Ющенко, Петро Порошенко  відмовилися від польського ордена Білого Орла, яким їх було нагороджено в свій час. Такий жест зробили й інші наші урядовці.  Володимир Зеленський, не чекаючи остаточного рішення, сам повернув орден Каролю Навроцькому.
...Естафета ненависті передалася і на вулиці. Серед білого дня 23 червня в Варшаві одна полька побила білоруску, спринявши її за українку. Коли лупцювала, то крикнула: «Їдь назад у свою Україну!». Далі буде?
Олександр Хоменчук, громадський 
кореспондент газети 
«Вісті Ковельщини». 
 Варшава.
“Заштормувало” в стосунках із Польщею  після 26 травня 2026-го року, коли Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування імені «Героїв УПА» окремому центру спецоперацій «Північ» ССО. В указі мовиться: «Мета – відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України». 
 

Повідомлення в номер

“Легких шляхів я не шукала...”

“Легких шляхів я не шукала...”

08/07/2026 0

В Голобській публічній бібліотеці відбулась презентація книг Антоніни Байди: “Не бійся мріяти” та “Реальні зимові історії” – “Легких шляхів я не шукала”.
На захід прийшли читачі бібліотеки, друзі, знайомі пані Антоніни, шанувальники її таланту. Багато років ми знали її як талановиту художницю, тепер же читаємо не менш талановито написані книги під псевдонімом   “Антонія”.
Антоніна Миколаївна закінчила металургійний інститут, здобула професію інженера-технолога. Пізніше самотужки опанувала професію швеї і, як сказала сама, більше двадцяти років заробляла цим на життя. Все життя мріяла малювати. І хист до малювання мала з дитинства. Ходила на гурток малювання,    писала невеликі картини для себе та дітей. Та вже у зрілому віці серйозно зайнялась написанням картин, відвідавши майстер- клас у художника професіонала в Домініканській республіці, на іспанській мові. Потім вчилась у відомої луцької художниці Світлани Костукевич. 
Виставки її картин проходили у рідному селищі, в Ковелі, Луцьку. Про те, що Антоніна Миколаївна талановита художниця, у селищі знали всі. А от коли вона почала писати і видала дві книги, це стало несподіванкою. 
Пані Антоніна не була присутньою на презентації книг, вона зараз знаходиться у далекій Америці, в Нью- Йорку, але записала відео і звернулась з вітальним словом до присутніх.
Дуже сподобалось, як про Антоніну говорила її подруга дитинства Зоя Власюк. Вона розповіла про її дитячі роки, юність. 
Валентина Остапчук однією   з перших прочитала обидві книги Антоніни Байди, написала відгуки, які друкувались у газеті “Вісті Ковельщини” та на бібліотечній сторінці у Фейсбуці. Вона гарно відгукнулась про пані Антоніну та про її книги. Світлана Кібич також писала відгуки на її книги і зачитала один із них. Вона високо оцінила  Антоніну  Миколаївну, як чудову людину і талановиту художницю та письменницю.
Наша громада має справжній скарб – талановиту жінку, яка об’єднала в собі дари письменниці та художниці. Через свої твори та полотна вона прославляє нашу малу батьківщину далеко за її межами. Наша шановна Антоніна Миколаївна довела, що у творчості немає вікових обмежень, а є лише зрілість душі, яка готова ділитися своїм теплом. 
Творчий шлях, який розпочався у зрілому віці, – це особливий дар. Це час, коли людина має глибоку мудрість, життєвий досвід і особливий погляд на світ, яким тепер може насолоджуватися кожен із нас через сторінки цих книг. 
Жіночий талант – це завжди дивовижне поєднання сили, ніжності та натхнення. Для таланту немає вікових меж чи “правильного” часу. Наша шановна пані Антоніна відкрила перед нами свій багатий внутрішній світ через щире слово та яскраві барви. Кажуть, що талановита людина – талановита у всьому. І її книги та картини є найкращим тому підтвердженням, яскравий  приклад того, що починати творити і здійснювати мрії ніколи не пізно. 
Щиро бажаємо, щоб натхнення не згасало, а кожен день приносив сюжети для нових книг та полотен! 
Валентина Мельничук.
В Голобській публічній бібліотеці відбулась презентація книг Антоніни Байди: “Не бійся мріяти” та “Реальні зимові історії” – “Легких шляхів я не шукала”.
На захід прийшли читачі бібліотеки, друзі, знайомі пані Антоніни, шанувальники її таланту. Багато років ми знали її як талановиту художницю, тепер же читаємо не менш талановито написані книги під псевдонімом   “Антонія”.
Антоніна Миколаївна закінчила металургійний інститут, здобула професію інженера-технолога. Пізніше самотужки опанувала професію швеї і, як сказала сама, більше двадцяти років заробляла цим на життя. Все життя мріяла малювати. І хист до малювання мала з дитинства. Ходила на гурток малювання,    писала невеликі картини для себе та дітей. Та вже у зрілому віці серйозно зайнялась написанням картин, відвідавши майстер- клас у художника професіонала в Домініканській республіці, на іспанській мові. Потім вчилась у відомої луцької художниці Світлани Костукевич. 
 

Повідомлення в номер

Погода в Ковелі 2–8 липня

Погода в Ковелі 2–8 липня

02/07/2026 0

Четвер. Мінлива хмарність, дощ.  Температура: 24оС. Вітер північний  сильний. 
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 17оС. Вітер північно-західний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність, невеликий дощ.  Температура: 24оС. Вітер західний   помірний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 15оС. Вітер західний помірний.
Субота. Мінлива хмарність. Температура: 21оС. Вітер західний сильний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 15оС. Вітер північно-західний помірно сильний.  
Неділя. Мінлива хмарність. Температура: 22оС. Вітер північно-західний сильний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 15оС. Вітер західний помірно сильний.
Понеділок. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 20оС. Вітер західний сильний.
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 13оС. Вітер західний помірно сильний.
Вівторок. Мінлива хмарність,   можливі дощ, гроза. Температура: 20оС. Вітер північний  сильний.
В ніч на середу. Хмарно.  Температура: 15оС. Вітер північно-західний помірно сильний.
Середа. Мінлива хмарність. Температура: 21оС. Вітер  північно-західний  помірно сильний.
Четвер. Мінлива хмарність, дощ.  Температура: 24оС. Вітер північний  сильний. 
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 17оС. Вітер північно-західний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність, невеликий дощ.  Температура: 24оС. Вітер західний помірний.
 

З неопублікованого

Рекомендація

15/11/2022 / / 0

Рекомендація

Волинська обласна організація Національної спілки журналістів України  рекомендує до участі в творчому конкурсі НСЖУ «Інформаційна передова-2022» у номінації «Краща журналістська робота» творчий доробок журналістів ТзОВ «Редакція газети «Вісті Ковельщини» (Волинська область, м. Ковель) за період 24.02.2022 р. – 10.11.2022 р.

Голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак.

Важливо!

26/04/2022 / / 0

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад Четвер, 21-28 квітня 2022 року №16-17 (12814-12815) або архіву новин "Весь архів випусків").