Повідомлення в номер

Погода в Ковелі 29 січня – 4 лютого

Погода в Ковелі 29 січня – 4 лютого

29/01/2026 0

Четвер. Хмарно. Температура: 0оС. Вітер північний помірний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно. Температура: -4оС. Вітер північно-східний помірно сильний.
П’ятниця. Хмарно. Температура: -5оС. Вітер східний сильний.
В ніч на суботу. Хмарно. Температура: -8оС. Вітер східний сильний. 
Субота. Хмарно, сніг. Температура: -7оС. Вітер східний сильний.
В ніч на неділю. Хмарно, сніг. Температура: -10оС. Вітер східний помірний.
Неділя. Хмарно, часом сніг. Температура: -90С. Вітер східний помірно сильний.  
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність, сніг.  Температура: -11оС. Вітер східний помірний.
Понеділок. Мінлива хмарність, часом сніг. Температура: -8оС. Вітер східний з переходом на південний. 
В ніч на вівторок. Хмарно.  Температура: -11оС. Вітер східний помірний.
Вівторок. Мінлива хмарність, часом сніг. Температура: -7оС. Вітер північно-східний помірно сильний. 
В ніч на середу. Хмарно, сніг. Температура: -9оС. Вітер північно-східний помірний.
Середа. Хмарно, сніг. Температура: -5оС. Вітер східний помірно сильний.

Четвер. Хмарно. Температура: 0оС. Вітер північний помірний.

В ніч на п’ятницю. Хмарно. Температура: -4оС. Вітер північно-східний помірно сильний.

Повідомлення в номер

Міцніші сталі

Міцніші сталі

29/01/2026 0

Сказати, що цьогорічний січень для українців важкий – нічого не сказати. Він просто пекельний, чого навіть старожили не пам'ятають. І не тільки тому, що сніжний та холодний (часами із 20-тиградусними морозами) і постійними перервами в енергопостачанні.
Найважче – повітряні тривоги, обстріли ракетами й безпілотниками України. Містами-мучениками стали Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Суми. Варвари ХХІ століття бомбардують території, на яких значна частина населення – російськомовна, котру біснуватий путін взявся "визволяти" чотири роки тому. 
Якщо це "визволення", то що тоді геноцид нації, міжнародний тероризм і злочини проти людяності? Запитання, на які не може відповісти так званий "цивілізований"  світ, створені ним абсолютно безсилі і безправні ООН, Рада Безпеки, Євросоюз, Рада Європи та інші ялові міжнародні організації. Вони перелякано спостерігають за діями кремлівських бандитів, безперервно висловлюючи “глибоку стурбованість” і “щирі співчуття” українцям.
Сьогодні вже всім зрозуміло, що єдина сила, яка протистоїть московії, – це Україна, її героїчні Збройні Сили, армія волонтерів, які, незважаючи на всі проблеми і негаразди, наполегливо йдуть до переможного миру, дають рішучу відсіч московитам та їх поплічникам.
...Нещодавно одному з ковельських журналістів довелося спілкуватися з киянкою, родина якої мешкає на Волині. На  запитання: "Як ви витримуєте простійні блекаути, бомбардування і ракетні обстріли?", вона впевнено сказала: "Ми духом не падаємо, не боїмося ані відсутності електрики, ані браку тепла. Ми – вільні люди, і ніяким путіним нас не завоювати, не затягнути у свою гнилу парашу. Так думаю я, так думають мої колеги на роботі, друзі, знайомі”.
Що додати до цих слів? Тільки одне: українці міцніші за сталь. І підкорити їх не вдасться нікому. Майже чотири роки боротьби за свободу це переконливо підтвердили.

Сказати, що цьогорічний січень для українців важкий – нічого не сказати. Він просто пекельний, чого навіть старожили не пам'ятають. І не тільки тому, що сніжний та холодний (часами із 20-тиградусними морозами) і постійними перервами в енергопостачанні.

Повідомлення в номер

"Наше діло праведне й святе..."

"Наше діло праведне й святе..."

29/01/2026 0

– Ой, не кажи, подруго, не кажи. Якби досі стояв пам'ятник лєніну в Києві, то росія була б милішою до нас. Коли знесли – все й почалося. 
– Ти віриш тому? москва все одно знайшла б привід причепитися. Україна для неї, як кістка в горлі. росіяни звиклися із роллю “старших братів” і люблять повчати українців, вказувати, як належить порядкувати в своїй хаті. 
– Біда в тому, що багатьом нашим людям навіть подобається бути "хохлами".
– А "хохол" – це той, хто відвертає мурло від рідної материнської мови, соромиться бути українцем. Хто ні перед чим не зупиниться, аби лишень догодити “старшому брату”, проковтне найгіршу його образу і не скривиться. 
Цей діалог двох українок я підслухав у пункті для біженців, що працював на вулиці Торговій у Варшаві. 
Постійна, цілеспрямована, підло витончена, висмоктана з пальця московська брехня віками день і ніч лилася і ллється нескінченими потоками на Україну, робить свою чорну справу, перетворюючи окремих українців на зомбоване, бездуховне і безголове середовище. 
Мета одна – посіяти розбрат, байдужість до своєї країни, сумніви у своїх розумових здібностях, недовіру до національних зверхників, бездіяльність і скепсис. Хоч-не-хоч, але багато з того, чого москалі домагаються, проросло й розквітло в душах окремих співвітчизників. Он скільки вже їх, безхребетних слизняків з ослабленим імунітетом, тяжко “занедужали” на підлабузництво, продажність і холуйство. Хіба це не вони наввипередки пішли у прислужництво до російських окупантів на Півдні і Сході? 
Нацполіція України повідомила про тисячі з гаком встановлених імен колаборантів. А скільки їх ще не встановлено?! Є ще так звана "п'ята колона", агенти якої сприяють росіянам у пошуку об'єктів для бомбардувань безпілотниками. Самі нищать військову й цивільну інфраструктуру, влаштовують диверсії, терористичні акти на замовлення спецслужб ворога. А якого слова заслуговують громадяни з українськими паспортами, які постійно голосували за відверто проросійські партії на чолі з медведчуками, рабиновичами, шаріями, мураєвами та іже подібними "солов'ями" кремля?
"московщина – це суспільство, упорядковане страхом. Все – фасади, фальш, чванькуватість і злоба. Це раби фізичні, душевні, з рабською душею і рабською совістю. Її зовнішньою політикою керують внутрішній потяг орди завойовувати, підбивати інші народи, красти, мордувати, грабувати і панувати. Москалі називають це своєю "месіанською ідеєю", – так писав французький маркіз Астольф де Кюстін ще в ХІХ столітті в своїй книзі "Правда про росію". 
Справедлива, але вбивча характеристика народилася після тривалої подорожі доскіпливого француза теренами московської держави. Здається, мовиться і про сьогоднішню російську федерацію, з її неадекватними правителями та міфічним "руськім міром". Інстинкт завойовника підштовхнув північного сусіда напасти на українську землю. Він зазіхнув на нашу споконвічну територію – Крим, Донбас, Херсонщину, Запоріжжя. Вояччина держави, що претендує на перше місце у світі, по-бандитському вдерлася 24 лютого 2022 року в наш дім, аби вбивати й грабувати. Як підготовлені і навчені мародери, росіяни хапали усе на своєму шляху в окупованих містах і селах України – від унітазів до собачих будок і вивозили до себе, або відправляли поштою з території свого васала білорусі. 
Уже викрали не одне українське підприємство, а медичного обладнання та культурних цінностей – на сотні мільйонів доларів. Вивезли тисячі тонн українського зерна... І байдуже, що там каже Міжнародне право, нуль уваги на протести світової громадськості. Як цей ординський потяг – красти, мордувати, грабувати, перегукується зі словами вождя лєніна: "Тєпєрь с завоєванієм Украіни наша сіла крепнєт. Тєпєрь у нас єсть возможность получіть топліво із Донєцкого басєйна, єсть істочнік хлєба і продовольствія".
За даними Українського інституту національної пам'яті, у 1991 році в Україні налічувалося 5500 пам'ятників лєніну. Для порівняння: у росії їх стояло 7000, в білорусі – 600, у країнах Балтії – 160. Мало було зроблено для виконання Указу президента України Віктора Ющенка "Про демонтаж пам'яток тоталітарного режиму" (2007-2009). Тому довго й після того бовваніли бронзові та гранітні лєніни на наших теренах. Лише в грудні 2013 року зображення ідола-ката українського народу повалили в Києві, а через 2 роки, попри перешкоди регіональних вождів, – і в Харкові. 
Як вважає читач із запорізького краю Анатолій Живогляд ("Україна молода", січень 2011), не було в Україні міст, сіл, вулиць, майданів, не названих на честь російських рейхсфюрерів та гауляйтерів. російській цариці-розпусниці пам'ятник постав в Одесі за часів незалежної України. Його донедавна охороняли українські поліцейські, які отримували платню з державного бюджету.  катерина ІІ знищила Запорозьку Січ, гетьманат України, перекреслила нашу мову і – була в пошані українців? 
До речі, декомунізація, дерусифікація в Україні, хоч і квола, не віталася в росії. Про неї мимохіть згадав у день нападу на Україну у своєму зверненні диктатор путін. Отже, ми на правильному шляху. Все, від чого крутить носом москва, нам на руку, це наш бонус. 
Рвімо енергійніше й цілеспрямованіше умовну пуповину, яка нібито зв'язує український і російський народи. Ми є слов'янами з роду-віку, а вони є угро-фіно-монголами. Яке вже тут може бути братство?! Ми – господарі у своїй державі, а не нацменшина. І маємо вигнати зі своєї землі московських окупантів, ненажерливу й вічно голодну орду. Розгромити вщент тих, хто не складе зброю, показати світові, “що ми, браття, козацького роду”.
Правда – на нашому боці. Україна чужого не завойовує. З цього приводу актуально звучать полум'яні рядки всесвітньовідомої поетеси Ліни Костенко: 
Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож, нам так і важко через те...
Олександр ХОМЕНЧУК.

– Ой, не кажи, подруго, не кажи. Якби досі стояв пам'ятник лєніну в Києві, то росія була б милішою до нас. Коли знесли – все й почалося. 

– Ти віриш тому? москва все одно знайшла б привід причепитися. Україна для неї, як кістка в горлі. росіяни звиклися із роллю “старших братів” і люблять повчати українців, вказувати, як належить порядкувати в своїй хаті. 

Повідомлення в номер

Чи поборемо корупцію?

Чи поборемо корупцію?

29/01/2026 0

На початку 2026 року антикорупційна тематика знову опинилася у центрі суспільної уваги. Гучні розслідування, судові рішення та політичні заяви – лише частина складного процесу, який Україна проходить на шляху до верховенства права. Які уроки винесли з 2025 року та що стане викликом у 2026-?
Однією з найгучніших справ, що задала тон антикорупційному порядку денному 2026 року, стало кримінальне провадження щодо лідерки фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко. У середині січня 2026 року детективи НАБУ провели обшуки в її офісі. Слідчі дії відбулися в межах розслідування щодо можливого підкупу народних депутатів. За версією слідства, йдеться про пропозицію неправомірної вигоди з метою ухвалення потрібних рішень. 
Після обшуків Юлії Тимошенко було повідомлено про підозру. 16 січня Вищий антикорупційний суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави понад 33 млн. гривень, яку за неї вже внесли “добрі” люди, та поклав низку процесуальних обов'язків. 
Сама Тимошенко публічно відкидає звинувачення і заявляє про політичну мотивацію справи, тоді як у НАБУ наголошують: розслідування стосується конкретних фактів і перебуває у межах встановленої законом процедури.
Ця подія, як і деякі інші, переконливо свідчить про те, що після кризового 2025-го боротьба з корупцією переходить у фазу виконання зобов'язань і перевірки інституційної зрілості. 2026 рік розглядається як період, у якому антикорупційні реформи мають перейти від реагування на кризові ситуації до системної, передбачуваної роботи. Саме цього очікують як українське суспільство, так і міжнародні партнери.
Ключовим орієнтиром залишається переговорний кластер "Фундаментальні питання", що охоплює верховенство права, судову реформу та антикорупційну політику. Європейський Союз неодноразово наголошував: без реального прогресу в цих сферах неможливий подальший рух за іншими переговорними главами. Це означає збереження процесуальної незалежності НАБУ і САП, усунення законодавчих прогалин, які дозволяють уникати відповідальності, а також завершення ключових етапів судової реформи.
Окремим і давно відкладеним завданням залишається скасування так званих "правок Лозового", які продовжують ускладнювати розслідування корупційних справ і створюють ризики для їхнього розвалу в судах. Паралельно очікується стабільне функціонування системи електронного декларування, посилення інституцій, відповідальних за запобігання корупції та управління арештованими активами, а також виконання Антикорупційної стратегії на 2025-2027 роки.
2025-й став роком, коли антикорупційна система пройшла одразу кілька серйозних випробувань. З одного боку – спроба законодавчо обмежити незалежність НАБУ і САП, яка в липні призвела до наймасштабніших протестів воєнного часу. Реакція суспільства, позиція міжнародних партнерів і подальше відновлення автономії антикорупційних органів продемонстрували, що питання їхньої незалежності більше не є суто інституційним – воно стало частиною суспільного консенсусу.
З іншого боку, саме у 2025 році НАБУ і САП довели спроможність працювати результативно в умовах війни. Резонансні розслідування у сфері енергетики, оборонних закупівель, військових розробок та місцевого самоврядування показали, що фокус антикорупційної роботи дедалі більше зосереджується на злочинах, пов'язаних із ресурсами, критично важливими для оборони та функціонування держави. Публічне розкриття таких схем дозволило виявити системні проблеми в управлінні стратегічними секторами та стало сигналом про невідворотність відповідальності незалежно від посади чи політичного статусу.
Європейські дипломати загалом позитивно оцінюють прогрес України у 2025 році, водночас застерігаючи від самозаспокоєння. "Сталося щось важливе – не тільки для України, але й для довіри між Україною та Європейським Союзом… Але подорож ще не завершена", – наголосила посол ЄС Катаріна Матернова після відновлення незалежності НАБУ і САП. 
Попереду – етап, коли разові успіхи мають бути перетворені на сталу систему. Від того, як Україна пройде цей період, залежить не лише подальша євроінтеграція, а й рівень довіри до державних інституцій у довгостроковій перспективі.
Колись Тарас Шевченко писав: "Борітеся – поборете". І хоч на увазі він мав не корупцію, його заклик до подолання такого суспільного зла цілком доречний.
Підготував 
за матеріалами ЦГМК 
Михайло КУЗЬМУК.

На початку 2026 року антикорупційна тематика знову опинилася у центрі суспільної уваги. Гучні розслідування, судові рішення та політичні заяви – лише частина складного процесу, який Україна проходить на шляху до верховенства права. Які уроки винесли з 2025 року та що стане викликом у 2026-?

Повідомлення в номер

Геннадій Бондаренко: науковець, краєзнавець, патріот

Геннадій Бондаренко: науковець, краєзнавець, патріот

29/01/2026 0

19 січня ц. р. виповнилося 80 літ від дня народження кандидата історичних наук, професора, голови Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Геннадія Васильовича Бондаренка. На жаль, йому не судилося дожити до ювілею – 2023 року він пішов у засвіти.
Ім'я видатного волинського науковця, очільника дослідників історичного минулого нашого краю добре відоме громадськості Ковельщини. Геннадій Бондаренко разом зі своїм колегою, нашим земляком-уховчанином Анатолієм Силюком впродовж багатьох років були ініціаторами й організаторами науково-практичних конференцій, присвячених дослідженню минувшини Ковеля, населених пунктів району.
Проведенню цих конференцій всіляко сприяла місцева влада, а участь у них брали працівники культури, освіти, учнівська та студентська молодь, представники духовенства і ЗМІ. Результатом їх спільних пошуків і відкриттів стали збірки науково-практичних досліджень, котрі є справжньою скарбницею знань для істориків, краєзнавців, усіх, хто є патріотом рідної землі.
З нагоди пам'ятної дати 19 січня на факультеті історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки відбулася Академія пам'яті, присвячена Геннадію Бондаренку. У ній взяли участь друзі, однодумці ювіляра, члени Волинської обласної організації НСКУ.
Організатори Академії в мережі Фейсбук написали: "Дякуємо всім, хто долучився, дякуємо всім, хто пам'ятає. Нехай справа Геннадія Васильовича живе на ниві краєзнавства і продовжує задавати гарні плоди!".
Вячеслав Недзельський у своєму коментарі зазначив: "Вічна пам'ять і вдячність Геннадію Васильовичу Бондаренку за величезну багаторічну  працю на ниві української науки та краєзнавства. Старовижівщина пам'ятає…".
До цих слів, безумовно, приєднуються краєзнавці Ковельщини, які ніколи не забудуть видатного науковця, патріота, мудру й інтелігентну людину, яка залишила яскравий слід на Волинській землі.
27 лютого у Луцьку відбудеться наукова конференція "Краєзнавчі дослідження Волинського краю", присвячена 80-річчю від дня народження Геннадія Бондаренка (1946-2023 р. р.).
Наш кор.
На світлинах: вгорі – Геннадій Бондаренко; внизу – учасники науково-практичної конференції "Волинь моя – краса моя": Володимир Яцина, Андрій Ткачук,  Ярослав Шабала, Іван Сидорук, Галина Божик, Геннадій Бондаренко, Олександр Козак, Анатолій Силюк, Ковельська центральна районна бібліотека (1996 рік); під час науково-практичних конференцій у Ковелі.
Фото з архівних джерел.

19 січня ц. р. виповнилося 80 літ від дня народження кандидата історичних наук, професора, голови Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Геннадія Васильовича Бондаренка. На жаль, йому не судилося дожити до ювілею – 2023 року він пішов у засвіти.

З неопублікованого

Рекомендація

15/11/2022 / / 0

Рекомендація

Волинська обласна організація Національної спілки журналістів України  рекомендує до участі в творчому конкурсі НСЖУ «Інформаційна передова-2022» у номінації «Краща журналістська робота» творчий доробок журналістів ТзОВ «Редакція газети «Вісті Ковельщини» (Волинська область, м. Ковель) за період 24.02.2022 р. – 10.11.2022 р.

Голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак.

Важливо!

26/04/2022 / / 0

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад Четвер, 21-28 квітня 2022 року №16-17 (12814-12815) або архіву новин "Весь архів випусків").