Реклама

Промивка систем опалення. Ремонт, чистка, промивка котлів, колонок, бойлерів. 
Тел.: 050-55-63-733,
068-733-80-62.

 

волосся сайт

Тел.: 066-4311151, 097-8П
Повідомлення в номер

Урочисто відзначили День Соборності

Урочисто відзначили День Соборності

30/01/2025 0

  Урочисто відзначили День Соборності

22 січня 106 років тому в Києві було оголошено про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну. У Ковелі в НД «Просвіта» відбувся захід, присвячений цій історичній події, яка символізує єдність українських земель.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять українців,  які в різні часи боролися і віддали життя за нашу цілісну та вільну країну. Від учасників зібрання поклали квіти до стели на честь загиблих земляків та Героїв Небесної Сотні, пам’ятника «Борцям за волю України».
Міський голова Ігор Чайка, звертаючись до ковельчан, акцентував на тому, що соборність для нас нині – це деокупація усіх територій, захоплених ворогом, адже ми ніколи не прагнули чужого, а хочемо зберегти своє, українське. 
«На захисті нашої державності стоять кращі сини і доньки з усіх регіонів. Волиняни воюють на Донеччині та Херсонщині, кияни захищають Донбас та Сумщину, львів’яни боронять Харківщину та Запоріжжя. Ми приймаємо у свою громаду мешканців окупованих і прифронтових районів з різних областей,  допомагаємо їм адаптуватися в нашому місті. Ми донатимо на ЗСУ незалежно від того, яку частину території України захищає та чи інша бригада.  Бо соборність – це не лише про територіальну цілісність, а й про єдність сердець, думок, прагнень і дій», – зазначив мер.
З Днем Соборності вітала усіх очільниця Ковельської районної військової адміністрації Ольга Черен. Вона висловила впевненість, що неодмінно настане час, коли українці знову об’єднаються у «живий ланцюг» між Львовом та Донецьком.
“Вірю в наших воїнів, які зараз на передовій боронять Україну, вірю в кожного з нас. Ми обов’язково переможемо. Все буде Україна”, – сказала вона.
Патріотична концертна програма згуртувала на головній сцені Ковеля кращих солістів та колективи громади. Наші таланти зібралися разом, щоб  у пісні, танці та слові передати безмежну любов до своєї країни, віру у її майбутнє. Вони пропустили через свої серця і той невимовний  біль українського народу, яким пронизані  сучасні музичні твори, та вкотре  подякували Збройним Силам за захист України, мужність, патріотизм.
Вл. інф.

22 січня 106 років тому в Києві було оголошено про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну. У Ковелі в НД «Просвіта» відбувся захід, присвячений цій історичній події, яка символізує єдність українських земель.

 

Погода

Погода в Ковелі 30 січня – 5 лютого

Погода в Ковелі 30 січня – 5 лютого

30/01/2025 0

Погода в Ковелі
30 січня – 5 лютого

Погода в Ковелі 30 січня – 5 лютого

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 9оС. Вітер східний помірний.

В ніч на п’ятницю...

Повідомлення в номер

З вірою в людей

З вірою в людей

30/01/2025 0

З вірою в людей

29 січня День народження привітно подало руку нашій ювілярці – Галині Олексіївні Сидорук, яка багато років очолює колектив Ліцею №11. Це людина з душею дитини, мудрістю Матінки-Землі, із серцем, у якому розкошує тепло, любов, розуміння, добро.
Батьківщина Галини Олексіївни – село Білашів на Ковельщині. З дитинства вона була обдарованою: багато читала, майстерно декламувала, уміла логічно й швидко передати зміст прочитаного, писати справжні шедеври.
Найбільша її мрія – бути вчителем. Цікаві та захопливі уроки вчительки літератури викликали бажання й самій опанувати цю професію. Це привело юнку на філологічний факультет  Луцького державного інституту імені Лесі Українки. Педагогічна стежина розпочалася у стінах рідної школи села Білашів, а продовжилася у ЗОШ №11 міста Ковеля. 
Професійний ріст, уміння працювати з людьми сприяли тому, що Галина Олексіївна обійняла посаду заступника директора ЗОШ № 13. А з  2001 року вона – директорка ЗОШ №11.  Її професіоналізм та відданість своїй справі вражають кожного, хто з нею працює.
Як керівник Галина Олексіївна завжди намагається створити в колективі  атмосферу, у якій кожен – і вчитель, і учень – відчуває себе важливим та потрібним. Вона постійно тримає руку на пульсі, живе школою: підтримує ініціативи, спонукає інших до  підготовки свят, організовує різноманітні заходи для учнів, залучає до благодійних акцій, волонтерської діяльності, прагне розвивати учнівське самоврядування, підтримує інновації. Усе це допомагає формувати в наших серцях любов до школи й розуміння того, що навчання – це не тільки підготовка до майбутнього, а й розвиток особистості.
Для неї важливі не лише високі результати, але й забезпечення комфорту та підтримки всім членам шкільної родини.
Що особливо вражає в Галині Олексіївні, то це її вміння тримати в колективі дисципліну й водночас не втрачати людяності, доброзичливості, чуйності. Вона вимоглива, але завжди справедлива. Знає, коли потрібно підтримати, а коли, навпаки, вказати на недоліки. Її слова доречні й переконливі, а рішення – обґрунтовані та мудрі. Вона сприяє не лише професійному розвитку кожного члена колективу, а й вчить, як працювати в команді та підтримувати один одного. 
Завдяки зусиллям нашої директорки  школа стала острівком, де не лише здобувають знання, а й вчаться життєвим цінностям. Галина Олексіївна – це жінка, яка поєднує в собі силу духу, розум та доброту, робить  наші серця теплішими, а школу – кращим місцем для навчання та розвитку.
Галина Олексіївна зуміла поєднати в собі риси не лише вмілого та мудрого керівника, учителя, а й берегині сімейного вогнища. Разом із чоловіком Миколою в любові  створили справжню сім'ю, виростили двох чудових доньок – Богдану та Людмилу, які подарували їм прекрасних та успішних онуків. Сьогодні всі вони для неї не лише гордість, а й підтримка, турбота, щоденна радість. 
Варто згадати про ще одну грань її обдарованості – талант справжньої господині. У народі кажуть: "Уміє приготувати, уміє подати". Це справді про Галину Олексіївну.  Таку господиню ще треба пошукати. Нема, мабуть, такого, чого вона не може зробити. За що не візьметься, усе вдається. Її працьовитість не має меж – зранку до ночі  трудиться, як та бджілка. Її хобі – ліс, у якому вона любить відпочити, побути наодинці з природою, назбирати грибів чи ягід. 
Її оселя привітна та затишна. Вражає розмаїття вишитих картин, створених власними руками. Справжні витвори мистецтва захоплюють кожного, кому довелося бачити ці дива. Від мами вона перейняла вміння шити, вишивати, в'язати.
Складно перелічити все те, що може й уміє Галина Олексіївна. Здається, що для неї не існує нічого неможливого. Найголовніше, що наша директорка – справжня Людина, до якої завжди хочеться дорівнятися.
Ваш ювілей – щаслива дата.
І сумніватись тут не слід. 
Нехай сьогодні наші привітання
У серці вашому залишать добрий слід.
Хай постійний успіх, радість і достаток
Сиплються до Вас, немов вишневий цвіт.
Хай життєвий досвід творить з буднів 
свята,
Господь дарує довгих-довгих літ!
З повагою – 
колектив Ліцею №11.

29 січня День народження привітно подало руку нашій ювілярці – Галині Олексіївні Сидорук, яка багато років очолює колектив Ліцею №11. Це людина з душею дитини, мудрістю Матінки-Землі, із серцем, у якому розкошує тепло, любов, розуміння, добро.

 

Повідомлення в номер

Остання земна дорога Героя

Остання земна дорога Героя

30/01/2025 0

Остання земна дорога Героя

Знову домовина, вкрита синьо-жовтим стягом – на центральному майдані міста. Знову – біль, сльози, переживання. Дорого платить Україна за свою волю та державність.
Днями "на щиті" навічно повернувся додому ковельчанин Олександр Сусь. Люди, схиливши голови та ставши на коліна, зустрічали свого Захисника.
Йому тепер навічно – 39. Усе коротке життя Олександра пов'язане з нашим містом. Тут він народився, навчався в ЗОШ №11. Працював на місцевих підприємствах – "Ковельсільмаш", ШБУ-63.
Якщо колеги по роботі бачили, як в руках Саші "горить" метал, обробляється дерево, то рідні найбільше запам'ятають його ліричну душу. Саша закінчив Ковельську школу мистецтв по класу скрипки і завжди, навіть на війні, з ним була музика.
Цікава деталь: на весілля своєї сестри Світлани він підготував особливий подарунок – мелодію, яку написав особисто.
30 липня минулого року ковельчанина мобілізували. Трохи більше місяця він проходив підготовку на полігоні. Згодом був направлений на Сумський напрямок, де виконував відповідальні завдання, які зазвичай доручають саме десантникам.
Свій останній дзвінок мамі він зробив ще 20 листопада. Жінка відчувала біду і намагалася розпитати про завдання, але Саша відповів коротко: "Я просто виконую роботу захисника своєї країни".
З того часу вона більше не чула сина. Через десять днів побратими повідомили про його загибель. Але рідні все одно вірили, бо не мали офіційної інформації.
Вони жили шість тижнів, сподіваючись. На жаль, ДНК-експертиза підтвердила смерть воїна.
Олександр Сусь, стрілець, помічник гранатометника 3-го десантно-штурмового відділення військової частини А0284, що у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, загинув 30 листопада 2024 року. Його життя обірвалось при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Мартинівка Суджанського району Курської області.
"Довгим був шлях повернення Саші додому. Сьогодні ми тут, щоб подякувати йому за подвиг захисника країни, який він здійснив. Глибокі і щирі співчуття мамі Надії Йосипівні, сестрі Світлані, племінниці Тетяні, рідним, близьким. Всім, хто знав і любив Олександра", – сказав на завершення своєї промови міський голова Ігор Чайка.
Олександр Сусь пройшов чимало стежок цієї кривавої війни. До останнього подиху залишився нескореним і незламним.
Поховали Олександра Суся на Алеї Героїв міського кладовища.
Відділ внутрішньої політики  
та зв’язків з громадськістю виконавчого комітету Ковельської міської ради.

Знову домовина, вкрита синьо-жовтим стягом – на центральному майдані міста. Знову – біль, сльози, переживання. Дорого платить Україна за свою волю та державність.

 

Повідомлення в номер

Кожен лист – на вагу “золота

Кожен лист – на вагу “золота

30/01/2025 0

Кожен лист – на вагу “золота”

Відколи себе пам'ятаю в журналістиці, завжди цінував листи читачів до редакції. Вони були (та й нині є) своєрідною ниткою, що з'єднує автора із своїми шанувальниками або опонентами, дозволяє усвідомити, наскільки його слово розбудило або залишило байдужою громадську думку.
Звичайно, нині, у час розквіту новітніх інформаційних технологій, багатьом людям не до газети, а тим паче – не до листів журналістам. Вряди-годи можуть зателефонувати або написати коментарі в соціальних мережах.
Але й на тому спасибі. Адже відчуваєш: твоя справа недаремна. Тому із радістю й задоволенням сприймаю відгуки читачів у будь-якому вигляді. Завжди "на зв'язку" зі мною, редакцією ветеран праці Яків Лавренко, громадські активісти Іван Сидорук і Генадій Сарапін, бібліотекарка із Мощеної Ольга Ліщук, багаторічна дописувачка із Голоб Валентина Остапчук та інші. Завжди уважно вислуховую або читаю їх думки, пропозиції, зауваження.
От і нещодавно під рубрикою "Запитайте у Вельми…" поділився своїм баченням проблеми ставленням українців до казкових образів Святого Миколая та Діда Мороза ("Вісті Ковельщини", 2 січня 2025 р., "Від кого чекати подарунків: від святого Миколая чи Діда Мороза").
Читач Віктор Моружко не забарився із коментарем, написавши: "Добрий день, шановний Миколо Григоровичу! Дякую Вам за інформацію щодо питання про Діда Мороза. Я зрозумів його біографію і те, що на наступні роки подарунки своїм онукам повинні давати СВОЇ рідні ДІДИ.
І не буде біди від того, що  вони будуть не МОРОЗИ! Дітям буде тепліше на душі".
Що ж, пане Вікторе, Ви зробили правильний висновок. Бо теперішні діти навіть дошкільного віку, "озброєні" смартфонами, айфонами та іншими дивами сучасної телекомунікації, в більшості своїй розуміють, що святі Миколаї і Діди Морози – це казкові персонажі, яких в дійсності немає.
Чомусь мені здається, що вірять у них переважно дорослі, які сумують за милим і спокійним дитинством, намагаючись подарувати міфи й казки того часу своїм нащадкам. Декому вдається, декому ні. Тому рішення Ваше схвалюю: важливо не те, хто вручить подарунок, а те, щоб він був (в тому числі від дідуся та бабусі). Головне – аби швидше настав в Україні довгожданий переможний мир. Чого бажаю і Вам, і собі, і всім  читачам газети.
l
Відзначу ще одну особливість редакційної пошти в сучасних умовах: з настанням війни різко збільшилася кількість людей, які бажають висловити свої почуття й емоції в поетичних рядках. Серед таких наших постійних авторів – Юхимія Білоус. Хоч вже в літах, але зберігає ясний розум, має високе почуття патріотизму і неприховану ненависть до ворогів, які посміли зазіхнути на українську землю. Свої переживання і надії висвітлює у поетичних рядках, які написала у січневі дні:
Рідна моя Україно!
За що терпиш такі тяжкії
 муки?
Навіщо путін послав 
на тебе
Чорнії й хижії круки?
Вони нищать усе, 
не щадячи нікого живого,
Розривають на шматки
 Україну,
Щоб урвати ласий
 шматок
І покласти собі в домовину.
Його не лякають прокляття
 батьків й матерів,
Що діточки плачуть 
за рідним татом,
Що там багато мирних,
  людей
Винищено російським
 катом.
Як ще витримують наші
 бійці,
Один Господь лишень
 знає.
Ворожа орда, сильніша 
в рази,
Кожен день звідусіль
 наступає.
А путін – "герой" у лапках,
В своїх дружбанів підмогу
 шукає,
Він атомну зброю
 направляє на світ,
Бандитське "отєчество"
 охороняє.
І де той путін нам на голову
 взявся?
Напевно, біс, якого 
скинули  із небес на землю,
Його заплутав у хитро
 розставлені сіті,
Щоб творити зло разом 
у цілому світі.
Матінко Божа, допоможи!
Проси Свого Сина 
на допомогу,
Путінським вбивцям
 поможи,
Щоб вернулися в
 "тайожну" барлогу.
Хай не мріють кати люті
Панувать над нами.
Ми поборем! В нас-бо
 правда
І Господь із нами!
l
Не змогла бути байдужою ковельчанка Олена Ліщинська. Вона з болем у серці "вилила" на папір свої переживання і болі:
Гірко плаче печальна
 мати,
Бо син мусить воювати
Із чужинською ордою –
Московією хмільною,
Яка веде себе негоже –
Захисти нас, Батьку Боже!
Нема в росії каяття
За скалічені життя
Синам нашим України,
Яка весь світ годує хлібом.
А зараз мусить воювати 
з "лисим сусідом".
Нехай же путіну-катюзі
Від Бога буде по заслузі.
Його чекає грізна кара,
Гріхів у нього – ціла хмара.
Тілами наших вояків
Густо вистелена дорога,
Якою грішниця-росія
Вважає, що іде до Бога.
Звичайно, прискіпливий читач знайде у цих поетичних рядках і огріхи, і недосконалу риму. Але не забуваймо, що їх писали люди, які не мають літературної чи журналістської освіти, але мають а серці любов до України і ненависть  до її ворогів. А це сьогодні – найголовніше.
l
В одному із випусків добірки листів під рубрикою "Запитайте у Вельми…" я повідомив про запитання ветерана праці із села Зеленого Івана Пазини, який цікавився, чому газовики ставлять у платіжках суми грошей, які необхідно сплатити за нібито використане "голубе паливо", на свій розсуд, які не відповідають дійсності.
З приводу цієї проблеми я звернувся за роз'ясненням до керівництва Волинської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України". Цими днями редакція отримала офіційну відповідь від начальника комерційного департаменту цієї філії Руслана Сахарчука.
Оскільки ця відповідь досить об'ємна  (2,5 сторінки формату А-4), друкувати її в газеті недоцільно. Запрошуємо Івана Петровича при нагоді завітати до редакції і ознайомитися із роз'ясненням пана Сахарчука. Водночас хочемо процитувати витяг із листа, який може  бути цікавим не лише для І. П. Пазини, а й для багатьох читачів газети: "Рекомендуємо власникам особового рахунку у випадку потреби індивідуально звертатись до найближчого Центру обслуговування Волинської філії  ТОВ "Газорозподільні мережі України" для отримання інформації по особовому рахунку або для подання звернення".
Також інформуємо, що у разі виникнення додаткових питань споживачі можуть звернутися до контакт-центру за номерами:
n 066-300-28-88 (Vodafone) 
n 098-300-28-88 (Київстар)
n 093-300-28-88 (Lifecell)”.
l
І на завершення своїх нотаток хочу згадати лист, який надійшов від українського письменника  Григорія Лещенка. Він попросив повідомити про вихід у світ його нової книги "Список Путіна". Ось короткий зміст допису:
"Список Путіна" – книга про майже 200 відомих рашистів. Це – діячі культури, медіа, освіти та церкви росії. Вони підтримують путіна, крадіжку Криму, війну проти України, допомагаючи злочинній владі перетворювати росіян на звірів і стати на війну з Україною для скоєння воєнних злочинів.
Відомі рашисти скоюють злочини й порушують правила моралі в росії: вбивають, доводять до самогубства, ґвалтують, розбещують неповнолітніх, захищають вбивць і шахраїв, брехунів, обдурюють людей тощо.
Книга написана на основі відкритих джерел в Інтернеті та розслідувань автора.
Антивоєнна книга є в бібліотеках, в Інтернеті й має багато читачів".
Від себе додам, що уже почав читати документальне дослідження Григорія Лещенка. Повірте: цікаво!
Названа, очевидно, за прикладом створеного у 1993 році кінофільму режисера Стівена Спілберга "Список Шиндлера", книга є потужною зброєю в боротьбі з проявами ідей рашизму, які насаджують росіянцям такі одіозні й потворні особи-прислужники путіна, як дугін, пореченков, охлобистін, кіркоров, басков, бондарчук та іже з ними. Вони – такі ж злочинці, як і путінська банда головорізів, яка розпочала війну проти України 3 роки тому.
Прочитайте! Не пошкодуєте.
Микола Вельма.

Відколи себе пам'ятаю в журналістиці, завжди цінував листи читачів до редакції. Вони були (та й нині є) своєрідною ниткою, що з'єднує автора із своїми шанувальниками або опонентами, дозволяє усвідомити, наскільки його слово розбудило або залишило байдужою громадську думку.

Микола Вельма.

 

З неопублікованого

Рекомендація

15/11/2022 / / 0

Рекомендація

Волинська обласна організація Національної спілки журналістів України  рекомендує до участі в творчому конкурсі НСЖУ «Інформаційна передова-2022» у номінації «Краща журналістська робота» творчий доробок журналістів ТзОВ «Редакція газети «Вісті Ковельщини» (Волинська область, м. Ковель) за період 24.02.2022 р. – 10.11.2022 р.

Голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак.

Важливо!

26/04/2022 / / 0

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад Четвер, 21-28 квітня 2022 року №16-17 (12814-12815) або архіву новин "Весь архів випусків").