«Буває часом, що вночі зоря впаде в долоні вогником блакитним. І не згорить, як вогники горять,  а затремтить в долонях, мов троянда, в час розлуки».

Ці поетичні рядки згадалися мимоволі  на святі останнього дзвоника в Озерненській гімназії – філії ОЗЗСО “Поворський ліцей Волинської області”. Ця зоря-троянда тремтить сьогодні тривогою не в долонях, а в душах вчителів, батьків і учнів загальноосвітнього закладу, на мою суб’єктивну думку, одного з кращих на Ковельщині. Тремтить переживаннями і надією. І не безпідставно – в просторі управлінських та господарських рішень влади з’явився «проект-ідея» про закриття школи. Мовляв, учнів не вистачає до встановленої норми, а раз так, то утримувати заклад економічно не вигідно.

Про це із болем у серці говорила у своєму вітальному виступі очільниця гімназії Валентина Кондратюк. Проти закриття закладу висловився присутній на святі Анатолій Корнійчук, депутат районної ради.

– Ніхто вас не закриє. Відстоїмо.  Буває, що подекуди влада замість того, щоб  скоригувати видатки на високі зарплати чиновників, закриває ФАПи, школи. Не бійтеся – зустрінемося на святі першого дзвоника і я принесу вам  подарунки, – обнадійливо заявив Анатолій Авакумович.

Не можна не погодитись із словами виступаючого.  Закриття просвітницького закладу – це черговий крок до занепаду  села, втрати віри в щасливе українське  майбутнє.

Будемо сподіватися, що депутати Поворської сільської ради, її керівництво це розуміють.

х х х

А село, немов лялечка, в садах квітучих. І озеро шепче легенди про славну історію. Це рай земний, і в ньому – добрі люди.  Обличчя села – це рідна школа-гімназія. Звідти пульсує дух інтелігентності, і тут визначається його інтелектуальний рівень. Порекомендую: хто закоханий в красу  первозданної української душі, – завітайте сюди!

Цвіте школа у рушниках, вишиванках, картинах, виготовлених руками і творчим духом учнів, батьків, вчителів. Завітаєте в музей  “Берегиня” – і ваша уява на унікальних побутових експонатах, мов на килимі-літаку,  понесе в минуле –далеке і близьке. Губиться око  в тих витончених   шедеврах. Подумалось: якби душа Олени Пчілки завітала сюди,  була б заворожена, здивована і зворушена. Цвіте школа квітами і вишиванками. А ще при вході в школу вас зустріне «Сонечко» та «Колобок». Ллється чисте, як джерельна вода, у ваше серце, непідкупне, справжнє українство!

На першому поверсі ваш погляд спіткнеться об сучасні реалії життя. Тут куточок патріотизму, який нагадує про війну і героїв села. Славні, мужні хлопці дивляться на вас із світлин.

l

Та повернемося до урочистостей. Дружною родиною зібралися сюди батьки та рідні учнів, щоб полюбуватись на своїх дітей. А вони травнево-квітучі, солов’їно-співучі входять в просторе фойє школи із піснею: «Ой, у лузі червона калина…». Ні-ні!   Не зажурилася і не похилилася. Вона тут поруч біля мальовничого диво-озера заусміхалася, заквітчена у білі кетяги квітів, немовби в білий вельон наречена вбралася.

Виструнчилися учні та випускники гімназії в почесному строю. «Отче наш», як Божий птах, злітає в сині небеса. А затим всією школою піднесено і впевнено, із рукою на серці залунала пісня пісень українців – Гімн України.

О, читачу,  ти не все знаєш! Гімназія – це не просто школа, а станиця «Червона калина». І кожен клас – це бойовий загін учнів, який сьогодні звітує про успішно завершений навчальний рік. Втрат немає, відстаючих теж. Дисципліна з оцінкою «добре». Звіт прийнято! В свою чергу, президент учнівської станиці Вікторія Книшук доповідає   директорці гімназії про фінальні здобутки 2018–2019 навчального року.

Валентина Григорівна не просто вчителька та просвітницька особистість – це Велика мати цих тендітних, креативних, з тонкою душею учнів і не помилюсь – всього села Озерного.

Я бачу, як вона щиросердечно дбає про кожного учня, а у відповідь біля неї гора квітів найкращих, тільки для неї – рідної мами. Вона мудра, активна, рішуча та дбайлива. За нею – як за стіною.

Поруч з директоркою – заступниця Тетяна Романюк. Красуня від Бога і з ангельською доброю душею та осяйною сонячною усмішкою. Вона теж несе нелегку вчительсько-виховну ношу. І її так само щиросердечно люблять учні. Не будем звіряти славу, хто більше вкладає праці і сил в просвітництво на селі, в сьогоднішню програму свята останнього дзвоника. Тут не розподіл, а моноліт. І це тішить.

Демократичний устрій школи-гімназії до душі всій гімназійній родині. Тут панує рівність між керівництвом і прибиральницею. А ще, де ви бачили, щоб керівники закладу на рівних змагалися в художній самодіяльності? Очільники гімназії виступають в аматорському співочому гурті «Берегиня». І лунає пісня гарно, милозвучно, душевно – заслухаєшся.

А святкова аура огортає вас піснями першокласників та випускників. Звучить поезія. Звеселяють  троїсті дитячі музики. Славно! Як і годиться, найкращим – похвальні листи, грамоти, подяки, спеціальні сертифікати.

Першокласникам вручають Дипломи за успішне виконання програми Нової української школи. Серед нагороджених – учасники олімпіад, мовно-літературних конкурсів, спортсмени та інші.

 Від спонсорів – сувеніри. Від редактора газети «Вісті Ковельщини» Миколи Вельми – щиросердечні вітальні  слова і учням, і колективу, а краєзнавчому музею – книга автора.

Не забули організатори привітати маму учня Ольгу Парфенюк з днем народження, а також учасника АТО Віктора Книшука квітами. Зворушливо! Скажете, забагато деталізую. Аж ніяк. Роблю це усвідомлено, бо з цих деталей складається основа багатогранного педагогічно-виховного процесу.

l

І ось він – дзвоник, та не останній, бо кожен першокласник (індивідуально) сповіщає, що учнівська естафета перейшла в надійні руки. І знову цей щемливий шкільний вальс в парах випускників з батьками та вчителями.

Мудро зауважила поетеса Ліна Костенко, що «І кожен фініш – це, по суті, старт».

Випускники – такі юні, стартують у невідомість.  Я і своє настановче  слово посилаю їм: «Вчіться, боріться, працюйте і… вчіться. І так до тих пір, поки сили є. Такий закон успішного буття. Щасти вам».

«Прощавай, рідна школо моя» – влітає в душу пісня учнів гімназії. Ця добра, славна школа – гімназія проводжає нас, як дорогих гостей. Вся команда журналістської родини схвильована і розчулена. «Ми ще зустрінемось», – злітає птахом надія.

Анатолій СЕМЕНЮК.

НА ЗНІМКАХ: під час свята останнього дзвоника в Озерному.

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

«Буває часом, що вночі зоря впаде в долоні вогником блакитним. І не згорить, як вогники горять,  а затремтить в долонях, мов троянда, в час розлуки».

Ці поетичні рядки згадалися мимоволі  на святі останнього дзвоника в Озерненській гімназії – філії ОЗЗСО “Поворський ліцей Волинської області”. Ця зоря-троянда тремтить сьогодні тривогою не в долонях, а в душах вчителів, батьків і учнів загальноосвітнього закладу, на мою суб’єктивну думку, одного з кращих на Ковельщині. Тремтить переживаннями і надією. І не безпідставно – в просторі управлінських та господарських рішень влади з’явився «проект-ідея» про закриття школи. Мовляв, учнів не вистачає до встановленої норми, а раз так, то утримувати заклад економічно не вигідно.

Про це із болем у серці говорила у своєму вітальному виступі очільниця гімназії Валентина Кондратюк. Проти закриття закладу висловився присутній на святі Анатолій Корнійчук, депутат районної ради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 816

Закінчилась швидкоплинна весна, настає найвідповідальніший період у році – літо, саме зараз потрібно мобілізувати всі сили по догляду за садом і городом, щоб отримати багатий урожай овочів і фруктів. Природа щедра на сюрпризи – перший місяць літа в цьому році буде клопітким, синоптики обіцяють аномальну погоду: повернення ранкових заморозків, дощі і шквальні вітри. Майбутні катаклізми потрібно зустріти у всеозброєнні. Більш детально про плани на червень: чим зайнятись  городнику і садівнику. Роботи і клопотів багато, але почнемо з найсолодшого – з ягід.

Одну ягідку беру, на іншу дивлюсь – ось і настав час збору полуниці, перші червонобокі ягоди миготять на грядках тут і там. Якщо плантація закладена з дружньо плодоносних сортів, урожай доведеться зібрати і переробити саме в червні, адже ароматна полуниця визріває хвилею. Ремонтантні сорти також дають багатий урожай, а самі рослини  потребують негайного догляду – тому що вони витратили стільки сил на визрівання ягід. Догляд за полуницею після віддачі кущами урожаю повинен мати такі заходи:  

1. Обрізка або скошення старого листя;

2. Видалення розсохлих вусиків;

3. Вивільнення грядок від будякових рослин;

4. Ретельне розпушування грунту на грядці (обов'язково розбийте верхню кірку, щоб забезпечити доступ повітря до коріння);

5. Полив;

6. Внесення добрив;

7. Обробка кущів від шкідників і хороб.

Іноді виникають питання, як видалити старе листя – багато просто обрізають їх ножицями, а деякі городники практикують скошення. До скошення не можна приступати зразу після збору ягід, необхідно вичекати, щоб  кущі встигли оправитись. Зазвичай вистачає 1 тижня. Листя косять обережно, на висоті 8 см від поверхні грунту, стараючись не пошкодити точку росту полуничного куща. Молода зелень з'являється після скошення уже через тиждень.

ГОРОД

 Красне літо дає надію на хороший врожай овочів, і не тільки – на грядках буйно заколосились будяки.

Є одна народна мудрість, яка дає надію на те, що будяки не з'являться на ваших грядках. Для цього потрібно прополоти грядки з овочами 18 червня до полудня. Видаляти будякову рослинність краще при неповному Місяці. 

Прополювати потрібно оперативно і швидко, звільняючи життєвий простір культурним рослинам. 

На грядки продовжують висаджувати розсаду ранніх овочевих культур.

Огляньте посадки картоплі, перцю, баклажанів  – колорадський жук уже почав свої шкідливі дії. Жуків можна збирати вручну, складаючи їх в пляшки з керосином. Допускається провести обробку посадок хімічними засобами, особливо ефективний препарат "Сонет" (розводиться в пропорції 1 ампула на 10 літрів).

Відлякати колорадського жука від картоплі і перцю можуть простенькі садові квіти і трави: піжма, хрін, фіалка нічна, календула, часник, цибуля, достатньо посадити їх між кущами картоплі або по периметру грядки.

ТРИ ОБОВ'ЯЗКОВИХ ПРАВИЛА ДЛЯ ГОРОДНИКІВ

n Рясно поливати рослини. Саме зараз, коли сформувалися  плодові зав'язі, їх потрібно зберегти. Будь-яка посуха в цей період – згубна для врожаю, тому що зав'язі можуть обсипатися. Заплануйте ранкові або вечірні поливи, коли спекотне Сонце не висушує воду перш, ніж вона встигне вбратися в грунт.

n Рихлити ґрунт під рослинами. Коріння живлять всю рослину і якщо залишити їх задихатися без повітря, то і стеблам теж доведеться несолодко. У червні, коли під пекучими променями сонця земля буквально запікається, потрібно рихлити ґрунт, щоб забезпечити коріння киснем. Це дасть змогу рослинам швидше рости і допоможе їм легше переносити спеку.

n Вносити добрива. Рясне плодоношення неможливе, якщо в грунті мало поживних речовин. Подбайте про це ще на етапі цвітіння і підгодуйте ваші рослини комплексними добривами.

6 СПРАВ В ГОРОДІ

1. Пора пасинкувати томати. Цю процедуру потрібно провести саме зараз, поки зайві пагони не стали занадто великими.

2. Викопуйте редис, інакше він може перерости і стати жорстким.

3. Зрізуйте салатні листя кожні два тижні, інакше вони почнуть гірчити.

4. Перевірте грядки з кропом – якщо він досяг висоти 10-15 см, то його можна зрізати на сушку і заморозку.

5. Підкопати кущ ранньої  картоплі – цілком можливо, що бульби вже досягли зрілості і їх можна варити, смажити або запікати.

6. Просапайте грядки від бур'янів, що душать овочі і забирають вологу.

В САДУ

 У червні сад стає схожим на райські кущі – все цвіте, пахне, росте і розпускається. Хочеться милуватися цією красою, смажити шашлики і влаштовувати пікніки під кронами пишних яблунь. Однак, і про роботу забувати не варто. Тим більше, що саме зараз відбувається закладка майбутнього врожаю, і щоб він був рясним – рослинам доведеться допомогти. 

В червні спостерігається опади зав'язі на плодових деревах, які не розрахували свої сили, зав'язавши забагато плодів. Зав'язь, яка упала, своєчасно видаляйте з пристовбурових кругів і прилеглої садової території. Якщо опадає дуже багато зав'язей, потрібно допомогти деревам, вирізавши слабкі або уражені плоди секатором. Не рекомендується залишати на гілках більше 1-2 плодів. Зупинити масове опадіння плодів допоможе обприскування крон дерев сечовиною, розведеною в співвідношенні 2 ст. л. на 10 л води. 

В червні на яблуні нападає багато шкідників: моль, плодожерки, листовірки, а також дерева уражаються борошнистою росою і паршою.

Пильщика можна знищити тільки в червні, своєчасна обробка дозволить позбавити сад від цього шкідника. Якщо пропустити цей термін, пильщик поселиться в серцевині солодких яблук, звідки його неможливо дістати і вигнати. Для обробки від пильщика і плодожерки можна використати препарат Фуфанон, Фітоверм, Лепідоцид. 

Обробка від парші проводилась в квітні, коли дерева цвіли. Якщо позбути від хвороби не вдалося, проводять повторну обробку дерев, використовуючи препарати Скор, Алатар, Хорус. Така обробка допоможе справитись з моноліозом і борошнистою росою.

В робочому порядку обкопують дерева, видаляють будяки із пристовбурових кругів, вносять добрива. В період дозрівання плодів, дерева удобряють калійно-фосфорними речовинами, можна підгодувати мікроелементами і настоєм зеленої трави.

На червоній і чорній смородині можна помітити осередки борошнистої роси – обробляйте кущі смородини препаратом Топаз, обробку необхідно провести за 2 тижні до збору врожаю.

До середини місяця дозріють чорна і червона смородини, починають достигати червона малина і аґрус.

Для захисту від пернатих “розбійників” можна використовувати сітку, яку натягують над рослинами на час дозрівання врожаю.

Обов'язково огляньте кущі на предмет грибкових захворювань, при появі тривожних симптомів, необхідно вжити термінові заходи по ліквідації осередків інфекції.

Землю під кущовими ягідними культурами корисно розпушувати, після збору урожаю вносять добрива і поливають посадки.

Підготувала 

Наталія Романовська.

Закінчилась швидкоплинна весна, настає найвідповідальніший період у році – літо, саме зараз потрібно мобілізувати всі сили по догляду за садом і городом, щоб отримати багатий урожай овочів і фруктів. Природа щедра на сюрпризи – перший місяць літа в цьому році буде клопітким, синоптики обіцяють аномальну погоду: повернення ранкових заморозків, дощі і шквальні вітри. Майбутні катаклізми потрібно зустріти у всеозброєнні. Більш детально про плани на червень: чим зайнятись  городнику і садівнику. Роботи і клопотів багато, але почнемо з найсолодшого – з ягід.

Одну ягідку беру, на іншу дивлюсь – ось і настав час збору полуниці, перші червонобокі ягоди миготять на грядках тут і там. Якщо плантація закладена з дружньо плодоносних сортів, урожай доведеться зібрати і переробити саме в червні, адже ароматна полуниця визріває хвилею. Ремонтантні сорти також дають багатий урожай, а самі рослини  потребують негайного догляду – тому що вони витратили стільки сил на визрівання ягід. Догляд за полуницею після віддачі кущами урожаю повинен мати такі заходи:  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 632

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 408

Нещодавно в приміщенні Волинської обласної бібліотеки для дітей відбувся обласний етап Всеукраїнського конкурсу «Книгоманія-2019».

Всеукраїнський конкурс дитячого читання «Книгоманія» проводиться з 2005 року. Всього у конкурсі за роки проведення взяло участь понад мільйон школярів з усіх областей України.

Метою конкурсу є залучення дітей до творчості, активізації роботи літературних гуртків, клубів юних любителів художнього слова при бібліотеках, будинках культури, формування у підростаючого покоління пошани і любові до рідної мови, популяризація кращих надбань вітчизняної та світової літератури, розвиток зацікавленості дітей до читання.

Цьогоріч до обласної бібліотеки для дітей позмагатися приїхали 20 переможців з міст, районів та об'єднаних територіальних громад різних куточків Волині. Учасники конкурсу розповідали про свою улюблену книжку та представляли на розгляд журі читацькі щоденники.

Конкурс відкрила директор Волинської обласної бібліотеки для дітей Наталія Граніч. Зі словами привітання до учасників звернулися голова журі, член Національної спілки письменників України Клавдія Корецька, українська дитяча письменниця, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, літературний редактор журналу «Малятко», лауреат літературної премії імені Наталі Забіли Оксана Кротюк, голова Волинського обласного відділення Української бібліотечної асоціації Лариса Назарчук.

Відрадно, що за рішенням поважного журі переможницею конкурсу стала Марія Шевчик, учениця 7-Б класу ОНЗ «Дубівська ЗОШ І-ІІІ ступенів», користувачка публічно-шкільної бібліотеки Дубівської сільської ради.

Всіх учасників конкурсу нагороджено дипломами та подяками управління культури з питань релігій та національностей облдержадміністрації та бібліотечками книг.

Дубівчанці ж Марії Шевчик дісталася головна нагорода — поїздка до Львова на фестиваль дитячого читання «Книгоманія», який проходив17-19 травня ц. р. 

Слід зазначити, що юні шанувальники книги із с. Дубового не вперше стають призерами та переможцями обласного етапу Всеукраїнського конкурсу “Книгоманія”. Так, у 2008 році першість на конкурсі здобув Максим Балецький, у 2017 році почесне третє місце посіла Софія Литвин, а у 2018 році Тетяна Мартинюк виборола друге місце.

l

Своїми враженнями про Всеукраїнський конкурс дитячого читання “Книгоманія”  поділилися член журі конкурсу Оксана Кротюк та, безпосередньо, його переможниця, учениця ОНЗ “Дубівська ЗОШ І-ІІІ ступенів” Марія Шевчик.

Оксана КРОТЮК: “Мені довелося працювати в журі Всеукраїнського конкурсу читання “Книгоманія”. Діти, учасники конкурсу, — просто неймовірні! Вони — прекрасні! Усі 20, котрі змагалися на Волині.

Загалом, робота в журі такого потужного конкурсу складна: оцінювати треба читачів, а читання — справа інтимна. Відтак, і себе, і обрану книжку кожен представляє по-різному. Але в кожному — очевидна особистість.

На власні очі я вкотре переконалася, як потужно працюють районні й сільські бібліотеки. Це вони відрядили своїх книголюбів на змагання в обласний центр. (А якби ж їм належне фінансування, та якби їхня кількість зростала, а не скорочувалася під маркою “оптимізація” — який потужний людський ресурс можна ростити!..).

В свою чергу, Волинська обласна біліотека для дітей, де змагалися конкурсанти (цього разу — семикласники), — простір фахівців. Все тут працює, як годинник, навіть у дрібницях — творчий підхід і любов до дитини. Я була серед однодумців, дякую!

Марія ШЕВЧИК: “Як переможець фінального етапу Всеукраїнського конкурсу "Книгоманія- 2019" з превеликим задоволенням  відвідала місто книги — Львів. Була учасницею неймовірно захоплюючого  фестивалю-форуму “Книгоманія-2019” (на знімку). 

17 травня ц. р. відбулася церемонія нагородження переможців “Книгоманії-2019”у найстарішій в Україні бібліотеці —  Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка. До речі, надзвичайно гордо було отримати там не лише читацький Диплом переможця і читацький сертифікат, а й Диплом магістра науки. 

Окрім того, було дуже цікаво пройти вишкіл у чотирьох кращих школах: у Братських студіях, Академії єзуїтів, Австрійській гімназії та у Школі січових стрільців. Перебуваючи там, я зрозуміла, наскільки це величне місце! Зустрілася з цікавими людьми, знайшла дуже багато нових друзів.

Познайомилася з Олексою Шкляром. Прямого стосунку до Василя Шкляра Олекса немає, але є відомості, що його бабуся і дідусь з того ж села, що і пан Василь. Для себе відкрила чимало письменників, ілюстраторів, видавців та видавчинь. Так, приємно було поспілкуватись, скажімо, з Олександром Есауловим і отримати омріяний автограф! Рада була зустріти і юну акторку Вероніку Лук'яненко — героїню відомого серіалу "Школа". 

І, звичайно, прикупила собі чимало книг, тобто шість, і ще десять — в подарунок. Мабуть, найближчих три місяці в бібліотеці не з'являтимусь (посміхається — авт.). Побачила Палац Потоцьких і Палац мистецтв у Львові.

Грала у різні ігри, залюбки брала участь  у цікавих і, безумовно, корисних тренінгах, які проводили для нас харизматичні волонтери — Святослав, актор Театру імпровізацій, та розумні, кмітливі, веселі студенти львівських вузів.

Особливо цікаво було поспілкуватись зі своїми ровесниками-книголюбами з різних куточків України. Мабуть, за ці чотири дні, які я провела у Львові, я зробила найбільше фотознімків за усе своє життя!

Щиро вдячна — своєму бібліотекарю Валентині Петрівні Балецькій, моєму вчителю української мови і літератури пані Наталії Тхоржевській, публічно-шкільній бібліотеці Дубівської сільської ради (Ніна Бочарова) та Волинській обласній бібліотеці для дітей за цю неймовірну можливість, якою я скористалась сповна. А також дякую усім, хто зробив дні мого перебування у Львові барвистими і незабутніми!

Наш кор.

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Нещодавно в приміщенні Волинської обласної бібліотеки для дітей відбувся обласний етап Всеукраїнського конкурсу «Книгоманія-2019».

Всеукраїнський конкурс дитячого читання «Книгоманія» проводиться з 2005 року. Всього у конкурсі за роки проведення взяло участь понад мільйон школярів з усіх областей України.

Метою конкурсу є залучення дітей до творчості, активізації роботи літературних гуртків, клубів юних любителів художнього слова при бібліотеках, будинках культури, формування у підростаючого покоління пошани і любові до рідної мови, популяризація кращих надбань вітчизняної та світової літератури, розвиток зацікавленості дітей до читання.

Цьогоріч до обласної бібліотеки для дітей позмагатися приїхали 20 переможців з міст, районів та об'єднаних територіальних громад різних куточків Волині. Учасники конкурсу розповідали про свою улюблену книжку та представляли на розгляд журі читацькі щоденники.

Конкурс відкрила директор Волинської обласної бібліотеки для дітей Наталія Граніч. Зі словами привітання до учасників звернулися голова журі, член Національної спілки письменників України Клавдія Корецька, українська дитяча письменниця, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, літературний редактор журналу «Малятко», лауреат літературної премії імені Наталі Забіли Оксана Кротюк, голова Волинського обласного відділення Української бібліотечної асоціації Лариса Назарчук.

Відрадно, що за рішенням поважного журі переможницею конкурсу стала Марія Шевчик, учениця 7-Б класу ОНЗ «Дубівська ЗОШ І-ІІІ ступенів», користувачка публічно-шкільної бібліотеки Дубівської сільської ради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 550

Гороскоп

з 3 по 9 червня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 446

24 травня у загальноосвітніх школах міста, а також в частині сільських – свято останнього дзвоника. З гарними успіхами у навчанні, добрим настроєм зустрічають його учні спеціалізованої школи № 3 імені Лесі Українки Владислава ПАРАДУХА, Олеся МАЗУРОК, Дмитро КИСЛЯК, Павло ЩУР, Роман ІГНАТЬЄВ, Юлія АНТОНЮК, Тетяна БЄЛІКОВА, Назар ЯНІВ, яких ви бачите на знімку. Всі вони – випускники, котрим невдовзі доведеться обирати самостійний шлях у житті. Тож нехай він буде і для них, і для всіх школярів Ковельщини щасливим, багатим на добро й удачу!

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

24 травня у загальноосвітніх школах міста, а також в частині сільських – свято останнього дзвоника. З гарними успіхами у навчанні, добрим настроєм зустрічають його учні спеціалізованої школи № 3 імені Лесі Українки Владислава ПАРАДУХА, Олеся МАЗУРОК, Дмитро КИСЛЯК, Павло ЩУР, Роман ІГНАТЬЄВ, Юлія АНТОНЮК, Тетяна БЄЛІКОВА, Назар ЯНІВ, яких ви бачите на знімку. Всі вони – випускники, котрим невдовзі доведеться обирати самостійний шлях у житті. Тож нехай він буде і для них, і для всіх школярів Ковельщини щасливим, багатим на добро й удачу!

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 529

Погода в Ковелі  

23 – 29 травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 418

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ: “Кожен з нас – президент”

Інавгураційна промова Глави держави 20 травня 2019 року

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 424

Порівняно недавно створено у Ковелі молодіжний Центр "Місто ідей", який очолює ініціативна й енергійна Людмила Зубарєва. Міська влада підтримує юних у всіх їх добрих починаннях. Центру, зокрема, виділено приміщення для роботи у новоспорудженому  парковому відпочинковому комплексі, з ними активно працюють депутати міської ради, громадські організації, відділи і служби міськвиконкому.

Ділові стосунки налагодили працівники і активісти Центру з редакцією газети "Вісті Ковельщини". Окремі з них виступили на шпальтах міськрайонки з цікавими матеріалами молодіжної тематики. А цими днями  спільними силами ковельських журналістів і "Міста ідей" започатковано проект "Молодіжна рубрика у "Вістях". Його мета – активізувати творчу діяльність членів Центру, залучити їх до творення єдиної на Ковельщині громадсько-політичної газети, порушення на її шпальтах проблем, що хвилюють і молодь, і представників старших поколінь.

З нагоди презентації Проекту у ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" відбулася зустріч з редактором видання, Заслуженим журналістом України Миколою Вельмою. У ній взяли участь директор Центру "Місто ідей" Людмила Зубарєва,  фахівець  з молодіжної роботи Юлія Столярчук, а також активісти Анна Виндюк – випускниця проектів "Погляд молоді на місто" та "Лідери майбутнього", учениця 10-го класу НВК № 13; Арсен Воробей, випускник проектів "Погляд молоді на місто" та "Лідери майбутнього", учень 10-го класу ЗОШ № 1; Анна Тишковець, випускниця проекту "Лідери майбутнього", учениця 9-го класу Вербської ЗОШ; Ангеліна Махнюк, акторка Ковельського аматорського експериментального театру "10 ряд 10 місце", учениця НВК "ЗОШ-колегіум" № 11"; Ангеліна Капітула, випускниця проекту "Погляд молоді на місто", учениця НВК № 13.

Своїми враженнями від зустрічі, в якій взяв участь, ділиться Анатолій Семенюк, заступник голови первинної організації НСЖУ редакції газети "Вісті Ковельщини".

Зустріч 

з юністю

Вони прийшли на зустріч із редактором газети "Вісті Ковельщини" Миколою Вельмою, щоб порадитися, звірити свої життєві плани, почути напутнє слово і, при можливості, засвітитися яскравим талантом на сторінках видання. Із ними – креативна, невгамовна і непосидюча наставниця Людмила Зубарєва.

Признаюся: на таких зустрічах я розквітаю і забуваю про своє сиве волосся.

О, які в них плани, у  цих юних старшокласників, який творчий потенціал! Це – бездонна криниця. Б'є цілюще джерело енергії – лишень підставляй наш історичний жбан, набирай і насолоджуйся еліксиром буття.

З погляду на життя, яке все бачило, чуло і пережило, Микола Григорович тактовно, але впевнено розповів про журналістську "кухню", яка смакує і пахне творчістю, але разом із тим захмарена фінансовими проблемами.

– Не обов'язково, щоб ви здобували вищу журналістську освіту. Можете стати юристом чи економістом, але із словом, українською мовою дружити треба. Ніхто вам не боронитиме займатися журналістською чи літературною творчістю, яку б професію ви не обрали, потрібно вчитись, працювати і вдосконалювати себе. Тоді ви будете успішними, – наголосив він.

Ці настанови близькі моїй душі. Вона зворушена і видає  у розквітлий травень такі поетичні рядки:

О, наша юносте

 успішна, золота,

В проектах щастя

 впевнена, амбітна!

Рядки ліричні я

 складаю неспроста –

Мені майбутнє

 усміхається привітно.

"Я буду журналістом, вчусь

 писати –

Візьміть мої доробки до

 уваги".

"Я маю хист – акторкою

 бажаю стати".

"А мене міжнародний 

вектор вабить".

Дай, Боже, Вам талантів 

та уміння,

Благослови їх, Господи, 

на Перемогу!

Є поклик серця – прямуйте

 із сумлінням:

Лиш той, хто йде, – здолає

 нелегку дорогу.

Сьогодні перші сторінки

 Книги буття.

Це лиш заспів – перші 

акорди й ноти.

Палають очі рішучістю 

й завзяттям

Вперед! Вперед! Хай тільки

 сниться спокій!

Отож, до праці! Тем для висвітлення більш, аніж достатньо. Читачі "Вістей Ковельщини" чекають Вашого молодечого слова!

Анатолій СЕМЕНЮК.

Порівняно недавно створено у Ковелі молодіжний Центр "Місто ідей", який очолює ініціативна й енергійна Людмила Зубарєва. Міська влада підтримує юних у всіх їх добрих починаннях. Центру, зокрема, виділено приміщення для роботи у новоспорудженому  парковому відпочинковому комплексі, з ними активно працюють депутати міської ради, громадські організації, відділи і служби міськвиконкому.

Ділові стосунки налагодили працівники і активісти Центру з редакцією газети "Вісті Ковельщини". Окремі з них виступили на шпальтах міськрайонки з цікавими матеріалами молодіжної тематики. А цими днями  спільними силами ковельських журналістів і "Міста ідей" започатковано проект "Молодіжна рубрика у "Вістях". Його мета – активізувати творчу діяльність членів Центру, залучити їх до творення єдиної на Ковельщині громадсько-політичної газети, порушення на її шпальтах проблем, що хвилюють і молодь, і представників старших поколінь.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 537

19 травня в Україні традиційно відзначили День пам'яті жертв політичних репресій. На щастя, сьогоднішнє молоде покоління наших   співвітчизників іноді навіть не уявляє собі, як це бути жертвою таких репресій. Лише читали або чули про страхітливі події більшовицько-сталінського режиму батьки сучасної юні. А  тих, хто зазнав переслідувань від сталінських  опричників, уже давно в живих немає.

Тому й не дивина нині почути, що не так все страшно було в минулому, що Сталін  при всіх його недоліках був людиною прогресивною і вивів СРСР в число найрозвинутіших країн світу. А відтак  – висновок:  нам  сьогодні потрібна жорстка дисципліна, вождь – диктатор, який би тримав у покорі народ, вогнем і мечем викорінював корупцію, злодійство і бандитизм.

Безперечно, диктатура нам потрібна. Але – диктатура Закону, перед яким мають бути всі рівними, починаючи від президента і закінчуючи рядовим держслужбовцем. Однак ті, що балакають про диктатуру, мають на меті інше: "Закон для всіх, але не для мене. Я виняток, і  повинен жати за демократичними європейськими стандартами".  Стандарти в таких осіб теж своєрідні:  прибутки приховувати, податки не платити, соціальними пільгами користуватися сповна.

А про яку демократію можна було говорити в тоталітарні часи, які згадували учасники акцій  пам'яті 19 травня і проти яких заперечувала частина українського політикуму? То для них хочемо нагадати, що кількість жертв в Україні неможливо підрахувати – це неймовірні цифри!  Деякі  фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% – українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання,  каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах. 

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937-1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в'язниць та таборів. 

 Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об'єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Директор Ковельського історичного музею Маргарита Матвійчук, зокрема, розповідає: 

– У Ковелі свого апогею репресії сягнули 21-23 червня 1941 року. В ці дні у застінках НКВС, в'язниці, на цвинтарі було розстріляно біля двохсот чоловік. Багатьох засудили за те, що вони не підтримували комуністичну ідеологію, за зв'язок з ОУН, просвітницьку роботу. Серед них був Іван Омелянюк, брат Почесного громадянина міста Ковеля Івана Васильовича Омелянюка. Саме за його сприяння і було встановлено меморіальну стелу "Хрест пам'яті жертв більшовицького терору”, -  наголосила у своїй розповіді Маргарита Євгеніївна.

 Також вона зазначила, що у Ковелі у 1948-1951 роках діяв пересувний табір. З нього майже 10 тисяч людей ешелонами відправили у Сибір. Серед них було понад 320 ковельчан. Після відбуття покарання їм не дозволялось повертатись на Батьківщину. 

– Реальну загрозу комуністичній системі становили дисиденти. Серед тих, чиє життя було пов'язане з Ковелем, репресованим був Данило Шумук, член Української  Гельсінкської групи. Він був  в'язнем ковельської тюрми. Також Ярослав Кравчук, який закінчив шосту школу, мав вищу освіту, знав шість іноземних мов. Ярослав Якович сім років перебував на примусовому лікуванні у психіатричній лікарні, потім – у в'язниці.

Ще про чимало історичних подій та непростих людських доль переповіла директор музею, виступаючи під час акції, приуроченої до Дня пам'яті жертв політичних репресій, що відбулося 17 травня ц. р. у Ковелі біля меморіальної стели на честь безневинних жертв більшовицького терору. Поминальну панахиду за невинно страченими жертвами тоталітаризму відслужив декан міського деканату   ПЦУ протоієрей Василь Мичко. 

На знак  шани усім, хто постраждав від політичних репресій, учасники заходу поклали квіти до меморіальної стели "Хрест пам'яті жертв більшовицького терору".

(Закінчення на 3-й стор.).

19 травня в Україні традиційно відзначили День пам'яті жертв політичних репресій. На щастя, сьогоднішнє молоде покоління наших   співвітчизників іноді навіть не уявляє собі, як це бути жертвою таких репресій. Лише читали або чули про страхітливі події більшовицько-сталінського режиму батьки сучасної юні. А  тих, хто зазнав переслідувань від сталінських  опричників, уже давно в живих немає.

Тому й не дивина нині почути, що не так все страшно було в минулому, що Сталін  при всіх його недоліках був людиною прогресивною і вивів СРСР в число найрозвинутіших країн світу. А відтак  – висновок:  нам  сьогодні потрібна жорстка дисципліна, вождь – диктатор, який би тримав у покорі народ, вогнем і мечем викорінював корупцію, злодійство і бандитизм.

Безперечно, диктатура нам потрібна. Але – диктатура Закону, перед яким мають бути всі рівними, починаючи від президента і закінчуючи рядовим держслужбовцем. Однак ті, що балакають про диктатуру, мають на меті інше: 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 509