Уже кілька років в Україні точаться розмови про зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Економісти наводять приклад європейських країн, малюючи перспективне майбутнє, а фермери і селяни, навпаки, побоюються земельної реформи. Намагаючись поставити крапку в цій тривалій історії, Президент Володимир Зеленський ініціював національну дискусію про ринок землі. Як відкрити ринок, щоб захистити інтереси всіх учасників та отримати економічну вигоду? Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував, що обіцяє влада та що кажуть експерти.

Від "сірого" до "білого" ринку землі

Більшість українців підтримують заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення. Останнє дослідження соціологічної групи "Рейтинг" свідчить, що 63% людей проголосувало б за збереження земельного мораторію на референдумі з цього питання. І лише 21% українців підтримують ідею запровадження ринку землі.

Втім, попри мораторій, земля в Україні продається. Сьогодні існує "сірий" ринок землі, який створює низку проблем. 

По-перше, доступ до купівлі землі мають лише обрані, а продавці змушені віддавати угіддя за безцінь. За словами експертів, від початку незалежності майже 1 млн. га землі було скуплено великими холдингами через тіньові схеми. Зокрема, через механізм емфітевзису.

По-друге, у селян зараз немає іншого варіанту, аніж здати свою ділянку в оренду за ціну, яку запропонує холдинг. Відповідно до підрахунків експертів, селянин щороку недоотримує з оренди близько 18000 грн. Натомість ринок землі уможливить конкуренцію, і тоді пайовики зможуть продавати та здавати в оренду ділянки за справедливою ціною.

По-третє, за даними експертів, за час дії мораторію близько мільйона українців, які володіли землею, вже померли. І їхні угіддя, а це майже 1,5 млн. га, відійшли державі. Якби ринок землі існував, ці люди могли б продати свої ділянки за свого життя.

Правозахисники вслід за Європейським судом із прав людини наголошують, що заборона на продаж сільськогосподарських угідь порушує права українців. Тож наразі питання не в тому, чи скасовувати мораторій, а в тому, як зробити це правильно.

"Нам треба вирішувати не питання запуску чи незапуску ринку землі, а питання конкретної моделі цього ринку", – переконаний експерт Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Дмитро Ливч.

За обрахунками Світового банку, вільний обіг земель сільськогосподарського призначення вже в перший рік збільшить ВВП України на 1-2%. А це близько 50 млрд. грн. Економісти передбачають, що запровадження ліберальної моделі ринку землі встановить ціну 1 га на рівні 5 тис. дол., що принесе Україні до 100 млрд доларів впродовж 10 років.

"До бюджету будуть надходити податки. І чим земля буде дорожче, тим більше податків буде отримувати держава", – вважає керуючий партнер Diligent Capital Partners Данило Пасько.

Земля передусім – для українців

Президент України Володимир Зеленський доручив парламенту до 1 грудня 2019 року ухвалити закон про ринок земель сільськогосподарського призначення. Наразі у парламенті зареєстровано 11 законопроєктів. 

Урядовий проєкт передбачає, що з 1 жовтня 2020 року купувати  угіддя зможуть українські громадяни та юридичні особи, територіальні громади і держава. Одна особа не зможе володіти більш ніж 8% сільськогосподарських земель в межах однієї області та 35%  в межах ОТГ. 

У питанні купівлі землі іноземцями влада займає одностайну позицію: доступ іноземців до ринку землі слід відстрочити. Зокрема, глава держави пропонує, щоб компанії, які мають в засновниках іноземців, змогли купувати землю лише з 2024 року.

"Коли наші фермери куплять землю, коли знизиться наша кредитна ставка, тоді вже можна дати можливість купувати землю іноземним компаніям за умови, що вони працюватимуть на цій землі та найматимуть на роботу українців", – пояснив Зеленський під час прес-марафону у Києві.

Президент додав, що держава подбає про те, щоб надати можливість українцям купувати землю. Адже сьогодні малі фермери немають коштів на викуп ділянок, які вони обробляють. 

"Ще більші пільги мають бути у тих, хто вже зараз працює на цій землі та хоче стати її власником. І тільки потім, коли українські фермери отримають землю, можна буде дозволяти її купівлю іноземним компаніям", – наголосив Зеленський.

Влада обіцяє, що у 2020 році для малих фермерів запрацює Програма підтримки дешевих кредитів на купівлю землі. Тож кожен сільгоспвиробник, який захоче купити землю, зможе це зробити. 

При цьому в урядовому законопроєкті зазначено, що "переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення має її орендар за умови сплати ним ціни, за якою вона продається".

Захищений і прозорий ринок

В уряді запевняють, що угоди з продажу будуть прозорими і захищеними від будь-яких махінацій.

"Купити державну і комунальну землю зможуть на публічних і прозорих торгах, щоб у будь-якої людини був рівний доступ до можливості купити земельну ділянку", – зазначив прем'єр-міністр Олексій Гончарук на зустрічі з аграріями. 

Більше того, Кабмін планує запровадити систему моніторингу обігу земель. Українці зможуть вільно отримувати інформацію про операції з купівлі-продажу. При цьому податки від оренди планується залишати в бюджетах громад.

Економісти загалом позитивно оцінюють запуск ринку землі. Вони зазначають, що це допоможе переключити галузь із вирощування виснажливих культур (соняшнику, рапсу) на нішове виробництво. А також принесе прибутки як власникам землі, так і державі.

Експерти звертають увагу, що сьогодні українські поля орендують близько 1300 іноземних інвесторів. І їхні інтереси також потрібно враховувати, відкриваючи вільний обіг земель. Крім того, обмеження на володіння угіддями для деяких експертів видається недостатнім. Тож потрібно посилити антимонопольні запобіжники.

Дослідження соціологічної групи "Рейтинг" свідчить, що суспільство загалом допускає продаж землі фермерам та громадянам нашої держави у майбутньому. Однак категорично проти купівлі українських полів іноземцями. Таку думку мають 75% опитаних.

Варто наголосити, що держава відкриває ринок землі не для того, щоб її розпродати. І в уряді, і в офісі президента наголошують, що першочергове завдання реформи – перетворити землю на цінний актив. Земля повинна приносити прибутки її власникам. В умовах нелегального ринку це неможливо. 

Наразі дискусія про оптимальний варіант земельного ринку ще триває. Але президент Зеленський уже наголосив, що підпише лише той закон, який буде компромісним для власників земель, фермерів та аграріїв. 

Уже кілька років в Україні точаться розмови про зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Економісти наводять приклад європейських країн, малюючи перспективне майбутнє, а фермери і селяни, навпаки, побоюються земельної реформи. Намагаючись поставити крапку в цій тривалій історії, Президент Володимир Зеленський ініціював національну дискусію про ринок землі. Як відкрити ринок, щоб захистити інтереси всіх учасників та отримати економічну вигоду? Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував, що обіцяє влада та що кажуть експерти.

Більшість українців підтримують заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 633

Мета його життя

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 691

Тим, хто не встиг зміцнити свою імунну систему літніми вітамінами, доведеться нелегко восени в сезон загострень простудних захворювань. Сама по собі прохолодна погода не становить небезпеки. 

Однак сезонні її зміни, особливо різкі осінні похолодання, можуть бути небезпечними. Такі перепади атмосферного тиску і температури повітря негативно позначаються на роботі всіх органів. Восени рекомендується особливо ретельно прислухатися до свого організму і при перших же тривожних симптомах звертатися до лікаря.

Отже, яких хвороб потрібно остерігатися восени і що робити, щоб ними не захворіти?

Грип. Більшість серйозних епідемій грипу припадають саме на осінній період. Вірус грипу передається повітряно-крапельним шляхом, і щоб не заразитися, потрібно уникати великого скупчення людей, де найімовірніша присутність вірусу. Медики рекомендують загартовуватися, здійснювати піші прогулянки на свіжому повітрі не менше ЗО хвилин, дотримуватися особистої гігієни і, природно, зміцнювати імунітет. Для стимулювання імунітету включайте у свій раціон продукти, які містять вітамін С. І якщо ви таки заразилися грипом, – ні в якому разі не займайтеся самолікуванням – негайно звертайтеся до фахівця, інакше можуть бути ускладнення.

Застуда і лор-захворювання. Як би ми не старалися, але імунна система за три місяці спекотного літа відвикла від того, що потрібно захищати організм від холоду і підвищеного рівня вологості. В результаті нас починають турбувати різноманітні сезонні захворювання: ГРЗ, ангіна, фарингіт, бронхіт, ларингіт, трахеїт. Ви можете собі допомогти, якщо будете одягатися по погоді і вести активний, здоровий спосіб життя. Щоб поліпшити імунітет, додайте у свій раціон вітамінні чаї із шипшиною, обліпихою, імбиром і медом. Якщо у вас присутні хронічні захворювання лор-органів, не забувайте, що вони загострюються саме в осінній період.  

Цистит. За статистикою, саме в осінній період жінки хворіють на цистит у 3 рази більше, ніж в інші сезони. Перший фактор – це переохолодження, другий - восени йде зниження опірності організму. І третій - застійні явища в області малого тазу. Щоб уникнути цього захворювання, одягайтеся по погоді і своєчасно лікуйте наявні в організмі вогнища інфекції і стежте за сном, тому що недосип знижує захисні функції організму.

Виразкова хвороба. Це обумовлено тим, що людина з настанням холодів вживає більше жирної, «важкої», калорійної їжі. Щоб попередити загострення, дотримуйтесь дієти, намагайтеся уникати нервових потрясінь.

Нервові розлади. Восени буквально кожна друга людина перебуває у легкій депресії, відзначають фахівці. Тимчасова хандра пов’язана зі зміною пори року: людина недоотримує сонячного світла, на вулиці сиро і холодно і як наслідок – апатія, поганий настрій і нічого не хочеться робити. Ви в змозі уникнути депресивного настрою: спілкування з друзями та рідними, перегляд комедій, похід по магазинах тощо.

l

Ось декілька коротких порад, як уберегти себе від осіннього захворювання.

Дієвою профілактикою грипу є вакцинація. Найвдаліший час для цього – кінець вересня – жовтень.  

Щоб не заразитися в транспорті, на роботі або в школі, варто стежити за гігієною рук. Під час зростання простудних захворювань важливо мити руки частіше, ніж зазвичай. Не завадить антисептик в сумочці і вологі серветки.

Провітрюйте приміщення, в яких ви перебуваєте тривалий час. Свіже повітря загартовує організм і зміцнює імунітет.

Найчастіше застуда виникає через переохолодження в області ніг, тому важливо одягатися по погоді, щоб ноги, руки і голова були в теплі.

Свіже повітря загартує і позбавить від негативних емоцій, що накопичилися за день. А стреси, як відомо, пригнічують імунітет.

Спіть не менше 7-8 годин, тоді організм з легкістю розпізнає вірус і нейтралізує його. Інакше через хронічний недосип організм втрачає здатність що-небудь розрізняти, і людина починає хворіти.

У боротьбі з вірусами допоможе правильне харчування. Потрібно їсти якомога більше продуктів, що містять білки. І не забувайте про кисломолочні продукти, сезонні фрукти та овочі.

Тим, хто не встиг зміцнити свою імунну систему літніми вітамінами, доведеться нелегко восени в сезон загострень простудних захворювань. Сама по собі прохолодна погода не становить небезпеки. 

Однак сезонні її зміни, особливо різкі осінні похолодання, можуть бути небезпечними. Такі перепади атмосферного тиску і температури повітря негативно позначаються на роботі всіх органів. Восени рекомендується особливо ретельно прислухатися до свого організму і при перших же тривожних симптомах звертатися до лікаря.

Отже, яких хвороб потрібно остерігатися восени і що робити, щоб ними не захворіти?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 882

Їх було двоє. В школі про них говорили "нерозлийвода". Хоча дуже різні. Галина – швидка, рухлива, все в неї вдавалось легко, ні над чим не задумувалась, навчалась з легкістю, активна у всьому, учасниця художньої самодіяльності, різних гуртків. Олена – цілковита протилежність:  темно-руса, повільна, завжди задумана, тиха, лагідна, книжок з рук не випускала, за роботу бралася охоче. В школі називали її "зубрячкою".

Дівчата дружили, доповнювали одна одну. Та й жили поруч, хата з хатою, ходили разом до школи. Батьки підтримували таку дружбу, навіть одягали однаково, сприяли таким дружнім стосункам. Шкільні роки пролетіли швидко, і згодом  дзвоник сповістив про початок нового життя.

Куди піти далі, довго не думали, бо знали, що будуть вчителями української мови та літератури.  Успішно  (хоч на той час були великі конкурси) склали іспити до Луцького педінституту. Студентські роки пройшли швидко. Багато однокурсників створили власні сім'ї, а в подруг навіть хлопців не було. Траплялося  так, що Галину хтось покличе на побачення, а Олена залишалася вдома. Або ж навпаки: Олена збирається на зустріч, а Галина лишається одна. 

Отримавши дипломи, поїхали на роботу за направленнями. Олена – в сусідній район, бо батько – "інвалід війни", далеко не посилали, а Галина – в Полтавську область.

Невдовзі подруги облаштувались, стали працювати в школах, влились у колективи, їх захопив вир шкільного життя, наповнений турботами: діти, уроки, позакласна робота. Але  молодість брала своє. Невдовзі  і одна, і друга зустріли тих, хто запропонував їм руку і серце.

Спочатку Олена поїхала на Полтавщину на весілля Галини, а через місяць Олена зустрічала Галину на Волині уже на своєму весіллі.

І поніс їх вир сімейного життя  з новими клопотами. Додалось роботи. Галині ніби легше, бо чоловік – вчитель, працювали в одній  школі, на роботу і з роботи разом. Галинин чоловік – головний агроном радгоспу, зранку до вечора в полі, і все ж   дружні стосунки охоче підтримували.

Вже в Олени двоє донечок росте, кума з Полтавщини приїздить на кожні хрестини. Приїде,  пожуриться, що у  них з Григорієм дітей немає. Вже і лікарів всіх об'їхала, та жодне лікування результату не дало. Раділа подруга Олениному щастю, а в самої серце розривалося. Коли в Олени народилася третя донечка, Галина приїхала без запрошення прямо в лікарню. Стала на коліна, залилась слізьми:

"Ми все життя, як сестри. Згадай, Оленко:  ділились цукеркою, мінялись сукнями, туфлями, все на двох. Тож  віддай мені донечку. В нас достаток, я уже директор школи, Григорію доручили керувати великим  радгоспом. В нас – велика, простора хата, машина, одним словом,  твоїй донечці нічого не бракуватиме та й вам будемо допомагати. Ваш скромний вчительський заробіток на трійко дівчаток замалий, і  квартира скромна".

Підкосились ноги в Олени. Як віддати свою кровинку? Та і як вона житиме? Нізащо!

Але до болю шкода подругу. Як же жити без дітей? Та й Галина не раз жалілась, що в школі батьки косо дивились на директорку: мовляв, своїх нема, то як серце може боліти за чужих? Серце в доброї, чуйної Олени розривалося навпіл. Як допомогти Галині?

Порадили, що є вихід – дитячий будинок.

Довго вмовляла Галина чоловіка взяти чужу дитину, хоча і сама боялася наважитися на цей крок. Григорій зранку до ночі на роботі, господарство велике, треба  всьому дати лад. Та й  у самої – школа, діти. Але бажання чути дитячий голос в порожній, хоч і небідній хаті, перемагало. 

Потайки, коли бувала в обласному центрі, забігала у дитячий будинок, придивлялася до діток. Увагу привернуло миле дівчатко з білими косичками п'яти років. При зустрічах обдаровувала дівчинку гостинцями. Подумки мріяла мати таку донечку. Безсонними ночами уявляла, як буде заплітати косички, вибирати платтячка,  за руку вести до школи.

Не раз заводила розмову з чоловіком про маленьку дівчинку, потай готувала документи. І тут нагода: вона разом з Григорієм – в обласному центрі. Вмовила, зайшли до дитячого будинку. Їм на зустріч вибігла симпатична дівчинка. Галина, як завжди, роздала дітям солодощі, іграшки. І враз один із хлопчиків закричав:

"Тато, це мій тато! Ти мене знайшов, я знав, що ти не на небі, ти приїдеш, ти живий!" – плакало дитя.

Підняв Григорій дитину на руки, обійняв, притулив до себе, витираючи сльози собі й Тарасику,  і вже не випускав з  рук. Так і поніс до машини. А через деякий час поїхала на Полтавщину Олена на гостину до Галини знайомитись із донечкою і сином.

Кажуть, Бог не залишає в біді, допомагає добрим, щирим, милосердним людям. Через рік на 15-ому році сімейного життя в Галини народилася двійня: синочок Григорій. Так, як і татка,  звуть,  та донечка, яку назвали Оленкою на честь подруги. Саме в той час в Олени на Волині народився син. Турбот в сім'ях побільшало. Але усіма радощами ділились подруги. Про те, як ростуть діти, про те, як пішли до школи, стали випускниками. А Галина та Олена живуть життям одна одної, діляться радощами і  прикрощами, радяться, адже в житті не буває усе гладко. 

Летіли роки, підростали діти, закінчили школу. Дітям Галини подобався волинський край, мамина мова, зелені ліси, родючі поля. Та й до бабусі ближче – приїхали навчатись до нас на Волинь.

Оленині  пішли шляхом батьків – усі вчителі. Настав час одружуватись. Дівчата заміж виходити почали, радіє серце батьків.  То полтавський коровай їде на Волинь, бо котрась із дочок Олени виходить заміж, то волинський везуть на Полтавщину. Радіють подруги – збільшуються їхні сім'ї.

Олена та Галина,  гортаючи сторінки прожитого у пам'яті, згадують:  ніби недавно бігали по берегу  Стиру, а вже паморозь впала на голови.

В подруг була не просто дружба – вони йшли по життю разом, ніби проживали його разом. Але десь в глибині душі жевріла іскорка надії, що могли б поріднитись. Адже такі гарні, добрі, чуйні, люблячі діти і в одній, і в другій родині.

Якось син Олени Віктор, котрий закінчував,  як і  мама, луцький виш (тільки тепер уже Волинський національний університет),  зателефонував, що їде із своєю нареченою знайомити. Зраділа ненька, адже найменший син стане на рушничок щастя. Хто вона? Кого обрав її син?

Пішла в роздумах відчиняти двері, а на порозі стояла Олена, донька Галини, з її Віктором.

Сльози радості скотилися по обличчю, коли пригорнула дочку Галини. А в думках промайнуло: "Ми – не лише подруги, а й одна сім’я".

Валентина СІЧКАР. 

Їх було двоє. В школі про них говорили "нерозлийвода". Хоча дуже різні. Галина – швидка, рухлива, все в неї вдавалось легко, ні над чим не задумувалась, навчалась з легкістю, активна у всьому, учасниця художньої самодіяльності, різних гуртків. Олена – цілковита протилежність:  темно-руса, повільна, завжди задумана, тиха, лагідна, книжок з рук не випускала, за роботу бралася охоче. В школі називали її "зубрячкою".

Дівчата дружили, доповнювали одна одну. Та й жили поруч, хата з хатою, ходили разом до школи. Батьки підтримували таку дружбу, навіть одягали однаково, сприяли таким дружнім стосункам. Шкільні роки пролетіли швидко, і згодом  дзвоник сповістив про початок нового життя.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 578

За традицією згадаємо: новем – дев'ять, новембер – дев'ятий місяць у давньоримському календарі. Звідти й російське – ноябрь. 

Одвічна слов'янська назва – грудень від груда, тобто шматки змерзлої землі, побита колія на дорозі і застигла у такому вигляді. Слово листопад теж має спільнослов'янську основу, і вживається у шести споріднених мовах. У ХХ столітті ця назва закріпилася за 11-им місяцем і в українській, хоча до того супроводжувала десятий.

Колись, та подекуди й зараз, за короткі дні й холоди називали його куцень, безлиста зима, листогній, напівзимник, зніми одяг, роздягальник, присмерки року тощо.

За традицією згадаємо: новем – дев'ять, новембер – дев'ятий місяць у давньоримському календарі. Звідти й російське – ноябрь. 

Одвічна слов'янська назва – грудень від груда, тобто шматки змерзлої землі, побита колія на дорозі і застигла у такому вигляді. Слово листопад теж має спільнослов'янську основу, і вживається у шести споріднених мовах. У ХХ столітті ця назва закріпилася за 11-им місяцем і в українській, хоча до того супроводжувала десятий.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2419

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 515

45 РОКІВ ЗНАНЬ, ДОБРА та ЛЮБОВІ45 РОКІВ ЗНАНЬ, ДОБРА та ЛЮБОВІ

45 РОКІВ ЗНАНЬ, ДОБРА та ЛЮБОВІ

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 443

Гороскоп

з 4 по 10 листопада

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 441

У наступну неділю, 27 жовтня, в Україні відзначатимуть День автомобіліста і дорожника. Професійне свято з гарним настроєм зустрічають працівники Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідея". Вони вчасно і якісно виконують доведені їм завдання, роблять вагомий внесок в соціально-економічний розвиток Ковельщини, благоустрій доріг і шляхів, населених пунктів краю.

На фотосвітлині: трудівники ТзОВ "Ідея" під час проведення ремонтних робіт на вулиці Поліській села Зеленого.

Фото з архіву 

райдержадміністрації.

У наступну неділю, 27 жовтня, в Україні відзначатимуть День автомобіліста і дорожника. Професійне свято з гарним настроєм зустрічають працівники Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідея". Вони вчасно і якісно виконують доведені їм завдання, роблять вагомий внесок в соціально-економічний розвиток Ковельщини, благоустрій доріг і шляхів, населених пунктів краю.

На фотосвітлині: трудівники ТзОВ "Ідея" під час проведення ремонтних робіт на вулиці Поліській села Зеленого.

Фото з архіву 

райдержадміністрації.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 576

Погода в Ковелі 

24 – 30 жовтня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 599