Щорічно у третю неділю червня ми з особливою теплотою і гордістю відзначаємо День медичного працівника. Для колективу Ковельського медичного коледжу випала  почесна місія підготовки висококваліфікованих молодших спеціалістів медичного профілю, які мають пройти всі етапи реформування та інновацій у медичній сфері, щоб надійно забезпечувати охорону здоров'я українського народу. 

З нагоди професійного свята в актовій залі навчального закладу відбувся урочистий захід, яскравою  окрасою якого став виступ камерного оркестру "Квінта". 

Розпочалося свято з привітання директора коледжу Олени Григоли,  яка нагородила Почесною грамотою за сумлінну працю, високий професіоналізм, бездоганне виконання посадових обов'язків викладачів, працівників та за наукові і творчі досягнення — студентів навчального закладу. 

З вітальним словом  перед педагогічним колективом виступив настоятель Благовіщенського собору отець Василь, котрий наголосив, що медичний працівник часто лікує не лише тіло, а й душу людини, вселяючи в її серце віру та надію. 

Під бурхливі оплески на сцену вийшли  викладачі та учні з незмінним керівником  "Квінти" Тетяною Корнєвою.  Саме вона створила цей колектив, багатьох його учасників вчила грі на скрипці. Зазвучала неперевершена класична музика, наче срібні дзвіночки затремтіли струни скрипки, зачаровуючи барвистим багатством мелодій  душу. Незабутнім подарунком для глядачів стала  пісня "Ода Києву" на слова Анатолія Семенюка у виконанні  директора школи мистецтв Андрія  Мигулі, який детально розповів про історію її створення. 

Завершився концерт овацією. Зал аплодував артистам стоячи, дякуючи за чарівний спів і неперевершене дійство, за гарний настрій і високий професіоналізм, за високе мистецтво і талант.

Вікторія КАЛЕНІКОВА.

НА ЗНІМКАХ: під час  заходу з нагоди Дня медичного працівника в Ковельському медичному коледжі.

Фото з архіву коледжу.

Щорічно у третю неділю червня ми з особливою теплотою і гордістю відзначаємо День медичного працівника. Для колективу Ковельського медичного коледжу випала  почесна місія підготовки висококваліфікованих молодших спеціалістів медичного профілю, які мають пройти всі етапи реформування та інновацій у медичній сфері, щоб надійно забезпечувати охорону здоров'я українського народу. 

З нагоди професійного свята в актовій залі навчального закладу відбувся урочистий захід, яскравою  окрасою якого став виступ камерного оркестру "Квінта". 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 441

У щирого шанувальника і активного читача газети “Вісті Ковельщини” Георгія Барана із Ковеля життя, як-то кажуть, не з медом. І у бізнесі, яким впродовж багатьох років займається разом із дружиною Валентиною Вікторівною, проблем вистачає, і здоров’я не завжди на “висоті”, і недолуга політика українських можновладців часто-густо дратує, але пан Георгій ніколи духом не падає й оптимізму не втрачає.

Головне його захоплення, звичайно, — “тихе полювання”. Не знаю, як ви, а він сезон грибозаготівлі для власних потреб відкрив давно. Вже тижнів зо два тому телефоном повідомив:

— Вчора знайшов більше п’ятидесяти білих! Невеличких, тверденьких, черв’яками не пошкоджених.

— І далеко їздили?

— Ні. Неподалік від Ковеля. Добирався велосипедом. Правда, трохи дощ змочив, але нічого — висох.

Про точну “адресу” лісових мешканців не допитувався, бо знаю, що Георгій Павлович не любить, коли у лісових посадках багато людей. Не всі вони поводяться чемно, а тому після них шкоди природі більше, аніж користі. Наш же знайомий ставиться до неї з великою повагою і любов’ю, намагається не порушувати заповідну тишу.

Ми попросили: 

— То “скиньте” нам по “електронці” фотосвітлини зі своїми грибочками. Постараємось дати в один з найближчих номерів газети.

Георгій Баран не забарився і невдовзі надіслав до редакції знімки. На них ви бачите його зі своїм “уловом”. Тож нехай і надалі йому щастить в пошуку лісових дарів, і ніколи не буде порожнім кошик!

Звичайно, сьогодні масової “грибозаготівлі” в лісах Волині не спостерігається, бо ще, як-то кажуть, не пора. Але на привокзальному ринку можна вже придбати лисички. За літрову банку просять 50-60 гривень. Якщо врахувати, скільки часу і зусиль треба витратити, щоб грибочки зібрати, то ціна не така й висока.

Дедалі більше на базарах чорниці, черешень, інших фруктів. Були б гроші, то без вітамінів не залишимося.

Володимир ПЕТрук.

Фото з домашнього архіву. 

У щирого шанувальника і активного читача газети “Вісті Ковельщини” Георгія Барана із Ковеля життя, як-то кажуть, не з медом. І у бізнесі, яким впродовж багатьох років займається разом із дружиною Валентиною Вікторівною, проблем вистачає, і здоров’я не завжди на “висоті”, і недолуга політика українських можновладців часто-густо дратує, але пан Георгій ніколи духом не падає й оптимізму не втрачає.

Головне його захоплення, звичайно, — “тихе полювання”. Не знаю, як ви, а він сезон грибозаготівлі для власних потреб відкрив давно. Вже тижнів зо два тому телефоном повідомив:

— Вчора знайшов більше п’ятидесяти білих! Невеличких, тверденьких, черв’яками не пошкоджених...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 388

З ранніх років ми чули про те, що їсти ягоди, овочі та фрукти корисно для здоров'я. Коли підросли, дізналися ще й те, що ці продукти харчування досить легкі, низькокалорійні і служать прекрасним перекусом. Що ж ще міститься в них такого, що змусить нас з'їдати по порції солодкого щастя щодня? Про корисні властивості ягід у нашому матеріалі.

Ягоди - природне джерело енергії

Якщо ви багато працюєте, активно проводите літній відпочинок або няньчите малюка, в результаті чого дуже втомлюєтеся, ягоди — саме те, що вам потрібно. Завдяки вмісту в них природного цукру, ці плоди швидко бадьорять, додають сил і піднімають настрій. До всього іншого, їх цукор абсолютно не зашкодить ні здоров'ю, ні фігурі.

Ягоди — для гостроти зору

Напевно, ви чули про бета-каротин: про те, що він корисний для очей і покращує зір. Перша асоціація з бета-каротином, яка приходить в голову після моркви, — чорниця. Її часто називають «очною ягодою». На її основі навіть роблять спеціальні вітаміни. Але яким же буде ваше здивування, коли ви дізнаєтеся, що, наприклад, в черешні цього елемента в 20 разів більше, ніж у чорниці. А на третьому місці після них — полуниця. Тому їжте ті ягоди, які вам подобаються. Свою користь очам вони неодмінно нададуть.

Ягоди покращують травлення

Завдяки високому вмісту клітковини, ягоди нормалізують роботу травної системи і допомагають знизити рівень холестерину. Усього одна жменя ягід є приблизно чвертю добової норми клітковини.

Ягоди — на сторожі вашої пам'яті

Помічаєте, що пам'ять стала вас підводити? У цьому вам теж допоможуть ягоди, особливо темні. У них містяться антоціани, які є відмінним стимулятором роботи мозку незалежно від віку людини. До того ж всі темні ягоди містять поліфеноли, які уповільнюють старіння мозку і процеси, йому супутні. У тому числі погіршення і втрату пам'яті.

Ягоди — для красивої шкіри

Завдяки антиоксидантам ягоди помітно покращують стан шкіри, допомагаючи організму швидко позбавлятися від шлаків і токсинів. А вітамін А або ретинол, яким багаті ягоди, відповідає за підтримку і відновлення тканин шкіри.

калорійність і 

користь літніх фруктів

Абрикоси: 50 ккал. У 100 г міститься майже половина середньої денної норми вітаміну А і близько 9% норми клітковини (а це — досить багато!).

Вишня: 50 ккал. Корисна вмістом вітаміну С і А, кожного — близько 20% денної норми в 100 грамах.

Суниця: 35 ккал. Дуже багата на клітковину, в 100 грамах суниці її близько 11% від норми.

Полуниця: 30 ккал. Крім великої кількості вітаміну С (вся денна норма в 100 грамах) багата на магній (близько 20% денної норми в 100 грамах).

Малина: 50 ккал. Одне з найбагатших джерел клітковини (близько 30% денної норми в 100 г). Також 100 грамів малини покривають третину потреби в магнії, калії та вітаміні С.

Персики: 40 ккал. Помірний вміст вітамінів, а цукру багато.

Ревінь: 20 ккал. Варто їсти заради вітаміну К — в 100 г ревеню міститься близько 90% середньої денної норми.

Слива: 45 ккал. Плюс — не містить натрію, мінус — забагато цукру.

Смородина: 63 ккал. Майже найвищий вміст вітаміну С серед усіх продуктів.

Черешня: 63 ккал. Дуже багато клітковини: у 100 грамах — близько 9% середньої денної норми.

Шовковиця: 40 ккал. У шовковиці мало натрію — можна їсти багато, не ризикуючи перевищити денний ліміт.

Ягідний морс — максимум користі в одній склянці

Інгредієнти для морсу: полуниця — 100 г, вишня — 100 г, червона і чорна смородина — 100 г, вода — 1,5 літра, цукор — за смаком.

Всі ягідки для морсу перебираємо, видаляємо гілочки, кісточки. Промиваємо у воді. 

Вистилаємо дно друшляка або сита марлею, складеною в кілька шарів. Викладаємо ягоди і розчавлуємо їх дерев'яним товкачем так, щоб сік стікав в ємність під друшляком. 

Коли ягоди вже віддали весь сік, вичавлюємо з марлі залишки соку. Прибираємо отриманий сік в холодильник. 

У киплячу воду кладемо отриману макуху ягід і варимо приблизно 5-7 хвилин. При бажанні можна додати цукор. 

Отриманий відвар проціджуємо через сито. Охолоджуємо до кімнатної температури. Потім додаємо до нього ягідний сік, і можна насолоджуватися смачним, а головне — дуже корисним напоєм! 

Підготувала Валентина МАКАРЧУК. 

З ранніх років ми чули про те, що їсти ягоди, овочі та фрукти корисно для здоров'я. Коли підросли, дізналися ще й те, що ці продукти харчування досить легкі, низькокалорійні і служать прекрасним перекусом. Що ж ще міститься в них такого, що змусить нас з'їдати по порції солодкого щастя щодня? Про корисні властивості ягід у нашому матеріалі.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1302

"Зелені” свята – одні з найулюбленіших в українського народу. У ці дні християни відзначають святу Трійцю, або П'ятдесятницю, зішестя Святого Духа, а подвір'я, домівки прикрашають пахучим літнім зіллям (м'ятою, лепехою, любистком тощо), гілочками берези, яка є уособленням краси і чистоти.

"Зеленим святам" присвячений вірш, який пропонуємо увазі читачів:

“Зелена” неділя у батьковій хаті,

І повно рай-цвіту, і ласки 

з  теплом,

Якими з правіку ми щирі 

й багаті.

"Зелена" неділя у нас 

за столом.

Церковні подзвони і поля

 освята.

З любистку-барвінку горить

 три свічі

І хата свята, і освячена м'ята,

І стіл, на якому пухкі калачі.

Сидять довкола і діти, і внуки,

Лунають козацькі й  чумацькі

 пісні.

На вишитій скатерці – батькові

 руки,

І мамині руки – два дива святі.

І вікна в любистку, і стіни 

в уборах,

І гладить Ісусик маленьке ягня.

В "зелену" неділю шепоче 

в Соборах

Довкола любові вкраїнська

 рідня.

l

На фотосвітлині: гарний передсвятковий настрій в ковельчанки Анни ЮЩУК  та її донечки Дарини. Миру і благополуччя, Господнього милосердя їм і всім читачам "Вістей Ковельщини!

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

"Зелені” свята – одні з найулюбленіших в українського народу. У ці дні християни відзначають святу Трійцю, або П'ятдесятницю, зішестя Святого Духа, а подвір'я, домівки прикрашають пахучим літнім зіллям (м'ятою, лепехою, любистком тощо), гілочками берези, яка є уособленням краси і чистоти.

На фотосвітлині: гарний передсвятковий настрій в ковельчанки Анни ЮЩУК  та її донечки Дарини. Миру і благополуччя, Господнього милосердя їм і всім читачам "Вістей Ковельщини!

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 451

Погода в Ковелі  

13 – 19 червня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 606

На знімку ліворуч – працівники відділення інтервенційної радіології та інвазивної кардіології центральної районної лікарні МТМО: завідуючий Олександр Голуб, лікарі-хірурги Юрій Новак, Василь Войтович, Олесь Курило, медсестра Марія Голуб.

l

НА ЗНІМКУ праворуч – лікар-хірург хірургічного відділення центральної райлікарні МТМО Іван Фіц.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА 

і з архіву МТМО.

На знімку  – працівники відділення інтервенційної радіології та інвазивної кардіології центральної районної лікарні МТМО: завідуючий Олександр Голуб, лікарі-хірурги Юрій Новак, Василь Войтович, Олесь Курило, медсестра Марія Голуб.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 378

Знайомтесь: ця мила тендітна жінка – Клавдія Бабарік-Юзік, яку неможливо не помітити на вулицях Ковеля, адже у свої майже 85 років  вона – уособлення  жіночності, краси, колосальної енергії  і сили волі. Легкою ходою, сучасним одягом  вона дивує, зачаровує і надихає.  Мимоволі переконуєшся, що вік – це стан душі, а не цифри в паспорті.

 Завжди під словом "захисник" ми розуміємо чоловіків. Але  не слід забувати й про жінок. Вони також в усі часи стояли поруч із чоловіками на захисті своєї Батьківщини.   

Однією з таких волелюбних, справжніх патріоток і захисниць нашого краю є ковельчанка Клавдія Бабарік-Юзік.  Клавдія Захарівна – щира християнка, котра дотримується заповідей Божих, береже найкращі людські і духовні  цінності, несе у світ добро й красу. 

Народилася  героїня нашої публікації в селі Красноволі на хуторі "Завара". Так називалось місце, де козаки возили сіль з Криму і зупинялися на хуторі, де стояла корчма, щоб повечеряти. Наша землячка жила мирним життям, готувалась до світлого та щасливого майбутнього, допоки в її долю не увірвалась війна. З батьками її вивезли до Німеччини. Ось що ми записали з її спогадів:

– В 1944 році, відступаючи, німці відловлювали чоловіків, щоб позакопувати німецьких солдатів, які до останнього не залишали Ковель, бо намагалися вивезти з України награбоване майно.

Німецький офіцер Макс Глейзер до війни був священиком у Кенінгберзі  у німецькій кірсі (церкві). Він наказав німцям зловити 100  чоловіків, щоб позакопувати німецьких воїнів, – розповідає очевидиця тих давніх, але досі до болю щемливих подій.

Маленьку Клаву разом з батьками впіймали німці. Коли порахували людей, котрих відловлювали, то їх виявилось 101 чоловік. Макс Глейзер назвав цей табір "Цаса". Позаяк йому треба було лише сотня полонених, то одного з них  наказав відправити до полонених радянських воїнів. 

– Він показав на мого батька, – продовжує свою розповідь Клавдія Захарівна. –Тато тримав мене за маленьку ручку, не відпускаючи ні на мить, й пішов разом зі мною у полон до радянських солдатів.  Рахувати кількість, хто залишився у "Цасі", було ніколи, адже розпочалося бомбардування. Наші односельці з Красноволі закричали: "Захарію, давай дівчину, то заведемо до матері". 

 Клавдія Захарівна учасник бойових дій, за своє непросте життя їй довелося пережити чимало.

Як пригадує очевидиця тих подій, 22 квітня 1945 року остарбайтери викопали 2 землянки, в яких чекали радянські війська.

Вони не знали, що землянки замінували німці, коли відступали. Їх охороняли два німецьких солдати. Тоді перекладач Алекс порадив схопити охоронців, роззброїти, але не вбивати. Так і зробили. А як було здатися радянським військам? 

– Роздягли мене, одягли в чоловічу сорочку, що була мені по п'яти, – продовжує  Клавдія Захарівна. – Залишилась у цій одежині і в одних лише чоботах, які, до речі, у мені є досі. Дали  в руки білу ганчірку  та наказали зустрічати радянські війська. Командир виявився росіянином, решта були "нацмени". Коли мене побачив, скинув пілотку і заспівав: "Выходила на берег Катюша".

Дякувати Богу, усі залишились живими. Маленьку Клавдію приєднали до тих жінок, котрих під час війни забрали на примусові роботи до Німеччини, посадили у потяг і повезли на Схід.

– Потяг прийшов в Ковель рано, сходило Сонце, – продовжує ділитися спогадами співрозмовниця. – Мене виштовхнули з вагона на перон, завалений цеглою з розбитого вокзалу. Через сім років стала працювати на станції Ковель.

Варто сказати, що у свої літа,енергія, якою проникнута Клавдія Захарівна, б'є ключем, вона не падає духом, а тим більше не нарікає на життя. Невтомна активістка і ентузіастка  вирішує багато важливих питань для нашого суспільства в Україні, Білорусі, Молдові, а раніше і в Криму. Майже 30 років присвятила себе громадській роботі, без якої не уявляє свого життя.  Доводилось бувати й у Верховній Раді. 

 Клавдія Захарівна читає лекції в школах, інтернатах, відшукує вкрадених дітей – знаходила їхніх батьків в Молдові, Івано-Франківську, Херсонській  області. 

Компенсацію за поневіряння і страждання в роки війни учасниця бойових дій отримала. Ця сума становила 660 німецьких марок, які віддала на благодійні справи. Клавдія Захарівна глибоко віруюча людина, сповідує принципи чесності, порядності, доброти, проводить зустрічі на духовні теми. 

До речі, на "зелені" свята, 16 червня ц. р., Клавдія Захарівна відзначатиме свій 85-річний ювілей, з чим ми щиро її хочемо привітати.

Ваші літа, Клавдіє Захарівно, –  це величезний життєвий досвід, це роки і спогади, роки щастя і турбот, радощів та прикрощів. Але 85 – це ще й черговий рубіж в Вашому житті, чергова сходинка на життєвому шляху. Бажаємо Вам, щоб  дивилися в майбутнє з таким же оптимізмом, як і колись, щоб хвороби не знаходили місця поруч з Вами,  а біди обходили стороною.

Залишайтеся такими й надалі. Здоров'я, добра, радості, турботи і любові від рідних,  вдячності від людей та Божого благословення!

Підготувала Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКУ: ковельчанка Клавдія БАБАРІК-ЮЗІК.

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Знайомтесь: ця мила тендітна жінка – Клавдія Бабарік-Юзік, яку неможливо не помітити на вулицях Ковеля, адже у свої майже 85 років  вона – уособлення  жіночності, краси, колосальної енергії  і сили волі. Легкою ходою, сучасним одягом  вона дивує, зачаровує і надихає.  Мимоволі переконуєшся, що вік – це стан душі, а не цифри в паспорті.

 Завжди під словом "захисник" ми розуміємо чоловіків. Але  не слід забувати й про жінок. Вони також в усі часи стояли поруч із чоловіками на захисті своєї Батьківщини.   

Однією з таких волелюбних, справжніх патріоток і захисниць нашого краю є ковельчанка Клавдія Бабарік-Юзік.  Клавдія Захарівна – щира християнка, котра дотримується заповідей Божих, береже найкращі людські і духовні  цінності, несе у світ добро й красу. 

Народилася  героїня нашої публікації в селі Красноволі на хуторі "Завара". Так називалось місце, де козаки возили сіль з Криму і зупинялися на хуторі, де стояла корчма, щоб повечеряти. Наша землячка жила мирним життям, готувалась до світлого та щасливого майбутнього, допоки в її долю не увірвалась війна. З батьками її вивезли до Німеччини. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 513

Хворіти 

і народжувати –за власний рахунок?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 479

Мама! Яке прекрасне і величне слово! Його першим з радістю та усмішкою вимовляє дитина.  І скільки б років нам не було, найніжніше і  найсокровенніше  ми бережемо у душі для  наших любих матусь. І все прекрасне в людині – від променів Сонця і материнського молока.

Серце наповнюється гордістю за багатодітних матерів, які проживають на  рідній Ковельщині. Взірцем мудрості, працелюбності, душевності є   берегиня сімейного вогнища, "Мати-героїня" Ольга Парфенюк із с. Ситович, яка разом із чоловіком Петром виховує п'ятьох чудових доньок. Глава сім'ї – надійна опора і підтримка своєї родини. Знають Петра Павловича  як хорошого спеціаліста, бо ж працює землевпорядником у Поворській сільській раді. 

Добрі традиції, любов до праці передали батьки своїм дівчаткам. Діти дружні та чуйні, завжди приходять на допомогу один одному, з повагою ставляться до людей, старанні у навчанні, є справжніми помічницями матусі і татусеві у буденних клопотах.

 А господарювати  є біля чого! Парфенюки – не тільки щирі і добросовісні люди, а ще й утримують чимале підсобне господарство, тримають корівок, птицю,  з любов'ю працюють на землі, вирощують картоплю, буряк, кукурудзу, овес, пшеничку.  

На даний час Ольга Сергіївна  хазяйнує в основному  з молодшими дочками Олею та Оксаною. Найстарша Катя закінчила педагогічний коледж і продовжує навчання в магістратурі в Києві. Марта та Інна  здобувають освіту у Луцьку. Ольга цьогоріч закінчила дев'ятий клас Озерненської гімназії, Оксанка - п'ятий.

У розмові з багатодітною мамою відчуваю: не любить ця проста і скромна жінка вихвалятися, у її голосі відчувалися  непідкупні нотки скромності. Та й відволікли ми  її від  клопотів, однак наша, хоч і недовга розмова, відкрила для нас багатогранність талантів цієї простої сільської жінки. 

Ольга Сергіївна не тільки хороша дружина, турботлива мама, а й знана у Ситовичах коровайниця. Вважають, що яким буде весільний коровай, то таким буде і життя молодих. Тож господиня старанно замішує тісто, додає усі необхідні інгредієнти, в піч вкладає і викладає, шишечками прикрашає, ось і "виростає" ароматний, прикрашений квітами, калиною, мрією єдиною весільний хліб, що аж глянуть любо! Жінка вчилася на кухаря в Овадному, а от кондитерську справу освоїла самотужки. Якось знайшла у газеті рецепт, який їй сподобався, тож вирішила власноруч  спекти весільний хліб. Згодом,  підтримуючи традиції, стала випікати  смачнющі та оригінальні короваї. Для поціновувачів українських звичаїв – з тістовим оздобленням, для любителів сучасного дизайну – у європейському. Як зізнається коровайниця, в минулому році з серпня по жовтень їй замовили 17  короваїв, які  стали окрасою на весіллях не тільки в різних куточках Волині, а  й в Криму.

Наша розмова з цією щирою і добросердечною жінкою тривала б іще. Але ми не хотіли відволікати Ольгу Сергіївну  від справ, яких ще так багато чекало її у цей день. Лиш хочеться сказати наостанок: "Де б ми не були, нехай завжди до нас прилітають легкокрилі лебеді на ім'я Дитинство, Щастя, Батьки, родина, материнська і батьківська любов".

Багатодітній родині Парфенюків  бажаємо довгих років життя, здоров'я, любові, добробуту, усмішок і Божої благодаті!

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКУ: багатодітна родина ПАРФЕНЮКІВ із с. Ситович.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

Мама! Яке прекрасне і величне слово! Його першим з радістю та усмішкою вимовляє дитина.  І скільки б років нам не було, найніжніше і  найсокровенніше  ми бережемо у душі для  наших любих матусь. І все прекрасне в людині – від променів Сонця і материнського молока.

Серце наповнюється гордістю за багатодітних матерів, які проживають на  рідній Ковельщині. Взірцем мудрості, працелюбності, душевності є   берегиня сімейного вогнища, "Мати-героїня" Ольга Парфенюк із с. Ситович, яка разом із чоловіком Петром виховує п'ятьох чудових доньок. Глава сім'ї – надійна опора і підтримка своєї родини. Знають Петра Павловича  як хорошого спеціаліста, бо ж працює землевпорядником у Поворській сільській раді. 

Добрі традиції, любов до праці передали батьки своїм дівчаткам. Діти дружні та чуйні, завжди приходять на допомогу один одному, з повагою ставляться до людей, старанні у навчанні, є справжніми помічницями матусі і татусеві у буденних клопотах.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 709

З нагоди Дня журналіста трудовий колектив ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" привітало багато читачів, друзів, ділових партнерів.

Щирі слова на адресу ковельських газетярів висловили Ковельський міський голова Олег Кіндер, голова районної державної адміністрації, депутат Волинської обласної ради Віктор Козак, голова Ковельської районної ради Андрій Броїло, очільниці відділів внутрішньої політики, організаційної роботи та зв'язків з громадськістю міськвиконкому Руслана Семерей і відділу внутрішньої та інформаційної політики  апарату РДА Олена Олексюк, головний редактор незалежного громадсько-політичного видання "Газета "Волинь" Олександр Згоранець, начальник міського управління освіти Віктор Бичковський, голова міськрайонної організації "Союзу Українок" Олена Місюра й почесна голова її Алла Полякова, підприємці Юрій Рахлінський, Петро М'якота, Юрій Семенюк, Георгій Баран, ветеран правоохоронних органів і державної служби Сергій Матяшук, директор ПТМ "Ковельтепло", депутат міської ради Володимир Бойко, депутат міської ради Олександр Місяць, депутат районної ради Георгій Корнієвський, голова ПрАТ "Волинське об'єднання пасажирських автобусних станцій" Іван Потапчук.

Не забули у цей святковий день висловити свою повагу журналістам представники благодійного фонду "Патріоти Волині", делегація Ковельського промислово-економічного коледжу ЛНТУ на чолі з Тетяною Селівончик, Заслужений працівник культури України, директор ЦБС Галина Божик, завідуюча відділом культури РДА Тетяна Матяшук, ветеран професійно-технічної освіти Євген Кобченко, ветеран органів прокуратури і юстиції Віктор Шум, колишні працівники редакції Людмила Скоклюк, Людмила Стасюк, Алла Малиновська, ветеран органів суду Володимир Бондар, декан міського деканату ПЦУ протоієрей о. Василь Мичко, директор ТДВ "АТП-10706" Василь Васковець, член НСЖУ Ярослав Гаврилюк, служба у справах дітей міськвиконкому, ветеран місцевого самоврядування з Люблинця Сергій Данилюк, голова профспілкового комітету МТМО Сергій Товкач, голова районної ветеранської організації Валентина Січкар.

Із сердечними зиченнями і добрими віншуваннями завітали до редакції делегація ковельських поліграфістів на чолі із Тетяною Заболотною і Віктором Дричиком, очільниця Центру поштового зв'язку № 4 Лариса Філіпчук та багато, багато інших.

Дякуємо всім, хто цінує важку журналістську працю, допомагає творити місцеву газету, активно її розповсюджувати.

Миру і добра всім!

НА ЗНІМКУ: під час вітань в редакції.

Фото з архіву РДА.

l

Вітаємо Вас з Днем журналіста України!

Такі люди, як Ви, допомагають нам завжди знати все найцікавіше і найважливіше, що відбувається у світі.

Спасибі Вам за наші знання і те, що ми вільно орієнтуємося в сучасному житті.

У цей день ми хочемо Вам побажати гострого пера, влучних нотаток, безстрашних викриттів і удачі на цікавому, але часом ризикованому журналістському шляху.

Дорогий журналісте, ти буваєш в найрізноманітніших місцях, висвітлюєш спеціально для нас свіжі й цікаві новини. Дякуємо! Бажаємо, щоб робота кипіла, новини були тільки позитивними та цікавими.

З днем журналіста України! Зі святом Вас!

Микола ЗАІКІН, 

Президент ТОВ "ВО "Ковельсільмаш".

l

Шановні журналісти!

Сердечно вітаємо Вас з  професійним святом!

Висловлюємо Вам свою вдячність і повагу за те, що  допомагаєте нам знати про все найцікавіше в нашому житті і найважливіше, що відбувається у світі. Дякуємо Вам за тісну співпрацю та підтримку діяльності  "Всеукраїнського Дитячого Фонду" у Волинській області. 

Бажаємо Вам здоров'я, миру,  добра і любові!

З глибокою повагою –                                                   

 Олена ГРІНЧЕНКО.

l

Шановні 

друзі-журналісти!

Громадська організація "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії" щиро вітає Вас з нагоди професійного свята – Дня журналіста!

У цей святковий для Вас день бажаємо великих тиражів, поповнення читацької аудиторії, розширення кола друзів, а також міцного здоров'я, особистого щастя, сімейного благополуччя, нових цікавих тем, гострого пера, сміливих проектів та наполегливості в досягненні нових висот на ниві журналістики.

Нехай не зраджує Вам удача і творче натхнення! Повного Вам гаманця і гарного настрою щодня!

З нагоди Дня журналіста трудовий колектив ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" привітало багато читачів, друзів, ділових партнерів.

Щирі слова на адресу ковельських газетярів висловили Ковельський міський голова Олег Кіндер, голова районної державної адміністрації, депутат Волинської обласної ради Віктор Козак, голова Ковельської районної ради Андрій Броїло, очільниці відділів внутрішньої політики, організаційної роботи та зв'язків з громадськістю міськвиконкому Руслана Семерей і відділу внутрішньої та інформаційної політики  апарату РДА Олена Олексюк, головний редактор незалежного громадсько-політичного видання "Газета "Волинь" Олександр Згоранець, начальник міського управління освіти Віктор Бичковський, голова міськрайонної організації "Союзу Українок" Олена Місюра й почесна голова її Алла Полякова, підприємці Юрій Рахлінський, Петро М'якота, Юрій Семенюк, Георгій Баран, ветеран правоохоронних органів і державної служби Сергій Матяшук, директор ПТМ "Ковельтепло", депутат міської ради Володимир Бойко, депутат міської ради Олександр Місяць, депутат районної ради Георгій Корнієвський, голова ПрАТ "Волинське об'єднання пасажирських автобусних станцій" Іван Потапчук.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 527