Повідомлення в номер / Свято у школі мистецтв

11.10.2016

Свято у школі мистецтв

"Прислухайся і серцем відгукнися, мелодія душі у вічність лине. Яскрава, радісна, єдина мить, вона нас піднесе і не покине", – такими поетичними словами ведуча, викладач Ковельської школи мистецтв Аліна Сидляревич розпочала концерт, що відбувся за участю учнів школи, присвячений Міжнародному дню музики.

Актовий зал школи був переповнений батьками, учнями, викладачами, гостями. Особливо зачаровано слухали музичні номери учні-першокласники (а їх більше 90), які вперше побували на такому концерті. Свої вітання дарували: Маргарита Киця (фортепіано), сімейний фортепіанний дует Марії Артеменко та мами Олени Артеменко, Авенір Члек (гітара), Евеліна Муліна (вокал), Наталія Сидлярук (бандура), Марія Мовчан (кларнет), Ілля Стаднік (саксофон), Філіп Головій (акордеон), Аліна Рудік (флейта), Вадим Тищук (баян), дует гобоїстів у складі братів Давида і Влада Кушнірчуків, дует скрипалів: Каріна Сиротюк і викладач Алла Завірюха.

З вітальним словом до присутніх звернулися: заступник міського голови Ігор Прокопів, голова Ковельської районної адміністрації Віктор Козак, голова Ковельської районної ради Андрій Броїло та його заступник Олександр Пасенковський, почесний громадянин Ковеля Анатолій Семенюк, директор школи Андрій Мигуля, представник благодійного фонду Степана Івахіва "Патріоти Волині".

Свято не минуло без приємних сюрпризів. Першокласники отримали солодкий подарунок (торт від благодійного фонду Степана Івахіва "Патріоти Волині"), нотні зошити (від магазину "До Мажор" – власник Микола Пірожик) та пам'ятні листівки "Юний музикант – 2016".

4 жовтня колектив Ковельської школи мистецтв продовжив приймати вітання з нагоди свята. Заступник міського голови Ігор Прокопів та секретар міської ради Віра Федосюк вручили Подяки міського голови за сумлінну працю, високі професійні здобутки, особистий внесок в естетичне виховання дітей, пропаганду музичного мистецтва, творчу ініціативність та з нагоди Дня музики викладачам Людмилі Кобченко, Ользі Середі, керівнику оркестру народних інструментів Ніні Самусік, викладачу-методисту Валентині Скрипіній.

Варто зазначити, що ще одним чудовим приводом для святкування став 70-річний ювілей талановитого музиканта, керівника симфонічного оркестру, Заслуженого працівника культури України Миколи Гереса. Зворушливі, теплі вітання на його адресу звучали від представників влади, колективу, рідних та друзів.

Володимир Яцина,

заступник директора Ковельської школи мистецтв.

Володимир Яцина.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 821

Повідомлення в номер / Зворушливо і хвилююче

11.10.2016

Зворушливо і хвилююче

"Бібліотека просить на гостину, в неї свято – іменини", – такими словами зустрічала гостей нещодавно книгозбірня у Голобах. А при в ході в залу увагу присутніх привертав стенд із світлинами всіх бібліотекарів закладу. Зворушливо…

Це напередодні Всеукраїнського дня бібліотек тут зібралися представники влади, священики, колеги, читачі з нагоди поважного ювілею – 70 років тому в селищі була відкрита перша бібліотека. Хвилююча дата, такої більше не буде, інші будуть, а такої – ніколи.

Усіх присутніх з нагоди професійного свята привітали начальник відділу культури РДА Тетяна Матяшук, директор ЦБС, Заслужений працівник культури України Галина Божик, які в якості подарунка поповнили книжковий фонд бібліотеки.

Варто зазначити, що на святі були присутні колеги із Жмудчого, Попович, Брухович, Нового Мосира, Майдана та бібліотекар із школи – Любов Книш.

Добрим словом згадали цього дня меценатів. Дякуючи їм, у 2006 році приміщення установи було газифіковане. На це виділив кошти головний податківець України, наш земляк Анатолій Брезвін. А ще тепліше стало, коли благодійний фонд "Патріоти Волині" встановив енергозберігаючі вікна. Від них також одержали 50 книг, а ще – на вулиці облаштували майданчик для найменших читачів.

Голова РДА Віктор Козак подарував стільці для комп'ютерної кімнати. Вдячні працівники бібліотеки і селищній раді, зокрема, голові об'єднаної територіальної громади Сергію Гарбаруку за розуміння та підтримку в роботі.

Свято супроводжувалось музичними вітаннями від учасників художньої самодіяльності РБК, місцевої та музичної шкіл. Порадували глядачів тріо "Чарівниці", дитячий зразковий ансамбль "Дударик", акордеоніст Ігор Мартинюк. Пісні присутнім подарував Володимир Сущ.

Частина читачів була нагороджена грамотами від бібліотеки, книгами та квітами в окремих номінаціях. Серед пошанованих – Валентина Бережна, Володимир Щесюк, Валентина Скрипник, Світлана Кібич і її синочок Ярославчик, автор цих рядків, Людмила Танчак (вона подарувала 5 десятків книг в бібліотеку), Наталія Безпалько, Ігор Кондратюк (теж поповнив книжковий фонд).

"Другом і помічником бібліотеки" визнали Віктора Максимчука.

А якщо на свято в РБК треба організувати виставку, завжди виручають друзі бібліотеки – рукодільниці, представляючи свої шедеври: Лідія Петрусенко-Касьянова, Галина Муха, Лідія Бакун, Людмила Ващук, Людмила Троць, Людмила Садова-Кочубей та художниця Антоніна Байда.

На святі увагу до себе привертала виставка під назвою: "Книжковий дім відкритий всім".

Тож, шановні наші бібліотекарі, вдячного вам читача, так тримати й надалі!

Валентина ОСТАПЧУК.

НА ЗНІМКАХ: під час відзначення Всеукраїнського дня бібліотек в Голобах.

Фото з архіву

закладу культури.

Валентина ОСТАПЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 697

Повідомлення в номер / Будувати мости, а не рити окопи

11.10.2016

Будувати мости, а не рити окопи

Одразу зізнаюсь: слова, винесені у заголовок, належать не мені, а покійному нашому земляку, уродженцю села Дубового, багаторічному редактору обласної газети "Волинь" (тепер – "Волинь-нова") Полікарпу Шафеті. Він їх часто повторював і в своїх неперевершених публіцистичних статтях, і в усних виступах у суперечливих і неспокійних 1990-их роках.

А пригадав я ці слова, коли дивився і слухав виступ президента Ізраїля в українському парламенті, де цей високоповажний пан звинуватив у трагедії єврейського народу, названий коротким страшним словом "Голокост", українців, а особливо – членів ОУН.

Я не збираюся тут досліджувати історію цього жахливого злочину нацистів і їх посібників проти єврейського народу, але не можу не погодитися із заступником Голови Верховної Ради України Іриною Геращенко, котра назвала цей виступ не зовсім коректним і дипломатичним, бо у ньому фактично наведені "аргументи" старої компартійної пропаганди.

Адже з таким самим успіхом можна звинувачувати деяких представників згаданої вище національності у злочинах проти українців в роки громадянської війни, насильницької колективізації, організації Голодомору 1932-1933 р. р. Відомо ж бо, кому належали керівні посади в колишньому Радянському Союзі і його партійній верхівці…

Але чи варто це робити, дотримуватися скорозавітного правила: "Око за око, зуб за зуб"? Думаю, що не варто, а навіть – шкідливо, якщо думати про перспективу розвитку цивілізованого людства. Тим більше в умовах, коли Україні доводиться вести кровопролитну війну за свої незалежність і суверенітет з російським агресором на Сході країни. Підтримка й Ізраїля, й інших держав світу нам дуже й дуже потрібна. Недаремно ж Президент України так щиро обіймав закордонного гостя при офіційній зустрічі. Саме Петру Порошенку належать проникливі слова про трагедію єврейського народу у роки Другої світової війни під час відзначення 75-річчя масового розстрілу киян у Бабиному Яру 29 вересня ц. р.

Зрештою, коли вести мову про минуле, то як не згадати деякі промовисті факти, котрі переконливо засвідчують: у важкі часи українці і євреї об'єднувалися задля спільної перемоги над ворогом. Досить назвати аргументовану і достатньо переконливу статтю М. Ткаченка у суспільно-політичному часописі Всеукраїнського об'єднання ветеранів "Заповіт батьків" (№№ 1-2 (12-13), 2013 рік) під заголовком: "Розрив шаблонів: бандерівці встановлять пам'ятник бандерівцям" на стор. 246-251.

За обсягом вона досить велика, тому процитую лише деякі думки автора: "У лютому-березні 1943 року націоналісти на території православної Волині створили УПА… На цьому етапі українського визвольного руху документально фіксується участь у ньому євреїв".

М. Ткаченко наводить у зв'язку з цим слова в. о. керівника ОУН (б) у 1941-1943 р. р. Миколи Лебедя: "Більшість лікарів УПА були євреї, яких УПА рятувала від знищення гітлерівцями. Лікарів-євреїв вважали рівноправними громадянами України і командирами української армії". На підтвердження цих слів автор наводить конкретні прізвища і факти. Зокрема, згадує активного члена ОУН, єврея Лейбу Йосиповича Домбровського (псевдонім "Валерій"), одного з кращих лікарів у загоні УПА імені Івана Богуна Шаю Давидовича Варму ("Скрипаль") та багатьох інших проукраїнськи налаштованих патріотів.

Цікавим і маловідомим є й факт, про який в одному із своїх виступів розповів історик, директор Інституту національної пам'яті В. В'ятрович. Виявляється, що дружина Романа Шухевича Наталія у вересні 1942 року – лютому 1943 року переховувала у себе сусідську дівчинку-єврейку Ірину Райхенберг. Роман Шухевич допоміг з виготовленням для дівчинки документів на ім'я українки Ірини Рижко, за якими вона значилася дочкою загиблого офіцера Червоної армії. Після того, як Наталія Шухевич була заарештована гестапо, її чоловікові вдалося переправити дівчинку в сиротинець при жіночому греко-католицькому монастирі неподалік від Львова.

"Рух українських націоналістів не був антисемітським. Бандерівські лідери рятували євреїв в роки Голокосту та билися разом з ними в лавах УПА", – робить висновок згадуваний вище В. В'ятрович.

Хотілось би, аби про це пам'ятали політики і державні діячі світу, котрі позиціонують себе друзями українського народу. На превеликий жаль, так є не завжди, про що свідчить і промова ізраїльського президента у залі Верховної Ради України. Звичайно, коли це була просто обмовка, то її можна зрозуміти, але коли офіційна позиція держави Ізраїль, то це – небезпечний сигнал. Принаймні, його швидко вловили праві радикальні сили в сусідніх Польщі і Росії, що стало приводом для чергового спалаху хвилі антиукраїнської істерії . Прикро, що ворожим силам і на Сході, і на Заході підігрують деякі наші землячки, в тому числі і на Волині, котрі своїми необдуманими (чи обдуманими?) діями і "краєзнавчими дослідженнями" підіграють ворогам нашого народу, підливаючи, як-то кажуть, оливи до кострища ненависті і ворожнечі. Не виключено, що прийде час, коли вони гірко шкодуватимуть з приводу своїх писанин і висловлювань, як тепер шкодують ті, хто сприяв розгулу сепаратизму на Донбасі і Луганщині.

Досвід цивілізованого співіснування єврейської громади і мешканців нашого міста та й району є. Про це ми неодноразово писали у "Вістях Ковельщини", важливу тему порушували місцеві краєзнавці (наприклад, Олена Пащук із ЗОШ № 5 та її вихованці) у виступах на конференціях, у періодичних виданнях. Я особисто знав багато представників єврейської національності, які зробили неоціненний внесок у соціально-економічний розвиток Ковельщини. Це й Мойсей Аврух, й Генріх Межиборський, і Григорій Ясногородський, й Омелян Клінгер, і багато інших відомих людей. Навіть у найважчі роки повоєнного лихоліття не було найменшого натяку на якесь протистояння між нами.

Саме представники національно-демократичних сил Волині (зокрема, члени місцевого осередку Народного Руху України) виступили у 1990-их роках ініціаторами увічнення пам'яті розстріляних євреїв у кар'єрі на Бахівській горі, де торік відкрито пам'ятник жертвам Голокосту у Другій світовій війні. В урочистій церемонії взяли участь очільники районної виконавчої та представницької влади Віктор Козак, Ігор Верчук, голова американсько-європейського комітету Берлінського офісу Дейдре Бергер, посадові особи посольств Німеччини, США, Ізраїлю в Україні, громадськість (на знімку). Тепер тут – місце, яке відвідують люди, котрі бажають вшанувати пам'ять невинно убієнних, помолитися за спасіння їх душі, що підтверджує надрукований нижче лист депутата Ковельської районної ради, вчителя історії Голобського НВК "Школа-гімназія" Олени Оришкевич.

Як бачимо, звинувачувати огульно українців у неприязному ставленні до євреїв немає абсолютно ніяких підстав. Якщо у минулому мали місце окремі факти протистояння, бо такий був непевний і тривожний час (зрештою, в яких країнах світу таких фактів не було?), то нині ми повинні думати не про те, що розділяє наші народи, а про те, що їх об'єднує. Адже Україна – одна для всіх, у ній нам, нашим дітям й онукам жити разом – і українцям, і білорусам, і росіянам, і полякам, і представникам інших національностей. Про це слід повсякчас пам'ятати і політикам, і урядовцям, і рядовим громадянам, щоб, не дай, Боже, ніколи не повторилася трагедія не таких вже й далеких років.

Михайло КУЗЬМУК.

Михайло КУЗЬМУК.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 688

Повідомлення в номер / Щоб ніколи знову

11.10.2016

Щоб ніколи знову!

Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому жоден українець не має права забувати про неї так само, як євреї. Бабин Яр – це наша спільна трагедія, трагедія, перш за все, єврейського і українського народів.

Україна у XX столітті стала ареною двох світових воєн, зазнала репресій двох тоталітарних режимів – комуністичного і нацистського. Україна фактично була територією геноцидів – Голодомору та Голокосту. Досить часто ці трагедії подавались, як локальні драми, але це і трагедія всієї української землі. Це – українська історія, це – українська пам'ять.

О 8 ранку 29 вересня 1941 року євреї Києва – жінки з малолітніми дітьми і люди похилого віку, усі ті, хто не зміг піти на фронт, – за наказом окупаційної влади зібралися на вулиці Мельникова з документами і цінними речами біля пропускних пунктів. Невиконання наказу загрожувало розстрілом.

"Наказується всім жидам міста Києва та околиць зібратися в понеділок 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника – Доктерівській (коло кладовища).

Всі повинні забрати з собою документи, гроші і цінні речі, а також теплий одяг, білизну та ін.

Хто з жидів не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний.

Хто з громадян проникне в залишені жидами квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний". Такий наказ видала окупаційна нацистська влада.

За перші два дні розстрілів в Бабиному Яру було вбито 33771 людину, не рахуючи дітей до трьох років. Масові страти продовжилися на початку жовтня і тривали до кінця окупації. За різними оцінками всього в Бабиному Яру за два роки було знищено до 200 тисяч осіб – євреїв, українців, росіян, ромів, караїмів. Найстаршою, хто зустрів смерть у Бабиному Яру, була 103-річна жінка, наймолодшою – триденна дівчинка.

Тут вбивали військовополонених, партизанів, моряків, спортсменів, письменників, рабинів і священиків. За свідченнями тих небагатьох, кому вдалося уникнути смерті, оголених людей били, розстрілювали і скидали в ями в 2-3 шари. Після цього яму засипали, і бралися за наступну групу.

Масштаб злочину, вчиненого тут, усвідомити дуже складно. Протягом десятків років ці звірячі злочини замовчувалися. Сьогодні ми по крихтах відновлюємо пам'ять про десятки тисяч безневинних жертв, убитих в Бабиному Яру.

Бабин Яр є символом всіх страждань, несправедливості і варварства, які приніс Голокост. Він є місцем пам'яті і для євреїв, і для українців. В ці дні Україна схилила голову, щоб віддати данину пам'яті жертвам кривавих злочинів, скоєних в ім'я однієї країни.

Символом Голокосту на Ковельщині є піщаний кар'єр в с. Бахові, куди напередодні 75-ої річниці трагедії завітали учні НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназія" смт Голоб. Автором цих рядків був проведений Урок Пам'яті.

Трагедія євреїв зрозуміла українцям, і дуже страшно, що до цих пір людей ділять за національною ознакою, що існує поділ на "вищі" і "нижчі раси", і нерідко люди стають жертвами божевільних убивць, які вирішили, що саме вони можуть писати історію.

Україна пам'ятає про ті страшні події. Сотні людей прийшли нещодавно до Бабиного Яру, щоб нагадати всьому світу про трагедію розстріляних тут. Їхні імена не будуть забуті, вони стануть символом єдності для всіх народів, що населяють нашу країну.

Пам'ятаймо про це і повторюймо, як клятву: "Ніколи знову!".

Олена ОРИШКЕВИЧ,

депутат Ковельської районної ради, вчитель історії НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія" селища Голоб.

НА ЗНІМКУ: голобські школярі у Бахові, на місці масових розстрілів євреїв.

Фото з архіву автора.

Олена ОРИШКЕВИЧ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 785

Повідомлення в номер / 9 жовтня — Всесвітній день пошти

07.10.2016

9 жовтня — Всесвітній день пошти

З нагоди Всесвітнього дня пошти адресую щирі вітання колективу Центру поштового зв'язку №4 Волинської дирекції УДППЗ "Укрпошта"!

Приємно, що ковельські поштовики намагаються якнайповніше враховувати зауваження і пропозиції громадян, налагоджувати з ними взаємовигідну співпрацю.

Не маю сумніву, що працівники пошти і надалі відіграватимуть важливу роль в оперативному інформуванні населення, працюватимуть над зміцненням мережі зв'язку, поліпшенням якості роботи.

Прийміть щиру вдячність за щоденну працю, терпіння і наполегливість у роботі. Щиро бажаю Вам вагомих професійних успіхів, щастя і благополуччя!

З повагою —

Олег Кіндер,

міський голова.

Шановні працівники поштового зв'язку!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всесвітнього дня пошти. Ви виконуєте нелегку, але вкрай необхідну людям роботу, бо добре розумієте, наскільки важливо вчасно доставити періодичні видання, кореспонденцію, пенсії та грошові допомоги, приймаючи оплату за комунальні та інші послуги.

Від щирого серця дякуємо всім працівникам і ветеранам поштового зв'язку Ковельщини за нелегку, але дуже важливу для людей працю. Бажаємо Вам, Вашим рідним і близьким здоров'я, достатку, оптимізму, успіхів у праці!

З повагою —

Шановні працівники поштового зв'язку!

На знімку: начальник ВПЗ с. Мощеної Олена САМЧУК і громадський кореспондент “Вістей Ковельщини” Ольга ЛІЩУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 847

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 6 — 11 жовтня

07.10.2016

Погода в Ковелі

6 — 11 жовтня

Погода в Ковелі 7 — 11 жовтня

П'ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 11оС. Вітер північно-західний помірний.

В ніч на суботу. Хмарно, можливий дощ. Температура: 5оС. Вітер південно-західний помірний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 680

Повідомлення в номер / Вітаємо щиро

07.10.2016

Вітаємо щиро!

Шановні юристи!

Сердечно вітаю Вас з професійним святом, яке в Україні традиційно відзначається 8 жовтня.

Сьогодні немає такої сфери діяльності, яка б обходилася без консультації юриста. Відстояти законні інтереси, захистити права в суді, відновити справедливість — це місія людей, які представляють досить важливу у сучасному світі професію. Тисячі громадян щодня звертаються за порадою та допомогою до правників.

Бажаю Вам здоров'я, щастя, успішної праці, прийняття правильних професійних рішень, мирного неба, родинного затишку та поваги і довіри від людей!

З повагою —

Олег Кіндер,

міський голова.

Шановні юристи!

Прийміть щирі вітання з нагоди професійного свята — Дня юриста. Велика відповідальність — бути юристом, стояти на варті Закону, захисті прав і свобод кожного громадянина. Ваші знання, досвід та ділові якості забезпечують становлення України як правової держави.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 685

Повідомлення в номер / Сесія міської ради

07.10.2016 Зінчук Вікторія Петрівна

Сесія міської ради

29 вересня ц. р. відбулася чотирнадцята сесія Ковельської міської ради, яку вів міський голова Олег Кіндер.

На початку сесії слово мала голова міської виборчої комісії Світлана Карпук, котра повідомила про те, що згідно з відповідною постановою комісії достроково припинено повноваження депутата міської ради Володимира Шевчука у зв'язку з передчасною смертю. Визнаний обраним та зареєстрований депутатом міської ради наступний за черговістю, висунутий Ковельською міською організацією БПП "Солідарність", Сергій Вишневський, 1960 року народження, начальник Волинської геологічної експедиції.

Міський голова Олег Кіндер та секретар міської ради Віра Федосюк привітали новообраного депутата та побажали йому активно працювати на благо міської громади.

Після цього голова міськрайонної організації Української спілки ветеранів Афганістану Микола Савосюк вручив заступнику міського голови, голові федерації футболу м. Ковеля Ігорю Прокопіву Почесну грамоту за співпрацю, вагомий внесок в справу патріотичного виховання дітей, сприяння в організації та проведенні турнірів з футболу пам'яті воїна-інтернаціоналіста Анатолія Глушкова.

Далі народні обранці перейшли до розгляду чималої кількості депутатських запитів, які стосувалися вирішення нагальних проблем життєдіяльності міста.

Галина Стасюк, зокрема, зачитала звернення, адресоване депутатам міської ради від багатотисячного колективу залізничників ковельського вузла з проханням допомогти в збереженні Ковельської залізничної лікарні цілісним майновим комплексом, а також при плануванні бюджету на 2017 рік передбачити витрати на співфінансування цього лікувального закладу.

Міська влада не залишилась осторонь цієї проблеми, адже нагадаємо, що напередодні проведення сесії відбулося позачергове засідання виконавчого комітету міської ради, яке було зібране з метою врегулювання ситуації, що виникла навколо проведення в місті безстрокової мирної акції протесту щодо збереження "Вузлової лікарні станції Ковель" цілісним майновим комплексом.

Своїм рішення виконком підтримав відповідне звернення до голови Волинської обласної ради І. Палиці, депутатів обласної ради від територіальної громади Ковеля в особі Ковельської міської ради та її виконавчого комітету.

Тож уже під час формування порядку денного 14-ї сесії міськради депутати вирішили внести на її розгляд питання про вимоги учасників безстрокової мирної акції протесту щодо збереження "Вузлової лікарні станції Ковель" цілісним майновим комплексом.

У наступних своїх запитах Галина Стасюк звернулася з проханням передбачити в кошторисі на наступний рік кошти на облаштування громадської вбиральні в міському парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки, не допустити будівництво гаражів в районі вулиці Пирогова у зв'язку з чисельними зверненнями жителів навколишніх будинків та ряду громадських організацій (цю територію громадськість міста бажала б бачити парковою зоною біля річки Турії), а також посприяти у вирішенні питання подальшого функціонування маршрутного таксі "Волиньпак-Люблинець".

Ірина Роїк порушила питання щодо впорядкування в місті пам'ятника Богдану Хмельницькому.

Окрім вище згаданих, обранці міської громади підтримали депутатський запит Андрія Неридька, через який він попросив опрацювати питання щодо приведення в належний стан пожежного гідранту, що знаходиться по вул. Відродження, 6, 8; Геннадія Кіндера, котрий порушив питання щодо допомоги у вимощенні земельних ділянок учасникам АТО; Олександра Місяця, який говорив про необхідність ведення аудіозапису засідань виконавчого комітету міської ради.

Народні обранці також підтримали депутатські запити Юрія Міцури стосовно підготовки звернення до Кабінету Міністрів України щодо відміни Постанови Кабміну та НКРЕКП про встановлення загальнобудинкових лічильників газу замість поквартирних та стосовно включення в порядок денний наступної сесії міської ради проекту рішення про порядок застосування системи електронних закупівель.

Депутати підтримали й запит Олени Клімашевської, в якому вона попросила знайти можливість на місцевому рівні достойно відзначити ковельчан – чемпіона Паралімпіади у Ріо-де-Жанейро Віталія Романчука та бронзову призерку чемпіонату світу, чемпіонку Європи з боксу Тетяну Коб.

Під час традиційної тридцятихвилинки виступили Святослав Степанюк, Юрій Оксенюк, Сергій Янко, Володимир Костьовят та інші.

Розглядаючи питання порядку денного сесії, депутати внесли зміни до міського бюджету на 2016 рік. У рішенні, зокрема, вказано на те, що відповідно до п. 7 статті 78 Бюджетного кодексу України на підставі офіційного висновку фінансового управління міськвиконкому про факт перевиконання доходної частини загального фонду міського бюджету за перше півріччя, станом на 1.09.2016 року, від 16.09.2016 р., № 3-04/406, вносяться зміни по надходженнях до міського бюджету на загальну суму 7426,325 тисяч гривень.

Збільшення доходної частини дає можливість уточнення показників видатків міського бюджету, необхідність здійснення яких обґрунтована головними розпорядниками коштів.

У зв'язку з затвердженням рішення міської ради від 25.08.2016 р., № 13/9 міської Програми покращення функціонування Центру обслуговування платників Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на 2016 - 2017 роки та для реалізації заходів, передбачених цією Програмою на поточний рік, кошти в сумі 48,0 тисяч гривень спрямовуються у вигляді субвенції Державному бюджету на реалізацію програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів.

Для заміни старих вікон на металопластикові в Ковельському пологовому будинку заплановані кошти в сумі 199,9 тис. грн. На благоустрій території в районі вулиць Театральної-Косачів передбачено 150,0 тис. грн.

У зв'язку з клопотанням творчих працівників закладів культури та аматорів сцени спрямовуються додаткові асигнрування в обсязі 1490,0 тис. грн. для будівництва літньої естради в парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки.

На лист управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради для раціонального використання вільних залишків неосвоєних коштів, які виникли по завершенню будівництва об'єктів та в окремих випадках через відсутність коштів мешканців вулиць міста, які брали зобов'язання з придбання матеріалів, бюджетні ресурси перерозподіляються на інші об'єкти в межах асигнувань по розпоряднику коштів та збільшуються за рахунок перевиконання доходів міського бюджету в сумі 5248,425 тисяч гривень.

Враховуючи вимоги та пропозиції учасників безстрокової мирної акції протесту щодо збереження "Вузлової лікарні станції Ковель" цілісним майновим комплексом, обумовленою реакцією ковельчан на реалізацію владою області намірів розміщення на базі медичного закладу обласної лікарні "Хоспіс", рішення виконавчого комітету міської ради № 307 від 28.09.2016 р., депутати підтримали звернення до голови Волинської обласної ради І. Палиці, депутатів Волинської обласної ради від територіальної громади Ковеля в особі Ковельської міської ради та її виконавчого комітету з проханням терміново скликати позачергову сесію обласної ради, на розгляд якої внести проект рішення "Про створення на базі медустанови, комунального підприємства "Вузлова лікарня станції Ковель" Волинської обласної ради" (проект С. І. Слабенка).

Серед інших народні обранці прийняли рішення про звільнення від орендної плати, про затвердження Положення про Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів м. Ковеля, з питань регулювання земельних відносин у місті та ряду інших питань.

Вікторія ЗІНЧУК.

29 вересня ц. р. відбулася чотирнадцята сесія Ковельської міської ради, яку вів міський голова Олег Кіндер. На початку сесії слово мала голова міської виборчої комісії Світлана Карпук, котра повідомила про те, що згідно з відповідною постановою комісії достроково припинено повноваження депутата міської ради Володимира Шевчука у зв'язку з передчасною смертю. Визнаний обраним та зареєстрований депутатом міської ради наступний за черговістю, висунутий Ковельською міською організацією БПП "Солідарність", Сергій Вишневський, 1960 року народження, начальник Волинської геологічної експедиції.

Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 737

Повідомлення в номер / Вітання приймали педагоги

07.10.2016 Мороз Оксана Леонідівна

Вітання приймали педагоги

Минулої п'ятниці з нагоди Дня працівників освіти в Народному домі "Просвіта" відбулися районні урочистості.

На початку зібрання ведучі оголосили сумну звістку, що напередодні, вночі, трагічно загинув в автокатастрофі вчитель історії Скулинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Андрій Яцик.

Світлу пам'ять колеги присутні вшанували хвилиною мовчання.

Після цього з вітальними словами до винуватців торжества звернувся голова Ковельської райдержадміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак.

"Професія вчителя – це не тільки покликання душі, а й велика кропітка праця та відповідальність", – зазначив Віктор Теодосійович під час виступу.

Після цього очільник районної виконавчої влади району нагородив відзнаками кращих працівників освітянської ниви Ковельщини.

Варто додати, що Подяками відзначили когорту педагогів і з нагоди Міжнародного дня музики.

До низки щирих віншувань приєдналися перший заступник голови РДА Роман Кульцман та заступник голови районної ради Олександр Пасенковський, який передав вітання від депутатського корпусу районної ради та особисто її голови Андрія Броїла.

Голова райкому профспілки працівників освіти і науки Лілія Шульгач та головний спеціаліст відділу освіти РДА Олександр Шум теж віншували Почесними грамотами та Подяками найуспішніших у вчительській справі.

Помічник народного депутати України Степана Івахіва Наталія Маленицька (благодійний фонд – "Патріоти Волині") передала вітання, пам'ятні нагороди та подарунки від Степана Петровича. Серед них – невеличкі бібліотечки періодичного видання "День", які стануть в нагоді педагогам при використанні у повсякденній роботі.

Слово під час урочистостей мали очільники новостворених об'єднаних територіальних громад: Голобської – Сергій Гарбарук та Велицької – Віктор Ковальчук. Виступаючі, зокрема, поділилися досвідом роботи закладів освіти в нових умовах, а також привітали педагогів із святом.

Вчителів-учасників АТО Олександра Чубару та Юрія Біліча присутні в залі вітали щирими аплодисментами та букетами квітів.

Гарного настрою усім після урочистої частини додали аматори художньої самодіяльності району, які підготували для учасників тематичного заходу змістовний концерт.

Оксана МОРОЗ.

НА ЗНІМКАХ: під час районних урочистостей з нагоди Дня працівників освіти в Народному домі "Просвіта" в Ковелі.

Фото

Мирослава ДАНИЛЮКА.

Минулої п'ятниці з нагоди Дня працівників освіти в Народному домі "Просвіта" відбулися районні урочистості. На початку зібрання ведучі оголосили сумну звістку, що напередодні, вночі, трагічно загинув в автокатастрофі вчитель історії Скулинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Андрій Яцик.

Оксана МОРОЗ.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 997

Повідомлення в номер / Не бути байдужим спостерігачем

07.10.2016

Не бути байдужим спостерігачем

Десять-дванадцять осіб добре закусили на березі річки Турії, а потім весь посуд одноразового користування залишили на тому ж місці (див. фото). Для кого, панове? І що, не знайшлося серед вас жодного порядного чоловіка?

Засмічування псує наші угіддя і свідчить про низьку культуру мешканців Ковельщини. Зараз у навколишніх угіддях нагромадилося до 4,5 тис. м3 різних відходів (здебільшого їх вивозять мешканці Ковеля). Дехто пояснює, що на міському сміттєзвалищі відходи не приймають, тому й розвозять по окрузі. Хотілося б почути роз'яснення з цього приводу комунальних служб.

Чого тільки не викидають на поля і в ліси! З північної сторони с. Волошок лише за останній час навезли біля 50 кубометрів бур'янів з городів (див. фото) і звалили на прилеглий до лісу колишній город. Ці рештки кожен міг би складувати на своїй території, щоб вони перегнивали. Але чомусь везуть подалі від дому.

Я жодного разу не чув, щоб сільський голова або місцеві депутати когось зупинили чи хоча б покартали. Бояться? Адже це – їхній електорат, і він ще може знадобитися. Старі люди часто розповідали, що за Польщі боялися викинути за межі двору навіть соломинку. В кожній гміні було по 3-5 поліціянтів, і отой "електорат" швидко заробив би по одному місцю палкою. Але то колись…

Смітники навколо наших сіл "розрослися" і сягають 3-5 гектарів. Правильно організовані і належно експлуатовані полігони твердих побутових відходів (а не сміттєзвалища!) повинні займати в селах площу 0,3 – 0,6 га. Але я тут не буду переказувати інструктивні вимоги.

Наше екологічне законодавство не враховує особливостей сільського життя. Наприклад, в сільських радах є посади спеціалістів землевпорядників, але вони не можуть складати протоколи про засмічення земель (ст. 52 Кодексу законів про адмінпорушення) лише через те, що ст. 238-1 покладає такі обов'язки на інженерів-землевпорядників. То чому б не замінити лише одне слово або в Законі, або в штатному розпису?

Звичайно, хто хоче працювати і рветься до роботи, то знайде засоби для вирішення питання. Скажімо, шляхом виставлення позовів до суду. Я просив би районну раду порушити клопотання перед Державною екологічною інспекцією про призначення громадських інспекторів з охорони природи.

Справа дуже проста, але в районі були б люди, наділені повноваженнями. Поки що по місту і району лише один позаштатний інспектор з охорони природи – Валерій Дубинчук (він і член громадської ради), який чимало робить. На такі посади варто б подати кандидатури з працівників районної ради та сільських рад. Це – грамотні і обізнані з життям району люди.

Я усвідомлюю, що одними статтями чи розмовами справу не поліпшити. І хочеться сподіватися на народну підтримку. Наведу приклад. Декілька років тому в с. Скулин приїхала жіночка з Італії – пані Людмила. Організувала село на прибирання сміття. За один день зібрали і вивезли до 100 мішків відходів.

Для прибирання несанкціонованих звалищ, як правило, посилають бульдозери, які заривають відходи у землю, що є порушенням екологічних вимог, бо незабаром вся земля перетвориться в суміш ґрунту з відходами. Крім того, це загрожує отруєнням водних горизонтів. Адмінкодексом (ст. 82) передбачена відповідальність за неправильне складування чи утилізацію відходів.

В нас багато свідомих і активних людей. Це, насамперед, депутати місцевих рад всіх рівнів. Турбуючись про стан довкілля, вони нерідко роблять запити щодо засміченості, розкрадання піску тощо. Це правильно, і ми готові реагувати на всі їх зауваження. Але ще більше було б користі, якби вони хоча б час від часу організовували прибирання відходів на своїй вулиці, прилеглих луках чи лісовому масиві. Тобто так, як скулинська жителька пані Людмила. Це ще більше єднало б їх з електоратом. Та й самі люди, дивлячись на це, може б, не виносили відходи до лісу.

На очищення лісів сьогодні доводиться витрачати значні кошти і час. Ми систематично здійснюємо рейди з охорони природи. Допомога влади, депутатів і народу в цілому могла б в цьому плані суттєво поліпшити нашу роботу.

Василь Козак,

інженер охорони і захисту лісу

СЛАТ "Тур".

Василь Козак.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 883