Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 3 вересня 2026 року №36 (13045)

Повідомлення в номер / Пам'ять про нього не вмре, не загине

23.11.2016

IMG_0302 (1)Пам'ять про нього не вмре, не загине

170-річчя перебування Тараса Шевченка на Ковельщині

У жовтні цього року виповнилося 170-ліття, як на Волині побував Т. Г. Шевченко. Цю дату не забули у с. Вербці. Тарас Шевченко перебував тут як член київської  Археографічної експедиції з  вивчення життя князя А. М. Курбського під керівництвом професора Київського університету М. Д. Іванішева. В його завдання входило намалювати храм Святої Трійці й зробити креслення церкви та склепіння, в якому знаходилась домовина князя та його дружини. Якраз це і є документальним  доказом перебування поета на Волині. 
У своєму звіті "Життя князя А. М. Курбського в Литві і на Волині" М. Д. Іванішев розмістив малюнок без прізвища автора з певних міркувань. Коли друкували звіт, Т. Г. Шевченко уже перебував в засланні, і царська цензура могла не допустити публікації. Ось це породило сумнів серед вчених щодо його перебування в с. Вербці.
Постать князя А.М.Курбського дуже цікава. Це – талановитий полководець, політичний діяч, аристократ, організатор одного із перших просвітницьких осередків на українських землях,  захисник православ'я від окатоличування. А якщо розглядати його через призму століть, він ще й перший російський дисидент, який виступив проти  деспотії і тиранії Московского царя Івана Грозного, який створив опричнину під керівництвом Малюти Скуратова. 
Опричники, захищаючи свого царя, без слідства і суду вбивали людей та священиків, ґвалтували жінок. Закон в цій державі перестав існувати. Князь А. М. Курбський все це бачив і, як аристократ, не зміг на подібне заплющити очі тому, що був людиною честі й високої моралі. У своїх листах Івану Грозному він звинувачував його в створенні, кажучи сучасною мовою, поліцейської держави. Але справа царя-тирана вже п'ять століть живе і процвітає, вдосконалюється, і ми, сучасники,  бачимо,  яке лихо це принесло на українські землі.
Молодий Т. Г. Шевченко не міг пройти осторонь такої постаті, як князь А. М. Курбський, який духовно був близькою йому людиною. Адже в січні 1846 року в Києві виникло "Кирило-Мефодіївське  товариство", в якому головну роль відігравали М. Костомаров, П. Куліш і Т. Шевченко. Будучи на Волині, він, безсумнівно, проводив пропаганду визвольних ідей українського народу.
З нагоди пам'ятної дати Заслужений працівник культури України Іван Сидорук, завідуюча Вербською бібліотекою Ольга Левочко, депутат районної ради Валентина Об'єдкова організували і провели літературний вечір 27 жовтня в клубі с. Вербки, де зібралися справжні шанувальники творчості Пророка України. 
Треба було бути присутнім на тому вечорі, щоб зрозуміти, яка там панувала атмосфера. Приміщення клубу маленьке, а свято вийшло  домашнім, сімейним. Дітки з натхненням декламували вірші Тараса Шевченка, виконували пісні  на твори видатного поета. Іван Сидорук організував дуже цікаву виставку книг, які вийшли в різні роки і різним форматом, творів Т. Г. Шевченка зі своєї домашньої бібліотеки.
На свято Шевченківської поезії завітали і вчителі ЗОШ І-ІІІ ст. с. Дубового Наталія Тхоржевська з Тамарою Литвин,  завідуюча бібліотекою Валентина Балецька, які  разом із учнями поверталися з обласного конкурсу, та, як кажуть, потрапили "з корабля – на бал", взяли активну участь в цьому вечорі. 
Вдячна за таке виховання дітей, Марія Богданович подарувала Дубівській школі свою книгу з авторським підписом. Її "Абетка" дуже пізнавальна для дітей і користується попитом, але, на жаль, вона вийшла маленьким тиражем.
Про творчість великого поета вели мову і громадські діячі. Представник Ковельської філії "Союзу Українок"  Ліля Козуля звернула увагу присутніх на пророчі слова Великого Кобзаря щодо майбутньої долі України в поезії "Стоїть в селі Суботові". А Марія Богданович з великим натхненням продекламувала його баладу "Утоплена", слухаючи яку, зал завмер. 
А по-іншому і не могло бути, бо Тарас Шевченко є совістю і душею українського народу, його проникливі слова торкнулися  душі кожного з присутніх.
Петро Об'єдков,
голова правління ВОГО "Відродження культурної спадщини Волинського Полісся".

У жовтні цього року виповнилося 170-ліття, як на Волині побував Т. Г. Шевченко. Цю дату не забули у с. Вербці. Тарас Шевченко перебував тут як член київської  Археографічної експедиції з  вивчення життя князя А. М. Курбського під керівництвом професора Київського університету М. Д. Іванішева. В його завдання входило намалювати храм Святої Трійці й зробити креслення церкви та склепіння, в якому знаходилась домовина князя та його дружини. Якраз це і є документальним  доказом перебування поета на Волині. 

Петро Об'єдков.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 680
Читати далі

Повідомлення в номер / Чи можна перемогти в інформаційній війні

23.11.2016
Чи можна перемогти 
в інформаційній війні?

pg_135_4_1Чи можна перемогти в інформаційній війні?

Запитай  себе, шановний читачу, що найперше необхідно зробити для миру,  для розвитку і формування української ідентичності? Не сумніваюсь, що, подумавши, ти скажеш: "Відродити мислення". Це – наша біда, що ми на віру сприймаємо всіх і все, а потім жаліємось, що життя "не таке", політики ведуть "не туди", а ще Президент "не такий, як треба".

Анатолій СЕМЕНЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 733
Читати далі

Повідомлення в номер / Курити — значить менше жити

23.11.2016

курінняКурити — значить менше жити

Всім відомо, що куріння — це зло. Отруйність нікотину відчув кожен, хто взяв у рот першу в житті цигарку. 
При тютюнопалінні виникають запаморочення й нудота, інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, посилене серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина навіть непритомніє. 
Тютюновий дим, який вдихає курець, потрапляє у верхні дихальні шляхи — трахею та легені. Під впливом тютюнового диму відбувається хронічне подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв'язок: вони потовщуються, грубішають, змінюється тембр голосу (грубий голос курця особливо помітний у молодих жінок). При подразненні слизової оболонки бронхів, трахеї тютюновим димом розвивається їх хронічне запалення (бронхіт, трахеїт). Курці частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз. 
Куріння призводить до розвитку раку легень. Захворюваність на рак легень серед курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не курить. Куріння збільшує ризик захворювання на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунку, сечового міхура.
Масове поширення куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що у курців в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія, інші захворювання серця. Смертність, викликана цими захворюваннями,  є набагато вищою, а життя курців на 4,6 - 8,3 року менше. 
Більше 50% усіх захворювань, що є причиною смерті курців, припадає на долю серцево-судинних захворювань. Тютюновий дим згубно діє на органи травлення.  Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Тютюнокуріння негативно впливає на процес лікування виразки, на ендокринну систему, особливо жіночу. 
У жінок, які курять, частіше виникають аменореї, кровотечі, ранні менопаузи. При курінні під час вагітності збільшується частота ускладнень вагітності та випадків внутрішньоутробної смерті плода, зростання ризику викиднів і зниження маси тіла новонароджених, протягом перших 7-9 років життя, відставанням у психічному та фізичному розвитку. 
Нікотин сприяє зниженню чоловічої репродуктивної функції й імпотенції.
         
Способи 
позбавлення від куріння 
Людина, яка вирішила остаточно порвати з курінням, здатна впоратися з цим завданням самостійно, без звернення до лікарів.
Існують два способи відмови від куріння. Перший полягає в раптовому, одномоментному припиненні куріння. У таких випадках краще використовувати період, не пов'язаний з підвищеним нервовим напруженням: дні відпочинку, подорожей, перебування в лікувальних закладах. Тяжко переносяться  перші дві-три доби. Явища різкого погіршення загального стану проходять, повертається гарне самопочуття, підвищується настрій, людина відчуває приплив сил і бадьорості.
Другий спосіб полягає в поступовому відвиканні від тютюну, у послідовному зниженні денної дози цигарок, що викурюються. Найкраще — комбіноване використання всіх можливих методів лікування, здатних зробити позитивний ефект. 
Визначивши, як відбулося звикання — психологічно чи фізично, можна обрати відповідний курс лікування. Людина, яка прийняла рішення кинути курити, не завжди може обійтися без допомоги лікаря.    
Лікар може призначити курцеві серцеві засоби, снодійні, препарати, що заспокоюють нервову систему. Досить ефективним у боротьбі з курінням є споліскування порожнини рота в'яжучими засобами, що викликають несприйняття тютюнового диму. 
В якості таких засобів застосовують 0,25% розчин азотнокислого срібла, розчин евкаліптової олії (15-20 крапель на стакан).  Полоскати рот цими речовинами потрібно кілька разів на день, причому безпосередньо перед спробою закурити.  Іноді курс лікування повторюють, щоб уникнути можливого поновлення колишньої пристрасті до тютюну. 
Варто пам'ятати, що одна викурена цигарка може зруйнувати все, до чого людина так наполегливо прагнула.
Наталія ЦИМБАЛ,
заступник головного лікаря  Центру ПМСД з медичного обслуговування населення.

Всім відомо, що куріння — це зло. Отруйність нікотину відчув кожен, хто взяв у рот першу в житті цигарку. При тютюнопалінні виникають запаморочення й нудота, інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, посилене серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина навіть непритомніє. 

Наталія ЦИМБАЛ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1279
Читати далі

Повідомлення в номер / Народ мій є

17.11.2016
l
Шановні краяни!
Два роки тому ми з Вами вийшли на Майдани Гідності – великі й маленькі, у столиці нашої України і в містах та селищах. Всі ми були об'єднані однією метою: усунути від влади бандитську кліку Януковича.
В тій боротьбі брали активну участь й волиняни, посланці нашого міста і району. На жаль, не всі вони повернулися додому. Дехто отримав важкі поранення. Однак жертви не були даремними – Євромайдан переміг.
Ворожі українському народові сили не могли змиритися із поразкою. При підтримці вояцтва Путіна вони анексували Крим, розпочали криваву бійню на Сході країни, де першими стали на захист завоювань Революції Гідності її учасники. Сотні їх віддали життя за рідну українську землю. Ми в неоплатному боргу перед ними, а тому  справою своєї честі вважаємо турботу про сім'ї загиблих, волонтерську допомогу тим, хто воює сьогодні з російським агресором.
День Гідності і Свободи, який відзначатимемо 21 листопада, не налаштовує на занадто оптимістичний лад, бо сучасна влада не виправдала надій учасників Євромайдану. 
Але я, мої бойові побратими впевнені, що завжди так не буде. Рано чи пізно народ прозріє і запитає теперішніх "лідерів", чому вони скомпрометували ідеали революції, поставили свої жалюгідні особисті інтереси вище загальнонародних. Адже час тепер не той і люди не ті. Революція Гідності розбудила в кожному із нас почуття високого громадянського обов'язку перед суспільством, перед нашими дітьми й онуками, які обов'язково житимуть в цивілізованій європейській державі.
Заради цього воюють на Сході кращі сини матері-України, заради цього допомагають їм волонтери і благодійники, заради цього живе і працює кожен із нас.
Тому вірмо у нашу спільну Перемогу, у наше краще майбутнє!
Слава Україні! Героям Слава!
Ігор ВЕРЧУК,
координатор ГО "Майдан Гідності" Ковельщини.

гідність

“Народ мій є! Народ  мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!”

 Василь СИМОНЕНКО.

21 листопада наша держава відзначає всенародне свято – День Гідності та Свободи. Свято із глибоким історичним корінням та особливою актуальністю. Проте 21 листопада – це, перш за все, можливість вшанувати всіх, хто ціною своїх життів, своєю силою, терпінням і вірою у торжество справедливості відстоювали та продовжують відстоювати гідність українського народу, його свободу та незалежність.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1202
Читати далі

Повідомлення в номер / Запрошуємо до участі

17.11.2016

18682534З Днем Гідності та Свободи!

Запрошуємо   до   участі!

До уваги мешканців міста!
Запрошуємо ковельчан 21 листопада взяти участь у заходах з нагоди Дня Гідності та Свободи:
12.40 год. – покладання квітів до стели загиблих земляків – учасників АТО (меморіал Слави);
13.00 год. – загальноміський літературно-мистецький захід "Ангели сьогодення"  та панахида за загиблими захисниками України  (біля пам'ятника Борцям за волю України на бульварі Лесі Українки).
Оргкомітет.
До уваги мешканців міста та жителів Ковельщини!
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 800
Читати далі

Повідомлення в номер / Працівники районної бібліотеки для дорослих

17.11.2016

_DSC7847

Працівники районної бібліотеки для дорослих (директор – Заслужений працівник культури України Галина Божик) проводять велику роботу, спрямовану на виховання у читачів почуття патріотизму, любові до рідної Вітчизни. Тут часто проводяться цікаві масові заходи: презентації книг відомих українських письменників, поетів, журналістів, читацькі конференції, бібліографічні огляди тощо.
Велику увагу бібліотечні працівники приділяють пропаганді української національної ідеї, вихованню молоді на прикладах героїзму і мужності борців за волю й незалежність України, в тому числі учасників національно-визвольних змагань, Помаранчевої революції, Майдану Гідності, антитерористичної операції на Сході країни. Цій меті слугують, зокрема, тематичні виставки художньої й  історико-краєзнавчої літератури.
НА ЗНІМКУ: під час  огляду стенда, присвяченого Дню Гідності й Свободи і подвигу наших земляків – учасників АТО.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Працівники районної бібліотеки для дорослих (директор – Заслужений працівник культури України Галина Божик) проводять велику роботу, спрямовану на виховання у читачів почуття патріотизму, любові до рідної Вітчизни. Тут часто проводяться цікаві масові заходи: презентації книг відомих українських письменників, поетів, журналістів, читацькі конференції, бібліографічні огляди тощо.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1174
Читати далі

Повідомлення в номер / Священним для ковельчан є Меморіал Слави

17.11.2016

_DSC7845

Священним для ковельчан є Меморіал Слави, де увіковічено пам'ять Героїв, котрі віддали свої життя за Україну, її народ – воїнів Другої світової війни, визволителів Ковельщини від фашистських загарбників, учасників АТО. Тут завжди полум'яніють квіти вдячності і шани, відбуваються заходи,  присвячені пам'ятним датам в житті нашої незалежної держави.
Так було цьогоріч у День Захисника України і Українського козацтва, так буде 21 листопада у День Гідності і Свободи. Адже ніхто не забутий, ніщо не забуто!
Фото 
Мирослава ДАНИЛЮКА.

У сяйві зір – День Гідності й Свободи 

Священним для ковельчан є Меморіал Слави, де увіковічено пам'ять Героїв, котрі віддали свої життя за Україну, її народ – воїнів Другої світової війни, визволителів Ковельщини від фашистських загарбників, учасників АТО. Тут завжди полум'яніють квіти вдячності і шани, відбуваються заходи,  присвячені пам'ятним датам в житті нашої незалежної держави.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 860
Читати далі

Повідомлення в номер / Хай множаться успіхи, врожаїться нива

17.11.2016

заставкаХай  множаться  успіхи, врожаїться  нива!

20   листопада   –   День   працівників   сільського   господарства

Традиційно кожного року у третю неділю листопада відзначається День працівників сільського господарства. Адже в цю пору практично закінчуються  польові сільськогосподарські роботи, хоч цьогорічні жовтнево-листопадові щоденні дощі не дають змоги сільгоспвиробникам повністю завершити збирання таких пізніх культур,  як зернова кукурудза та цукрові буряки.
Це свято сільських трударів – добра нагода підбити підсумки чергового сільськогосподарського року. Я впевнено можу сказати,  що  агропромисловий комплекс району має потужний потенціал. За обсягами виробництва продукції сільського господарства він займає гідні позиції в області.
Загалом в районі сільгоспвиробниками усіх форм власності зібрано 42 тисячі  тонн  ранніх зернових культур, що на 7 тисяч тонн більше минулорічного врожаю.
Найбільший валовий збір забезпечили сільськогосподарські товариства: ТзОВ "В. Прометей", СТзОВ ім. Лесі Українки. ТзОВ "Ратнівський Аграрій", СТзОВ "Зоря", СТзОВ "Дружба", ФГ "Фасти".
Середня урожайність колоскових культур по району склала 36,1,  зерна кукурудзи – 70 центнерів з гектара. Найвищої урожайності досягли: ТзОВ "В. Прометей" – 50,2 ц/га; СТзОВ "Облапське" – 48,2 ц/га; ФГ "Фасти" – 48,1 ц/га;  СТзОВ "Дружба" – 41,5 ц/га;  СТзОВ ім. Лесі Українки – 41,7 ц/га.
За  чисельністю поголів'я  ВРХ та виробницву м'яса  Ковельський район займає третє місце в області. Найбільше поголів'я у сільгосптовариствах  "Зоря", "В. Прометей", "Заповіт", ім. Лесі Українки. Виробництво м'яса ВРХ в цьому році у цих господарствах також зросло в порівнянні з минулим роком  на 120-180 відсотків.
По району ж воно зросло до минулого року на 110 відсотків і становить більше 7 тисяч центнерів, а виробництво свинини – на 225%  (майже 29 тис. центнерів), яке сконцентроване у ТОВ "Віра-1" .
Найбільше виробляють молока і  мають найвищі надої від корови у СТзОВ  ім. Лесі Українки, "Дружба".
Цих здобутків вдалося досягнути завдяки наполегливій праці усіх, хто творить хліб і добро на нашій благодатній землі, – селянських родин, фермерів, керівників і спеціалістів агропідприємств різних форм господарювання.
Високим авторитетом у своїх колективах на теренах району і області користується чимало  керівників сільськогосподарських підприємств. Це – Заслужені працівники сільського господарства України: Володимир Юхимович Потапчук – директор СТзОВ "Зоря"; кавалери Ордена княгині Ольги Поліна Іванівна Климчук – директор СТзОВ "Заповіт"і Валерія Адамівна Яромчук – директор СТзОВ "Дружба".
Вправними господарями здавна зарекомендували себе керівники сільськогосподарських підприємств: "Вежа" – Тетяна Василівна Зінчук,  ім. Лесі Українки – Сергій Степанович Герез, "Турія" – Сергій Андрійович Поліщук, "Пісочне" – Ростислав Андрійович Оксенюк.
Подає  надії молодий  директор ТОВ "В. Прометей" Анатолій Васильович  Радчук. 
Авторитетом у людей користуються голови фермерських господарств: "Симфонія" – Василь Михайлович Римарчук;"Фасти" – Олександр Костянтинович Шайнюк; "Колос" – Володимир Степанович Шевчук; "Голобська Дарівка" – Володимир Федорович Смаль; "Бурко" – Андрій Васильович Бурко та інші.
Їм, а також трудовим колективам, які очолюють, сьогодні доводиться і непросто, і нелегко. Однак наші аграрники духом не падають, вони наполегливо працюють над вирішенням поставлених завдань, примноженням досягнутих успіхів.
Тож хай щастить славним трудівникам полів і ферм, а нива віддячує щедрим урожаєм, збільшується виробництво молока і м'яса!
Леонід ГРИЦЮК, 
начальник управління агропромислового розвитку Ковельської райдержадміністрації. 

Традиційно кожного року у третю неділю листопада відзначається День працівників сільського господарства. Адже в цю пору практично закінчуються  польові сільськогосподарські роботи, хоч цьогорічні жовтнево-листопадові щоденні дощі не дають змоги сільгоспвиробникам повністю завершити збирання таких пізніх культур,  як зернова кукурудза та цукрові буряки.

Леонід ГРИЦЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 901
Читати далі

Повідомлення в номер / Миру, добра, благополуччя

17.11.2016

1Миру,  добра, благополуччя!

Шановні працівники та ветерани сільського господарства Ковельщини!
Вже стало доброю традицією у нашій державі щорічно у третю неділю листопада відзначати свято – День працівників сільського господарства.
Це не тільки професійне свято багаточисельних колективів трударів полів і ферм. Це – всенародне визнання тієї важливої ролі, яку відіграє сільськогосподарське виробництво у житті кожної людини, даючи їй життєво необхідні продукти харчування та сировину для промисловості.
Наше село споконвіку було зразком працьовитості, терпіння, непереможності. Від результатів роботи селян вирішальною мірою залежить соціально-економічне становище як України в цілому, так і нашого району. 
Дякуємо всім аграріям, які працюють на землі та дотримуються наших українських традицій! Адже споконвіку земля була для українців найсвятішою. 
Ми разом з Вами можемо по праву пишатися нашою славною Ковельщиною та її працьовитими людьми. 
Щиро дякуємо всім хліборобам, рядовим механізаторам і тваринникам, фермерам, власникам особистих селянських господарств, колективам переробних, обслуговуючих підприємств та ветеранам за невтомну роботу, за хліб і до хліба, за Вашу життєву мудрість! 
Низький уклін Вам, бо Ви – справжні господарі української землі. Колір золотого пшеничного поля гідно займає місце на українському прапорі. Тож плекаймо цю ниву, як найбільшу цінність нашої держави.
Бажаємо Вам та Вашим родинам довголіття, сімейного затишку та достатку! Нехай добром і щедрими врожаями повниться хліборобська нива Ковельщини.  
Ми  хочемо жити мирно, щоб назавжди зберегти недоторканними дорогі для нас рідні місця, звідки беруть витоки сила й духовність українського народу.
Нехай Бог береже нас і нашу Україну!

Шановні працівники та ветерани сільського господарства Ковельщини!

Вже стало доброю традицією у нашій державі щорічно у третю неділю листопада відзначати свято – День працівників сільського господарства. Це не тільки професійне свято багаточисельних колективів трударів полів і ферм. Це – всенародне визнання тієї важливої ролі, яку відіграє сільськогосподарське виробництво у житті кожної людини, даючи їй життєво необхідні продукти харчування та сировину для промисловості.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 930
Читати далі

Повідомлення в номер / Жінка, яка не підвладна рокам

17.11.2016

_DSC7733Жінка, яка не підвладна рокам

Є люди, які рокам не підвладні. Саме такою є ветеран  праці Надія Леонтіївна Македон із села Уховецька. Хоч давно уже на заслуженому відпочинку, проте, зустрівшись і порозмовлявши із нею, ніколи не даси жінці стільки років, як написано у паспорті. Вона, як і раніше, жвава, рухлива, наче ртуть.
Можливо, взнаки дається спадковість, а, можливо, те, що все життя – у праці. Адже з дитинства допомагала мамі на фермі. Батько трудився механізатором, тож іще з малих років усвідомила: як працюватимеш, так і матимеш. 
Коли після закінчення школи постало питання про вибір професії, Надія, довго не роздумуючи, подала документи у Рожищенський зооветеринарний технікум. Відчувала: турбота про тварин – то її покликання. Через деякий час здобула заочно вищу освіту в Білоцерківському зооветінституті.
На роботу у тодішній колгосп "Полісся" прийшла в 1967 році. Село Уховецьк відтоді стало рідним на все життя. Тут знайшла свою другу "половинку", створили сім'ю, народили дітей. Вселившись у будинок для молодих спеціалістів, який колгосп спорудив за власний кошт, обзавелися домашнім господарством.
Турбот вистачало, але найголовнішою з них для Надії Леонтіївни була праця. Ветеринарний лікар, особливо на селі, як відомо, не знає ні вихідних, ні свят. В будь-яку пору дня і ночі слід бути в "бойовій готовності", вміти надати невідкладну допомогу тваринам – як у колективних, так і в селянських господарствах.
Не злічити кілометрів, якими пройшла Надія Македон в окрузі. Адже до неї за допомогою зверталися не лише уховчани, а й мешканці довколишніх сіл.  Так було колись, так є й тепер. Здавалось би, ветпрацівник – робота не лише відповідальна, але й прибуткова. Однак Надія Леонтіївна щиро зізнається, що ніколи не була ласою ані до грошей, ані до "могоричів".
– Я допомагаю людям, бо люблю тварин, – каже. – Мені соромно вимагати за це якусь винагороду. Головне, щоб корівці чи свинці стало легше. Отоді я спокійна, і совість не мучить.
Слухаючи цю гарну, щиру, умудрену життєвим досвідом жінку, думаєш: які все-таки морально чесні і благородні наші ветерани!  Вони не розмінюють свої совість, честь  на подачки, бо знають: вище моральних цінностей немає нічого. Їх розуміння свого професійного й чисто людського обов'язку – та й нашим би можновладцям, котрі за євро і доларами, землею і нерухомістю світу не бачать.
Порядність, чесність, відповідальність стали причиною того, що Надії Македон односельці багато років поспіль виявляють високе довір'я – обирають депутатом Уховецької сільської ради. Є вона ним і тепер. Незважаючи, що за віком – найстарша серед своїх колег, сільський голова Володимир Демидюк не нахвалиться жінкою.
– Активна, ділова, принципова, – дає коротку характеристику. – А найголовніше, що не байдужа до проблем сільської громади, намагається сприяти їх розв'язанню.
Можливо, приклад Надії Македон, її вболівання за інтереси земляків стали причиною того, що в сільській раді Уховецька з 12 депутатів – 7 представниць прекрасної половини людства. Це й педагоги, й держслужбовці, і медик. Працюють дружно, злагоджено, разом із чоловіками вболівають  за подальший розвиток рідного села. 
А нині у ньому відбуваються справді "революційні" перетворення: нещодавно урочисто відкрили оновлене приміщення місцевої пошти, де господарюють у комфортних умовах Ніна Парат і Ніна Самчук. Наближається до завершення капітальний ремонт дитячого садочка, який буде чи не найбільшим і найкомфортнішим на Ковельщині, тривають ремонтно-будівельні роботи на інших соціально значимих об'єктах села.
Зміни на краще, безумовно, тішать душу і гріють серце Надії Леонтіївни, яка так багато сил, знань, досвіду і уміння віддала великій уховецькій громаді і землякам довколишніх сіл. Нині вона проживає разом із сином, невісткою і двома онуками у будинку при в'їзді в Уховецьк. Спільно господарюють, утримують живність, цікавляться подіями в країні і світі. Дві доньки – у Ковелі.
Надія Македон – давня і віддана читачка "Вістей Ковельщини". Пишається, що про неї у свій час писали інші видання, дбайливо зберігає вирізки з газет, свої багаточисельні Почесні грамоти і Подяки від влади.
…Коли редакційний фотокор Мирослав Данилюк вирішував, де і як сфотографувати героїню нашої розповіді, то запропонував місце під кущем калини, яка росте у дворі, а також у колі улюблених онуків. Надія Леонтіївна охоче погодилася, бо розуміє: як без калини нема України, так і без дітей немає родини.
Микола ВЕЛЬМА.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Є люди, які рокам не підвладні. Саме такою є ветеран  праці Надія Леонтіївна Македон із села Уховецька. Хоч давно уже на заслуженому відпочинку, проте, зустрівшись і порозмовлявши із нею, ніколи не даси жінці стільки років, як написано у паспорті. Вона, як і раніше, жвава, рухлива, наче ртуть.

Микола ВЕЛЬМА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1261
Читати далі
  • 529
  • 530
  • 531
  • 532
  • 533
  • 534
  • 535
  • 536
  • 537
  • 538
  • 539

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2026