Повідомлення в номер / А ви могли б прожити без зарплати

24.05.2016

А ви могли б прожити без зарплати?

У відомого поета Володимира Маяковського є слова, які звучать приблизно так: "А ви могли б заграти ноктюрн на флейті заржавілих труб?".

Дещо перефразовуючи співця революції, хочу запитати можновладців і депутатів різного рівня: "А ви могли б прожити без зарплати?".

Ставлю питання так тому, що мій онук навчається в одному з профтехучилищ Волині, а дочка там викладає. Вже майже п'ять місяців навчальний заклад лихоманить: не виплачують у встановлені Законом строки викладачам заробітну плату, а учням – стипендії. Училище не має змоги нормально розрахуватися за комунальні послуги.

Мені, ветерану, навіть важко уявити, як подібне може бути в Україні на 25 році її державності? Адже це – не горезвісні 1990-ті, коли Союз розвалився, економіка впала, люди місяцями не отримували ні зарплат, ні пенсій. З повідомлень ЗМІ знаю, що причина такого стану справ – в неузгоджених діях київської влади. Не зважаючи на те, що Верховна Рада проголосувала за фінансування профтехосвіти з Державного бюджету, Президент Петро Порошенко заветував цей Закон.

Я розумію: ні Петру Олексійовичу, ні колишньому міністру фінансів пані Яресько, ні деяким нардепам, можливо, професійно-технічна освіта та її проблеми не потрібні. Вони живуть цілком пристойно, матеріально забезпечені, а дехто ще й в офшорах гроші тримає.

Але профтехосвіта потрібна нашому господарському комплексу, де бракує добре підготовлених кадрів робітничих професій. Для декого з наших громадян, їх дітей та онуків училища і ліцеї – єдиний можливий спосіб здобуття професії. Не всі ж мають змогу вступати у виші в силу різних причин. А куди подітися хлопцям і дівчатам з малозабезпечених сімей?

Київська та й обласна влада хочуть перекинути весь тягар на місцеві бюджети, які й так в результаті безглуздих дій горе-реформаторів перевантажені. До того ж, чітко не визначено механізм такого фінансування. Скажімо, у містах, наскільки мені відомо, навчаються діти й із сільської місцевості. Чому міські бюджети мають брати на себе додатковий тягар? Якщо вже щось робити, то слід розподілити затрати міських і районних бюджетів на утримання профтехучилищ пропорційно до кількості учнів.

До того ж, згадані навчальні заклади не є комунальною власністю міських громад. Запитується: на основі яких законодавчих актів можна їх фінансувати, адже це заборонено Бюджетним кодексом?

Однак, схоже, такі "дрібниці" можновладців не хвилюють. В результаті проблеми працівників і учнів профтехосвіти "футболять", наче м'яч на гральному полі. Київ киває на Луцьк, Луцьк – на Ковель, Володимир-Волинський і Нововолинськ. Небезпечна і ризикована гра, скажу я Вам. Бо терпіння в людей може скінчитися, особливо в тих, хто живе на "голі" зарплати і пенсії.

Мене дивує позиція депутатів різних рівнів. Вас обирали до рад, щоб ви вирішували конкретні питання, сміливо порушували їх перед вищестоящими інстанціями, добивалися конкретних результатів. А там виходить, як у прислів'ї: "Іван киває на Петра, Петро – на Івана".

А де голос волинських народних депутатів, чому вони не зважуються разом із колегами подолати президентське вето? Чи їм байдужа доля викладачів і учнів ПТУ? Може, й байдужа. Бо, дивлячись, що робиться в країні, приходиш до висновку: ні економікою, ні соціальною сферою вони предметно не займаються. Тарифи і ціни ростуть, народ зубожіє, а чиновники і політики все ділять посади й гроші.

Віктор ЗІНЧУК,

ветеран праці.

м. Ковель.

Потрібно навести лад

Проблема бродячих собак не нова. І стосується не лише Ковеля. Але оскільки я мешканець саме цього міста, то й писатиму про те, що мене хвилює.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 843

Повідомлення в номер / Хто будує, хто руйну

24.05.2016

Хто будує, хто руйнує…

Є такий відомий вислів безсмертного Тараса Шевченка: "Той мурує, той руйнує, той неситим оком за край світу зазирає…".

Ці слова дедалі частіше згадуються мені, коли я буваю на території прибережної зони міського водоймища. Адже це водоймище – справжня перлина нашого міста, її треба берегти, як зіницю ока.

А що бачимо насправді? Зелені насадження знищують, молоді деревця, які, зокрема, висаджую постійно і я, по-варварськи ламають (одне з них ви бачите на знімку редакційного фотокореспондента Мирослава Данилюка). Дехто з відпочиваючих залишає після себе купи сміття. Воістину, як у тій примовці: після нас – хоч трава не рости.

Непокоїть мене і багатьох ковельчан забудова в зеленій зоні. Про це повідомляли й засоби масової інформації Волині, говорили люди на мітингах і вічах.

Знаю, що незабаром має відбутися сесія міської ради. Я звертаюся до її депутатів з пропозицією глибоко вникнути в проблему, порушену мною.

Можливо, доцільно одну із сесій провести на березі річки Турії (або принаймні – День депутата), запросити на цей захід розробника проекту забудови даної території, головного архітектора міста, депутатів минулих скликань. Нехай би вони подали вичерпну інформацію з цього питання. Не завадила б і присутність представника Львівського проектного інституту, який займається даною проблематикою.

Було б добре, якби місцева прокуратура і міський відділ поліції досконало розібралися у тому, кому були виділені тут земельні ділянки, хто їх перепродав і хто викупив (на жаль, такі факти мають місце).

Не завадило б міським депутатам звернутися до міськрайонного суду з тим, щоб розірвати укладені угоди щодо перепродажу земельних ділянок в прибережній зоні й повернути їх у власність міської громади. А парк, який тут розташований, назвати іменем Героїв Небесної Сотні і Героїв АТО.

Можливо, мої міркування для декого здадуться наївними і не зовсім реальними для здійснення. Але прошу зрозуміти депутатів міськради: це не тільки моя думка, а й позиція майже 600 мешканців Ковеля, які підписали звернення про повернення прибережної смуги міського водоймища у власність громади.

Сергій КОТІК,

представник

міської громади.

Є такий відомий вислів безсмертного Тараса Шевченка: "Той мурує, той руйнує, той неситим оком за край світу зазирає…". Ці слова дедалі частіше згадуються мені, коли я буваю на території прибережної зони міського водоймища. Адже це водоймище – справжня перлина нашого міста, її треба берегти, як зіницю ока.

Сергій КОТІК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 799

Повідомлення в номер / Хвилююче і душевно

24.05.2016

Хвилююче

і душевно

Хвилююче і душевно

Традиційно дійство розпочалося, коли всі присутні святковою колоною на чолі із бійцем АТО Віктором Прокоп’євим, в руках якого майорів синьо-жовтий стяг, рушили до Обеліска слави та Братської могили. На сільському цвинтарі виступили сільський голова В. І. Павлов, голова ветеранської організації М. В. Грищук та завідуюча відділенням соціально-побутової адаптації територіального центру Ковельської РДА К. І. Вакулюк.

Юлія ВОЙТЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 864

Повідомлення в номер / Ювілей відродження

24.05.2016

Ювілей відродження

11 травня у Ковелі відбулися урочисті заходи, до котрих ретельно і заздалегідь готувалися одні жителі нашого міста і про котрі з подивом дізналися у самий день проведення інші. Мова йде про вшанування 20-ліття відродження Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви.

Позаштатний кореспондент газети, автор цих рядків зустрівся зі старшим благочинним Ковельської округи протоієреєм Володимиром Ровінським, аби дізнатися з перших вуст про подробиці цієї події.

– Цими днями на Волині вшанували знакову подію – 20-ліття відродження Володимир-Волинської єпархії. З якої пори є перші свідчення про цю єпархію?

– Відомо, що на Волині християнство існувало задовго до офіційного Хрещення Київської Русі. Не випадково в числі перших волинських святих є рівноапостольні Кирило і Мефодій – просвітителі словянських народів.

Однак адміністративна організація церковного життя на Волині розпочалася за князювання Володимира Великого. У 992 році в місті Володимирі була заснована одна з перших на Русі православних єпископських кафедр, що стала центром великої єпархії. Адже у її склад увійшли землі нинішньої Волинської, Рівненської, Житомирської, Тернопільської, Хмельницької областей України, а також прилеглі частини Білорусі та Польщі.

Отож, наступного року будемо відзначати 1025 річницю заснування православної єпархії у Володимирі-Волинському.

– Шановний отче, Ви згадали про ще один визначний ювілей, котрий святкуватимемо наступного року. Яку роль відіграла Володимир-Волинська єпархія в утвердженні Православ'я на теренах Великої Волині?

– Завдяки заснуванню єпархіального центру та належній організації місіонерської, просвітницької і душпастирської роботи кількість християн і, відповідно, храмів та монастирів в короткий термін зросла до таких розмірів, що для духовної опіки та адміністративного впорядкування з великої Володимирської єпархії вже з ХІІ по ХІІІ століття були виділені самостійні Перемишльська, Галицька, Угрівська і Луцька єпархії.

Проте наступні політичні потрясіння та намагання втягнути в міжвладні розбірки потенціал церковного устрою ослабили вплив Володимирської єпархії на духовне життя та розвиток Православія на Волині і, врешті-решт, призвели до занепаду та ліквідації єпархіального центру.

Минали століття, було чимало спроб відродити єпархіальний центр у Володимирі-Волинському, але реально це вдалося тільки у 1996 році. Тоді, 3 травня, рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви було виділено зі складу Волинської єпархії парафії семи західних районів і на їх основі створено самостійну єпархію з центром у давньому Володимирі-Волинському.

– 20-ліття відродження єпархії, – це дійсно знакова подія для всієї Волині. У якому форматі відбувалися святкування?

– Власне, святкування тільки розпочалися. І розпочалися на досить високому церковному рівні. Предстоятель Української Православної Церкви блаженіший митрополит Онуфрій 9 травня прибув у Володимир-Волинський, аби разом з гостями – архієреями та священиками з України, Греції, Польщі й Білорусі молитовно розпочати заходи із відзначення 20-ліття відродження єпархії.

З єпархіального центру ці урочистості перенесуться у міста та села єпархії-ювіляра. Адже головним підсумком цього двадцятилітнього періоду з моменту відродження єпархіального життя стало заснування сотень релігійних громад, будівництво нових храмів і монастирів, поява духовно-просвітницьких центрів і недільних шкіл, молодіжних братств і церковних ЗМІ, а, головне, воцерковлення і навернення до життя згідно із Святим Євангелієм тисяч і тисяч волинян.

– Єпископська кафедра керуючого єпархією розташована у Володимирі-Волинському. Як пов'язаний наш Ковель з адміністративним центром єпархії?

– Дозвольте спочатку невелику довідку. Для зручності управління великими за територією єпархіями правлячий архієрей, крім кафедрального міста, міг мати резиденцію в іншому населеному пункті своєї єпархії. Там облаштовувався ще один кафедральний собор, а титул архієрея вміщав назви двох міст, де були його єпископські кафедри.

Так от, під час призначення та висвяти у єпископський сан у 1996 році преосвященішого Симеона (Шостацького) його було наіменовано єпископом Володимир-Волинським і Ковельським. З тих пір і його наступники, преосвященні Никодим (Горенко) та Володимир (Мельник) успадковували цей титул разом з межами єпархії, котру очолювали. Таким чином, у Ковелі керуючі Володимир-Волинською єпархією мають свою другу резиденцію, або кафедру. Саме тому продовження урочистостей з нагоди 20-ліття відродження єпархії відбулося у Ковелі.

– Як пройшло свято у нашому місті?

– Якщо коротко – надзвичайно урочисто і духовно піднесено. Якщо ж детальніше, то варто сказати, що три архієреї – митрополит Вінницький та Барський Симеон, архієпископ Житомирський та Новоград-Волинський Никодим, архієпископ Володимир-Волинський та Ковельський Володимир, котрі протягом минулих двадцяти років обіймали Володимир-Волинську кафедру, отці-благочинні з усієї єпархії та намісники монастирів прибули на урочистості у Ковель.

Божественна Літургія відбулася у храмовому комплексі Почаївської ікони Божої Матері. А далі три архіпастирі, більше шестидесяти священиків і сотні та сотні православних ковельчан багатолюдною Хресною Ходою пройшли з пасхальними піснеспівами вулицями міста до Воскресенського кафедрального собору.

По дорозі учасники Хресної Ходи зупинялися для заупокійної молитви та покладання квітів біля стели пам'яті Героїв Небесної Сотні, полеглих у зоні АТО ковельчан та Меморіалу Слави (на знімках).

У центрі міста Хресна Хода зупинилася, і митрополит Симеон іконою Христа Воскреслого та мощами рівноапостольного князя Володимира благословив на чотири боки місто та його жителів.

Свято завершилося у Свято-Воскресенському соборі подячним молебнем та взаємними вітаннями.

Розмову вів

Дмитро Корнелюк.

Фото з архіву храмового комплексу Почаївської ікони Божої Матері.

Розмову вів Дмитро Корнелюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1351

Повідомлення в номер / Перевесла

19.05.2016

Великою популярністю у шанувальників музичного і пісенного мистецтва Ковельщини та Волині користується фольклорний квартет "Перевесло" Білинського будинку культури. У його виконанні задушевно звучать українські народні пісні.

НА ЗНІМКУ: учасники "Перевесла" Наталія ШУЛЯК, Петро ЖУРАВЕЛЬ, Світлана РЯБЧУК, Віталій КОВАЛЬ.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Великою популярністю у шанувальників музичного і пісенного мистецтва Ковельщини та Волині користується фольклорний квартет "Перевесло" Білинського будинку культури.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 861

Повідомлення в номер / Сесії Ковельської районної ради

19.05.2016

Голова райради Андрій Броїло видав розпорядження скликати п'яту позачергову сесію Ковельської районної ради сьомого скликання 20 травня 2016 року о 10.00 годині, на розгляд якої внести питання:

Про внесення змін до рішення районної ради від 19 лютого 2016 року, № 3/12 "Про районний бюджет на 2016 рік".

Різне.

На сесію запросити депутатів обласної ради, обраних від району, голову, першого заступника голови районної державної адміністрації, начальників управлінь, відділів, секторів та служб районної державної адміністрації, керівників територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, правоохоронних органів, селищних, сільських голів, лідерів партійних та громадських організацій, представників місцевих засобів масової інформації.

Сесію провести в читальному залі центральної районної бібліотеки.

Голова райради Андрій Броїло видав розпорядження скликати шосту сесію Ковельської районної ради сьомого скликання 3 червня 2016 року о 10.00 годині, на розгляд якої внести питання:

Про внесення змін до рішення районної ради від 19 лютого 2016 року, № 3/12 "Про районний бюджет на 2016 рік".

Про встановлення вартості харчування в НВК "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ст." с. Воля- Любитівська.

Про звіт про виконання Програми економічного і соціального розвитку району у 2015 році.

Про затвердження Положення про здійснення інвестиційної діяльності в Ковельській районній раді.

Про внесення змін до рішення районної ради від 25.12.2015 року, № 2/13 "Про Президію Ковельської районної ради сьомого скликання".

Про внесення змін до Регламенту Ковельської районної ради сьомого скликання, затвердженого рішенням районної ради від 25.12.2015 року, № 2/10.

Про внесення змін до Положення про постійні комісії Ковельської районної ради сьомого скликання, затвердженого рішенням районної ради від 25.12.2015 року, № 2/14.

Про роботу сектора превенції Ковельського відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області щодо профілактики протиправних діянь в населених пунктах району.

Про стан і перспективи розвитку лісового господарства та лісопереробної галузі району.

Про роботу Держпродспоживслужби в Ковельському районі.

Різне.

Сесію провести в читальному залі центральної районної бібліотеки.

Сесії Ковельської районної ради

1 червня – телемарафон "Поспішаймо робити добро"

Щороку в області в рамках тематичних заходів до Міжнародного дня захисту дітей проводиться благодійний телерадіомарафон "Поспішаймо робити добро"...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 819

Повідомлення в номер / 22 травня – 155-річчя перепоховання Т. Г. Шевченка на Чернечій горі

19.05.2016

22 травня –

155-річчя перепоховання

Т. Г. Шевченка

на Чернечій горі

22 травня –
155-річчя перепоховання

Т. Г. Шевченка

на Чернечій горі

Запрошуємо до участі!

22 травня о 12.00 год. біля пам'ятника Тарасу Шевченку в ковелі відбудеться мітинг-реквієм з нагоди 155-х роковин перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі.

22 травня 2016 року о 14.30 год. в с. Колодниці на символічній могилі Тараса Шевченка відбудуться заходи з нагоди 155-ї річниці перепоховання праху Великого Кобзаря на Чернечій горі у Каневі.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 850

Повідомлення в номер / В їх серцях живе Україна

19.05.2016

В їх серцях живе Україна

“Наша українськість не підпадає під жодні вітри, не йде на жодні компроміси...” – ці слова видатної української жінки початку ХХ століття яскраво характеризують діяльність Ковельської філії ВГО “Союз Українок”. Саме про жінку –християнку, її подвиг як дружини й матері, котрій самою долею покладено бути на віку щасливою, засівати свою ниву і колисати своїх дітей, зазнавати втоми і втіхи, продовжувати рід і берегти правічні традиції рідного народу йшлось у день вшанування жінок-мироносиць, що відзначалось у третю неділю після Великодня.

Завжди на різних життєвих шляхах і перехрестях українська жінка стояла на боці милосердя, несла велику любов і сімейне тепло. Вона завжди свято шанувала і виконувала обов'язки берегині сімейного вогнища.

Але українські жінки ще й сильні і мають активну громадянську позицію, поєднують в собі пристрасті з нотами ніжності, з жіночого героїзму й жертовності. Багато з них у культурно-освітній, політичній, і навіть військовій діяльності не поступаються перед чоловіками. Так було протягом усієї історії України – так є й нині.

Ковельська філія ВГО “Союз Українок” налічує сьогодні 50 активних жінок різного віку, професій та соціального статусу. Це – прості доньки народу нашого, які не роблять великих подвигів. За прикладом жінок-мироносиць, вірно й почасти непомітно служать українській ідеї кожна на своєму місці.

В нелегкі для країни часи наші жінки знаходять в собі сили не лише зберігати прагнення до волі, нести людям найвитонченіше духовне світло, почуття гідності й відповідальності, а й прищеплювати ці почуття молодшим поколінням.

При “Союзі Українок” вже багато років функціонує школа гармонійного розвитку, де займаються діти шкіл міста й району (директор Руслана Козачук).

От і цьогоріч третього дня Великодня по-святковому гамірно було в культурно-просвітницькому центрі м. Ковеля. То вже гарна традиція Ковельської філії ВГО “Союз Українок” – збиратись в такий день разом, аби прославити світле Воскресіння Христове. Головною прикрасою залу була виставка писанок –символа Великодня. Учні школи гармонійного розвитку писали самі – хто вперше, хто вже маючи певний досвід: і звичайні курячі, й велике страусине, й маленькі перепелині писанки неймовірно красиві. Поряд – колекція писанок ковельської майстрині Ольги Бичковської. Ольга Василівна із захопленням розповідала про свої давні й зовсім нові роботи.

Захоплено слухали присутні про новий вид розпису: білим по білому – вишукані, елегантні, вони особливо привертали увагу. Враженнями від виготовлення писанок поділились мами й бабусі учнів школи, які працювали разом з дітками. Лідія Козуля розповіла про давні українські традиції, пов'язані з писанками та іншими великодніми символами.

Діти підготували також гарний святковий захід, до якого долучились 25 діток в супроводі трьох дорослих з Донеччини, що провели маленькі великодні канікули у Ковелі в родинах ковельчан, аби познайомитись із звичаями й традиціями Західної України. В спілкуванні діти ділились приємними враженнями про перебування у Ковелі зокрема.

Люди на Сході країни повинні отримувати більше інформації про Україну – її звичаї, традиції, а ми –більше знати про Схід. Це можливо тоді, коли у нас зав'яжуться дружні стосунки й живе конструктивне спілкування.

І такі заходи цьому сприяють.

Наше громадське об'єднання ініціює й підтримує багато проектів щодо подолання русифікації, нав’язаної впродовж десятиліть радянською владою. Зокрема, щодо піднесення авторитету української мови як в суспільному, так і побутовому контексті. Зокрема, викоренення російськомовних текстів із ЗМІ, вивісок на вулицях, приміщеннях і установах. За сприяння СУ було позитивно вирішено питання щодо заборони російськомовного "шансону" в громадському транспорті.

Організовуємо вечори пам'яті, екскурсії до визначних місць, зустрічі з письменниками та видатними особистостями, інші культурно-освітні заходи із вшанування пам'яті світочів української культури минулого й сучасних.

Цьогоріч до річниці від дня народження Тараса Шевченка “союзянки” висадили біля пам'ятника Кобзарю в міському парку обабіч центральної алеї 15 кущів калини.

І скільки б чоловіче суспільство не стверджувало, що жінка – слабка істота, що вона не здатна мислити суспільно і державно, та жінка завжди порушувала ці "канони". Бо саме в співпраці з чоловіками громадська діяльність жінок найбільш ефективна.

Пліч-о-пліч з чоловіками стояли “союзянки” на Майдані Гідності, в 2014 р. Коли ж було створено ГО “Ковельський Майдан Гідності”, ми також налагодили плідну співпрацю, що триває й нині, як і з Волонтерським центром при Ковельській районній раді, створеним з ініціативи Ігоря Верчука, голови райради попереднього скликання. Не злічити, скільки поїздок на Схід під керівництвом очільника “Майдану Гідності” Ігоря Верчука допомагали споряджати наші жінки: плели теплі шкарпетки, маскувальні сітки, заготовляли трав'яні чаї, продукти харчування – все, що потрібно (а потрібно все!) нині на передовій нашим захисникам.

Одну з останніх поїздок в АТО було здійснено напередодні Великодня. “Союзянки” передали воїнам великодні кошики з пасочками й крашанками та іншими смаколиками.

“Союзянки” також підтримують і усіляко допомагають учасникам національно-визвольних змагань, родинам учасників АТО та родинам загиблих. Зокрема, вже другий рік наші “союзянки” беруть участь в благодійному проекті волонтера Катерини Кухаренко "Родини Героїв".

Один із отців Церкви сказав, що в останні часи слава жінок-мироносиць буде більшою від тих, хто раніше прославився. Хоча, як продовжує цей отець, вони не будуть творити численні чудеса, але вони вистоять у вірі.

Коли мироносиці йшли звістити учням, зустрів їх Господь і сказав: "Радуйтесь!".

Сучасні жінки – мироносиці свято вірять, що заповітне "Радуйтесь!" почують колись і ті славні жінки, що відійшли у Вічність, як от перша голова “Союзу Українок” в Ковелі Леся Підгірська, Марія Хотинська, Ганна Гнатюк, Михайлина Рабко-Кордонська, Марія Юзефович, Олена Юрчикович, Марія Дригуля й багато інших. І ті, що нині щодня творять славну історію української нації малими й великими справами. І ті, що робитимуть це згодом. Ми завжди раді поповнити ряди нашої громадської організації новими активними членами!

Нині, втомлені війною й політикою, люди дедалі більше звертають погляди до вищих духовних цінностей – любов, доброта, віра у власні сили й можливості.

Тож щиро зичу всім жінкам України бути активними, сміливо висловлювати й доводити справами власну громадянську позицію, бо під лежачий камінь вода не тече. Йти "до свого по своє", куди душа веде, де Ви найбільше потрібні й корисні, де зможете себе зреалізувати й відчути самодостатність і щастя. Щоби, зберігши віру й вірність, почули колись оте: "Радуйтесь!".

Олена Місюра, голова Ковельської

філії ВГО “Союз Українок”.

(напередодні Великодня голову “Союзу Українок” Олену Місюру було нагороджено орденом "За службу державі" від імені Міжнародної організації “Об'єднана рада українського та закордонного козацтва "Академія козацтва").

Олена Місюра.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 793

Повідомлення в номер / Хай Матір Божа нам допомагає

19.05.2016

Хай Матір Божа нам допомагає!

І настала темрява, і гора розкололася, коли римські легіонери розпинали Христа. Темінь, розпач і горе огорнули душі тих, хто був поруч з Учителем. З важким тягарем через декілька днів потому йшли згорьовані жінки з миром і пахощами до гробниці. І побачили вони диво: відкритий гріб, а там – янгол Божий у сяйві світла сповіщає про Воскресіння Христове. Враз просвітліли душі і серця їхні.

Те світло пломенить і для нас, сьогоднішніх. Хіба не Бог відвернув імперський камінь поневолення та дарував українцям світло Незалежності? Хіба не Божа Матінка від сходу Сонця і до пізньої ночі посилає світло молитви Всевишньому заради нашого навернення до Бога спасіння? Хіба не Вона дає силу і натхнення боронити рідну землю від ворога воїнам АТО?

Нещодавно газета писала про оновлення ікони Божої Матері "Неустанної помочі" у парафіянки Свято-Володимирського храму пані Валентини, котра мешкає у селищі машинобудівників.

"Чому явився нам цей знак благодатний і що він віщує?" – запитують вірні. Коротко і вичерпно відповіла сама пані Валентина: для підняття нашого духу, укріплення і возвеличення Церкви Української, для єдності нашої.

І тішить, що настоятель храму о. Віталій Лехкобит своїми діями і вчинками єднає церковну громаду, вселяє в їхні душі любов, добро і патріотизм.

У День святих жінок-мироносиць у храмі після мирування кожній юній і дорослій парафіянці було даровано букетик конвалій. Це виглядало зворушливо та мило. Здавалося, що в храмі світліше стало від радості в очах прихожан.

Потому всі дружною церковною родиною рушили хресним ходом, щоб оновлену ікону принести для поклоніння в храм. Від самого дому, де перебувала святиня, вірні прикладалися до неї, цілували лик Пресвятої Богородиці.

Чинно прямувала процесія з хоругвами та священиками церков УПЦ Київського Патріархату Ковельщини. І в цій ході – ще одна знакова подія. Біля одного із під'їздів багатоповерхового будинку процесія зупинила свій рух. Тут мешкає сім'я парафіян Оксани та Іллі Невірків, яка вирішила подарувати храму ікону святої великомучениці Варвари. Ікона старовинна, і датується ХVІІ століттям. Писана на дерев'яних дощечках. Ці ікони підносять святість храму і наповнюють його ще більшою благодаттю.

"Вісті Ковельщини" повідомляли про активних жертводавців храму. Ось і до цієї знакової події долучилися сільмашівці. Ними було виготовлено гарний кіот, у який помістили оновлену ікону та образ Ісуса Христа. Особливо слід відзначити тут велику роль і активну позицію Миколи Заікіна – Президента ТОВ "ВО "Ковельсільмаш", який вірний Українській церкві і всіляко допомагає релігійним громадам.

Прислухаюся до розмов:

– Сьогодні велике свято для нас. Знак оновлення – це пророцтво, яке вказує, що наш храм швидко побудують.

– Дай-то, Боже! Я мрію про той день, коли світлий молитовний зал відкриє двері. Стану на коліна і буду молитися й від радості плакати. А чи доживу?

– Доживемо! Лише тісніше згуртуватися і більше зосередитися на будові потрібно.

Попри все, до зими дах змайструвати необхідно та й інші роботи виконати. Є надія. Є віра. І є розуміння того, яким шляхом іти. Впевнений: буде світло перемоги.

Нарешті, святиня зайняла своє почесне місце в храмі. Людей – ніде яблуку впасти. Всі хочуть бути ближче до святості та благодаті.

Молебень і молитву в ім'я ікони Божої Матері "Неустанної помочі" очолює благочинний Ковельського деканату УПЦ КП о. Анатолій Александрук.

Патріотично і змістовно виголошує свою проповідь о. Ростислав. Він наголосив, що існує багато непорозумінь через роз'єднаність народу, а часом і байдужість у повсякденному житті й у ставленні до віри. І Божа Матінка щоразу протягом віків приходить до нас і нагадує, що ми живемо на найродючішій у світі землі, п'ємо найсолодшу воду, маємо безмежні багатства, але весь час потрапляємо у бідність і під вплив інших народів зі Сходу і Заходу.

"Я, як і колись, мій український народе, з тобою. Моє світле оновлення – то знак великого воскресіння", – промовляє до нас Божа Мати. Ісус Христос після свого воскресіння виголосив вічні слова: "Мир Вам!". Тож дай нам, Боже, просвітління, миру та Божої благодаті", – наголошує священик.

Сьогодні з вуст окремих священнослужителів, які не належать до Київського Патріархату, чути образи і зневажливі слова на адресу інших конфесій, в тому числі – УПЦ КП. Бог їм суддя. Не знають, що творять. Скажу єдине: майбутнє не за ними, а за єдиною помісною Українською церквою.

А наразі о. Віталій, настоятель Свято-Володимирського храму, дякує всім парафіянам та жертводавцям за вагомий внесок у розбудову церкви і запрошує всіх ковельчан приходити на поклоніння до чудотворної ікони Божої Матері "Неустанної помочі", а також допомогти новоспоруджуваному храму, хто чим може.

Анатолій СЕМЕНЮК.

НА ЗНІМКАХ: під час хресного ходу.

Фото з архіву Свято-Володимирського храму.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1155

Повідомлення в номер / Розмай травневих свят

19.05.2016

Розмай травневих свят

Напередодні Дня пам'яті та примирення і 71-ої річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні учні та вчителі НВК "ЗОШ №11-ліцей" м. Ковеля відвідали військову частину, що знаходиться у нашому місті.

Про це написала в листі до редакції учениця 9-А класу Світлана Котищук.

Учні 7-В та 9-А класів разом зі своїми класними керівниками А. П. Куліковською та О. М. Філіпчук побачили досвідчених, професійних воїнів, поставили їм цікаві запитання.

Командир частини Роман Якимчук нагадав дітям про події, що відбувалися під час Другої світової війни, розповів про героїв, які захищали Ковельщину від ворогів.

На завершення пізнавальної екскурсії бійці пригостили школярів смачним узваром та пиріжками.

"Літературно-тематична година з нагоди пам'ятної дати відбулася 9 травня і в клубі с. Волошок", – так розповіла в написаному листі до редакції газети "Вісті Ковельщини" його завідуюча Валентина Приходько.

На свято запросили ветеранів Другої світової війни та воїнів АТО. Це – Павло Абрамчук, Павло Тарасюк, Андрій Рудін та Віктор Потеруха.

Шкода, що за станом здоров'я на захід не прибув ветеран Степан Приходько, який годинами може розповідати про ті нелегкі часи.

Хвилиною мовчання учасники урочистості вшанували світлу пам'ять тих, хто віддав своє життя десятки літ тому і нині за рідну землю.

З нагоди свята присутніх привітала сільський голова О. Філіпчук. В подарунок учасникам АТО та інваліду С. Приходьку вручили грошові винагороди.

Із словами подяки до всіх тих, хто наближав і наближає мирне сьогодення звернувся протоієрей о. Віталій.

Як повідомила авторка допису, під час свята також була представлена викладка літератури, яку підготувала бібліотекар Оксана Боярчук. Учні школи Дарія Єрьомінко, Марія Абрамчук, Анна Філонюк, Вікторія Копанько, Анна Супрунюк та Ольга Приходько з натхненням і щирістю продекламували вірші.

По закінченню дійства школярі ще раз привітали сивочолих ветеранів і подарували їм квіти.

За допомогу в організації "солодкого столу" щира вдячність – підприємцям Надії Мороз та Олександру Єрьомінку.

Напередодні Дня матері в Ковельському медичному коледжі відбувся святковий захід "В світі все починається з мами…", який підготували куратор групи Антоніна Біднюк (автор замітки) разом із студентами І курсу спеціальності "Фармація".

З безмежною ніжністю та любов'ю Богдана Дичка, Мар'яна Ковальчук, Вікторія Булик та Іванна Нестерук розпочали свято з молитви до Матері Божої. На грудях усіх учасників дійства майоріла рожева квітка, адже вона здавна стала символом пам'яті в цей день і означала шану живій матері, біла – померлій.

Ведучі заходу Олег Бесонов, Ліка Старченко, Ольга Проскура та Микола Остапчук розповіли про традиції святкування цього свята.

Із сцени лунали мелодійні пісні про маму у виконанні студентів Анастасії Кавас, Ольги Проскури й Анастасії Семеренко. Вірші читали Анна П’ясецька та Мар’яна Ковальчук. Легенду про материнську любов розповіла Іванна Нестерук. Запрошеним на свято мамам, бабусям та іншим Вікторія Дейнека подарувала "Пісню про матір".

Позитивного настрою присутнім додала вистава із життя простої української родини, зіграна студентами Анастасією Кавас та Олегом Вітенком.

Бабуся студентки Анастасії Семеренко Надія Василівна виконала пісню "Мамині яблуні", разом із онучком презентували глядачам ще одну музичну композицію.

На завершення усі учасники свята та присутні в залі під акомпанемент гітари Володимира Маргеса заспівали твір Андрія Кузьменка "Мам".

Підготувала

Орися ФІЛІПЧУК.

НА ЗНІМКАХ: під час літературно-тематичної години "Не згасне пам'ять у віках" в клубі Волошок.

Фото з архіву

закладу культури.

Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 991