Повідомлення в номер / А що після школи

22.07.2016

А що після школи?

Три випускниці ковельських шкіл, які мають досвід роботи за кордоном, організовують літній тренінг для старшокласників про можливості в освіті та кар'єрі.

Журналістка, арт-менеджер та студентка європейського університету – вони троє у свій час сиділи за партами ковельських шкіл, а потім поїхали навчатися до вишів Києва. У студентські роки кожна з них провела літо або й два у США. Після випуску дівчата навчались, працювали або волонтерили у Сполучених Штатах чи Євросоюзі. Запевняють: для такого досвіду їм не знадобилась фінансова підтримка батьків, усі походять із незаможніх сімей. Щоб про відкриті можливості знали більше юних ковельчан, вирішили організувати триденну літню школу для учнів 9-11-их класів у Ковелі.

"Я уже роки два чи три час від часу приходжу до своєї школи і на якомусь з уроків розказую свою історію," – каже Олена Абрамович, випускниця школи №1 2003 року. Зараз вона працює спеціальним кореспондентом на телеканалі "112 Україна", часто їздить у закордонні відрядження, робить репортажі з Брюсселя, Парижа, Берліна. А шість років тому Олена жила у Ковелі, годувала груддю півторарічного сина, доки раптом не натрапила на рекламу Могилянської школи журналістики. "Подивилась ролик і не могла заснути цілу ніч, плакала, – розказує Олена. – А через день ми уже були у потязі на Київ. Чоловік із сином жили у наметі біля річки, доки я складала вступні іспити".

Саме про те, як ухвалювати такі рішення, де шукати допомогу, яким чином досягати цілей, Олена разом з подругами хочуть розповісти під час літньої школи. Присвятити дітям не один урок, а кілька днів, дівчат загітувала Анна Лисюк – випускниця Ковельської гімназії, теж 2003 року. Рік тому вона повернулась до України після закінчення “магістерки” з арт-менедженту у США за програмою Фулбрайт, яка повністю фінансує витрати на навчання та проживання.

"За останні роки з`явилась низка міжнародних освітніх стипендій, програм культурного обміну, волонтерства. Я досить пізно дізналась про такі програми, і зараз, повернувшись з однієї із них, ще більше переконана у тому, наскільки такий досвід є важливим, – розповідає Анна. – Думаю, головна проблема – це те, що молодь Ковеля не знає, що такі програми взагалі існують, відповідно, їх вибір щодо майбутньої професії, особистого чи професійного розвитку є досить обмеженим".

Анна наголосила, не має на меті агітувати школярів втікати за кордон, проте хоче, щоб вони знали про відкриті можливості. А ще сформували у Ковелі новий осередок цілеспрямованих та успішних. "Мені хочеться створити таку собі Alumni, тобто "спілку випускників". Щоб успішні ковельчани, яких зараз чимало, теж сюди поверталися і робили такі ж тренінги, ділилися своїм досвідом, – каже Анна. – А щодо учасників тренінгу, то тут однаково важливою є неформальна його частина, адже схожої платформи для знайомств, дискусій, перегляду та обговорення фільмів, як на мене, у Ковелі зараз немає".

Третя організаторка тренінгу – Анастасія Гуд, випускниця вербської школи 2012 року. Вона щойно отримала диплом бакалавра з французької філології Університету ім. Тараса Шевченка, а у вересні уже їде на дворічну магістерську програму, яку фінансує Євросоюз. Буде навчатися у Греції, Франції та Італії і отримувати стипендію, яка покриватиме витрати на життя. У студентські роки Настя стажувалась у благодійному фонді в Києві та волонтерила півроку у Франції.

"Я хочу розказати про волонтерські програми у Європі та Україні, які дозволяють безкоштовно подорожувати і здобувати хороший професійний досвід, – розповідає Настя, – До того ж, це завжди багато нових знайомств та зв'язків, бо зазвичай ти у команді з іноземцями. Це і потужний культурний обмін".

Під час тренінгу Анастасія хоче також дати уроки тайм-менеджменту, адже сама багато таких відвідала і провела. Обіцяють дівчата розказати і про ринок праці в Україні, навчити писати резюме та мотиваційні листи, використовувати соцмережі для пошуку роботи. Кажуть, грошей за це не братимуть, але якщо знайдуться охочі спонсори, щоб профінансувати роздаткові матеріали, то будуть вдячні.

Щоб взяти участь у літній школі, яка відбудеться у перші вихідні серпня, учням потрібно заповнити онлайн анкету https://goo.gl/jOjTlu

Наш кор.

Три випускниці ковельських шкіл, які мають досвід роботи за кордоном, організовують літній тренінг для старшокласників про можливості в освіті та кар'єрі. Журналістка, арт-менеджер та студентка європейського університету – вони троє у свій час сиділи за партами ковельських шкіл, а потім поїхали навчатися до вишів Києва. У студентські роки кожна з них провела літо або й два у США.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 817

Повідомлення в номер / Хто найкращий рибалка

22.07.2016

Хто найкращий рибалка?

Початок діяльності Українського Товариства мисливців і рибалок, яка стала найпопулярнішою та наймасовішою організацією, покладено 10 липня 1921 року в м. Харкові. На своєму першому з’їзді мисливці і рибалки України об’єдналися у Всеукраїнський Союз мисливців і рибалок.

У зв’язку з тим 9 липня 2016 року Ковельська міська організація УТМР на честь 95-річчя від дня створення Товариства та 70-річчя його Волинської організації у мальовничому куточку на березі річки Турії поблизу с. Гішина провела змагання серед первинних мисливських осередків з літної риболовлі.

Риболовля – це спорт, що поєднується з активним відпочинком, пропагує здоровий спосіб життя, змагання на знання тонкощів поведінки жителів водойм і вміння ловити рибу в різних умовах. Головне завдання «поєдинку» – звичайно ж, наловити якомога більше риби.

У цих цікавих змаганнях взяли участь 27 учасників з первинних мисливських організацій.

В командному загону трійка переможців виглядає так:

перше місце – Заріччанська первинна мисливська організація (голова МРО – Стасюк В. М., єгер – Жук В. М.);

друге місце – Голобська первинна мисливська організація (голова МРО – Простопчук Г. Є., єгер – Потап’юк П. М.);

третє місце – Білинська первинна мисливська організація (голова МРО – Потапчук В. Я., єгер – Кузьмук С. М.).

В змаганнях із вилову риби перше місце виборов Ткаченко Олександр Вікторович, другим був Чайковський Сергій Олександрович, третім – Вовчик Юрій Леонтійович.

Крім цього, визначили переможців у номінації «Кульова стрільба», де перше місце зайняв Федорук Василь Миколайович, друге – Корецький Віктор Андрійович, третє – Ремба Сергій Анатолійович.

У конкурсі «Кінець Александрова» (кидання мотузки з тягарем на влучність) виборов перше місце Дячук Юрій Анатолійович, друге – Троцюк Юрій Віталійович, третє – Куденчук Сергій Миколайович.

Зав’язування гачка на швидкість краще всіх виконав Ткаченко Олександр Вікторович. Другим був Олексюк Сергій Володимирович, третім – Чайковський Сергій Олександрович.

Всі переможці отримали цінні призи.

У заході, окрім досвідчених рибалок, участь брав школяр Потап’юк Андрій, який відзначений призом міськрайорганізації УТМР.

Також всім учасникам змагання були вручені пам’ятні призи.

Після підбиття підсумків за традицією учасники змагань почастувалися смачною юшкою на природі.

Петро Масло,

голова Ковельської міськрайорганізації Українського Товариства мисливців і рибалок.

На знімках: під час змагань рибалок на р. Турії поблизу с. Гішина.

Фото Мирослава Данилюка.

Петро Масло.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1240

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

22.07.2016

Від четверга

до четверга

Від четверга до четверга

22-28 липня

У прикмети вір, але й перевір

Як літом «заплачуться» вікна (роса на вікнах) – буде дощ.
Підготувала Аліна Бондар.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 564

Повідомлення в номер / Життя, віддане пошті

22.07.2016

Життя, віддане пошті

Я, мабуть, не помилюся, коли скажу, що професія поштовика з давніх часів – одна з найшановніших поміж людьми. З далекого повоєнного дитинства пам’ятаю, з яким нетерпінням і я, і члени сім’ї виглядали листоношу.

Михайло КУЗЬМУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 692

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП (з 25 по 31 липня)

22.07.2016

ГОРОСКОП

(з 25 по 31 липня)

ГОРОСКОП (з 25 по 31 липня)

Овен. У Вас з’явиться новий предмет захоплення, – залежно від обставин це може бути як нове знайомство, так і новий комп’ютер. На роботі без особливих змін. На вихідних влаштуйте собі відпочинок у колі друзів.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 545

Повідомлення в номер / На Волині – новий прокурор

19.07.2016

На Волині – новий прокурор

Днями Генеральний прокурор України Юрій Луценко представив нового прокурора у Волинській області. Цю посаду зайняв Максим Киричук.

Киричук Максим Юрійович народився 9 травня 1980 року у Львові, батьки родом з Рівненської та Тернопільської областей. Одружений, має двоє дітей.

З 2002 по 2011 рік працював в органах прокуратури Львівщини. З квітня 2011 року почав працювати в прокуратурі Київської області. Обіймав посаду начальника слідчого відділу, прокурора слідчого відділу, начальника слідчого управління.

Згодом був переведений в прокуратуру Закарпатської області, де працював начальником міліцейського відділу, природоохоронним прокурором, а також прокурором Тячівського району.

З 2015 року і до цього часу обіймав посади в Генеральній прокуратурі України.

Нагадаємо, що попереднього прокурора Волинської області Дмитра Чепіжака перевели у Кіровоградську область.

Юрій Луценко при представленні нового прокурора наголосив про невипадковість того, що посаду прокурора зайняла людина не з Волинської області, яка не має на Волині ніяких родинних та кумівських зв’язків.

Також Генпрокурор окреслив три свої основні завдання на Волині.

”Першочергове завдання – це очищення влади. Я попросив би усіх присутніх в залі прокурорів добровільно написати заяви на звільнення та йти в бізнес, не робіть бізнес в прокуратурі.

Друге – це ваша митниця, вона корумпує не тільки Волинь, а й всю Україну.

І третє – “народний інтерес”, ті схеми, де систематично обкрадають. Ми перебуваємо в двох війнах одночасно, –воюємо з Москвою та із злочинністю”, – заявив Юрій Луценко.

“Волинські новини”.

Днями Генеральний прокурор України Юрій Луценко представив нового прокурора у Волинській області. Цю посаду зайняв Максим Киричук. Киричук Максим Юрійович народився 9 травня 1980 року у Львові, батьки родом з Рівненської та Тернопільської областей. Одружений, має двоє дітей.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 954

Повідомлення в номер / "Тож зустрічаймось, доки серце б'ється

19.07.2016

"Тож зустрічаймось, доки серце б'ється…"

Не зачиняються двері Голобської школи і в канікулярні дні. Сюди сходяться, з'їжджаються, злітаються небайдужі. Ті, які попрощалися зі школою давно, але в своєму серці бережуть світлу пам'ять про рідну другу домівку, про тих, хто дав путівку в життя, хто умів прощати, відчував, коли треба простягти руку допомоги, підставити плече.

Зустрілася я із своїми випускниками через довгих 25 років розлуки. Як було це давно: худенькі, тоненькі, юні. Впізнала усіх, бо вела А, Б і В класи. А класним керівником була в Б, хоча над кожним із нас життя потрудилося, сил не жаліючи. Майже всі уже мають своїх дітей, але для мене вони залишаються назавжди дітьми. Якщо хтось і не зміг прибути, то я впевнена, що у думках у цей час вони вертаються до своєї другої домівки. Тим більше, що ми в цім світі тимчасові. Вік - всього одна коротка мить, то чому ж не зустрітися, не обнятися, не подивитися в очі одне одному? А скільки спогадів!

Пом'янули тих, хто пішов у Вічність. Звичайно, як міг прийти Толя Матвійчук, коли у нього в цей день були заручини сина? Таня Муханова похоронила батька. Але ця шкільна родина настільки об'єднана, дружна, що уміє поспілкуватися. Петя Шунь похоронив маму зовсім недавно і тут, серед щирих друзів, відчув підтримку, співчуття, бо розділене горе - півгоря. А як радо зустріли присутні учасника АТО Сашу Данилюка! У нього були сльози на очах, бо він похоронив чудову дружину. А тут отримав велику моральну підтримку. Це так важливо!

Їх усіх я вважаю своєю родиною, бо стільки тепла, стільки уваги і непідкупної любові вони мені подарували, що ради цього варто жити. У Юлічки Сиротюк трагічно загинув чоловік, але вона приїхала з Бреста, Таня Борисюк - із Харкова і т. д. Учительською стежкою пішов Петя Наумчик. А Валентина Анатоліївна Савчук (тепер Прокіп) досягла таких успіхів, про які можна тільки мріяти. Вона - кандидат філологічних наук, доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Писала дисертацію про Лесю Українку. Досліджувала епістолярну спадщину поетеси. Відшукано 900 листів Лесі, 74 знайшли у Празі. До кожного листа Валя писала свої коментарі. І здала роботу до друку на 512 сторінках, працюючи вночі.

Із трьох класів немає жодного сучасного "крутелика", зате є люди, сповнені почуття любові, дружби, вірності рідній школі, учителям, один одному. Усі трудяги. Не знаю, чи зустрічали Сонце, але бажаю, щоб воно їх супроводжувало і гріло усе подальше життя, щоб світлою і чесною була їхня доля і доля їхніх родин.

А скільки-то треба було докласти зусиль, щоб звести усіх докупи. Тут проявили себе Світлана Харитиніч, Люба Білінська, донечка якої ще й світлини поробила, і особливо Лариса Корнелюк. Це взагалі людина особливого складу. Вчилася добре, уважна, доброзичлива. На жаль, сімейне життя не склалося. Стійко перенесла випробування долі, виховує сина і доньку, дотепна, жартівлива, ніколи не падає духом. Уміє організувати, ще й медальку придумала: "Так тримати!". І вона, яка пережила особисту трагедію в житті, ще й віршик склала:

Роки летять, вже юність не

вернеться,

І молодість буває тільки раз.

Тож зустрічаймось, поки серце

б'ється,

Життю радіймо, поки є ще час!

І тут мені пригадався інший випуск. Зустріла колишнього учня Толю Морозюка. Він так приязно привітався зі мною і каже: "Не можу дочекатися наміченої зустрічі…". А зустріч не зуміли організувати. Толі не стало. Мені прикро і дуже боляче.

Так що пам'ятаймо: відкладений тільки сир добрий. Бажаю усім, причетним до Голобської школи, щоб кожен день приносив тільки радість і щоб було прагнення зробити кращим непростий цей світ!

Лідія ГАРЛІНСЬКА,

колишня вчителька

української мови і літератури, учитель-методист.

смт Голоби.

НА ЗНІМКУ: учасники зустрічі.

Фото з архіву автора.

Лідія ГАРЛІНСЬКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1019

Повідомлення в номер / Мій голос – на підтримку газети

19.07.2016

Мій голос – на підтримку газети

Доброго дня, шановні працівники редакції газети "Вісті Ковельщини"!

Як шкода, що не можна крикнути так голосно, щоб усі почули – журналісти, громадські дописувачі, письменники, поети, ветерани війни і праці, пенсіонери: "Підтримаймо Якова Лавренка і Людмилу Стахорську, які у своїх листах на першій сторінці у "Вістях Ковельщини" 9 червня ц. р. закликали зберегти нашу міськрайонку, об'єднати зусилля для того, щоб врятувати її від банкрутства!".

Чому так кажу? Бо добре знаю, як пенсіонери на селі виглядають у вівторок і четвер листонош, ніби теплого Сонечка навесні. Кожен передплатник хоче якнайшвидше отримати місцеву газету, щоб дізнатися, що нового відбувається в районі, області, країні.

Щоправда, далеко не всі вони виписують "Вісті Ковельщини", а тому ідуть сусіди до сусідів і запитують: "Що ж там сьогодні пишуть?". На мою думку, так не повинно бути. Жити на Ковельщині і не читати "Вісті" – сором! Це ж наш патріотичний обов'язок – бути в курсі всіх подій, знати, які рішення приймає влада і як їх виконує, що хвилює і непокоїть людей. Скажу прямо: без газети ми "німі".

Особисто я, отримавши її і навіть не дійшовши до хати, відкриваю сторінки, щоб дізнатися, якою буде погода, які останні новини – добрі чи погані, коли закінчиться війна на Сході, де майже щодень гинуть українські хлопці, чи збільшить влада нам пенсії?

Цікаво знати, як працює районна рада, що роблять наші депутати – вирішують конкретні справи чи байдикують. Хвилюють проблеми соціальної сфери, діяльності правоохоронних органів, закладів охорони здоров'я та освіти, протипожежної безпеки. До вподоби нам кросворди, гороскопи, усмішки Охріма Свитки, оголошення під рубриками "Куплю", "Продаю", "Міняю". Хвилюють або засмучують матеріали про ювілеї наших земляків, смерть близьких і дорогих людей.

А от письменники наші мовчать. Ми не маємо зеленого поняття про те, над чим вони працюють, які нові книги видали, про що пишуть. Думаю, тут слід серйозно попрацювати. Адже бібліотеки є далеко не в кожному селі, не завжди є можливість ознайомитися з новинками літератури. Всі презентації, як правило, відбуваються в Ковелі, ми на них не буваємо. То, можливо, хоч невеличкі уривки з творів місцевих авторів варто друкувати?

А закінчую з того, із чого почала: "Підтримаймо нашу газету, щоб у журналістів було більше бажання працювати і тішити нас цікавими і змістовними матеріалами!".

Ганна МАР'ЮК.

с. Кашівка.

Доброго дня, шановні працівники редакції газети "Вісті Ковельщини"!

Ганна МАР'ЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 814

Повідомлення в номер / Будемо разом боротися за "місце під Сонцем

19.07.2016

Будемо разом боротися за "місце під Сонцем"!

Шановна пані Ганно!

Сердечно дякуємо за листа на підтримку журналістів редакції та газети "Вісті Ковельщини"! Ми знаємо Вас як людину відверту, принципову, котра вболіває за долю України, її народу, тому переконані: у кожному Вашому слові – правда і щирість.

Дійсно, часи для журналістів місцевих газет настали складні, про що писали згадувані Вами Людмила Стахорська, Яків Лавренко та інші автори. Неодноразово порушував тему несвоєчасності роздержавлення друкованої преси і я – і у виступах на різного роду нарадах, і у статтях в газетах та фахових журналах. Бо коли російська влада в умовах фактичної війни з Україною "кидає" мільярдні суми на підтримку вітчизняних ЗМІ, котрі цілодобово ведуть масовану інформаційну атаку на свідомість і своїх, і закордонних глядачів, читачів і слухачів, то наші можновладці не вигадали нічого кращого, як власними руками знищити газети, що знаходяться найближче до людей.

Чим може закінчитися так зване роздержавлення, ми добре знаємо, аналізуючи процеси приватизації державного майна в різних галузях господарського комплексу країни – в промисловості, сільському господарстві, соціальній сфері і т. д. Тепер ось взялися за мас-медіа - чи не останній оплот українського патріотизму на догоду нібито Європі, котра, як виявилось, і близько не хоче підпускати Україну ані до Євросоюзу, ані до НАТО…

Однак Закон є Закон, і його необхідно виконувати. Саме тому редакційний колектив за погодженням із співзасновниками – міською і районною радами, райдержадміністрацією вирішив розпочати шлях до самостійного господарювання. Як відомо, органами влади прийняті відповідні рішення, а пакет необхідних документів направлено в Державний комітет телебачення і радіомовлення у передбачені Законом строки. Днями звідти повідомили, що редакція Ковельської міськрайонної громадсько-політичної газети "Вісті Ковельщини" включена до загальноукраїнського Переліку друкованих видань, які будуть роздержавлені на першому етапі, тобто до кінця 2016-го року. Тепер справа – за Кабінетом Міністрів України, який має прийняти Постанову з даного питання.

Дехто з читачів запитує: "А чому редакція "Вістей Ковельщини" вирішила роздержавлюватися на першому етапі, так званому "пілотному"?".

Відповім. Таке бажання висловили не тільки ковельські журналісти, а й газетярі "Волині-нової", "Волинської газети", Любомля, Ківерець, Рожища, Любешова, Володимира-Волинського, Каменя-Каширського та деяких інших.

Окрім того, морально наш колектив давно готувався до такого кроку. Ми розуміємо, що він надзвичайно важкий і відповідальний, але в умовах українських реалій – неминучий. Доведеться багато працювати, приймати неординарні рішення, щоб утриматися на ринку волинської преси, але коли журналістам було легко?

Ще одна причина, яка спонукала нас бути в числі перших, – обіцянки урядовців сприяти "першопрохідцям" в розв'язанні окремих проблем. Зокрема, Держкомтелерадіо розроблено проект Постанови КМУ, якою передбачено певні преференції для роздержавлюваних редакцій газет. Зокрема, це фінансова допомога їм в придбанні паперу і оплаті поліграфічних послуг, наданні переваг при укладанні угод про висвітлення діяльності органів влади та ін. Не густо, звичайно, але дав би Бог, щоб слово у чиновників не розійшлося з ділом, як іноді у нас буває, і ми отримали хоча б дещицю з обіцяного.

Як бачите, шановна наша дописувачко, поки що маємо більше запитань, аніж готових відповідей. Після набрання чинності згадуваної вище Постанови Кабміну, колектив "Вістей Ковельщини" повинен провести збори з перетворення редакції у суб'єкт господарювання. Далі – процедура реорганізації редакції, державна реєстрація новоствореного підприємства і т. д., і т. п. Коротше кажучи, нудьгувати журналістам не доведеться.

Звичайно, найголовніше при тому – зберегти єдину на Ковельщині громадсько-політичну україномовну газету, працівники якої впродовж багатьох років стоять на позиціях плюралізму думок, гласності, свободи слова, вірності ідеям українського патріотизму, забезпечення громадянської злагоди і міжконфесійного порозуміння. Але всього цього вдасться досягти, коли зможемо забезпечити фінансову самодостатність видання. Бо, як не прикро про це говорити, в сучасній Україні гроші вирішують коли не все, то багато чого.

Ми міркуємо над можливими варіантами виходу із ситуації, яка сьогодні складна не лише в галузі преси. Але редакційних "таємниць" розкривати не буду, бо ще рано. Як-то кажуть, поживемо – побачимо. Але одне можу сказати точно: без підтримки і допомоги читачів нам не обійтися. І Ви, пані Ганно, і Ваші однодумці та соратники – наші повпреди (повноважні представники) в трудових колективах міста і району, навчальних і лікувальних установах, закладах культури і спорту. Тому так важливі для нас підтримка і допомога людей передплатою, участю в різноманітних акціях, конкурсах, зрештою, листами, якими вони засвідчують свою любов і повагу до місцевої газети.

Працювати і господарювати по-новому журналістам доведеться наполегливо вчитися. Складових цієї непростої науки багато. Я, перш за все, визначальною складовою назвав би підвищення читабельності "Вістей Ковельщини". Наше періодичне видання має стати ще цікавішим, ще оперативнішим, ще потрібнішим читачам різного віку, професій, уподобань і політичних симпатій. Гасло: "Вісті Ковельщини" – газета для Вас і про Вас!" залишається й надалі актуальним.

Не менш важливо досконало оволодівати "таємницями" менеджменту, щоб впевнено почуватися на ринку волинської преси, з гідністю витримувати конкуренцію з боку інших видань, цілий ряд яких фінансується вітчизняними олігархами. Тут стане в пригоді все: і підтримка наших спонсорів, і активна читацька передплата, і вдосконалення рекламно-інформаційної справи. Мусимо оволодівати мистецтвом суворої економії, адже в країні – криза, яка, очевидно, буде подолана ще нешвидко.

Отакі думки, наша дорога дописувачко і передплатнице, викликав Ваш лист. Можливо, мій коментар вийшов дещо занадто розлогим, але тема, порушена Вами, надзвичайно важлива і актуальна, у зв'язку з чим я так детально зупинився на окремих її нюансах. Адже саме з Вами і тисячами таких, як Ви, нам, журналістам, доведеться найближчим часом наполегливо боротися за "місце під Сонцем".

Тож удач та перемог нам і Вам!

З повагою –

Микола ВЕЛЬМА.

Шановна пані Ганно!

З повагою –

Микола ВЕЛЬМА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 883

Повідомлення в номер / Останній дзвоник для ліцеїстів

19.07.2016

Останній дзвоник для ліцеїстів

Нещодавно пролунав останній дзвоник в Ковельському професійному ліцеї. На святкову лінійку зібрались учні, вчителі, батьки та гості.

Особлива увага в цей день – випускникам, адже вони покидають рідне гніздо, у якому виросли, змужніли і вже дорослими й мудрими вирушають на пошуки власної долі. Останній дзвоник – як рубіж між дитинством і тим іншим життям, яке починається за ліцейним порогом.

Цьогоріч дипломи високваліфікованих автослюсарів, зварювальників, електромонтерів, монтажників санітарно-технічних систем та устаткування, перукарів; виготовлювачів художніх виробів з лози отримали 137 випускників. З них 17 заслужили дипломи з “відзнакою”. Це – Дмитро Артемук, Назарій Бодняк, Тетяна Шевчик, Катерина Приступчук, Катерина Доменюк, Олександр Гладун, Анастасія Кузьмич та інші.

На святі підбили підсумки плідної праці впродовж навчального року. Найбільш успішних у навчанні, виробничій діяльності та громадському житті ліцею відзначили грамотами. Серед них – Юля Луцюк, Юрій Вавринюк, Андрій Дементьєв, Юрій Лукашук, Богдан Кузуб, Марія Братчик, Роман Дорош, Дмитро Грицюк та інші.

Директор Ковельського професійного ліцею С. М. Антонюк подякував вчителям і учням за спільну працю на ниві знань. Також із закінченням навчального закладу випускників привітали заступники директора, автор цих рядків, Б. Є. Козакевич, директор центру соціальних служб для молоді Т. Ю. Медведєва, директор ТОВ "Волинь-Кальвіс" А. М. Понікарчук, майстер виробничого навчання В. Ю. Поліщук, класний керівник О. П. Конашук, учнівський “президент” Юля Луцюк.

Кращі ліцейні солісти Владислав Біліч, Роман Дорош, Елеонора Козачук, Ганна та Зоряна Чипчеруки подарували присутнім пісні. Захід супроводжував духовий оркестр ліцею під керівництвом Федора Гайдамашука. Свято видалося надзвичайно гарним та по-родинному теплим.

Щиро бажаємо всім випускникам знайти свою життєву стежину, а головне – стати гідними громадянами нашої держави.

Юрій Сєрков,

заступник директора

Ковельського професійного ліцею.

Нещодавно пролунав останній дзвоник в Ковельському професійному ліцеї. На святкову лінійку зібрались учні, вчителі, батьки та гості. Особлива увага в цей день – випускникам, адже вони покидають рідне гніздо, у якому виросли, змужніли і вже дорослими й мудрими вирушають на пошуки власної долі. Останній дзвоник – як рубіж між дитинством і тим іншим життям, яке починається за ліцейним порогом.

Юрій Сєрков.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 824