Повідомлення в номер / Легких шляхів у житті не шукав

11.02.2016

Легких шляхів у житті не шукав

Іноді можна почути: "Людина — господар своєї долі". В принципі із таким твердженням можна погодитися, але не всім і не завжди.

Адже нерідко буває так, що доля визначає життєвий шлях людини. Особливо у часи жорсткої партійної дисципліни, коли наші батьки і діди раніше думали про Вітчизну, а потім про себе, як співалося у колись популярній пісні. Влада наказувала, а ти мусив накази виконувати, хоч, можливо, не завжди вони були тобі до снаги.

До суворої дисципліни і безумовного виконання покладених на нього обов'язків був з юних років привчений Почесний громадянин м. Ковеля Олександр Олексійович Стреков. За національністю росіянин (народився у Воронезькій області 13 лютого 1926 року), він пра-ктично все своє подальше життя пов'язав з Україною. Тут відбулося його становлення як фахівця своєї справи, громадсько-політичного активіста, а пізніше — як очільника органу місцевого самоврядування у Ковелі.

У 1946 році, закінчивши Воронезький залізничний технікум, отримав спеціальність техніка-механіка паровозного господарства, а відтак був направлений на роботу в паровозне депо станції Сарни колишньої Ковельської залізниці (була така). Трудову біографію розпочав помічником машиніста паровоза.

У 1948 році його організаторські здібності помітило керівництво, після чого Олександр Стреков уже не був вільним у виборі місць праці і посад. Куди наказували, туди мусив іти. З роками набував досвіду спілкування з людьми, організаторської та виховної роботи.

З 1957 року — у Ковелі, займався питаннями залізничного транспорту. Далі — відповідальні посади в органах влади.

1971 року Олександр Олексійович очолив виконком Ковельської міської ради. Впродовж десяти років займався проблемами транспорту і зв'язку, будівництва і благоустрою. Був вимогливим, але справедливим очільником міської громади, скромним у побуті і принциповим у ставленні до тих, хто не завжди виявляв високі ділові якості. Заочно здобув вищу освіту у Київському інституті народного господарства.

З 1981 року до виходу на пенсію працював начальником Волинського обласного управління комунального господарства, а далі ще 16 років трудився директором навчально-курсового комбінату обласного комунального управління. Загальний трудовий стаж його — 59 років!

Держава по-належному оцінила трудову і виробничу діяльність ювіляра. Він — кавалер орденів Трудового Червоного Прапора, "Знак Пошани", чисельних медалей. Ковельчани обирали його шість разів поспіль депутатом Волинської обласної ради, де був, до речі, найстаршим за віком. Обов'язки депутата виконував у Ковельській міській раді восьми скликань. Колеги цінували Олександра Олексійовича за великий життєвий досвід, мудрість і виваженість при прийнятті рішень.

На українській землі Олександр Стреков знайшов своє сімейне щастя, одружившись у 1949 році із Євгенією Артемівною, з якою в любові і злагоді прожили до 2013-го року, коли дружина, на превеликий жаль, пішла у Вічність. Виховали доньку Марину Олександрівну, яка обрала фах педагога, працювала певний період у загальноосвітній школі №5. Її чоловік — Юрій Анатолійович Кобець — відома на Волині людина, займав відповідальні посади в органах влади.

Ковельчани старшого і середнього поколінь добре пам'ятають свого міського голову Олександра Олексійовича Стрекова, цінують його внесок в соціально-економічний розвиток Ковеля. Прикладом служіння інтересам міської громади, українського народу може ветеран бути і молодшим за віком землякам.

Тож напередодні 90-річного ювілею мешканці міста бажають Почесному громадянину Ковеля міцного здоров'я, активного довголіття, родинного благополуччя і затишку!

Михайло КУЗЬМУК.

НА ЗНІМКАХ: О. О. Стреков в період перебування на посаді голови виконкому Ковельської міської ради в 1971-1981 р.р. ; в сімейному колі.

Фото з домашнього архіву.

Іноді можна почути: "Людина — господар своєї долі". В принципі із таким твердженням можна погодитися, але не всім і не завжди. Адже нерідко буває так, що доля визначає життєвий шлях людини. Особливо у часи жорсткої партійної дисципліни, коли наші батьки і діди раніше думали про Вітчизну, а потім про себе, як співалося у колись популярній пісні....

Михайло КУЗЬМУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 697

Повідомлення в номер / Порадник на кожен день

11.02.2016

Порадник на кожен день

В народі іноді жартують: "Якщо ти вранці прокинувся, і в тебе нічого не болить, значить ти вже не живеш". Жарт, звичайно, "чорнуватий", та що вдієш, коли нині абсолютно здорових людей немає?...

Микола ВЕЛЬМА.

Оскільки нині в Україні спалахнула епідемія грипу і набрали великого поширення респіраторні вірусні інфекції, пропонуємо увазі читачів інформацію на цю тему з "Домашньої медичної енциклопедії"...

Уривок із книги Любові та

Віталія КАРАСОВСЬКИХ “Домашня медична енциклопедія” (на знімку)

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 842

Повідомлення в номер / Вогонь жартів не пробачає

11.02.2016

Вогонь жартів не пробачає

З початку 2016 року у м. Ковелі та Ковельському районі трапилось 16 пожеж, в результаті яких одна людина загинула. 13 пожеж зафіксовано в житловому секторі. Основними причинами їх виникнення були: несправність пічного опалення або порушення правил пожежної безпеки при його експлуатації, коротке замикання електромережі.

З метою попередження пожеж в житловому секторі та загибелі у них людей Ковельським МРВ УДСНС України у Волинській області постійно вживається комплекс організаційних та практичних заходів, спрямованих на запобігання виникнення пожежам та надзвичайних ситуацій.

Відповідну пожежно-профілактичну роботу серед населення у житловому сек-торі днями було проведено інспекторським складом Ковельського МРВ управління ДСНС України у Волинській області, вільним від чергування особовим складом ДПРП-21 смт Голоб у Дрозднівській сільській раді.

До проведення роз'яснювальної та агітаційної роботи із розповсюдження пам'яток серед населення щодо дотримання правил пожежної безпеки у житловому секторі залучались працівники сільської ради та соціальні працівники.

Особлива увага зверталася на помешкання, де проживають одинокі громадяни похилого віку, багатодітні сім’ї, інші соціально незахищені верстви населення.

Ковельський МРВ УДСНС

України у Волинській області.

З початку 2016 року у м. Ковелі та Ковельському районі трапилось 16 пожеж, в результаті яких одна людина загинула...

Пенсійний фонд України оптимізовує роботу

Наприкінці грудня 2015 року Уряд ухвалив рішення щодо оптимізації структури окремих...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 549

Повідомлення в номер / Простір кохання

11.02.2016

Простір  кохання

Давай з тобою втопим ніч

В тім океані, де печаль.

Давай поставим сотні свіч

Для всіх закоханих – не

жаль!

Давай розвієм сіру тінь,

Засвітим Сонечко в очах.

Давай підем без повелінь

В той край, що сниться

по ночах.

Простір кохання… Він чистий і світлий.

Він наповнений ніжними словами і весняним квітом. Вслухайся, як там бринить пісня солов'їна голосна.

Двоє – він і вона – несуть цей простір поміж люди. І той, хто торкнеться тієї дивної клітки кохання, стає добрішим і усміхнеться. Це значить, що весь навколишній світ посвітлішав і став лагіднішим.

Ви не знаєте, що таке щастя?

Закохайтесь!

Жив-був закоханий султан. Він щодня посилав слугу-євнуха за новою красунею. Султан прожив 100 років, а слуга – 40.

Висновок: не кохання вкорочує вік, а безглузда біганина за жінками-красунями.

Ти підійшла. Твоя рука.

Торкнулася моєї – щастя

мить!

І розливалася надія,

мов ріка,

Зоря сяйнула – світло

не згасить.

Хотілося, щоб руки-лебеді

твої

В полон обіймів мене

брали,

Щоб почуття розбуджені

мої

Мелодію кохання

заспівали.

Хмаринки білі в небесах

пливуть –

До них, немов до рідних,

промовляю:

"Летіть! Летіть! І милій

розкажіть,

Що я ту мить у серці

зберігаю”.

Ясна зоря далеко,

а манить…

Боюсь признатися –

а, може, я кохаю?

А на небі ясен Місяць від закоханих приймає звіти. Нічний лицар, володар зір небесних знає таїни кохання. Він нагадує всім, що кохання – субстанція чистоти, довіри, відповідальності і самопожертви в ім'я вищого духовного блага.

Чи є на світі веселий Бог, що сум прогонить?

Чи є на світі добро, яке перемагає зло?

Чи має щастя хтось в собі?

Тільки закохані мають відповіді на ці запитання.

Вода цілюща б'є

із джерела.

Тече життя крізь будні

й через свято.

Лиш на стежках кохання

і добра

Суть майбуття ми можемо

пізнати.

І очі голубі бездонні

Цвітуть на березі далекім.

І звуки пісні ніжнотонні

Несуть на крилах вдаль

лелеки.

І роки фестивальні, юні

Цвітуть ромашкою

в житах.

Кохання милого

відлуння,

Мов мед, цілунок

на вустах.

Якщо кохана жінка зійшла з колії – винен ти. Ти тягнеш воза!

Розбите дзеркало

Закоханий падишах вирішив подарувати своїй найулюбленішій жінці гарему велике, на всю стіну дзеркало. Мріяв: буде стояти біля нього кохана і згадуватиме, як він її кохає.

Яке ж було розчарування падишаха, коли, розпакувавши ящик, він побачив великі і малі скалки розбитого дзеркала. Кара смертельна чекала на тих, хто скоїв таку необережність.

Але виходу не було, і він став роздумувати, що робити далі? Раптом його осінило – він вирішив із розбитого дзеркала зробити мозаїку на стінах палацу. О, як заіскрилося, засяяло все довкола! Це була казка.

Радості коханої не було меж. Вона кинулась в обійми падишаха і палко поцілувала його.

Хто знав, що розбите дзеркало теж приносить щастя, а справжнє вірне кохання нічим і ніколи не можна розбити?

Зрештою, життя наше – це теж розбите дзеркало. Та щоб засяяло воно, потрібно вміти скласти невеликі скалки в єдине ціле.

Пошук істини

Я вдихав

Небо твоїх очей.

Купався

В твоїй ніжності,

Насолоджувався

Мелодією твого голосу.

Щасливів

Від цвіту твого успіху.

Зігрівався

Від дотику твоєї руки.

Задихався

Від зажури в твоїх очах.

Прагнув

Визволити тебе із полону

суму…

Закоханість!

Я пізнав її і пригорнувся

до тебе.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Розбите дзеркало

Пошук істини

Будь для мене сонцем ясним

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 709

Повідомлення в номер / Доля, поєднана з піснею…

11.02.2016

Доля, поєднана з піснею…

Людська доля… У кожного вона складається по-різному. І, мабуть, єдине, чого не можна змінити в ній, — це хід життєвої дороги, бо у кожного вона своя. І починається, зазвичай, із праці.

У Ніни Петрівни Божук з Облап ця дорога починалась разом із піснею. Ще в початкових класах вчителі відзначали гарний голос дівчинки, а вже незабаром вчителька співів Даша Гаврилівна вивела біляве дівча на сцену сільського будинку культури.

Коли ця тендітна дівчина з великими білими бантами заспівала: "У вербах плакучих краса незрівнянна…", всі були захоплені співочим талантом Ніни.

У багатодітній сім'ї Рижків її одну Бог обдарував талантом гарного голосу. Як і кожна сільська дитина, дівчина допомагала сім'ї по господарству, добре вчилась, співала. Де б не була, що б не робила, — завжди з співанкою.

Відтоді жоден концерт, виступ художньої самодіяльності не обходилися без юної артистки.

А по закінченню школи над вибором професії не довелося довго думати, бо знала, що серце назавжди віддане улюбленій справі — пісні. Відтак, закінчивши Луцьке культосвітне училище, Ніна повернулася у рідні Облапи і розпочала свою роботу у сільському будинку культури.

Жодне свято, а чи якась визначна подія вже не обходилися без виступу Ніни Петрівни та вокальної групи, яка й нині активно працює під її керівництвом.

Пісня поєднала її з чоловіком Володимиром. Вони народили двох доньок і двох синів, яких плекали піснею і любов'ю, радо вивівши їх у люди, поблагословили на шлюб.

І тепер родинне гніздо поповнилось онуками, які радують свою співочу бабусю. А вона, як справжня берегиня роду, пишається своєю працею, численними подяками, похвалами шанувальників, односельчан.

Як і в кожній родині, у Ніни Петрівни теж були свої негаразди, життєві труднощі, та все жінка переносила мужньо. Душу гріла пісня і в радості, і в хвилини смутку. Не здавалась.

І не раз, коли в оселі Божуків збираються діти, онуки, погляди рідних найперше звертаються до берегині роду — матусі, і всі неодмінно співають і про маму, і про родину, і про Україну, і про рідну Волинь… Це й не дивно, адже в пісні їх неньки — щира любов, праця, якій невтомна трудівниця віддала 38 років. Її життєвий шлях в осені, але на зиму ще не повернув.

Тому багата життєва скарбниця нехай розсипає співанки, даруючи людям радість, народну мудрість і хороший настрій, в яких живе щира співоча душа!

За дорученням учасників вокальної групи Облапського будинку культури —

Людмила БОРИСЮК.

НА ЗНІМКУ: учасники художньої самодіяльності Облапського будинку культури (крайня праворуч — Ніна БОЖУК).

Фото з архіву автора.

Людмила БОРИСЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 757

Повідомлення в номер / Конкурс для тих, хто робить добрі справи

11.02.2016

Конкурс для тих, хто робить

добрі справи

Конкурс для тих, хто робить добрі справи

Пошук і відзначення на належному рівні найкращих благодійників та найефективніших благодійних ініціатив — саме з цією метою Асоціація благодійників України ще три роки тому започаткувала Національний конкурс "Благодійна Україна".

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 724

Повідомлення в номер / Гороскоп (з 15 по 21 лютого)

11.02.2016

Гороскоп

(з 15 по 21 лютого)

Гороскоп (з 15 по 21 лютого)

Овен. Далеко не все, що було заплановано на цей тиждень, вдасться реалізувати; іноді в цьому винні ваші лінь і незібраність. Але ви не дуже турбуйтеся, оскільки свого неодмінно доб'єтеся.

Телець. Небажано обговорювати фінансові та майнові питання, займатися оформленням документів. Приймати близько до серця будь-які події та непорозуміння не варто.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 824

Повідомлення в номер / Коротко про важливе

09.02.2016

Коротко

про важливе

Коротко про важливе

Вантажний автомобіль, який перевозив продукти харчування для бійців ЗСУ, 7 лютого підірвався на міні, три людини отримали поранення...

Президент РФ Володимир Путін доручив провести раптову перевірку бойової готовності російських військ біля кордонів з Україною...

Британія проведе навчання з перекидання 1,6 тисяч військових і 300 одиниць техніки до Йорданії в рамках навчань Shamal Storm...

Українські опорні пункти в районі Зайцевого, Новгородського, Миронівського та Старогнатівки були обстріляні з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 574

Повідомлення в номер / Священик їде в зону АТО

09.02.2016

Священик їде в зону АТО

Для українських воїнів на Сході дуже важлива присутність священиків-капеланів. Їх місія – надати бійцям духовну підтримку, показати, що Бог завжди поруч із ними.

Добру волю поїхати капеланом в АТО виявив ієр. Матвій Олійник, настоятель Свято-Пантелеймонівського храму УПЦ КП смт Люблинця.

З цієї нагоди 30 січня в Свято-Юріївському храмі УПЦ КП с. Дубового відбувся молебень за участю духовенства Ковельського районного деканату УПЦ КП, що приїхали молитовно підтримати о. Матвія.

У співслужінні деканів Ковельського районного деканату УПЦ КП прот. Івана Бониса та декана Старовижівського районного деканату УПЦ КП прот. Івана Зеленка молились за мир в Україні, за наших воїнів, а також підносилися молитви за священика Матвія Олійника, настоятеля Свято-Пантелеймонівського храму смт Люблинця, який відбуває в зону АТО військовим капеланом.

Отець Іван Бонис звернувся з напутнім словом, зауваживши, що сьогодні Українська Церква пліч-о-пліч з нашою державою дбає про українське військо, адже військовим потрібна не тільки матеріальна допомога, але й духовно-психологічна і моральна підтримка.

Від імені духовенства отець декан подарував ієр. Матвію ікону Волинської Божої Матері, а також віддав пожертви від всіх парафій району, щоб матеріально підтримати військового священика.

Це не перша капеланська місія в Ковельському районному деканаті УПЦ КП. Восени на Сході служив капеланом о. Олександр Добровольський, настоятель храму Різдва Богородиці с. Кричевич. Нині він прибув на богослужіння не в звичному священичому вбранні – у військовій формі капелана, щоб підтримати о. Матвія, дати йому дружні поради й настанови з досвіду служіння в АТО.

На молебні був присутній волонтер (очільник Волонтерського центру при Ковельській районній раді), голова ГО “Ковельський майдан гідності” Ігор Верчук ("Скеля"), котрий постійно буває в зоні АТО з допомогою добровольчим батальйонам. Нині він приїхав молитовно підтримати о. Матвія й подякувати йому за мужнє, гідне справжнього чоловіка рішення.

Долучились до молитви й учні парафіяльної недільної школи при Свято-Юріївському храмі УПЦ КП с. Дубового зі своїм керівником Н. Тхоржевською. Хоч недільну школу було відкрито при храмі лише торік восени, та діти вже встигли духовно поріднитись зі священиками Ковельського районного деканату УПЦ КП через спільну участь в молебнях, духовно- патріотичних, паломницьких заходах.

Діти побажали о. Матвію Янгола-Охоронця в дорогу, запевнили, що повсякчас молитовно підтримуватимуть духовного отця й подарували символічний народний оберіг – виготовлену власноруч ляльку-мотанку, наповнену рослинками рідного краю: м'ятою, мелісою, цвітом липи, багна, іншими цілющими травами, які можна буде використати й для приготування запашного чаю.

На завершення присутні ще раз дружно побажали своєму священику-капелану щасливого служіння й успішного повернення додому.

Хай Бог береже!

Мілана Тхоржевська,

студентка ІІ курсу факультету журналістики СНУ.

НА ЗНІМКАХ: під час урочистих проводів і молебню у свято-Юріївському храмі УПЦ КП села Дубового й проводів о. Матвія в зону АТО.

Фото з архіву автора.

Для українських воїнів на Сході дуже важлива присутність священиків-капеланів. Їх місія – надати бійцям духовну підтримку, показати, що Бог завжди поруч із ними. Добру волю поїхати капеланом в АТО виявив ієр. Матвій Олійник, настоятель Свято-Пантелеймонівського храму УПЦ КП смт Люблинця.

Мілана Тхоржевська.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 831

Повідомлення в номер / Простих рішень не буває

09.02.2016

Простих рішень

не буває

Простих рішень не буває

Нещодавно у «Вістях Ковельщини» було опубліковано інтерв’ю з начальником відділу комунального господарства міськвиконкому Олександром Балаком, у якому позитивно відзначено роботу колективу УВКГ «Ковельводоканал» в непростих умовах цьогорічної зими. Днями громадський кореспондент газети побував на підприємстві і поцікавився, яка там ситуація сьогодні.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1131