Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 29 – 31 березня

29.03.2016

Погода в Ковелі

29 – 31 березня

Погода в Ковелі 29 – 31 березня

Вівторок. Хмарно, можливий дощ. Температура 11оС. Вітер південний помірно сильний.

В ніч на середу. Ясно. Температура 3оС. Вітер західний помірно сильний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 731

Повідомлення в номер / Коротко про важливе

29.03.2016

Коротко

про важливе

Коротко про важливе

Стратегічні командно-штабні навчання "Весняний грім – 2016" із залученням військ (сил) стартували в Збройних Силах України.

За позаминулу добу в зоні проведення антитерористичної операції на Донбасі один український військовослужбовець загинув, ще семеро отримали поранення.

Фракція "Об'єднання "Самопоміч" залишається в опозиції, але буде підтримувати коаліцію у питаннях розвитку України.

Як відомо, армія Асада за підтримки РФ захопила Пальміру 26-27 березня.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 672

Повідомлення в номер / Спільними силами зупинимо злодіїв

29.03.2016

Спільними силами зупинимо злодіїв!

l Звернення Ковельської райдержадміністрації до жителів району щодо несанкціонованого зливу мастила з трансформаторних підстанцій.

l 10 тис. грн. – за достовірну інформацію про крадіїв.

Звернення Ковельської райдержадміністрації до жителів району щодо несанкціонованого зливу мастила з трансформаторних підстанцій.

10 тис. грн. – за достовірну інформацію про крадіїв.

На Ковельщині – “критична” ситуація

В області зафіксували 23 факти викрадення трансформаторної оливи, однак злочинців досі не знайшли. У поліції припускають, що викрадену оливу зловмисники можуть використовувати для заправки мотопомп, якими нелегально видобувають бурштин.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 811

Повідомлення в номер / Псевдореформи нам не потрібні

29.03.2016

Псевдореформи нам не потрібні!

Ми зачекалися системних реформ. Але, на жаль, зміни, які впроваджуються, подекуди додають проблем, а не вирішують їх.

Так, скажімо, Закон України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" передбачає передачу професійно-технічних училищ у підпорядкування органам місцевого самоврядування, а відтак – і фінансування цих закладів в містах обласного значення має здійснюватися з місцевого бюджету. Причому кошти, які раніше з Державного бюджету використовувались на діяльність професійної освіти в частині підготовки робітничих кадрів, місцевим бюджетам не передані. Така псевдореформа знищує професійно-технічну освіту.

У навчальних закладах були створені ініціативні групи, організовані збори трудового колективу, де обговорено ситуацію.

Підтримати освітян погодився голова Ковельської партії "Укроп" Ігор Пініс. Дякуючи йому, працівники Ковельського професійного ліцею та ПТУ № 5 міста Ковеля були забезпечені комфортабельним автобусом в обласну державну адміністрацію.

10 березня ц. р. колективи ПТНЗ зібралися під стінами облдержадміністрації і з криками "Ганьба" проводжали депутатів на роботу. Голова облради Ігор Палиця вийшов до мітингуючих, запросив їх до сесійної зали, де, незважаючи на завантаженість сесії, заслухав першочергові проблеми освітян.

Після обговорення з депутатами обласної ради Ігор Палиця прийняв радикальне рішення, взявши всю відповідальність на себе, віднайшов кошти з обласного бюджету на тимчасове фінансування навчальних закладів Волині.

Народний депутат Ігор Гузь надіслав звернення Президенту України Петру Порошенку із проханням якнайшвидше підписати проект Закону щодо фінансування професійно-технічної освіти.

Чи розуміють горе-реформатори роль ПТНЗ України, економіка якої вже впродовж двадцяти п'яти років перебуває у глибокій кризі? Це не тільки освітньо-виховні комплекси, а й своєрідні соціальні центри, звідки стелиться дорога в майбутнє дітям із малозабезпечених родин, сиріт, де їм не дозволяють “пуститися берега”.

Василь Севастьянов,

голова ініціативної групи Ковельського професійного ліцею.

Тетяна Пачковська,

член профспілкового комітету Ковельського професійного ліцею.

Ми зачекалися системних реформ. Але, на жаль, зміни, які впроваджуються, подекуди додають проблем, а не вирішують їх. Так, скажімо, Закон України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" передбачає ...

Василь Севастьянов,

Тетяна Пачковська.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 861

Повідомлення в номер / Роман Кульцман – перший заступник голови РДА

29.03.2016

Роман Кульцман – перший заступник голови РДА

У керівництві Ковельської районної державної адміністрації відбулися кадрові зміни.

У середу, 23 березня, голова райдержадміністрації Віктор Козак представив колективу Романа Кульцмана як першого заступника голови райдержадміністрації з гуманітарних питань та зачитав відповідне розпорядження голови райдержадміністрації від 23 березня 2016 року, №48-ос.

Голова райдержадміністрації Віктор Козак окреслив коло завдань, над вирішенням яких працюватиме Роман Кульцман на своїй новій посаді, та побажав новопризначеному заступнику успіхів у роботі.

Відтак перший заступник голови райдержадміністрації Роман Кульцман подякував за довіру та зобов'язався сумлінно виконувати покладені на нього обов'язки.

З призначенням на посаду першого заступника голови рда привітали заступник голови районної ради Олександр Пасенковський та колеги.

Роман Кульцман працював начальником відділу освіти Ковельської райдержадміністрації.

У керівництві Ковельської районної державної адміністрації відбулися кадрові зміни...

Що дасть реалізація інвестиційних проектів?

Одним із найбільших інвестиційних проектів, що реалізовується на Волині і має досить великий фінансовий потенціал, є проект Світового банку...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1347

Повідомлення в номер / Для зручності батьків

29.03.2016

Для зручності батьків

Днями в пологовому будинку міста Ковеля чотирьом подружжям вручено свідоцтво про народження їхніх малят.

Таке нововведення, ініційоване Міністерством юстиції України, дає можливість батькам, не витрачаючи часу на відвідування відділу державної реєстрації актів цивільного стану, отримати перший документ своїх немовлят безпосередньо в пологовому будинку.

Почесну місію виконав міський голова Олег Кіндер із працівниками ДРАЦС (на знімку). Олег Олексійович привітав родини із прекрасною подією у їх житті, побажав, щоб дітки росли здоровими, щасливими, на радість батькам та Україні.

До привітань долучились секретар міської ради Віра Федосюк та головний лікар МТМО Олег Самчук.

Відтепер відділом державної реєстрації актів цивільного стану та Ковельським МТМО у пологовому відділенні запроваджено сервіс щодо прийому документів працівниками відділу ДРАЦС для державної реєстрації народження дитини (за бажанням батьків) та видачі відповідних документів (свідоцтва про народження, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України).

Для проведення державної реєстрації народження фахівцям відповідного відділу необхідно надати такі документи, як медичне свідоцтво про народження дитини, паспорти батьків, свідоцтво про шлюб (за наявності).

Заяву про державну реєстрацію народження можна подати впродовж місяця з дня народження дитини безпосередньо до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживанням батьків або одного із них.

Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи

та зв’язків з громадськістю виконавчого комітету

міської ради.

Днями в пологовому будинку міста Ковеля чотирьом подружжям вручено свідоцтво про народження їхніх малят...

У місті стане світліше

З кожним роком розширюється географія світлового комфорту ковельчан...

Енергоефективність – вимога дня

Відділ економічного розвитку проаналізував виконання у 2015 році Програми підвищення енергоефективності м. Ковеля за 2013-2015 роки.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1004

Повідомлення в номер / Чергове засідання комісії

29.03.2016

Чергове засідання комісії

Відбулось чергове засідання спостережної комісії при виконкомі Ковельської міської ради.

У ході роботи заслухали інформацію заступника начальника відділу кримінально-виконавчої інспекції Маргарити Чуль щодо співпраці з відділами, службами, центрами, громадськими організаціями з питань профілактичної роботи з особами, засудженими до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Серед тих, хто надає суттєву допомогу, – релігійна громада "Ковчег спасіння", ГО "Найщасливіша", МГО "За життя", міжнародний благодійний фонд "Шлях до волі", місцевий осередок Товариства Червоного Хреста, Ковельський міськрайонний центр зайнятості, Ковельський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, служба у справах дітей виконавчого комітету, Волинська єпархія Української Православної Церкви Київського патріархату.

З метою профілактики рецидивної злочинності серед осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, на базі Ковельського МРВ КВІ кожного кварталу проводяться дні працівника центру зайнятості, соціального працівника, профілактики.

Засуджені відвідують богослужіння, що проходять у храмі Димитрія Солунського. З молоддю, яка схильна до вживання спиртного, представники релігійної громади "Ковчег спасіння" проводять відповідну профілактичну роботу. ГО "Найщасливіша" та "Молодіжний центр Ковель" – "Дні профілактики" із засудженими особами, які віднесені до групи ризику.

Спільно з міськрайонною організацією Товариства Червоного Хреста організовано "благодійний день" для малозабезпечених осіб, що стоять на обліку, надано благодійну допомогу.

Торік проведено 4 операції під умовною назвою "Нагляд". За місцем проживання перевірено осіб, які входять до групи ризику. Особливу увагу приділено молоді, яка ще не досягла повноліття. Також опитано батьків, рідних та сусідів засуджених, які охарактеризували поведінку останніх в побуті, їх спосіб життя.

Члени комісії погодили питання щодо надання матеріальної допомоги на лікування, списання заборгованості по сплаті комунальних послуг та можливості поновлення документів громадянину М., який перебуває на обліку в відділі кримінально-виконавчої інспекції. Він опинився в складній життєвій ситуації у зв'язку з тим, що потрапив в аварію.

Голова спостережної комісії Віра Федосюк підбила підсумок засідання. Було надано рекомендації членам спостережної комісії та визначені терміни виконання.

Жанна Вельма,

секретар

спостережної комісії.

Відбулось чергове засідання спостережної комісії при виконкомі Ковельської міської ради. У ході роботи заслухали інформацію заступника начальника відділу кримінально-виконавчої інспекції Маргарити Чуль щодо співпраці з відділами, службами, центрами, громадськими організаціями з питань профілактичної роботи з особами, засудженими до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Жанна Вельма.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 704

Повідомлення в номер / Лікують і тіло, і душу

29.03.2016

Лікують і тіло, і душу

Доля кожного з нас складається по-різному. Так само і старість кожна людина зустрічає по-своєму. Хтось у теплій, затишній оселі, в колі дітей, онуків, рідних та близьких. Для них осінь життя не така важка, є відчуття потрібності комусь, легше переносяться хвороби.

Але, на жаль, є й інші бабусі та дідусі. Їх на небосхилі життя чекає, крім хвороб, самотність і безпорадність, бо залишилися одинокими, нездатними себе обслужити.

Саме для таких людей у Ковелі вже дванадцятий рік діє стаціонарне відділення для постійного проживання, яке розташоване по вулиці Відродження в будинку №12а, де зараз мешкає 19 осіб, з них – 8 жінок і 11 чоловіків (на знімках).

Про наших підопічних можна розповідати довго і цікаво. Їхні біографії типові. В юності хотілося високих злетів, бути освіченими, незалежними, впевненими у завтрашньому дні. Але життя внесло свої корективи. У кожного – окрема життєва драма, велика непрочитана книга різних історій, свій шлях, який привів сюди.

Стаціонарне відділення для постійного проживання є структурним підрозділом територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Ковеля. Утворене для обслуговування 25 одиноких громадян, до якого на постійне повне державне утримання безоплатно приймаються люди похилого віку, інваліди всіх груп, а на тимчасове проживання – хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більше, як чотири місяці), які відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду та допомоги, соціально-побутових, соціально-медичних та інших послуг.

У стаціонарному відділенні підопічні одержують необхідні їм соціальні послуги та відповідно до встановлених норм забезпечуються житлом, одягом, взуттям, постільною білизною та іншим. Вони мешкають в 11 кімнатах та мають у користуванні приміщення для відпочинку та побуту.

Працівники відділення намагаються максимально наблизити умови проживання наших підопічних до домашніх. Сьогоднішній затишок в установі – це їхній здобуток.

Цій нелегкій роботі присвятили себе лікарі людських душ Мирослава Книш, Юлія Еберлінг, Валентина Гладишук, Ольга Бондар, Світлана Чуб, Тамара Мельничук, Галина Войтюк, Галина Нестерук, Тетяна Бензерко.

Це вони щодня своєю чуйністю, добротою та милосердям полегшують нестерпний біль хворих. Без них, без їхньої щоденної копіткої праці світ для багатьох наших підопічних видався б безнадійним і чужим.

Основне завдання, яке щодня ставиться перед колективом, – це створення належних умов проживання, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги і вдосконалення реабілітаційного процесу.

Медична сестра відділення проводить огляд мешканців, надає першу допомогу, виконує призначення лікаря, забезпечує вчасне придбання медикаментів. Для всіх 11 інвалідів складено індивідуальні програми реабілітації.

Підопічні стаціонарного відділення отримують чотириразове калорійне харчування.

Для людей непростої долі організовуються заходи з відзначення державних та народних свят, особистих ювілеїв. У відділенні є три телевізори, магнітофон, художня література, періодичні видання.

Колектив усвідомлює, що ми не можемо повернути втрачене здоров'я підопічним, але наш обов'язок – дбати про їх соціальний захист, зігріти теплом їхні "осінь і зиму", вселити надію, що їх оточують люди небайдужі, здатні допомогти за будь-яких обставин.

Серед одиноких є особи з “характером". З одного боку вік позначається, а з іншого – усвідомлення того, що залишились самотніми. Тут треба бути "нянькою душі".

Всі ми народжені для того, аби творити на землі, дарувати оточуючим щастя і радість. Тому працівники стаціонарного відділення намагаються робити своїм підопічним добро, лікувати не лише тіло, але й душу.

Наталія Матіжева,

завідувач стаціонарного відділення територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)

м. Ковеля.

Наталія Матіжева.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 936

Повідомлення в номер / Треба бити на сполох

29.03.2016

Треба бити на сполох!

Тему цих нотаток мені підказали недавні події, описані в статті "Побоїще в Гуті" (газета "Волинь-нова", 3 січня 2016 р.). У ній йдеться про бійку, що сталася 20 січня нічної пори в центрі с. Гути біля бару "Мрія" між місцевими мешканцями та заболотнівчанами. "Гості" із Заболоття спричинили криваві "розбірки", пізніше навіть викликали підмогу. Невдовзі до Гути приїхало аж два "буси" із Заболоття. А в них – до сорока молодиків. Всі були з бітами, й дружно кинулися в атаку на гутівців. Били жорстоко, по-бандитськи. В результаті кривавої бійки постраждало до десятка хлопців. 22-річний Михайло від численних важких травм помер.

Ось інший приклад: "Село не спить, бо п'янички гуляють" пишуть до газети "Волинь-нова" жителі с. Межисить того ж таки Ратнівського району.

Допитливий читач може запитати: чому я не називаю прикладів "наших", місцевих, ковельських? Будь-ласка. Лише з початку року до Ковельського відділу поліції із заявами про вчинення насильства в сім'ях звернулось більше 500 осіб.

– Що з приводу цього можете сказати? – звертаюсь до багатодітної мами.

– Приклади дійсно жахливі. Але що вдієш? Молоде – зелене. Підростуть – порозумнішають, – сказала мама.

Що ж, можна було б і погодитися з моєю співрозмовницею, бо й справді, хто з нас не був молодим і, перепрошую, трішки дурнуватим? Хто не бешкетував? Хто не був у чужому садку? Хто не крутився на уроках? Хто не був у кабінеті директора? Хто не смикав однокласниць за коси? Мабуть, мало знайдеться серед нас таких "янголів", бо всі ми, як-то кажуть, з одного "тіста".

Однак в моєму розумінні нинішній стан справ серед нашої молоді дещо складніший, аніж 20-25 років тому. Йдеться не про безвинні бешкети чи випадки хуліганства в молодіжному середовищі, що завжди мали місце в суспільстві.

Все більш відчутною і загрозливішою стала загальнодержавна тенденція до морального розкладу підростаючого покоління, втрати ним життєвих орієнтирів. Знову ж таки, я не кажу про всіх юнаків і дівчат, бо й серед них є цілісні, соціально зорієнтовані натури. Але якщо навіть 10 відсотків молодих людей (а їх, на жаль, значно більше) чітко не усвідомлюють своє місце в житті, а в аморальності й розбещеності вбачають сенс свого життя, то слід бити на сполох.

Що ж ми бачимо? Що чуємо? Чого боїмося?

По-перше, бачимо розгул злочинності, правопорушень і розбещеності серед молоді. Навіть читаючи кримінальну хроніку в газеті "Вісті Ковельщини" під рубрикою "Трапилося цими днями", можемо скласти уяву про невтішну картину в молодіжному середовищі, від якої холоне серце: "Знову на одній з вулиць міста знайдено труп", "Нові подробиці про трагедію, що сталася біля сільського клубу", "Син убив батька", "Онук позбавив життя бабусю за 130 гривень", "Юнак наклав на себе руки" і т. д., і т. п.

По-друге, розширення масштабів наркоманії, пияцтва не лише серед дорослих, але й шкільної молоді. Хіба ми не бачимо, як на очах пропадає сусід-наркоман, або як уже зранку бродить п'яний Микола чи Петро, як, не соромлячись, затягується сигаретою малолітня дівчина? Про пиво в руках п'ятикласників або шестикласників я вже й не говорю.

А скільки юнаків під впливом алкоголю і наркотиків наклали на себе руки, скоїли вбивства, або померли від хвороб, які спричинили алкоголь, наркотики, СНІД, – навіть важко злічити, адже статистика не все фіксує.

По-третє, лякає моральна розбещеність значної частини юнаків і дівчат. Нецензурна лексика стала "пандемією" нашого суспільства. Поширюється шкільний деспотизм. Молодий секс став нормою життя підлітків. Вони не знають або не хочуть знати таких високих понять, як "вірність", "любов", "кохання", " пристрасть". Зате знають інше – секс "на трасі", груповий секс, інші збочення, і вважають, що все "о'кей", що це "круто".

По-четверте, тривожить, що виросло у нас своєрідне плем'я – "мажори". "Ми маленькі мажори. Нам тато все купує. У нас дорогенькі тачі. По цимбалах затори – ми по зустрічній фігачим…", – саме так співає Вова зі Львова про життя "мажорів", і це чистісінька правда. Вони – як капризні діти: не встигнуть чогось захотіти, як воно уже є. Їм можна все і відразу, тому що вони знають: гроші та влада батьків не дадуть улюбленому чадові пропасти.

Батьки – ці новоспечені багатії з самого малечку вчать своїх дітей, як "правильно" жити, а ті, в свою чергу, старанно мотають на вус усі батьківські "настанови". Рік за роком, і улюблені синочки й доньки перетворюються на справжніх "мажорів", які вважають себе обраною расою, центром Всесвіту.

Чомусь у країнах Євросоюзу, США цінують в першу чергу те, чого молода людина досягла самостійно. Ніякі "понти" не справлять позитивного враження, а швидше навпаки – свідчитимуть про погане виховання і безкультур'я. Тож навіть багаті татусі привчають своїх дітей до праці змолоду, не засипають їх доларами, а змушують самим про себе дбати, себе забезпечувати. Натомість в українському суспільстві, здається, по одягу не тільки зустрічають, а й проводжають.

Щоб скласти загальну картину деградації молоді в Україні, звернемось до статистики. Сьогодні понад 170500 дітей позбавлені батьківської опіки, 110000 дітей-сиріт при живих біологічних батьках, 13000 дітей скоїли тяжкі злочини, понад 100000 безпритульних. Кожний п'ятий школяр у віці 11-12 років курить, а кожний другий пробував алкоголь.

Кожний десятий хоча б раз вживав наркотики. Близько 30% хлопців і 50% дівчат мали перший сексуальний досвід в 12-13 років. А кожний третій підліток у віці 14-15 років живе регулярним статевим життям. Ще 20-25 років тому основна маса молоді позбавлялася цноти у 18-20 років.

Україна попереду в Європі за кількістю абортів, в тому числі серед дівчат12-14 років. В 2013 році мамами стали близько 9500 школярок, а це 7,6 відсотка від кількості пологів в Україні. У Європі ця частка становить лише 3,2 відсотка їхніх ровесників.

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я вважають, що майже 300000 українців є ін'єкційними наркоманами. Щорічно кількість наркоманів зростає принаймні на 10%. Сумно сприймати повідомлення ЗМІ про те, що Україна – в десятці перших на захворювання на СНІД у світі, а наша рідна Волинь за споживанням наркотиків утримує першість в Західній Україні.

Чому ж так привільно й безкарно існує зло? Чому воно чим далі, тим більше поширюється? Особливо ці запитання стають актуальними тоді, коли відчуваєш це зло на собі.

Хто винен?

Що робити?

Моя думка така: причину всіх наших суспільних негараздів слід шукати в моральних підвалинах людського життя. Марно сподіватись неухильного дотримання десяти тисяч державних законів, якщо людина переступає десять Заповідей Божих. Це настільки важливо, що державні органи влади важелі духовно-морального виховання повинні міцно тримати у своїх руках.

Отож, головна причина

Хто з нас не був молодим і, перепрошую, трішки дурнуватим? Хто не бешкетував? Хто не був у чужому садку? Хто не крутився на уроках? Хто не був у кабінеті директора? Хто не смикав однокласниць за коси? Мабуть, мало знайдеться серед нас таких "янголів", бо всі ми, як-то кажуть, з одного "тіста".

Дмитро КОРНЕЛЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1111

Повідомлення в номер / Треба бити на сполох

29.03.2016

Треба бити на сполох!

(Продовження)

Отож, головна причина усіх наших суспільних болячок – в бездіяльності влади. Прикро усвідомлювати, що весь наш побут, увесь спосіб життя, політична і державна системи наскрізь просякнуті егоїзмом, брехнею, цинізмом, корупцією, а головне – байдужістю до долі народу, до долі суспільства, держави. Влада, партійні сили, дієві особи ніби й змінюються, але за своєю суттю чиновницько-бюрократична система – непорушна, продовжує обслуговувати саму себе.

Надія була на нинішню владу: Президента, Прем'єр-міністра, Верховну Раду. Ошукались… "Верхи" чубляться за владу, а "низи" терплять, мовчать і на щось надіються. І в такій безнадії все більше і більше молоді занурюється в болото аморальності, деградуючи як морально, так і фізично. Було погано, а стало ще гірше.

За роки Незалежності України жоден міністр, жоден Уряд, жодна Верховна Рада, жоден Президент не зробили навіть й кроку, щоб хоч трохи наблизитися до вирішення такої важливої проблеми, як фізичне і моральне здоров'я нації. Біда в тому, що в суспільстві відсутні моральні орієнтири, панують настрої розчарування і зневіри. Адже, коли Маша чи Саша спостерігають, як "змагаються" верхи між собою за те, хто більше вкраде державних коштів, або чують, хто оточує Президента, Прем'єр-міністра, то, вибачте, про яку мораль може йти мова?

В деяких країнах світу інакше Президент Уругваю Хосе Альберто Мухіка щомісяця отримує 12500 доларів, але з них на власні потреби залишає тільки 1250 доларів, решту віддає на благодійність. Президент стверджує, що цих грошей йому повністю вистачає, адже краяни отримують платню ще меншу. Президент не має жодних рахунків у банках. Найдорожчою покупкою Мухіки став "Фольксваген Жук", вартість якого – 1945 доларів. Гадаю, коментарі зайві!

Варто звернути увагу й на інший чинник формування моралі нашої молоді та порахувати, в скільки разів за роки Незалежності зросла кількість нічних клубів, барів в приміщеннях колишніх клубів, бібліотек, кінотеатрів, танцювальних майданчиків, дитячих кімнат тощо. Додаймо до цього безробіття, корупцію, бандитизм, організовану злочинність, і ви зрозумієте, чому в молодіжному середовищі в пошані не інтелект і культура, а груба сила і культ грошей.

Сім'я – головна суспільна інституція духовно-морального виховання

Але я був би тисячу разів не правий, коли б усе звів лише до об'єктивних причин. Даються взнаки і суспільні – кричущі недоліки в сімейному і суспільному вихованні, зневага до національних традицій і християнських чеснот.

Скажіть, будь-ласка, чи ж не ми, батьки, з малих років бачимо у своїх дітках не майбутніх активних творців своєї долі, а пасивних споживачів матеріальних благ? Іноді у мене складається враження, що тепер не ми, дорослі, виховуємо своїх дітей, а діти – нас, батьків. Причому "виховують" грубо, безцеремонно, нахабно. "Хочу мобілку…", "Хочу джинси…", "Хочу кросівки фірми "Адідас", "Хочу скутер…", "Хочу машину…".

Хочу… Хочу… Хочу… Де межа тому хотінню? А її вже не існує, бо батьки один перед одним стараються "переплюнути" сусіда, родича у рабському плазуванні перед забаганками дітвори. Хіба з таких виростуть справжні сильні чоловіки, за якими жінки почуватимуть себе, як за кам'яною стіною?

У такому прагненні не відставати від "інших" батьки нерідко доходять до абсурду. Закінчує дитина дитячий садок – організовують "випускний", завершує навчання у четвертому класі – знов "випускний". Причому не де-небудь, а у барі, кафе, ресторані. Мовляв, знай наших.

Хіба тільки це? Читаю в одній з газет: у школі провели конкурс "Міні-міс". Кілька дівчаток батьки одягли у дорогі сукні з прикрасами, вивели на сцену, змусили позувати перед відеокамерами. Але ж у школі є набагато гарніші дівчата, але їм – зась. Батьки бідні. Хіба це – мораль?! Читаю далі: "Дискотека у нас триває, як правило, до третьої години ночі. Працює бар. Розважається сільська молодь. Але найактивнішими є учні нашої школи", – пише до газети завклубом.

Ну що ж: все зрозуміло. "Дітки" танцюють, п'ють пиво, вино, горілку, веселяться, а батьки спокійно сплять. "Прогрес".

Ще читаю: "О третій годині ночі хлопці в парку зустріли дівчат, познайомились з ними, зґвалтували і пограбували". Паскудники, звичайно. Але ж, що о такій пізній порі робили в парку жертви? Чому це не хвилює ані батьків, ані правоохоронців? І знову читаю рубрику "Трапилося цими днями": "На "швидку допомогу" о 2-й ночі доставили потерпілого… О 3-й годині ночі привезли побитого… О 4-й – порізаного".

Варфоломіївська ніч, і якби тільки одна!

– А то майже кожна, – стверджують лікарі "швидкої допомоги".

Додайте сюди нічні пиятики в барах, цілодобові притони в "хатах", масову розбещеність на природі… Це такі реалії життя частини нашої сучасної молоді.

Що ж нас може порятувати?

У кожній цивілізованій державі світу існує принаймні чотири суспільні інституції, які опікуються духовно-моральним здоров'ям нації: сім'я, держава (школа), громада і Церква.

Тому переконаний: порятувати нас може тільки цілюща сила християнської моралі, яка сотні років була засадничою на теренах сучасної України. І тільки з приходом до влади комуністів була вилучена з освітнього контексту в усьому Радянському Союзі.

Здобувши Незалежність, Україна відмовилась від ідеології радянського тоталітарного режиму, прийнявши ідеологію християнського вчення. Ядром духовності, моральним ідеалом має стати образ Ісуса Христа.

Тому-то християнські цінності повинні пронизувати весь зміст навчання і виховання у сім'ї, садочку, школі і громаді. Саме ці інституції разом із Церквою мають об'єднати зусилля для забезпечення духовного і фізичного зцілення української нації. Пам'ятаймо! Світське слово виховує світську, юридичну, зовнішню мораль, мораль раба, а Слово Боже – мораль любові, мораль внутрішню, мораль мотивів і намірів, мораль совісті, мораль вільної особи.

Переконаний: основне багатство в житті – це наша сім'я, наші діти. Мудрий Соломон говорив: "Діти – спадщина Господня, плід утроби – нагорода" (Псаломи 127:3).

Тож оберігаймо цей дорогоцінний дарунок Неба від спокус навколишнього світу, дбайливо плекаймо юні душі, щоб у зрілості вони плідно послужили своєму Творцеві, рідному народові і особисто собі, щоб і ми в старості знайшли затишок під покровом їхньої милосердної душі!

Дмитро КОРНЕЛЮК,

голова Волинської обласної

громадської ради національного і духовного відродження.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 685