Повідомлення в номер / Писати потрібно правду

01.12.2015

Писати потрібно правду

17 листопада ц. р. в газеті "Вісті Ковельщини" під рубрикою "Трибуна депутата: точка зору" була опублікована стаття голови райпарторганізації ВО "Батьківщина", депутата Ковельської районної ради Володимира Андросюка "Перед учасниками АТО ми – в неоплатному боргу".

Газетний матеріал викликав неоднозначну реакцію читачів. В наступному номері газети свою думку з приводу згаданої публікації висловили директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Ковельської райдержадміністрації Аркадій Степанюк і начальник відділу РДА Роман Кульцман. Заголовок їх статті "Не час спекулювати на болючих темах" говорить сам про себе.

Цими днями редакція отримала відгук на матеріал Володимира Андросюка ветерана праці, пенсіонерки Ніни Федорук із села Городища. Пропонуємо його увазі читачів.

Шановний пане Володимире!

Стаття "Перед учасниками АТО ми – в неоплатному боргу" викликала у мене несприйняття Вашої позиції. Скільки людей втратили вже своїх синів у цій війні, а скільки ще втратять, але я сумніваюсь, що всі вони оббивають пороги Вашого офісу і просять допомоги у місцевих лідерів "Батьківщини". До Вас можуть звернутись ті, хто не знає, що всі намагання чогось добитись будуть зведені до "нуля". Це по-перше. По-друге, той, хто був у зоні АТО під кулями і "градами" й щасливо повернувся додому, не стане прохати ні дров, ні грошей.

Тепер наведу конкретний приклад. Мій онук пішов по першому виклику, хоча мав право залишитись, адже на його утриманні була бабуся, татова мама. Він – єдиний господар, до того, ще й закінчував навчання в інституті. На мої слова про це він сказав одну-єдину фразу: "Ба, якщо не ми – то хто?". Покинув престижну роботу із солідним заробітком й пройшов Волноваху, Савур-Могилу, Іловайський котел.

Бог зберіг його – онук повернувся живим. Показував нам усі місця, де воював, і жодного разу він не пошкодував за тим, що пережив і які випробування витримав. Одне-єдине, за чим він шкодує, це те, що мрії тих, що першими загинули на київському Майдані, – не здійснилися.

А тепер повернемося до Вашої статті. Я дуже сумніваюся, що Олександр Шаюк міг сказати фразу про гроші і маму. Це, мабуть, Ваш домисел. А якщо він це сказав, то нехай Бог йому буде суддею. У статті Ви не називаєте прізвища "грошовитого опонента". Не буду називати його і я. Але люди знають, про кого Ви пишете. Валерій Юхимович утримує, певно, гектарів 20 землі. То – батьківські і дядьківські паї. Працює тяжко. У нього і його дружини Галини Петрівни руки уже скоро витягнуться до колін. Наймити на них не працюють. Якщо потрібна допомога, то збираються гуртом його однодумці, фермери і надають її йому. Висновок із цього зробіть самі.

Тепер щодо депутатського фонду. Цих грошей у нього, як Ви самі знаєте, стільки, скільки йому виділила районна рада. Всіх їх він використовував на допомогу хворим пенсіонерам і дітям (якщо потрібно, назву прізвища і суми). За проханням мешканців нашої Городищенської сільської ради і з допомогою голови райдержадміністрації пана Віктора Козака благоустроєно дві вулиці, де живуть одні пенсіонери, зроблено доїзні дороги до кладовища.

Тепер про дрова. Нашим учасникам АТО уже давним-давно завезені вони. Наш сільський голова Петро Олексюк, без жодного піару, особисто сам із своєю пилкою брав участь у заготівлі дров. Звичайно, великої допомоги на рівні нашої сільради надати неможливо, але все, що можливо, робиться.

А Вам, шановні депутати, потрібно не забувати і про інші категорії населення. Адже скрізь, куди не поткнешся, одна несправедливість.

Шановний пане Володимире! Я вважаю, що Вам потрібно публічно вибачитися перед Валерієм Юхимовичем і Олександром Шаюком (думаю, далі не потрібно пояснювати за що).

З повагою –

Ніна ФЕДОРУК.

с. Городище.

Від редакції: як бачимо, публікація Володимира Андросюка зачепила "за живе" окремих читачів газети, дехто з яких, можливо, і надалі виявить бажання продовжити розмову на гостру і болючу тему – про увагу до учасників АТО. Ми хочемо вірити в те, що Володимир Тимофійович, надсилаючи листа до редакції, керувався найкращими намірами, але, на жаль, при цьому допустив ряд неточних висловлювань, безпідставно образивши людей, котрі виявилися, як-то кажуть, без вини винуватими.

В народі кажуть: слово – не горобець, випустиш – не впіймаєш. Так сталося й цього разу. Аби офіційних не траплялося у майбутньому, просимо наших авторів, готуючи дописи до газети, користуватися лише перевіреними фактами, оперувати чіткими формулюваннями, котрі не могли б бути витлумаченими, як наклеп чи неправда. Це стосується всіх – і депутатів рад різного рівня, і службових осіб виконавчих органів влади, і наших позаштатних дописувачів.

Згідно із Законом про засоби масової інформації (пресу) в Україні редакція не несе відповідальності за зміст інформації, яка міститься у виступах, статтях, інтерв'ю офіційних осіб, в тому числі й депутатів. Журналісти не зобов'язані перевіряти достовірність наведених ними фактів.

Тим не менше ми просимо вибачення в людей та працівників установ, яких безпідставно звинувачено у статті "Перед учасниками АТО ми – в неоплатному боргу".

Редакція.

Газетний матеріал викликав неоднозначну реакцію читачів. В наступному номері газети свою думку з приводу згаданої публікації висловили...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 985

Повідомлення в номер / Що мене хвилює

01.12.2015

Що мене хвилює?

Газета "Вісті Ковельщини" за 17 листопада тремтіла у моїх руках після прочитання статті "Іловайськ" – чесна книга про війну". Жорстока правда до болю хвилює кожного. Пригадала повість Марка Рудневича "Я з Небесної Сотні". Письменник Рудневич мені був досі невідомий, і його книжку з такою назвою взяла в руки із здивуванням і зневірою. Як і хто сміє сказати: "Я з Небесної Сотні"? Як можна дозволити собі зрівнятися з Героями Майдану?

Та сумніви розвіяли уже перші сторінки повісті. Твір глибоко передає психологічний стан героя, його емоції, почуття, переживання і роздуми. Герой повісті – Макс, хлопець із Сміли, студент, єдиний син у батьків, вирішує не відсиджуватися вдома, не сподіватися, що інші підуть і будуть боротися, а поповнює ряди тих, які на Майдані. Вони хочуть змін, хочуть жити у вільній європейській країні, де не крадуть 80 відсотків бюджету, де не можна за чесну заробітну плату купити квартиру і т. д.

"От хіба що ти злодій чи бандит. Або синок злодія чи бандита". Тому просто так з Майдану ніхто не піде. Або їх винесуть, або вони підуть з перемогою. Всі вони добровільно – добровільно, це дуже важливо – пішли на цей крок. То ж вона, "моя Україна, потребує захисту". А ті, що сидять у своїх кабінетах, "набивають" кишені. І рука в нього не здригнеться, совість не прокинеться. Думають злодюги кляті, що житимуть вічно, що все з собою заберуть. І начхати їм на те, що люди гинуть".

Героя мучить совість, що він не був з тими, кого обливали на морозі водою і били кийками. А він сидів у теплі і вчився або бив байдики. І це тоді, коли "мою бідну країну топчуть чиїсь брудні чоботи". І як клятва, звучать слова: "Ми її, нашу Україну, нашу землю, не віддамо нікому. Україна – наша. Була, є і буде, бо ми нарешті стали на захист своєї землі, своєї України".

Вони віддали свої гарячі серця, не вагаючись, за найдорожче – за Батьківщину. Зі сльозами на очах читала епілог: "Пробач, що покинув Тебе і віддав перевагу іншій. Пробач, що любов розірвала мені серце, і я обрав її, цю вічно юну красуню з таким щемким іменем Україна. Уся Небесна Сотня обрала Україну".

І як продовження теми – книжечка Валерія Макеєва "100 днів полону". Невеличка, але це – згусток болю, тривоги за майбутнє покоління, але не розпачу.

Полон – і цим сказано все. Ця сповідь – це пам'ять про пережите. Вона спонукає міркувати про те, що відбувається в країні. Примушує шукати відповіді на складні питання, які стискають Україну.

Камера в Ровеньках… При вході поклали під ноги український прапор. Хто переступить – болючий удар у спину прикладом. Але він жодного разу не наступив на свою святиню. Боляче було дивитись полоненому, як ворожі священики благословляли цих виродків на війну з Україною. Боляче було чути, як один із охоронців розповідав, що його племінник іде із Черкащини на Схід добровольцем, а рідний дядечко йому відповів, що пристрелить, якщо побачить у своєму прицілі. І рука не здригнеться, бо "я вдома, а ви – окупанти".

Неймовірно важко пережити допити, про які автор не може, а про деякі не хоче розповісти. Віра. Надія. Любов. А ще – молитва. Ось ті сили, які рятують наших мужніх захисників, бо для них висушити одну сльозу – більше доблесті, ніж пролити ціле море крові. Поранені, покалічені, але живі. Тому стараються приносити радість в дім інших. Приносити радість звільнення сина, чоловіка, брата, батька. Заради цього варто жити.

Справжні волонтери – це теж воїни. Нещодавно побачила світлини, де в найгарячіших точках побували з амуніцією, одягом, харчами і навіть двома машинами наші голобські волонтери Сергій Буханкович і Олег Семенюк. А яку постійну підтримку воїнам АТО харчами надає Антоніна Крочук, яка висувалась кандидатом у районну раду. Набрала достойну підтримку виборців, але чомусь не пройшла, як і великий патріот і частий гість в АТО Ігор Васильович Верчук, а пройшли дехто із тих, які активно у свій час агітували голосувати за Януковича.

Хіба за таке вмирали і терпіли тортури кращі сини і доньки України? І ці муки продовжуються досі. Молімося, щоб Господь почув нас і захистив у тяжких випробуваннях.

Лідія ГАРЛІНСЬКА.

смт Голоби.

Лідія ГАРЛІНСЬКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1132

Повідомлення в номер / З увагою та турботою — до людей з особливими потребами

01.12.2015

З увагою та турботою — до людей

з особливими потребами

Щороку 3 грудня у світі відзначається Міжнародний день інвалідів, який проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 році.

Відзначення цієї дати спрямоване на посилення уваги до проблем інвалідів, захисту їх гідності, прав і благополуччя. Міжнародний день інвалідів акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі інвалідів у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до людей з особливими потребами.

У світі налічується понад 1 мільярд людей з інвалідністю, що приблизно становить 15 відсотків населення усього світу. В Україні офіційно зареєстровано понад 2,7 мільйона осіб, що мають статус інваліда. Це близько 6% від загальної кількості населення, тоді як на початку 90-х було 1,5 мільйона осіб з інвалідністю.

У відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Ковелі на постійному обліку знаходяться: 11 інвалідів І групи, 36 інвалідів ІІ групи, 211 інвалідів ІІІ групи, 253 потерпілих, які мають тільки відсотки втрати професійної працездатності, 40 членів сімей, що втратили годувальника.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» тільки за 10 місяців цього року потерпілим Ковельським відділенням виплачено страхових виплат та надано соціально-побутових послуг на загальну суму 6328000 грн.

З метою попередження травматизму на підприємствах м. Ковеля, Ковельського, Турійського та Старовижівського районів відділенням проводиться профілактична робота з охорони праці: надання консультацій з охорони праці, участь в семінарах, нарадах, “круглих” столах, участь в комісіях з перевірки знань із охорони праці.

Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Ковелі — невід’ємна складова державної системи соціального захисту, тому ми робимо все можливе для того, щоб потерпілі на виробництві, члени їх сімей не залишалися наодинці зі своїми проблемами, щоб на собі відчували турботу держави, її повагу до людини праці.

Віталій РИЖКО,

начальник відділення ВД Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві у м. Ковелі.

З увагою та турботою — до людей з особливими потребами

Щороку 3 грудня у світі відзначається Міжнародний день інвалідів, який проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 році. Відзначення цієї дати спрямоване на посилення уваги до проблем інвалідів, захисту їх гідності, прав і благополуччя.

Віталій РИЖКО.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 772

Повідомлення в номер / Увага

01.12.2015

До уваги учасників антитерористичної операції

До уваги учасників антитерористичної операції

До уваги інвалідів ІІІ групи

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 834

Повідомлення в номер / Ділова співпраця

26.11.2015 Данилюк Мирослав Сергійович

Ділова співпраця впродовж багатьох років налагоджена між журналістами "Вістей Ковельщини" та дирекцією, педагогічним і студентським колективами Ковельського медичного коледжу. Газета постійно інформує про цікаві і змістовні заходи, що відбуваються в навчальному закладі, сучасні методи і форми навчально-виховної роботи, які тут практикують.

В свою чергу, викладачі і учні коледжу є активними читачами видання, охоче його передплачують і пропонують.

НА ЗНІМКУ: в бібліотеці медичного коледжу зі змістом чергового номера "Вістей Ковельщини" знайомляться студенти Юлія Наумчик, Олена Маляр, Анна Астахова, Любомир Дудинець, Дмитро Кубай.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Ділова співпраця

впродовж багатьох років налагоджена між журналістами "Вістей Ковельщини" та дирекцією, педагогічним і студентським колективами Ковельського медичного коледжу. Газета постійно інформує про цікаві і змістовні заходи, що відбуваються в навчальному закладі, сучасні методи і форми навчально-виховної роботи, які тут практикують.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 934

Повідомлення в номер / Акція "Допоможи ближньому –передплати "Вісті Ковельщини"!"

26.11.2015

Акція "Допоможи ближньому –передплати "Вісті Ковельщини"!"

Шановні читачі газети!

Редакція "Вістей Ковельщини" оголошує про початок благодійної акції "Допоможи ближньому – передплати "Вісті Ковельщини"!". Чому вона потрібна сьогодні? На те є декілька причин.

1. Останнім часом значно знизився рівень життя таких категорій людей, як ветерани війни і праці, "діти війни", одинокі і малозабезпечені, "воїни-афганці", ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС, пенсіонери, для яких наша газета є єдиним джерелом інформації, особливо – на селі.

2. Підтримки і допомоги чекають сім'ї учасників АТО (як загиблих, так і живих), мобілізованих і демобілізованих воїнів Збройних Сил України. Не завжди у них є можливість передплатити єдине на Ковельщині громадсько-політичне видання, яким є "Вісті Ковельщини", де друкується багато потрібної й корисної для них інформації.

3. В зв'язку з підвищенням вартості поштових тарифів і поліграфічних послуг, паперу тощо істотно зросла передплатна ціна газети, яка становить 15 грн. 44 коп. на один місяць проти 12 грн. 98 коп. у нинішньому році. І хоч така ціна далеко не "покриває" затрати редакції на випуск газети й порівняно з цінами на товари першої необхідності (харчі, ліки, одяг, взуття), комунальні послуги не є надто великою, для багатьох громадян і вона є "непідйомною".

У зв'язку з цим ми звертаємося з проханням до:

– керівників підприємств, установ та організацій;

– представників бізнесових структур;

– сільських і селищних голів, депутатів рад різних рівнів;

– релігійних організацій, благодійних фондів;

– громадських і партійних осередків подбати про людей, котрі потребують ваших допомоги й підтримки, взяти активну участь в акції "Допоможи ближньому – передплати "Вісті Ковельщини"!".

Вже сьогодні до нас звертаються керівники окремих організацій з проханням сприяти у безкоштовній передплаті нашої газети їх членам (списки людей, котрі потребують допомоги, в редакції є).

Будьмо милосердними і доброзичливими простягнімо руку підтримки!

Редакція газети "Вісті Ковельщини".

Шановні читачі газети!

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1135

Повідомлення в номер / 28 листопада – День пам’яті жертв голодоморів

26.11.2015

28 листопада – День пам’яті жертв голодоморів

Шановні жителі Ковельщини!

Пам'ять про мільйони втрачених життів, біль сотень тисяч родин об'єднує громадян України, які щороку в четверту суботу листопада вшановують пам'ять жертв геноциду Українського народу 1932-1933 років, голодоморів 1921-1922, 1946-1947 років, згадують всіх, хто безневинно поплатився життям тільки за те, що був патріотом своєї землі.

Тотальне винищення мільйонів українських хліборобів штучним голодом стало свідомою терористичною акцією політичної системи сталінізму. Саме тоді було поруйновано соціальні основи української нації, її вікові традиції, підірвано духовну культуру і етнічну самобутність.

Страшну правду про Голодомор 1932-1933 років в Україні як про спланований акт геноциду мільйонів невинних людей довго і ретельно замовчували. Однак попри всі небезпеки, у найважчі часи знаходилися люди, що, відчуваючи свою відповідальність перед наступними поколіннями, не могли мовчати, намагалися розповісти правду.

І нині День пам'яті жертв голодоморів має об'єднати у великій скорботі усіх нас, незалежно від національності, віросповідання чи місця проживання. Адже той страшний голод не робив між людьми різниці за цими ознаками.

Дорогі земляки! Час дедалі більше віддаляє нас від тих страшних подій. Але пам'ять жива. Пам'ять священна. І в ці скорботні листопадові дні схилімо голови перед світлою пам'яттю тих, хто потрапив у грізні жорна тоталітарного режиму, кого забрала голодна смерть.

28 листопада по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути невинно полеглих. Нехай пам'ять про них єднає нас, живих, додає нам мудрості та духовної сили для зміцнення сучасної Української держави на своїй історичній землі.

Слава Україні!

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1563

Повідомлення в номер / Минуле стукає в наші серця

26.11.2015

Минуле стукає

в наші серця

Минуле стукає в наші серця

Трагічних сторінок історії України багато. Однією з них є Голокост (масове знищення єврейського народу в період Другої світової війни). Ця трагедія загальнолюдського значення.

Анна ХОМ'ЯК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1224

Повідомлення в номер / Ковельщина: події, новини, факти

26.11.2015

Ковельщина: події, новини, факти

Триває осінній призов на службу

Профілактичний захід "Ти і Закон"

"Мобільний соціальний офіс" працював у районі

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 804

Повідомлення в номер / В інтересах дітей

26.11.2015

В інтересах дітей

20 листопада, у День спільних дій в інтересах дітей, на базі ЗОШ №10 було проведено засідання "круглого столу" за участю представників міської влади та лідерів учнівського самоврядування.

Гарну добірку буклетів, які висвітлюють права дітей відповідно до Конвенції ООН "Про права дитини", підготували школи міста, а представники учнівського колективу ЗОШ №10 подарували учасникам заходу пам'ятки та синьо-жовті стрічки.

Начальник служби у справах дітей Жанна Вельма, головний спеціаліст міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Тетяна Медвєдєва, начальник відділу сім'ї та молоді Ніна Шум, методист Палацу учнівської молоді Людмила Посполітак мали можливість подискутувати з лідерами дитячих самоврядних організацій навчальних закладів міста. Під час діалогу піднімались питання організації дозвілля дітей та молоді в навчальних закладах міста та поза ними, негативний вплив спиртного, тютюнових виробів, комп'ютерних ігор. Йшлося також і про організацію та проведення заходів у закладах соціального захисту дітей, досвід у роботі волонтерського руху та ін.

Своїми напрацюваннями щодо вирішення тих чи інших проблем поділились представники Ковельського промислово-економічного коледжу Владислава Левчук, медичного коледжу Ольга Мостика, міської гімназії Анна Гич, навчально-виховного комплексу № 11 Юлія Кудлай.

Усі навчальні заклади подали пропозиції щодо проведення загальноміських заходів на наступний рік. Пропозиції опрацьовано та подано до розгляду начальникам управлінь та відділів виконкому міської ради для планування роботи на 2016 рік.

Гарну презентацію проекту "Казковий парк нашого міста" провели учениці ЗОШ №10 Анастасія Дзеблюк та Анастасія Усач. Учні ЗОШ №6 та ЗОШ №12 виклали бачення майбутнього міського парку відпочинку в письмовій формі. Усі пропозиції будуть узагальнені управлінням освіти та передані для опрацювання у відділ архітектури.

Служба у справах дітей виконавчого комітету

міської ради.

Служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 873