Репортаж / Свято школярів, педагогів, батьків

11.06.2018

Свято школярів, педагогів, батьків

Освітянський літопис Ковельщини перегорнув свою чергову сторінку – у школах району пролунав останній дзвоник (на знімках).

25 травня для 3826 учнів Ковельського району пролунав останній дзвоник – довгоочікуваний і радісний, що знаменував завершення освітянської естафети, яка розпочалась 1 вересня 2017 року. Цей день важливий для кожного: для дітей – це нова валіза знань за плечима та початок літніх канікул, для вчителів – гордість за виховання майбутнього покоління, для батьків – мить, коли їхні діти стають дорослішими на рік. А ось для 154 випускників одинадцятих класів – щемливий і хвилюючий день, адже вони назавжди прощалися з безтурботними учнівськими роками, це своєрідний рубіж між дитинством і дорослим життям, в якому щодня їм доведеться робити важливий вибір, відстоювати власні думки та відповідати за прийняті рішення.

Країна Знань перегортає ще одну сторінку освітянського літопису Ковельщини. Упродовж цього навчального року учні припадали до цілющих джерел культури й духовності, старанно засвоювали закони живої та неживої природи, скарби рідної мови та гуманістичні цінності.

Цього дня в усіх закладах загальної середньої освіти району відбулись урочисті святкові лінійки. Учні, вчителі, батьки, бабусі, дідусі, місцеві жителі заполонили шкільні подвір'я, аби разом провести у доросле життя випускників та привітати із початком канікул молодше покоління школярів. За доброю традицією, керівники органів державної влади та місцевого самоврядування району, посадовці структурних підрозділів районної державної адміністрації, депутати місцевих рад цього дня відвідали навчальні заклади, аби сказати своє напутнє слово випускникам, подякувати їх наставникам та батькам за виховання молодого, перспективного покоління Ковельщини.

В опорний освітній заклад "Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів – гімназія" смт Голоби" цього дня з добіркою вітань та щирих побажань, що були адресовані юним голобчанам, завітав директор територіального центру соціального обслуговування райдержадміністрації, депутат районної ради Аркадій Степанюк.

Вже традиційно свято останнього дзвоника на Ковельщині проходить у патріотичних тонах, щорічно на святкову лінійку учні, педагоги та гості свята зодягають соковитих кольорів вишиванки. Такою ж багатою різноманіттям вишиванок була святкова лінійка на честь останнього дзвоника у НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ" села Вербка, участь у якій взяла начальник управління фінансів райдержадміністрації Світлана Карпюк.

У кожній школі лінійки відбулись за різними сценаріями, але традиційно – це радісне, урочисте і водночас хвилююче свято останнього дзвоника насичене травневими пахучими квітами, мелодією шкільного вальсу, схвильованими обличчями вчителів, батьків та учнів, теплими словами та побажаннями, віршованими рядками, адресованими випускникам. Таким по-домашньому теплим було шкільне свято у закладі загальної середньої освіти села Дроздні, куди завітала начальник відділу освіти райдержадміністрації Ірина Ревейчук, аби щиро подякувати педагогам, які вклали у своїх вихованців і душу, і серце, і знання, та привітати школярів із завершенням іще одного навчального року, а відтак початком літніх канікул.

Скориставшись гарною нагодою, на свято останнього дзвоника у школу села Колодяжного прибув начальник архівного відділу райдержадміністрації Юрій Мацан, котрий адресував вітання юнакам і дівчатам з початком нового етапу життя, побажав впевнено і гідно йти лише вперед, сміливо підкорювати життєві вершини, але не забувати про рідну школу, друзів і вчителів.

Мелодійні акорди шкільного вальсу, напутні слова наставників та малечі – першачків, щемливе серцю прощання випускників з рідною школою звучали на святковій лінійці у ЗОШ І-ІІІ ст. с. Любитові. Присутній на заході перший заступник голови райдержадміністрації Роман Кульцман привітав шкільну громаду з тим, що літопис Ковельщини перегорнув свою чергову сторінку, пролунав останній дзвоник, розпочався безтурботний період літнього відпочинку та стартував новий рубіж уже самостійного життя для випускників.

Чимало зусиль доклали педагоги та учні сільської школи Уховецька, аби свято останнього дзвоника видалось урочистим і незабутнім. Сюди ж, де минули за шкільною партою найкращі і безтурботні дитячі роки, завітала заступник начальника управління – начальник відділу агропромислового розвитку управління регіонального розвитку райдержадміністрації Тетяна Шавлай.

Веселе і водночас сумне свято у закладі загальної середньої освіти села Підріжжя зібрало велику кількість учнів, вчителів, батьків та інших гостей, серед яких завідувач районним методичним кабінетом відділу освіти райдержадміністрації Надія Марцинюк. Семеро випускників одинадцятого класу попрощалися зі шкільною партою та уважно прислухалися до мудрих слів своїх класних наставників на останньому шкільному уроці, під час якого згадали всі одинадцять років, проведених у стінах рідної школи.

Відділ з питань внутрішньої

та інформаційної

політики апарату райдержадміністрації.

Відділ з питань внутрішньої та інформаційної політики апарату райдержадміністрації.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 25

Репортаж / Талант – то крапля здібностей і море праці

11.06.2018

Талант – то крапля здібностей і море праці

Стало доброю традицією в Комунальному закладі НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.№13-колегіум" в останні дні травня звітувати про підсумки роботи педагогічного колективу за навчальний рік. В ошатній залі зібрались учителі, батьки, учні.

Звіт директора Сергія Філіпчука про роботу навчального закладу завжди проходить піднесено, із почуттям гордості за наших учнів, адже нам є ким пишатися. Щороку учні колегіуму демонструють високі результати в галузі освіти, науки, мистецтва, технічної творчості та спорту. І цей навчальний рік не став винятком.

На міському етапі олімпіад школярі НВК посіли 20 перших, 12 других та 6 третіх місць. В Олімпіаді юніорів колегіум у 2017-2018 н.р. посів І місце, в рейтингу навчальних закладів з базових навчальних дисциплін – ІІІ місце. Учні школи є призерами міських мовно-літературних конкурсів ім. П. Яцика, Т. Шевченка та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, 12 учнів стали призерами обласних олімпіад. Інтелектуальна гордість НВК – наші випускники, які щороку поповнюють скарбничку призових місць.

Це – Дарина Воздіган, Ірина Снопик, Ярослав Дацюк. Здобутим перемогам випускників раділи учні середньої ланки: Артем Манжос, Олександра Москалик, Дмитро Гендес, для яких стало доброю традицією щороку підніматися на сцену за здобутими нагородами і вважати себе вже досвідченими олімпійцями, готовими поділитися своїми секретами успіху з молодшими товаришами. Досягнення старших учнів стають взірцем для молодших школярів. Тому завдяки наполегливості і праці переможцями знову стали Вікторія Леус, Ангеліна Дарчик, Катерина Пастушок. Сподіваємося, що приклад успішних учнів стане в нагоді Вікторії Смаль, яка цього року вперше ступила на цей нелегкий шлях за покликанням душі, за внутрішнім бажанням знати більше, ніж того вимагає шкільна програма і здобула 3 призових місця.

Ми радіємо призерам обласних, Всеукраїнських, Міжнародних музичних конкурсів, активним учасникам міських концертів, фестивалів та заходів. Щиро зичимо і надалі розвивати свій музичний хист Вікторії Тітчук, Анні Валентюк, Вероніці Солтисяк, Юлії Міцурі, Дарині Мисюрі, Софії Ющенко, Анні Шудрі.

За підсумками проведення міських, обласних спортивних, туристичних змагань та конкурсів серед учнівської молоді НВК традиційно має призові місця. Спортивними перемогами у цьому навчальному році потішили Петро та Павло Найдюки, Юрій Шпак, Роман Бурда, Максим Сельвашук.

Тому за результатами II, ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з базових навчальних дисциплін, мовно-літературних конкурсів ім. П.Яцика, Т.Шевченка, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, спортивних змагань, музичних конкурсів 52 учні були нагороджені грамотами та грошовими преміями з фонду батьківського комітету у розмірі 4100 грн. Згідно з наказом управління освіти м. Ковеля 10 учнів-призерів обласних предметних олімпіад, інтелектуальних конкурсів отримують щомісячні іменні премії міського голови.

Ми гордимося тим, що у нашому колегіумі підростає талановита молодь, яка вплете у національний вінок яскравий цвіт свого таланту. Піднятися на вершину слави допомогли здібним учням як особистісні якості: наполегливість, жага знань, уміння сконцентруватись, так і постійна допомога та підтримка справжніх фахівців своєї справи, талановитих учителів. Зі словами щирої подяки всім, хто зробив перемогу цих хлопчиків та дівчаток можливою, кому не байдужий потенціал нашої нової генерації, звернувся директор навчального закладу Сергій Філіпчук.

В цей святковий день 29 учителям було оголошено подяку за сумлінну працю, фахову педагогічну майстерність, вірність життєвому покликанню і досягнуті успіхи у справі навчання та виховання підростаючого покоління, зокрема, О. В. Савчук, В. В. Октисюк, О. М. Горлатій, Л. П. Наумик, І. В. Трофімук, Т. П. Войтюк, В. В. Романчук, Н. К. Мариньосі, О. Ф. Ярошук, Ю. М. Міцурі, А. Я. Свистуну, В. М. Цеслі, А. В. Годовицькій та ін.

Звісно, наше свято не відбулося б без щоденної підтримки, віри, надії найрідніших людей – батьків учнів, які піклуються, підтримують своїх дітей, забезпечують умови для всебічного їх розвитку. Тому не залишились без уваги 42 сім'ї, яким було оголошено подяку за батьківську самовідданість та вагомий внесок у підвищення рейтингу НВК.

Творчим дарунком для всіх присутніх були виступи вихованців студій естрадного співу "Зорепад" та "Song Music" (керівники Руслана Шацька, Тетяна Федорова), хореографічної студії "Реверанс" (керівник Олена Ковган).

Ми віримо, що у житті наших учнів все складеться добре, і вони ніколи не сумніватимуться у вічній істині: знання – це сила. Бажаємо кожному з них знайти себе в житті, щоб обраний ними шлях був радісним і світлим. Нових Вам успіхів, юні обдарування!

Вікторія МАНКОВА,

заступник директора з науково-методичної роботи КЗ НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. №13-колегіум".

НА ЗНІМКАХ: під час вручення нагород в НВК № 13.

Фото Олександра ЛЯШУКА.

Вікторія МАНКОВА,

заступник директора з науково-методичної роботи КЗ НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. №13-колегіум".

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 19

Репортаж / Ми – разом

31.05.2018

Ми – разом!

Війна – це катастрофа людства, всепоглинаюча безодня, яка нищить на своєму шляху все живе. На наших рідних землях вона триває п’ятий рік, і забрала уже дуже багатьох славних синів і дочок України.

Коли розпочалось АТО, першими, хто вирушили захищати нашу Неньку-Україну, були бійці 51-ої ОМБр, наші земляки-волиняни. 22 травня 2014 року під Волновахою, під обстрілами градів гинуть перші ГЕРОЇ, ті, хто мав би зараз розбудовувати славну Україну, бути поряд зі своїми сім'ями, адже це чиїсь сини, чоловіки, батьки, які не побоялись ворога і смерті й пішли захищати нас з Вами. Як каже Господь, немає більшої любові, ніж хто душу свою покладає за ближніх своїх. Загинули ті, які любили нас з Вами, а найперше Україну – патріоти, свідомі люди, справжні українці. Їхня геройська, славна пам'ять вічно має жити в наших серцях і душах. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ, І УКРАЇНА НЕ ПОМРЕ, і нехай наші вороги це не забувають.

Трагічні події завжди об'єднують людей. Чомусь так склалось, що ми, українці, часто єднаємось в горі. І це горе загибелі наших земляків об'єднало жителів Волині і Донбасу з метою перемогти ворога і вшанувати вічну пам'ять героїв-захисників. Так народилась ідея побудувати в м. Волновасі храм Всіх святих Землі Волинської на честь пам'яті про загиблих волинян. Швидко, майже за рік, зусиллями, коштом і стараннями небайдужих волинян, віруючих Волинської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату був побудований прекрасний, величний храм, настоятелем якого є волинянин, ігумен Макарій та гуманітарно-просвітницький духовний центр в м. Волновасі (ще в процесі будівництва).

Там також збудований хостел для паломників та нужденних. Завдяки небайдужим було придбано і доправлено військовими капеланами предмети побутової техніки: холодильник, пральна машина, електропіч.

І ось рівно через 4 роки після трагічної загибелі наших земляків-волинян, 22 травня 2018 року Божого, храм було освячено митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом. Участь в богослужінні взяло місцеве духовенство та військові капелани Волині, зокрема священики Ковельського осередку: протоієреї Матвій Олійник (настоятель храму св. Пантелеймона, смт Люблинець), Станіслав Беспалов (настоятель храму св. Іоана Хрестителя, м. Ковель), Роман Скірак (настоятель храму св. Михаїла, смт Шацьк), Олександр Добровольський (настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці, с. Кричевичі), Сергій Лівончук (штатний капелан Нацгвардії України, м. Луцьк).

"Початок кінця страху, війни, духовної залежності на теренах Батьківщини – ось що таке цей храм", – наголосив у промові Високопреосвященіший владика Михаїл на урочистому освячені храму у Волновасі. Волинський митрополит зумів довершити розпочату працю у прифронтовій частині Східної України. Єдина мета цієї справи – посіяти добрі зерна правдивої істини у розбудові України і рідної церкви там, де пройшла російська експансія. І всюди на українській землі буде вільна незалежна Україна та Єдина Помісна Православна УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА, бо цього хоче Господь! А ми покликані виконати Його цю святу волю, не дивлячись на труднощі і всіх ворогів видимих і невидимих. До цього нас закликає пролита нашими захисниками кров, яка освятила нашу землю. Там нині квітнуть квіти, цвіте калина і дихає пам'ять про наших Героїв.

Висловлюємо вдячність усім, хто підтримав нас у звершенні цієї поїздки: Церковним громадам Різдва Іоана Хрестителя, м. Ковель; святого Пантелеймона, смт Люблинець; святого Михаїла, смт Шацьк, Івану Буряку за наданий транспорт, постійним помічникам із заправкою Ігорю Рублю, голові Ковельської РДА Віктору Козаку, Василю Дзеблюку та Ярославу Гірічуку, Ковельському відділу патрульної поліції України. Хай Господь усім воздасть сторицею!

Протоієрей

Станіслав Беспалов,

настоятель храму Різдва Іоана Хрестителя

м. Ковеля,

військовий капелан.

Станіслав БЕСПАЛОВ,

настоятель храму Різдва Іоана Хрестителя м. Ковеля, військовий капелан.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 27

Репортаж / Коли радість із смутком поєдналися

31.05.2018

Коли радість із смутком поєдналися…

Свято останнього дзвоника, яке 25 травня ц. р. відбулося у школах міста і району, було хвилюючим, масовим і водночас дещо сумним. Адже це день, коли радість із смутком поєдналися, особливо для старшокласників, яким невдовзі вирушати у самостійний шлях в житті. Для них цей дзвоник лунав дійсно востаннє.

На шкільних лінійках побували представники міської і районної влади, батьківської громадськості, духовенства. Вдячні слова виголошені на адресу педагогів, а школярам виступаючі бажали мирного неба над головою, добра й благополуччя, успішного складання тестів.

Так, у Ковелі свято відбулося в усіх тринадцяти міських школах. В ньому взяли участь понад 9 тисяч учнів, з них 319 - випускники одинадцятих класів. Міський голова Олег Кіндер привітав із завершенням навчального року педагогів та вихованців спеціалізованої школи № 3 імені Лесі Українки, а секретар міської ради Віра Федосюк – ЗОШ № 7.

В Ковельському районі останній дзвоник пролунав для 3826 учнів, в тому числі – 154-ох випускників-одинадцятикласників. Голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак разом із заступником голови облради Олександром Пирожиком взяли участь в урочистостях у ОНЗ "Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ст.".

Тут, до речі, відзначали не лише завершення навчального року, а й відкриття спортивного майданчика для міні-футболу, спорудженого в рамках бюджетної програми "Будівництво футбольних полів з штучним покриттям в регіонах України". З цього приводу теж відбулася урочистість. Віктор Козак також побував на святі у Люблинецькій спеціалізованій школі-інтернаті І-ІІІ ст. "Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки".

Голова районної ради Андрій Броїло, депутати ради Наталія Лисковець та Віктор Сидорук взяли участь в святі останнього дзвоника в Облапській ЗОШ І-ІІІ ступенів. В той же день тут відкрили освятили меморіальну дошку учаснику АТО, випускнику школи Ігорю Кірєєву.

Наш кор.

НА ЗНІМКАХ: під час урочистостей і ОНЗ "Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів".

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Наш кор.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 35

Репортаж / Андрій Кур’ян не стоїть осторонь проблем освіти

31.05.2018

Андрій Кур’ян не стоїть осторонь проблем освіти

Випускники Козлиничівської ЗОШ I-III ступенів. Вони прийшли на останню в їхньому житті шкільну лінійку з гарним настроєм, у вишуканих сукнях, з квітами в руках. І лише сповнені сліз очі та невпевненість у голосі видавали їхнє хвилювання. Так само помітно тривожилися й педагоги, адже вони за ці роки всією душею прикипіли до своїх вихованців, а тепер мусять їх відпускати у широку життєву дорогу.

"Наші вчителі, вони були нам за батьків у школі. Підтримували, розраджували, давали життєві поради, які, я думаю, мені особисто дуже згодяться в подальшому. Вони казали, що головне у житті - залишатися людиною. Тому я їх за це глибоко поважаю і люблю", - так щиро і відверто висловилася про своїх навчителів випускниця школи Валерія Жарко.

Тримаючи в руках пишний волинський коровай на вишитому рушникові, Людмила Володимирівна Андрусик, класний керівник одинадцятого класу, з'явилася на порозі школи разом зі своїми дорослими вихованцями. Вони ще раз усі разом обійшли рідну альма-матер, ніби захотіли попрощалися з храмом науки, де навчилися писати, читати, мислити, поважати і цінувати своїх рідних та одне одного, і приєдналися до учасників шкільної лінійки.

Прозвучав Гімн України. Першими свої дипломи і порцію пошани отримали маленькі випускники, адже вони закінчили початкову школу. Цього святкового дня були нагороджені грамотами та грошовими преміями численні переможці та призери районних, обласних олімпіад з різних предметів, всеукраїнських конкурсів. Загалом за рейтингом успішності навчальний заклад села Козлиничі ввійшов у десятку найкращих шкіл району серед 30-ти і зайняв перше місце в Поворській об'єднаній територіальній громаді. Високих результатів учні досягли і на спортивних аренах Ковельщини. Як не дивно, але дівчата Козлиничівської ЗОШ люблять не лише читати і рахувати, а й грати в баскетбол, волейбол та футбол. Вони змогли у запеклих протистояннях зі своїми однолітками вибороти бронзу в районних змаганнях з баскетболу та посісти четверту сходинку серед футбольних команд. Усіх їх за активну участь у спортивному житті школи директор закладу Ольга Ковальчук нагородила пам'ятними медалями. Також цього дня відзнаки за спортивні досягнення отримали й хлопці.

У квітні проходила районна спартакіада допризовної підготовки серед учнів. І тут Козлиничівська школа виявилася одна з кращих. У підсумку її вихованці зайняли друге місце. Найбільш результативним був виступ випускника Богдана Васільєва. Щоправда, як зізнався пізніше сам Богдан, він не мріє стати військовим чи спортсменом, хлопець бачить себе актором або музикантом і хоче вступати у профільний вуз.

Директор Ольга Ковальчук, яка очолює освітянський заклад лише три роки, каже, що її діти, так вона лагідно називає учнів школи, розвинені не за роками.

"Вони знають, чого хочуть в майбутньому, і сміливо йтимуть до своєї мети. А ми триматимемо за них кулачки. Щасливої вам дороги!" – побажала наостанок випускникам Ольга Ковальчук.

До початку нового навчального року школа почала готуватися вже сьогодні. Зокрема, нині тривають роботи з перекриття всієї покрівлі двоповерхового навчального корпусу, якому торік виповнилося чверть століття, скоро доведуть до ладу і санвузли. А ще – з бюджету ОТГ виділені кошти на ремонт спортзалу. Також до 1-го вересня меценат і одночасно директор місцевого господарства ТОВ "Моноліт-Агро" Андрій Кур'ян пообіцяв освітянам збудувати за школою спортивний майданчик. Окрім цього, Андрій Сергійович, який постійно цікавиться проблемами закладу, відзначив грошовими преміями найкращих його учнів, передав для спортивного залу гральний інвентар, а також переможцям у загальношкільному конкурсі "Клас року" подарував солодощі, канцтовари і туристичну путівку до мальовничого міста Львів.

Оксана Клекоцюк.

На знімку: випускники Козлиничівської ЗОШ I-III ступенів.

Фото автора.

Оксана КЛЕКОЦЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 20

Репортаж / День вишиванки – свято національної єдності

31.05.2018

День вишиванки – свято національної єдності

У третій четвер травня вся Україна відзначає День вишиванки. Вишиванка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.

Вишивка сьогодні прикрашає сучасний одяг, надає йому своєрідності і неповторності.

Нас, українців, по вишиванках і чарівних рушниках – оберегах упізнають в усьому світі. Українська жінка і сорочку синові вишиє, і доньці рушника на щастя, на долю.

Моя вишивана сорочка,

Наче долі святий оберіг.

В молитві вишиті рядочки,

За щастя всіх моїх доріг.

Її носити насолода,

І в будень, і в святковий час,

Любов до неї то не мода,

Вона у серці повсякчас.

Моя сорочка – вишиванка

Хіба ще є така краса

Моя сорочка – вишиванка,

В ній дух народу воскреса.

До Дня вишиванки в бібліотеці оформлена виставка -експозиція "День вишиванки – свято національної єдності". Тут представлені вишиті рушники, сорочки, український вишитий одяг, книги з вишивки, які допоможуть оволодіти секретами української вишивки.

З матеріалами виставки- експозиції ознайомилися учні групи № 27 (класний керівник Олександр Вельма).

Хай усі навколо день новий стрічають,

І співають гучно радісних пісень.

Бо сьогодні свято, українці знають

Й весело святкують вишиванки день.

Людмила Рихлюк,

бібліотекар.

Вишивка сьогодні прикрашає сучасний одяг, надає йому своєрідності і неповторності.

Людмила РИХЛЮК,

бібліотекар.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 20

Репортаж / З думкою про Україну

31.05.2018

З думкою про Україну

У вузькому колі я їм просто в очі говорив: для чого вони (чиновники зверху) налаштовують вас проти нас і навпаки? Це дуже простий принцип диявола: «Розділяй і владарюй», а ще просив, щоб вони не велися на таке, що повинні бути єдині. Як писав Тарас Шевченко: «В єдності наша сила, Боже, нам єдність подай».

Дуже вражали концертні зустрічі в школах. Зокрема, в Красногорівці, місті, яке зазнало чи не найбільших обстрілів, з п’яти шкіл залишилася всього одна, бо більшість людей звідси виїхали. В цю школу, де навчаються діти, одного разу влучив ворожий снаряд, але, на щастя, обійшлося без жертв. Снаряд пошкодив зовнішній кут школи та фундамент.

Ще запам’яталися зустрічі з учнями с. Теплого Станично-Луганського району. Біля їхнього навчального закладу ми разом посадили калину, привезену з Волині. Пізніше побували і на власні очі побачили, як вона успішно прижилася. Зустріч ця ще запам’ятається й тим, що не всі працівники школи захотіли з нами фотографуватися, бо боялися за свою безпеку. Ще запам’ятався маленький хлопчик, який під час виконання Гімну України встав з усіма дітьми, поклав руку на серце, але опустив голову, на відміну від інших, й сумно дивився додолу.

Я запитав у вчительки в чому справа? Вона відповіла, що його тато загинув, воювавши з «того» боку, тобто проти України. Чисто по-людськи мені стало шкода цього хлопчика, але ми усі зобов’язані допомогти цій дитині, не дивлячись ні на що, зробити все можливе, аби він не озлобився, а став справжнім громадянином України.

В цілому українську пісню люблять і знають на Сході. І не вірте, як хтось скаже, що там вже немає нічого українського. Це – неправда. Особливо в Луганській області по селах (не скажу, що панує), але живе український козацький дух.

В станиці Луганській ми познайомилися з головою райдержадміністрації п. Юрієм. До речі, сам він з Донецька – цей патріот, хоч і добре не розмовляє українською, проте чудова українська людина, котра робить багато добрих справ, аби Україна стала монолітною. Він організовує постійні поїздки для відпочинку дітей в Західній Україні. Розповідав нам, як спочатку батьки не хотіли, боялися, що з їхніми дітьми може щось трапитись зле. Проте по приїзду дітей побачили, які вони задоволені і мають бажання їхати ще і за допомогою мешканців Західної України поліпшують знання рідної мови, знайомляться з українськими звичаями і традиціями, міцнішають духовно, вивчаючи молитви. На запитання, скільки у вас ще є російських шкіл, то пан Юрій відповів, що жодної. Прошу мене правильно зрозуміти: я не проти вивчення інших мов, навпаки — чим більше людина їх знає, вона має кращі знання, стає більше освіченішою.

Однак, перебуваючи біля Новотроїцька в с. Степному (8 км від Донецька) місцеві мешканці сказали: «Ми не хочемо російської мови». Я запитав: «Чому?». Ось що вони відповіли: «Ця чума, «руській мір», а, значить, війна проникає туди, де панує російська мова, яка служить провідником. І під виглядом, що вони нас захищають, вбивають і нас, і вас».

Щодо Новотроїцька, то там, на передовій, була зустріч з одним із бійців, в якого було день народження. Нас попросили, щоб ми поїхали і привітали його, що ми й зробили. Велика честь і хвала народній артистці України Світлані Мирводі, яка взяла з собою бандуру і гітару, і ми без всяких акустичних систем за відсутності електричної енергії дали концерт.

Ще запам’яталося це місце тим, що ми вкотре зустрілися з капітаном ЗСУ, командиром підрозділу родом з Луганщини за позивним «Музикант», в якого трагедія в сім’ї. Він – офіцер ЗСУ, а син воює по «той» бік. І дуже гірко дивитися, як він з сльозами на очах розмовляв по мобільному зі своїм сином, пропонуючи перейти на нашу сторону або просто зустрітися, а той йому відповідав, що не може, бо вже на ньому – кров. Все це реалії непростого українського життя. І оця глибока кровоточива рана, завдана російською дикою ордою, невідомо коли загоїться.

Тут же, в цьому підрозділі, під час концерту я звернув увагу на молоду тендітну медсестру, яка, слухаючи наші пісні, складала до сумки медикаменти. Я запитав у командира «Музиканта»: «Вона така тендітна, як же витягне пораненого з поля бою?» На що той відповів: «Це – не страшно. Головне, що під час стрільби в бою вона веде себе мужньо і не впадає у паніку. Це одна із вимог, а особливо – на передовій. Бо є випадки, коли навіть кремезні хлопці в перших боях ведуть себе не зовсім так, як хотілося б. Але це всі розуміють, адже ми усі люди і не можемо гарантувати, як поведемося в екстремальній ситуації».

Далі були поїздки в інші місця нашого розбурханого Донбасу. Зокрема, запам’яталася поїздка з представницями ВО «Союз Українок» на чолі з головою Ориславою Хомик, в м. Маріуполі, де ми зустрілися з місцевими мешканцями цього великого промислового потужного міста, з населенням 500 тисяч чоловік. Зустріч була дуже теплою. І чим частіше буваєш в тих чи інших регіонах України, тим краще пізнаєш людей та історію цього краю. Вони нам казали, що, коли ви думаєте, що ми – «москалі», то ви помиляєтесь. Незважаючи на те, що ми тут зросійщені, зберегли прадавній етнос, знаємо хто ми і чиї ми діти. Зокрема, вони про себе сказали: «У нас, в Приазов’ї багато греків і українців, так званих козаків-бродників, а етнос зберігся тому, що їх врятувало море. Під час Голодомору вони рятувались рибою (тюлькою), яку виловлювали у морі.

Аналізуючи перші і останні поїздки в зону АТО на Схід, можна зробити наступні висновки. Початок війни: я бачив нашу розвалену армію і повертався додому у пригніченому стані, про що соромлюсь писати, бо на душі був неспокій, хоч і поводив себе бадьоро, не подаючи вигляду, що мені недобре від побаченого. Переймався долею України, думав, що ще більше «москаль» схопить української землі. Одна надія була на Бога. Надія на Бога так і залишається, але з Його допомогою Україна оговталася і сьогодні у нас вже є боєздатна, загартована в боях армія. Щоби там скептики не казали, але вона вже не та, що у 2014 році. На власні очі бачив нове озброєння, нову техніку, а особливо – вітчизняні автомобілі КРАЗи, на яких встановлені різновидності реактивної зброї з економічними двигунами. Один з найкращих у світі танк «Онлот», інша зброя, армія одягнена і нагодована. І це все додає оптимізму.

Звісно, у своїй розповіді в повному обсязі я розкрити побачене і пережити зміг. Щоб усе описати, треба значно більше терпіння й часу, але, в кінці, не можу не розповісти про особливих людей, які поруч з нашими воїнами, ризикуючи власним життям, знаходяться постійно, є їх духовними наставниками, в яких замість автоматів – інша зброя. Це – велика віра у Господа, Його Слово. Духовна підтримка і молитви капеланів додають сили і надії. Серед мудрих наставників — в основному, священики УПЦ КП та Греко-католицької Церкви, а саме:

Проповідуючи Боже Слово, вони кажуть, що народи створені Творцем Господом Богом і що ніхто не має права їх знищувати. Бо коли знищувати народ, то значить вести війну з Богом, але війну з Богом ще ніхто не виграв. Тому й перемога буде за нами, за багатостраждальним українським народом, адже Господь на нашій стороні, бо захищаємось ми на своїй землі. І якби там московський супостат не бісився, все одно добро переможе зло. Після темряви настане світло й після всіх випробувань повстане та розквітне наша наймиліша, найрідніша ненька-Україна. І зникне ненависть, а натомість запанують любов і мир.

Слава Україні! Героям слава!

Василь МАРЧУК, громадський діяч, член ради ГО «Майдан Гідності» м. Ковеля, автор і виконавець, член Ліги українських письменників ім. Павла Чубинського, член волонтерського проекту «Вбережу Україну».

НА ЗНІМКАХ: під час перебування в зоні АТО в різні періоди; волонтерський підрозділ, серед якого — Ігор ВЕРЧУК, Світлана МИРВОДА, Едуард СКОЛІНЧУК, Микола ГРИЦЮК та…

Фото з архіву

Ігоря ВЕРЧУКА.

Василь МАРЧУК,

громадський діяч, член ради ГО «Майдан Гідності» м. Ковеля, автор і виконавець, член Ліги українських письменників ім. Павла Чубинського, член волонтерського проекту «Вбережу Україну».

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 26

Репортаж / Зі святом, поліграфісти

30.05.2018

Зі святом, поліграфісти!
В останню суботу травня колектив ТОВ "Ковельська міська друкарня" традиційно відзначає своє професійне свято — День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження.
Щиро вітаю із святом всіх, хто причетний до важливої, суспільно необхідної справи — видання та розповсюдження книг, газет, журналів та найрізноманітнішої друкованої продукції. Для кожної людини невід'ємною частиною життя завжди було і є друковане слово. Книги, газети, журнали дають змогу дізнатися чимало новин, поглибити галузеві знання, задовольнити інформаційні, освітні та культурні потреби.
Щирі слова привітань з нагоди професійного свята висловлюю своєму рідному колективу. Зичу всім міцного здоров'я, безмежного людського щастя, сімейного благополуччя, оптимізму, впевненості у власних силах. Прийміть слова вдячності за невтомну працю, професіоналізм та терпіння у нелегкій справі. Нехай добробут і щастя стануть вічними супутниками у Вашому житті, а в душі завжди панують любов і спокій!
Також хочеться подякувати ветеранам виробництва, які багато років свого життя присвятили поліграфічній справі. Низький Вам уклін та шана за високий професіоналізм і відданість улюбленій справі. Міцного здоров'я Вам, щастя, достатку і Божої ласки!
З повагою —
виконуючий обов'язки директора
Віктор ДРИЧИК.
l
Трудовий колектив ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" приєднується до святкових вітань на адресу поліграфістів — наших добрих сусідів, багаторічних ділових партнерів, щирих друзів.
Нехай Господь допоможе Вам і нам успішно подолати труднощі, які нині маємо в результаті недолугих дій урядовців, котрі не вникають у проблеми поліграфії і преси, не займаються їх розв'язанням.
Вірмо у зміни на краще. Борімося за своє місце "під Сонцем", і ми неодмінно переможемо.
Миру Вам, колеги, добра, благополуччя!
Микола ВЕЛЬМА,
директор ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини".
Ольга СТЕБЛЕВЕЦЬ,
голова ради трудового колективу.
В останню суботу травня колектив ТОВ "Ковельська міська друкарня" традиційно відзначає своє професійне свято — День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження.

Зі святом, поліграфісти!

Щиро вітаю із святом всіх, хто причетний до важливої, суспільно необхідної справи — видання та розповсюдження книг, газет, журналів та найрізноманітнішої друкованої продукції. Для кожної людини невід'ємною частиною життя завжди було і є друковане слово. Книги, газети, журнали дають змогу дізнатися чимало новин, поглибити галузеві знання, задовольнити інформаційні, освітні та культурні потреби...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 25

Репортаж / Меморіальна дошка Олександру Артемуку

30.05.2018

Меморіальна дошка Олександру Артемуку

На фасаді ЗОШ № 2 позавчора відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Олександра Артемука, який чотири роки тому загинув під Волновахою.

З цієї нагоди тут відбулася шкільна лінійка, на яку прибули представники влади, ветерани АТО, духовенство УПЦ КП, рідні Героя. До присутніх із закликом берегти пам'ять про Олександра і його побратимів звернувся директор ЗОШ № 2, депутат міської ради Ігор Ткачук.

Право відкрити меморіальну дошку було надано учасникам бойових дій Юрію Ткачуку та Ігорю Рожку. Декан Ковельського міського деканату УПЦ КП, протоієрей о. Анатолій Александрук із духовенством освятили дошку, а пізніше відслужили поминальну панахиду.

На шкільній лінійці виступила секретар міської ради Віра Федосюк, а також мама Олександра Надія Романівна. В пам'яті присутніх ніби ожили події тих трагічних днів, коли в результаті нападу на блок-пост 51-ої механізованої бригади, в якій служив і Олександр Артемук, загинуло 18 волинян.

Вічна їм пам'ять!

Наш кор.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Наш кор.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 21

Репортаж / Щоб трагедія ніколи не повторилася

30.05.2018

Щоб трагедія ніколи не повторилася

З нагоди Дня пам'яті жертв політичних репресій, який в Україні відзначають у третю неділю травня, у Ковелі відбувся поминальний захід.

Біля меморіальної стели "Хрест пам'яті жертв більшовицького терору" зібралися представники міської і районної влади, громадськості, духовенства, молоді. Ведуча Альона Мельникова-Малюга нагадала присутнім чорні сторінки історії українського народу, мільйони синів і дочок якого зазнали жорстоких репресій з боку комуністичного режиму, закликала берегти пам'ять про невинно закатованих з метою недопущення подібних трагедій у майбутньому.

Панахиду за жертвами політичних репресій звершив декан міського деканату УПЦ КП, настоятель Свято-Димитрівського храму о. Анатолій Александрук з церковним хором. По завершенню панахиди він звернувся до присутніх з проникливим словом.

Від учасників заходу були покладені квіти до підніжжя меморіальної стели.

НА ЗНІМКУ: під час вшанування пам'яті жертв політичних репресій у Ковелі.

Фото

Мирослава ДАНИЛЮКА.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 15