Військова служба за контрактом в Збройних Силах України – це почесний обов'язок громадянина по захисту своєї держави, її територіальної цілісності, своїх сімей та рідних. Потреба у професійній та вмотивованій армії зростає, адже війна на Сході нашої країни триває.

 Але,незважаючи на різні настрої людей, серед патріотично налаштованих громадян, мешканців нашого краю, є чимало добровольців, які можуть скласти могутню та міцну армію. Серед таких мужніх, сильних духом, відважних патріотів – військовослужбовець Пилип Гудзенко. Чоловік родом із м. Черкас, але ось уже 4 роки, як доля привела його в м. Ковель. В 2015 році ковельчанин звернувся в Ковельський об'єднаний міський військовий комісаріат для проходження військової служби за контрактом. 

Служив у м. Волновасі Донецької області у складі 72-ої окремої механізованої бригади ЗСУ, розпочинаючи із звичайного рядового. За час проходження служби зарекомендував себе грамотним, дисциплінованим, відповідальним військовослужбовцем. Отримав звання "молодший сержант", відзначений державною нагородою - медаллю "За військову службу Україні".

Ми поспілкувалися з Пилипом Гудзенком, який розповів нам про умови та переваги проходження військової служби за контрактом, поділився власним досвідом перебування в зоні АТО.

– Пилипе Олександровичу, що саме спонукало Вас поповнити ряди Збройних Сил України?

– Є два бажання, здійснення яких може скласти істинне щастя людини, – бути корисним і мати спокійну совість. Мабуть, це відчуття у мене ще з дитинства, бо сам з родини військових. Ще з початку військових дій на Сході нашої країни розумів, що насправді відбувалося і відбувається з Україною. Правда у кожного своя, але істина – одна. Росія  посягнула на українські кордони. Не міг сидіти, склавши руки, адже це наша земля, і не має значення, якою мовою ви розмовляєте. У вас або є це відчуття, або ж немає. Іншого не дано. Строкову службу проходив протягом 30 місяців. І хоч різні ситуації складалися, але умови служби цілком прийнятні, належне озброєння, харчування, надання необхідної медичної допомоги.

– Але ж там, де точаться бої, – небезпечно і ризиковано, не можна спрогнозувати,чим все закінчиться, чи повернешся додому живим і неушкодженим…

– Звісно, кожна нормальна людина замислюється над тим, що небезпечно для життя і здоров'я. Скажу особисто за себе: коли бої точилися щодня все робив механічно, бо  усвідомлював, що немає місця страху, що треба діяти рішуче й безкомпромісно. Агресія породжує агресію. На війні, як ніде інде, перевіряється чоловіча дружба. Хтось ховався у бліндаж, бо нерви не витримували. Були й такі, що відверто говорили: "Я прийшов заробити гроші". Але тут гроші не заробляють. Пам'ятаю, як кілька діб доводилося давати відсіч ворогу, – нас було всього четверо, а на протилежному боці  атакували 12 чоловік. Пригадую як у мене цілив снайпер, але якимось дивом влучив у мій автомат. 

Є моменти, коли дуже сумуєш за рідними, але відчуття того, що, хто, як не ми, захищатимемо рідну землю, додає сили і сміливості відстоювати наші кордони. Проходив військову службу за контрактом вдруге. Щоправда, терміном 6 місяців. Але півроку це замало. Фактично ви навіть не адаптуєтесь за цей час.

Хотілося б, щоб швидше закінчилася ця війна, але для цього потрібна  армія – потужна, сильна, яка змогла б дати відсіч російському агресору. Впевнений, що з патріотично налаштованими громадянами, які поповнили і ще поповнять ряди українських військових, це зробити цілком можливо. Незабаром маю намір укласти третій контракт з військовою частиною. Військовий обов'язок кличе. Слава Україні! Героям слава!

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКУ:  молодший сержант Пилип ГУДЗЕНКО.

Фото 

Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Військова служба за контрактом в Збройних Силах України – це почесний обов'язок громадянина по захисту своєї держави, її територіальної цілісності, своїх сімей та рідних. Потреба у професійній та вмотивованій армії зростає, адже війна на Сході нашої країни триває.

 Але,незважаючи на різні настрої людей, серед патріотично налаштованих громадян, мешканців нашого краю, є чимало добровольців, які можуть скласти могутню та міцну армію. Серед таких мужніх, сильних духом, відважних патріотів – військовослужбовець Пилип Гудзенко. Чоловік родом із м. Черкас, але ось уже 4 роки, як доля привела його в м. Ковель. В 2015 році ковельчанин звернувся в Ковельський об'єднаний міський військовий комісаріат для проходження військової служби за контрактом. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 953

19 грудня 2018 року в стінах КУ “Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей” відбулося гарне незабутнє свято, під час якого усі змогли поринути в атмосферу чарівного дійства.

Прийшли привітати своїх однолітків вихованці Недільних шкіл храмів Воскресіння Словущого (о. Михайло Чупак) та Введенського храму м. Ковеля (о. Василій Сергійчук). 

Щире “спасибі” — усім добрим і чуйним людям, котрі щороку долучаються до хороших справ, відвідують наших вихованців, цікавляться їхніми долями. 

Низький уклін — нашим друзям зі столиці, зокрема, Оксані Кушнір, які надають благодійну допомогу волинським діткам, котрі опинилися у складних життєвих обставинах. Так, за зібрані кошти вдалося придбати і передати у Центр столовий посуд.

Добрих слів заслуговує ковельчанка Юлія Стружук, її чоловік і маленька доня. На цьогорічний день Миколая вони підготували кожній дитині солодкі подарунки.

Низький уклін –  ковельській благодійниці, лікарю від Бога Юлії Парфеновій, яка опікується дітьми та усім нашим волонтерам Наталії Рижко, Людмилі Хомич, Оксані Долінчук.

Не вперше долучаються до “скарбнички” добрих справ студенти Ковельського професійно-економічного коледжу Луцького НТУ на чолі з головою студентської ради. Слова вдячності за розуміння і підтримку, теплоту душі адресуємо депутату Ковельської міської ради Наталії Сеник.

Вдячні професіоналам своєї справи, які відкривають у вихованців нові таланти, допомагають реалізувати себе у творчості, незмінно працюють над розробками цікавих сценаріїв до свят — музичному керівнику Центру Світлані Романчук, методисту — Наталії Кондратович, поетесі  — Світлані Сандар та усім працівникам установи під керівництвом Олени Гануліч.

Світлана ТРОЦЮК. 

19 грудня 2018 року в стінах КУ “Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей” відбулося гарне незабутнє свято, під час якого усі змогли поринути в атмосферу чарівного дійства.

Прийшли привітати своїх однолітків вихованці Недільних шкіл храмів Воскресіння Словущого (о. Михайло Чупак) та Введенського храму м. Ковеля (о. Василій Сергійчук). 

Щире “спасибі” — усім добрим і чуйним людям, котрі щороку долучаються до хороших справ, відвідують наших вихованців, цікавляться їхніми долями. 

Низький уклін — нашим друзям зі столиці, зокрема, Оксані Кушнір, які надають благодійну допомогу волинським діткам, котрі опинилися у складних життєвих обставинах. Так, за зібрані кошти вдалося придбати і передати у Центр столовий посуд.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 528

Треба вірити у краще 

і працювати задля цього

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 899

Ми несем в своїх долонях

 свічі,

Свічі пам'яті про

 втрачених людей,

Про жадані колоски

 пшениці,

Які з страхом притискали

 до грудей…

24 листопада ц. р. виповнилася  85-та   річниця національної трагедії українського народу – штучного Голоду в Україні 1932-1933 років.  Напередодні цієї скорботної дати, минулої п'ятниці, в Народному домі "Просвіта" відбувся концерт-реквієм за участю камерного оркестру "Квінта" (керівник Тетяна Корнєва). 

Серед присутніх – представники міської влади, духовенства, громадськості, молодь і старше покоління.

Від щемливих до болю слів  ведучої  заходу Наталії Гончар, яка  перегорнула трагічні сторінки тих страшних подій української історії, стискались серця, з'являлись неприховані сльози на обличчях.

Трагедії це те, про що боляче говорити. Трагедії  це те, про що боляче згадувати. В цей день кожної душі торкнулась музика,  палахкотіли вогники свічок, на знак пам'яті тих українців, які загинули мученицькою смертю.

Що ж забрали вони з собою в могили? Не тільки те, що вони могли сотворити, а й те, що вони так і не передали нащадкам. А відійшли ж найкращі, несли в могилу найкоштовніше, що є в нації, – гени розуму, здоров'я, гени милосердя й справедливості, людяності й відваги, всі зібрані людські чесноти і таланти, а ще – глибоку, тверду віру в Бога.

Після концерту учасники урочистого зібрання вирушили до меморіальної стели "Хрест пам'яті жертв  більшовицького терору", аби у спільній молитві пом'янути тих, хто відійшов у Вічність. Панахиду відслужив міський декан УПЦ КП протоієрей Василь Мичко з духовенством.

Учасники заходу поклали квіти та поставили лампадки до підніжжя меморіальної стели.

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКАХ: під час концерту-реквієму в Народному домі "Просвіта" і покладання квітів до меморіальної стели “Хрест пам’яті жертв більшовицького терору”.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

24 листопада ц. р. виповнилася  85-та   річниця національної трагедії українського народу – штучного Голоду в Україні 1932-1933 років.  Напередодні цієї скорботної дати, минулої п'ятниці, в Народному домі "Просвіта" відбувся концерт-реквієм за участю камерного оркестру "Квінта" (керівник Тетяна Корнєва). 

Серед присутніх – представники міської влади, духовенства, громадськості, молодь і старше покоління.

Від щемливих до болю слів  ведучої  заходу Наталії Гончар, яка  перегорнула трагічні сторінки тих страшних подій української історії, стискались серця, з'являлись неприховані сльози на обличчях.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 546

З давніх-давен Ковельщина славиться добрими і працьовитими людьми, завдяки "золотим рукам" та мудрості яких колоситься наша українська нива, забезпечується добробут жителів району.

Незважаючи на всі негаразди сьогодення, невтомно працюють, йдуть в ногу з часом, досягають високих результатів працівники колективу ТзОВ "В. Прометей", що  входить у групу компанії "Волинь. Зерно. Продукт." торгової марки "Вілія".

 Про те, з яким настроєм і показниками  у праці завершують сільськогосподарський рік у "В. Прометеї",  розповідає його директор Віктор САВЕНЮК:

– ТзОВ "В. Прометей"  займається вирощуванням зернових та олійних культур. В його користуванні знаходиться  5,7 тис. га сільськогосподарських угідь. За останній рік ми збільшили площі на 1,5 тис. га, і це ще не межа! Основними культурами є озимі – такі, як пшениця (2,1 тис. га) та ріпак (2,3 тис. га). Третій рік вирощуємо соняшник (1,1 тис. га). Маємо трохи озимого жита (на сінаж) на площі 160 га.

– Вікторе Володимировичу, якою ж є середня врожайність культур, що вирощуєте?

– Середня врожайність в господарстві становить 60 ц/га  озимої  пшениці, 35 ц/га – озимого ріпаку, 30 ц/га – соняшника. Я вважаю, що це досить непогані результати, хоча ми завжди намагаємося досягнути кращих врожаїв.

В цьому році вже  засіяно 4,4 тис. га озимих зернових культур.

– Якщо підсумувати зроблене, то чи задоволені результатами  своєї праці?

– Так, адже працюємо злагодженим колективом з потужним парком сільськогосподарської техніки, яка забезпечує виконання сільськогосподарських робіт на високому рівні.

– Чи вдається розвивати галузь тваринництва?

– Підприємство займається суто вирощуванням рослинницької продукції, тваринницька галузь в господарстві відсутня, проте вона розвинена на належному рівні в межах групи компаній ТОВ "Волинь. Зерно. Продукт.". Для власних потреб використовуємо 15 тис. тонн органіки, які вносимо на своїх полях.

– Згадайте кращих працівників сільгосптовариства, які забезпечують успіх справи.

– Хотілось би відзначити кращих механізаторів, які забезпечують успіх справи, а саме: Андрія Окуневича, Віталія Захарчишина, Василя Мирончука, Дмитра Франка, Віталія Ткаченка, Єдуарда Мойсеєва.

На урочистому зібранні, яке відбулося у Колодяжному напередодні Дня працівників сільського господарства, чимало добрих слів пролунало на адресу трудівників товариства з обмеженою відповідальністю "В. Прометей". Почесною грамотою районної державної адміністрації і районної ради відзначено директора Віктора Савенюка. Нагороди отримали й інші працівники.

Тож побажаємо нових успіхів у праці хліборобам, які є справжніми господарями на рідній землі.

Світлана ТРОЦЮК.

З давніх-давен Ковельщина славиться добрими і працьовитими людьми, завдяки "золотим рукам" та мудрості яких колоситься наша українська нива, забезпечується добробут жителів району.

Незважаючи на всі негаразди сьогодення, невтомно працюють, йдуть в ногу з часом, досягають високих результатів працівники колективу ТзОВ "В. Прометей", що  входить у групу компанії "Волинь. Зерно. Продукт." торгової марки "Вілія".

 Про те, з яким настроєм і показниками  у праці завершують сільськогосподарський рік у "В. Прометеї",  розповідає його директор Віктор САВЕНЮК:

– ТзОВ "В. Прометей"  займається вирощуванням зернових та олійних культур. В його користуванні знаходиться  5,7 тис. га сільськогосподарських угідь. За останній рік ми збільшили площі на 1,5 тис. га, і це ще не межа! Основними культурами є озимі – такі, як пшениця (2,1 тис. га) та ріпак (2,3 тис. га). Третій рік вирощуємо соняшник (1,1 тис. га). Маємо трохи озимого жита (на сінаж) на площі 160 га.

– Вікторе Володимировичу, якою ж є середня врожайність культур, що вирощуєте?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 575

У переддень Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисника України, Дня Українського козацтва та 76-ої річниці утворення УПА  у читальному залі центральної районної бібліотеки відбулися урочистості. 

Хвилюючими і зворушливими рядками захід  розпочали ведучі Дмитро Топольський та Інна Вознюк.

Нині, у  важкі для України часи, саме пам'ять про героїку минулого і сьогодення об'єднує нас, спонукає ще раз осягнути і замислитись: кому ми зобов'язані мирним небом над головою?

За  християнською  традицією, кожен  благородний  почин звершується з  благословення всечесних отців і молитви, яку проникливо виконали декан Ковельського міського деканату УПЦ КП протоієрей Василь Мичко та військовий   капелан Олександр Добровольський.

Боротьба за незалежність України продовжується і зараз. На Сході України, на превеликий жаль, гинуть наші патріоти – добровольці, воїни української армії. Вони стали на захист своєї Батьківщини, гідно продовжуючи традиції попередніх поколінь.

Хвилиною мовчання, схиливши голови в журбі, присутні вшанували світлу тих, хто не повернувся живим до своїх рідних домівок.

Боляче, невимовний щем у серці, бо пішли у Вічність найкращі, ті, хто свято вірив у майбутнє України, боронив і  боронить  нашу землю від російського агресора.

Районна влада завжди з розумінням ставиться до ветеранів війни, учасників визвольних змагань, Героїв АТО, які пройшли та  йдуть кривавими дорогами війни, залишаючи на них життя і біль втрат.

Зі словами глибокої вдячності і поваги до присутніх звернулися голова районної державної адміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло, військовий комісар Ковельського ОМВК Сергій Гладун, учасник АТО, представник Громадської організації "Ковельська міськрайонна спілка ветеранів та волонтерів АТО" Олександр Рожко, представниця братства вояків ОУН-УПА ім. Клима Савура Лідія Козуля,  Ганна Йонівна Зелена,  учасниця національно-визвольних змагань, яка проникливо прочитала вірш про власну долю – долю  колишньої зв'язкової  Української  Повстанської Армії. 

В урочистій атмосфері  під щирі оплески відбулось нагородження учасників АТО нагрудними знаками "Ветеран війни",зокрема, Віктора Прокоп'єва, Андрія  Панасюка, Тараса  Оніжука.

Почесною Грамотою Ковельської районної державної адміністрації та Ковельської районної ради  за сумлінне, високопрофесійне виконання військового обов'язку, мужність, вірність військовій присязі, вагомий особистий внесок у справу захисту незалежності і територіальної цілісності Української держави,  активну громадянську позицію та з нагоди  Дня захисника України відзначено: Павла Демчука, учасника  АТО, старшого оператора радіолокаційної  групи військової частини А1547, молодшого сержанта Збройних Сил України: Віктора Сільчука, учасника  АТО, водія-заправника автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини А1547, старшого солдата Збройних Сил України, Павла Гончара, учасника  антитерористичної операції на Сході України, Анатолія  Гереза, капітана Збройних Сил України, старшого офіцера відділення комплектування Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату, учасника  АТО.

Відзнаками  Громадської організації "Ковельська міськрайонна спілка ветеранів  та волонтерів АТО"  нагороджені представники волонтерського руху Ковельщини:  Сергій  Кондратюк, депутат Ковельської районної ради,  Володимир  Кізей, староста с. Пісочного, Михайло Шевчук, вчитель ЗОШ І-ІІІ ст. с. Любитова, її Олена Абрамчук, директор ЗОШ І-ІІ ст. с. Волошок. 

Святкового  настрою учасникам зібрання додала мистецька програма  за участю кращих колективів і виконавців Ковельщини.

Лунали патріотичні і до щему зворушливі пісні від учасників народного аматорського хору працівників культури "Вишиванка", соліста будинку культури с. Білина  Сашка Шевчука, тріо "Лелія" із Дубового,  фольклорного колективу із Білина "Перевесло", народного аматорського фольклорного колективу "Родина", солістки районного будинку культури Ірини Михалевич з донечками, Юлії Тарасової, вихованки Ковельської школи мистецтв, гурту"Спалах" Центру культури і дозвілля смт Люблинця.

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКАХ: учасники бойових дій  Олександр РОЖКО, Юрій МЕДВЕДЮК, Володимир ВОЙТЕНКО, Юрій Бабанін, Олександр Новосад, Вадим МАРТИНЮК, воїн УПА Іван ШЕВКО; під час  урочистого зібрання.

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

У переддень Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисника України, Дня Українського козацтва та 76-ої річниці утворення УПА  у читальному залі центральної районної бібліотеки відбулися урочистості. 

Хвилюючими і зворушливими рядками захід  розпочали ведучі Дмитро Топольський та Інна Вознюк.

Нині, у  важкі для України часи, саме пам'ять про героїку минулого і сьогодення об'єднує нас, спонукає ще раз осягнути і замислитись: кому ми зобов'язані мирним небом над головою?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 684

Живи, Україно, живи для

 краси,

Для сили, для правди, для

  волі!

Шуми, Україно, як рідні

 ліси,

Як вітер в далекому полі.

Для кожного, хто вважає себе українцем, назва нашої країни є святинею, національним скарбом. 23 серпня ц. р. на Ковельщині, в смт Голобах, відбулися урочистості з нагоди Дня Державного прапора  та 27-ої річниці Незалежності України. 

Красиво і милозвучно прозвучали ліричні рядки з вуст ведучих Дмитра Топольського та Наталії Ілюшик. Зовсім не дивно, що для нашої, наповненої  Сонцем країни, жовті і сині кольори злилися воєдино, утворивши прекрасну палітру, котрою гордиться  кожен українець. Їх поєднання символізує чисте небо і хлібний лан, говорить про миролюбність української держави і має міцне історичне коріння.

Перед  Голобським  будинком мистецтв під звуки Державного Гімну було урочисто піднято Державний прапор. 

l

Далі святкове дійство продовжилось у концертній залі культурної установи. В урочистостях взяли участь представники районної та місцевої влади, духовенство, почесні гості з Республіки Білорусь, депутати районної та селищної рад, учасники АТО, волонтери, військовослужбовці, громадські активісти.

Красиві, усміхнені, в національному вбранні учасники урочистого зібрання, велична, оздоблена національною символікою концертна зала викликали хвилю емоцій і гордість за те, що ми не розгубили духовні цінності, що ми єдині, сильні, наш дух незламний.

Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна. Ще кілька років тому ми не могли собі і уявити, що знову на нашу Батьківщину прийде війна. Люди об‘єдналися проти російського агресора. 

Скорботною хвилиною мовчання учасники зібрання вшанували Героїв, які не повернулися до рідних домівок, відстоюючи мир, незалежність і свободу нашої держави.

Ведучі заходу Степан Топольський та Інна Вознюк провели своєрідний екскурс сторінками становлення української державності, героїчної боротьби українців за волю, самостійність та незалежність, суверенність кордонів і право на самоідентичність мови  та культури.

Найсердечніші вітання і побажання з нагоди великого свята нашої держави  — Дня Незалежності України громаді Ковельщини адресували голова Ковельської райдержадміністрації, депутат облради  Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло, Голобський селищний голова Сергій Гарбарук.

Хвилююче сприймався  виступ поважного гостя з Республіки Білорусь Валентина Трубчика, який висловив слова глибокої підтримки українському народу у цей важкий час, щирі побажання  віри у щасливе майбутнє, запевнення в тому, що доля України не байдужа білорусам та впевненість, що такий народ, як український вистоїть, переможе і збереже свою незалежність.

Свято продовжилось офіційним врученням нагород Волинської облдержадміністрації, Ковельської райдержадміністрації, Ковельської районної та Голобської селищної рад за особливі здобутки у праці, громадська діяльності та  участь в становленні рідного краю кращим працівникам трудових колективів району, учасникам АТО, волонтерам, громадським активістам. Процес нагородження супроводжувався презентаційним матеріалом про кожного, хто отримував високі відзнаки.

Концертна програма, яку представили талановиті учасники художньої самодіяльності  Ковельщини, відзначалася великою різнобарвністю номерів, стала взірцем високої професійної майстерності, зворушила душу кожного, додала сили і наснаги. 

Багатогранністю талантів щоразу вражають найкращі колективи і виконавці  — гордість нашого району. Це – Народний аматорський хор працівників культури «Вишиванка» Ковельського РБК (керівники – Олег та Ольга Корнелюки), Народний аматорський хор ветеранів війни «Червона калина» Голобського будинку мистецтв (кер. Наталія Щур), Народне аматорське тріо «Чарівниці»  у супроводі народних музик Голобського будинку мистецтв (кер. Людмила Клинова), Народний аматорський квартет «Лелія» центру культури і дозвілля с. Дубового (кер. Оксана Бондарук), дитячий танцювальний колектив «Сонечко» Голобського будинку мистецтв (кер. Руслана Тарасовська), дитячий зразковий ансамбль народної музики «Дударик» (керівники – Валерій та Тетяна Воробей),  селищний хор «Сузір’я» Голобського будинку мистецтв (кер. Валерій Бакун), колектив «Колорит» Ковельського РБК (кер. Ірина Михалевич), колектив «Спалах» центру культури і дозвілля селища Люблинець (кер. Ольга Грицюк). Чистотою і унікальністю голосу торкнулись найтонших струн сердець глядачів солісти Сашко Шевчук (будинок культури с. Білина), Яна Буряк з центру культури і дозвілля селища Люблинець, Анастасія Міщанчук (будинок культури с. Облапи). Щире «спасибі» за змістовний захід, за душевність, за високий рівень організації святкового дійства працівникам відділу культури райдержадміністрації , який очолює Тетяна Матяшук.

Задушевні пісні переплітались із ліричними рядками, які проросли у серцях зерниною правди і любові, вражали своєю  неперевершеністю. Особливої енергетики і запалу додав мистецький виступ  колективу народного театру  гри, музики, пісні «Криничка» Кобринського палацу культури (Республіка Білорусь).

…Можливо, життя  нам поставить нові вимоги, нові клопоти обсядуть людину, але за нами «завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата». Ніколи й ніде не забуваймо: що б нас у житті не спіткало, може, доведеться і впасти на чужому полі — «прийдуть з України верби і тополі...».

l

Цього ж дня в Голобах на стадіоні «Дружба» відбулося нагородження учасників фінального Кубка району з футболу серед чоловічих команд, присвячений Дню незалежності України. Дві команди із сіл Дубового та Старих Кошар, котрі попередньо пройшли всі етапи чемпіонату, достойно виборювали титул переможця. Команда с. Дубового здобула переконливу перемогу із рахунком 4:0, ставши переможцем традиційних змагань (на знімку). Грамотою за зайняте ІІ місце нагороджена футбольна команда із с. Старих Кошар.

Щиро привітали учасників із виходом до фіналу Кубка району голова райдержадміністрації Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло, гість із Білорусі Валентин Трубчик. 

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКАХ: під час урочистостей з нагоди Дня Державного прапора та Дня Незалежності України в  Голобах.

Фото Сергія ДАНИЛЮКА.

Для кожного, хто вважає себе українцем, назва нашої країни є святинею, національним скарбом. 23 серпня ц. р. на Ковельщині, в смт Голобах, відбулися урочистості з нагоди Дня Державного прапора  та 27-ої річниці Незалежності України. 

Красиво і милозвучно прозвучали ліричні рядки з вуст ведучих Дмитра Топольського та Наталії Ілюшик. Зовсім не дивно, що для нашої, наповненої  Сонцем країни, жовті і сині кольори злилися воєдино, утворивши прекрасну палітру, котрою гордиться  кожен українець. Їх поєднання символізує чисте небо і хлібний лан, говорить про миролюбність української держави і має міцне історичне коріння.

Перед  Голобським  будинком мистецтв під звуки Державного Гімну було урочисто піднято Державний прапор. 

ххх

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 980

Кажуть, що талант бере свій початок ще з раннього дитинства. А кожна людина народжується із зернятком у руці. Тільки треба знайти поле, де це зерно найкраще проросте.  Дванадцятирічна ковельчанка Анастасія Василевська, не дивлячись на юні роки, досить перспективна, розсудлива, комунікабельна, з іскрою в очах і  відкритим серцем. 

Дівчина – гідна представниця нової генерації української молоді, щиро любить свій край, родину, Батьківщину, дороге і  миле місто Ковель.

Напередодні державного свята – Дня Незалежності України ми поспілкувались з Анастасією Василевською, довідались про мрії, захоплення, про те, якою сучасна ковельчанка бачить Україну сьогодні та  в майбутньому.

— Анастасіє, розкажи трішки про себе. Де навчаєшся, чим займаєшся у вільний час?

— Навчаюсь в Ковельській міській гімназії імені Олени Пчілки. Навчатимусь у 7 класі. Дуже подобається, адже в нашому навчальному закладі найкращі педагоги-наставники, котрі дають нам не тільки достойні знання, а й вміють зацікавити, викладати так, щоб не залишити байдужим жодного вихованця. Найбільше до душі це англійська та німецька мови. Вважаю, що їх знання дають великі можливості для спілкування, будують своєрідний місточок, аби уникнути бар’єрного спілкування у будь-якій країні світу. Звісно, вимову і граматику слід постійно вдосконалювати, тому не полишаю занять у  літній період. Якщо відверто, то вже занудьгувала за рідною гімназією, хочеться побачитися з друзями, однокласниками, улюбленими викладачами.

— Скажи, будь ласка, окрім школи, чим ти займаєшся ще? Чи маєш якісь захоплення?

— Не уявляю себе без пісні, адже вона завжди надихає, зворушує, створює настрій. Коли навіть якийсь прикрий момент  чи зіпсований настрій, все вмить змінюється, коли співаю. Ти окрилений, піднімаєш свій дух, а  музична творчість – це завжди задоволення. 

Займаюсь вокалом з семи років у студії сучасного співу «Надія», що діє при Народному домі «Просвіта» (керівник Ірина Новожилова). Вона не тільки найкращий педагог, а підтримка, мудра наставниця, котра вболіває за нас, вихованців, як мама. 

Ще дуже люблю танцювати. До вподоби – танці в спортивному стилі. Сучасні, драйвові, запальні. Аж дух перехоплює, коли бачу професійну хореографію.

— Анастасіє, як ти провела літо?

— Люблю літню пору, адже це найкращий період для дитини, коли вона може відпочити в колі рідних і друзів. Разом з найкращими у світі батьками – татом Сергієм та мамою Лідією побували на багатьох волинських озерах, мали змогу набратися сил і натхнення від неповторної краси рідного краю. Відверто скажу, що я  відкрита для спілкування, легко йду на контакт з людьми, завжди подобаються нові знайомства і подорожі. Це так захоплює!

— Ким же ти мрієш стати?

— Мрію стати  лікарем-хірургом. Це досить непроста  і серйозна професія, але дуже потрібна людям.

Уявіть лишень: скільки життів можна врятувати за допомогою хірургічного скальпеля! Можливо, дехто скаже, що хірургія – не для дівчат і  жінок. Але, все ж таки, мрію вступити саме до медичного університету, тому наполегливо вивчаю біологію, яка,  до речі, подобається не менше іноземних мов. Впевнена, що професію слід обирати серцем. Лише ті навчання і  робота, які любиш і  подобаються, будуть вдаватися, а  тоді можна цілком себе реалізувати.

— Анастасіє, ти, мабуть, не випадково вбрана у вишиванку. Напевно, знаєш, що наближається  24 серпня – День Незалежності України. Якою уявляєш Україну, коли станеш дорослою?

— На мою думку, кожен свідомий громадянин нашої держави повинен не тільки одягатися в національне вбрання, а й  знати і поважати рідну мову, адже це – символ Незалежності держави.  Ми повинні оберігати її волю і  незалежність, аби ніхто не міг зазіхнути на наші кордони. У людини Батьківщина повинна бути одна-єдина, як і  родина, тому наше завдання – шанувати її культуру,  історію, звичаї, примножувати її традиції. 

Пишаюсь тим, що я  та мої батьки – українці. В майбутньому  бачу Україну вільною, прекрасною, квітучою,  європейською.

Розмову вела

 Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКУ: юна ковельчанка Анастасія ВАСИЛЕВСЬКА.

Фото 

Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Кажуть, що талант бере свій початок ще з раннього дитинства. А кожна людина народжується із зернятком у руці. Тільки треба знайти поле, де це зерно найкраще проросте.  Дванадцятирічна ковельчанка Анастасія Василевська, не дивлячись на юні роки, досить перспективна, розсудлива, комунікабельна, з іскрою в очах і  відкритим серцем. 

Дівчина – гідна представниця нової генерації української молоді, щиро любить свій край, родину, Батьківщину, дороге і  миле місто Ковель.

Напередодні державного свята – Дня Незалежності України ми поспілкувались з Анастасією Василевською, довідались про мрії, захоплення, про те, якою сучасна ковельчанка бачить Україну сьогодні та  в майбутньому.

— Анастасіє, розкажи трішки про себе. Де навчаєшся, чим займаєшся у вільний час?

— Навчаюсь в Ковельській міській гімназії імені Олени Пчілки. Навчатимусь у 7 класі. Дуже подобається, адже в нашому навчальному закладі найкращі педагоги-наставники, котрі дають нам не тільки достойні знання, а й вміють зацікавити, викладати так, щоб не залишити байдужим жодного вихованця. Найбільше до душі це англійська та німецька мови. Вважаю, що їх знання дають великі можливості для спілкування, будують своєрідний місточок, аби уникнути бар’єрного спілкування у будь-якій країні світу. Звісно, вимову і граматику слід постійно вдосконалювати, тому не полишаю занять у  літній період. Якщо відверто, то вже занудьгувала за рідною гімназією, хочеться побачитися з друзями, однокласниками, улюбленими викладачами.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 610

Бджолярів з давніх-давен шанували на українській землі.  Відомо, що секрети заготівлі меду відкриваються лише дбайливим і працьовитим. 

З відчуттям гармонії з природою, із знанням справи присвячує вільний час старовинному ремеслу Микола ПАВЛЮЧИК із Колодяжного (на знімку). У садку, поблизу родинного обійстя,  трудолюбивий господар  утримує 14 вуликів із бджолосім'ями.  

– Цілющий мед – це дар Землі та Сонця, має  не тільки корисні, а й  лікувальні властивості, – каже  Микола Іванович. – Для збирання меду цей рік дуже вдалий.

Щодня чоловік дбайливо доглядає  свою пасіку. Завжди в усьому йому допомагає турботлива  дружина Віра Федорівна. 

Недарма ж бо кажуть: "Мед  на столі – радість у господі". З ним дружна родина Павлючиків відзначає свята, пригощає гостей, продовжуючи славні традиції наших пращурів.

Вітаємо усіх бджолярів Ковельщини із Днем пасічника, яке в Україні відзначають 19 серпня! Нехай Ваше життя буде багатим на щастя, добро, доля стелиться барвистим рушничком достатку, Божої благодаті та щедрого медозбору!

Заодно святкові вітання шлемо усім читачам нашої газети, адже наступної неділі – Преображення Господнє, або Яблуневий (Другий) Спас. З цієї нагоди зичимо кожній родині Божого благословення, благополуччя і достатку, мирного неба над головою, яке так потрібне сьогодні українському народу!

Світлана ТРОЦЮК.

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Бджолярів з давніх-давен шанували на українській землі.  Відомо, що секрети заготівлі меду відкриваються лише дбайливим і працьовитим. 

З відчуттям гармонії з природою, із знанням справи присвячує вільний час старовинному ремеслу Микола ПАВЛЮЧИК із Колодяжного (на знімку). У садку, поблизу родинного обійстя,  трудолюбивий господар  утримує 14 вуликів із бджолосім'ями.  

– Цілющий мед – це дар Землі та Сонця, має  не тільки корисні, а й  лікувальні властивості, – каже  Микола Іванович. – Для збирання меду цей рік дуже вдалий.

Щодня чоловік дбайливо доглядає  свою пасіку. Завжди в усьому йому допомагає турботлива  дружина Віра Федорівна. 

Недарма ж бо кажуть: "Мед  на столі – радість у господі". З ним дружна родина Павлючиків відзначає свята, пригощає гостей, продовжуючи славні традиції наших пращурів.

Вітаємо усіх бджолярів Ковельщини із Днем пасічника, яке в Україні відзначають 19 серпня! Нехай Ваше життя буде багатим на щастя, добро, доля стелиться барвистим рушничком достатку, Божої благодаті та щедрого медозбору!

Заодно святкові вітання шлемо усім читачам нашої газети, адже наступної неділі – Преображення Господнє, або Яблуневий (Другий) Спас. З цієї нагоди зичимо кожній родині Божого благословення, благополуччя і достатку, мирного неба над головою, яке так потрібне сьогодні українському народу!

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 417

Незабаром  розпочнеться новий навчальний рік. Традиційно щороку перед початком  занять відбувається перевірка готовності  шкіл, дитячих садків та позашкільних закладів.

Днями представники  Ковельської райдержадміністрації  та редакції "Вістей Ковельщини" здійснили робочий візит в окремі навчальні заклади Ковельщини.  Робочу комісію очолила  начальник  відділу освіти  Ірина Ревейчук.

Мета  поїздки  –  перевірка стану виконання в районі  регіональних освітянських програм, що стосуються забезпечення закладів освіти одномісними партами, підручниками, новим сучасним обладнанням, зміцнення матеріально-технічної бази, проведення капітальних ремонтів, реконструкції та поточних ремонтів.

Цього дня вдалося побувати у трьох закладах загальної середньої освіти  – сіл Тойкута, Доротища, Білина.

Ми в  навчальному  закладі  села Тойкута.  Школа простора, має велику територію і зручне розташування.

Відзначаємо позитивні зміни. Замість старих вікон - нові сучасні, енергозберігаючі.  Всього замінено і встановлено 102 вікна європейського зразка,  за рахунок коштів  з Державного бюджету на умовах співфінансування   виділено  понад 1 млн. грн.  Крім цього, з районного бюджету, виділені кошти на поточні ремонтні роботи, зокрема, на придбання будівельних матеріалів,   лагодження  цоколя та сходових клітин. 

 Ірина Ревейчук розповідає, що відповідно до вимог Міністерства освіти  і науки України відділом освіти  райдержадміністрації  проведено  закупівлі комп'ютерної техніки, дидактичних матеріалів, тривають  поточні та капітальні ремонти в усіх  закладах загальної середньої освіти, що функціонують у районі.

В ЗОШ І-ІІІ ст. с. Тойкута  навчатиметься  166 дітей. Цьогоріч навчальний заклад поповниться 17 першокласниками. Навчальний процес для дітей забезпечений на належному рівні, залишилось вчасно завершити усі необхідні ремонтні роботи.  Успішно   проходить підготовка до опалювального сезону. Відділом освіти районної державної адміністрації проведено закупівлю твердого палива. Завершується обслуговування і ремонт твердопаливних котлів, що здійснює ТзОВ "Волинь-Кальвіс". Заходи щодо  забезпечення повноцінного опалювального сезону  планують завершити до 15 серпня ц. р.

Привабливий  вигляд має нині  ЗОШ І-ІІ ст. с. Доротища, кожен клас ніби "дихає" новими сучасними  ідеями його творців.  Чимало сил і натхнення для оздоблення шкільних кабінетів доклав  молодий й дружний педагогічний колектив на чолі з директором Аллою Мартинюк. 

Красиві оригінальні  стенди, чистота, затишок, зелені куточки, зі смаком пошиті тюлі – усе свідчить про організаторські здібності представників шкільної родини і бажання створювати комфорт та належні умови навчання для учнів. 

У найближчих планах –  реконструкція  гімнастичної  зали. Під час сесії районної ради депутати спрямували кошти на проведення ремонту приміщення.  Так, здійснено заміну шатрової покрівлі, ведуться внутрішні ремонтні роботи, які  планують   завершити до кінця календарного року.

Кабінети, де навчатимуться школярі, мають привабливий естетичний вигляд. 

  Приємно вразив  вигляд новозбудованої  ЗОШ І-Ш ст. с. Білина. Основні доріжки, що ведуть до сучасної альма-матер, викладена бруківка створюють відчуття комфорту і бажання здобувати тут знання. А сама будівля - велична і приваблива, по-щирому дивує і захоплює. Тут працюють високоосвічені педагоги, люди з відкритим серцем, ті, хто щиро залюблений у свою професію, адже понад усе для кожного  – дати учням достойний багаж  вмінь, знань, навичок, прищепити їм любов до всього прекрасного.  

Школа, як для сільської місцевості, чималенька. Цьогорічний Першовересень відчинить двері до Країни Знань 196 учнів. Варто сказати, що перший раз у перший клас піде 29 учнів. Усе необхідне для навчального процесу закуплено, привезено одномісні парти, весь асортимент необхідного сучасного обладнання.

Здавалося б, які проблеми чи питання можуть хвилювати шкільну родину?  Адже все настільки продумано до дрібниць,  ремонтні роботи проводять   вчасно, є колосальна підтримка від районної влади.

Як виявилось,великою проблемою після відкриття навчального закладу стало підтоплення частини приміщення у навчальному закладі. Питання розглядалось відповідними комісіями як на районному, так і на обласному рівнях. Було прийнято рішення перенести обладнання, що знаходилось у підвальному приміщенні, на перший поверх навчального закладу.  В школі здійснено поточні ремонти, які планують завершити з дня на день. В найближчих планах – закінчити ряд оздоблювальних  робіт.  

А як же приємно було спостерігати за тим як приводять школу до чистоти його працівники! Багато років присвятило  роботі на освітянській ниві подружжя Конопацьких. Микола Антонович та Людмила Іванівна – педагоги від Бога, інтелігентні, їх люблять діти, поважають односельчани.

Як приємно, що кожен вкладає часточку своєї душі і тепла. Пощастило школярам мати таких педагогів-наставників. 

Якщо підбити підсумок побаченого під час  нашої поїздки, то можна відзначити лише позитив. Школи у районі "живуть", розвиваються, впроваджують нові технології. В навчальних закладах забезпечено комплекс  протипожежних заходів.

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКАХ: школи району чекають своїх вихованців.

Фото з архіву відділу освіти райдержадміністрації.

Незабаром  розпочнеться новий навчальний рік. Традиційно щороку перед початком  занять відбувається перевірка готовності  шкіл, дитячих садків та позашкільних закладів.

Днями представники  Ковельської райдержадміністрації  та редакції "Вістей Ковельщини" здійснили робочий візит в окремі навчальні заклади Ковельщини.  Робочу комісію очолила  начальник  відділу освіти  Ірина Ревейчук.

Мета  поїздки  –  перевірка стану виконання в районі  регіональних освітянських програм, що стосуються забезпечення закладів освіти одномісними партами, підручниками, новим сучасним обладнанням, зміцнення матеріально-технічної бази, проведення капітальних ремонтів, реконструкції та поточних ремонтів.

Цього дня вдалося побувати у трьох закладах загальної середньої освіти  – сіл Тойкута, Доротища, Білина.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 872