Наступної неділі, 28 липня, в Україні відзначатимуть День працівників торгівлі. Без усякого перебільшення можна сказати, що це свято – справді загальнонародне. Бо жодна українська сім’я і дня не може прожити, щоб не відвідати магазин, ринок,  продовольчий чи промисловий кіоск.

А якщо врахувати, що в останні роки професія торговельника стала в нашій країні однією з найпопулярніших в силу різних причин, то до людей за прилавком у нас надзвичайно прихильне ставлення. Адже там – і наші рідні, і друзі, і знайомі. Доводиться їм нелегко, бо не завжди покупців багато і з грошима у них тепер тугувато, але духом не падають, оскільки знають, що  торгівля – рушій прогресу, своєрідний покажчик матеріального рівня наших співгромадян.

На цій фотосвітлині  ви бачите працівників одного з найпопулярніших торговельних закладів міста, який носить назву «Макс-Мікс». Це – продавець Тетяна ЧАВУС, менеджер Вікторія  МУЗИЧУК, продавці Тетяна СЕМЕНЮК і Людмила БАРЧУК. Про їх добрі справи  читайте в інтерв’ю з очільницею закладу Наталією Фалько на 2-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Наступної неділі, 28 липня, в Україні відзначатимуть День працівників торгівлі. Без усякого перебільшення можна сказати, що це свято – справді загальнонародне. Бо жодна українська сім’я і дня не може прожити, щоб не відвідати магазин, ринок,  продовольчий чи промисловий кіоск.

А якщо врахувати, що в останні роки професія торговельника стала в нашій країні однією з найпопулярніших в силу різних причин, то до людей за прилавком у нас надзвичайно прихильне ставлення. Адже там – і наші рідні, і друзі, і знайомі. Доводиться їм нелегко, бо не завжди покупців багато і з грошима у них тепер тугувато, але духом не падають, оскільки знають, що  торгівля – рушій прогресу, своєрідний покажчик матеріального рівня наших співгромадян.

На цій фотосвітлині  ви бачите працівників одного з найпопулярніших торговельних закладів міста, який носить назву «Макс-Мікс». Це – продавець Тетяна ЧАВУС, менеджер Вікторія  МУЗИЧУК, продавці Тетяна СЕМЕНЮК і Людмила БАРЧУК. Про їх добрі справи  читайте в інтерв’ю з очільницею закладу Наталією Фалько на 2-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 453

Четвер. Мінлива хмарність,  дощ, гроза. Температура: 25 оС. Вітер північний помірно сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 17оС. Вітер північно-західний помірний.

П’ятниця. Мінлива хмарність, дощ, гроза.   Температура: 23оС. Вітер  північний помірно сильний.

В ніч на суботу. Хмарно, дощ, гроза.  Температура: 17оС. Вітер північно-східний помірний.

Субота. Мінлива хмарність, дощ, гроза.  Температура: 23оС. Вітер  північно-східний помірний.

В ніч на неділю. Мінлива хмарність.   Температура: 17оС. Вітер північно-східний слабкий.

Неділя.  Мінлива хмарність, дощ, гроза.  Температура: 25оС. Вітер  північно-східний помірний.

В ніч на понеділок. Ясно.  Температура: 18оС. Вітер північний слабкий.

Понеділок. Мінлива хмарність, можлива  гроза. Температура:  25оС. Вітер північно-східний помірний.

В ніч на вівторок. Ясно.  Температура: 14оС. Вітер  північно-східний слабкий.

Вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 25оС. Вітер північно-східний помірно сильний.

В ніч на середу. Ясно.  Температура: 14оС. Вітер західний помірний.

Середа. Мінлива хмарність, можливі дощ, гроза. Температура: 28оС. Вітер північно-західний    помірно сильний. 

Четвер. Мінлива хмарність,  дощ, гроза. Температура: 25 ^оС. Вітер північний помірно сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 17^оС. Вітер північно-західний помірний.

П’ятниця. Мінлива хмарність, дощ, гроза.   Температура: 23^оС. Вітер  північний помірно сильний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 376

У неділю, 21 липня, на позачергових виборах українці обирали новий склад Верховної Ради України IX скликання. 

Вчасно, о восьмій годині ранку відчинилися двері виборчої дільниці № 071005, що розташувалася в адміністративному приміщенні ПТМ “Ковельтепло”. У фойє представлено друковані інформаційні матеріали про кандидатів у народні депутати та політичні партії. Чимало людей зупинялися перед стендами, знайомилися із виборчими списками політичних партій, передвиборними програмами, біографіями кандидатів-мажоритарників. 

Пред’явивши паспорт, виборці отримували по два бюлетені. Один – однаковий для всіх українців із списком партій. В іншому – прізвища кандидатів-мажоритарників по нашому виборчому округу № 21. В просторому приміщенні дільниці розташовано шість кабінок для таємного голосування. Хтось з  виборців швидко ставить відповідні позначки і кидає бюлетені в урну, інші дещо затримуються в кабінках, ретельно вивчаючи документи. 

 – Виборчий процес у нас проходить спокійно, згідно із чинним законодавством, за перебігом виборчого процесу стежать спостерігачі. Люди приходять на дільницю з дітками, цілими сім’ями, – каже голова дільничної виборчої комісії Тетяна Кухта. – Варто відзначити, що я дуже задоволена роботою членів нашої ДВК – всі працюють злагоджено, чітко, відповідально. Всього на дільниці згідно з списками – 1865 виборців. Станом на 11-ту годину до урн опустило бюлетені 229 виборців, о 12-й годині вже проголосувало 342 виборці, на 16-ту год. – 649, на 18-ту – 764 виборці. Восьмеро з них проголосували вдома.

Поки ми спілкуємося, на дільницю зайшов чоловік старшого віку. Він поцікавився у голови комісії, чи може він проголосувати за дружину,  яка наразі перебуває в іншій області? Мовляв, паспорт дружини він має, її вибір знає. Звичайно, Тетяна Володимирівна відмовила чоловіку, роз’яснивши вимоги законодавства.

На виході з цієї виборчої дільниці протягом дня представники Національного екзит-полу проводили опитування тих, хто уже проголосував. Було опитано кожного дванадцятого виборця (крок передбачено методикою та  залежить від загальної кількості виборців на конкретній дільниці). Дехто  відмовлявся брати участь в опитуванні, однак більшість охоче заповнювали  запропоновану анкету, яка є анонімною. 

х  х  х

За результатами офіційного підрахунку голосів стало відомо, що найбільшу прихильність виборців на цій дільниці здобула політична партія «Слуга народу» – 381 голос, ВО «Батьківщина» отримала 118 голосів, політична партія «Європейська солідарність» – 92, “Голос”- 81, «Сила і честь» – 72 голоси виборців. Серед мажоритарників лідирує самовисуванець Степан Івахів  – 370 голосів. Кандидат від політичної партії «Слуга народу» Андрій Лев набрав 247 голосів виборців.

Світлана ЛЯШУК.

Фото автора.

У неділю, 21 липня, на позачергових виборах українці обирали новий склад Верховної Ради України IX скликання. 

Вчасно, о восьмій годині ранку відчинилися двері виборчої дільниці № 071005, що розташувалася в адміністративному приміщенні ПТМ “Ковельтепло”. У фойє представлено друковані інформаційні матеріали про кандидатів у народні депутати та політичні партії. Чимало людей зупинялися перед стендами, знайомилися із виборчими списками політичних партій, передвиборними програмами, біографіями кандидатів-мажоритарників. 

Пред’явивши паспорт, виборці отримували по два бюлетені. Один – однаковий для всіх українців із списком партій. В іншому – прізвища кандидатів-мажоритарників по нашому виборчому округу № 21. В просторому приміщенні дільниці розташовано шість кабінок для таємного голосування. Хтось з  виборців швидко ставить відповідні позначки і кидає бюлетені в урну, інші дещо затримуються в кабінках, ретельно вивчаючи документи. 

 – Виборчий процес у нас проходить спокійно, згідно із чинним законодавством, за перебігом виборчого процесу стежать спостерігачі. Люди приходять на дільницю з дітками, цілими сім’ями, – каже голова дільничної виборчої комісії Тетяна Кухта. – Варто відзначити, що я дуже задоволена роботою членів нашої ДВК – всі працюють злагоджено, чітко, відповідально. Всього на дільниці згідно з списками – 1865 виборців. Станом на 11-ту годину до урн опустило бюлетені 229 виборців, о 12-й годині вже проголосувало 342 виборці, на 16-ту год. – 649, на 18-ту – 764 виборці. Восьмеро з них проголосували вдома.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 549

Кожного Божого дня маємо справу з представниками торговельної  сфери – у супермаркетах, на ринках, в продовольчих кіосках.

Хто ж він, працівник торгівлі сьогодні?

Психотерапевт, який вас заспокоює  усмішкою, вгамовує душевні пристрасті при спілкуванні? Цілитель, що пропонує смачний (часом лікувальний) оздоровчий продукт?

Модельєр, що  орієнтується у світі сучасної моди і робить вас привабливим?

Судіть самі.

Нещодавно  я зіткнувся з проблемою сантехнічного обладнання, яке потрібно було терміново відремонтувати. Здавалось би, що,  маючи практичні і теоретичні інженерні знання, легко впораюсь із роботою. Аж ні! Не вийшло.

Завітав до магазину сантехніки «Саніта». Мила і привітна продавчиня взялась активно допомагати у розв’язанні моєї проблеми. Я був приємно вражений тим, як вправно «працює» її логічно-технологічне мислення.

«Повороживши»  кілька хвилин, вона запропонувала оптимальне рішення із мінімальними затратами, яке виявилося напрочуд ефективним. За це щиро подякував жінці.

На моє тверде переконання, до працівників торгівлі  маємо ставитися із особливими   пошануваннями. Бо там, де ти з добром, то й до тебе добро повертається. Як правило, я іду в торговельний заклад з довірою і прошу товар, який би взяла собі сама продавчиня. Якщо продовольчий, то неодмінно свіжий, за помірною ціною і, звичайно, смачний. У дев’яноста відсотках спрацьовує –  моя дружина завжди  задоволена.

Не секрет, що є торговельні заклади «чужі», а є «народні». В перших товарообіг слабенький, товар залежаний і людей мало. В іншому – черги.

l

Шукаю «секрети». В тихому і затишному куточку Ковеля вже багато років успішно працює склад-магазин «Макс–Мікс», тобто «Велике асорті». Повір, читачу, я  із околиці міста   не раз поспішав туди. Щось є в цьому магічне: чи то товар смачніший, чи то продавці унікальніші.

Мене зустрічає осяйна усмішка  господині закладу Наталії Фалько. Поруч – милі красуні, співробітниці торговельного центру.

– Слухаю вас, – звучить музикою голос пані Наталії.

– Я не надовго, – сідаючи у зручне крісло, кажу. –Хочу дізнатися, як готуєтеся зустріти своє професійне свято? 

– Працюємо в звичайному режимі.

– І все ж запитання:  Прем’єр-міністр В. Гройсман декларує збільшення валового продукту по Україні. А у вас товарообіг зріс?

– Гройсмана можна зрозуміти – там політика. А у нас щоденна, рутинна праця. Звичайно, товарообіг зростає, але ми цього не рекламуємо. Наш критерій – якість обслуговування. Тішимося, коли покупець іде з магазину задоволений.

– Буваючи у вас, зауважую, що людей завжди багато. В чім секрет?

– Наш успіх складається із багатьох чинників. Найперше – ціна. У нас націнка не перевищує 10-15 відсотків. Для збіднілої частини населення це важливо, хоча не тільки в цьому успіх. У нас широкий асортимент товарів. Скажімо, макарони є за ціною 10-15 гривень за кілограм, а є й по 25–30 гривень.

Останнім часом бачимо, що попит на якісний і дорогий товар збільшується. Хто б подумав, що крупа ціною 200–300 гривень за кілограм  не буде залежуватися? Не забуваємо про асортимент дієтичного та діабетичного харчування.

Багато важить те, що  завжди свіжий продукт. Ми за цим суворо слідкуємо.

– Великий торговий центр, а пива, горілки, вина немає. Це зменшує товарообіг?

– Це наша принципова позиція: відносно менший товарообіг,  але здоровий мікроклімат у сім’ях наших клієнтів. Це значно важливіше за великі прибутки.

– Не раз чуємо заклик: «Купуймо українське!». Це якось впливає на товарообіг?

– У 2014 році нас лякали економічним крахом. Сьогодні ж маємо повноцінний асортимент якісного українського товару. І цей товар конкурентоспроможний  навіть на європейському ринку.

– Мені часто докучає думка про нібито суцільну бідність в Україні. Ця тема домінує у виступах політиків. Що скажете?

– Я не політик і не аналітик. Думаю, в усьому світі, як і в нас, є бідні,  а є  багаті. Але я бачу позитивну тенденцію: скажімо, оцет за 7 гривень беруть гірше, ніж той, що за 14. Збільшується попит на елітне борошно – наприклад, харківське «Екстра», тобто набагато дорожче. Подібне спостерігаємо й по інших категоріях товарів. Ось і судіть самі.

– Наталіє Олександрівно, за кожним успіхом завжди стоїть невтомна, високопрофесійна праця ваших підлеглих. Назвіть кращих.

– Повірте, Анатолію Володимировичу, це зробити важко, тому що всі – «кращі». І всім вдячна за розуміння, професіоналізм, толерантність у ставленні до покупця. Просто назву окремих. Це Руслана Філіпчук, Марія Кашуба, Каріна Клевєцька, Ольга Редька, Вікторія Музичук, Галина Сарапіна. Словом, всім низенько вклоняюся в щиросердечно дякую!

– Чув про Ваше добре серце і гарні благодійні справи.

– Я б хотіла гори перевернути заради сиріт та хворих, але бажання не завжди співпадають із можливостями. Хоч посильну допомогу окремим категоріям населення ми  надаємо.

– Деякі банки мають бренд: «Клієнт – дорожчий  золота».

– Згідна, а ми на корпоративах, які іноді збираємо, підіймаємо перший тост зі словами: «За покупця!».

– Ви щаслива?

– Так, у мене є улюблена робота, гарний колектив, щирі друзі.

– Ваше захоплення?

– Подорожувати скрізь і всюди. Люблю гори, Закарпаття. Взагалі, Україна унікальна!

– Ваше побажання на свято?

– Всім здоров’я, миру і благополуччя!

Що ж, до цих слів приєднуємося й ми. Зичимо працівникам сфери торгівлі Ковельщини подальших успіхів у праці, вдячності клієнтів і, звичайно ж, великого особистого щастя!

Особливо теплі  і щирі вітання адресуємо ветеранам міської і районної торгівлі, які закладали фундамент сьогоднішніх успіхів вкрай важливої й потрібної сфери. Їм було і нелегко, і непросто, але вони мужньо переборювали труднощі, намагалися якнайкраще задовольнити попит людей на продовольчі  і промислові товари в умовах тотального дефіциту у не такі вже й далекі радянські часи.

Тож нехай Господь дарує Вам міцне здоров’я і своє благословення на многії і благії літа!

Анатолій СЕМЕНЮК.

НА ЗНІМКУ: Наталія ФАЛЬКО. Ці прекрасні квіти, які вона тримає в руках, – дарунок з нагоди свята і їй, і колегам по роботі.

Кожного Божого дня маємо справу з представниками торговельної  сфери – у супермаркетах, на ринках, в продовольчих кіосках.

Хто ж він, працівник торгівлі сьогодні?

Психотерапевт, який вас заспокоює  усмішкою, вгамовує душевні пристрасті при спілкуванні? Цілитель, що пропонує смачний (часом лікувальний) оздоровчий продукт?

Модельєр, що  орієнтується у світі сучасної моди і робить вас привабливим?

Судіть самі.

Нещодавно  я зіткнувся з проблемою сантехнічного обладнання, яке потрібно було терміново відремонтувати. Здавалось би, що,  маючи практичні і теоретичні інженерні знання, легко впораюсь із роботою. Аж ні! Не вийшло.

Завітав до магазину сантехніки «Саніта». Мила і привітна продавчиня взялась активно допомагати у розв’язанні моєї проблеми. Я був приємно вражений тим, як вправно «працює» її логічно-технологічне мислення.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 550

Хто б там  що не говорив, але у сміливості, наполегливості і навіть мужності Володимиру Зеленському сьогодні на загальноукраїнській політичній арені рівних немає.

І це не перебільшення й не комплімент, а реальна оцінка дій новообраного Президента. Здавалось би, йому, талановитому актору і неперевершеному коміку-сатирику, «шапка Мономаха» буде не по плечу і не до снаги. Не кожен зважиться у такий важкий для держави час брати на себе надзвичайно високу відповідальність, не маючи досвіду і необхідної практики, вступати у бій зі старою бюрократично-замшілою системою.

Однак Володимир Зеленський зважився на цей майже відчайдушний крок, пам’ятаючи, що тільки «сміливим підкоряються моря», як співається у пісні з кінофільму «Діти капітана Гранта». І хоча роль у його житті Ігоря Коломойського значна, переоцінювати її не варто: на мою думку, Володимир Олександрович – самостійний і цілком сформований «гравець» на українській політичній шахівниці. Він знає, чого він хоче, хоч, можливо, не завжди чітко усвідомлює шляхи досягнення поставленої мети.

Президент діє методом «бурі й натиску» (була колись в історії Німеччини така група молодих літераторів-бунтарів). Це саме той метод, яким не оволодів Петро Порошенко. Зайнявши посаду Глави держави, він так і не визначився, в чому його більше – у бізнесі чи в державотворенні. Йому хотілося сподобатися всім: і вітчизняним націонал-патріотам, і олігархам-товстосумам, і зарубіжним політикам. До пори – до часу йому вдавалося маневрувати «між крапельками», сформувати потужну антиросійську міжнародну коаліцію, зміцнити армію, утвердити в свідомості багатьох співгромадян українську національну ідею, в тому числі вибороти  автокефалію для Української Православної Церкви.

Але при тому Петро Олексійович виявляв дивовижну поблажливість до тих, хто грабував Україну, оточив себе кар’єристами і підлабузниками, яких і близько не можна було підпускати до влади (одна подружня пара Луценків за всієї поваги до неї чого тільки варта!). В кінцевому підсумку це призвело  до поразки, бо «любі друзі», як і Віктору Ющенку стали для нього дорожчі, аніж український народ. Він не помітив чи не захотів помітити межу, яка відділяла любов від ненависті.

l

Команда «ЗЕ!» це вдало використала у своїй передвиборній кампанії – спочатку президентській, а тепер парламентській. По-моєму, в новітній історії України – це справжній «рекорд Гіннеса», який до цього не вдавалося встановити нікому. Перед наступом «зелених» не встояли такі гранди українського політикуму, як Гройсман, Ляшко, Гриценко і навіть Тимошенко, яка всіма фібрами душі хотіла перемоги Зеленського  над Порошенком, неприязнь (або точніше – ненависть) до якого сягає у давні часи. Декілька разів Юлія Володимирівна,  звертаючись до виборців, наголошувала, що 21 липня – голосування не тільки за народних депутатів, а й за  прем’єр-міністра, посаду якого вона була, очевидно, не проти зайняти.

Однак у Президента   – своє бачення ролі голови уряду та його команди. Це, як він підкреслив в інтерв’ю, має бути абсолютно нова людина, не пов’язана з політикою, фахівець своєї справи, економіст сучасного типу. Декілька таких особистостей він має на увазі, хоч прізвищ їх не оголошує.

Передбачуваною була поразка «Самопомочі» Андрія Садового, як і Радикальної партії Олега Ляшка. Якщо перший став  фактично головною причиною «смерті» своєї політичної сили, то другий обрав не зовсім вигідну для себе передвиборну тактику – почав активно критикувати нового Президента, що виборцям явно не сподобалося. Хоча, з другого боку, що міг радикально змінити за якихось два місяці перебування на посаді В. Зеленський? В цьому Олег Валерійович явно переграв самого себе і, наскільки відомо, не зміг перемогти в одномандатному виборчому окрузі. Жаль. Бо новому парламенту явно не вистачатиме такої харизматичної і яскравої індивідуальності, як «людина з вилами»…

l

Володимир Зеленський зумів «розгромити» і таких потужних ворогів української незалежності, як «Опозиційна платформа «За життя!», давши зрозуміти, хто в домі господар. І це – незважаючи на масовану інформаційну атаку на електорат східної і південної України, які вдень і вночі вела Москва. Не було такого дня, щоб російське телебачення на державних каналах не лило бруду на наших політиків. В першу чергу, звичайно, на П. Порошенка, В. Гройсмана, А. Парубія, О. Турчинова та інших високопосадовців, які «розв’язали війну» проти власного народу, “довели його до зубожіння”, “зруйнували економіку й соціальну сферу”, “слухняно виконують вказівки США і ЄС” замість того, щоб  разом із Росією будувати мирне, щасливе майбутнє двох «братніх» народів.

Діставалося на «горіхи» й новообраному Президенту В. Зеленському, котрий (жах який!) у міжнародній політиці продовжує курс свого попередника на зближення з Європою і НАТО, не поспішає вступати в переговори з очільниками самопроголошених і ніким не визнаних ДНР–ЛНР, не прислухається до «мудрих» і «єдино правильних» порад кума В. Путіна Медведчука, який у передвиборний період не зникав з екранів як російських, так і українських телеканалів. Іноді здавалося, що глава держави у нас не Зеленський, а  головний «миротворець» Медведчук разом зі своїми служками Бойком, Рабіновичем, Шуфричем та іже з ними.

Однак, як кажуть, не «проканало»: на  вудочку сепаратистів клюнуло всього 13 відсотків тих, хто взяв участь у виборах.  Де вже тут рівнятися зі «Слугами народу», не кажучи вже про інших учасників перегонів! Перемога «ЗЕ» – команди переконлива і майже блискавична.

l

Звичайно, здобути цю перемогу було непросто. Але ще важче розвинути її «вглиб» і «вшир», закріпити конкретними справами на благо народу, слугами якого переможці себе вважають. Вже сьогодні, як свідчать попередні підрахунки, вони спроможні сформувати одноосібну фракцію у Верховній Раді, набравши майже конституційну більшість у парламенті. Знову ж таки: подібного в сучасній історії України ще не було.

Добре це чи погано? Життя покаже. Не думаю, що Володимир Зеленський та його однодумці хочуть, аби стало гірше, ніж було і є. Тут головне – обрати правильний орієнтир, використати небачений досі рівень довіри і підтримки електорату для реалізації програми ефективних реформ в ім’я зміцнення держави, подальшого утвердження її авторитету на міжнародній арені, захисту територіальної цілісності країни.

Не варто забувати і про те, що фактично «однопартійний» парламент покладає величезну відповідальність і на Президента, і на керівників партії «Слуга народу». Адже всі керівні державні посади, цілком очевидно, займуть висуванці цієї політичної сили. А раз так, то й відповідати доведеться за ВСЕ. «Громовідводу» в особі прем’єра чи голови Верховної Ради, керівників силових структур, центральних відомств і міністерств не буде. Там працюватимуть лише СВОЇ люди. Тому «природним» способом  відімре так званий квотний принцип формування керівних кадрів, як це було за попередніх президентів, коли відповідальні пости, починаючи від голів райдержадміністрацій і закінчуючи членами уряду, займали висуванці чи то «Батьківщини», чи то «Народного фронту», чи то «Солідарності».

«Квотна»  влада нагадувала рака, лебедя і щуку – один тягнув в один бік, другий – в інший, а третій взагалі опирався і стояв на місці. Приблизно так працював Кабінет Міністрів Володимира Гройсмана. Сам Володимир Борисович, незважаючи на «видатні» заслуги в реформуванні економіки, в парламент не потрапив, незважаючи на його «революційну»  антипорошенківську риторику останнім часом...

l

Парламентські вибори в Україні закінчилися, але, судячи з усього, не закінчився виборчий процес – на нас чекають наступні вибори, на цей раз до місцевих рад. Не виключено, що відбудуться вони теж  дочасно – восени нинішнього року. Принаймні так хочуть в Офісі Президента. 

Отож, не розслабляймося й готуймося до чергового голосування.

Маркіян ІВАЩИК.

Хто б там  що не говорив, але у сміливості, наполегливості і навіть мужності Володимиру Зеленському сьогодні на загальноукраїнській політичній арені рівних немає.

І це не перебільшення й не комплімент, а реальна оцінка дій новообраного Президента. Здавалось би, йому, талановитому актору і неперевершеному коміку-сатирику, «шапка Мономаха» буде не по плечу і не до снаги. Не кожен зважиться у такий важкий для держави час брати на себе надзвичайно високу відповідальність, не маючи досвіду і необхідної практики, вступати у бій зі старою бюрократично-замшілою системою.

Однак Володимир Зеленський зважився на цей майже відчайдушний крок, пам’ятаючи, що тільки «сміливим підкоряються моря», як співається у пісні з кінофільму «Діти капітана Гранта». І хоча роль у його житті Ігоря Коломойського значна, переоцінювати її не варто: на мою думку, Володимир Олександрович – самостійний і цілком сформований «гравець» на українській політичній шахівниці. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 433

День виборів народних депутатів  видався теплим, сонячним. Ніби природа хотіла  сама підняти настрій жителям, обігріти своїм теплом, подарувати гарні роздуми на цей день.

Бо скільки думок роїться  в кожного: чи іти на вибори, за кого віддати свій голос, аби не помилитись? Адже живемо у непростий час, як кажуть, «куди не кинь – всюди клин»: війна на Сході країни, низький життєвий рівень, недоступні ціни, кудись «віддаляється» від  нас медицина. І в тому хаосі – передвиборна агітація. Щедро роздають свої обіцянки кандидати в депутати, партійні діячі. Кому вірити?

Але до виборів комісія, яка працювала в дитячому садочку селища Голоб, підготувалась з високою відповідальністю.

Вчасно відчинилась дільниця і, як й заведено, пролунав Гімн  України, який виконали члени дільничної комісії під музичний супровід Віктора Шиятюка. Це створило гарний, піднесений настрій. 

Тут потурбувались, щоб виборцям на дільниці було комфортно. А ще виявили голобчан, в яких у той день був день народження, хто голосував вперше. Приємно вражена була Віра Федчук, яку зустріли на дільниці з чудовим букетом гладіолусів і найкращими вітаннями члени комісії. Це й здивувало, і до сліз схвилювало. Вітання отримав Олександр Артинюк, бо також 21 липня відзначав день народження. Сюрприз чекав Влада Старушенка, який прийшов вперше на вибори.

24 жителі голосували за місцем проживання. З такою роботою добре справились члени комісії С. Кудацька, В. Махнюк, Л. Садова.  

Раділа Тетяна Кулеша, що її не забули, бо ж хотілось взяти участь у відповідальній справі.

Щоправда,  явка виборців була низькою. І не тільки тому, що хтось поїхав на роботу чи кудись відпочивати.  Спілкуючись з людьми, відчували їх недовіру до влади, депутатів різного рівня. То, може, час цю довіру повернути?

Валентина СІЧКАР.

День виборів народних депутатів  видався теплим, сонячним. Ніби природа хотіла  сама підняти настрій жителям, обігріти своїм теплом, подарувати гарні роздуми на цей день.

Бо скільки думок роїться  в кожного: чи іти на вибори, за кого віддати свій голос, аби не помилитись? Адже живемо у непростий час, як кажуть, «куди не кинь – всюди клин»: війна на Сході країни, низький життєвий рівень, недоступні ціни, кудись «віддаляється» від  нас медицина. І в тому хаосі – передвиборна агітація. Щедро роздають свої обіцянки кандидати в депутати, партійні діячі. Кому вірити?

Але до виборів комісія, яка працювала в дитячому садочку селища Голоб, підготувалась з високою відповідальністю.

Вчасно відчинилась дільниця і, як й заведено, пролунав Гімн  України, який виконали члени дільничної комісії під музичний супровід Віктора Шиятюка. Це створило гарний, піднесений настрій. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 570

21 липня ц. р.  в Україні відбулися дострокові вибори до Верховної Ради України, котрі пройшли за змішаною системою: половина Ради формуватиметься  зі списків партій, а друга — з депутатів, які перемогли в мажоритарних округах.  

Минулої неділі журналісти «Вістей Ковельщини» побували  на  виборчій  дільниці  № 071011, що функціонувала у приміщенні ДП «Ковельське лісове господарство», за адресою вулиця  Холмська, 48.

Якою була активність виборців, як проходило голосування, розповідає голова  ДВК Юлія Війтик:

– Виборча дільниця розпочала роботу о 8-й годині  ранку. Ми не сподівалися, що найактивніші виборці з нетерпінням чекатимуть  початку голосування.  Був приємним той факт, що першим своїм виборчим правом скористався чоловік, — каже Юлія Вікторівна. – Незважаючи на погодні «примхи», сильну зливу, свідомі громадяни поспішали на дільницю, аби віддати свій голос за того чи іншого кандидата, що балотувався до Верховної Ради по 21-му округу, проголосувати за політичну силу, яка їм найбільше імпонує. 

Вибори проходили цивілізовано, без ексцесів. На момент нашого перебування на дільниці та, власне, і після того правопорушень зафіксовано не було. Голосувало чимало громадян старшого  віку, які виявили бажання взяти участь у виборах.

Виборці приходили голосувати сім’ями, перебували у хорошому настрої.  Серед них – ковельчанка Людмила Муравйова та її донечка Анна (їх ви бачите на знімку праворуч). Звісно ж, дитина лише супроводжувала матусю, але для маленької  дівчинки така подія стала справжнім святом.

Високу культуру у спілкуванні виявляли члени дільничної виборчої комісії, які люб’язно видавали кожному по два бюлетені, запрошували до кабінок для голосування. Без проблем у списках відшукали і моє прізвище. Тож у цей день, як й інші виборці, змогла скористатись своїм конституційним правом. Всього із 1789 виборців на дільниці проголосувало 827.

Як відомо, 21 липня після 20.00 год. голосування виборців завершилось, і розпочався підрахунок голосів. Результати виборів нам стали відомими 22 липня ц. р.  Треба сказати, що відповідально і професійно попрацювала голова ДВК Юлія Війтик, яка оперативно надала нам необхідну інформацію. 

Лідером серед кандидатів-мажоритарників став Степан Івахів, який набрав найбільшу кількість голосів (341).  Другу “сходинку” зайняв Андрій Лев від політичної  партії «Слуга народу», якого підтримали 223 виборці.

Перемогу серед політичних партій виборола   «Слуга народу», якій надали перевагу 409 виборців. Друге місце   (93 голоси) займає «Європейська солідарність», третє – «Батьківщина» (84 голоси), четверте – «Сила і честь»  (66 голосів), п’яте – «Голос» (61 голос). Інші партії набрали менше прохідного бар’єра в 5 %.

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКАХ:  виборча комісія  дільниці № 071011.

Фото автора. 

21 липня ц. р.  в Україні відбулися дострокові вибори до Верховної Ради України, котрі пройшли за змішаною системою: половина Ради формуватиметься  зі списків партій, а друга — з депутатів, які перемогли в мажоритарних округах.  

Минулої неділі журналісти «Вістей Ковельщини» побували  на  виборчій  дільниці  № 071011, що функціонувала у приміщенні ДП «Ковельське лісове господарство», за адресою вулиця  Холмська, 48.

Якою була активність виборців, як проходило голосування, розповідає голова  ДВК Юлія Війтик:

– Виборча дільниця розпочала роботу о 8-й годині  ранку. Ми не сподівалися, що найактивніші виборці з нетерпінням чекатимуть  початку голосування.  Був приємним той факт, що першим своїм виборчим правом скористався чоловік, — каже Юлія Вікторівна. – Незважаючи на погодні «примхи», сильну зливу, свідомі громадяни поспішали на дільницю, аби віддати свій голос за того чи іншого кандидата, що балотувався до Верховної Ради по 21-му округу, проголосувати за політичну силу, яка їм найбільше імпонує. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 452

В господарстві ТОВ «Дунайський аграрій» на Одещині почали вирощувати кавуни незвичної форми.  

За словами фермера, це пробна партія квадратних органічних ягід.

Попит на таку продукцію в Україні поки лише формується, але ресторани і торгові мережі нею вже зацікавилися. Дизайнерські ягоди коштують значно дорожче від звичайних.

До слова, такі незвичні кавуни вже давно вирощують в Японії. Баштанні незвичайної форми популярні там уже 30 років поспіль. Їх вирощують лише на одному японському острові. І тільки 800 штук за сезон. Кожен зріє в пластиковому або скляному ящику, а потім дбайливо упаковується. Фрукт вартує в гривнях майже 4 тисячі.

agronews.ua

х  х  х

У Польщі закоханий домашній пес самостійно сів на потяг, щоб знайти свою обраницю.

У Польщі в потягу Жешув-Гданськ в одному з вагонів краківські контролери помітили собаку породи шотландська вівчарка, господаря поруч не було. Відтак контролери зв’язалися з краківським міським притулком для тварин і відправили кудлатого «зайця» туди. Про це повідомляє польський телеканал ТВN24.

У притулку для пса придумали кличку — “Колєяж”, що в перекладі з польської означає «залізничник». Також співробітники закладу розпочали пошуки його господаря і розмістили інформацію про собаку в соцмережах.

Господинею чотирилапого «безбілетника» виявилася мешканка Жешува Аґнєшка Ярош, яка, звичайно, була неабияк вражена, дізнавшись, що її зниклий пес опинився у Кракові. Вона розповіла журналістам, що нещодавно відпочивала із сім’єю на Балтиці, і в поїздку взяла із собою собаку. Пес (якого насправді звати Фіфі) подружився із собачкою одного з місцевих жителів, за якою став активно упадати. Коли господарі повернулися додому і розлучили Фіфі з його “коханою”, він, очевидно, задумав втечу.

«Раніше Фіфі ніколи не тікав із дому, — розповіла жінка. — Мабуть, його почуття виявилися настільки сильними, що він вирішив повернутися до своєї коханої». Отримавши свого улюбленця назад, сім’я пообіцяла йому знову поїхати до моря.

Зазначається, що пес самостійно сів у потяг у Жешуві о 6-ій ранку і проїхав 150 кілометрів до Кракова, перш, ніж його виявили. Яким чином собака знайшов потрібний поїзд, що йде в Гданськ до Балтійського побережжя, залишається загадкою.

vgolos.com.ua

х  х  х

Автора послання в пляшці знайшли приблизно через 50 років після того, як він кинув його в Індійський океан.

Як повідомляє BBC, Пол Гілмор, якому тоді було 13 років, кинув пляшку в океан під час плавання з сім’єю на лайнері з Великої Британії до Мельбурна в Австралії.

Нещодавно 13-річний Джай Еллотт знайшов його записку в Південній Австралії, коли був на риболовлі з батьком.

Пол Гілмор розповів BBC, що він “завжди сподівався, що лист знайдуть”.

У записці, написаній 17 грудня 1969 року, Пол Гілмор написав, що він подорожував до Австралії на кораблі Fairstar і був на відстані 1600 км від Фрімантла (місто на заході Австралії). Він закликав того, хто знайде записку, відповісти на неї.

Пол Гілмор, тепер садівник і власник бізнесу, сказав: “Я добре пам’ятаю, як я відправив це послання. Воно було важливе для мене — частина подорожі в інший бік світу”. “Я любив читати пригодницькі романи, Робінзона Крузо та інші. Я думаю, я сподівався, що красива дівчина на екзотичному острові знайде його”, – додав він.

Пол Гілмор повернувся до Великої Британії в 1973 році й отримав освіту, перш ніж почав працювати в Скандинавії й на Близькому Сході як вчитель англійської мови.

Джай Еллотт знайшов повідомлення на пляжі Талія на півострові Ейр. Вони з батьком розбили пляшку, щоб дістати послання неушкодженим. Хлопчик  тепер сподівається написати пану Гілмору, який зараз подорожує на круїзному лайнері. Сім’я пана Гілмора каже, що як тільки він повернеться з круїзу, Джаю варто буде чекати на відповідь.

www.bbc.com.

Зібрала Світлана ЛЯШУК. 

В господарстві ТОВ «Дунайський аграрій» на Одещині почали вирощувати кавуни незвичної форми.  

За словами фермера, це пробна партія квадратних органічних ягід.

Попит на таку продукцію в Україні поки лише формується, але ресторани і торгові мережі нею вже зацікавилися. Дизайнерські ягоди коштують значно дорожче від звичайних.

До слова, такі незвичні кавуни вже давно вирощують в Японії. Баштанні незвичайної форми популярні там уже 30 років поспіль. Їх вирощують лише на одному японському острові. І тільки 800 штук за сезон. Кожен зріє в пластиковому або скляному ящику, а потім дбайливо упаковується. Фрукт вартує в гривнях майже 4 тисячі.

agronews.ua

х  х  х

У Польщі закоханий домашній пес самостійно сів на потяг, щоб знайти свою обраницю.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 350

Впродовж багатьох років редакцію кожного друкованого видання тісно пов’язує з читачами пошта – колись традиційна, з листоношею і відділом доставки, тепер – електронна, з використанням найсучасніших засобів комунікації. Але в будь-якому випадку повідомлення, які надходять на нашу адресу, сприймаємо з увагою й інтересом. Завжди цікаво, а що ж хвилює людей, чим вони хочуть поділитися із земляками?

Незадовго до Дня міста, який відзначали цьогоріч 7 липня, досить обширного листа надіслала Н. І. Сидорук з міста Ковеля, котра, судячи з усього, часто буває в Німеччині. Ось що вона пише:

«І ось знову ми в місті – місті нашого дитинства та юності – рідному Ковелі!

Яке  воно  гарне: затишне, зелене, зручне, бо ж близьке до кордону.  До нього  потрапляємо через шляхетний красень-вокзал. Як завжди, він зустрів нас ввічливим персоналом, чистотою приміщень, впорядкованою територією перонів. Молодці, залізничники! Так тримати марку!

Біля річки нас зустрічає рідний Тарас. Місце для пошановувачів – не знайти кращого! Сама матінка-природа ніби запрошує сісти  та прочитати його літературні шедеври. Навкруги – спокій, чисте повітря і блакитноокий обрій.

Наш приїзд на Батьківщину  співпав з проведенням у Ковелі свята велосипеду та міжнародного марафону. Приємно, що молодь обирає для себе цінності, опановані людством: здоровий спосіб життя, готовність жити за європейськими традиціями.

Помітно, що у місті навели лад із безпритульними тваринами. Нам пояснили, що проблему намагаються вирішити в силу своїх можливостей небайдужі до бід безхатьків-тварин молоді  люди. Вони відловлюють обездолених собак, стерилізують їх і відпускають з чіпами, якщо когось із них не вдається віддати хазяям.

У нас в Німеччині цим займаються спеціальні служби при муніципалітетах  – їм виділяють з бюджетів кошти.  Звичайно, є і добровільні пожертви від населення: люди розуміють,  що жити цивілізовано  можна тоді, коли навкруги всім добре.

В порівнянні з попереднім нашим приїздом у місті побільшало автотранспорту, від чого повітря, особливо у центрі міста, стало  набагато забрудненішим.  Ковельчани повинні подбати про «легені міста». Стан вашого здоров’я, а особливо діток від цього залежить безпосередньо.

Ми не знаємо, чи є у Ковелі муніципальна поліція, до функцій якої входить обов’язок контролю за підтриманням порядку в місцях спільного відпочинку. На жаль, під час прогулянки ввечері на прекрасній набережній в око впадало те, що багато молодих людей, сидячи на лавочках, смітили насінням прямо під ноги, хоча  поруч стоять урни для сміття. У нас, за кордоном, за це дають великі штрафи, не кажучи вже про заборону розпиття алкоголю поза кафе, ресторанами, тобто на вулицях.

Вибачте, що вдалися до критичних зауважень, але так хочеться, щоб до нашого наступного приїзду Ковель став ще більш європейським, ще більш затишним містом.

Знаємо, що 7 липня Ковель відзначив свій «день народження». Бажаємо усім землякам миру, здоров’я, процвітання місту!

До зустрічі, рідний краю!».

l

Ковельчанин Володимир Петрук виявив бажання розповісти про депутата міської ради, лікаря і просто чудову людину, як він наголосив, Наталію Андріївну Сеник:

«Коли зустрічаєшся  з нею, одразу відчуваєш  доброту і щирість, яка, здається, променить від цієї привітної жінки. Не від одного хворого чув, що Наталія Андріївна – прекрасний фахівець. Вона точно визначає діагноз, призначає ефективне лікування, в чому переконався і я особисто.

З публікацій у «Вістях Ковельщини» знаю, що Наталія Сеник часто  порушує важливі питання на сесіях міської ради, подає депутатські запити, активно відстоює інтереси виборців, входячи до фракції УКРОПу, яку очолює Ігор Пініс.

Вона –  громадський дописувач газети, регулярно висвітлює проблеми охорони здоров’я, дає корисні поради щодо профілактики і лікування тих чи інших хвороб, особливо шкіряних. В цьому вона може служити гарним прикладом для своїх колег, адже статті на медичні теми завжди з інтересом читають люди.

Хочу побажати Наталії Андріївні і від себе, і від десятків інших вдячних пацієнтів подальших успіхів у її нелегкій, але дуже потрібній людям праці, громадській роботі, великого особистого щастя й подальшого благополуччя! Добра і Божого благословення Вам, лікарю, на многії і благії літа!».

l

Звичайно, є в редакційній пошті і листи, в яких читачі порушують теми негараздів у нашому житті-бутті, висловлюють зауваження на адресу влади, дають оцінку подіям, що відбуваються в країні. Так, відомий ковельчанин громадський дописувач газети Іван Ярошик надіслав поетичний відгук на фейлетон Охріма Свитки, надрукований у номері від 4 липня ц. р. під заголовком «Перекинчики»:

«З корита смакують

  доладно,

Прудкі  перекинчики

 зелено-владні.

«Під вибори» кипіли торги –

Хто більше запхає в мішки-

 штани.

Нюхом животіють олігархи-

 товстуни,

В подобі лизунів нардепи-

 брехуни.

Допоки правлять

  кнопкодавці,

У барі-зРаді кайфують

 «новобранці».

Хтось гріє кості на Канарах,

Не до смаку кавопій на нарах.

Знов дерти будуть пихи

   кулуарні

Малярі-злочинці з нутром

 політиканів».

Василь Юхимук висловив свою думку про благоустрій міста. Відзначивши, що останнім часом в цьому напрямку зроблено дуже багато, попросив відповідальних осіб звернути увагу на вулицю  Княгині Ольги.

«Відчувається, що тут живуть гарні господарі. Подвір’я впорядковані, чистенькі, – зазначає автор. – А от проїжджа частина вся у вибоїнах. Ремонту тут давно не робили, от і доводиться водіям, велосипедистам, мотоциклістам, їдучи у справах, згадувати злим і не тихим словом комунальників. Цікаво, чим провинилася Княгиня Ольга, що вулиця її імені така занедбана?».

Марія Потішук цікавиться, коли буде впорядкована вулиця Павлова? Тут рік чи два тому змінювали, як кажуть місцеві мешканці, труби водогону. Після закінчення сяк-так грунт позагортали, а до пуття дорогу  довести не можуть. Цікаво: чи про вулицю забули, чи випробовують нерви ковельчан на міцність і витривалість?

Добірку поетичних мініатюр надіслав до редакції Аркадій Чабанчук з Нового Мосира. В подальшому ми їх  постараємося використати на шпальтах газети, а сьогодні пропонуємо тільки одну мініатюру, яка дуже актуальна нині, коли часті дощі перешкоджають хліборобам нормально жнивувати. Ось тому пан Аркадій і пише:

«Я молюся за Природу,

Щоб завжди була погода,

Щоб негода зупинилась,

А дощі вже припинились.

Я молюся за погоду

Для всього мого народу,

Бо народ наш хоче жити,

Із Природою дружити,

А не так, як дехто робить

І довкілля вперто гробить.

На словах про ліс він «дбає» –

Дуб, сосну підряд рубає».

Що ж, дай, Боже, щоб Господь почув молитви Аркадія Чабанчука, подарував нам гарну погоду!

Огляд підготував 

Михайло КУЗЬМУК.

Впродовж багатьох років редакцію кожного друкованого видання тісно пов’язує з читачами пошта – колись традиційна, з листоношею і відділом доставки, тепер – електронна, з використанням найсучасніших засобів комунікації. Але в будь-якому випадку повідомлення, які надходять на нашу адресу, сприймаємо з увагою й інтересом. Завжди цікаво, а що ж хвилює людей, чим вони хочуть поділитися із земляками?

Незадовго до Дня міста, який відзначали цьогоріч 7 липня, досить обширного листа надіслала Н. І. Сидорук з міста Ковеля, котра, судячи з усього, часто буває в Німеччині. Ось що вона пише:

«І ось знову ми в місті – місті нашого дитинства та юності – рідному Ковелі!

Яке  воно  гарне: затишне, зелене, зручне, бо ж близьке до кордону.  До нього  потрапляємо через шляхетний красень-вокзал. Як завжди, він зустрів нас ввічливим персоналом, чистотою приміщень, впорядкованою територією перонів. Молодці, залізничники! Так тримати марку!

Біля річки нас зустрічає рідний Тарас. Місце для пошановувачів – не знайти кращого! Сама матінка-природа ніби запрошує сісти  та прочитати його літературні шедеври. Навкруги – спокій, чисте повітря і блакитноокий обрій.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 375

У червні громади ще чотирьох областей отримали сертифікати на користування ділянками за межами населених пунктів. Загалом з початку року 108 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) оформили таке право. Як відбувається процес, які перешкоди доводиться долати громадам і які вигоди вони отримують, розібралися наші експерти.

Інвентаризація, а потім децентралізація 

Передача сільськогосподарських угідь у власність ОТГ почалася торік, відповідно до розпорядження Кабміну. Процес передбачає кілька етапів, найперший з яких  – клопотання громади до обласного управління Держгеокадастру. “Після того проводиться інвентаризація земель у межах ОТГ, які офіційно не були передані у користування. За словами фахівців, це один із найважливіших та найбільш трудомістких етапів. Саме від нього залежить, скільки землі і як швидко буде передано громаді. 

У процесі інвентаризації з’ясовують, кому належить земля, хто нею користується, чи є на неї необхідні документи. Щоб прискорити цей процес, громадам допомагають, зокрема, фахівці «Програми U-LEAD з Європою».

По завершенню інвентаризації Держгеокадастр реєструє ділянки, і начальник обласного управління підписує наказ про передачу земель у комунальну власність територіальним громадам. У свою чергу, керівники ОТГ ухвалюють рішення про прийняття цих земель. Громада і Держгеокадастр підписують акт приймання-передачі земельних ділянок, й ОТГ реєструє право власності на землю.

За даними Мінрегіонбуду, у 2018 році 646 громад завершили цей процес. Їм було передано 1,5 млн га землі, якою раніше розпоряджалася держава. Найактивнішою була Дніпропетровська область, у якій землю отримали аж 55 територіальних громад.

Процесуальні “підніжки”

Втім, процес, який розпочався у лютому 2018 року, приховує чимало перешкод. Основна проблема полягає у відсутності закону, який би регулював передачу земель за населеними пунктами об’єднаним територіальним громадам. Жоден із законопроектів, які вносились на розгляд парламенту, так і не був ухвалений. 

Відсутність Закону, зауважують експерти, зумовлює велику кількість прогалин та маніпуляцій у процесі. Найперше – через відсутність коштів не всім громадам вдається швидко провести інвентаризацію. У деяких випадках дані Держгеокадастру відрізняються від реальних даних. 

Також часто трапляється, що угіддям за містом чи селом уже хтось користується. Щоб передати ділянку у власність ОТГ, спочатку потрібно отримати згоду орендаря. Наприклад, така ситуація виникала у Великосорочинській ОТГ на Полтавщині. Тож додаткових коштів від децентралізації землі там не очікують. 

Крім того, існують складнощі з організацією аукціонів на оренду ділянок. Експерти реформи кажуть, що сільські голови часто не мають відповідного досвіду, а подекуди і коштів на організацію торгів. Більше того, не завжди найкращу ціну пропонують місцеві фермери, а це означає, що гроші за користування угіддями не йтимуть до казни ОТГ. 

Доходи від оренди  

Попри процесуальні недосконалості, експерти прогнозують, що володіння землями поза населеними пунктами збільшить місцеві бюджети. За даними Мінрегіону, у 2018 році понад 13% доходів ОТГ становила плата за землю. До червня цього року земельний податок та орендна плата за користування сільськогосподарськими угіддями вже принесли громадам 12,9 млрд грн. Це на 24% більше, ніж за аналогічний період торік. 

За словами першого заступника голови Вінницької ОДА Андрія Гижка, раніше земля поза населеними пунктами «здавалася в оренду за найменшою орендною платою – 1-3%, тобто за цінами, нижчими за ринкові, а об’єднані територіальні громади були повністю усунені від розпорядження такими земельними ділянками державної власності».

«Завдяки ініціативам керівництва держави, відтепер не чиновники, а самі громади прийматимуть рішення, які сприятимуть розвитку сільськогосподарського виробництва, залученню інвестицій, суттєво збільшать надходження до місцевих бюджетів», – переконаний Гижко.

Як розповіли в Мінрегіоні, отримавши ділянку у власність, ОТГ може провести аукціон, щоб залучити орендаря із найвигіднішими умовами співпраці. Перемагає той, хто запропонує найвищу ціну за користування угіддями. Для прикладу, у травні Високівська ОТГ на Житомирщині виставила на аукціон 10 земельних ділянок. У результаті було продано 8 лотів на суму 1,5 млн грн. 

Експерти переконані, що всі правові колізії можна владнати, якщо депутати ухвалять відповідний Закон. Адже саме явище децентралізації землі дуже важливе як для громад, так і для держави. ОТГ отримують додатковий інструмент для власного розвитку, а держава   наближається до електронного обліку земель. 

Оксана КОВАЛЬ.

У червні громади ще чотирьох областей отримали сертифікати на користування ділянками за межами населених пунктів. Загалом з початку року 108 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) оформили таке право. Як відбувається процес, які перешкоди доводиться долати громадам і які вигоди вони отримують, розібралися наші експерти.

Інвентаризація, а потім децентралізація 

Передача сільськогосподарських угідь у власність ОТГ почалася торік, відповідно до розпорядження Кабміну. Процес передбачає кілька етапів, найперший з яких  – клопотання громади до обласного управління Держгеокадастру. “Після того проводиться інвентаризація земель у межах ОТГ, які офіційно не були передані у користування. За словами фахівців, це один із найважливіших та найбільш трудомістких етапів. Саме від нього залежить, скільки землі і як швидко буде передано громаді. 

У процесі інвентаризації з’ясовують, кому належить земля, хто нею користується, чи є на неї необхідні документи. Щоб прискорити цей процес, громадам допомагають, зокрема, фахівці «Програми U-LEAD з Європою».

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 417