25.03.2022

1a68d4aec36fdd39c4b6483f677d31c9_1647092991_extra_largeКомпроміс – так, ультиматум – ні

Росії варто відійти від ультиматумів щодо України, адже вони не приведуть до жодного результату. Потрібно шукати компроміс, щоб закінчити війну. На цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю світовим мовникам.
"Коли ми можемо зупинити цю війну зараз – це питання. Я вважаю, що не треба й Росії кидати гучних фраз, вони ні до чого не приведуть. Мовляв, "у нас є ультиматум, ось є пункти, виконуйте, і тоді ми закінчимо війну". Це ні до чого не приведе, до жодного результату. Питання не в мені… Ми всі не зможемо це зробити. Ультиматум не зможе виконати Україна. Ми втратили людей. Тобто треба нас усіх знищити, і тоді ультиматум буде автоматично виконаний", – зазначив Глава держави.
"Якщо ми хочемо миру, треба сісти й говорити. Правильне слово – домовлятися. Але домовлятись, а не виконувати ультиматум. Це важливий момент. У діалозі можна знайти компроміс", – наголосив Президент.
Володимир Зеленський акцентував: питання суверенітету й територіальної цілісності України - це "червона лінія", адже за це віддали життя багато українців. 
"Я сказав, коли став Президентом, що ми більше не можемо віддати жодної ділянки нашої землі. Ми повинні зробити все, щоб Донбас і Крим повернулися. Це не банальність, усі про це думають і вірять, всі наші люди. Це питання часу", – зазначив він.
Водночас, за словами Глави держави, говорячи про певні компроміси, варто розуміти, що вони мають свою ціну.
"Якщо люди (Російська Федерація – Ред.) хочуть закінчити війну, спочатку припиняється вогонь, виводяться війська. Президенти зустрілися, домовилися, що війська виводяться, що є ті чи інші гарантії безпеки, тут можна знайти компромісні речі. Є ті чи інші гаранти нашої безпеки. Вони повинні завтра сказати, що вони Україну беруть у НАТО. Або сказати: зараз не беремо. І вони самі розуміють, що вони не хочуть воювати з Росією, тому вони нас і не беруть. Ми всі вже розуміємо. Нас не беруть, тому що бояться Росію", – сказав Володимир Зеленський.
У такому разі, за його словами, є інші гарантії безпеки. Зокрема, серед країн НАТО є ті, які хочуть бути гарантами безпеки України і готові діяти так, як діяв би Альянс, якби наша держава була його членом.
"І я вважаю що це нормальний компроміс для всіх: для Заходу, який не знає, що з нами робити в питанні з НАТО. Для України, яка хоче гарантій безпеки. І для Росії, яка не хоче поширення НАТО далі і каже, що у неї з країнами Заходу були такі домовленості. І тому в цьому потрібно знайти компроміс, тому що це буде точка в закінченні війни", – зазначив Президент.
Щодо окупованих територій Криму та Донбасу, то, як зауважив Глава держави, щоб знайти розв'язання цього питання, треба зробити перший крок у вигляді гарантій безпеки та закінчення війни.
 "На першій зустрічі з Президентом Росії я готовий порушувати ці питання, вони актуальні, вони важливі для нас. Але я впевнений, що це рішення буде не в цю зустріч. Тому що, коли бути повністю відвертим, у питаннях гарантій безпеки ми будемо говорити про конституційні зміни, зміни українського законодавства. А якщо ми будемо про це говорити, то це в будь-якому разі вирішуватиметься не тільки Президентом - це достатньо довгий процес, буде вирішуватись і Радою, і народом України", - підкреслив він.
На переконання Володимира Зеленського, коли йтиметься про певні питання історичної ваги, "ми прийдемо до референдуму".
"Народ повинен буде сказати й дати відповідь на ті чи інші формати компромісів. А ось якими вони будуть – це вже питання нашої розмови та розуміння між Україною та Росією. Тому в будь-якому разі я готовий піти на все, якщо ця моя хода буде з нашим народом", – наголосив Президент.
Пресслужба Президента України.

Росії варто відійти від ультиматумів щодо України, адже вони не приведуть до жодного результату. Потрібно шукати компроміс, щоб закінчити війну. На цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю світовим мовникам.

Пресслужба Президента України.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 385
Читати далі
25.03.2022

посівнаБуде хліб – буде Перемога

Сьогодні, як ніколи раніше, ми зрозуміли великий зміст слів: "Розпочалася битва за хліб". Так, саме битва. Бо в умовах агресії путінської московії проти України виграти і цю битву – значить зробити вагомий внесок у нашу майбутню Перемогу.
Президент Володимир Зеленський, звертаючись до сільськогосподарських виробників різних форм власності, попросив їх активно включитися у посівну кампанію 2022 року. Адже не секрет: хід цієї кампанії у східних та південних областях України перебуває під великою загрозою. Рашистські вояки вдень і вночі обстрілюють сільські населені пункти Херсонщини, Миколаївщини, Одещини, "засівають" найродючіші землі Європи снарядами, мінами, гранатами, плюндрують господарства, які там розташовані, не шкодуючи ані людей, ані техніки, ані виробничих приміщень.
Світ з тривогою слідкує за звірствами окупантів, дедалі більше усвідомлюючи, що війна, що триває, серйозно загрожує продовольчою кризою планетарного масштабу.
В цих умовах велика відповідальність лягає на плечі аграріїв західних областей України, зокрема Волині. Тут організовано розпочали і продовжують весняно-польові роботи. В області восени посіяли близько 200 тисяч гектарів озимих культур.  Наразі  погодні умови сприяють їх підживленню. В багатьох господарствах розпочався другий етап цих робіт.
Про це повідомив начальник департаменту агропромислового розвитку військової обласної адміністрації Юрій Горбенко в ефірі телеканалу "Суспільне. Волинь". “Цьогоріч, – зазначив він, – посіви технічних культур зменшуватимемо. Ставку робимо  на ярі культури". За його словами, на Волині створено достатній продовольчий ресурс. Проблем з продуктами харчування немає.
Весняно-польові роботи тривають і на Ковельщині. На жаль, з огляду на вимоги воєнного стану ми не маємо права називати конкретні факти і приклади, господарства, де живуть і працюють за принципом: "Весняний день рік годує". Але хочемо запевнити, що трудівники полів розуміють величезне значення своєї праці. На підтвердження цього пропонуємо вашій увазі світлину з одного сільгосптовариства району, де активно підживлюють озимі культури на орендованих землях.
Тож побажаємо аграріям перемог у боротьбі за багатий урожай!
Наш кор.
Фото Сергія ДАНИЛЮКА.

Сьогодні, як ніколи раніше, ми зрозуміли великий зміст слів: "Розпочалася битва за хліб". Так, саме битва. Бо в умовах агресії путінської московії проти України виграти і цю битву – значить зробити вагомий внесок у нашу майбутню Перемогу.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 341
Читати далі
25.03.2022

мирСлава витязям України!

Вставай, народе вільної Вкраїни,
Прийшла пора іти в смертний бій,
Бо суне, суне по усій країні
Смертельно лютий і кривавий змій.
Хай гнів народний в серці закипає,
Коловоротом в душах забурлить.
Хай супостат навік запам'ятає,
Як наші витязі уміють його бить.
Він думав: переможе нас наскоком
На суші, в небі, в морі кораблі.
Та це нахабство вийде йому боком,
А його воїнство лежатиме в землі.
Настане час – прийде його година,
Поглине того змія назавжди.
І не діждеться мати свого сина,
А прийде чорна вісточка: "Не жди".
Хіба не чуло серце материнське,
Що може син загинуть на війні?
Ви ж бачили, як риє рило свинське.
Чому мовчали, не сказали "Ні!"?
Я хочу знати, я волію,
Чом не звучало "НІ – війні!"
На всю "велікую росію",
Щоби дітей не бачити в труні?
Та свищуть кулі смертоносним
 роєм.
Ідуть у бій чоловіки, жінки.
Довічна слава нашим 
витязям-Героям.
І в нашім серці – пам'ять на віки.
Віталій Лихобицький,
ветеран праці і Збройних Сил.

Вставай, народе вільної Вкраїни,

Прийшла пора іти в смертний бій,

Бо суне, суне по усій країні

Смертельно лютий і кривавий змій.

Віталій Лихобицький,

ветеран праці і Збройних Сил.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 306
Читати далі
25.03.2022
Погода в Ковелі  
24–30 березня

крокуси1Погода в Ковелі  25–30 березня

П'ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 12оС. Вітер північно-західний помірний.

В ніч на суботу. Хмарно. Температура: 7оС.  Вітер західний помірно сильний...

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 368
Читати далі
25.03.2022 Зінчук Вікторія Петрівна

час“Літній час”: коли переводити стрілки?

У 2022 році переведення годинників в Україні на літній час буде у ніч з суботи (26 березня) на неділю (27 березня) о 3.00 на 1 годину вперед.
Розподіляти час на літній та зимовий в Україні розпочали у 1981 році, а у 1996 законодавчо регламентували цей процес.
Багато хто вважає, що переведення годинників – пережиток минулого. Однак це допомагає зменшити споживання електроенергії. 
Необхідність переведення годинників на літній і зимовий час зумовлена й іншим. Україна – досить велика країна, а тому географічні відстані між західною та східною її частинами немаленькі. Періодичне переведення годинників є так званим "часовим компромісом". 
Хоча на думку експертів, економія від цієї процедури сьогодні є незначною (1 - 3%). Це пов'язано з більш ефективним розподілом енергії в сучасному світі та більш досконалими технологіями. Зараз переведення годинника скоріше носить номінальний характер. При цьому багато країн від такої практики вже відмовилися.
Більше того, багато експертів вважають, що адаптованим часом для українців вважається постійний зимовий час, а переведення стрілок на літній негативно позначається на здоров'ї. Переведення стрілок годинника на зимовий і літній час збиває графік людей. Це може призвести до тимчасового порушення сну та виникнення стомлюваності.
Перехід на літній час більш негативно впливає на організм, ніж перехід на зимовий час. Так відбувається через те, що стрілки переводять на одну годину вперед, через що люди менше сплять.
Крім того, переведення годинників може викликати проблеми зі здоров'ям у людей, які страждають від серцево-судинних і хронічних хвороб.
Лікарі радять перед переведенням часу максимально вирівняти свій графік сну за тиждень до переведення, зсуваючи час відходу до сну та пробудження на 15 хвилин щодня. Важливі справи і навантаження краще перенести на тиждень вперед. У такий період важливо висипатися, більше гуляти на свіжому повітрі та пити менше кави. 
А вже після переведення годинників варто на кілька днів знизити навантаження на організм на роботі й у повсякденному житті. Деякі фахівці навіть рекомендують у цей час не водити автомобіль.
Підготувала 
Вікторія ЗІНЧУК.

У 2022 році переведення годинників в Україні на літній час буде у ніч з суботи (26 березня) на неділю (27 березня) о 3.00 на 1 годину вперед.

Підготувала Вікторія ЗІНЧУК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 0
Читати далі
25.03.2022 Зінчук Вікторія Петрівна
Об’єднані війною: “Ми всі 
в одному човні”

Без названия (1)Об’єднані війною: “Ми всі в одному човні”

Ковель активно приймає переселенців – у нашій територіальній громаді на 22 березня офіційно зареєструвалися 1980 вимушено переміщених наших співвітчизників, які покинули свої домівки, рятуючись від війни. 

З переселенцями працюють волонтери, медики, працівники освіти. Ніхто не залишився на вулиці: знайшли дах над головою, забезпечили речами першої необхідності, харчуванням, надали медичну та психологічну допомогу. 

Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 325
Читати далі
25.03.2022

фотоХай звучить наш голос набатом!

Шановна редакціє!
Хочу нагадати, що 13 вересня 2014 року мої діти Олексій, Маркіян, Маріанна та Іванна написали листа донькам президента московії із закликом вплинути на свого батька-убивцю, щоб він зупинив війну з Україною.
Це звернення було публіковано в газеті "Вісті Ковельщини" і, сподіваюсь, зіграло свою роль у формуванні громадської думки на теренах нашого краю, яка була одностайна: "Ганьба путінським головорізам! Україна єдина!".
Сьогодні московія веде широкомасштабну війну проти нашої країни, зухвало ігноруючи будь-які норми моралі і міжнародного права. Щоденно чуємо повідомлення про руйнацію міст і сіл, смерть дітей, жінок, похилих віком людей, хворих і немічних.
Переконливо прошу вас розгорнути на шпальтах газети кампанію громадського протесту проти бандитської влади держави-агресора, її вождів, як, зрештою, безмовних рабів-москалів, які схвалюють злочинну політику путіна та його оточення. 
Так, наскільки мені відомо, ректори 260-ти тамтешніх вузів підтримали цю війну. 18 березня ц. р. у москві відбувся багатотисячний мітинг, який радісно і піднесено аплодував своєму кривавому бункерному фюреру, а декілька співаків-пенсіонерів (на щастя, їх було не так багато) ще й бадьоро виспівували.
Вважаю, що варто у цю громадську акцію протесту включитися депутатам рад різних рівнів, очільникам органів влади, представникам освіти, культури. Чекаємо твердого, рішучого слова від людей, котрі носять звання "заслужених", “почесних”, директорів шкіл і навчальних закладів.
Ворог має відчути: нас багато і нас не подолати!
З повагою – 
Іван СИДОРУК,
Заслужений працівників культури України.  

Шановна редакціє! Хочу нагадати, що 13 вересня 2014 року мої діти Олексій, Маркіян, Маріанна та Іванна написали листа донькам президента московії із закликом вплинути на свого батька-убивцю, щоб він зупинив війну з Україною.

Іван СИДОРУК.

"В злочинах путіна винні і ви!"

В мережі Фейсбук цими днями з'явився пост відомої у Ковелі людини, активного громадського діяча Євгенія Селівончика. Його звернення адресоване підписникам, знайомим і родичам, котрі мешкають в росії і Білорусі. Пропонуємо пост увазі читачів газети, мовою оригіналу.

Наш кор.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 255
Читати далі
25.03.2022 Семенюк Анатолій Володимирович

maxresdefaultВсе буде моя Україна

Підкажи, мій читачу, як зрозуміти, що діється сьогодні з нами? Яким словом описати цю вбивчу війну? Де взяти сил, ресурсів і духу, щоб вистояти?
Здається, якісь злі вищі сили вибрали українців, щоб випробувати міцність світосистеми та існування людства в ній.
Але цей експеримент далекий від людяності. Він схожий на полювання за піддослідними істотами, яких методично й безжально відстрілюють ракетами та іншими найсучаснішими видами озброєння.
Зійшлись у двобої карлики і гулівери. Хто кого? 
Мільйони спостерігають  за цими битвами і плескають в долоні стоячи. Мовляв, слава вам, хоробрим і мужнім! Не задумуються, що Маріуполь, Харків – це прелюдія до кінця Світу.
І все ж: "Слава Україні!" – чути звідусіль впевнене. Лунає гімн-молитва перед черговою атакою.
– Героям слава! – відповідаю я.
Вірю, що моя країна переможе, заживе мирним, радісним і щасливим життям!

Підкажи, мій читачу, як зрозуміти, що діється сьогодні з нами? Яким словом описати цю вбивчу війну? Де взяти сил, ресурсів і духу, щоб вистояти?

Рашистам – живим і мертвим

Зозуле, накуй перемогу

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 404
Читати далі
25.03.2022

FMWX5S9XEAAQNCmНас захищають – ми підтримуємо!

День 24 лютого ц. р. розділив наше життя на До і Після, а людей на дві необхідні нині професії – захищати і надавати допомогу. Нема сьогодні байдужих до долі країни, до долі усіх нас. 
Жителі Голобської громади з перших днів включилися в боротьбу з ненависним ворогом. Центром, координатором  всієї роботи стала селищна рада. Саме тут вирішуються найважливіші питання. Тут – місце збору і надання допомоги, робота з біженцями.
Багато мешканців громади виявили бажання взяти зброю за покликом серця. У Ковельський військкомат в перші дні прибули 250 молодих відважних хлопців. Уже 114 односельчан мобілізовані. Нині вони дають відсіч ворогам, стоять на сторожі важливих об'єктів, не даючи ворогові здійснити задуману окупацію. І в міру можливостей з ними підтримують зв'язки, надають допомогу.
Відрадно, що у всіх селах громади створили приймальні пункти із збору допомоги армії. Кожен із моїх земляків намагається максимально бути корисним. Люди діляться овочами, консервацією, приносять крупи, вермішель, фрукти, солодощі, теплий одяг, постіль, допомагають коштами – і все це щиро, адже ми просто підтримуємо наших воїнів, ми робимо все можливе для перемоги. І будь-яка допомога – мала чи велика – надзвичайно потрібна, як і молитва, звернення до Всевишнього з проханням захистити Україну, не дозволити впасти воїну, допомогти вистояти. Це так потрібно саме нині!
А які чудові кулінарні здібності у наших жінок, чого тільки вони для своїх дорогих воїнів не придумують! І рум'яні пиріжки, щоб і смачні, і свіжі були, і вареники з різними начинками, і пампушки. В домашніх умовах вони роблять тушонки (вже добре налагоджене виробництво). Одні привозять м'ясо, інші дають кошти на закупівлі. І все це – з любов'ю, найкращими побажаннями для воїнів-захисників. На кожну коробку, відеречко – подяка, найкращі слова впевненості у Перемозі. Взагалі, хто яку б роботу не виконував, вона надзвичайно потрібна. Ніхто нікого не зобов'язує, не заставляє. Люди самі ідуть пропонують, запитують, чим допомогти.
В селищі плетуть маскувальні сітки. Жінки відгукнулись активно. Одні приносять тканину, інші нарізають стрічки. Кому важко прийти, працюють по хатах, а потім приносять готове. Навчились робити основи сіток. Спочатку було важко, а потім робота пішла швиденько. Іноді при згадці останніх новин то в одної, то в іншої матері з'явиться сльоза, усі заплачуть, бо материнське серце болить за кожним втраченим воїном, за кожною вбитою дитиною. Жінки ладні своїми маскувальними сітками не тільки прикрити військову техніку, але й захистити всю українську землю, аби не ранили її ворожі бомби і снаряди.
В громаді вирішують складні гуманітарні проблеми, надають допомогу і для жителів зруйнованих міст і сіл. Голобчани гостинно приймають тих, що евакуювались з небезпечних територій. Їх уже в нас багато, але селищна рада робить все, щоб їх оточити увагою, забезпечити житлом, приділити максимуму тепла, милосердя, особливо – дітям.
За час війни горе здружило, згуртувало людей. Вони гуртом працюють задля Перемоги, аби швидше вигнати з нашої землі агресора, аби швидше закінчилась війна. 
Ми, голобчани, віримо: мирна весна у нас буде, і буде вона із синьо-жовтими кольорами.
Валентина СІЧКАР. 

День 24 лютого ц. р. розділив наше життя на До і Після, а людей на дві необхідні нині професії – захищати і надавати допомогу. Нема сьогодні байдужих до долі країни, до долі усіх нас. 

Жителі Голобської громади з перших днів включилися в боротьбу з ненависним ворогом. Центром, координатором  всієї роботи стала селищна рада. Саме тут вирішуються найважливіші питання. Тут – місце збору і надання допомоги, робота з біженцями.

Валентина СІЧКАР. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 341
Читати далі
25.03.2022

original-2752379045080088473636024149000989051846430nПам’яті Павла Усова із Старої Вижівки

14 березня ц. р. Старовижівщина попрощалася із своїм сином-Героєм Павлом УСОВИМ. Він загинув 11 березня у селі Макарів поблизу Бучі. Разом із бойовими побратимами мужньо захищав від ворога підступи до Києва. Його пам’яті присвячую цей вірш.
Хлопчина із довгими віями,
Спокійна і тиха душа.
З своїми юнацькими мріями
Життя на Землі полиша.
Загинув Герой Павло Усов,
Було йому лиш 26.
Ще вчора дзвонив: “Усе добре!”.
Сьогодні вже мертвий лежить.
Він ще і не встиг одружитися, 
П’ять років уже воював.
Пішов після армії вчитися
У Львів в академію. Там
Навчився він бути Героєм.
Миттєво загинув в бою.
Вкраїно моя! Ми – з тобою,
Ми гинем за долю твою!
Герої! Солдати! До бою!
Ні! Ми не залізні – стальні!
За волю! За волю! За волю!
Горить Україна в огні!..
Любов ЄВТУШИК.
P.S. Цей хлопчина-воїн – із моєї близької родини. Вічна і світла йому пам’ять!

14 березня ц. р. Старовижівщина попрощалася із своїм сином-Героєм Павлом УСОВИМ. Він загинув 11 березня у селі Макарів поблизу Бучі. Разом із бойовими побратимами мужньо захищав від ворога підступи до Києва. Його пам’яті присвячую цей вірш.

Любов ЄВТУШИК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 288
Читати далі
12