Повідомлення в номер

Погода в Ковелі 29 вересня – 5 жовтня

Погода в Ковелі 29 вересня – 5 жовтня

29/09/2022 0

Погода в Ковелі  
29 вересня – 5 жовтня

Погода в Ковелі   29 вересня – 5 жовтня

Четвер. Хмарно. Температура: 17оС.  Вітер південний помірно сильний.
В ніч на п'ятницю. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 13оС.   Вітер  південний помірний.
П'ятниця. Мінлива хмарність, ввечері – дощ. Температура: 19оС.  Вітер  південний помірно сильний.


Повідомлення в номер

З Днем газети!

З Днем газети!

29/09/2022 0

З Днем газети!

4 жовтня виповнюється 83 роки з того часу, як у Ковелі почала виходити газета,  яка нині носить назву "Вісті Ковельщини".
Звичайно, сьогодні нам не до свят. Але вважаємо своїм обов'язком добрим словом згадати тих, хто впродовж десятків років на шпальтах видання писав історію рідного краю, яка  була  й  героїчною, й трагічною, але тим не менше незабутньою, бо це була історія доль наших батьків та дідів, завдяки  яким ми сьогодні  маємо свою Українську державу.
Багатьох колишніх журналістів вже немає в живих. Вічна їм пам'ять! А тим працівникам редакції, які перебувають в строю, хоч знаходяться на пенсії, – найщиріші вітання й добрі побажання!
Вдячні читачам газети за підтримку, любов  і повагу. Завдяки Вам ми ще тримаємося "на плаву", хоча, відверто кажучи, не знаємо, скільки можемо вистояти. Надто все складно і непередбачувано  в країні, де доля місцевих газет не  цікавить київську владу. Ми розуміємо: війна, економічна і фінансова кризи. Але розуміємо й інше: Слово – теж зброя. Забувати про це не годиться – ані Офісу Президента, ані Уряду, ані обласним військовим адміністраціям.
І все ж будьмо оптимістами, вірмо у зміни на краще. Разом – до Перемоги!
4 жовтня виповнюється 83 роки з того часу, як у Ковелі почала виходити газета,  яка нині носить назву "Вісті Ковельщини".
Звичайно, сьогодні нам не до свят. Але вважаємо своїм обов'язком добрим словом згадати тих, хто впродовж десятків років на шпальтах видання писав історію рідного краю, яка  була  й  героїчною, й трагічною, але тим не менше незабутньою, бо це була історія доль наших батьків та дідів, завдяки  яким ми сьогодні  маємо свою Українську державу.
Багатьох колишніх журналістів вже немає в живих. Вічна їм пам'ять! А тим працівникам редакції, які перебувають в строю, хоч знаходяться на пенсії, – найщиріші вітання й добрі побажання!
Вдячні читачам газети за підтримку, любов  і повагу. Завдяки Вам ми ще тримаємося "на плаву", хоча, відверто кажучи, не знаємо, скільки можемо вистояти. Надто все складно і непередбачувано  в країні, де доля місцевих газет не  цікавить київську владу. Ми розуміємо: війна, економічна і фінансова кризи. Але розуміємо й інше: Слово – теж зброя. Забувати про це не годиться – ані Офісу Президента, ані Уряду, ані обласним військовим адміністраціям.
І все ж будьмо оптимістами, вірмо у зміни на краще. Разом – до Перемоги!

 


Повідомлення в номер

Українці – непереможна нація

Українці – непереможна нація

29/09/2022 0

Українці – непереможна нація

Це ще раз підтвердили викладачі і студенти Ковельського промислово-економічного фахового коледжу ЛНТУ під час проведення Дня туризму

Розвиток інтелектуальних та фізичних якостей, патріотизму та сили духу студентів – першочергове завдання нашої коледжівської родини. Україна – це ми!
Тетяна СЕЛІВОНЧИК,
директор Відокремленого структурного підрозділу “Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ”, Заслужений працівник освіти України, Відмінник освіти, кандидат технічних наук.
Розвиток інтелектуальних та фізичних якостей, патріотизму та сили духу студентів – першочергове завдання нашої коледжівської родини. Україна – це ми!
Тетяна СЕЛІВОНЧИК, директор Відокремленого структурного підрозділу “Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ”, Заслужений працівник освіти України, Відмінник освіти, кандидат технічних наук.
14 вересня у Відокремленому структурному підрозділі "Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету" відбувся захід з нагоди Дня туризму
 


Повідомлення в номер

30 ВЕРЕСНЯ — ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

30 ВЕРЕСНЯ — ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

30 ВЕРЕСНЯ — ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

Дорогоцінні сапфіри українства

"Час розкидати каміння і час збирати каміння" — мудро висловився біблійний пророк Еклезіаст. Сьогодні для українців настав той час, коли своє споконвічне українство маємо збирати до найменшого камінчика.
Багато хто ставить запитання: "Чи бути друкованій українській книзі, місцевій пресі, бібліотекам? Адже інтернет, смартфони, айфони тощо шаленим валом-хвилею накривають все старе, віджиле". Я — оптиміст, і переконливо заявляю: бути!
Серед тих дорогоцінних каменів, які маємо збирати, шліфувати і оберігати, — бібліотечна система: сапфір культури, просвітництва, слова, в цілому — українства.
Наші далекі і близькі предки шанували і книгу, і бібліотеку — цей своєрідний храм знань та духовності. Читачу мушу нагадати, що перша родинна бібліотека на Ковельщині була ще в 1645 (!) році в селі Радошині у землевласника Гулевича.
Совєто-комуністи теж розуміли важливість бібліотечної справи і перетворювали її на пропагандистські осередки. Радянські бібліотеки в Ковелі і селах району були створені у 1940 році. Окрім стаціонарних, діяли пересувні бібліотеки.
Переглядаючи повоєнні книги наказів районного відділу культури, дізнаємося, що в селах Мощеній, Майдані, Білині, Радошині, Підлісах, Битні, Нужелі в 50-тих роках XX ст. діяли хати-читальні. Цікаво, що ними завідували… чоловіки.
Із 1957 року по 1960 р. р. районна бібліотека знаходилася у селі Колодяжному в одному з будинків музею Лесі Українки. Потому бібліотеку перенесли до Ковеля на вул. Калініна, 18 (тепер – бульвар Лесі Українки). Книжковий фонд на той час становив 17 тисяч примірників.
У 1979 році бібліотеки району об'єднали в єдину централізовану систему. Влада не забувала про свій політико-агітаційний "осередок", і в  1982 році бібліотеку розташували у новому приміщенні з просторим читальним залом по вул. Степана Бандери, 2 (колишня — Чкалова).
Кажуть, що дорогоцінний камінь має властивість оздоровлювати людину, яка його носить. Бібліотекарі по праву виконують оздоровчу духовну функцію кожному із нас.
Згадаймо імена активних носіїв культуро-духовного оздоровлення поіменно. Це  — Ніна Соболь, Валентина Ятченко, Надія Сліпко, Ганна Клімашевська, Мотря Велигоцька, Надія Устимук, Марія Харченко, Ірина Котлярова, Віра Баюра, Неоніла Морозова, Валентина Шпирук, Надія Віндюк, Валентина Кот, Надія Стернійчук, Галина Ільюк, Ганна  Нагайчук та багато інших.
Вклонімося і пошануймо щиросердечно ветеранів бібліотечної справи, багато з яких уже немає в живих!
Прослідковуючи новітню історію бібліотечної галузі, бачимо, що вона постійно розвивається, несе промені просвітництва і формує світогляд читача. Більше того, є вікном у великий світ літератури. В центральній бібліотеці постійно відбувалися зустрічі з видатними письменниками України, Волині та Ковельщини. Презентували свою творчість Мирослав Дочинець, Михайло Слабошпицький, брати Капранови, Володимир Шовкошитний, Василь Шкляр, Андрій Курков, Володимир Гануліч, Андрій Бондарчук, Василь Гей, Володимир Лис, Надія Гуменюк, Ніна Горик, Ніна Шугніло та автор цих рядків.
Публічна бібліотека, як вона іменується сьогодні, була і є провідником краєзнавства на Ковельщині.
Ковельчани звикли, що тут організовують більшість культуролого-історичних заходів, приурочених до видатних, пам'ятних дат, державних свят, наукових конференцій, конкурсів юних читців поезії тощо.
Неможливо переоцінити патріотично-виховну складову, яку організовують і проводять працівників храму знань. Це — акції "Допоможи солдату!", плетіння захисних сіток для фронту: творчі вечори, присвячені подвигу воїнів УПА і АТО (сьогодні — ЗСУ).
Нині змінюються пріоритети нашого життя. На чільне місце у декого виходять гроші, матеріальні  статки. У бібліотекаря — свої, вищі духовні цінності: любов до книги, читача, до рідної України.
На просвітницькому містку успішно трудяться Ольга Бичковська, Ірина Малиновська, Олег Котік, Клавдія Макарук, Олена Ткачук, Галина Приступа, Людмила Юрченкович, Світлана Цюра та інші.
Побажаємо їм здорового довголіття, мирного неба і Господньої любові!
З початку дев'яностих колектив бібліотечної системи очолювала фанат і сподвижник просвітництва Галина Божик, Заслужений працівник культури України. Вона була наповнена національним духом, ідеями українства та любов'ю до Батьківщини до глибини своєї безмежно доброї душі. У неї була особлива життєдайна аура. Кожен, хто наближався до цієї особистості, потрапляв у "полон" щирості, душевної доброзичливості і життєдайного світла.
"Мій  рідний край, душа моя і  мова, і серце в нім моє…".
Ці поетичні рядки писані для неї. Так буває у Всесвіті — зірки вже немає, а світло промениться до нас ще довгі роки. Запалений вогонь Галиною Божик ще довго буде променитися до нас і наповнювати серця духовним еліксиром українства. Вона не раз казала: "Я вас усіх люблю, кожного по-своєму, але люблю всіх".
В переддень свята бібліотекарів від імені читачів Ковельщини не помилюся, коли скажу:
"Дорогі наші! Ми любимо Вас душею і серцем. Несіть добре, розумне й вічне. Несіть світло українства! Нехай береже вас  Бог!".
Анатолій СЕМЕНЮК. 
"Час розкидати каміння і час збирати каміння" — мудро висловився біблійний пророк Еклезіаст. Сьогодні для українців настав той час, коли своє споконвічне українство маємо збирати до найменшого камінчика.
Багато хто ставить запитання: "Чи бути друкованій українській книзі, місцевій пресі, бібліотекам? Адже інтернет, смартфони, айфони тощо шаленим валом-хвилею накривають все старе, віджиле".  


Повідомлення в номер

Ми – з України

Ми – з України

29/09/2022 0

Ми – з України

До невпізнання змінює свій вигляд храм ПЦУ св. Петра і Павла у Голобах. З руїни виросла красуня завдяки ентузіазму, здібностям і працьовитості отця Андрія Сеха. Він і мурує, і  криє, і фарбує, і т. п. Його запрошують допомагати зводити церкви в інші міста і села, бо він майстер на всі руки і безвідмовний. На його рахунку – уже кілька церков. 
Зачаровує і подвір'я, яке потопає у трояндах і квітах. Зустрічає парафіян статуя Матері Божої, яку доглядає і заквітчує матінка Ірина та небайдужі парафіяни. Надійною підтримкою у церковній справі і фізичній праці став для нього син Андрій. Діти священника здібні, виховані, працьовиті. Діана і Андрій склали ЗНО на 200 балів і стали студентами Львівського університету імені Івана Франка. Були гордістю школи. Думаю, що і там не підведуть. Старається бути подібною до них і найменша – Настя.
Захоплює мене жителька Голоб, учителька початкових класів, яка працює у Поповичах, Ірина Камінська. Працьовита, совісна, безкорислива.  Вона стала наче рідна дочка для сусідок- пенсіонерок. Встигає скрізь: вчасно подати показники лічильників вдома, у батьків  і у них. Вчасно заплатити. Дати розсаду помідорів і потім їх обробляти, приготувати смачний домашній майонез. 
Щось із телевізором у бабусь – “попробую”, щось із мобільним – “гляну”, закрутки зробити – “зараз”!  А коли захворіла Афанасія Кобиш (якій 93), доглядала, як рідну: варила їсти, мила, прибирала, розчісувала, постачала продукти. "Я щаслива, що живу на цій вулиці, маючи таких сусідів, як Камінські, Стас, який почує, що я хочу витягти води, мерщій вибігає з хати, витягне воду і занесе в хату", – каже Галина Артемівна Грицюк.
Поважають старість і подружжя   лікарів Кобильчуків. Одній Микола Олександрович несе посадкову картоплю, іншій – цьогорічну, стає у пригоді як хірург. Будучи у відпустці, сідає у машину, бере відповідні інструменти і їде знімати гіпс із поламаної руки. За спасибі, бо ми – з України!
Жила і працювала в Голобах учителька Галина Титівна Броневицька. Одинока, без родини. І коли відійшла у засвіти, вдячні учні спорудили їй пам'ятник. Це пам'ятник не тільки їй. Це пам'ятник найвищої моральності, любові, співчуття і розуміння. Це краса людської душі українця! 
Існує у Голобах соціальна служба. Це – служба милосердя, бо туди входять люди, які співчувають, хочуть виручати. А керівництво повинно мати на обліку тих, у кого надзвичайно тяжке становище, але згідно із Законом до них не можна залучати соцпрацівника. Є у Голобах сім'я, де обоє прикуті до ліжка. Роками! Є дочка, яка живе з ними, але позмінно працює в Луцьку. Мусить працювати! Невже  не можна пояснити соцпрацівникам ситуацію і вийти гуртом посадитти картоплю, а другий раз – зібрати? 
Обходяться ж підопічні, коли соцпрацівник у відпустці. Це всього два разочки на рік! Але яка це була б матеріальна і особлива моральна підтримка тим, які у свідомості, але змушені бачити тільки стелю і три стіни! Нехай відчують, що  вони непокинуті, незабуті, що ми вміємо дорожити людиною, бо ми – українці. А це ж всього два дні на рік не відвідати своїх підопічних, а зробити добро іншій людині, яка цього так потребує.
Уявіть себе на місці дочки, яка любить своїх батьків, береже, як може. Найняла доглядальницю на ті дні, коли на роботі. Дуже совісна жінка. Дай, Боже, їй здоров'я за те, що співчуває людям і розділяє їх біль. Всі розуміють, що, відбувши добу на роботі, людина потребує відпочинку, а тут далеко до нього.  Це для роздуму і виправлення  становища. 
Можливо, не всім сподобаються мої думки, то нехай вибачають, але так не повинно бути. Боляче про таке писати, але й мовчати далі не можу. 
Лідія ГАРЛІНСЬКА.
До невпізнання змінює свій вигляд храм ПЦУ св. Петра і Павла у Голобах. З руїни виросла красуня завдяки ентузіазму, здібностям і працьовитості отця Андрія Сеха. Він і мурує, і  криє, і фарбує, і т. п. Його запрошують допомагати зводити церкви в інші міста і села, бо він майстер на всі руки і безвідмовний. На його рахунку – уже кілька церков. 
Зачаровує і подвір'я, яке потопає у трояндах і квітах. Зустрічає парафіян статуя Матері Божої, яку доглядає і заквітчує матінка Ірина та небайдужі парафіяни. Надійною підтримкою у церковній справі і фізичній праці став для нього син Андрій. Діти священника здібні, виховані, працьовиті. Діана і Андрій склали ЗНО на 200 балів і стали студентами Львівського університету імені Івана Франка.  


З неопублікованого

Важливо!

26/04/2022 / / 0

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад Четвер, 21-28 квітня 2022 року №16-17 (12814-12815) або архіву новин "Весь архів випусків").