Повідомлення в номер

Погода в Ковелі 28 березня–3 квітня

Погода в Ковелі 28 березня–3 квітня

28/03/2024 0

Четвер. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 14оС. Вітер південно-східний  помірно сильний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура:  6оС. Вітер південний помірний.
П’ятниця. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 12оС. Вітер західний помірно сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 8оС. Вітер південний слабкий.
Субота. Мінлива хмарність. Температура: 18оС. Вітер південний помірний.
В ніч на неділю. Ясно. Температура: 10оС. Вітер південний слабкий.
Неділя. Мінлива хмарність.  Температура: 21оС. Вітер південний помірно сильний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 11оС. Вітер західний слабкий.
Понеділок. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 21оС. Вітер  південний  помірно сильний.
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 13оС. Вітер південний помірний.
Вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 20оС. Вітер західний сильний.
В ніч на середу. Мінлива хмарність. Температура: 7оС. Вітер західний  помірний.
Середа. Хмарно, часом дощ.   Температура: 9оС. Вітер північно-західний  помірно сильний.
Четвер. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 14оС. Вітер південно-східний  помірно сильний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура:  6оС. Вітер південний помірний.
П’ятниця. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 12ооС. Вітер західний помірно сильний.
 


Повідомлення в номер

Весна надій і тривог наших

Весна надій і тривог наших

28/03/2024 0

Повільно, якось  неохоче і не дуже впевнено весна вступає у свої права. Третя весна воєнного  стану.  Третя весна  надій і тривог наших. 
Надій, бо кожен з нас сподівається   на Перемогу, закінчення кровопролитної війни, встановлення справедливого миру.
Тривог, бо ситуація на фронті складна, кожного дня гинуть в боях з орками наші Герої, а кривавий кремлівський карлик не припиняє свої бандитські дії, загрожує знищенням української нації, лякає  світ термоядерною зброєю.
В таких умовах важко бути оптимістом. Але бути таким  мусимо. Заради підтримки наших воїнів, котрі зі зброєю в руках захищають українську землю на Сході і Півдні.  Заради поранених, скалічених на фронті. Заради дітей та онуків, які мають навчатися  в школах, виховуватися в дитячих садочках, незважаючи на постійні сигнали повітряної тривоги, калорійно харчуватись.
Ось чому весна кожному з нас повинна вселити не тільки бажання жити, щоб ВИЖИТИ, але й прагнення використати цю благодатну пору для зміцнення здоров’я, фізичного гарту, поповнення продовольчих записів. Адже тут, на Волині, є реальна можливість сповна скористатися сприятливими можливостями, які дарує нам весняна пора.
Сьогодні, шановні читачі, на 5-й сторінці «Вістей Ковельщини» пропонуємо вашій увазі добірку матеріалів з метою морально підтримати вас, заохотити до роботи в саду, на городі, дачі, потурбуватися про своє здоров’я і здоров’я підростаючого покоління. Отож, читайте і застосовуйте наші рекомендації на практиці. 
«Вісті Ковельщини» — газета для Вас і про Вас! 
Повільно, якось  неохоче і не дуже впевнено весна вступає у свої права. Третя весна воєнного  стану.  Третя весна  надій і тривог наших. 
Надій, бо кожен з нас сподівається   на Перемогу, закінчення кровопролитної війни, встановлення справедливого миру.


Повідомлення в номер

Правда переможе брехню

Правда переможе брехню

28/03/2024 0

У понеділок, 1 квітня, світ вчергове відзначатиме Міжнародний день сміху. Щоправда, в деяких країнах його називають Днем дурня, Днем брехуна. А ще 1 квітня – День птахів, День народження коньяку, Міжнародний день битви …подушками.
Словом, свят, як кажуть поляки, до кольОру, до вибОру.
Однак, поклавши руку на серце, зізнаюсь: святкувати не хочеться. Від слова ЗОВСІМ. Надто все складно і навіть трагічно, бо війна з московією триває, хлопці і дівчата на фронті вмирають, рашисти обстрілюють мирні українські міста і села…
Однак, коли б мене запитали, якими словами коротко визначити  суть 1 квітня, я б відповів приказкою: «Першого квітня – брехня всесвітня».
І це, на жаль, стовідсоткова правда. Незважаючи на те, що ми живемо у ХХІ столітті, коли людство вважає себе освіченим, інтелектуальним, богослухняним і цивілізованим, світом нерідко правлять не любов і справедливість, не чесність і порядність, а брехня і зло.
Скажете: «Перебільшуєш!». Аж ніяк. Достатньо бодай побіжно згадати події останнього часу, щоб переконатися в істинності моїх  слів. Чомусь так сталося, що і державні мужі, і   політична еліта найвищими своїми досягненнями вважають вміння нахабно брехати й  дурити  народ. В свою чергу,  той народ, незалежно, в якій частині світу мешкає, любить, коли його дурять, вірить демагогам та фарисеям, новоявленим оракулам, котрі обіцяють молочні ріки і кисільні береги. І не тільки  вірить, а й добровільно віддає в руки дурисвітів свою долю і долю дітей та онуків.
Прикладів і прізвищ  тут можна навести скільки завгодно. Але не буду з метою економії місця в газеті і  особистої безпеки це робити. Бо, знаєте, говорити тепер правду не дуже безпечно. Знову ж таки – незалежно від країни, в якій живеш. 
Пів біди, коли брехня призводить до сімейних драм, конфліктів у трудових колективах чи навіть у сільських громадах, хоч і це погано.  Однак, коли брешуть на державному  рівні, — це не просто погано, а й огидно і страшно. Будь-яка неправда  може стати тією іскрою, з якої спалахне полум’я розбрату, ворожнечі, ненависті, а то й війни. 
Саме ця безсоромна брехня з вуст московитських правителів призвела  до однієї з найбільших трагедій ХХІ століття – кривавої російсько-української війни, якій кінця не видно. А починалася ця трагедія із солодкої брехні путіна та його прихвоснів, які під фальшивими гаслами анексували Крим, окупували частину Донеччини і Луганщини. Світ,   наче загіпнотизований, спостерігав за злочинними діями кремля, сподіваючись на те, що все владнається саме собою, а путін не вдасться до подальшої експансії. 
Вдався: 24 лютого 2022 року орда бандитів і гвалтівників вдерлася у мирну й демократичну Україну. Брешучи, що це всього лиш «спеціальна військова операція», мета якої – “денацифікація” і “демілітаризація”,  українофоби розпалили фактично вогнище третьої світової війни. І знову міжнародна «еліта» не вжила  рішучих заходів, щоб привести до тями бандитів.
Так, з різних трибун  лунали слова осуду, занепокоєння, стривоженості зухвальством агресора, але далі слів справа не завжди йшла. І тільки тоді, коли відчутно «запахло смаленим», світова спільнота об’єдналася в боротьбі проти  путіна. Але не настільки потужно й монолітно, як того хотілося  б.
Безперечно, допомога озброєнням, грошима, дипломатичними зусиллями, як-то кажуть, пішла. Однак одночасно замість гарних слів підтримки було і є мало реальних справ. В результаті маємо те, що маємо: ситуація на лінії зіткнення надзвичайно важка, нашим воїнам не вистачає бомб, снарядів, ракет, московити тиснуть на всій лінії  фронту. Наші Герої тримають оборону  ціною власного життя, за що ми їм безмежно вдячні, але вони хочуть більшого, адже їм обіцяли…
Не минула епідемія словесного «проносу» і  декого з наших державних чиновників і політиків. Їх хвалькуваті заяви про швидке визволення окупованих територій, могутній контрнаступ і т. д., і т. п. виявилися, на жаль, міфами, у які повірили українці. Та й нині нам не завжди говорять ту  правду, яку потрібно, зате розголошують  правду, яка насправді є державною таємницею.
Схоже однак (принаймні мені), що зміни на краще все-таки відбудуться. В першу чергу маю на увазі українські реалії. У виступах очільників  державної  влади відчувається більше реалізму, об’єктивності в оцінці   стану справ. Сили оборони активніше використовують новітні технології і засоби  у боротьбі з ворогом – аж до нанесення ударів по стратегічно важливих об’єктах росіянців у них в тилу. Практично паралізований військово-морський флот московитів. Менше стало хвалькуватих заяв на пресконференціях, у виступах в ЗМІ.
Трохи більше оптимізму додають  дії наших міжнародних партнерів. Європа поступово прокидається від «летаргічного   сну», розуміючи: якщо «впаде» Україна, то путінська бандитська зграя посуне далі на Захід. Незважаючи на суперечливі процеси в США, викликані підготовкою до президентських виборів, все більше відчувається готовність і демократів, і республіканців до відновлення допомоги ЗСУ. Навіть обережний  і лякливий  спікер Майк Джонсон з Палати представників  днями заявив: «Не дозволимо терористам і тиранам керувати світом». Дай, Боже, щоб не обманув в черговий раз. 
Щоправда, в московії змін на краще не спостерігається. Кампанія  брехні, шантажу, лицемірства триває. Вона ще більше активізувалася після так званих «президентських виборів», які  на 6 років продовжили панування і одноосібний диктат  путіна. І хоча  багато  політиків, спостерігачів, політологів  заявляють про масові фальсифікації під час голосування, критика  опонентів —  до «одного місця» кремлю: його господарі визнають лише право сили, а не силу права.  Від  своєї мети – знищити Україну – вони  не відмовилися і ніколи добровільно не відмовляться. Через що знову й знову масовано   атакують  «братній народ» ракетами, «шахедами» та іншими знаряддями вбивства. Воістину: імперія зла, брехні і лицемірства.
І все ж таки, як кажуть у народі: «Брехнею світ обійдеш, але назад не повернешся». Рано чи пізно Правда переможе брехню.  Вірмо, і збудеться!
Охрім СВИТКА.
У понеділок, 1 квітня, світ вчергове відзначатиме Міжнародний день сміху. Щоправда, в деяких країнах його називають Днем дурня, Днем брехуна. А ще 1 квітня – День птахів, День народження коньяку, Міжнародний день битви …подушками.


Повідомлення в номер

Об’єднаймося заради України

Об’єднаймося заради України

28/03/2024 0

9 березня від тяжких поранень,  отриманих під час бою з російськими окупантами, помер ще один воїн – Герой, наш земляк, мешканець села Тойкута  Ілюшик Петро Сергійович, який з 2023 року по даний час,  боронив Україну від одвічного  нашого ворога – московії. Похорони відбулися 12 березня, і поховали воїна з усіма почестями на Тойкутському цвинтарі. 
Це — вже  четвертий  воїн, який загинув у російсько-українській війни з наших Несухоїж, а це – Тойкут, Заріччя, Воля, Лапні і  Любче. До цього,  в   більшості випадків,  полеглих воїнів   відспівували представники московського патріархату.  Ілюшика Петра поховали за участю Православної Церкви України, яка знаходиться  в с. Тойкуті, в присутності священників  ПЦУ району. На те  була воля сім’ї полеглого воїна. 
До чого я це все веду і що спонукало мене написати   статтю? Справа у тому, що декого  зацікавило: а чому ПЦУ?  
Відповідь була такою:  «А тому, що родина цього воїна знає справжніх вбивць їхнього Петра і тих,  хто,  живучи в Україні,  хоч і пасивно, але сприяє злочинам, які здійснюють московські кати проти нашого народу». Особисто я не хочу мовчати, тому що мовчання і байдужість —  теж злочин. Скажіть, будь ласка, в чому полягає сенс нашого життя? Щоденно наповнювати шлунок? Накопичувати  за будь-яких обставин багатства чи щось інше? Так, безперечно, і це повинно бути, але в міру потреби,  бо ж ми – люди і собі подібних  не повинні боятися:  страх має бути тільки перед Богом. Раби повинні бути тільки  Божими і противитися злу. 
Любити все, Богом дане, нам:  свою землю, мову, церкву і т. п., а не підтримувати московські наративи і таким чином свідомо чи не свідомо шкодити своєму ближньому і самому собі, своїй родині,  Такі люди начебто співчувають, переймаються  бідою, плачуть. А потім роблять своє, через  що, як твердять психологи,  маємо перманентно суїцидну націю, роздвоєння особистості, «Стокгольмський синдром», рабський менталітет,   незнання реалій сьогодення. І таких осіб дуже багато. Навіть є матері, в яких у ЗСУ не один, а декілька синів,  а  вони підтримують керівників культових московських організацій, а точніше — ефсебешних, зокрема  кіріла, який «благословляє» московитів на вбивства українців,   і  його соратника  онуфрія. Таким чином ніби схвалюють дії   серійного вбивці-маніяка путіна. 
Я пишу це не для того, щоб посварити когось із кимсь — зовсім  ні, а для того, щоб ми всі  задумалися і зробили висновки,  і об’єдналися задля нашої спільної Перемоги, задля майбутнього України. а значить — задля майбутнього наступних поколінь. Бо якщо це не відбуватиметься, то ресурс наших воїнів, на жаль, не безкінечний. 
Я —  волонтер з 2014 року,  і трохи від знайомих воїнів  знаю реальний стан справ на фронті. Перші захисники наші    або загинули, або покалічені, адже  не кожен народжується воїном. Їх треба оберігати,   допомагати  як матеріально,  так і морально,  не підтримувати жодного  прояву  «русскаго міра».   Ви бачите, як  кацапські варвари  «асвабаждают» в Україні  людей:  вбивають, катують,  ґвалтують, у тому числі й діток. 
Може,  це й наївно, але я все ж вірю, що, читаючи ці рядки,  знайдуться люди,  які прозріють і зроблять  належні висновки на користь своєї родини, свого народу, своєї держави, велична назва якої —  Україна, бо дуже дорого вже за все заплачено, а що попереду? Хай допоможе нам Бог!
Слава Україні! 
Героям Слава! 
Василь МАРЧУК,
волонтер,  член   ліги письменників України ім. Павла Чубинського. 
9 березня від тяжких поранень,  отриманих під час бою з російськими окупантами, помер ще один воїн – Герой, наш земляк, мешканець села Тойкута  Ілюшик Петро Сергійович, який з 2023 року по даний час,  боронив Україну від одвічного  нашого ворога – московії. Похорони відбулися 12 березня, і поховали воїна з усіма почестями на Тойкутському цвинтарі. 
Це — вже  четвертий  воїн, який загинув у російсько-українській війни з наших Несухоїж, а це – Тойкут, Заріччя, Воля, Лапні і  Любче. До цього,  в   більшості випадків,  полеглих воїнів   відспівували представники московського патріархату.   


Повідомлення в номер

Не пускаймо старість на поріг!

Не пускаймо старість на поріг!

28/03/2024 0

Про роботу Ковельського Товариства Червоного Хреста України ми писали не раз. Бо нині, в час, коли триває війна, а наші бійці на фронті захищають рідну землю,   волонтери-«червонохрестівці» роблять добру справу. В них важливо все: і допомога воїнам, і людям, котрих погнала війна від своїх домівок й котрі опинилися у важких життєвих ситуаціях, і ветеранам війни та праці, і одиноким, хворим, дітям. 
«Кожен день війни множить людське горе, – говорить голова міськрайорганізації ТЧХУ Людмила Стахорська. – Постійні стреси, переживання, тривоги, безсоння вимагають не тільки матеріальної допомоги, але й професійної психологічно-соціальної підтримки. Це нове в нашій роботі. Спочатку були діти. На базі ліцею № 8 за минулий рік психосоціальну допомогу отримали більше 2000 учнів, проведено майже 300 заходів. Звичайно, сюди залучені кошти завдяки виграшу міні-гранту за програмою «BraVo.» Товариством.
З Нового року з’явилась  можливість  відкрити новий напрямок для людей старшого віку 65+. Бажаючих потрапити сюди об’єднали у ветеранський клуб «Довголіття». Це – новий проєкт».
Така інформація зацікавила мене. Бо для людей старшого віку дуже важливо усвідомлювати свою причетність до нашого неспокійного сьогодення. Хочеться відчути себе ще потрібним,   десь змістовно відпочити, а не сидіти самотнім у своїх домівках. 
Я побувала на засідання ветеранського клубу «Довголіття». Як добре, що десь шукають способи, щоб допомогти людям старшого віку скрасити їх самотність.
«Я думаю, – мовить учасниця клубу Ніна Курчай, – що така практика роботи волонтерів Червоного Хреста допоможе нам зберегти оптимізм, віру в добро, пережити труднощі сьогодні».
«Ми задоволені організацією спільного відпочинку, – продовжує Любов Анікушина. – Дякуємо за новий творчий задум волонтерам Товариства. Важливо підтримувати один одного, як справжнім християнам. Нині важко всім, а разом якось легше пережити всі негаразди».
Що ж, тяжко нині людям старшого віку: низькі пенсії, непомірні тарифи на електроенергію, газ, житлово-комунальні послуги. В магазинах ціни «кусаються», але чи не найгірше – дорогі медикаменти, хоча ми розуміємо, що війна.
Волонтери Червоного Хреста Оксана Арутюнян та Роман Додарук, знаючі, чуйні, роблять усе, щоб оточити увагою відвідувачів. Програма роботи складена на рік, у ній враховують побажання   людей.
Для клубу закуплені шашки, шахи, доміно, козацьке лото. Проводяться турніри, в яких можна виграти приз, спільно поділитись спогадами за чашкою чаю. На останньому засіданні присутні згадували творчість Тараса Шевченка. Чимало віршів прозвучало з вуст старших людей. 
У програмі подальшої роботи мене зацікавили такі добре продумані  теми: «Все про вальс», «Квіти моєї мрії», «А роки летять…», «Пам’ять стукає в серце», «Моя пісенна молодість». І організатори роблять усе для того, щоб було цікаво. А ще – поради психологів. Як кажуть, корисно й цікаво.
«Як добре, що соратників у боротьбі з нудьгою, самотністю ми знайшли в Товаристві, і нас тут дуже розуміють», – зауважує учасник клубу В. Ляпін.
Оксана – волонтер-організатор каже, що з великою відповідальністю готує засідання, бо високо цінує життєвий шлях кожного ветерана, якого хочеться оточити увагою, поселити в їх зболені серця тепло, любов, чуйність. Роман, продовжуючи думку колеги, зауважує, що ветеранам потрібна не тільки увага, а й  вміння вислухати   цікаві розповіді-спогади, пов’язані з нашим Ковелем. Бо їх життя – це історія нашого міста.
Ось так у творчому пошуку працює колектив волонтерів Червоного Хреста. Засідання клубу «Довголіття» проводяться кожного четверга о 19-ій год. Тут кажуть ветеранам: не сидіть самотньо, приходьте до нас на спільний відпочинок. «Запрошуємо і тих, хто приїхав до нас зі Сходу, – спільно будемо переживати всі свої ветеранські проблеми, вирішувати їх спільно, – наголошує пані Стахорська.  – Ми вважаємо, що гарна можливість, яку дає нам життя, – відпочинок, добрі люди, маємо використовувати сповна».
Валентина СІЧКАР. 
Про роботу Ковельського Товариства Червоного Хреста України ми писали не раз. Бо нині, в час, коли триває війна, а наші бійці на фронті захищають рідну землю,   волонтери-«червонохрестівці» роблять добру справу. В них важливо все: і допомога воїнам, і людям, котрих погнала війна від своїх домівок й котрі опинилися у важких життєвих ситуаціях, і ветеранам війни та праці, і одиноким, хворим, дітям. 
 


З неопублікованого

Рекомендація

15/11/2022 / / 0

Рекомендація

Волинська обласна організація Національної спілки журналістів України  рекомендує до участі в творчому конкурсі НСЖУ «Інформаційна передова-2022» у номінації «Краща журналістська робота» творчий доробок журналістів ТзОВ «Редакція газети «Вісті Ковельщини» (Волинська область, м. Ковель) за період 24.02.2022 р. – 10.11.2022 р.

Голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак.

Важливо!

26/04/2022 / / 0

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад Четвер, 21-28 квітня 2022 року №16-17 (12814-12815) або архіву новин "Весь архів випусків").