Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 333

На жаль, роки — не журавлі. Вони не повертаються із вирію. А так хотілося б, щоб журавлині крила ніжно торкнулися і стерли сліди часу на обличчі, а інколи й в душі у наших сивочолих матерів, бабусь, прабабусь…

12 квітня їй виповниться 100 років. Так, так, у ковельчанки Додарук (Клімчук) Василини Іванівни позаду — ціле століття! Але й досі бабуся Василина підкоряє своєю життєвою мудрістю, добрим серцем, щирою вдачею, скромністю і великою інтелігентністю. До кожного  слова жінки хочеться прислухатись, затамувавши подих. 

Маленька Василина з'явилась на світ 12 квітня 1920 року. Її дитинство та юність промайнули у селі Волошках. Зростала у звичайній сільській сім'ї, в якій виховувалось 4 дітей. Василина була найстаршою. Дівчина була надійною опорою для батька й неньки, допомагала їм  у всьому, доглядала молодших дітей. 

Мала неабиякий хист до навчання, закінчила польську школу з відзнакою, як тоді писали, "бардзо добже", отримала почесну грамоту.  Але, коли прийшли "совєти", грамоту довелося порвати. Василина мала намір навчатися у Ковельському мірничому технікумі, навіть успішно склала туди іспити. Однак раптово обірвалося життя її матусі, тому довелося повернутися у рідне село й допомагати батькові доглядати  молодших брата і сестер. Минуло трохи часу,  і Василина вирішила опанувати швейну справу, брала приватні уроки у місцевої швачки. Це ремесло їй далося з легкістю, а в подальшому стало справою її життя.

Красива дівчина з виразними  очима запала в душу Григорію із сусіднього села Волі- Любитівської, з яким познайомились на вечорницях. Хлопець також виявився напрочуд добрим, турботливим, трудолюбивим. Тож у 1942 році Василина з Григорієм побралися. Були це нелегкі воєнні роки, про які бабуся Василина й досі згадує з нотками суму, а її обличчя обпікає непрохана сльоза. Невдовзі народилося двійко дітей — Людмила і Віктор, які стали гордістю батьків і гарним продовженням роду Додаруків. Григорій Лукич працював у військкоматі, а згодом — машиністом  на залізничній колії. 

Так і жили у клопотах, трудових буднях, ростили з любов'ю дітей, вчили їх життєвій мудрості, бути чесними, чуйними, справжніми людьми за будь-яких обставин.

Давно пішов у Вічність дорогий і милий серцю чоловік Василини Іванівни Григорій Лукич. Досі материнське серце розривається від  невимовного болю втрати люблячого сина Віктора, який перейняв найкращі якості й добрі риси характеру від своїх батьків. Він все життя чесно працював, про нього відгукувались лише добрим словом. Віктор Григорович закінчив Харківський поліграфічний технікум, працював у Києві друкарем офсетного друку у "Поліграфкнизі". Разом з  дружиною виховали двох прекрасних доньок. 

Душі не чує у своїй Люсі — старшій  донечці Людмилі матуся Василина. 

З Людмилою  Петрашко (донькою героїні нашої розповіді) мені випала нагода поспілкуватись в телефонному режимі. Людмила Григорівна разом із сім'єю проживає у Хмельницькому. Вона — медик за покликанням, працює на посаді завідуючої Хмельницьким обласним сурдологічним кабінетом, лікар отоларинголог-сурдолог вищої категорії.  Пані Людмила закінчила Тернопільський медичний інститут, ординатуру у Київському  медінституті. Три роки присвятила роботі в АНР (Алжирській Народній Республіці), де працювала лікарем-отоларингологом.

— Чесно кажучи, мені сказали, що ви зателефонуєте, — привітно мовила пані Людмила. — Мені приємно як доньці розповісти про свою маму. Не маючи вищої освіти, дуже інтелігентна жінка, ніколи не образить людину, завжди поспівчуває. Її поважають усі, з ким зводили життєві дороги. Приємна у розмові, завжди вислухає, підкаже, усім допоможе, хто б до неї не звернувся. Родина наша — велика. Мама росла в сім'ї, де виховувалось четверо дітей, а у батька — аж дев'ятеро. У всій родині було 22 дитини. На свята ми усі  збиралися й досі збираємось у нашої мами, яку усі люблять і поважають. Дуже добра і гостинна. Батькова родина, їхні діти і онуки усі знають бабусю Василину, адже бабуся Василина — це душа. 

Мама дуже добра до усіх, ладить із сусідами, які її шанують і поважають. Не було такої дитини, яку б вона не няньчила. Сусідські діти вже стали дорослими, але досі відвідують її.  Мама ділилася усім, а дітлахи завжди знали, де в бабусі лежать цукерки.

До нас із братом була строга, вимоглива, але ми відчували її добре материнське серце. А коли стали дорослими, то зрозуміли, що мама хоче, щоб ми були гідними людьми. Нам дуже пощастило із матусею. І хоч вже має поважний вік, вона досі в курсі всіх подій, має світлий розум і таку ж щиру посмішку. Чудово спілкується з нами телефоном,  з людьми, а з міського телефону має зв'язок з рідними і  друзями. Підтримує родинні ниточки  із дідусем Романом (татовим братом). При кожній можливості буває у Божому храмі, який відвідує з подругою Марією. 

Доброго слова заслуговує соціальний робітник  Оксана Глущук, яка допомагає доглядати за мамою. Спасибі Діані Возній, директору територіального центру соціального обслуговування населення (надання соціальних послуг), Катерині Антонюк, завідувачу відділення соціальної допомоги вдома. Немов рідну, приймає в своїй оселі бабуся Василина Галину Матвійчук, яка живе неподалік і є нашою далекою родичкою, але в усьому її підтримує. 

Наша бабуся — великий життєлюб, цікавиться новинами, знає усіх президентів, веде активний спосіб життя. Ми їй у цьому допомагаємо, коли маємо можливість побути разом. 

— Людмило Григорівно, Ви з такою любов'ю говорите про свою матусю, про Вашу дружну родину…

— Так. Це, мабуть, перейняла від мами. Любов до близьких, родини. Але, водночас, я — строга, як і моя ненька. У свої 75 років я  досі — дитина, щаслива дитина. Щороку уся родина збирається у бабусі Василини.  Немов пташенята, злітаються звідусіль — з різних куточків України, Росії, Канади.

З любов'ю і неприхованим смутком мама згадує свого рідного племінника Бориса Петровича Клімчука, який відійшов у Вічність, залишивши міріади згадок у пам'яті своїх рідних, близьких, знайомих. Мама дуже його любила і поважала. Борис Петрович був її гордістю. Він досяг неабияких висот,  присвятив своє життя Україні і рідній Волині, завжди відвідував маму і турбувався про неї.  Досі заїжджають у гості його дружина Світлана, діти Бориса Петровича. Коли вони у неї бувають, то мама така щаслива, що з інтонації голосу завжди розумію, хто її відвідав.

У нашої бабусі — четверо онучок, четверо правнуків і один праправнук. Її серце відкрите для нас, для людей, а добрі лагідні очі, ласкава усмішка завжди зігрівають, її молитви допомагають у найважчі моменти в житті. 

Шкода, що цього року ми не зможемо зібратися на її сторіччя  у родинному колі. Причина у цьому — нинішня непроста ситуація в Україні. З Божою поміччю витримаємо усі виклики сьогодення, а наша найдорожча, найкраща у світі берегиня радуватиме нас ще не один рік. 

Любимо Вас, наша мила і рідна, й присвячуємо ось ці рядки:

Бог любить Вас,

Він береже, шкодує,

Веде Вас по життю вже сотню літ,

Він через Вас добро і мудрість сіє.

І в світі Ви лишили добрий слід!

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКАХ: Василину ДОДАРУК із 90-річчям вітає онука Олена; у родинному колі; пригортає до свого серця доньку Людмилу; з донькою Людмилою, дружиною Бориса КЛІМЧУКА Світланою та його донькою.

Фото з домашнього архіву.

Від редакції: Шановна Василино Іванівно! Наш колектив бажає Вам міцного здоров'я, чудового самопочуття, уваги і турботи рідних, які так Вас оберігають. Будьте завжди у піднесеному настрої, оточені затишком і комфортом. Щастя Вам, всіляких гараздів і Божого благословення!

 

 

 

На жаль, роки — не журавлі. Вони не повертаються із вирію. А так хотілося б, щоб журавлині крила ніжно торкнулися і стерли сліди часу на обличчі, а інколи й в душі у наших сивочолих матерів, бабусь, прабабусь…

12 квітня їй виповниться 100 років. Так, так, у ковельчанки Додарук (Клімчук) Василини Іванівни позаду — ціле століття! Але й досі бабуся Василина підкоряє своєю життєвою мудрістю, добрим серцем, щирою вдачею, скромністю і великою інтелігентністю. До кожного  слова жінки хочеться прислухатись, затамувавши подих. 

Маленька Василина з'явилась на світ 12 квітня 1920 року. Її дитинство та юність промайнули у селі Волошках. Зростала у звичайній сільській сім'ї, в якій виховувалось 4 дітей. Василина була найстаршою. Дівчина була надійною опорою для батька й неньки, допомагала їм  у всьому, доглядала молодших дітей. 

Мала неабиякий хист до навчання, закінчила польську школу з відзнакою, як тоді писали, "бардзо добже", отримала почесну грамоту.  Але, коли прийшли "совєти", грамоту довелося порвати. Василина мала намір навчатися у Ковельському мірничому технікумі, навіть успішно склала туди іспити. Однак раптово обірвалося життя її матусі, тому довелося повернутися у рідне село й допомагати батькові доглядати  молодших брата і сестер. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 784

Гороскоп

з 13 по 19 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 413

Погода в Ковелі 

2 - 8 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 409

Дорогі ковельчани!

 За останні місяці, а особливо тижні, слово “коронавірус” стало найбільш вживаним для усіх нас. Ми постійно стежимо за новинами, статистика лякає і насторожує.

 Недуга COVID-19, на жаль,  перетнула український кордон. І нині головне завдання — не дати  шансу їй розповсюдитись. Але разом з тим маємо  бути готовими до різного розвитку подій.

Хочу Вас запевнити, що міська влада докладає усіх зусиль, аби допомогти  нашим медзакладам. Ми постійно – на зв'язку з лікарями. З міського бюджету додатково спрямовано понад  мільйон гривень на придбання ще одного апарата штучної вентиляції легень, дезінфікуючих та захисних засобів.

 Я особисто веду перемовини з благодійними фондами про ще кілька апаратів ШВЛ. Нині у місті таких є 12. Сподіваюсь, найближчим часом їх стане більше.

 Я радію, що нам вдалось два роки тому купити для лікарні кисневу станцію. Це був дороговартісний проєкт, але завдяки розумінню депутатів  кошти з міської казни були виділені. Станція уже два роки поспіль допомагає рятувати життя.

Хочу щиро подякувати лікарям за те, що вони не гають жодного дня, а постійно напрацьовують алгоритм подальших дій.

Сьогодення вимагає від нас ще більшої згуртованості і відповідальності. Карантин запроваджений, щоб зменшити кількість контактів та не допустити збільшення заражень небезпечною недугою. Велике спасибі – працівникам соціальних служб, які допомагають тим, хто потребує нашої підтримки, та людям поважного віку,  аби вони зайвий раз не виходили з дому.

 Щирі слова вдячності адресую  комунальникам, адже вони щоденно забезпечують життєдіяльність міста. Працюють у складних  умовах, бо справ у них додалось і відповідальності також. 

 Зрозуміло, що зараз всі несуть певні фінансові втрати. Непросто підприємцям, які були змушені припинити тимчасово свою діяльність. Незважаючи на те, що місто теж недоотримає значних сум у бюджеті, все ж міська рада  пішла на те, щоб звільнити від плати суб'єктів господарювання, які орендують приміщення комунальної власності і не працюють у зв'язку з карантином. Такі ж преференції надано підприємцю, який займається збором за місця для паркування транспортних засобів. Держава теж надала ряд пільг   платникам податків, які змушені зупинити свій бізнес.

 Краще у цей  час кілька тижнів побути вдома, ніж “підіграти” вірусу.

 Дуже прошу ковельчан, які повернулися з-за кордону, негайно самоізолюватися на 14 днів, аби не допустити інфікування своїх близьких.

 Якщо у вас з'явились симптоми захворювання, зокрема ГРВІ чи грипу, потрібно телефонувати сімейному лікарю чи на “гарячу” лінію, але не треба добиратися до медичного закладу самостійно.

 Усі ці прості речі нехай для нас стануть правилами без винятків.

Давайте берегти і поважати один одного, наберемось терпіння і пройдемо це випробування достойно!

Олег КІНДЕР,  

Ковельський міський голова.

Дорогі ковельчани!

За останні місяці, а особливо тижні, слово “коронавірус” стало найбільш вживаним для усіх нас. Ми постійно стежимо за новинами, статистика лякає і насторожує.

Недуга COVID-19, на жаль,  перетнула український кордон. І нині головне завдання — не дати  шансу їй розповсюдитись. Але разом з тим маємо  бути готовими до різного розвитку подій.

Хочу Вас запевнити, що міська влада докладає усіх зусиль, аби допомогти  нашим медзакладам. Ми постійно – на зв'язку з лікарями. З міського бюджету додатково спрямовано понад  мільйон гривень на придбання ще одного апарата штучної вентиляції легень, дезінфікуючих та захисних засобів.

Я особисто веду перемовини з благодійними фондами про ще кілька апаратів ШВЛ. Нині у місті таких є 12. Сподіваюсь, найближчим часом їх стане більше.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 287

Шановні волиняни!

Минуло два тижні, відколи на Волині оголошено карантин, який мав би попередити масове зараження населеннявірусом нового типу COVID-19. Завдяки тому, що ми спрацювали на випередження, ситуація в області – контрольована.

Наразі усі ми відповідальні за те, як розгортатиметьсяситуація з поширеннямкоронавірусу в межах області. Тому я буду вдячний кожному з вас за дотримання правил карантину, за самоізоляціюпісляпоїздки за кордон, за вчаснезвернення до лікаря та телефоннийдзвінок на гарячулінію. Ми бачимо, щовіруспоширюється дуже швидко, перед ним усірівні, незалежновід статусу, достатку, статі та віку. Тому маємосерйознопоставитися до ймовірноїзагрози.

Моя команда цілодобовопрацюює над заходами забезпечення максимальної протидії поширенню коронавірусу, а також створенням належних умов для лікування тих хто вже захворів, і тих, хто ще захворіє. Для нас цінність людського життя – найвищий пріоритет!

 Найперше - працюємо над забезпеченням громадян та лікарень засобами захисту. За останні три тижні організовано поставки додаткових захисних масок, апаратів штучної вентиляції легенів, інших приладів, важливих для лікування ускладнень від цього вірусу. І робота триває. В усіх районах організовується великий та середній бізнес, який відгукнувся на заклик допомогти власній країні та області.

Ми передали у медзаклади області 230 тисячі масок із Державного резерву України, забезпечили експрес-тестами базові лікарні області, забезпечили на перший час захисними костюмами та масками бригади екстреної допомоги. Відсьогодні лабораторні тести щодо виявлення коронавірусної інфекції робитимуть у Луцьку, а не відсилатимуть до Києва.

Усвідомлюємо і вирішуємо транспортні проблеми. Якщо люди не можуть залишитися вдома через поважні причини, влада зобов’язана допомогти їм дістатися до роботи, за продуктами чи до лікарні. Серйозна увага приділяєтьсядовезенню до робочих місць лікарів та працівників об’єктів критичної інфраструктури. Завдяки допомозі благодійників, які придбали пальне, представникам місцевих органів влади, які знайшли транспорт, ми налагодили цю роботу.

Дбаємо про кожного українського громадянина закордоном. За останні дні МЗС та дипломатичні представництва отримали вдвічі більше дзвінків, ніж за попередні два роки роботи. Лише за останні кілька днів, ми організували 20 автобусів, які через польсько-український кордон перевезли понад 6500 наших громадян. Коженіз них пройшов обов’язкову медичну перевірку та повинен дотримуватись обов’язкової самоізоляції впродовж двох тижнів.

Ми розуміємо наскільки важливо підтримати найбільш незахищених людей. Пакет економічних стимулів та рішення про додаткові пенсійні виплати, ухвалені Верховною Радою та Кабміном, це лише перший крок. Потрібно постійно аналізувати ситуацію та щодня допомагати вітчизняній економіці, конкретним людям, які вже страждають через пандемію. Ми дуже вдячні бізнесменам, які не просто допомагають забезпечити лікарні усім необхідним, а й підтримують працівників навіть в умовах різкого падіння доходів.

Карантин створив для всіх нас чимало дискомфорту. Але цей дискомфорт допомагає зберегти життя і здоров‘я. Якщо хтось ще не зрозумів у вирі щоденної статистики та прогнозів: ціна недбалості – життя наших громадян. В особливій зоні ризику літні люди. Задумайтесь на хвилинку про те, що серед них можуть бути наші з вами батьки.

Від кожного з нас залежить швидкість розповсюдження вірусу, а відтак – здоров’я багатьох людей. 

Зрозумійте: жорсткі заходи потрібні для зменшення пікових навантажень на систему охорону здоров’я. Не змушуйте лікарів падати на робочих місцях від втоми аби вирішувати, кого з кількох важких пацієнтів рятувати. Допоможіть своїй країні – залишайтесь вдома. Намагайтеся менше безпосередньо контактувати з іншими людьми. Якщо це неможливо – носіть маску, мийте руки, використовуйте дезінфектор.

Ще я хочу окремо подякувати за самовіддану працю медикам, поліцейським, військовим, прикордонникам, дипломатам, послам, водіям та всім, хто допомагає країні. Звичайно, можна сказати, що вони просто виконують свою роботу. Але в такі часи - це справжній героїзм. 

Ми обов’язково подолаємо це випробування разом та станемо набагато сильнішими!

Шановні волиняни!

Минуло два тижні, відколи на Волині оголошено карантин, який мав би попередити масове зараження населеннявірусом нового типу COVID-19. Завдяки тому, що ми спрацювали на випередження, ситуація в області – контрольована.

Наразі усі ми відповідальні за те, як розгортатиметьсяситуація з поширеннямкоронавірусу в межах області. Тому я буду вдячний кожному з вас за дотримання правил карантину, за самоізоляціюпісляпоїздки за кордон, за вчаснезвернення до лікаря та телефоннийдзвінок на гарячулінію. Ми бачимо, щовіруспоширюється дуже швидко, перед ним усірівні, незалежновід статусу, достатку, статі та віку. Тому маємосерйознопоставитися до ймовірноїзагрози.

Моя команда цілодобовопрацюює над заходами забезпечення максимальної протидії поширенню коронавірусу, а також створенням належних умов для лікування тих хто вже захворів, і тих, хто ще захворіє. Для нас цінність людського життя – найвищий пріоритет!

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 348

Амбулаторія ЗПСМ №1

Цимбал Наталія Борисівна: 0685843524.

Басіста Валентина Петрівна: 0506737042.

Миронюк Любов Адамівна: 0685627229.

Чавус Надія Василівна: 0968732606.

Марценюк Тетяна Леонтіївна: 0961594227.

Зима Олег Петрович: 0638905315.

Нестеренко Любов Богданівна: 0673615884.

Питель Ірина Іванівна: 0682330693.

Вознюк Тамара Миколаївна: 0991167156.

Ковганич Лілія Володимирівна: 0993107367.

Ковальчук Софія Володимирівна: 0936691128.

Котик Надія Михайлівна: 0984590739.

Кінах Олеся Іванівна: 0967529909.

Мокійчук Юлія Іванівна: 0671650687.

Лазаренко Марія Петрівна: 0976699473.

Романюк Тетяна Павлівна: 0952582359.

Качинська Людмила Василівна: 0979687337.

Коцюбчик Тамара Віталіївна: 0978665729.

Амбулаторія ЗПСМ №2

Супрунюк Людмила Сергіївна: 0987785119.

Степанюк Анатолій Васильович: 0630411850, 0663941101.

Янів Тамара Степанівна: 0667896505.

Звоздяк Наталія Володимирівна: 0958895647.

Цимбал Наталія Борисівна: 0685843524.

Басіста Валентина Петрівна: 0506737042.

Миронюк Любов Адамівна: 0685627229.

Чавус Надія Василівна: 0968732606.

Марценюк Тетяна Леонтіївна: 0961594227.

Зима Олег Петрович: 0638905315.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 502

Дистанційне  навчання: 

чи готові ми до нього

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 542

Інформує завідувач відділу Ковельського  міськміжрайонного відділу Державна установа "Волинський обласний лабораторний  центр Міністерства охорони здоров'я України" Людмила Маляр.

l

Рекомендації 

щодо проведення дезінфекційних профілактичних заходів в адміністративних та офісних приміщеннях, місцях загального користування (ліфти, сходові марші)

– забезпечити вологе прибирання приміщень з використанням миючих та дезінфекційних засобів (в кінці зміни);  

– упродовж робочого дня  проводити періодичну обробку поверхонь, місць контакту рук працівників і відвідувачів (ручки дверей, місця сидіння, підлокітники, поручні сходинок тощо) дезінфекційними засобами з мінімальним терміном експозиції відповідно до інструкції шляхом протирання з подальшим провітрюванням приміщення кожні 3 години;

– туалети в міру необхідності і після закінчення роботи підприємства   ретельно  промивати та дезінфікувати  методом зрошення;

– протирати  окремою серветкою, змоченою в дезінфікуючому розчині, вентелі кранів, ручки дверей, кнопки зливу та інші поверхні, до яких торкаються руки людини при відвідуванні туалету;

– для очищення килимових покриттів використовувати тільки порохотяги.

Для проведення дезінфекції використовують дезінфекційні засоби,  дозволені в Україні, що забезпечують ефективне знезараження щодо   вірусних інфекцій.

При дезінфекції необхідно використовувати стандартні дезінфікуючі засоби, зареєстровані відповідно до законодавства, що  мають чинне Свідоцтво про державну реєстрацію. Необхідно дотримуватись інструкції до кожного окремого дезінфекційного засобу, в тому числі щодо дотримання його ефективної концентрації та експозиції (дотримання часу перебування на оброблюваній поверхні):

– антисептики для обробки шкіри рук – спиртовмісні препарати (зі вмістом спирту вище 60% у тому числі такі, які мають пролонгований терміном дії та певний час захищають шкіру рук від хвороботворних мікроорганізмів, а саме: "Тонік", "Біоцид плюс" – 6 год; "БактериоСол S" – 3 год; "БіоЛонг – шкірний антисептик" – 5 год; "Брилліант руки 2" – 3 год; "Сенсіва U" – 3 год.

– препарати для дезінфекції поверхонь з мінімальним терміном експозиції (експозиція від 30 сек. до 2 хв.) – спиртовмісні препарати;

– для поверхонь, обладнання тощо – деззасоби на основі четвертинних амонієвих сполук чи хлорвмісні препарати. Необхідно обирати такі засоби, які б забезпечували якісну дезінфекцію при невисокій концентрації розчину, короткому часу експозиції, не псували майно установи та поверхонь приміщень, не мали б неприємного запаху, бажано таблетовані форми для забезпечення чіткого дозування. Наприклад: "Ді-хлор","Жавілар плюс", "Дезхлор", "Дезактін", "Соліклор", "Дез Таб", "Дезараль", "Тентамін", "Бланідас 300", "Бланідас Актив", "Медикарин", "Лізоформін", "Гуасепт" та інші;

– поверхні (меблів, підвіконників тощо) можна дезінфікувати спиртовими антисептиками швидкої дії: "АХД 2000", "Септофан квік", "Еконор дез експрес".

До прикладу: інструкція для проведення дезінфекційних заходів розчином Ді-хлор (таблетки вагою 3,3 г).

При дезінфекції приміщень звертають увагу на місця накопичення пилу (плінтуси, карнизи, полиці, опалювальні пристрої). Обробку приміщень виконують за принципом "зверху вниз" – 1,5 м від підлоги, потім підлогу, рухаючись поступово до виходу.

Приміщення. Для приготування розчину 0,015% Ді-хлор для дезінфекції потрібно розвести в 10-ти літрах води 1 таб. Ді-хлор, можна добавити 50 г миючого засобу. Після нанесення на поверхні через годину змивають чистою водою.

Сантехнічне обладнання дезінфікують 0,06 % розчином Ді-хлор. На 3 літри води використовують 1 табл. Ді-хлор. Після нанесення на поверхні через годину змивають чистою водою.

Прибиральний інвентар замочують в 0,2% розчині Ді-хлор. На 1,5 літри води 2 табл. Ді-хлор. Після витримування протягом 2 годин прополіскують чистою водою.

Інструкція для проведення дезінфекційних заходів "Жавілар+" (таблетки вагою 3,3 г)

Приміщення. Для приготування розчину 0,06% Жавілару для дезінфекції потрібно розвести в 10-ти літрах води 4 таб. Жавілар, можна добавити 50 г миючого засобу. Після нанесення на поверхні через годину змивають чистою водою. 

Сантехнічне обладнання дезінфікують 0,2 % розчином Жавілар. На 5 літрів води використовують 7 табл. Ді-хлор. Після нанесення на поверхні через 30 хвилин змивають чистою водою.

Прибиральний інвентар замочують в 0,3% розчині Жавілар. На 5 літрів води – 10 табл. Жавілар. Після витримування протягом 2 годин прополіскують чистою водою.

Інструкція для проведення дезінфекційних заходів розчином ДЕЗхлор (таблетки вагою 3,3 г)

При дезінфекції приміщень звертають увагу на місця накопичення пилу (плінтуси, карнизи, полиці, опалювальні пристрої). Обробку приміщень виконують за принципом "зверху вниз" – 1,5 м від підлоги, потім підлогу, рухаючись поступово до виходу.

Приміщення. Для приготування розчину 0,015% ДЕЗхлор для дезінфекції потрібно розвести в 10-ти літрах води 1 таб. ДЕЗхлор, можна добавити 50 г миючого засобу. Після нанесення на поверхні через годину змивають чистою водою.

Сантехнічне обладнання дезінфікують 0,06% розчином ДЕЗхлор (4 табл. на 10 літрів води). Після нанесення на поверхні через годину змивають чистою водою.

Прибиральний інвентар замочують в 0,2% розчині ДЕЗхлор (4 табл на 3 літри води). Після витримування  протягом 2 годин прополіскують чистою водою.

Інструкція для проведення дезінфекційних заходів розчином Дезактін 

При дезінфекції приміщень звертають увагу на місця накопичення пилу (плінтуси, карнизи, полиці, опалювальні пристрої). Обробку приміщень виконують за принципом "зверху вниз" – 1,5 м від підлоги, потім підлогу, рухаючись поступово до виходу.

Приміщення. Для приготування розчину 0,2 % Дезактіну для дезінфекції потрібно розвести в 10 л води 20 г Дезактіну, можна добавити 50 г миючого засобу. Проводиться зрошення розчином або протирання ганчір'ям, змоченим у розчині.

Сантехнічне обладнання дезінфікують 0,5 % розчином Дезактіну (50 г на 10 л   води). Проводиться зрошення розчином або протирання ганчір'ям, змоченим у розчині.

Після дезінфекції поверхні промивають проточною водою.

Прибиральний інвентар замочують в 0,5 % розчині Дезактін (50 г на 10 л води). Після витримування   протягом 1 години,  прополіскують чистою водою.

Інформує завідувач відділу Ковельського  міськміжрайонного відділу Державна установа "Волинський обласний лабораторний  центр Міністерства охорони здоров'я України" Людмила Маляр.

ххх

Рекомендації 

щодо проведення дезінфекційних профілактичних заходів в адміністративних та офісних приміщеннях, місцях загального користування (ліфти, сходові марші)

– забезпечити вологе прибирання приміщень з використанням миючих та дезінфекційних засобів (в кінці зміни);  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 350

Якось Президент України Володимир Зеленський сказав, що він щоранку з тривогою читає СМС-ки Генерального штабу про нічні події в зоні Операції об’єднаних сил. Власне, подіями на фронті щоденно цікавляться практично всі національно свідомі українці. Проте останнім часом  Україна вишукує в ЗМІ та соціальних мережах й іншу інформацію, не менш архіважливу для кожного з нас: яка ситуація з коронавірусом у світі, Європі, Україні, регіоні, місті і рідному селі?

Отож, на сьогодні громадянам незалежної України уготовано Богом вести війну на два фронти – з ворогом видимим і ворогом невидимим.

Особливістю останнього в контексті світового епідеміологічного процесу є те, що в Китаї Соvid-19 був внутрішній вірусом, а українському народу загрожує зовнішній коронавірус, який, до того ж, напевне, вже є мутованим.  При цьому про коронавірус достеменно на планеті Земля нічого  невідомо. І будь-яка інформація про нього – це черговий ковток повітря для всіх нас.  

Намагаючись приборкати пандемію коронавірусу, оскільки вакцини та ліку від цього інфекційного недугу у світі на сьогодні немає, влада України докладає максимум зусиль, щоб не допустити поширення серед населення Cоrona Vіrus Disease 2019 / 2019-nCoV, що викликається невідомим бетакоронавірусом SARS-CoV-2.  Зокрема, досить радикальною є Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. за № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Сovid-19». Нею оголошеного на усій території України на період з 12 березня до 3 квітня цього року карантин. Щоправда, пізніше термін продовжено  до 24 квітня. Додаткові заходи щодо боротьби з підступною недугою визначила Верховна Рада України на позачерговому засіданні 30 березня ц. р.  

Натомість населення країни пильно відслідковує дії влади з цього питання. І то не диво, адже це стосується здоров’я та життя кожного. Частина населення погоджується з такими кроками влади, підтримує їх. Інші критикують владоможців, демонструючи при цьому так званий «власний професіоналізм». 

Що ж відбувається? Намагаючись звичними заходами приборкати коронавірус, влада свідомо чи несвідомо скоює системні помилки, нехтуючи правилами системного аналізу та системного підходу, аналітичними розрахунками в підготовці та прийнятті архіважливих управлінських рішень.  

А причиною цієї   авральної роботи влади під час карантинних заходів є те, що діюча влада до цього часу, так і не скористалася людьми нашого суспільства, котрі сповна озброєні високопрофесійними епідеміологічними (як науковими, так і практичними) знаннями в контексті тріади Громашевского, оскільки час їх професійної діяльності, на думку тієї ж влади, вже минув. Хоча їхні знання та досвід у цій критичній ситуації могли б принести значну користь. 

Що тут сказати? Діватися нам з нашої української землі нікуди, коли в епідеміологічний процес втягнуто 200 країн і територій світу та два міжнародний перевізника (круїзні судна «Діамантова принцеса», Японія та «MS Zaandam», Нідерланди). 

При цьому Сovid-19 грізно наступає, про що свідчать щоденні цифри інфікованих і померлих з причини даного недугу. Так, на ранок 31 березня 2020 року у світі діагностовано 788007 випадки коронавірусної інфекції SARS-CoV-2, серед яких – 37856 померлих, тоді як в Україні на цей час зафіксовано 549 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них у 13 людей дана хвороба вже відібрала життя.  

При цьому слід мати на увазі, що біостатистика коронавірусу у світі змінюється в геометричної прогресії, яка поки що зростає.  

Однак і досі певна категорія наших громадян легковажно ставиться до вимог карантину, незважаючи на те, що Верховна Рада Законом 530-IX, від 17.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» ввела адміністративну (штраф за порушення правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічни правил і норм може становитиме  від 17 тис. до 32 тис. гривень для фізичних та  від 34 тис. до 170 тис. грн. – для посадових осіб) та кримінальну (штраф від 17 тис. до 51 тис. грн.; арешт на срок до шість місяців; обмеження волі на строк до трьох років; позбавлення волі на строк до трьох років; якщо такі дії спричинили загибель людини / інші тяжкі наслідки – позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років) відповідальність за порушення правил карантину при коронавірусі.

Така поведінка не те що самовбивча – вона небезпечна для усіх нас. Стверджуючи це, я жодним чином не маю наміру  сіяти паніку чи страх. Слід розуміти, що за статистичними даними криється людські життя та соціально-економічне благо країн світу.  

Ризик бути ураженим «грізним варваром людського здоров’я XXI сторіччя» – хворобою Соvid-19, за словами канцлера Німеччини Ангели Меркель, становить 70% для населення Німеччини. Тоді як британська Національна служба охорони здоров’я прогнозує цей показник для своєї країни до 80%. А ВООЗ, у свою чергу, передбачає, що показник летальності від коронавірусу в європейському регіоні може бути більшим від китайського.

З огляду на це перед усіма мешканцями України та перед кожним з нас зокрема, сьогодні  стоїть головне завдання – виконати умови карантину, що його оголосила держава. Для цього необхідно кожному роявити високу самосвідомість та взяти на себе соціальну відповідальність перед громадою за власну поведінку – самоізолюватися та самопожертвувати власними інтересами.

На підтвердження значимості сказаного наведу такий історичний факт. У XVII сторіччі 344 жителі маленького дербиширського села Іем на півночі Англії на чолі з місцевим священиком Вільямом Моспенсоном самоізолювалися від чорної хвороби. Власне, місцевий священик Вільям Моспенсон зрозумів, що масова втеча людей із села спричинить спалах чуми по всій північній Англії. І йому вдалося переконати односельців залишитись у селі. Епідемія в Іемі тоді закінчилася 1 листопада 1666 року так само несподівано, як і почалася влітку 1665 року. У місцевості Іем тоді померло 267 осіб. Проте самопожертва односельчан Іема у вигляді самоізоляції зупинили поширення зарази на півночі Англії.  

Отже, соціальна відповідальність через самоізоляцію та самопожертву власної поведінки – сьогодні для нас усіх і кожного зокрема, є найкращим ліком проти Соvid-19. Особливо у час, коли до України щоденно повертаються сотні тисяч українців із епідемічних вогнищ країн Європи та світу     до своїх домівок, у свої сім’ї та родини.

Саме ця категорія населення України на сьогодні має розцінюватися державною владою як найбільш можливі потенційні носії – розповсюджувачі Соvid-19, котра у своїй більшості нехтує соціальною відповідальністю і самоізоляцією та власною поведінкою, при безконтрольності місцевих правоохороних органів та органів місцевого самоврядування.

Що ще можна додати до цього? У нас можуть бути різні погляди щодо методів боротьби із поширенням коронавірусу серед жителів України. Проте часу для дискусій вже немає. Нам усім потрібно об’єднатися у своїй суспільній поведінці та підтримати дії держави шляхом самоізоляції кожного, взявши на себе соціальну відповідальність перед навалою грізного коронавірусу. Одночасно, влада повинна запровадити тотальний контроль через силові структури та різноманітні фіскальні органи за заходами карантину. І тоді Україні, безсумнівно, вдасться з найменшими втратами виграти невидиму війну.

Сьогодні  приклад суспільної відповідальності, особистої жертовності та єдності тепер демонструють Китай, Сінгапур, Гонконг, В’єтнам. Отож, будьмо свідомими, розумними, обачними. Бережімо себе і своїх близьких. Нехай береже нас Бог!

Василь РУДЕНЬ, 

Заслужений лікар України, академік НАНВО України, академік МАНВО (Лондон, Великобританія), доктор медичних наук, професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Якось Президент України Володимир Зеленський сказав, що він щоранку з тривогою читає СМС-ки Генерального штабу про нічні події в зоні Операції об’єднаних сил. Власне, подіями на фронті щоденно цікавляться практично всі національно свідомі українці. Проте останнім часом  Україна вишукує в ЗМІ та соціальних мережах й іншу інформацію, не менш архіважливу для кожного з нас: яка ситуація з коронавірусом у світі, Європі, Україні, регіоні, місті і рідному селі?

Отож, на сьогодні громадянам незалежної України уготовано Богом вести війну на два фронти – з ворогом видимим і ворогом невидимим.

Особливістю останнього в контексті світового епідеміологічного процесу є те, що в Китаї Соvid-19 був внутрішній вірусом, а українському народу загрожує зовнішній коронавірус, який, до того ж, напевне, вже є мутованим.  При цьому про коронавірус достеменно на планеті Земля нічого  невідомо. І будь-яка інформація про нього – це черговий ковток повітря для всіх нас.  

Намагаючись приборкати пандемію коронавірусу, оскільки вакцини та ліку від цього інфекційного недугу у світі на сьогодні немає, влада України докладає максимум зусиль, щоб не допустити поширення серед населення Cоrona Vіrus Disease 2019 / 2019-nCoV, що викликається невідомим бетакоронавірусом SARS-CoV-2.  Зокрема, досить радикальною є Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. за № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Сovid-19».

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 453